Роль синдрому ендогенної інтоксикації та активність системи антиоксидантного захисту при загостренні генералізованого пародонтиту в наркозалежних хворих із токсичним гепатитом

A prominent place in the structure of narcological disorders is opioid drug abuse. It has been detected that in patients with narcotic dependence, especially those who use substances based on opium, have the frequency and severity of oral cavity diseases significantly increased. Within patients with a different narcotic experience, predominantly, manifestations of generalized parodontitis (GP) are observed, with inflammatory-destructive processes in parodontum in drug addicts found in 2.5–10 times more frequent than in the population. The amplification of free radical oxidation of cell membranes with the accumulation of oxidation products is one of the essential links in the complex of mediators of inflammation in the periodontal disease. Intoxication, including narcotic drugs, results in insufficient antioxidant protection, which leads to the diffusion of products of free radical oxidation from soft tissues into bone with induction of collagen fibers destruction.  Membrane-destructive processes with GP are insufficiently studied. The aim of the study – to learn the dynamics of indicators of antioxidant defense system in patients with generalized periodontitis with toxic hepatitis under opioid dependence, namely, the study of the level of middle molecules (MM) in serum and MTS, as well as the content of lipid peroxidation (LPO) and activity enzymes of the system of antioxidant protection (AOP) of drug addicted patients with toxic hepatitis at the aggravation of the inflammatory and destructive process in parodontium and comparison of these indices with the group of patients without drugs term dependence. Materials and Methods.122 patients with generalized periodontitis were examined. Of the 90 patients examined, they had a history of addiction and methadone replacement therapy. 32 patients with chronic generalized periodontitis of moderate severity did not use narcotic substances and formed a control group. Laboratory studies were conducted dynamically – before the course of preventive treatment and after its completion (after 20–24 days). Statistical processing of the results was performed using Microsoft Excel 2007 (Microsoft® Windows® XP Professional, USA) and Statistic v. 6.0 (StatSoft, USA). Calculated the basic statistical constants (M ± m). Results and Discussion. As the universal biochemical marker of the syndrome of endogenous intoxication (SEI), the most promising is the study of co-occurrence in blood and other biological fluids of metabolites – SM, with which the occurrence of secondary immunodeficiency (SID) is associated. We conducted a study of the level of SM in the blood serum and in the CSG, as well as the composition of LPO products and the activity of the enzymes of the AOZ system in drug-dependent patients with toxic hepatitis during exacerbation of the inflammatory-destructive process in the periodontium. The toxic properties of the molecules of the "average mass" in the exacerbation of the inflammatory-destructive process in the periodontium consist in their ability to participate in the development of SID, inhibit the phagocytic activity of leukocytes, induce neurotoxic effects and dramatically increase the permeability of capillary membranes, causing microcirculation disturbances. In patients with exacerbation of the inflammatory-destructive process in the periodontium (control group), the serum level of CM in the serum was doubled (at a rate of (0.52±0.05) g / L, P <0.001), which was (1.06±0.09) g / l. The concentration of SM in the blood serum of drug addicts with toxic hepatitis with exacerbation of HP is twice that of the control group SEI (P <0.001) and 4.17 times higher than the norm (P <0.001), which is (2.17±0.13) g / l. An analysis was made of the dynamics of growth of endogenous intoxication molecules of patients with toxic hepatitis with exacerbation of GP depending on the length of drug addiction. The content of SM in serum with a minimum "length of stay" averaged (1.51 ± 0.15) g / l, which is higher than the value in the control group at 1.39 times (P <0.001). In patients with a period of use of narcotic drugs from 2 to 4 years, the concentration of SM in the blood increased 2.21 times (P <0.001) and amounted to (2.34±0.28) g / l. The highest level of "average mass" molecules was observed in patients with "experience" of drug addiction for more than 4 years, which was (3.17±0.39) g / l, that is, a triple increase (P <0.001). The composition of CM in mixed saliva (non-invasive method) was also analyzed: in drug addicts, there was a more significant increase in SM in the salivary saliva of patients with toxic hepatitis in exacerbation of the inflammatory-destructive process in the periodontium. Thus, the SEI index exceeded the control value by 1.62 times and amounted to (0.55 ± 0.04) g / l (P <0.05), which characterizes the virulence of toxic autoaggression in the examined patients with opioid dependence and the insolvency of organs entering in the functional system of detoxification (liver, immune surveillance systems). The disturbance of lipid peroxidation processes in drug-dependent patients was analyzed depending on the duration of use of opioid preparations. The level of DC in patients with a short "experience" of drug dependence (up to 2 years) was 1.20 times higher than the control value (P <0.001), 1.41 times (P <0.001) over 2–4 years and more than 4 years – 1.59 times (P <0.001). The multiplicity of the increase in the final metabolites of lipid peroxidation also directly depended on the duration of drug dependence. Individual analysis with exacerbation of the inflammatory-destructive process in the periodontium showed multidirectional changes in the activity of enzymes of the AOZ system in the blood, depending on the presence or absence of addiction to narcotic substances. And so, in people with drug addiction against the background of intoxication with narcotic substances, stable changes in the activity of the AOZ system have been revealed: they become stronger with time. Thus, the activity of GP, SOD and CT in whole blood was significantly reduced with an increase in the length of drug dependence in all study groups. Weakness of antioxidant protection is one of the reasons for the progression of the inflammatory process in the periodontium, which gives grounds for the appointment as methods of metabolic correction of drugs with antioxidant activity. Conclusions. 1. The conducted study showed the presence of metabolic disorders in the exacerbation of the inflammatory and destructive process in periodontia in patients with toxic hepatitis opioid genesis, manifested by the syndrome of endogenous intoxication, characterized by an increase in the concentration of CM in serum and mixed saliva. In drug addicts with HF and toxic hepatitis there is a significant increase in the processes of lipid oxidation - an increase in the content of primary and secondary products (DK and MDA) in serum. At the same time, the most pronounced changes in the indicators of endogenous intoxication syndrome and LPA appeared in patients with a long history of narcotic addiction. Chronic intoxication with narcotic substances in patients with inflammatory-destructive process in periodontia is accompanied by an enzyme imbalance of the AOP system - inhibition of the activity of catalase, superoxide dismutase and glutathione peroxidase. The decrease in AOP activity indicates a deep imbalance in the system of free radical oxidation - antioxidant protection in the direction of activation of the LPO. The accumulation in the body of the products of the LPO (end – MDA and intermediate – DC) and the development of endotoxicosis, leads to stimulation of the monooxygenase system, changes in the reaction of lipid, hormonal, immune status, with the depletion of the antioxidant system. Activation of LPO promotes damage to cellular and subcellular biomembranes of hepatocytes and, accordingly, to the progression of the chronic pathological process in the liver parenchyma. The given data on the participation of free radical oxidation in the genesis of GP indicate the expediency of the use of antioxidants and other bioregulators in the complex therapy of patients with opioid dependence and toxic hepatitis.Особое место в структуре наркологических расстройств занимает опиоидная наркомания. Установлено, что у пациентов с наркотической зависимостью, особенно тех, кто употребляет вещества на основе опия, существенно повышается частота и тяжесть заболеваний полости рта. У больных различным наркотическим стажем преимущественно наблюдаются проявления генерализованного пародонтита (ГП), при этом воспалительно-деструктивные процессы в пародонте у наркоманов встречаются в 2,5–10 раз чаще, чем в популяции. Усиление свободнорадикального окисления клеточных мембран с накоплением продуктов окисления является одним из существенных звеньев в комплексе медиаторов воспаления в пародонте. Интоксикация, в частности наркотическими препаратами, обусловливает недостаточность антиоксидантной защиты, что приводит к диффузии продуктов свободно-радикального окисления из мягких тканей в костную с индуцированием деструкции коллагеновых волокон. Мембранодеструктивные процессы при ГП изучены недостаточно. Цель исследования – изучить динамику показателей системы антиоксидантной защиты у пациентов с генерализованным пародонтитом и токсичными гепатитом при опиоидной зависимости, а именно: исследование уровня средних молекул (СМ) в сыворотке крови и ротоглоточном секрете (РГС), а также содержание продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ) и активность ферментов системы антиоксидантной защиты (АОЗ) у наркозависимых больных с токсическим гепатитом при обострении воспалительно-деструктивного процесса в пародонте и сравнение этих показателей с группой пациентов без наркотической зависимости. Материалы и методы. Было обследовано 122 больных генерализованным пародонтитом. Из обследованных 90 больных имели определенный стаж наркотической зависимости и находились на заместительной терапии метадоном. 32 пациента  с хроническим генерализованным пародонтитом средней степени тяжести не употребляли наркотические вещества и составили группу контроля. Исследовали показатели ПОЛ и ферменты системы антиоксидантной защиты АОЗ в ротоглоточном секрете и в крови. Статистическую обработку результатов проводили с применением программ Microsoft Excel 2007 (Microsoft ® Windows ® XP Professional, USA) и Statistic v. 6.0 (StatSoft, USA). Вычисляли основные статистические константы (М±m). Результаты исследований и их обсуждение. В качестве универсального биохимического маркера синдрома эндогенной интоксикации (СЭИ) наиболее перспективным является изучение содеожания в крови и в других биологических жидкостях метаболитов – СМ, с чем связывают возникновение вторичного иммунодефицита (ВИД). Нами проведено исследование уровня СМ в сыворотке крови и в РГС, а также состав продуктов ПОЛ и активность ферментов системы АОЗ у наркозависимых больных с токсическим гепатитом при обострении воспалительно-деструктивного процесса в пародонте. Токсические свойства молекул «средней массы» при обострении воспалительно-деструктивного процесса в пародонте состоят в их способности принимать участие в развитии ВИД, угнетать фагоцитарную активность лейкоцитов, вызывать нейротоксическое действие и резко повышать проницаемость мембран капилляров, вызывая нарушения микроциркуляции. У больных с обострением воспалительно-деструктивного процесса в пародонте (группа контроля) отмечалось увеличение уровня СМ в сыворотке крови вдвое  (при норме (0,52±0,05) г/л; р<0,001), что составило (1,06±0,09) г/л. Концентрация СМ в сыворотке крови у наркозависимых с токсическим гепатитом при обострении ГП вдвое выше показателя СЭИ группы контроля (р<0,001) и в 4,17 раза выше нормы (р<0,001), что составило (2,17±0,13) г/л. Произведен анализ динамики роста молекул эндогенной интоксикации больных токсическим гепатитом с обострением ГП в зависимости от стажа наркозависимости. Содержание СМ в сыворотке крови с минимальным «стажем» составлял в среднем (1,51±0,15) г/л, что  выше значения в группе контроля в 1,39 раза (р<0,001). У больных с сроком употребления наркотических препаратов от 2 до 4 лет концентрация СМ в крови выросла в 2,21 раза (р<0,001) и составила (2,34±0,28) г/л.  Наиболее высокий уровень молекул «средней массы» отмечался у пациентов со «стажем» наркозависимости более 4-х лет, что составило (3,17±0,39) г/л, то есть трехкратное увеличение (р<0,001). Также проанализирован состав СМ в смешанной слюне (неинвазивный метод): при наркозависимости наблюдалось  более значительное увеличение СМ в сешанной слюне больных с токсическим гепатитом при обострении воспалительно-деструктивного процесса в пародонте. Так, показатель СЭИ превышал контрольное значение в 1,62 раза и составлял (0,55±0,04) г/л (p<0,05), что характеризует выраженность токсической автоагрессии у обследованных пациентов с опиоидной зависимостью и несостоятельность органов, входящих в функциональную систему детоксикации (печень, системы иммунного надзора). Проанализировано нарушение процессов пероксидации липидов у наркозависимых пациентов в зависимости от длительности применения опиоидных препаратов. Уровень ДК у больных с коротким «стажем» наркозависимости (до 2-х лет) был выше контрольного значения в 1,20 раза (р<0,001), на протяжении 2–4 лет – в 1,41 раза (р<0,001) и более 4-х лет – в 1,59 раза (р<0,001). Кратность повышения конечных метаболитов пероксидации липидов также прямо зависела от длительности наркотической зависимости. Индивидуальный анализ при обострении воспалительно-деструктивного процесса в пародонте показал разнонаправленные изменения активности ферментов системы АОЗ в крови в зависимости от наличия или отсутствия склонности к наркотическим веществам. И так, у людей с наркотической зависимостью на фоне интоксикации наркотическими веществами выявлены устойчивые изменения активности системы АОЗ: которые со временем усиливаются. Так, активность ГП, СОД и КТ в цельной крови значительно снижалась с увеличением стажа наркотической зависимости во всех исследованных группах. Слабость антиоксидантной защиты является одной из причин прогрессирования воспалительного процесса в пародонте, что дает основание для назначения в качестве способов метаболической коррекции препаратов с антиоксидантной активностью. Выводы. Проведенное исследование показало наличие метаболических нарушений при обострении воспалительно-деструктивного процесса в пародонте у больных токсическим гепатитом опиоидного генеза, проявлялось синдромом эндогенной интоксикации, характеризовалось увеличением концентрации СМ в сыворотке крови и смешанной слюне. В наркозависимых с ГП и токсическим гепатитом установлено значительное усиление процессов окисления липидов – рост содержания первичных и вторичных продуктов (ДК и МДА) в сыворотке крови. При этом наиболее выраженные изменения показателей синдрома эндогенной интоксикации и ПОЛ оказывались у пациентов с длительным наркологическим анамнезом. Хроническая интоксикация наркотическими веществами у больных с воспалительно-деструктивным процессом в пародонте сопровождается ферментным дисбалансом системы АОЗ – подавление активности каталазы, супероксиддисмутазы и глутатионпероксидазы. Снижение активности АОЗ свидетельствует о глубоком дисбаланс в системе свободнорадикального оксилення – антиоксидантной защиты в сторону активации ПОЛ. Накопление в организме продуктов ПОЛ (конечных – МДА и промежуточных – ГК) и развитие эндотоксикоза, приводит к стимуляции монооксигеназной системы, изменений реакции липидного, гормонального, иммунного статуса, с истощением антиоксидантной системы. Активация ПОЛ способствует повреждению клеточных и субклеточных биомембран гепатоцитов и, исходя из этого, прогрессированию хронического патологического процесса в печеночной паренхиме. Приведенные данные об участии СРО в генезисе ГП указывают на целесообразность применения антиоксидантов и других биорегуляторов в комплексной терапии больных с опиоидной зависимостью и токсическим гепатитом.Особливе місце в структурі наркологічних розладів займає опіоїдна наркоманія. Встановлено, що у пацієнтів із наркотичною залежністю, особливо тих, хто вживає речовини на основі опію, істотно підвищується частота і тяжкість захворювань порожнини рота. У хворих із різним наркотичним стажем переважно спостерігаються прояви генералізованого пародонтиту (ГП), при цьому запально-деструктивні процеси у пародонті в наркоманів бувають у 2,5–10 разів частіше, ніж в популяції. Посилення вільнорадикального окиснення клітинних мембран із накопиченням продуктів окиснення є одиним з суттєвих ланок у комплексі медіаторів запалення в пародонті. Інтоксикація, зокрема наркотичними препаратами, зумовлює недостатність антиоксидантного захисту, що призводить до дифузії продуктів вільнорадикального окислення з м’яких тканин в кісткову з індукуванням деструкції колагенових волокон. Мембранодеструктивні процеси при ГП вивчені недостатньо. Мета дослідження – вивчити динаміку показників системи антиоксидантного захисту в пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит із токсичними гепатитом при опіоїдній залежності, а саме: дослідження рівня середніх молекул (СМ) у сироватці крові та РГС, а також вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активність ферментів системи антиоксидантного захисту (АОЗ) у наркозалежних хворих із токсичним гепатитом при загостренні запально-деструктивного процесу в пародонті та порівняння цих показників з групою пацієнтів без наркотичної залежності. Матеріали і методи. Було обстежено 122 хворих на генералізований пародонтит. Із обстежених 90 хворих мали в анамнезі певний стаж нарокзалежності та перебували на замісній терапії метадоном. 32 пацієнти з хронічним генералізованим пародонтитом середнього ступеня тяжкості не вживали наркотичні речовини і становили групу контролю. Лабораторні дослідження проводили в динаміці – до початку курсу  профілактичного лікування та після його завершення (через 20–24 дні). Статистичну обробку результатів проводили із застосуванням  програм Microsoft Excel 2007 (Microsoft ® Windows ® XP Professional, USA) та Statistic v. 6.0 (StatSoft, USA). Вираховували основні статистичні константи (М±m). Результати досліджень та їх обговорення. В якості універсального біохімічного маркера синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ) найперспективнішим є вивчення вмісту в крові й інших біологічних рідинах метаболітів – СМ, з чим пов’язують виникнення вторинного імунодефіциту (ВІД). Ми провели дослідження рівня СМ у сироватці крові й у РГС, а також склад продуктів ПОЛ і активність ферментів системи АОЗ у наркозалежних хворих із токсичним гепатитом при загостренні запально-деструктивного процесу в пародонті. Токсичні властивості молекул «середньої маси» при загостренні запально-деструктивного процесу в пародонті складаються в їх здатності брати участь у розвитку ВІД, пригнічувати фагоцитарну активність лейкоцитів, спричиняти нейротоксичну дію і різко підвищувати проникність мембран капілярів, викликаючи порушення мікроциркуляції. У хворих із загостренням запально-деструктивного процесу в пародонті (група контролю) відзначалося збільшення рівня СМ у сироватці крові вдвічі (при нормі (0,52±0,05) г/л; р<0,001), що склало (1,06±0,09) г/л. Концентрація СМ у сироватці крові в наркозалежних із токсичним гепатитом при загостренні ДП вдвічі вище показника СЕІ групи контролю (р<0,001) і в 4,17 раза вище норми (р<0,001), що склало (2,17±0,13) г/л. Зроблено аналіз динаміки зростання молекул ендогенної інтоксикації хворих на токсичний гепатит із загостренням ДП залежно від стажу наркозалежності. Вміст СМ у сироватці крові з мінімальним «стажем» становив у середньому (1,51±0,15) г/л, що вище значення в групі контролю в 1,39 раза (р<0,001). У хворих з терміном вживання наркотичних препаратів від 2 до 4 років концентрація СМ в крові зросла у 2,21 раза (р<0,001) і склала (2,34±0,28) г/л. Найвщий рівень молекул «середньої маси» відзначався у пацієнтів зі «стажем» наркозалежності більше 4-х років, що склало (3,17±0,39) г/л, тобто триразове збільшення (р<0,001). Також проаналізовано склад СМ у змішаній слині (неінвазивний метод): при наркозалежності спостерігалося більш значне збільшення СМ у змішаній слині хворих на токсичний гепатит при загостренні запально-деструктивного процесу в пародонті. Так, показник СЕІ перевищував контрольне значення в 1,62 раза і становив (0,55±0,04) г/л (р<0,05), що характеризує вираженість токсичної автоагресії у обстежених пацієнтів з опіоїдною залежністю та неспроможність органів, що входять у функціональну систему детоксикації (печінка, системи імунного нагляду). Проаналізовано порушення процесів пероксидації ліпідів у наркозалежних пацієнтів. Залежно від тривалості застосування опіоїдних препаратів. Рівень ДК у хворих із коротким «стажем» наркозалежності (до 2-х років) був вище контрольного значення в 1,20 раза (р<0,001), упродовж 2–4 років – у 1,41 раза (р<0,001) і більше 4-х років – в 1,59 раза (р<0,001). Кратність підвищення кінцевих метаболітів пероксидації ліпідів також прямо залежала від тривалості наркотичної залежності. Індивідуальний аналіз при загостренні запально-деструктивного процесу в пародонті показав різноспрямовані зміни активності ферментів системи АОЗ в крові залежно від наявності або відсутності схильності до наркотичних речовин. І так, у людей з наркотичною залежністю на тлі інтоксикації наркотичними речовинами виявлені стійкі зміни активності системи АОЗ: які з часом посилюються. Так, активність ГП, СОД і КТ в цільної крові значно знижувалася зі збільшенням стажу наркотичної залежності у всіх дослідних групах. Слабкість антиоксидантного захисту є однією з причин прогресування запального процесу в паро

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ В НАРКОЗАЛЕЖНИХ, ХВОРИХ НА ТОКСИЧНИЙ ГЕПАТИТ

Generalized parodontitis (GP ) occurs and proceeds against a background of violations of the indices of local immunity of the oral cavity of patients. Modern ideas about the causes of inflammatory parodontal diseases are based on the violation of local and general immune mechanisms, sensitization of the organism to antigens produced by pathogenic microorganisms, the presence of somatic pathology. The use of narcotic drugs causes disturbances in the functioning of the immune system. For the complex treatment of inflammatory parodontal diseases, the use of a drug with immunomodulating activity - nuklex and agents, which reduces the amount of oxidized stress products and has a hepatoprotective effect – mexidol is suggested.The aim of the study – to learn the dynamics of general and local immunity indices (for the concentration of cytokines) in patients with generalized parodontitis with toxic hepatitis in opioid dependence during complex treatment.Materials and Methods. 65 patients with GP were examined in the stage of unstable remission: 19 women (29.2 %) aged 20 to 45 years and 46 men (70.8 %) aged 19 to 47 years. All patients are on dispensary supervision with an expert in narcology about opioid addiction. At the stomatologic examination, GP of the second degree, toxic hepatitis is established. To determine the cytokine profile, samples of blood serum and mixed saliva were used in drug addicts, patients with Hepatitis B with toxic hepatitis, and healthy donors (reference norm).Results and Discussion. Development of GP , especially in persons with toxic lesions (drug addiction), is accompanied by significant changes in the state of immune mechanisms of oral protection, which are manifested in local changes in the composition of gum cells, as well as the content of immunoglobulins and cytokines in the saliva. As a result of the conducted studies, before the beginning of preventive treatment, an increase in the level of IL-6, IL-8 and IL-10 was observed against the background of a decrease in γ-IFN. After finishing the treatment in patients with GP with opioid dependence with toxic hepatitis, there was an improvement in the indices of the studied cytokines (IL-6, IL-8, γ-IFN and IL-10). At the same time, a more pronounced positive dynamics of these indices was manifested in patients, an additional combination of nucleax and mexidol was taken.Conclusions. To study the activity of local immunity in drug-dependent patients with toxic hepatitis, it is expedient to determine the level of cytokines by a non-invasive method. Imbalance of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines is considered as a reflection of the inflammatory and autoimmune process. In the treatment of generalized parodontitis with the inclusion of a combination of nucleic acid and mexidol, the production of cytokines is restored. The use of this combination reduces the destructive-inflammatory process in the parodontium and the severity of immunodeficiency.Генерализованный пародонтит (ГП) возникает и протекает на фоне нарушений показателей местного иммунитета полости рта пациентов. Современные представления о причинах возникновения воспалительных заболеваний пародонтабазируются на нарушении местных и общих иммунных механизмов, сенсибилизации организма к антигенам, продуцируемых патогенными микроорганизмами, наличием соматической патологии. Употребление наркотических средств вызывает нарушения в работе иммунной системы. Для комплексного лечения воспалительных заболеваний пародонта предложено использование препарата с иммуномодулирующей активностью – “Нуклеус” и средства, уменьшающего количество продуктов окисляемого стресса и оказывающего гепатопротекторное действие – “Мексидол”.Цель исследования – изучение динамики показателей общего и местного иммунитета (по концентрации цитокинов) у пациентов с генерализованным пародонтитом с токсичным гепатитом при опиоидной зависимости в ходе комплексного лечения.Материалы и методы. Было обследовано 65 больных ГП в стадии нестойкой ремиссии: 19 женщин (29,2 %) в возрасте от 20 до 45 лет и 46 мужчин (70,8 %) в возрасте от 19 до 47 лет. Все пациенты находятся на диспансерном наблюдении у нарколога по поводу опиоидной наркомании. При стоматологическом обследовании установлено ГП второй степени, токсический гепатит. Для определения цитокинового профиля использовали образцы сыворотки крови и смешанной слюны у наркоманов, больных ГП с токсическим гепатитом, и здоровых доноров (референтной нормы).Результаты исследований и их обсуждение. Развитие ГП, особенно у лиц с токсическими поражениями (наркомания), сопровождается существенными изменениями состояния иммунных механизмов защиты ротовой полости, которые проявляются в местных изменениях состава клеток крови десны, а также содержания в слюне иммуноглобулинов и цитокинов. В результате проведенных исследований до начала профилактического лечения установлено повышение уровня IL-6, IL-8 и IL-10 на фоне снижения γ-IFN. После завершения лечения у больных ГП на фоне опиоидной зависимости с токсическим гепатитом отмечалось улучшение показателей изученных цитокинов (IL-6, IL-8, γ-IFN и IL-10). При этом более выраженная положительная динамика этих показателей проявлялась у больных, которые дополнительно принимали комбинацию нуклекса и мексидола.Выводы. Для исследования активности местного иммунитета у наркозависимых больных с токсическим гепатитом целесообразно определять уровень цитокинов неинвазивным методом. Дисбаланс провоспалительных и противовоспалительных цитокинов рассматривается как отражение воспалительного и аутоиммунного процесса. При терапии генерализованного пародонтита с включением комбинации нуклекса и мексидола восстанавливается продукция цитокинов. Использование указанной комбинации уменьшает деструктивно-воспалительный процесс в пародонте и выраженность иммунодефицита.Генералізований пародонтит (ГП) виникає і перебігає на тлі порушень показників місцевого імунітету порожнини рота у пацієнтів. Сучасні уявлення про причини виникнення запальних захворювань пародонта базуються на порушенні місцевих та загальних імунних механізмів, сенсибілізації організму до антигенів, що продукуються патогенними мікроорганізмами, наявністю соматичної патології. Приймання наркотичних засобів спричиняє порушення в роботі імунної системи. Для комплексного лікування запальних захворювань пародонта запропоновано використання препарату з імуномодулювальною активністю – “Нуклекс” та засобу, що зменшує кількість продуктів окиснюваного стресу, та має гепатопротекторну дію – “Мек-сидол”.Мета дослідження – вивчення динаміки показників загального та місцевого імунітету (за концентрацією цитокінів) у пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит з токсичним гепатитом при опіоїдній залежності в ході комплексного лікування.Матеріали і методи. Було обстежено 65 хворих на ГП у стадії нестійкої ремісії: 19 жінок (29,2 %) у віці від 20 до 45 років і 46 чоловіків (70,8 %) у віці від 19 до 47 років. Усі пацієнти перебувають на диспансерному спостереженні у нарколога з приводу опіоїдної наркоманії. При стоматологічному обстеженні встановлено ГП другого ступеня, токсичний гепатит. Для визначення цитокінового профілю використовували зразки сироватки крові та змішаної слини у наркоманів, хворих на ГП з токсичним гепатитом, та здорових донорів (для референтної норми).Результати досліджень та їх обговорення. Розвиток ГП, особливо в осіб із токсичними ураженнями (наркоманія), супроводжується суттєвими змінами стану імунних механізмів захисту ротової порожнини, які проявляються в місцевих змінах складу клітин крові ясен, а також вмісту в слині імуноглобулінів та цитокінів. У результаті проведених досліджень до початку профілактичного лікування встановлено зростання рівня IL-6, IL-8 та IL-10 на тлі зниження γ-IFN. Після завершення лікування у хворих на ГП на тлі опіоїдної залежності з токсичним гепатитом відмічалося покращення показників вивчених цитокінів (IL-6, IL-8, γ-IFN та IL-10). При цьому більш виражена позитивна динаміка цих показників виявлялася у хворих, які додатково приймали комбінацію нуклексу та мексидолу.Висновки. Для дослідження активності місцевого імунітету в наркозалежних хворих із токсичним гепатитом доцільно визначати рівень цитокінів неінвазивним методом. Дисбаланс прозапальних та протизапальних цитокінів розглядається як відображення запального та аутоімунного процесу. При терапії генералізованого пародонтиту із включенням комбінації нуклексу та мексидолу відновлюється продукція цитокінів. Використання означеної комбінації зменшує деструктивно-запальний процес у пародонті та вираженість імунодефіцитного стану

Improved Measurement of the K+ to pi+ nu nubar Branching Ratio

An additional event near the upper kinematic limit for K+ to pi+ nu nubar has been observed by Experiment E949 at Brookhaven National Laboratory. Combining previously reported and new data, the branching ratio is B(K+ to pi+ nu nubar)= 1.47 (+1.30, - 0.89) x 10-10 based on three events observed in the pion momentum region 211<P<229 MeV/c. At the measured central value of the branching ratio, the additional event had a signal-to-background ratio of 0.9

Upper Limit on the Branching Ratio for the Decay π0→ννˉ\pi^0 \to \nu \bar\nu

A sample of kinematically identified $K^+ \to \pi^+ \pi^0$ decays obtained with the E949 detector was used to search for the helicity-suppressed decay $\pi^0 \to \nu \bar{\nu}$ resulting in an upper limit of $2.7\times10^{-7}$ at 90% confidence level.The upper limit is also applicable to $\pi^0$ decays into unknown weakly interacting particles.Comment: 9 pages, 3 figures; no change in the results, accepted for publication in Physical Review

Charge separation relative to the reaction plane in Pb-Pb collisions at sNN=2.76\sqrt{s_{\rm NN}}= 2.76 TeV

Measurements of charge dependent azimuthal correlations with the ALICE detector at the LHC are reported for Pb-Pb collisions at $\sqrt{s_{\rm NN}} = 2.76$ TeV. Two- and three-particle charge-dependent azimuthal correlations in the pseudo-rapidity range $|\eta| < 0.8$ are presented as a function of the collision centrality, particle separation in pseudo-rapidity, and transverse momentum. A clear signal compatible with a charge-dependent separation relative to the reaction plane is observed, which shows little or no collision energy dependence when compared to measurements at RHIC energies. This provides a new insight for understanding the nature of the charge dependent azimuthal correlations observed at RHIC and LHC energies.Comment: 12 pages, 3 captioned figures, authors from page 2 to 6, published version, figures at http://aliceinfo.cern.ch/ArtSubmission/node/286

A note on comonotonicity and positivity of the control components of decoupled quadratic FBSDE

In this small note we are concerned with the solution of Forward-Backward Stochastic Differential Equations (FBSDE) with drivers that grow quadratically in the control component (quadratic growth FBSDE or qgFBSDE). The main theorem is a comparison result that allows comparing componentwise the signs of the control processes of two different qgFBSDE. As a byproduct one obtains conditions that allow establishing the positivity of the control process.Comment: accepted for publicatio