Дидактичні аспекти пізнання людини як біо-психо-соціо-культурної особистості

Abstract

Modern education, according to leading Ukrainian scientists, requires the development of a new paradigm, which will consider the phenomenon of man holistically.The article describes didactic aspects of cognition of human as a bio-psycho-socio-cultural personality, as social fact, as a phenomenon. For the actualization of the didactic aspects of the problem, the authors used the methods of scientific literature analysis, systemic analysis and generalizations, analysis own practice of didactic and methodological character. Reforming the systems of education and medicine should occur in the context of providing active, creative, productive human life. Practice of system analysis proved that man as a subject of study should be considered as a biological entity, a social being, the bearer of consciousness and culture. A holistic approach to the study of man, viewing him as creatures of the natural (bodily) and social individual (society, culture) and the subject of mental and spiritual (creative and deliberate) activity can reveal its unique originality. The uniqueness of the phenomenon of man as the subject and object of research lies in its indivisibility, which is based on the unity of the laws of nature and society. Therefore, when studying the person should take into account the interests of social and natural Sciences. This once again confirms the idea of the necessity of human studies with the help of a systematic approach, which generates true and holistic view of the person, that involves the development of meta-perception of world and ourselves.Сучасна освіта, на думку провідних українських вчених, вимагає розроблення нової парадигми, яка розглядатиме феномен людини цілісно. У статті характеризуються дидактичні аспекти пізнання людини як біо-психо-соціокультурної особистості, як соціальний факт, як явище. Для актуалізації дидактичних аспектів проблеми автори використовували методи аналізу наукової літератури, системний аналіз і узагальнення, аналіз власної практики дидактичного та методологічного характеру. Реформування систем освіти та медицини має відбуватися в контексті забезпечення активного, творчого, продуктивного людського життя. Практика системного аналізу показала, що людину як суб'єкт дослідження слід розглядати як біологічну сутність, соціальне буття, носія свідомості та культури. Цілісний підхід до вивчення людини, розглядаючи його як істоти природної (тілесної) і соціальної індивідуума (суспільства, культури) і суб'єкта психічної і духовної (творчої і свідомої) діяльності, може виявити її неповторну оригінальність. Унікальність феномена людини як суб'єкта і об'єкта дослідження полягає в його неподільності, яка ґрунтується на єдності законів природи і суспільства. Тому при вивченні людини необхідно враховувати інтереси соціальних і природничих наук. Це ще раз підтверджує думку про необхідність людських досліджень за допомогою системного підходу, який породжує істинний і цілісний погляд на людину, що передбачає розвиток мета-сприйняття світу і себе