МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ЛЕГЕНЯХ ТА ПЕЧІНЦІ У РАННІЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ ТРАВМАТИЧНОГО УРАЖЕННЯ М’ЯЗІВ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

An urgent issue today is traumatism, which remains an urgent problem in modern medicine, as there are high levels of disability and mortality among trauma victims. The aim – to study peculiarities of morphological changes in lungs and liver in traumatic muscle injury in experimental study. Material and Methods. The dynamics of morphological changes were investigated in an experimental model of traumatic muscle injury in 60 adult nonlinear rats, which were divided into two groups: intact and experimental. Morphological changes in lung and liver tissues were investigated in the early post-traumatic period for the first and seventh days. Results and Discussion. Histological examination of liver and lung tissues on the first day of the post-traumatic period revealed structural changes that were manifested by marked circulatory disorders and with subsequent development of dystrophic-necrotic changes, which reached a maximum by the seventh day of the experiment. Conclusions. In traumatic muscle lesions in experimental animals, structural changes in the liver and lungs begin to develop from the first day of the experiment throughout the study period and are manifested by marked circulatory disorders and the development of dystrophic-necrotic changes, especially in epithelial maxima, reaching maximal structures.Актуальным на сегодня вопросом является травматизм, который остается актуальной проблемой современной медицины, поскольку среди пострадавших с травмами отмечаются высокие уровни инвалидности и смертности. Цель – изучить особенности морфологических изменений в легких и печени при травматическом поражении мышц в экспериментальном исследовании. Материал и методы. Динамику морфологических изменений исследовали на экспериментальной модели травматического повреждения мышц у 60 взрослых нелинейных крыс, которые были поделены на две группы: интактную и исследовательскую. Исследовали морфологические изменения в тканях легких и печени в ранний посттравматический период на первые и седьмые сутки. Результаты. При гистологическом исследовании тканей печени и легких в первые сутки посттравматического периода выявлены структурные изменения, которые проявлялись выраженными расстройствами кровообращения и последующим развитием дистрофически-некротических изменений, которые достигали максимума на седьмые сутки эксперимента. Выводы. При травматическом поражении мышц у экспериментальных животных структурные изменения в печени и легких начинают развиваться уже с первых суток эксперимента на протяжении всего периода исследований и проявляются выраженными расстройствами кровообращения и развитием дистрофически-некротических изменений, особенно в эпителиальных структурах, достигая максимума на седьмые сутки.Актуальним питанням сьогодення є травматизм, який залишається актуальною проблемою сучасної медицини, оскільки серед постраждалих із травмами відзначаються високі рівні інвалідності та смертності. Мета – вивчити особливості морфологічних змін у легенях та печінці при травматичному ураженні м’язів в експериментальному дослідженні. Матеріал і методи. Динаміку морфологічних змін досліджували на експериментальній моделі травматичного ушкодження м’язів у 60 дорослих нелінійних щурів, які були поділені на дві групи: інтактну та дослідну. Досліджували морфологічні зміни в тканинах легень та печінки в ранній посттравматичний період на першу та сьому доби. Результати. При гістологічному дослідженні тканин печінки та легень на першу добу посттравматичного періоду виявлено структурні зміни, які проявлялися вираженими розладами кровообігу з наступним розвитком дистрофічно-некротичних змін, які досягали максимуму на сьому добу експерименту. Висновки. При травматичному ураженні м’язів у експериментальних тварин структурні зміни в печінці та легенях починають розвиватись уже з першої доби експерименту, тривають упродовж усього періоду досліджень і проявляються вираженими розладами кровообігу та розвитком дистрофічно-некротичних змін, особливо в епітеліальних структурах, досягаючи максимуму на сьому добу

Experimental study of direct photon emission in K- --> pi- pi0 gamma decay using ISTRA+ detector

The branching ratio in the charged-pion kinetic energy region of 55 to 90 MeV for the direct photon emission in the K- --> pi- pi0 gamma decay has been measured using in-flight decays detected with the ISTRA+ setup operating in the 25 GeV/c negative secondary beam of the U-70 PS. The value Br(DE)=[0.37+-0.39(stat)+-0.10(syst)]*10^(-5) obtained from the analysis of 930 completely reconstructed events is consistent with the average value of two stopped-kaon experiments, but it differs by 2.5 standard deviations from the average value of three in-flight-kaon experiments. The result is also compared with recent theoretical predictions.Comment: 13 pages, 8 figure

CMS physics technical design report : Addendum on high density QCD with heavy ions

Peer reviewe

Transverse-momentum and pseudorapidity distributions of charged hadrons in pp collisions at √s=7 TeV

This is the pre-print version of the Published Article which can be accessed from the link below.Charged-hadron transverse-momentum and pseudorapidity distributions in proton-proton collisions at √s=7  TeV are measured with the inner tracking system of the CMS detector at the LHC. The charged-hadron yield is obtained by counting the number of reconstructed hits, hit pairs, and fully reconstructed charged-particle tracks. The combination of the three methods gives a charged-particle multiplicity per unit of pseudorapidity dNch/dη||η|<0.5=5.78±0.01(stat)±0.23(syst) for non-single-diffractive events, higher than predicted by commonly used models. The relative increase in charged-particle multiplicity from √s=0.9 to 7 TeV is [66.1±1.0(stat)±4.2(syst)]%. The mean transverse momentum is measured to be 0.545±0.005(stat)±0.015(syst)  GeV/c. The results are compared with similar measurements at lower energies

First measurement of the underlying event activity at the LHC with root s=0.9 TeV

A measurement of the underlying activity in scattering processes with p (T) scale in the GeV region is performed in proton-proton collisions at root s = 0.9 TeV, using data collected by the CMS experiment at the LHC. Charged particle production is studied with reference to the direction of a leading object, either a charged particle or a set of charged particles forming a jet. Predictions of several QCD-inspired models as implemented in PYTHIA are compared, after full detector simulation, to the data. The models generally predict too little production of charged particles with pseudorapidity |eta| LT 2, p (T) GT 0.5 GeV/c, and azimuthal direction transverse to that of the leading object