The boundaries and their impact on properties of zirconia electrolyte

Interfaces and their complexions created in the zirconia 1Ce10ScSZ ceramic electrolyte and altered by three powder types and sintering temperatures were studied via their effect on mechanical behavior and electrical conductivity. Two boundary complexions, which exist and developed between subgrains and grains with sintering temperature were observed. The transition between boundary categories, which was defined as the boundary complexion transition of the second kind, occurs in both very pure 1Ce10ScSZ ceramics and in ceramics of technical purity, powder of which is contaminated with rather large amounts of silica and titania. The ceramics contaminated with rather large amount of silica and alumina does not reveal any complexion transitions. Joint analysis of data obtained with electron microscopy and related techniques, mechanical tests for strength, scanning electron fractography and impedance spectroscopy of structural constituents of electrical resistance has given a lot of information on the effect of boundaries and their complexions on properties of electrolyte where mechanical behavior is as important as their conductivity.Межі та їхні комплекси в керамічному електроліті 1Ce10ScSZ, які були утворені і змінювані застосуванням трьох типів вихідних порошків і різних режимів спікання, вивчені через їхній вплив на механічну поведінку та електропровідність. Спільний аналіз даних, отриманих методами електронної мікроскопії та іншими, пов’язаними із нею, методами механічних випробувань на міцність, скануючої електронної фрактографії та імпедансної спектроскопії структурних складових електричного опору, надав багато інформації щодо впливу меж та їхніх комплексів на властивості електроліту, для якого механічна поведінка є настільки важливою, як і його провідність. Спостережено корелятивний вплив меж, які визначаються вихідними типами порошків та температурою їхнього спікання, на механічну поведінку і електричну провідність електроліту. Визначено два типи межевих комплексів, які існують і розвиваються між субзернами та зернами з ростом температури спікання. Перехід між цими категоріями меж, що було названо переходом межевих комплексів другого роду, відбувається як в хімічно чистій кераміці 1Ce10ScSZ, так і в кераміці технічної чистоти, порошки якої збагачені досить значною кількістю оксидів кремнію та титану. В кераміці 1Ce10ScSZ з великим вмістом оксидів кремнію та алюмінію помітних переходів не виявлено.Образованные в керамическом электролите 1Ce10ScSZ границы и их комплексы, измененные посредством контроля температуры спекания с использованием исходных порошков трёх типов, исследовали, анализируя их влияние на механическое поведение и электропроводность. Комплексная обработка данных, полученных методами электронной микроскопии и дригими, связаннными с ней, методами механических испытаний на прочность, сканирующей электронной фрактографии, а также импедансной спектроскопией структурных составляющих электрического сопротивления, предоставила информацию о влиянии границ и их соединений на свойства электролита, для которого механическое поведение также важно, как и его проводимость. Наблюдалась корреляция между влиянием границ, определенных исходными порошками трёх типов и температурой их спекания, на механическое поведение и электрическую проводимость электролита 1Ce10ScSZ. Найдено две комбинации граничных комплексов, которые существуют и улучшаются с ростом температуры спекания между субзернами и зернами. Переход между видами граничных комплексов, который был определен как переход второго рода, происходит как в химически чистой керамике 1Ce10ScSZ, так и в керамике технической чистоты из порошков, обогащенных оксидами кремния и титана. В керамике 1Ce10ScSZ содержащей значительные количества оксидов кремния и алюминия, переходы не обнаружены

Qualitätsprodukt Erziehungsberatung. Empfehlungen zu Leistungen, Qualitätsmerkmalen und Kennziffern

Neben einer Beschreibung der Leistung Erziehungs- und Familienberatung - Beratung und Therapie, präventive Angebote und Vernetzungsaktivitäten - werden ihre Qualitätsmerkmale - gegliedert nach Struktur-, Prozess- und Ergebnisqualität - ausführlich dargestellt und Kennziffern zu ihrer quantitativen Erfassung vorgeschlagen. Der Anhang enthält u.a. eine Kurzfassung der vorliegenden Empfehlungen zu Leistungen, Qualitätsmerkmalen und Kennziffern. (DIPF/Autor

Anxiety, depression, and quality of life among HIV positive injection drug users in Ukraine, 2017

Introduction: People who inject drugs (PWID) are one of the key populations most vulnerable to HIV infection, with 28 times higher prevalence compared to the rest of the population. PWID are known to have many physical, psychological and lifestyle challenges that can influence access to care. Depression is common among PWID living with HIV. It has major effect on health-related quality of life (HRQoL) and is influencing adherence to antiretroviral therapy. This study was conducted to explore how anxiety and depression affect HRQoL among HIV-positive PWID in Ukraine. It will provide knowledge for the further policy development. Methodology: A descriptive cross-sectional study using data from interviewer- administrated questionnaires was performed. The questionnaire was based on the Hospital Anxiety and Depression Scale. The questionnaire on HRQoL was based on the SF-36. Results: Among the 90 HIV positive PWID 74% (67) and 61% (55) had anxiety and depression scores higher than 7 respectively, indicating that most patients had mental health problems. Average scores for general health (40), role limitations due to physical (44) and emotional health (34), vitality (41) and mental health (45) had mean scores less than 50 along with total physical (43) and mental health scores (35). Having an HIV positive partner or partner with unknown HIV status increases anxiety in HIV positive PWID. Conclusion: There are increased depressive and anxiety symptoms and poorer QoL among HIV-positive PWID in Ukraine. Strategies focusing on psychosocial support addressing QoL as part of HIV care could improve health outcomes for these comorbid and debilitating conditions

Хірургічне лікування місцево-розповсюджених та рецидивних солідних пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору з нефректомією ex vivo ex situ та аутотрансплантацією нирки

Мета. Покращення результатів лікування хворих з місцево-розповсюдженими та рецидивними солідними пухлинами черевної порожнини та заочеревинного простору.   Матеріали і методи. За період з червня 2015 по січень 2018 р. в Національному інституті раку виконали комбіновані оперативні втручання з нефректомією 28 хворим з приводу первинних місцево-розповсюджених та рецидивних солідних пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору. Результати. У 5 із 28 пацієнтів виконали нефректомію ex vivo ex situ з аутотрансплантацією нирки, у 4 - успішно. Гостре ушкодження нирок спостерігали у 6 (26%) хворих, яким аутотрансплантації нирки не виконували. Після операції померли 2 (8,7%) хворих. У пацієнтів, яким нирка була збережена, не спостерігали гострого ушкодження нирок, ніхто з цих пацієнтів не помер. Висновки. З метою профілактики розвитку гострого ушкодження та хронічної хвороби нирок у майбутньому можливість виконання аутотрансплантації нирки у разі хірургічного лікування солідних пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору, окрім первинного раку нирки, повинна бути розглянута щодо кожного хворого. Дану процедуру доцільно виконувати в спеціалізованих лікувальних закладах, де накопичено досвід в онковаскулярній хірургії

Циклический характер изменения микротвердости алюминиевого сплава Д16 под действием ультразвуковой ударной обработки

Досліджено можливості більш ефективного, порівняно із традиційною термомеханічною обробкою, зміцнення поверхні легких конструкційних сплавів ультразвуковою ударною обробкою (УЗУО) на повітрі за умов квазі-гідростатичного стиснення зразка. На прикладі промислового алюмінієвого сплаву Д16 показано унікальну можливість зміцнення поверхні (до ∼600 %), зумовленого синергетичним впливом процесі низькотемпературної механічної наноструктуризації та механохімічної взаємодії алюмінію із киснем під дією УЗУО. Запропоновано якісну модель формування оксидного покриття товщиною кілька десятків мікрометрів. З використанням комплексу фізичних методів дослідження встановлено основні закономірності формування фазового і хімічного складу, структури та механічних властивостей поверхневих шарів сплаву Д16 залежно від амплітуди та тривалості обробки. Показано, що циклічний характер змін мікротвердості зумовлюється перебігом дисипативних процесів динамічного повернення та динамічної рекристалізації. За оптимальних режимів УЗУО зносостійкість поверхневих шарів зростає у 2,5 разу, рівень залишкових макронапружень стиснення дорівнює 650 МПа.The article studies possibilities of more effective surface hardening as compared with conventional thermomechanical processing. Specifically, we provide the insight into surface hardening of light structural alloys by ultrasonic impact treatment (UIT) in air under quasi-hydrostatic pressure of the sample. By example of the commercial aluminum alloy D16 we demonstrate the unique opportunity to harden the surface (up to ~600 %) using the synergistic effect of low-temperature processes of mechanical nanostructuring as well as mechanical and chemical interaction of aluminum with oxygen under the influence of UIT. We propose the qualitative model for formation of oxide coating several tens of micrometers thick. By employing a set of physical methods we establish basic laws of the phase formation and chemical composition, structure and mechanical properties of the D16 alloy surface layers depending on the amplitude and duration of UIT. We show that the development of dynamic recovery and dynamic recrystallization processes causes the cyclic nature of microhardness changes. Under optimal conditions of UIT the wear resistance of surface layers increased by ~2,5 times, and the compression residual stresses level is 650 MPa.Исследованы возможности более эффективного, по сравнению с традиционно термомеханической обработкой, упрочнения поверхности легких конструкционных сплавов ультразвуковой ударной обработкой (УЗУО) на воздухе в условиях квазигидростатического сжатия образца. На примере промышленного алюминиевого сплава Д16 показана уникальная возможность упрочнения поверхности (до ∼ 600 %), обусловленного синергетическим влиянием процессов низкотемпературной механической наноструктуризации и механохимического взаимодействия алюминия с кислородом под действием УЗУО. Предложена качественная модель формирования оксидного покрытия толщиной несколько десятков микрометров. С использованием комплекса физических методов исследования установлены основные закономерности формирования фазового и химического состава, структуры и механических свойств поверхностных слоев сплава Д16 в зависимости от амплитуды и длительности обработки. Показано, что циклический характер изменений микротвердости обусловлен развитием диссипативных процессов динамического возврата и динамической рекристаллизации. При оптимальных режимах УЗУО износостойкость поверхностных слоев возрастает в 2,5 раза, уровень остаточных макронапряжений сжатия равен 650 МПа

Prevalence and Outcomes for Heavily Treatment-Experienced (HTE) Individuals Living with Human Immunodeficiency Virus in a European Cohort

BACKGROUND: Although antiretroviral treatments have improved survival of persons living with HIV, their long-term use may limit available drug options. We estimated the prevalence of heavily treatment-experienced (HTE) status and the potential clinical consequences of becoming HTE. SETTING: EuroSIDA, a European multicentre prospective cohort study. METHODS: A composite definition for HTE was developed, based on estimates of antiretroviral resistance and prior exposure to specific antiretroviral regimens. Risks of progressing to clinical outcomes were assessed by Poisson regression, comparing every HTE individual with three randomly-selected controls who never became HTE. RESULTS: Of 15,570 individuals under follow-up in 2010-2016, 1617 (10.4%, 95% CI 9.9-10.9%) were classified as HTE. 1093 individuals became HTE during prospective follow-up (HTE incidence rate 1.76, CI 1.66-1.87 per 100 person-years of follow-up). The number of HTE individuals was highest in West/Central Europe (636/4019 persons, 15.7%) and lowest in East Europe (26/2279 persons, 1.1%). Although most HTE individuals maintained controlled viral loads (<400 copies/ml), many had low CD4 counts (≤350 cells/µl). After controlling for age, immunological parameters and pre-existing comorbidities, HTE status was not associated with the risk of new AIDS (adjusted incidence rate ratio, aIRR 1.44, CI 0.86-2.40, p = 0.16) or non-AIDS clinical events (aIRR 0.96, CI 0.74-1.25, p = 0.77). CONCLUSIONS: HTE prevalence increased with time. After adjusting for key confounding factors, there was no evidence for an increased risk of new AIDS or non-AIDS clinical events in HTE. Additional therapeutic options and effective management of comorbidities remain important to reduce clinical complications in HTE individuals

Challenges in QCD matter physics - The Compressed Baryonic Matter experiment at FAIR

Substantial experimental and theoretical efforts worldwide are devoted to explore the phase diagram of strongly interacting matter. At LHC and top RHIC energies, QCD matter is studied at very high temperatures and nearly vanishing net-baryon densities. There is evidence that a Quark-Gluon-Plasma (QGP) was created at experiments at RHIC and LHC. The transition from the QGP back to the hadron gas is found to be a smooth cross over. For larger net-baryon densities and lower temperatures, it is expected that the QCD phase diagram exhibits a rich structure, such as a first-order phase transition between hadronic and partonic matter which terminates in a critical point, or exotic phases like quarkyonic matter. The discovery of these landmarks would be a breakthrough in our understanding of the strong interaction and is therefore in the focus of various high-energy heavy-ion research programs. The Compressed Baryonic Matter (CBM) experiment at FAIR will play a unique role in the exploration of the QCD phase diagram in the region of high net-baryon densities, because it is designed to run at unprecedented interaction rates. High-rate operation is the key prerequisite for high-precision measurements of multi-differential observables and of rare diagnostic probes which are sensitive to the dense phase of the nuclear fireball. The goal of the CBM experiment at SIS100 (sqrt(s_NN) = 2.7 - 4.9 GeV) is to discover fundamental properties of QCD matter: the phase structure at large baryon-chemical potentials (mu_B > 500 MeV), effects of chiral symmetry, and the equation-of-state at high density as it is expected to occur in the core of neutron stars. In this article, we review the motivation for and the physics programme of CBM, including activities before the start of data taking in 2022, in the context of the worldwide efforts to explore high-density QCD matter.Comment: 15 pages, 11 figures. Published in European Physical Journal

The Gravity Collective: A Search for the Electromagnetic Counterpart to the Neutron Star-Black Hole Merger GW190814

We present optical follow-up imaging obtained with the Katzman Automatic Imaging Telescope, Las Cumbres Observatory Global Telescope Network, Nickel Telescope, Swope Telescope, and Thacher Telescope of the LIGO/Virgo gravitational wave (GW) signal from the neutron star-black hole (NSBH) merger GW190814. We searched the GW190814 localization region (19 deg$^{2}$ for the 90th percentile best localization), covering a total of 51 deg$^{2}$ and 94.6% of the two-dimensional localization region. Analyzing the properties of 189 transients that we consider as candidate counterparts to the NSBH merger, including their localizations, discovery times from merger, optical spectra, likely host-galaxy redshifts, and photometric evolution, we conclude that none of these objects are likely to be associated with GW190814. Based on this finding, we consider the likely optical properties of an electromagnetic counterpart to GW190814, including possible kilonovae and short gamma-ray burst afterglows. Using the joint limits from our follow-up imaging, we conclude that a counterpart with an $r$-band decline rate of 0.68 mag day$^{-1}$, similar to the kilonova AT 2017gfo, could peak at an absolute magnitude of at most $-17.8$ mag (50% confidence). Our data are not constraining for ''red'' kilonovae and rule out ''blue'' kilonovae with $M>0.5 M_{\odot}$ (30% confidence). We strongly rule out all known types of short gamma-ray burst afterglows with viewing angles $<$17$^{\circ}$ assuming an initial jet opening angle of $\sim$$5.2^{\circ}$ and explosion energies and circumburst densities similar to afterglows explored in the literature. Finally, we explore the possibility that GW190814 merged in the disk of an active galactic nucleus, of which we find four in the localization region, but we do not find any candidate counterparts among these sources.Comment: 86 pages, 9 figure

Multi-messenger observations of a binary neutron star merger

On 2017 August 17 a binary neutron star coalescence candidate (later designated GW170817) with merger time 12:41:04 UTC was observed through gravitational waves by the Advanced LIGO and Advanced Virgo detectors. The Fermi Gamma-ray Burst Monitor independently detected a gamma-ray burst (GRB 170817A) with a time delay of ~1.7 s with respect to the merger time. From the gravitational-wave signal, the source was initially localized to a sky region of 31 deg2 at a luminosity distance of 40+8-8 Mpc and with component masses consistent with neutron stars. The component masses were later measured to be in the range 0.86 to 2.26 Mo. An extensive observing campaign was launched across the electromagnetic spectrum leading to the discovery of a bright optical transient (SSS17a, now with the IAU identification of AT 2017gfo) in NGC 4993 (at ~40 Mpc) less than 11 hours after the merger by the One- Meter, Two Hemisphere (1M2H) team using the 1 m Swope Telescope. The optical transient was independently detected by multiple teams within an hour. Subsequent observations targeted the object and its environment. Early ultraviolet observations revealed a blue transient that faded within 48 hours. Optical and infrared observations showed a redward evolution over ~10 days. Following early non-detections, X-ray and radio emission were discovered at the transient’s position ~9 and ~16 days, respectively, after the merger. Both the X-ray and radio emission likely arise from a physical process that is distinct from the one that generates the UV/optical/near-infrared emission. No ultra-high-energy gamma-rays and no neutrino candidates consistent with the source were found in follow-up searches. These observations support the hypothesis that GW170817 was produced by the merger of two neutron stars in NGC4993 followed by a short gamma-ray burst (GRB 170817A) and a kilonova/macronova powered by the radioactive decay of r-process nuclei synthesized in the ejecta

A gravitational-wave standard siren measurement of the Hubble constant

The detection of GW170817 (ref. 1) heralds the age of gravitational-wave multi-messenger astronomy, with the observations of gravitational-wave and electromagnetic emission from the same transient source. On 17 August 2017 the network of Advanced Laser Interferometer Gravitational-wave Observatory (LIGO)2 and Virgo3 detectors observed GW170817, a strong signal from the merger of a binary neutron-star system. Less than two seconds after the merger, a γ-ray burst event, GRB 170817A, was detected consistent with the LIGO–Virgo sky localization region4–6). The sky region was subsequently observed by optical astronomy facilities7, resulting in the identification of an optical transient signal within about 10 arcseconds of the galaxy NGC 4993 (refs 8–13). GW170817 can be used as a standard siren14–18, combining the distance inferred purely from the gravitational-wave signal with the recession velocity arising from the electromagnetic data to determine the Hubble constant. This quantity, representing the local expansion rate of the Universe, sets the overall scale of the Universe and is of fundamental importance to cosmology. Our measurements do not require any form of cosmic ‘distance ladder’19; the gravitational-wave analysis directly estimates the luminosity distance out to cosmological scales. Here we report H0 = kilometres per second per megaparsec, which is consistent with existing measurements20,21, while being completely independent of them