ОЦІНКА РЕЛЕВАНТНОСТІ ФАКТОРІВ КОМОРБІДНОСТІ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ РИЗИКУ НЕСПРОМОЖНОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ ПЕРВИННОЇ АРТЕРІОВЕНОЗНОЇ ФІСТУЛИ

The aim of the work: to assess the possibility and degree of influence of existing diseases on the risk of failure of primary distal arteriovenous fistula formation. Materials and Methods. For assessment of failure in the formation of arteriovenous fistula, its inability to provide flow for program hemodialysis or cessation of blood flow through the arteriovenous anastomosis for a period of up to three months was considered. The study sample used data from 92 patients who had an arteriovenous fistula formed in the Volyn Regional Clinical Hospital, Department of Organ Transplantation, Liver and Pancreatic Surgery. Failure in the formation of primary arteriovenous fistula was detected in 22 patients (23.9 %). Results. The presence of diabetes mellitus had a statistically highly significant effect on the increase in the risk of failure of AVF formation (p=0.0006), while the presence of congenital malformations of the genitourinary system had an unacceptable significance index (p=0.08). The influence of polycystic liver and kidney disease was statistically significant (p=0.0025) as well as rheumatological diseases (p=0.0061), while the influence of glomerular diseases and oncological pathology was quite questionable (p=0.012 and p=0.023, respectively). Conclusions. Diseases may affect the risk of failure in the formation of primary native distal AVF. The presence of comorbidity does not increase the risk of failure of primary distal AVF formation. A larger study is needed to accurately assess the impact of certain diseases in combination with anatomical and physiological features on the effectiveness of AVF formation. Received: 10.10.2025 | Revised: 05.01.2026 | Accepted: 20.02.2026Мета роботи: оцінити можливість та ступінь впливу наявних захворювань на ризик невдалого формування первинної дистальної артеріовенозної фістули. Матеріали і методи. Для оцінювання невдачі у формуванні артеріовенозної фістули (АВФ) вважалась її неспроможність забезпечити потік для програмного гемодіалізу або зупинка кровотоку через артеріовенозний анастомоз в період до трьох місяців. У дослідженні використали дані 92 пацієнтів, яким формували АВФ для проходження програмного гемодіалізу у зв’язку із захворюванням, що призвело до втрати функції нирок. Невдало сформована первинна АВФ у 22 пацієнтів (23,9 %). Результати. Наявність цукрового діабету (ЦД) статистично значуще впливала на збільшення ризику невдалого формування АВФ (p=0,0006), тоді як наявність вроджених вад розвитку сечостатевої системи мала неприйнятний показник значущості (p=0,08). Вплив полікістозної хвороби печінки та нирок був статистично значущим (p=0,0025) при ревматологічних захворюваннях (p=0,0061), тоді як вплив гломерулярних хвороб та онкологічної патології виявився досить сумнівним (p=0,012 та p=0,023 відповідно). Висновки. Захворювання можуть впливати на ризики невдачі у формуванні первинної нативної дистальної АВФ. Наявність коморбідності не збільшує ризик невдалого формування первинної дистальної АВФ. Необхідне ширше дослідження для точної оцінки впливу тих чи інших хвороб у комбінації з анатомо-фізіологічними особливостями на результативність формування АВФ. Отримано: 10.10.2025 | Переглянуто: 05.01.2026 | Прийнято: 20.02.202

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ МОВ ЯК КОМПОНЕНТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ

Abstract. The article is devoted to the study of interdisciplinary links as the basis of the didactic principle of consistency and systematic training. Their importance in the process of training a highly qualified, comprehensively developed medical specialist is noted. Language training is an integral component of the formation of a doctor’s general professional competence, since the level of knowledge of the specific language determines the success of training and the effectiveness of professional activity (working with information sources, documentation, various types of communication), therefore it requires constant work on improving methodological approaches, searching for new forms of teaching. The Ukrainian language for specific purposes and Latin, being studied during the first year of higher medical education, are designed to create an idea of the structure, system and features of functioning of the language of medicine, to lay the foundations for language proficiency. The article analyzes the difficulties encountered by higher education seekers and suggests practical approaches to solving them. The disciplines of the language cycle are not only related to special ones, but also have stable mutual interdisciplinary links, which is due to the centuries-old history of the development of the language of medicine. This provides ample opportunities for their use as an additional means of forming the conceptual and terminological apparatus and improving literacy. The definition and activation of related topics of both languages allows, in a small number of hours allocated, to increase and diversify the possibilities of their practical development, adapt previously acquired knowledge to industry-specific terminology, create and consolidate associative links between different language components, and automate grammar. The example of clinical composite terms shows the possibilities of using interdisciplinary links. The prospects for further analysis, definition and practical application of interdisciplinary links of languages for specific purposes are outlined.Анотація. Статтю присвячено дослідженню міждисциплінарних зв’язків як основи дидактичного принципу послідовності й систематичності навчання. Відзначено їх важливість у процесі підготовки висококваліфікованого, всебічно розвиненого медичного фахівця. Мовна підготовка – це невід’ємна складова частина формування загальної професійної компетентності лікаря, оскільки від рівня знання фахової мови залежить успішність навчання та ефективність професійної діяльності (робота з інформаційними джерелами, документацією, різні види комунікації), тому вона потребує постійної роботи щодо вдосконалення методичних підходів, пошуку нових форм викладання. Українська мова професійного спрямування та латинська мова, які вивчаються на І курсі медичного ЗВО, покликані створити уявлення про структуру, систему й особливості функціювання медичної мови, закласти основи мовної компетентності. У статті проаналізовано труднощі, з якими стикаються здобувачі вищої освіти, та запропоновано практичні підходи до їх розв’язання. Дисципліни мовного циклу пов’язані не лише зі спеціальними дисциплінами, але й мають сталі взаємні міждисциплінарні зв’язки, що зумовлено віковою історією розвитку мови медицини. Це дає широкі можливості до їх використання як додаткового засобу формування понятійно-термінологічного апарату та підвищення грамотності. Визначення та активізація дотичних тем обох мов дозволяє в умовах невеликої кількості годин збільшувати та урізноманітнювати можливості їх практичного відпрацювання, адаптувати набуті раніше знання до фахової термінології, створювати та закріплювати асоціативні зв’язки між різномовними компонентами, автоматизувати граматичні навички. На прикладі клінічних термінів-композитів показано можливості використання міждисциплінарних зв’язків. Окреслено перспективи подальшого аналізу, визначення та практичного застосування міждисциплінарних зв’язків мов професійного спрямування

СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ПРОФЕСОРУ ЄВГЕНУ ВАСИЛЬОВИЧУ НІКІТІНУ

SUMMARY. The article briefly presents the main milestones of the life and scientific achievements of the prominent infectious disease specialist, Doctor of Medical Sciences, Professor, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine, Yevhen Vasyliovych Nikitin.Стисло викладено основні біографічні віхи й творчий доробок відомого вченого-інфекціоніста, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Євгена Васильовича Нікітіна

РОЛЬ ВІТАМІНІВ B12, B6 ТА ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ В ПАТОГЕНЕЗІ НЕЙРОСЕНСОРНОЇ ПРИГЛУХУВАТОСТІ

Introduction. Hearing impairment represents one of the leading causes of disability worldwide and is characterized by a steadily increasing prevalence, underscoring the urgency of developing effective preventive and therapeutic strategies. One of the most common forms of persistent hearing loss is sensorineural hearing loss, the pathogenesis of which is multifactorial and involves genetic, vascular, metabolic, and exogenous factors. Within the framework of the contemporary pathophysiological paradigm, particular attention is being paid to the role of nutritional determinants – specifically B-group vitamins – in modulating the risk of auditory dysfunction. The aim of the study is to synthesize current scientific evidence regarding the role of vitamins B6, B9 (folic acid), and B12 in the pathogenesis of sensorineural hearing loss. Research Methods. An analytical review of publications from 2016 to 2025 was conducted using the MEDLINE/ PubMed database. Results and Discussion. The summarized evidence indicates that vitamins B6, B9, and B12 serve as key cofactors in one-carbon metabolism and as regulators of the methionine cycle, upon the efficiency of which homocysteine degradation depends. Their deficiency is associated with hyperhomocysteinemia, activation of oxidative stress, endothelial dysfunction, and microangiopathic alterations within the structures of the inner ear. Experimental studies demonstrate a link between disruption of the folate cycle and cochlear damage, whereas clinical investigations suggest the potential to slow the progression of age-related and other forms of sensorineural hearing loss through correction of the corresponding vitamin deficiencies. Conclusions. The obtained findings support the rationale for considering vitamins B6, B9, and B12 as potentially modifiable risk factors for sensorineural hearing loss.ВСТУП. ПОРУШЕННЯ слуху є однією з провідних причин інвалідизації населення у світі та характеризується неухильним зростанням поширеності, що зумовлює актуальність пошуку ефективних профілактичних і терапевтичних стратегій. Однією з найпоширеніших форм стійкої втрати слуху є нейросенсорна приглухуватість, патогенез якої має багатофакторний характер і включає генетичні, судинні, метаболічні та екзогенні чинники. У межах сучасної патофізіологічної парадигми особлива увага приділяється ролі аліментарних детермінант, зокрема вітамінів групи B, у модифікації ризику слухової дисфункції. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – узагальнити сучасні наукові дані щодо ролі вітамінів B6, B9 (фолієвої кислоти) та B12 у патогенезі нейросенсорної приглухуватості. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Проведено аналітичний огляд публікацій 2016–2025 років, відібраних у базі MEDLINE/PubMed за ключовими словами, що стосуються вітамінів групи B, гомоцистеїну та порушень слуху. РЕЗУЛЬТАТИ Й обговорення. Узагальнені дані свідчать, що вітаміни B6, B9 і B12 є ключовими кофакторами одновуглецевого метаболізму та регуляторами циклу метіоніну, від ефективності яких залежить утилізація гомоцистеїну. Їх дефіцит асоціюється з гіпергомоцистеїнемією, активацією оксидативного стресу, ендотеліальною дисфункцією та мікроангіопатичними змінами у структурах внутрішнього вуха. Експериментальні дослідження демонструють зв’язок між порушенням фолатного циклу та ушкодженням завитки, тоді як клінічні роботи вказують на можливість уповільнення прогресування вікової та інших форм нейросенсорної приглухуватості за умов корекції дефіциту відповідних вітамінів. ВИСНОВКИ. ОТРИМАНІ результати підтверджують доцільність розгляду вітамінів B6, B9 та B12 як потенційно модифікованих чинників ризику нейросенсорної приглухуватості та обґрунтовують перспективність патогенетично спрямованих нутритивних заходів у профілактиці й комплексному лікуванні слухових порушень

ДОСЛІДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ГОМЕОПАТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ЧИНЯТЬ ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ ТА ПЕРЕБІГ МЕТАБОЛІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ

The aim of the work: analysis of the range of the domestic market of homeopathic medicines that affect the functioning of the digestive system and the course of metabolic processes in the human body and study of their composition. Materials and methods. Materials: State Register of Medicines of Ukraine, homeopathic medicines of group A “Means that affect the food system and metabolic processes” their composition. Methods: information search, analysis, marketing research, generalization. Results and discussion. Using content analysis of the State Register of Drugs, the GLP belonging to group A “Agents affecting the food system and metabolic processes” was studied and segmented by type of drug, country and manufacturer. It was found that as of January 10, 2026, 43 GLP positions affecting the food system and metabolic processes were registered on the pharmaceutical market of Ukraine, of which only 13.96 % were manufactured in Ukraine. The remaining products are supplied by 7 manufacturers, of which 64.87 % are products of “Biologische Heilmittel Heel GmbH” (Germany). The composition of the GLD of the studied group was investigated, the presence of 170 substances was established. The homeopathic dilutions in which they occur and the frequency of their repetitions were investigated. The share of APIs of plant origin is 40.59 %. The presence of 4 preparations of animal origin, 25 suis-organ preparations and 2 nosodes was established. A feature of the GLD of the studied group is the presence in their composition of APIs that affect metabolic processes (the share of which is 18.8 %). Conclusions. The range and composition of homeopathic medicines that affect the functioning of the digestive system and the course of metabolic processes in the human body were studied and The data obtained can be used to optimize pharmaceutical care, improve the rational choice of medicines and optimize decision-making processes in the field of health care regarding the functioning of the digestive system and the course of metabolic processes in the human body.Мета роботи: аналіз асортименту вітчизняного ринку гомеопатичних лікарських засобів, що чинять вплив на функціювання травної системи та перебіг метаболічних процесів в організмі людини та дослідження їх складу. Матеріали та методи. Матеріали: Державний реєстр лікарських засобів України, на гомеопатичні лікарські засоби групи А «Засоби, що впливають на харчову систему та метаболічні процеси», їх склад. Методи: інформаційного пошуку, аналізу, маркетингові дослідження, узагальнення. Результати та обговорення. За допомогою контент-аналізу Державного реєстру ЛЗ вивчено та проведено сегментацію ГЛЗ, що належать до групи А «Засоби, що впливають на харчову систему та метаболічні процеси» щодо виду ЛФ, країни та фірм виробників. Установлено, що станом на 10 січня 2026 року на фармацевтичному ринку України було зареєстровано 43 позиції ГЛЗ, що діють на харчову систему та метаболічні процеси, з яких лише 13,96 % були виготовлені в Україні. Решта продукції постачають 7 фірм-виробників, з яких 64,87 % становить продукція «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ» (Німеччина). Досліджено склад ГЛЗ досліджуваної групи, встановлено наявність 170 субстанцій. Досліджено гомеопатичні розведення, в яких вони зустрічаються, та частота їх повторень. Частка АФІ рослинного походження становить 40,59 %. Установлено наявність 4 препаратів тваринного походження, 25 суіс-органних препаратів і 2 нозодів. Особливістю ГЛЗ досліджуваної групи є наявність в їх складі АФІ, котрі впливають на метаболічні процеси (частка яких становить 18,8 %). Висновки. Досліджено асортимент і вивчено склад гомеопатичних лікарських засобів, що чинять вплив на функціювання травної системи і перебіг метаболічних процесів в організмі людини. Отримані дані можуть бути використані для оптимізації фармацевтичної допомоги, покращення раціонального вибору лікарських засобів та оптимізації процесів ухвалення рішень у сфері охорони здоров’я щодо функціювання травної системи і перебіг метаболічних процесів в організмі людини

ЗМІСТОВИЙ КОМПОНЕНТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Abstract. The article presents a comprehensive analysis of the content component of the model of psychological and pedagogical training of future physicians, aimed at ensuring their holistic and professionally oriented preparation within contemporary medical education. The study examines the structural elements of the model, including fundamental biomedical training, clinical preparation, psychological and pedagogical support, interdisciplinary integration, digital competence development, and the formation of reflective competence as a core regulatory mechanism of professional growth. Particular attention is devoted to the systemic interconnection between these components, which collectively shape a multidimensional structure of professional competence. The study analyzes the key psychological and pedagogical principles, methods, and instructional approaches that contribute to the development of professional competence in medical specialists, with particular attention to competence-based, learner-centered, and practice-oriented educational frameworks. The results of the study support the premise that the systematic integration of theoretical knowledge and practical clinical skills constitutes a fundamental condition for the formation of a professionally competent physician characterized by social responsibility, ethical accountability, and adaptability within complex and dynamically evolving healthcare environments. Particular attention is devoted to the integration of theory and practice as a mechanism for fostering critical thinking, empathy, communicative competence, and professional autonomy among higher education students. The study further demonstrates the pedagogical effectiveness of the proposed content framework, revealing positive dynamics in competence development in alignment with international standards of medical education and indicating its potential applicability to other professional training contexts.Анотація. У статті запропоновано системний аналіз змістового компонента моделі психолого-педагогічної підготовки майбутніх лікарів, що забезпечує їхню всебічну та цілісну професійну підготовку в умовах сучасних трансформацій медичної освіти. Розкрито структурні складники моделі, зокрема фундаментальну, клінічну, психолого-педагогічну, міждисциплінарну та цифрову підготовку, а також формування рефлексивної компетентності як важливого механізму професійного саморозвитку. Обґрунтовано взаємозв’язок зазначених компонентів як інтегрованої системи, спрямованої на формування професійної компетентності майбутнього лікаря. Проаналізовано провідні психолого-педагогічні принципи, методи й підходи до формування компетентності медичних фахівців, серед яких компетентнісний, особистісно орієнтований, діяльнісний і практико-орієнтований підходи. Визначено роль інтеграції теоретичних знань і практичних умінь у підготовці висококваліфікованого, соціально відповідального, етично свідомого та адаптивного фахівця охорони здоров’я. Особливу увагу приділено значенню поєднання теорії і практики для розвитку критичного мислення, емпатії, комунікативної культури та професійної автономії здобувачів вищої освіти. Результати дослідження підтверджують ефективність упровадження запропонованого змістового компонента, засвідчують позитивну динаміку розвитку професійної компетентності відповідно до міжнародних стандартів медичної освіти та окреслюють можливості його масштабування на інші напрями професійної підготовки

ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОБІОТИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНИМИ ОДНОБІЧНИМИ ТА ДВОБІЧНИМИ ПОВНИМИ КОМБІНОВАНИМИ НЕЗРОЩЕННЯМИ ВЕРХНЬОЇ ГУБИ, АЛЬВЕОЛЯРНОГО ВІДРОСТКА, ТВЕРДОГО ТА М’ЯКОГО ПІДНЕБІННЯ

The aim of the research was to compare the oral microbiota in in children with congenital unilateral and bilateral complete combined clefts of the upper lip, alveolar ridge, hard and soft palate. Materials and methods. The study examined 90 children (ages 8–18 years), comprising 44 cases with unilateral and 46 cases with congenital bilateral complete combined clefts of the upper lip, alveolar ridge, hard and soft palate. Results of the research. Analysis of the microbiota in children with congenital unilateral complete combined clefts of the upper lip, alveolar ridge, hard and soft palate demonstrated the persistence of microscopic Candida fungi of three species: C. albicans, C. crusei, and C. Pseudotropicalis, and did not differ significantly for both oral biotopes in cases with bilateral cleft lip. Biomaterial derived from the palate and gums in patients with unilateral cleft lip revealed the presence of anaerobic bacteria, such as Prevotella spp., Porphyromonas spp., Peptococcus spp. and Peptostreptococcus spp. Patients with bilateral cleft lip were distinguished by a higher level of persistence of periodontal bacteria, in particular Prevotella spp. and Porphyromonas spp. The frequency of anaerobic and facultative anaerobic bacteria detection in different biotopes (palate / gums) demonstrated certain differences: the indicators for Peptococcus spp. and Veilonella spp. bacteria were mainly the same, while indicators for Prevotella spp. and Peptostreptococcus spp. were more frequently recorded in gum samples. The frequency of persistence of bacteria complexes based on Socransky’s classification was observed in individuals with bilateral cleft lip. Quantitative indicators ranged from 101 to 106 CFU/ml. S. aureus dominated in the structure of aerobic and facultative anaerobic microflora in patients with unilateral cleft lip. Patients with bilateral cleft lip were characterized by a higher frequency of detection of conditionally pathogenic bacteria, in particular S. aureus, S. haemolyticus, and K. pneumoniae. Conclusions. the present study found a tendency toward the formation of oral dysbiosis with a prevalence of conditionally pathogenic aerobic, anaerobic, and facultative anaerobic bacteria.Метою дослідження було порівняння мікробіоти порожнини рота у дітей з вродженими однобічними та двобічними повними комбінованими незрощеннями верхньої губи, альвеолярного відростка, твердого та м’якого піднебіння. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні взяли участь 90 дітей віком 8–18 років: 44 з однобічними та 46 дітей з вродженими двобічними повними комбінованими незрощеннями верхньої губи, альвеолярного відростка, твердого та м’якого піднебіння. Результати дослідження. Аналіз мікробіоти пацієнтів дітей з вродженими однобічними повними комбінованими незрощеннями верхньої губи, альвеолярного відростка, твердого та м’якого піднебіння показав персистенцію мікросокпічних грибів роду Candida, що відносились до трьох видів C.albicans, C.crusei, C. Pseudotropicalis та, суттєво не відрізнялась для обох біотопів порожнини рота при двобічних незрощеннях. У пацієнтів з одностороннім незрощенням у біоматеріалі з піднебіння та ясен виявлено наявність анаеробних мікроорганізмів родів Prevotella spp., Porphyromonas spp., Peptococcus spp. та Peptostreptococcus spp. У осіб із двостороннім незрощенням встановлено вищий рівень персистенції пародонтопатогенних бактерій, зокрема Prevotella spp. та Porphyromonas spp. Частота виявлення анаеробних та факультативно анаеробних бактерій у різних біотопах (піднебіння / ясна) мала певні відмінності: для Peptococcus spp. і Veilonella spp. показники були практично однаковими, тоді як для Prevotella spp. та Peptostreptococcus spp. частіше реєструвалися у зразках із ясен. Частота персистенції бактерій, що відносяться до різних комплексів за класифікацією Сокранського, виявляли у осіб із двобічним незрощенням. Кількісні показники коливались від 101 і до 106 КУО/мл. У структурі аеробної та факультативно анаеробної мікрофлори при односторонньому незрощенні домінував S. aureus. Для пацієнтів із двостороннім незрощенням характерна вища частота виявлення умовно-патогенних бактерій, зокрема S. aureus, S. haemolyticus та K. pneumoniae. Висновки. Нашими дослідженнями встановлено тенденцію до формування дисбактеріозу порожнини рота із превалюванням умовно патогенних аеробних, анаеробних та факультативно анаеробних бактерій

IN SILICO АНАЛІЗ ADME-ПАРАМЕТРІВ ПОХІДНИХ 4-R-5-ФЕНЕТИЛ-1,2,4-ТРІАЗОЛ-3-ТІОНІВ

Introduction. 1,2,4-Triazole derivatives represent a promising class of heterocyclic compounds exhibiting a broad spectrum of biological activity. Modern approaches to the investigation of potential active pharmaceutical ingredients involve early in silico evaluation of their pharmacokinetic characteristics, which allows prediction of the suitability of compounds for dosage form development. Aim. The aim of the study was to perform an in silico analysis of the ADME parameters of promising 4-R-5- phenethyl-1,2,4-triazole-3-thione derivatives and to assess their significance for predicting a rational dosage form. Materials and Methods. The study was conducted using bibliosemantic, analytical, and comparative methods. Prediction of pharmacokinetic and physicochemical parameters (LogP, TPSA, LogS, gastrointestinal absorption, permeability through biological barriers, and interaction with CYP450 system enzymes) was performed using the online platform SwissADME. Evaluation of compliance with drug-likeness criteria and synthetic accessibility was carried out in accordance with contemporary pharmaceutical technology principles. Results and Discussion. All investigated 4-R-5-phenethyl-1,2,4-triazole-3-thione derivatives were found to possess favorable ADME profiles, high predicted gastrointestinal absorption, and compliance with the principal drug-likeness criteria. Compounds 4–6 demonstrated an optimal balance between lipophilicity and polarity, whereas compounds 2 and 3 exhibited a more favorable predicted metabolic profile. Based on an integral assessment of pharmacokinetic and physicochemical characteristics, compound 6 was identified as the lead compound, for which a solid oral dosage form appears to be the most appropriate. Conclusions. The obtained results confirm the feasibility of using ADME parameters as an effective tool for the early selection of a rational dosage form. The ADME-oriented approach ensures scientifically grounded integration of pharmacokinetic data into the pharmaceutical development process and provides a basis for further technological and preclinical studies of 4-R-5-phenethyl-1,2,4-triazole-3-thione derivatives.Вступ. Похідні 1,2,4-тріазолу є перспективним класом гетероциклічних сполук із широким спектром біологічної активності. Сучасні підходи до дослідження потенційних активних фармацевтичних інгредієнтів передбачають раннє in silico оцінювання їх фармакокінетичних характеристик, що дозволяє прогнозувати придатність сполук до створення лікарських форм. Мета дослідження – провести in silico аналіз ADME-параметрів перспективних похідних 4-R-5-фенетил-1,2,4-тріазол-3-тіонів. Методи дослідження. Дослідження проведено з використанням бібліосемантичного, аналітичного та порівняльного методів. Прогнозування фармакокінетичних і фізико-хімічних параметрів (LogP, TPSA, LogS, абсорбція в шлунково-кишковому тракті, проникність через біологічні бар’єри, взаємодія з ферментами системи CYP450) здійснювали за допомогою онлайн-платформи SwissADME. Оцінювання відповідності критеріям лікоподібності та синтетичної доступності виконували з позицій сучасної фармацевтичної технології. Результати й обговорення. Встановлено, що всі досліджувані похідні 4-R-5-фенетил-1,2,4-трі- азол-3-тіонів характеризуються сприятливим ADME-профілем, високою прогнозованою абсорбцією в шлунково-кишковому тракті та відповідають основним критеріям лікоподібності. Показано, що сполуки 4–6 мають оптимальний баланс ліпофільності та полярності, тоді як сполуки 2 і 3 вирізняються більш сприятливим прогнозованим метаболічним профілем. На підставі інтегральної оцінки фармако- кінетичних і фізико-хімічних характеристик сполуку 6 ідентифіковано як сполуку-лідера, для якої найбільш доцільною є тверда пероральна лікарська форма. Висновки. Отримані результати підтверджують доцільність використання ADME-параметрів як ефективного інструменту раннього вибору раціональної лікарської форми. ADME-орієнтований підхід забезпечує науково обґрунтовану інтеграцію фармакокінетичних даних у процес фармацевтичного розроблення та створює передумови для подальших технологічних і доклінічних досліджень похідних 4-R-5-фенетил-1,2,4-тріазол-3-тіонів

ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТИРЕОТРОПНОГО ГОРМОНУ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ

SUMMARY. Type 2 diabetes mellitus (T2DM) remains one of the most pressing medical and social issues of our time. According to international organizations, nearly one billion people worldwide are affected by diabetes, with approximately 90 % of them diagnosed with T2DM. The incidence of T2DM continues to rise globally due to population aging, urbanization, sedentary lifestyles, unhealthy diets, and the obesity epidemic. Alarmingly, T2DM is increasingly being diagnosed in young adults and adolescents. One of the most common comorbid endocrine disorders in T2DM is thyroid dysfunction, which ranks second in frequency after diabetes itself. It can manifest as clinically evident hypothyroidism or hyperthyroidism, as well as asymptomatic (subclinical) forms. The prevalence of thyroid dysfunction depends on various factors, including age, sex, iodine intake, race, and geographical location. Recent studies show a growing frequency of hypothyroidism (both overt and subclinical) among patients with T2DM, with elevated levels of thyroid-stimulating hormone (TSH) often observed even when free triiodothyronine (T3) levels are normal or decreased. Thyroid dysfunction is significantly more common among individuals with diabetes compared to the general population, indicating a strong pathophysiological link between these endocrine disorders. The relevance of this study lies in the need for early detection of thyroid dysfunction in patients with T2DM, which would enable timely correction of metabolic disturbances, prevention of complications, and improvement in patients’ quality of life. The aim – to  conduct a comparative analysis of thyroid-stimulating hormone (TSH) levels in patients with and without type 2 diabetes mellitus. Material and Methods. A total of 60 ambulatory patients were examined. Among them, 20 were practically healthy individuals (control group), 20 had hypothyroidism without diabetes (group 1), and 20 had hypothyroidism combined with T2DM (group 2). The average age of patients was 58±3 years. TSH levels (reference range: 0.27–4.20 mIU/L) were measured using the Cobas 6000 immunoassay analyzer with Roche Diagnostics (Switzerland) test systems. Glucose levels were determined using standard kits on the COBAS INTEGRA® 400 biochemical analyzer (Roche Diagnostics). Results. According to the results, TSH levels in group 1 were 1.5 times higher than in the control group (p<0.05). In group 2, TSH levels were 1.8 times higher than the control (p<0.05) and 1.2 times higher than in group 1 (p<0.05). Similarly, glucose levels in group 1 were 1.2 times higher than in the control group (p<0.05), while group 2 had glucose values 1.7 times higher than the control group (p<0.05) and 1.4 times higher than group 1 (p<0.05). Conclusions. Patients with type 2 diabetes mellitus frequently exhibit elevated TSH levels, even with normal thyroid hormone concentrations, indicating the presence of subclinical hypothyroidism. This hormonal imbalance may affect carbohydrate metabolism, hinder glycemic control in T2DM, and contribute to insulin resistance. The established association between T2DM and thyroid dysfunction emphasizes the need for routine monitoring of TSH levels in diabetic patients for early diagnosis of thyroid disorders, individualized treatment, and prevention of metabolic complications.РЕЗЮМЕ. Цукровий діабет 2-го типу залишається однією з найгостріших медико-соціальних проблем сучасності. За даними міжнародних організацій, кількість людей, які страждають на діабет, сягає близько мільярда, і майже 90 % з них мають саме ЦД2. Зростання захворюваності фіксується в усіх країнах світу, що зумовлено старінням населення, урбанізацією, малорухливим способом життя, нераціональним харчуванням та епідемією ожиріння. Небезпеку становить також той факт, що дедалі частіше ЦД2 діагностують у молодих людей та підлітків. Однією з найпоширеніших супутніх ендокринних патологій при ЦД2 є дисфункція щитоподібної залози, яка посідає друге місце за частотою після самого діабету. До її проявів належать як клінічно виражені гіпо- та гіпертиреоз, так і безсимптомні (субклінічні) форми. Поширеність порушень функції ЩЗ залежить від низки факторів – віку, статі, рівня йодного забезпечення, расових та географічних особливостей. Останні дослідження свідчать про зростаючу частоту гіпотиреозу (як маніфестного, так і субклінічного) серед пацієнтів із ЦД2, причому часто спостерігається підвищений рівень тиреотропного гормону за нормальних або знижених показників вільного трийодтироніну. У пацієнтів з діабетом порушення функції ЩЗ трапляються значно частіше, ніж у загальній популяції, що вказує на тісний патофізіологічний зв’язок між цими ендокринними станами. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю раннього виявлення тиреоїдної дисфункції у хворих на ЦД2, що дозволить своєчасно проводити корекцію обміну речовин, уникнути ускладнень і покращити якість життя пацієнтів. Мета – провести порівняльний аналіз рівня тиреотропного гормону у пацієнтів з цукровим діабетом та без нього. Матеріал і методи. Обстежено 60 пацієнтів, які проходили амбулаторне лікування. Зокрема, з них 20 практично здорові (контрольна група), 20 – пацієнти з гіпотиреозом без ЦД (група 1) та решта 20 пацієнтів з гіпотиреозом у поєднанні з ЦД (група 2). Середній вік пацієнтів – (58±3) роки. Дослідження рівня тиреотропного гормону у крові визначали за допомогою імуноферментного аналізатора Сobas 6000 з використанням тест-систем Roche Diagnostics (Швейцарія). Рівень глюкози визначали за допомогою стандартних наборів на автоматичному біохімічному аналізаторі “COBAS INTEGRA® 400” («Roche Diagnostics»). Результати. Згідно з результатами досліджень, рівень ТТГ у групі 1 перевищував рівень контрольної групи у 1,5 раза (р<0,05). Показники рівня ТТГ у пацієнтів групи 2 також перевищували показники контрольної групи у 1,8 раза (р<0,05). Показники групи 2 мали вищий рівень ТТГ відносно групи 1 у 1,2 раза (р<0,05). Згідно з результатами досліджень, рівень глюкози у групі 1 перевищував рівень глюкози контрольної групи у 1,2 раза (р<0,05). Показники глюкози в пацієнтів групи 2 значніше перевищували показники контрольної групи, зокрема у 1,7 раза (р<0,05). Показники групи 2 істотно перевищували результати групи 1 у 1,4 раза (р<0,05). Висновки. У пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу часто спостерігається підвищення рівня тиреотропного гормону, навіть за нормальних концентрацій тиреоїдних гормонів, що свідчить про субклінічний гіпотиреоз. Такий гормональний дисбаланс може впливати на вуглеводний обмін, ускладнювати компенсацію ЦД2 та сприяти розвитку інсулінорезистентності. Встановлений взаємозв’язок між ЦД2 та порушеннями функції щитоподібної залози підкреслює необхідність рутинного моніторингу рівня ТТГ у хворих на діабет для своєчасної діагностики тиреоїдної дисфункції, індивідуалізації лікування та запобігання прогресуванню метаболічних ускладнень

СТАН МІКРОФЛОРИ ТОВСТОЇ КИШКИ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПАНКРЕАТИТІ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ

SUMMARY. The increasing prevalence of comorbid conditions is a characteristic feature of modern internal medicine. The combination of chronic pancreatitis (CP) and chronic obstructive pulmonary disease (COPD) remains insufficiently studied despite its clinical severity. Common pathogenetic mechanisms, including systemic inflammation and oxidative stress, may contribute to significant disturbances of the intestinal microbiocenosis, promoting endogenous intoxication and trophological insufficiency. The aim – to investigate and compare the quantitative and qualitative composition of the colonic microflora in patients with CP with and without concomitant COPD, as well as to determine correlations between the etiology of dysbiotic disorders and indicators of endogenous intoxication, lipid peroxidation intensity, and the state of the antioxidant defense system. Material and Methods. 62 patients were examined and divided into two groups: patients with isolated CP and those with comorbid CP and COPD. Diagnoses were verified according to the HaPanEU (2017) and GOLD (2024) guidelines. The state of the intestinal microflora was assessed using bacteriological methods. Statistical analysis was performed using non-parametric methods. Results. Dysbiotic disorders were detected in 87.8 % of patients with combined CP and COPD, which was significantly higher than in patients with isolated CP (65.0 %). Comorbid patients demonstrated a marked decrease in Bifidobacterium and Lactobacillus levels, along with an increase in Staphylococcus aureus titers and enzymatically altered Escherichia coli strains. The most pronounced microbiocenosis imbalance was observed in patients with CP combined with stage II COPD and was characterized by excessive colonization with opportunistic microorganisms. Correlation analysis revealed significant associations between obligate microflora deficiency and elevated levels of malondialdehyde and middle-molecular substances. Conclusions. Bacteriological examination of the intestinal microflora in chronic pancreatitis revealed a significant decrease in saccharolytic flora, a significant increase in E. coli due to the predominance of strains with altered enzymatic properties, as well as other opportunistic and pathogenic microorganisms (p < 0.05). The presence of COPD as a comorbid condition led to an aggravation of pathological changes in the intestinal microflora of patients with chronic pancreatitis: a higher prevalence of intestinal dysbiosis of varying severity was observed in patients with CP + COPD compared to those without COPD (87.8 % vs. 65.0 %), along with a reduced proportion of patients with a normal intestinal microflora state (22.2 % vs. 35.0 %).РЕЗЮМЕ. Сучасний перебіг внутрішніх хвороб характеризується зростанням коморбідності, серед якої поєднання хронічного панкреатиту (ХП) та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з найменш вивчених, але клінічно тяжких патологій. Спільні ланки патогенезу, такі як системне запалення та оксидативний стрес, створюють передумови для глибоких порушень мікробіоценозу кишечника, що замикає «порочне коло» ендогенної інтоксикації та трофологічної недостатності. Метою роботи є вивчення особливостей та порівняння кількісного та якісного складу мікрофлори товстої кишки у пацієнтів із хронічним панкреатитом на тлі хронічного обструктивного захворювання легень та без нього, а також встановлення кореляційних зв’язків між етіологією дисбіотичних порушень та показниками ендогенної інтоксикації, інтенсивністю процесів перекисного окиснення ліпідів і станом антиоксидантної системи захисту. Матеріал і методи. Обстежено 62 пацієнти, поділених на групи з ізольованим ХП та коморбідним перебігом ХП і ХОЗЛ. Діагнози верифіковано згідно з настановами HaPanEU (2017) та GOLD (2024). Стан мікрофлори оцінювали бактеріологічним методом. Для статистичної обробки використано непараметричні методи. Результати. Встановлено, що у 87,8 % пацієнтів із поєднаною патологією спостерігаються дисбіотичні порушення, що значно перевищує показник групи ізольованого ХП (65,0 %). У коморбідних хворих зафіксовано достовірне зниження вмісту Bifidobacterium та Lactobacillus на тлі зростання титрів St. aureus та ферментативно змінених штамів E. coli. Особливо виражена декомпенсація мікробіоценозу спостерігалася при поєднанні ХП та ХОЗЛ ІІ ст., що супроводжувалося появою гемолітичних форм мікроорганізмів та надмірною колонізацією УПМ. Кореляційний аналіз виявив стійкі зв’язки між дефіцитом облігатної флори та підвищенням рівнів МДА і МСМ. Висновки. 1. Бактеріологічне дослідження стану МФК при ХП виявило достовірне зниження кількості цукролітичної флори, достовірне підвищення Е. соli за рахунок збільшення форм із зміненими ферментативними властивостями та інших умовно патогенних штамів, патогенної флори (р<0,05).2. Наявність коморбідності ХОЗЛ призводила до посилення патологічних порушень МФК пацієнтів із ХП: було доведено переважання пацієнтів із ДБК різної глибини у пацієнтів із ХП+ХОЗЛ проти таких без ХОЗЛ (87,8 % проти 65,0 %) і зменшення кількості пацієнтів із нормальним станом МФК (22,2 % проти 35,0 %)