Причини та юридичні наслідки девіантної поведінки

Розглядається сутність девіантної поведінки, фактори, що до неї призводять, її різновиди та юридичні наслідки. Протиправна поведінка, аморальні вчинки, різні залежності, самогубства – все це реалії сьогодення. Безнормність і девіантність стають типовим та повсюдним явищем, особливо ж небезпечною є досить поширена делінквентна поведінка, унаслідок якої суспільство поступово занурюється у стан аномії, що є супутником будь-яких криз та соціальних потрясінь. Це зумовлює актуальність теми.  Нині поширенню девіантних форм поведінки сприяє кризовий стан суспільства, корупція, війна, розв’язана Росією проти України, правовий нігілізм, соціальна несправедливість. Девіантна поведінка позначилась на криміналізації суспільства, зростанні показників злочинності та зміні її структури у напрямі розширення соціальної бази за рахунок девіантів, зниженні суспільного інтересу до моральної проблематики, зростанні аморальності та лицемірства, деформації правової свідомості. Девіація є відносною характеристикою, що пов’язана з мінливими стандартами та соціальними очікуваннями спільноти, які змінюються у просторі й часі. Соціальні фактори не єдині детермінанти девіацій. Особистісні фактори також призводять до девіантної поведінки, зокрема злочинної. Істотними детермінантами девіантної поведінки є асоціальний розвиток особистості, несприятливі соціальні умови та психологічні особливості індивіда. Маргінальність є як передумовою, так і наслідком девіації. Характерними рисами процесу маргіналізації є ціннісний вакуум, соціальна дезадаптація, соціальна дезінтеграція, що проявляється в девіації. Маргіналізація може бути джерелом соціальних конфліктів, делінквентної поведінки та криміналізації суспільства. Теоретичні положення та висновки статті розвивають та доповнюють ряд розділів загальної теорії права, кримінології, сприятимуть більш ефективній реалізації прав і свобод, попередженню злочинності та запобіганню окремим злочинам.  У цьому полягає практична значущість даної статті

Effectiveness of management in public administration in complex and crises situations

The solvency crisis of 2020, exacerbated by the Covid-19 pandemic, necessitates a study of the effectiveness and relationship of crisis management in public administration. This study is based on the concepts of neo-institutionalism, attribution and organized legitimacy. The article confirms the importance of using the principles of these theories based on statistical analysis using the Granger test and a regression model based on panel data from transition economies. First of all we will review The Worldwide Governance Indicators (WGI) of transition economies for 1996-2018 and explore the relationship between public governance indicators and the effectiveness of crisis management

Oncogenic PIK3CA corrupts growth factor signaling specificity

Pathological activation of the PI3K/AKT pathway is among the most frequent defects in human cancer and is also the cause of rare overgrowth disorders. Yet, there is currently no systematic understanding of the quantitative flow of information within PI3K/AKT signaling and how it is perturbed by disease-causing mutations. Here, we develop scalable, single-cell approaches for systematic analyses of signal processing within the PI3K pathway, enabling precise calculations of its information transfer for different growth factors. Using genetically-engineered human cell models with allele dose-dependent expression of PIK3CAH1047R, we show that this oncogene is not a simple, constitutive pathway activator but a context-dependent modulator of extracellular signal transfer. PIK3CAH1047Rreduces information transmission downstream of IGF1 while selectively enhancing EGF-induced signaling and transcriptional responses. This leads to a gross reduction in signaling specificity, akin to “blurred” signal perception. The associated increase in signaling heterogeneity promotes phenotypic diversity in a human cervical cancer cell line model and in human induced pluripotent stem cells. Collectively, these findings and the accompanying methodological advances lay the foundations for a systematic mapping of the quantitative mechanisms of PI3K/AKT-dependent signal processing and phenotypic control in health and disease

Retinal cells derived from patients with DRAM2-dependent CORD21 dystrophy exhibit key lysosomal enzyme deficiency and lysosomal content accumulation

\ua9 2024 The Author(s)Biallelic mutations in DRAM2 lead to an autosomal recessive cone-rod dystrophy known as CORD21, which typically presents between the third and sixth decades of life. Although DRAM2 localizes to the lysosomes of photoreceptor and retinal pigment epithelium (RPE) cells, its specific role in retinal degeneration has not been fully elucidated. In this study, we generated and characterized retinal organoids (ROs) and RPE cells from induced pluripotent stem cells (iPSCs) derived from two CORD21 patients. Our investigation revealed that CORD21-ROs and RPE cells exhibit abnormalities in lipid metabolism, defects in autophagic flux, accumulation of aberrant lysosomal content, and reduced lysosomal enzyme activity. We identified potential interactions of DRAM2 with vesicular trafficking proteins, suggesting its involvement in this cellular process. These findings collectively suggest that DRAM2 plays a crucial role in maintaining the integrity of photoreceptors and RPE cells by regulating lysosomal function, autophagy, and potentially vesicular trafficking

Measurement of the Bottom-Strange Meson Mixing Phase in the Full CDF Data Set

We report a measurement of the bottom-strange meson mixing phase \beta_s using the time evolution of B0_s -> J/\psi (->\mu+\mu-) \phi (-> K+ K-) decays in which the quark-flavor content of the bottom-strange meson is identified at production. This measurement uses the full data set of proton-antiproton collisions at sqrt(s)= 1.96 TeV collected by the Collider Detector experiment at the Fermilab Tevatron, corresponding to 9.6 fb-1 of integrated luminosity. We report confidence regions in the two-dimensional space of \beta_s and the B0_s decay-width difference \Delta\Gamma_s, and measure \beta_s in [-\pi/2, -1.51] U [-0.06, 0.30] U [1.26, \pi/2] at the 68% confidence level, in agreement with the standard model expectation. Assuming the standard model value of \beta_s, we also determine \Delta\Gamma_s = 0.068 +- 0.026 (stat) +- 0.009 (syst) ps-1 and the mean B0_s lifetime, \tau_s = 1.528 +- 0.019 (stat) +- 0.009 (syst) ps, which are consistent and competitive with determinations by other experiments.Comment: 8 pages, 2 figures, Phys. Rev. Lett 109, 171802 (2012

SVIP Induces Localization of p97/VCP to the Plasma and Lysosomal Membranes and Regulates Autophagy

The small p97/VCP-interacting protein (SVIP) functions as an inhibitor of the endoplasmic reticulum (ER)-associated degradation (ERAD) pathway. Here we show that overexpression of SVIP in HeLa cells leads to localization of p97/VCP at the plasma membrane, intracellular foci and juxtanuclear vacuoles. The p97/VCP-positive vacuolar structures colocalized or associated with LC3 and lamp1, suggesting that SVIP may regulate autophagy. In support of this possibility, knockdown of SVIP diminished, whereas overexpression of SVIP enhanced LC3 lipidation. Surprisingly, knockdown of SVIP reduced the levels of p62 protein at least partially through downregulation of its mRNA, which was accompanied by a decrease in starvation-induced formation of p62 bodies. Overexpression of SVIP, on the other hand, increased the levels of p62 protein and enhanced starvation-activated autophagy as well as promoted sequestration of polyubiquitinated proteins and p62 in autophagosomes. These results suggest that SVIP plays a regulatory role in p97 subcellular localization and is a novel regulator of autophagy

The Results of Experimental testing of the Program of Technical and Tactical training of Judo

Хацаюк, О. В. Результати дослідно-експериментальної перевірки програми техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів-ветеранів / Хацаюк О. В., Чередніченко С. В., Дяченко А. А. та ін. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). - 2021. - Вип. 7(138). - С. 124-131. - DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2021.7(138).26.Розглянуто питання розроблення спеціалізованого комплексу науково-методичного забезпечення системи багаторічної підготовки дзюдоїстів-ветеранів, що забезпечить формування ефективного техніко-тактичного арсеналу одноборців досліджуваної категорії (із урахуванням їх індивідуально-типологічних, психофізичних особливостей) та сприятиме успішній їх змагальній діяльності. Визначено ефективність експериментальної програми техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів-ветеранів в системі їх річного циклу підготовки. Встановлено, що поетапне формування технічної та тактичної майстерності дзюдоїстів-ветеранів (різних вікових груп та вагових категорій) із урахуванням особливостей річного циклу підготовки забезпечує підвищення показників їх змагальної діяльності, що свідчить про високу ефективність розробленої експериментальної програми.Today it is important to develop a Specialized set of Scientific and Methodological support for long-term training of Veteran Judokas, which will ensure the formation of an effective Technical and Tactical Arsenal of wrestlers of the studied category (taking into account their individual-typological, psychophysical features) and promote their successful Competitive activities. The main Purpose of the study is to determine the effectiveness of the Experimental Program of Technical and Tactical training of Veteran Judokas in the System of their annual Training Cycle. During the Empirical Study, the following methods were used: abstraction, analysis and synthesis, induction and deduction, modeling, expert evaluation method, mathematical and statistical (correlation analysis, factor analysis, scaling), modern scientific tools and more. As a result of Research and Analytical work, members of the Research Group determined the effectiveness of the Experimental Program of Technical and Tactical training of Veteran Judokas in the System of their annual training Cycle. It is established that the gradual Formation of Technical and Tactical skills of Veteran Judokas (different age groups and weight categories) taking into account the peculiarities of the annual training Cycle provides an increase in their competitive activity, which indicates the high efficiency of the Experimental Program. Prospects for Further Research in the chosen direction of Scientific Intelligence include the development of a Pedagogical Model with technical means of teaching the Formation of Readiness of Veteran judokas (women) for competitive activities in the System of their long-term training.Рассмотрены вопросы разработки специализированного комплекса научно-методического обеспечения системы многолетней подготовки дзюдоистов-ветеранов, что обеспечит формирование эффективного технико-тактического арсенала единоборцев изучаемой категории (с учетом их индивидуально-типологических, психофизических особенностей) и будет способствовать успешной их соревновательной деятельности. Определена эффективность экспериментальной программы технико-тактической подготовленности дзюдоистов-ветеранов в системе их годового цикла подготовки. Установлено, что поэтапное формирование технического и тактического мастерства дзюдоистов-ветеранов (различных возрастов и весовых категорий) с учетом особенностей годового цикла подготовки обеспечивает повышение показателей соревновательной деятельности, что свидетельствует о высокой эффективности разработанной экспериментальной программы

Inhibition of autophagy, lysosome and VCP function impairs stress granule assembly

Stress granules (SGs) are mRNA-protein aggregates induced during stress, which accumulate in many neurodegenerative diseases. Previously, the autophagy-lysosome pathway and valosin-containing protein (VCP), key players of the protein quality control (PQC), were shown to regulate SG degradation. This is consistent with the idea that PQC may survey and/or assist SG dynamics. However, despite these observations, it is currently unknown whether the PQC actively participates in SG assembly. Here, we describe that inhibition of autophagy, lysosomes and VCP causes defective SG formation after induction. Silencing the VCP co-factors UFD1L and PLAA, which degrade defective ribosomal products (DRIPs) and 60S ribosomes, also impaired SG assembly. Intriguingly, DRIPs and 60S, which are released from disassembling polysomes and are normally excluded from SGs, were significantly retained within SGs in cells with impaired autophagy, lysosome or VCP function. Our results suggest that deregulated autophagy, lysosomal or VCP activities, which occur in several neurodegenerative (VCP-associated) diseases, may alter SG morphology and composition

Continued 26S proteasome dysfunction in mouse brain cortical neurons impairs autophagy and the Keap1-Nrf2 oxidative defence pathway

The ubiquitin–proteasome system (UPS) and macroautophagy (autophagy) are central to normal proteostasis and interdependent in that autophagy is known to compensate for the UPS to alleviate ensuing proteotoxic stress that impairs cell function. UPS and autophagy dysfunctions are believed to have a major role in the pathomechanisms of neurodegenerative disease. Here we show that continued 26S proteasome dysfunction in mouse brain cortical neurons causes paranuclear accumulation of fragmented dysfunctional mitochondria, associated with earlier recruitment of Parkin and lysine 48-linked ubiquitination of mitochondrial outer membrane (MOM) proteins, including Mitofusin-2. Early events also include phosphorylation of p62/SQSTM1 (p62) and increased optineurin, as well as autophagosomal LC3B and removal of some mitochondria, supporting the induction of selective autophagy. Inhibition of the degradation of ubiquitinated MOM proteins with continued 26S proteasome dysfunction at later stages may impede efficient mitophagy. However, continued 26S proteasome dysfunction also decreases the levels of essential autophagy proteins ATG9 and LC3B, which is characterised by decreases in their gene expression, ultimately leading to impaired autophagy. Intriguingly, serine 351 phosphorylation of p62 did not enhance its binding to Keap1 or stabilise the nuclear factor erythroid 2-related factor 2 (Nrf2) transcription factor in this neuronal context. Nrf2 protein levels were markedly decreased despite transcriptional activation of the Nrf2 gene. Our study reveals novel insights into the interplay between the UPS and autophagy in neurons and is imperative to understanding neurodegenerative disease where long-term proteasome inhibition has been implicated