Дидактичні аспекти пізнання людини як біо-психо-соціо-культурної особистості

Modern education, according to leading Ukrainian scientists, requires the development of a new paradigm, which will consider the phenomenon of man holistically.The article describes didactic aspects of cognition of human as a bio-psycho-socio-cultural personality, as social fact, as a phenomenon. For the actualization of the didactic aspects of the problem, the authors used the methods of scientific literature analysis, systemic analysis and generalizations, analysis own practice of didactic and methodological character. Reforming the systems of education and medicine should occur in the context of providing active, creative, productive human life. Practice of system analysis proved that man as a subject of study should be considered as a biological entity, a social being, the bearer of consciousness and culture. A holistic approach to the study of man, viewing him as creatures of the natural (bodily) and social individual (society, culture) and the subject of mental and spiritual (creative and deliberate) activity can reveal its unique originality. The uniqueness of the phenomenon of man as the subject and object of research lies in its indivisibility, which is based on the unity of the laws of nature and society. Therefore, when studying the person should take into account the interests of social and natural Sciences. This once again confirms the idea of the necessity of human studies with the help of a systematic approach, which generates true and holistic view of the person, that involves the development of meta-perception of world and ourselves.Сучасна освіта, на думку провідних українських вчених, вимагає розроблення нової парадигми, яка розглядатиме феномен людини цілісно. У статті характеризуються дидактичні аспекти пізнання людини як біо-психо-соціокультурної особистості, як соціальний факт, як явище. Для актуалізації дидактичних аспектів проблеми автори використовували методи аналізу наукової літератури, системний аналіз і узагальнення, аналіз власної практики дидактичного та методологічного характеру. Реформування систем освіти та медицини має відбуватися в контексті забезпечення активного, творчого, продуктивного людського життя. Практика системного аналізу показала, що людину як суб'єкт дослідження слід розглядати як біологічну сутність, соціальне буття, носія свідомості та культури. Цілісний підхід до вивчення людини, розглядаючи його як істоти природної (тілесної) і соціальної індивідуума (суспільства, культури) і суб'єкта психічної і духовної (творчої і свідомої) діяльності, може виявити її неповторну оригінальність. Унікальність феномена людини як суб'єкта і об'єкта дослідження полягає в його неподільності, яка ґрунтується на єдності законів природи і суспільства. Тому при вивченні людини необхідно враховувати інтереси соціальних і природничих наук. Це ще раз підтверджує думку про необхідність людських досліджень за допомогою системного підходу, який породжує істинний і цілісний погляд на людину, що передбачає розвиток мета-сприйняття світу і себе

Дидактичні детермінанти використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців

In the article the author touches upon the subject of significance of computer equipment for organization of cooperation of professor and future specialists. Such subject-subject interaction may be directed to forming of professional skills of future specialists. By using information and communication technologies in education system range of didactic tasks can be solved. Improving of process of teaching of subjects in high school, self-learning future specialists, motivating to learning and self-learning, the development of reflection in the learning process. The authors considers computer equipment as instrument for development of intellectual skills, potential and willingness of future specialists to solve communicative and communication tasks and problems on the creative basis. Based on results of researches the author comes to certain conclusions about the effectiveness of usage of computer technologies in process of teaching future specialists and their self-learning. Improper supplying of high schools with computer equipment, lack of appropriate educational programs, professors’ teachers’ poor knowledge and usage of computers have negative impact on organization of process of teaching disciplines in high schools. Computer equipment and ICT in general are the instruments of development of intellectual skills, potential and willingness of future specialists to solve communicative and communication tasks and problems. So, the formation of psychosocial environment of development of future specialist is multifaceted, complex and didactically important issue.У статті автори порушують тему значущості комп'ютерної техніки для організації співпраці викладача і майбутніх фахівців. Така суб'єкт-суб'єктна взаємодія може бути спрямована на формування професійних навичок майбутніх фахівців. Використовуючи інформаційно-комунікаційні технології в системі освіти, можна розв’язати низку дидактичних завдань. Удосконалення процесу викладання дисциплін у вищій школі, самонавчання майбутніх фахівців, мотивацію до навчання і самонавчання, розвиток рефлексії в процесі навчання. Автори розглядають комп'ютерне обладнання як інструмент для розвитку інтелектуальних навичок, потенціалу та готовності майбутніх фахівців вирішувати комунікативні та комунікаційні завдання і проблеми на творчій основі. За результатами досліджень автори доходять до певних висновків про ефективність використання комп'ютерних технологій у процесі навчання майбутніх фахівців та їх самонавчання. Недостатність комп'ютерної техніки у середній школі, відсутність відповідних навчальних програм, слабке знання викладачами і використання ними комп'ютерів негативно впливають на організацію процесу викладання дисциплін у закладах вищої освіти. Комп'ютерна техніка та ІКТ взагалі є інструментами розвитку інтелектуальних здібностей, потенціалу та бажання майбутніх фахівців розв’язувати комунікативні та комунікаційні завдання і проблеми. Отже, формування психосоціального середовища розвитку майбутнього фахівця є багатогранною, складною і дидактично важливою проблемою

Studying anxiety as a predictor in students to predict the development of burnout

The aim: Research of a subjectively significant personal social-psychological and individual-psychological characteristic – anxiety in students, which can be a predictor of the occurrence of EBS. To identify the scale and prevalence of the specified predictor in the student environment. Materials and methods: A survey was conducted among 556 respondents. The survey was conducted according to the Spielberg-Hanin Anxiety Scale, which is available online with automatic scoring and retrieval of results. The test involves determining the levels of situational (reactive) and personal anxiety. To achieve the goal of the research, a set of methods was used: a systematic approach, a sociological method, and a medical-statistical method. The data are provided in the form of relative values with errors. Results: Almost half of the students who participated in the study feel the influence of the anxiety factor, which increases the likelihood of emotional burnout. The “tension” phase – nervous (anxious tension) is a harbinger and “trigger” mechanism in the formation of emotional burnout. According to the results of the study, up to 50% of respondents are in the first phase of emotional burnout or have already passed it. This determines the need for preventive work with students, among whom the survey was conducted, to prevent the occurrence of emotional and, subsequently, professional burnout. The low level of anxiety, which was 8.49% ± 1.18% among respondents, needs further study, as it may indicate the suppression of experiences by consciousness and hidden anxiety, which is an even more provoking factor for emotional burnout than a high level of anxiety. Conclusions: Empirical research has established a significant prevalence among students of a high and medium level of personal characteristic – anxiety, which has signs of a negative internal factor and can be a predictor of the development of EBS

Coping strategies and psychological adjustment to the covid-19 pandemic among the ukrainian students’ youth

The aim: Establishment of emotional and behavioral ways of student response to the coronavirus pandemic, the assessment of dominant coping strategies, and the prevalence of neurotic states and stress among students. Materials and methods: The research used a specially developed questionnaire and a block of psychodiagnostic methods for diagnosing manifestations of neurotic conditions in students (Clinical questionnaire for the detection and assessment of neurotic conditions by K.K. Yakhin, D.M. Mendelevich), the level of psychological stress (Psychological Stress Scale PSM-25) and basic coping strategies (R. Lazarus’ “Coping Strategies” questionnaire). The sample consisted of 213 respondents (119 girls, and 94 boys). Results: Among Ukrainian students, the dominant reactions to the pandemic are depressive disorders, anxiety, and fears, a third of students self-reported autonomic disorders. The stress level is moderate. Girls react to the pandemic situation with more serious mental health disorders compared to boys. The use of all coping strategies was recorded at a high level of stress, which suggests that students have already exhausted their adaptation potential and are maladapted to the current conditions. Conclusions: The study confirms the negative impact of the pandemic on the mental health of young people. The relationship between the type of response to the pandemic and the severity of neurotic disorders and stress was established. Available mental resources to cope with a difficult situation are exhausted, so students prefer to avoid and ignore stressful information. This creates the need for psychological support and educational activities regarding healthcare techniques

Harmonic analysis using in human visual system diagnostics by means of electroretinagrams registration

A method of human diagnostic system based on electroretinagrams harmonic analysis is presented

Media trust among university students during the COVID-19 pandemic in Ukraine

The worldwide pandemic exacerbated the new role of the media. If previously the discussion was on whether new or traditional media had primacy in popularity and exposure, nowadays the question is whether communicating health issues through social and traditional media leads to understanding their content better and to more trust in both types of media. We surveyed university students to examine the attitude towards information on coronavirus presented in the media. Results showed that although students generally prefer to use Internet news, trust in traditional media increased during the pandemic. We examined a general psychological portrait of young people derived from trust in the media. In the group of students who trust media information, we found indifference (39% of respondents) and helplessness (24.4%). In the group convinced that the media are hiding the actual state of affairs, anger prevailed (32.4%). The third group, confident that the media exaggerate everything, experienced indifference and anger (38.5% and 32.7%, respectively). We may conclude that desire to learn more accurate and unbiased information first hand indicates students' attitude towards traditional media as more reliable sources of information in Ukraine

INFLUENCE OF EMOTIONAL INTELLIGENCE OF ELITE WOMEN’S HANDBALL PLAYERS ON THE CHOICE OF STRESS COPING STRATEGIES

Introduction. The problem of finding optimal strategies for overcoming stress by elite athletes remains relevant. Many authors study the problem of stress resistance in sports from the standpoint of forming a set of athlete’s personal qualities. The emotional intelligence is such athlete’s personal characteristics that affect the ability to withstand competitive stress. The aim of the study: to establish a relation between coping strategies and emotional intelligence of elite women’s handball players. Materials and methods: Athletes of the Ukrainian national women’s handball team (21 players aged 17 to 28, experience in this sport from 5 to 19 years) took part in the research. The following methods: questionnaire «Ways of coping behaviour» by R. Lazarus, the Nelson-Hall methodology devised to diagnose EI, was used. Data was processed by non-parametric descriptive statistics, Shapiro-Wilk normality test, and correlation analysis. Results: Strategies using by athletes to increase the ability of the psyche to adapt to anxiety, the level of emotional intelligence and its components, the characteristics of motivation to succeed and motivation to avoid failure have been identified. 61.9 % of elite women’s handball players showed a low level of general emotional intelligence; 38.1 % of people showed a middle level. Correlation analysis between athletes’ choice of coping strategies and manifestations of emotional intelligence revealed certain patterns. «Confrontational coping» correlated with empathy (r = 0.45). Coping «Distancing» correlated with self-control (r = 0.59) and self-motivation (r = 0.53). Coping «Positive reappraisal» correlated with emotional awareness (r = 0.47), self-emotion management (r = 0.52) and overall emotional intelligence (r = 0.59). Coping «Self-control» had a positive correlation with self-motivation (r = 0.53). Conclusions: The obtained results give grounds to assert the expediency of applying the correction of emotional intelligence by increasing one in the practice of psychological training of athletes, which will increase their stress resistance

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ БАЛАНСУ НЕРВОВИХ ПРОЦЕСІВ З ЛОКАЛІЗАЦІЄЮ КОНТРОЛЮ У ЕЛІТНИХ ГАНДБОЛІСТОК

Introduction. The problem of finding the psychological resource of the athlete remains relevant. Success in sports largely depends on the athlete’s individual psychological characteristics. Many authors, based on research, conclude that the internal locus of control has a positive effect on performance in team and non-team sports. It seems to be an interesting scientific problem to study the gender aspect of this problem. The purpose of the study: to establish a relation between the locus of control and the characteristics of the response to the moving object of elite women handball players. Materials and Methods: Athletes of the Ukrainian National women handball team (21 players aged 17 to 28, experience in this sport from 5 to 19 years) took part in the research. To study the locus of athletes' control over significant events, the method for the research of the level of subjective control (LSC) by J. Rotter was used. Software and hardware complex “BOS-test-Professional” for psychological and psychophysiological diagnostics was used to determine the characteristics of the athlete’s response to the moving object. Results: A study of internality found that the majority of skilled handball players (61.9%) have a general internal type of locus of control. The vast majority of athletes tend to take responsibility in the field of productive (sports) relations (81%), areas of achievement (71.4%) and failures (52.4%). However, in areas such as family relationships, health and illness, most athletes share responsibility with the social environment and feel unable to control external circumstances. A correlation has been identified between the internality of locus of control and the ratio of nervous processes (inhibition and excitation) in elite women handball players. Higher stability of athletes' responses to a moving object is associated with a more pronounced internal locus of control, but only in the field of family relations. The obtained data indicate a more optimal functional state of the athlete’s central nervous system with internal locus of control. Conclusions: Family relationships and health & illness are the most sensitive areas for female athletes. This fact provides a basis for gender mainstreaming in psychological support activities.Вступ. Проблема пошуку психологічного ресурсу спортсмена залишається актуальною. Успіх у спорті багато в чому залежить від індивідуально-психологічних особливостей спортсмена. Багато авторів на основі досліджень роблять висновок, що внутрішній локус контролю позитивно впливає на результативність у командних і некомандних видах спорту. Цікавою науковою проблемою видається вивчення гендерного аспекту цієї проблеми. Мета дослідження: встановити зв’язок між локусом контролю та особливостями реакції на рухомий об’єкт елітних гандболісток. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь спортсменки жіночої збірної України з гандболу (21 гравець віком від 17 до 28 років, стаж у цьому виді спорту від 5 до 19 років). Для вивчення локусу контролю спортсменів над значущими подіями була використана методика дослідження рівня суб’єктивного контролю (РСК) Дж. Роттера. Для визначення особливостей реакції спортсмена на рухомий об’єкт використовувався програмно-технічний комплекс психолого-психофізіологічної діагностики «БОС-тест-Професіонал». Результати: Дослідження інтернальності виявило, що більшість кваліфікованих гандболістів (61,9%) мають загальний внутрішній тип локусу контролю. Переважна більшість спортсменів схильні брати на себе відповідальність у сфері продуктивних (спортивних) стосунків (81%), сфер досягнень (71,4%) і невдач (52,4%). Однак у таких сферах, як сімейні стосунки, здоров’я та хвороба, більшість спортсменів поділяють відповідальність із соціальним оточенням і відчувають нездатність контролювати зовнішні обставини. Виявлено кореляцію між інтернальністю локусу контролю та співвідношенням нервових процесів (гальмування та збудження) у гандболісток елітного рівня. Більш висока стійкість реакцій спортсменів на рухомий об'єкт пов'язана з більш вираженим внутрішнім локусом контролю, але тільки в сфері сімейних відносин. Отримані дані свідчать про більш оптимальний функціональний стан центральної нервової системи спортсмена з внутрішнім локусом контролю. Висновки: сімейні відносини, здоров'я та хвороба є найбільш чутливими сферами для жінок-спортсменок. Цей факт є основою для впровадження гендерного мейнстрімінгу в діяльність психологічної підтримки