МОЖЛИВОСТІ АДАПТАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЕМІГРАНТІВ ТА РЕЕМІГРАНТІВ ВІДПОВІДНО ДО ЇХ ОСОБИСТІСНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

Purpose: to study the possibilities of adaptation resources of emigrants and re-emigrants according to their personal characteristics. Materials and Methods. We used the clinical-psychopathological method, psychometric (M. Hamilton Depression Scale (HDRS), M. Hamilton Anxiety Scale (HARS), Starshenbaum GV Suicide Risk Assessment Scale) and psychodiagnostic methods. Results. The study of the structure of the depressive syndrome of different etiological direction (endogenous, exogenous and organic) in emigrants and re-emigrants, as well as the features of affective disorders that occur during migration, is not only a key task today, but also an attempt to solve social problems. Implementation of these tasks will help to find a differentiated approach to treatment and find rational ways to provide care. The obtained data supplement the available information about the change in the psychological state of migrants: the features of the symptoms of the depressive spectrum, the patterns of their occurrence and severity, possibility of suicidal activity depending on the origin of the disorder. It was found that objective socio-psychological conditions create the basis for the emergence of patterns of violations, which, along with individual personality traits leads to the development of neurotic variants of maladaptation and decompensation of the individual in the direction of increased inhibitory reactions. Conclusions. On the basis of a comprehensive study, the patterns of affective disorders have been established, which can serve as a basis for the development and testing of new treatment approaches and methods of rehabilitation of migrants.Мета: вивчити можливості адаптаційних ресурсів емігрантів та реемігрантів відповідно до їх особистісних особливостей. Матеріали і методи. Використано клініко-психопатологічний, психометричний (шкала депресії M. Hamilton (HDRS), шкала тривоги M. Hamilton (HARS), шкала оцінки суїцидального ризику Г. В. Старшенбаума) та психодіагностичний методи.  Результати. Вивчення структури депресивного синдрому різного етіологічного спрямування (ендогенного, екзогенного та органічного) у емігрантів та реемігрантів, а також особливостей афективних розладів, що виника­ють за умов міграції, є не лише ключовим завданням сьогодення, а й спробою вирішення соціальних проблем. Реалізація цих завдань допоможе знайти диференційований підхід до лікування та відшукати раціональні шляхи надання допомоги. Отримані дані доповнюють наявну інформацію про зміну психологічного стану мігрантів: встановлено особливості симптомів депресивного спектра, закономірності їх виникнення, ступінь вираження та можливості суїцидальної активності залежно від походження розладів. Зʼясовано, що обʼєктивні соціально-психологічні умови створюють підґрунтя для виникнення закономірних порушень, що разом з індивідуальними рисами особистості призводять до розвитку невротичних варіантів дезадаптації та декомпенсації особистості у бік посилення гальмівних реакцій. Висновки. На підставі комплексного дослідження встановлено закономірності афективних розладів, що можуть слугувати основою для розробки та апробації нових підходів лікування та методів реабілітації осіб, які зазнали міграції

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ПСИХІАТРІЯ»

Purpose: to perform systematization and improve educational and practical aspects in internships in the specialty of Psychiatry. Materials and Methods. Using bibliosemantic method and method of system analysis we investigated the legal framework for postgraduate training of specialists in internships in the specialty of Psychiatry. Results. The article highlights modern approaches to the training of interns in Psychiatry. The Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of I. Horbachevsky Ternopil National Medical University is actively refining the training of future psychiatrists to implement the concept of “lifelong learning”, that is, ensuring the continuity of the educational process. Traditionally, the main goal of training is to improve the professional skills in the main sections of Psychiatry, to learn the clinic and the diagnostic of mental disorders, their methods of treatment, rehabilitation and prevention. Performing of training courses is achieved through their practical medical activities under the direction of the intern instructors in specialized departments, with the introduction of the Swiss experience in psychiatric care for patients with mental disorders. Much attention is paid to the motivation of interns, since it correlates with the self-esteem and level of personality claims, identifies the potential capabilities of the individual, the activity or passivity of the subject in professional activities, determines the professional development of the specialist. Interns at the Department of Psychiatry have traditionally been admitted to receive an objective structured clinical examination (OSCE), which positively affects the level of clinical knowledge of interns. Conclusion. Such areas of improvement of postgraduate education change the paradigm of the attitude towards mentally ill, their status in society, and promote tolerance and patience.Мета: систематизувати та удосконалити навчальні та практичні аспекти підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія». Матеріали і методи. Використовуючи бібліосемантичний метод та метод системного аналізу, вивчено норма­тивно-правову базу з питань післядипломної підготовки спеціалістів лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія». Результати. Висвітлено сучасні підходи до забезпечення підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіат­рія». Працівники кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України активно удосконалюють підготовку майбутніх лікарів-психіатрів для втілення концепції «lifelong learning», тобто забезпечення безперервності освітнього процесу. Традиційно основною метою підготовки є удосконалення професійних навичок з основних розділів психіатрії, вивчення клініки та діагностики психічних розладів, методів їх лікування, реабілітації та профілактики. Виконання курсів навчальної програми інтернами на базі стажування досягається шляхом їх практичної лікарської діяльності під керівництвом безпосереднього керівника інтернів у спеціалізованих відділеннях з впровадженням швейцарського досвіду психіатричної допомоги для пацієнтів з психічними розладами. Особливу увагу приділяють мотивації інтернів, оскільки вона корелює із самооцінкою та рівнем домагань особистості, визначає потенційні можливості особистості, активність або пасивність суб’єкта в професійній діяльності та професійний розвиток спеціаліста. Лікарі-інтерни на кафедрі психіатрії долучаються до участі в об’єктивному структурованому клінічному іспиті, що позитивно впливає на рівень клінічної обізнаності інтернів. Висновки. Такі напрямки удосконалення післядипломної освіти змінюють парадигму ставлення до психічно хворих, їх статус у суспільстві, пропагують толерантність та терпимість

СТВОРЕННЯ ЗДОРОВʼЯЗБЕРІГАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

Purpose: to analyze methods of organizing a health education environment at the Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of I. Horbachevsky Ternopil National Medical University. Materials and Methods. The following methods were used in the research: analysis of scientific and pedagogical literature of the problems of implementation of health-saving technologies in the educational process, study and generalization of the experience of medical students training at the Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of I. Horbachevsky Ternopil National Medical University (analysis of lectures and practical classes), identifying organizational and pedagogical conditions for creating a healthy educational environment. Results. The article highlights the features of creating a health education environment for future doctors by teachers of the Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of I. Horbachevsky Ternopil National Medical University. The conducted analysis of different forms and methods of educational process at the Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology showed that the use of a personal-oriented approach, innovative teaching methods, psychological support of future doctors in teaching is beneficial in creating health-saving educational environment for medical students process. Conclusions. In today’s context, education is one of the most important spheres of human activity associated with the training of highly qualified, well-developed and healthy personalities. The intensification of the educational process leads to an increase in the number of students who can adapt to the new requirements with considerable effort. Only by creating a health-friendly educational environment, by introducing innovative approaches (in particular, a person-centered approach) aimed at preserving, enhancing and shaping the health of participants in the educational process, will be possible to improve the mental health of future professionals.Мета: проаналізувати методи організації здоров’язберігального освітнього середовища на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Матеріали і методи. У процесі дослідження використовували такі методи: аналіз науково-педагогічної літератури з проблем упровадження здоров’язберігальних технологій в освітній процес, вивчення й узагальнення досвіду підготовки студентів-медиків на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (аналіз лекцій і практичних занять), виявлення організаційно-педагогічних умов створення здоров’язберігального освітнього середовища. Результати. У статті висвітлено особливості створення здоров’язберігального освітнього середовища для майбутніх лікарів викладачами кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Проведений аналіз різних форм і методів освітнього процесу на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології показав, що сприятливим у створенні здоров’язберігального освітнього середовища для студентів-медиків є використання особистісно-орієнтованого підходу, інноваційних методів навчання, психологічного супроводу майбутніх лікарів у навчально-виховному  процесі. Висновки. У сучасних умовах освіта є однією з найважливіших сфер людської діяльності, повʼязаної із підготовкою висококваліфікованих всебічно розвинених та здорових особистостей. Інтенсифікація навчального процесу призводить до того, що зростає кількість студентів, які можуть адаптуватися до нових вимог із значними зусиллями. Лише створюючи здоров’язберігальне освітнє середовище, впроваджуючи інноваційні підходи (зокрема, особистісно-орієнтований підхід), спрямовані на збереження, зміцнення і формування здоров’я учасників навчально-виховного процесу, стає можливим покращити психічне здоров’я майбутніх фахівців

МОТИВАЦІЯ ДОСЯГНЕННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК УСПІШНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

The aim of the work – to determine the dynamics of the motivation to succeed in medical students of the 2nd and 4th courses of the medical faculty. The main body. The professional formation of a young person during studying at a higher educational institution is an important stage in its socialization, where the leading kind of activity becomes educational-professional. The motivational component plays an important role in the training of a highly skilled specialist. The aim of the study was to determine the dynamics of the motivation to succeed in medical students of the 2nd and 4th courses of the medical faculty. The study included 112 students, 56 of whom were students of the second year and 56 – students of the 4th year of the medical faculty. We consider the personal characteristics of respondents by level of motivation to achieve success. Conclusions. The received results indicate that the motivation to achieve success in students during the study period tends to increase. Their educational activity is influenced by the system of internal motives, which ensures effective mastery of the future specialty.Мета роботи – визначити динаміку мотивації досягнення успіху в студентів 2-го та 4-курсів медичного факультету. Основна частина. Професійне становлення молодої людини під час навчання у вищому навчальному закладі є важливим етапом у її соціалізації, де провідним видом діяльності стає навчально-професійна. У статті висвітлені етапи професійного становлення студента-медика. Мета дослідження полягала у визначенні динаміки мотивації досягнення успіху в студентів-медиків 2-го та 4-го курсів медичного факультету. В дослідженні брали участь 112 студентів, з яких 56 студентів 2-го курсу та 56 студентів 4-го курсу медичного факультету. Розглянуто особистісні характеристики респондентів за рівнем мотивації досягнення успіху. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що мотивація досягнення успіху в студентів за період навчання має тенденцію до зростання. На здійснення ними навчальної діяльності впливає система внутрішніх мотивів, що забезпечує ефективне оволодіння майбутнім фахом

ОСНОВНІ ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ПРОДРОМАЛЬНОГО ПЕРІОДУ ПСИХОЗУ

The World Psychiatric Association and the European Association of Psychiatrists, as the main strategy for the treatment of psychosis in general and schizophrenia in particular, offer early detection of this pathology and timely medical intervention. Particular importance is given to early intervention in the prodromal period of psychosis. The aim of the study – to learn the psychopathological patterns of the development of the prodromal stage of psychosis to identify the risk factors for the formation of psychosis. In the course of the study, 137 patients with the first psychotic episode were screened. Results. The most important diagnostic features of the prodromal period of psychosis (PPP) in patients with paranoid schizophrenia are: stereotyped thinking, social isolation, disorganization thinking disorders, passive-apathy social isolation, suspicion. The most informative prodromal symptoms of acute psychosis in patients with acute polymorphic psychotic disorder are: conceptual disorganization of thinking, bizzare thinking, social isolation, suspicion / persecutory ideas, diminished expression of emotions. Conclusions. The obtained data allows to predict in patients with acute polymorphic psychotic disorder (APPP) less progressivity of psychotic disorder, its more favorable course and the best way out.Всемирная психиатрическая ассоциация и Европейская ассоциация психиатров в качестве основной стратегии лечения психозов в целом и шизофрении в частности предлагают раннее выявление этой патологии и своевременное медицинское вмешательство. Особое значение придается ранним вмешательством в продромальном периоде психоза. Цель исследования – изучение психопатологических закономерностей развития продромальной стадии психоза для выявления факторов риска формирования психоза. В процессе выполнения исследования были обследованы 137 пациентов с первым психотическим эпизодом. Результаты. Наиболее важными диагностическими признаками продромального периода психоза (ППП) у больных ПШ являются: стереотипное мышление, социальная изоляция, дезорганизационные расстройства мышления, пассивно-апатичная социальная отстраненность, подозрительность. Наиболее информативными в продроме симптомами ОП у больных ПШ являются: концептуальная дезорганизация мышления, вычурное мышление, социальная изоляция или уединение, подозрительность/персекуторные идеи, снижение выраженности эмоций. Выводы. Полученные данные позволяют прогнозировать у пациентов с острым полиморфным психическим расстройством (ОППР) меньшую прогредиентность психотического расстройства, его более благоприятное течение и лучший исход.Всесвітня психіатрична асоціація і Європейська асоціація психіатрів в якості основної стратегії лікування психозів загалом і шизофренії зокрема пропонують раннє виявлення цієї патології та своєчасне медичне втручання. Особливе значення надається ранньому втручанню у продромальному періоді психозу. Мета дослідження – вивчення психопатологічних закономірностей розвитку продромальної стадії психозу для виявлення факторів ризику формування психозу. У процесі виконання дослідження були обстежені 137 пацієнтів з першим психотичним епізодом. Результати. Найважливішими діагностичними ознаками продромального періоду психозу (ППП) у хворих на параноїдну шизофренію (ПШ) є стереотипне мислення, соціальна ізоляція, дезорганізаційні розлади мислення, пасивно-апатична соціальна відстороненість, підозріливість. Найінформативнішими продромальними симптомами ГП у хворих на ПШ є концептуальна дезорганізація мислення, хмерне мислення, соціальна ізоляція або усамітнення, підозріливість / персекуторні ідеї, зниження вираженості емоцій. Висновки. Отримані дані дозволяють прогнозувати у пацієнтів з гострим поліморфним психотичним розладом (ГППР) меншу прогредієнтність психотичного розладу, його більш сприятливий перебіг і кращий вихід

ПСИХОПАТОЛОГІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРА МІГРАЦІЇ

The current political and economic situation in Ukraine is due to the fact that the phenomena of emigration and re-immigration are one of the most urgent issues of state and social issues. According to the International Organization for Migration, as of 2011, the number of Ukrainian emigrants was about 6.5 million people (14.4 % of the permanent population). The aim of the study – to learn the syndromological features of depressive disorders in emigrants and re-emigrants. Material and Methods. 98 emigrants, 95 re-emigrants and 98 non-emigrants, patients with depressive, psychogenic, endogenous and organic disorders were  clinically examined. Results. Re-emigrants were more affected by typical affective syndromes – aphastic and depressive, and emigrants – with atypical affective syndromes, in particular, anxiety-depressive and agitation, which can be explained by the influence of objective socio-psychological factors, as well as intrapsychic transformation of topical stress-inducing stimuli, with emigration and re-emigration. Conclusions. 1. The factor of emigration and re-emigration affects the psycho-emotional sphere of emigrants and re-emigrants suffering from depressive disorders of various genesis, as evidenced by the features revealed by us in the process of psychopathological symptomatology research. 2. Patients with psychogenic depressive disorders are most susceptible to the effects of emigration compared to patients with endogenous and organic depressions. 3. The contingent of emigrants and re-emigrants has significantly more pronounced signs of somatization, obsessive compulsive disorder and anxiety, somewhat higher components of hostility and phobic anxiety. 4. The most pronounced indicators that characterize the depressive and asthenic tendencies of the re-emigrants were the signs of depression and interpersonal sensitivity, as well as the index of severity of distress. In our opinion, the causes of these differences are the influence of the objective frustration factor in the group of re-immigrants and anxiety concerns about the possibility of continuing work abroad in connection with mental illness – in emigrants.Современная политическая и экономическая ситуация в Украине обусловливает то, что явления эмиграции и реэмиграции входят в число самых актуальных государственных и общественных проблемных вопросов. Согласно данным Международной организации по миграции, к 2011 году количество украинских эмигрантов составляло около 6,5 млн человек (14,4 % постоянного населения). Цель исследования – изучение синдромологических особенностей депрессивных расстройств у эмигрантов и реэмигрантов. Материал и методы. Клинически обследовано 98 эмигрантов, 95 реэмигрантов и 98 не эмигрантов, больных депрессивными расстройствами психогенного, эндогенного и органического характера. Результаты. Обнаружена большая пораженность реэмигрантов типичными аффективными синдромами – витальной и апатичной депрессии, а эмигрантов – атипичными аффективными синдромами, в частности, тревожно-депрессивными и ажитации, что можно объяснить влиянием объективных социально-психологических факторов, а также интрапсихической трансформацией актуальных стрессогенных раздражителей, связанных с эмиграцией и реэмиграцией. Выводы. 1. Фактор эмиграции и реэмиграции влияет на психоэмоциональную сферу эмигрантов и реэмигрантов, больных депрессивными расстройствами различного генеза, о чем свидетельствуют особенности обнаруженной нами в процессе исследования психопатологической симптоматики. 2. Пациенты с психогенными депрессивными расстройствами наиболее подвержены воздействию фактора эмиграции, по сравнению с пациентами с эндогенными и органическими депрессиями. 3. Контингент эмигрантов и реэмигрантов отличается значимо более выраженными признаками соматизации, обсессивно-компульсивных расстройств и тревожности, более высокими компонентами враждебности и фобической тревожности. 4. Наиболее выраженными показателями, характеризующими депрессивные и астенические тенденции у реэмигрантов, были признаки депрессии и межличностной сенситивности, а также индекс выраженности дистресса. На наш взгляд, причинами этих различий является влияние объективного фактора фрустрации в группе реэмигрантов и тревожных опасений относительно возможности продолжения работы за рубежом в связи с психическим заболеванием – у эмигрантов.Сучасна політична та економічна ситуація в Україні обумовлює те, що явища еміграції та рееміграції входять до числа найактуальніших державних та суспільних проблемних питань. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на 2011 рік кількість українських емігрантів складала близько 6,5 млн осіб (14,4 % постійного населення). Мета дослідження – вивчення синдромологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів. Матеріал і методи. Клінічно обстежено 98 емігрантів, 95 реемігрантів та 98 не емігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру. Результати. Виявлена більша ураженість реемігрантів типовими афективними синдромами – вітальної та апатичної депресії, а емігрантів – атиповими афективними синдромами, зокрема, тривожно-депресивними та ажитації, що можна пояснити впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів, а також інтрапсихічною трансформацією актуальних стресогенних подразників, пов’язаних з еміграцією та рееміграцією. Висновки. 1. Фактор еміграції та рееміграції впливає на психоемоційну сферу емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, про що свідчать особливості виявленої нами в процесі дослідження психопатологічної симптоматики. 2. Пацієнти з психогенними депресивними розладами найбільше піддаються впливу фактора еміграції, порівняно з пацієнтами із ендогенними та органічними депресіями. 3. Контингент емігрантів та реемігрантів відрізняється значуще більш вираженими ознаками соматизації, обсесивно-компульсивних розладів і тривожності, дещо вищими компонентами ворожості та фобічної тривожності. 4. Найбільш вираженими показниками, що характеризують депресивні та астенічні тенденції у реемігрантів, були ознаки депресії та міжособистісної сенситивності, а також індекс виразності дистресу. На наш погляд, причинами цих відмінностей є вплив об’єктивного фактора фрустрації у групі реемігрантів та тривожних побоювань щодо можливості продов­ження роботи за кордоном у зв'язку із психічним захворюванням – у емігрантів

Standalone vertex finding in the ATLAS muon spectrometer

A dedicated reconstruction algorithm to find decay vertices in the ATLAS muon spectrometer is presented. The algorithm searches the region just upstream of or inside the muon spectrometer volume for multi-particle vertices that originate from the decay of particles with long decay paths. The performance of the algorithm is evaluated using both a sample of simulated Higgs boson events, in which the Higgs boson decays to long-lived neutral particles that in turn decay to bbar b final states, and pp collision data at √s = 7 TeV collected with the ATLAS detector at the LHC during 2011

Measurements of Higgs boson production and couplings in diboson final states with the ATLAS detector at the LHC

Measurements are presented of production properties and couplings of the recently discovered Higgs boson using the decays into boson pairs, H →γ γ, H → Z Z∗ →4l and H →W W∗ →lνlν. The results are based on the complete pp collision data sample recorded by the ATLAS experiment at the CERN Large Hadron Collider at centre-of-mass energies of √s = 7 TeV and √s = 8 TeV, corresponding to an integrated luminosity of about 25 fb−1. Evidence for Higgs boson production through vector-boson fusion is reported. Results of combined fits probing Higgs boson couplings to fermions and bosons, as well as anomalous contributions to loop-induced production and decay modes, are presented. All measurements are consistent with expectations for the Standard Model Higgs boson