Characteristics of risk factors for the development of primary placental dysfunction in women with a threat of abortion in the first trimester of pregnancy

Мета роботи – оптимізувати прогнозування розвитку первинної плацентарної дисфункції шляхом визначення факторів ризику її розвитку у жінок із загрозою невиношування в ранні терміни вагітності. Висновки. Проведені дослідження підтвердили, що розвиток плацентарної дисфункції із ранніх термінів гестації у жінок із загрозою аборту є причиною ускладненого перебігу вагітності і пологів, які призводять до несприятливих перинатальних наслідків. Факторами ризику розвитку плацентарної дисфункції у вагітних із загрозливим абортом є пограничний репродуктивний вік матері, ожиріння, поєднання декількох коморбідних екстрагенітальних патологій, гінекологічні захворювання та ранні репродуктивні втрати в анамнезі. Також ризик порушення плацентогенезу зростає при відшаруванні хоріону, ретрохоріальній гематомі та гострій респіраторно вірусній інфекції в ранніх термінах вагітності. The aim of the study – to optimize the prediction of primary placental dysfunction development by determining the risk factors for its development in women with a threat of miscarriage in the early stages of pregnancy. Conclusions. The conducted studies confirmed that the development of placental dysfunction from the early stages of pregnancy in women with a threat of abortion is the cause of the complicated course of pregnancy and childbirth, which lead to adverse perinatal consequences. Risk factors for the development of placental dysfunction in pregnant women with threatened abortion are the borderline reproductive age of the mother, obesity, a combination of several comorbid extragenital pathologies, gynecological diseases and early reproductive losses in the anamnesis. Also, the risk factors for impaired placental formation are detachment of the chorion, retrochorial hematoma, and acute respiratory viral infections in the early stages of pregnancy

Markers for predicting the manifestation of glomerulonephritis

Метою дослідження було виявити можливий взаємозв’язок між COVID-19 середньої важкості та маніфестацією гломерулонефриту. Висновок. У клінічній практиці може бути використаний метод кластерного та класифікаційного аналізу, який визначає основні чинники для діагностики та прогнозування (ІЛ-1β сечі, ІЛ-6 сечі, ІЛ-6 крові). Цей метод діагностики, який відрізняється від звичайних регресійних методів, базується на застосуванні кластерних та класифікаційних методів Data Mining, надає змогу встановлювати взаємозв’язок між діагнозом COVID-19 середньої тяжкості та гломерулонефритом, що маніфестує через 1 рік. The aim o f the study was to identify a possible relationship between moderate COVID-19 and the manifestation of glomerulonephritis. Conclusion. In clinical practice, the method of clustering and classification analysis can be used to determine the main factors for diagnosis and prognosis (urine IL-1β, urine IL-6, blood IL-6). This diagnostic method, which differs from the usual regression methods, is based on the application of clustering and classification methods of data mining and allows to establish the relationship between the diagnosis of COVID-19 of moderate severity and glomerulonephritis manifesting after 1 year