Феномен синкретизма в украинской лингвистике

У сучасній лінгвістиці вивчення складних системних зв’язків та динамізму мови навряд чи буде завершеним без урахування синкретизму. Традиційно явища транзитивності трактуються як поєднання різних типів утворень як результат процесів трансформації або відображення проміжних, синкретичних фактів, що характеризують мовну систему в синхронному аспекті.In modern linguistics, the study of complex systemic relations and language dynamism is unlikely to be complete without considering the transitivity. Traditionally, transitivity phenomena are treated as a combination of different types of entities, formed as a result of the transformation processes or the reflection of the intermediate, syncretic facts that characterize the language system in the synchronous aspect.В современной лингвистике изучение сложных системных отношений и языкового динамизма вряд ли будет полным без учета синкретизма. Традиционно явления транзитивности трактуются как совокупность различных типов сущностей, сформированных в результате процессов преобразования или отражения промежуточных синкретических фактов, которые характеризуют языковую систему в синхронном аспекте

Philosophy of a Surname: Ukrainian Context

Abstract: The article is devoted to an issue of surnames’ phenomenon in the scientific field of Ukrainian anthroponomics. The semantic and philosophical contexts of the surnames’ creation are highlighted; a Muslim trace in Ukrainian surnames is followed. The surnames are considered from a symbolic side, moreover, their origins and the ways of transformation are studied. The heritage surnames’ value is mentioned in the light of their consideration as an integral part of the national culture and worldview. The work aims to provide the general systematization of patronyms (the father’s names or surnames), determine and highlight the spiritual peculiarities in the structure of the family, regional surnames. An article is the second part of an extensive study of a namegiving tradition in Ukrainian culture. Keywords: God, the Qur’an, human knowledge, Kant, meta-epistemology, transcendental arguments

Педагогические условия обучения иностранным языкам студентов средних и высших педагогических учебных заведений: прошлое и современность

У статті розглядаються педагогічні умови навчання іноземних мов у педагогічних училищах другої половини ХХ ст. та у сучасних закладах педагогічної освіти України. Доведено, що досліджуваний історичний період був багатим на історичні події, які вплинули на пошук і створення нових методів навчання молоді іноземної мови, узагальнення та систематизацію досягнень вчених, викладачів, методистів і лінгвістів. Описано особливості розвитку методів навчання іноземної мови відповідно до періодів іншомовної підготовки студентів закладів педагогічної освіти. Викладання іноземних мов у сучасному світі є невід’ємною частиною професійної підготовки фахівців. Навчання іноземної мови починається в дитячому садку і продовжується в інших типах навчальних закладів. Рівень іноземної мови, який студент отримує у школі, є визначальним, оскільки містить навички іншомовної діяльності (слухання, говоріння,читання, письмо). Ефективність залежить від методики викладача та його вміння використовувати сучасні методи в контексті вирішення навчальних завдань з іноземної мови. Сьогодні в Україні відбуваються зміни в системі підготовки вчителів іноземних мов, підвищення кваліфікації викладачів, впровадження міжнародних стандартів оцінювання знань з іноземної мови, впровадження нових підходів і методів. На основі аналізу науково-педагогічної літе-ратури було визначено складові частини поняття «педагогічні умови» в контексті навчання іноземних мов: загальні та спеціальні педагогічні умови. До загальних педагогічних умов, що ґрунтуються на принципах педагогічного процесу, належать: цілеспрямованість педагогічного процесу, науковість змісту навчання та виховання, систематичність і послідовність, свідомість, активність, творчість студентів у педагогічному процесі, вибір оптимальних методів,форм, засобів навчання та виховання та ін.До спеціальних едагогічних умов належать умови, необхідні для набуття знань і вмінь з окремих предметів з урахуванням особливостей їх навчання.The article deals with the pedagogical conditions of teaching foreign languages in the pedagogical schools and pedagogical educational establishments of Ukraine in the second half of the twentieth century and modern ones. It is proved that the studied historical period was rich in historical events that influenced the search and creation of new methods of teaching foreign language of young people, generalization and systematization of the existing achievements of scientists, teachers, methodologists and linguists. We described the features of methods for development of foreign language skills in accordance with the selected stages of teaching foreign languages. The teaching of foreign languages in the modern world is an integral part of the professional training of specialists. Foreign language training begins at the kindergarten and continues in other types of educational institutions. The level of foreign language which the student receives at school is decisive, because it containsis skills of foreign language activities (listening, speaking, reading, writing). The effectiveness depends on the methodology of the teacher and his ability to use mod ern methods in the context of solving the educational tasks of foreign language training of young people.Today in Ukraine there are changes in the system of preparation of teachers of foreign languages, the improvement of the skills of teachers, the introduction of international standards for the assessment of foreign language knowledge, the implementation of new approaches and methods. On the basis of the analysis of scientific and pedagogical literature, the definition of the concept of «pedagogical conditions» was collected by Ukrainian and foreign scholars. We distinguish general and special pedagogical conditions of teaching foreign languages. The general pedagogical conditions that are based on the principles of thepedagogical process include: the purposefulness of the pedagogical process, the scientific contentof education and education, the systematic and consistency, consciousness, activity, the creativity of students in the pedagogical process, the choice of optimal methods, forms, means of education and education, and others. Special pedagogical conditions include the conditions necessary for acquiring knowledge and skills from individual subjects, taking into account the peculiarities of their learning.В статье рассматриваются педагогические условия обучения иностранным языкам в педагогических училищах второй половины ХХ в. и в современных учреждениях педагогического образования Украины. Доказано, что исследуемый исторический период был богатым на исторические события, которые повлияли на поиск и создание новых методов обучения молодежи иностранного языка, обобщение и систематизацию достижений ученых, преподавателей, методистов и лингвистов. Описаны особенности развития методов обучения иностранному языку в соответствии с периодами иноязычной подготовки студентов заведений педагогического образования.На основе анализа научно-педагогической литературы были определены составные части понятия «педагогические условия» в контексте обучения иностранным языкам: общие и специальные педагогические условия

Health-Saving Competence of Future Primary School Teachers: Indicators of Development

The research revealed an increasing interest of scientists to the problem of formation of health-saving competence of future primary school teachers. This tendency is due to the need for a social inquiry to modernize the training of future educators, to improve the individual areas. The authors of research developed an experimental test of the formation of health-saving competency of future primary school teachers. Achieving this goal involves the analysis of the state of development of a particular problem in pedagogical theory and practice. The study systematizes the physical, social and mental health life skills that contribute to the formation of a person’s health-saving competence. As a result of the study, a diagnostic system was developed to determine the health-saving competency of future primary school teachers. The analysis of scientific and pedagogical sources made it possible to identify such structural components of students’ preparation for the organization of health-saving activities of younger students as motivational, content, and technological ones. The motivational component was assessed according to the criterion of students’ positive attitude towards the organization of health-saving competence of younger students and the formation of a system of internal motives (interests, values, beliefs). Knowledge of the theoretical block was diagnosed with the help of tests that included the task of identifying the level of mastery of information about the essence of health-saving competence of children. The ability to develop their own variants of pedagogical health technologies for preserving younger students was assessed with the help of the creative tasks

Using the Proteus virtual environment to train future IT professionals

Abstract. Based on literature review it was established that the use of augmented reality as an innovative technology of student training occurs in following directions: 3D image rendering; recognition and marking of real objects; interaction of a virtual object with a person in real time. The main advantages of using AR and VR in the educational process are highlighted: clarity, ability to simulate processes and phenomena, integration of educational disciplines, building an open education system, increasing motivation for learning, etc. It has been found that in the field of physical process modelling the Proteus Physics Laboratory is a popular example of augmented reality. Using the Proteus environment allows to visualize the functioning of the functional nodes of the computing system at the micro level. This is especially important for programming systems with limited resources, such as microcontrollers in the process of training future IT professionals. Experiment took place at Borys Grinchenko Kyiv University and Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko with students majoring in Computer Science (field of knowledge is Secondary Education (Informatics)). It was found that computer modelling has a positive effect on mastering the basics of microelectronics. The ways of further scientific researches for grounding, development and experimental verification of forms, methods and augmented reality, and can be used in the professional training of future IT specialists are outlined in the article

University innovative hubs as points of growth of industrial parks of Ukraine

The purpose of the article is generalization of features of expediency of the creation of innovative parks in Ukraine. Practical output of the results consists in the discovered success factors of the activity of innovative parks in Ukraine in order to create new opportunities of innovation development of the country. Current organizational and functional system of innovative entrepreneurship of Ukraine is an imperfect, complex and by all indications, is in the process of formation. It is assumed that infrastructure of international educational innovative hub can structurally corrected according to the area which operates a hub that is: stimulate the dialogue between academics, businessmen and government officials; provide an interactive exchange of explicit and implicit knowledge; generate shared vision on adaptation measures of dynamic environment. Evaluation of the results of scientific and pedagogical activities of working group of innovative hub should be made for following indicators: development of skills of teaching and research work; introducing of innovative approaches for practical individual activity; formation of innovative approaches for collective practical activity; working on the chosen scientific and methodological theme. Main advantage of proposed university innovative hubs is that laid all necessary foundations in order to high school could be as soon as effectively integrate the results of university, academic and sectoral sciences of Ukraine, well as advanced research results of scientific world community in the development and implementation of innovative projects and development innovation

Формирование готовности будущих специалистов к дошкольному образованию при осуществлении профессиональной деятельности в условиях европейской интеграции

Мета статті – розкрити проблему формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в сучасній теорії та практиці; з’ясувати особливості формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності; визначити функції цінностей майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності; визначити сутність і структуру готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції, критерії та показники рівнів готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності. Досліджуючи проблему формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції один з факторів є: перехід від продуктивних ідей до реальної зміни освітнього простору, здійснення результативного перенавчання майбутніх дошкільних педагогів, технологічно і методично осучаснювати навчальний процес, піднімати якість освіти, спиратись на внутрішню мотивацію майбутніх дошкільних педагогів. Нами з’ясовано, що специфіка професійної діяльності потребує від викладача закладу вищої освіти певних знань і вмінь, зокрема, знання форм і методів здійснення; володіння системою розвинених компетентностей у галузі технології моделювання, конструювання та реалізації педагогічного процесу на основі особливостей та ціннісних орієнтацій студентів; зміни традиційної технології взаємодії зі студентами. Під час підготовки студента-майбутнього фахівця з дошкільної освіти до організації професійної діяльності передбачається наявність у педагога як суб’єкта означеної діяльності комплексу спеціальних здібностей, серед яких – аналітичні, комунікативні, дослідницькі, рефлексивні, презентаційні здібності. Вони виявляються в умінні ефективно здійснювати професійну діяльність і навчати цьому студентів; активізувати їхню пізнавальну діяльність шляхом постановки освітніх проблем; організовувати дослідницьку діяльність різного рівня самостійності відповідно до індивідуальності кожного студента. Визначено сутність і зміст базових понять дослідження, а саме: підготовка, готовність, професійна готовність, професійно-педагогічна підготовка, охарактеризовані функції цінностей майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності. Здійснений аналіз результатів досліджень, проведених науковцями за останнє десятиліття, дав змогу дійти висновку, що професійна діяльність майбутніх дошкільних педагогів є багатогранною, кожна складова якої взаємодоповнює і розширює її. Нами визначені компоненти готовності до педагогічної професійної діяльності (мотиваційний, змістовно-процесуальний та виконавський (дослідницький). Основною проблемою професійно-педагогічної діяльності є поєднання вимог і мети діяльності дошкільного педагога з можливостями, вміннями і бажаннями долучати дітей до різних форм діяльності. Успішне її здійснення зумовлюється рівнем професійної підготовки майбутніх дошкільних педагогів до загального, пов’язаним з формуванням професійних умінь, його прихильностей до певних ідеалів, професійної мотивації, озброєння певними знаннями, уміннями, навичками організації дослідницького пошуку, рефлексії.Цель статьи - раскрыть проблему формирования готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности в условиях евроинтеграции. Проанализировать состояние исследуемой проблемы в современной теории и практике; выяснить особенности формирования готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности; определить функции ценностей будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности; определить сущность и структуру готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности в условиях евроинтеграции, критерии и показатели уровней готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности.The purpose of the article is to reveal the problem of forming the readiness of future specialists in preschool education to pursue professional activity in the context of European integration. Analyze the state of the problem under study in current theory and practice; to find out the peculiarities of the formation of future specialists in preschool education for professional activity; to determine the value functions of future preschool education professionals before pursuing their professional activities; to determine the nature and structure of future preschool education professionals' readiness for professional activity in the context of European integration, criteria and indicators of the level of readiness of future preschool education professionals for professional activity

Кибербезопасность в образовательных сетях

The paper discusses the possible impact of digital space on a human, as well as human-related directions in cyber-security analysis in the education: levels of cyber-security, social engineering role in cyber-security of education, “cognitive vaccination”. “A Human” is considered in general meaning, mainly as a learner. The analysis is provided on the basis of experience of hybrid war in Ukraine that have demonstrated the change of the target of military operations from military personnel and critical infrastructure to a human in general. Young people are the vulnerable group that can be the main goal of cognitive operations in long-term perspective, and they are the weakest link of the System.У статті обговорюється можливий вплив цифрового простору на людину, а також пов'язані з людиною напрямки кібербезпеки в освіті: рівні кібербезпеки, роль соціального інжинірингу в кібербезпеці освіти, «когнітивна вакцинація». «Людина» розглядається в загальному значенні, головним чином як та, що навчається. Аналіз надається на основі досвіду гібридної війни в Україні, яка продемонструвала зміну цілей військових операцій з військовослужбовців та критичної інфраструктури на людину загалом. Молодь - це вразлива група, яка може бути основною метою таких операцій в довгостроковій перспективі, і вони є найслабшою ланкою системи.В документе обсуждается возможное влияние цифрового пространства на человека, а также связанные с ним направления в анализе кибербезопасности в образовании: уровни кибербезопасности, роль социальной инженерии в кибербезопасности образования, «когнитивная вакцинация». «Человек» рассматривается в общем смысле, в основном как ученик. Анализ представлен на основе опыта гибридной войны в Украине, которая продемонстрировала изменение цели военных действий с военного персонала и критической инфраструктуры на человека в целом. Молодые люди являются уязвимой группой, которая может быть главной целью когнитивных операций в долгосрочной перспективе, и они являются самым слабым звеном Систем

Psycholinguistic Aspects of Formation of Culture of Dialogical Communication

Вступ. У статті подаються результати дослідження зразків англомовної літературної спадщини, на яких розкриваються психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування і особливості сприймання комунікантами смислів інтеракцій у діалогічному мовленні. Описана методика виявлення частотності вживання різних діалогів, що відрізняються за кількістю реплік. Мета. Схарактеризувати психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування, дослідити одиниці діалогу як засобу формування культури спілкування здобувачів освіти. Методи. У статті використано методи аналізу вітчизняних і зарубіжних художніх творів, аналіз словникових дефініцій, методи контекстуального та логіко-семантичного аналізів, елементи статистичного аналізу. Результати. Обґрунтовано, що діалог як форма комунікативного акту є найбільш вживаною формою словесної діяльності, в якій реалізуються текстові категорії комунікантів, відображаються їх міжособистісні відносини, проявляються мовленнєві стратегії спілкування та ін. Діалогічне мовлення схарактеризовано як ситуативно-тематичну спільність комунікативних мотивів в усних висловлюваннях, послідовно породжених двома або більше співрозмовниками в безпосередньому акті спілкування. З’ясовано частотність вживання діалогів, що складаються з різної кількості діалогічних єдностей. Визначено середню кількість діалогів, що складаються з діалогічних єдностей; частоту вживання діалогів з різною кількістю діалогічних єдностей. Розглянуто поняття діалогізація, діалогічність, діалогове навчання, діалогічне мовлення, діалогічне спілкування; схарактеризовано розроблену систему вправ і завдань щодо формування культури діалогічного спілкування. Висновки. Доведено, що для формування культури діалогічного спілкування здобувачів освіти велике значення має звернення до високохудожніх зразків літератури з метою емоційного їх сприйняття; створення ситуацій співпереживання з героями твору шляхом «вживання» в ці образи; робота над діалогічними ситуаціями; використання діалогів як засобів соціалізації.Введение. В статье приводятся результаты исследования образцов англоязычной литературного наследия, на которых раскрываются психолингвистические особенности диалогического общения и особенности восприятия коммуникантами смыслов интеракций в диалогической речи. Описанная методика выявления частотности употребления различных диалогов, отличающиеся по количеству реплик. Цель. Охарактеризовать психолингвистических особенности диалогического общения, исследовать единицы диалога как средства формирования культуры общения соискателей образования. Методы. В статье использованы методы анализа отечественных и зарубежных художественных произведений, анализ словарных дефиниций, методы контекстуального и логико-семантического анализа, элементы статистического анализа. Результаты. Обосновано, что диалог как форма коммуникативного акта является наиболее применяемой формой словесной деятельности, в которой реализуются текстовые категории коммуникантов, отражаются их межличностные отношения, проявляются речевые стратегии общения и др. Диалогическая речь охарактеризован как ситуативно-тематическую общность коммуникативных мотивов в устных высказываниях, последовательно порожденных двумя или более собеседниками в непосредственном акте общения. Выяснено частотность употребления диалогов, состоящих из разного количества диалогических единств. Определены среднее количество диалогов, состоящих из диалогических единств; частоту употребления диалогов с разным количеством диалогических единств. Рассмотрены понятия диалогизация, диалогичность, диалоговое обучение, диалогическая речь, диалогическое общения; охарактеризован разработанную систему упражнений и заданий по формированию культуры диалогического общения. Выводы. Доказано, что для формирования культуры диалогического общения соискателей образования большое значение имеет обращение к высокохудожественных образцов литературы с целью эмоционального их восприятия; создание ситуаций сопереживания с героями произведения путем «вживания» в эти образы; работа над диалогическими ситуациями; использование диалогов как средств социализации.ntroduction. The article presents the results of the study of samples of English-speaking literary heritage, which reveal the psycholinguistic features of dialogical communication and the peculiarities of communicants' perception of the meanings of interactions in dialogic speech. The technique of detecting the frequency of use of different dialogues differing in the number of replicas is described. Goal. To characterize the psycholinguistic features of dialogical communication, to explore the units of dialogue as a means of forming the culture of communication of the educational recipients. Methods. The methods of analysis of domestic and foreign works of art, analysis of dictionary definitions, methods of contextual and logical-semantic analyzes, elements of statistical analysis are used in the article. Results. It is substantiated that dialogue as a form of communicative act is the most used form of verbal activity, in which the text categories of communicators are realized, their interpersonal relations are reflected, speech strategies of communication are manifested, etc. Conversational speech is characterized as a situational-thematic community of communicative motives in oral utterances sequentially generated by two or more interlocutors in a direct act of communication. Frequency of use of dialogues consisting of different quantity of dialogic unities is found out. The average number of dialogues consisting of dialogical unities is determined; frequency of use of dialogues with different number of dialogic unities. The concepts of dialogue, dialogism, dialogical learning, dialogical speech, dialogical communication are considered; the developed system of exercises and tasks for forming the culture of dialogical communication is characterized. Conclusions. It is proved that for the formation of a culture of dialogical communication of the educational recipients it is of great importance to resort to highly artistic samples of literature for the purpose of emotional perception of them; creating situations of empathy with the characters of the work by "using" in these images; work on dialogical situations; the use of dialogues as a means of socialization

Натюрморты «махих голландцев» как первоисточник «немецких мотивов" в фарфоровой посуде европейских стран

A research objective – to analyse sources of loans of motives “the German flowers” (“the Saxon pattern”, “the Saxon attire”) in the European porcelain and the faience.Мета дослідження - проаналізувати джерела запозичень мотивів “німецьких квітів” ("Саксонський візерунок",« саксонський одяг ») в європейському фарфорі та фаянсі.Цель исследования - проанализировать источники заимствований мотивов "немецких цветов" ( "Саксонский узор", "саксонский одежда») в европейском фарфора и фаянса