Fission track - laser ablation inductively coupled plasma mass spectrometry for the spatially resolved isotope ratio measurements of Uranium microparticles in safeguards environmental samples

Zusammenfassung in deutscher SpracheZiel dieser Arbeit war es, eine Mikro-Artefakt-Identifikationsmethodologie zu entwickeln und implementieren als Methode zur Charakterisierung von Mikropartikeln in sogenannten Safeguards Environmental Swipe Samples (Safeguards Wischproben). Dem folgte die Analyse durch Laserablations-Massenspektrometrie. Das wichtigste Ergebnis ist die Weiterentwicklung und Verbesserung der Mikropartikel-Handhabungsstrategien für die Spaltspurenmethode (FT) und ähnliche Techniken. Als Teil dieser Arbeit wurde eine eingehende Bewertung der aktuellen Probenvorbereitungstechniken durchgeführt, die in weltweiten analytischen Laboratorien zur Identifizierung, Extraktion und Handhabung von mikrometergroßen Staubpartikeln verwendet werden. Eine stoßwellenbasierte Partikeldispersionsgerät wurde konstruiert, und mit bestehenden Probenahmeverfahren verglichen. Dieses Gerät wurde danach bei der Herstellung von Spaltspurproben verwendet. Grundlegende Verbesserungen der FT-Methodik, einschließlich der SSNTD-Auswahl, der Ätzoptimierung und eines 3-Punkt-basierten Verlagerungsalgorithmus wurden implementiert. Letzteres wurde als Teil einer Korrelatmikroskopie-Methodik verwendet, die für die Rückverfolgung von detektierten Spaltspuren zu ihren Ursprungspartikeln entwickelt wurde. Danach wurde eine halbautomatisierte Lasermikrodissektionstechnik zur Isolierung von POIs eingesetzt. Eine Untersuchung der Fähigkeiten eines ns-Laserablations-Quadrupols ICP-MS für die Analyse von Uranisotopen in Mikrometer-Partikeln wurde abgeschlossen. Dies führte zu einem neuartigen Ansatz zur Datenbewertungsstrategie für transiente MS-Signale.13

Experimental assessment of effectively probed volume in confocal XRF spectrometry using microparticles

Current approaches for assessing a confocal micro‐X‐rayfluorescence–probing volume involve the use of sharp knife edges, thin films, or wires, which are moved through this volume. The fluorescence radiation excited in the material of the object is measured, and profiles are built to enable the determination of the full width at half maximum in any of the three axes of the excited volume. Such approaches do not provide information on the shape of the volume, and the consequent alignment of both used lenses is made based on the position of the maxima of the registered intensity measurements. The use of particles that are smaller than the interaction volume (isolated enough to prevent the influence of nearby particles) and translated through the interaction volume (3D scan) is presented as an alternative methodology to determine the confocal probing volume. Spherical shaped uranium particles with diameter of 1–3 μm originally produced for scanning electron microscopy analysis calibration purposes were used in this study. The results obtained showed that the effectively probed confocal volume has a distinct prolate spheroidal shape that is longer in the axis of the confocal detector than it is wide on the axes of the plane perpendicular to it. The diameter in the longest axis (tilted accordingly to the angle between the two silicon drift detectors) was found to be approximately 25 μm, whereas the shorter was found about 15 μm each, with a volume of about 3,000 μm3

Применение Биоспорина для лечения острых кишечных инфекций у беременных

Мета: оптимізація терапії гострих кишкових інфекцій (ГКІ) у вагітних; вивчення та узагальнення даних щодо клінічної ефективності застосування препарату «Біоспорин-Біофарма» при даних захворюваннях у вагітних. Пацієнти і методи. Спостерігалось 48 вагітних віком від 19 до 32 років з терміном вагітності від 6 до 32 тижнів, що мали клінічні ознаки ГКІ середньоважкого перебігу. Комплексна терапія усіх пацієнток включала: дієту №4, ентеросорбенти, електроліти, дезінтоксикаційну в/в терапію. Пацієнткам основної групи — 18 вагітних до 16 тижнів вагітності — призначався препарат «Біоспорин-Біофарма» по 2 дози 2 рази на день терміном 7–10 днів; 30 пацієнток групи порівняння отримували інші пробіотики та кишкові антибактеріальні засоби (ніфуроксазид або альфа$нормікс з мінімальними показниками кишкової та плацентарної реабсорбції). За необхідності (бактеріальні кишкові інфекції) застосовувались антибіотики широкого спектра дії. Результати. Клінічна ефективність терапії відмічена у 100% вагітних 1-ї групи та у 87% вагітних 2-ї групи. Контрольний бактеріологічний висів у групі порівняння був вдвічі більший. Висновки. Застосування препарату «Біоспорин-Біофарма» дозволяє зменшити медикаментозне навантаження на вагітних, попередити та усунути прояви дисбіозу, уникнути побічної токсичної дії антибактеріальних засобів на плід шляхом альтернативної монотерапії самоелімінуючим антагоністом (особливо на ранніх термінах онтогенезу), запобігти рецидивному перебігу бактеріальних інфекцій, що дозволяє рекомендувати його призначення як у якості монотерапії при неускладненому перебігу ГКІ на ранніх термінах вагітності, так і в комплексній терапії.Objective: Optimization of the treatment of acute intestinal infections (AII) in pregnant women; the study and integration of data on clinical efficacy of the use of «Biosporin — Biopharma» preparation at presence of this diseases in pregnant women. Patients and methods. A total of 48 pregnant women in the age from 19 to 32 years with the period of pregnancy from 6 to 32 weeks who had clinical signs of AII of moderate course were under observation. Complex therapy of all patients included: diet № 4, enterosorbents, electrolytes, disintoxication intravenous therapy. For 18 pregnant women of the main group with the period of pregnancy for 16 weeks was administrated «Biosporin — Biopharma» by 2 doses 2 times a day for 7–10 days; 30 patients of the comparison group received other probiotics and intestinal antibacterial agents (nifuroxazid or alpha normix with minimal indicators of intestinal and placental reabsorption). In appropriate cases (bacterial intestinal infection) were used broad spectrum antibiotics. Results. Clinical efficacy of therapy was marked in 100 % of pregnant women of the 1st group and in 87 % of pregnant women of the 2nd group. Control bacteriological swab in the comparison group was in two times higher. Conclusions. The use of «Biosporin — Biopharma» preparation allow reducing medical burden on pregnant women, to prevent and eliminate manifestations of dysbiosis, avoid toxic side effects of antibacterial agents on the fetus through an alternative monotherapy by self eliminating antagonist (especially in the early stages of ontogenesis), to prevent recurrent bacterial infections that is allow recommending its appointment as in monotherapy for uncomplicated course of AII in early pregnancy so in the complex therapy.Цель: оптимизация терапии острых кишечных инфекций (ОКИ) у беременных; изучение и обобщение данных относительно клинической эффектив ности применения препарата «Биоспорин Биофарма» при данных заболевания у беременных. Пациенты и методы. Наблюдались 48 беременных в возрасте от 19 до 32 лет со сроком беременности от 6 до 32 недель, имевших клинические признаки ОКИ среднетяжелого течения. Комплексная терапия всех пациенток включала: диету №4, энтеросорбенты, электролиты, дезинтоксика ционную в/в терапию. Пациенткам основной группы — 18 беременных до 16 недель беременности — назначался препарат «Биоспорин Биофарма» по 2 дозы 2 раза в день сроком 7–10 дней; 30 пациенток группы сравнения получали другие пробиотики и кишечные антибактериальные средства (нифуроксазид или альфа нормикс с минимальными показателями кишечной и плацентарной реабсорбции). При необходимости (бактериальные кишечные инфекции) применялись антибиотики широкого спектра действия. Результаты. Клиническая эффективность терапии отмечена у 100% беременных 1 й группы и у 87% беременных 2 й группы. Контрольный бакте риологический посев в группе сравнения был вдвое выше. Выводы. Применение препарата «Биоспорин Биофарма» позволяет уменьшить медикаментозную нагрузку на беременных, предупредить и устра нить проявления дисбиоза, избежать побочного токсического действия антибактериальных средств на плод путем альтернативной монотерапии самоэлиминирующимся антагонистом (особенно на ранних сроках онтогенеза), предотвратить рецидивное течение бактериальных инфекций, что позволяет рекомендовать его назначение как в качестве монотерапии при неосложненном течении ОКИ на ранних сроках беременности, так и в ком плексной терапии

Dynamics of cytokines in patients with enteral insufficiency in advanced peritonitis

Резюме. У даній роботі досліджено зміни цитокінового профілю у хворих на поширені форми перитоніту, ускладнені ентеральною недостатністю. Проведено порівняння отриманих результатів у хворих, які після оперативного втручання та запрограмованої санації черевної порожнини вижили, а також хворих, які померли в ранньому післяопераційному періоді. Мета роботи – дослідити динаміку показників цитокінового профілю хворих на поширені форми перитоніту, ускладнені ентеральною недостатністю, з метою визначення їх прогностичного значення. Матеріал і методи. Об'єкт дослідження – кров 23 пацієнтів на поширені форми перитоніту та 17 здорових добровольців. Для оцінки стану хворих проводили динамічне визначення в комплексному обстеженні лабораторних маркерів ендогенної токсемії та синдрому системної запальної відповіді: імунологічні зміни організму пацієнтів шляхом дослідження клітин крові, які експресують кластери СД IIа+, СД 162+, СД 95+, СД 16+, а також молекули головного комплексу гістосумісності HLA – ДR+ та рівнем інтерлейкінів IL-2, IL-4, IL-6. Висновки. 1. Прогресуюче та очевидне зниження вмісту IL-2 настає у хворих на поширені перитоніти, ускладнені ентеральною недостатністю, за повної відсутності в крові IL-4 на тлі перманентного і вагомого підвищення плазмової концентрації IL-6. 2. В умовах пригнічення імунної реакції, внаслідок інтоксикації організму хворого, додатково реалізується механізм ендогенного гальмування імунної відповіді "IL-6 – кортиколіберин – кортикотропін – кортикостероїди". Резюме. В данной работе исследованы изменения цитокинового профиля у больных с распространенными формами перитонита, осложненными энтеральной недостаточностью. Проведено сравнение полученных результатов у больных, которые после оперативного вмешательства и запрограммированной санации брюшной полости выжили, а также больных, умерших в раннем послеоперационном периоде. Цель работы – исследовать динамику показателей цитокинового профиля больных с распространенными формами перитонита, осложненных энтеральной недостаточностью, с целью определения их прогностического значения. Материал и методы. Объект исследования – кровь 23 пациентов с распространенными формами перитонита и 17 здоровых добровольцев. Для оценки состояния больных проводили динамическое определение в комплексном обследовании лабораторных маркеров эндогенной токсемии и синдрома системного воспалительного ответа: иммунологические изменения организма больных путем исследования клеток крови, экспрессирующих кластеры CD IIа+, CD 162+, CD 95+, CD 16+, а также молекулы главного комплекса гистосовместимости HLA – ДR+ и уровнем интерлейкинов IL-2, IL-4, IL-6. Выводы. 1. Прогрессирующее и очевидное снижение содержания IL-2 наступает у больных с распространёнными формами перитонита, осложненного энтеральной недостаточностью, при полном отсутствии в крови IL-4 на фоне перманентного и существенного повышения плазменной концентрации IL-6. 2. В условиях подавления иммунной реакции, в результате интоксикации организма больного, дополнительно реализуется механизм эндогенного торможения иммунного ответа "IL-6 – кортиколиберин – кортикотропин – кортикостероиды". Resume. In this work, changes in the cytokine profile in patients with common forms of peritonitis with enteral insufficiency were studied. The obtained results were compared in patients who survived after surgery and programmed peritoneal sanation and patients who died in the early postoperative period. The aim of the study was to investigate the dynamics of cytokine profile of patients with common forms of peritonitis complicated by enteral insufficiency in order to determine their prognostic value. Material and methods. The object of the study was the blood of 23 patients with common forms of peritonitis and 17 healthy volunteers. To assess the condition of patients performed a dynamic determination in a comprehensive examination of laboratory markers of endogenous toxemia and systemic inflammatory response syndrome: immunological changes inpatients by examining blood cells expressing clusters of CD IIa+, CD 162+, CD 95+, CD 16+, and molecules of the main histocompatibility complex HLA-DR+ and the level of interleukins IL-2, IL-4, IL-6. Conclusions. 1. Progressive and noticeable decrease in IL-2 content occurs in patients with widespread peritonitis complicated by enteral insufficiency in the complete absence of IL-4 in the blood on the background of a permanent and significant increase in plasma concentrations of IL-6. 2. Under conditions of suppression of the immune response, due to intoxication of the patient's body, the mechanism of endogenous inhibition of the immune response "IL-6 – corticoliberin – corticotropin – corticosteroids" is additionally realized