398 research outputs found
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ДІЇ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ЗАСОБІВ З МИЮЧИМ ЕФЕКТОМ ПРИ ЗНЕЗАРАЖЕННІ E. СOLI ТА S. АUREUS
A comparative analysis of the use detergents disinfectants with different active ingredients: heotsyd (polihexametylenhuanidin hydrochloride, benzalkonium chloride) virosan (alkildymetylbenzylamoniya chloride, glutaraldehyde) neohlor (sodium hypochlorite) orhasept (benzalkonium chloride, lactic acid) and determination of their minimum effective concentration and exposure required for removal of E. coli and S. aureus on test sites: stainless steel, tile, concrete, brick was were conducted. At sterilized in an autoclave test objects applied to 1 cm3 culture E. coli and S. aureus at a concentration of 2 billion. mikr.til per cm3. Contaminated test objects dried and placed into cuvettes horizontally and vertically and spray disinfectants applied explored solutions, while noting their exposure concentration and amount spent. Objects whish were exposure by the same scheme, but with using sterile water were used as control. After a certain period of time by sterile cotton swab from experimental and control test objects were taken probes. Then 1 cm3 initial suspension of each of these tubes were placed in the appropriate environment for 24 hours. at thermostat at 37 °C. By the changes in defined media presence or absence of these microorganisms were determined.Stated that disinfectants orhasept and virosan in 0.1% concentration and heotsyd neohlor in 0.5% concentration completely disinfected from E. coli and S. aureus on surfaces of the test objects for 10 min, confirms their detergent disinfectant effect. Effective concentrations of disinfectants regarding test organisms consistent with regulations for their use.Проведен сравнительный анализ использования моющих дезинфицирующих средств с различными действующими веществами: геоцид (полигексаметиленгуанидин гидрохлорид, бензалкониум хлорид), виросан (алкилдиметилбензиламония хлорид, глутаровый альдегид), неохлор (гипохлорит натрия), оргасепт (бензалкониум хлорид, молочная кислота) и определения их минимальной эффективной концентрации и экспозиции необходимой для обезвреживания E. сoli и S. aureus на тест-объектах: нержавеющая сталь, кафельная плитка, бетон, кирпич. На стерилизованные в автоклаве тест-объекты наносили по 1 см3 культуры Е. соlи и S. aureus в концентрации 2 млрд. Микр.тил / см3. Контаминированные тест-объекты высушивали и размещали в кюветах горизонтально и вертикально и распылением наносили растворы исследуемых дезсредств, отмечая при этом их экспозицию, концентрацию и потраченное количество. Контролем служили тест-объекты, обработанные таким же количеством стерильной водопроводной воды. Через определенный промежуток времени брали стерильным ватным тампоном смывы из опытных и контрольных тест-объектов. После этого по 1 см3 исходной суспензии с каждой из этих пробирок вносили в соответствующую среду. Смывы с тест-объектов, которые были контаминированные Е. сoli, сеяли на среду КОДА, а S. аureus - на солевой мясопептонного бульон (6,5% поваренной соли) и помещали на 24 ч. в термостат при температуре 37 ° С. По изменению сред определяли наличие или отсутствие названных микроорганизмов.Констатировано, что дезинфицирующие средства оргасепт и виросан в 0,1% -ной, а геоцид и неохлор в 0,5% -ной концентрации полностью обеззараживают от Е. соlі и S. aureus на поверхностях тест-объектов за 10 мин, что подтверждает их моющий дезинфицирующий эффект. Эффективные концентрации дезинфектантов относительно тест-микроорганизмов совпадают с регламентами по их применению.Проведено порівняльний аналіз використання миючих дезінфікуючих засобів з різними діючими речовинами: геоцид (полігексаметиленгуанідін гідрохлорид, бензалконіум хлорид), віросан (алкілдиметилбензиламонія хлорид, глутаровий альдегід), неохлор (гіпохлорит натрію), оргасепт (бензалконіум хлорид, молочна кислота) та визначення їх мінімальної ефективної концентрації і експозиції необхідної для знешкодження E. сoli і S. aureus на тест-об'єктах: нержавіюча сталь, кахельна плитка, бетон, цегла. На стерилізовані в автоклаві тест-об’єкти наносили по 1 см3 культури Е. соlі і S. aureus у концентрації 2 млрд. мікр.тіл/см3. Контаміновані тест-об’єкти висушували і розміщували у кюветах горизонтально та вертикально і розприскуванням наносили розчини досліджуваних деззасобів, зазначаючи при цьому їх експозицію, концентрацію та витрачену кількість. Контролем слугували тест-об’єкти, оброблені такою ж самою кількістю стерильної водопровідної води. Через визначений проміжок часу брали стерильним ватним тампоном змиви з дослідних і контрольних тест-об’єктів. Після цього по 1 см3 вихідної суспензії з кожної з цих пробірок вносили у відповідне середовище. Змиви з тест-об’єктів, які були контаміновані Е. сoli, висівали на середовище КОДА, а S. аureus – на сольовий м’ясо-пептонний бульйон (6,5 % кухонної солі) і поміщали на 24 год. в термостат при температурі 37 ºС. За зміною середовищ визначали наявність чи відсутність названих мікроорганізмів.Констатовано, що дезінфікуючі засоби оргасепт і віросан у 0,1%-ній, а геоцид та неохлор в 0,5%-ній концентраціях повністю знезаражують від Е. соlі і S. aureus на поверхнях тест-об’єктів за 10 хв, що підтверджує їх миючий дезінфікуючий ефект. Ефективні концентрації дезінфектантів відносно тест-мікроорганізмів співпадають із регламентами щодо їх застосування
Dynamics of heart rhythm disorders in combatants with acute myocarditis during a 6-month follow-up
The main factors of an unfavorable prognosis, are life-threatening heart rhythm disorders which determine the severity of the clinical course of myocarditis, in addition to impaired contractility and dilatation of the left ventricle (LV). The aim of the study was to assess the frequency and nature of arrhythmias and establish predictors of their long-term persistence, assess the severity of anxiety and depression, changes in heart rate variability in combatants on the background of changes in the structural and functional state of the left ventricle during a 6-month follow-up. The study included 52 male servicemen (combatants) with acute myocarditis (AM) with an average age of 33.4±2.5 years. All patients were assessed by Questionnaire according to the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) and underwent 24 hour ECG monitoring, transthoracic echocardiography and cardiac magnetic resonance (CMR) with late enhancement using gadovist. At the onset of AM frequent supraventricular (30.7% of cases) and frequent ventricular (42.3% of cases) extrasystolic arrhythmia, as well as paroxysms of non-sustained ventricular tachycardia (26.9% of cases) on the background of heart rhythm variability disorders were recorded. After 6 months, there was an improvement in the structural and functional state of the heart, which was characterized by a decrease in dilatation and an improvement of LV systolic function, a decrease in the volume of the inflammatory lesion and the total number of affected LV segments revealed on cardiac MRI, which was associated with a decrease in the number of ventricular rhythm disorders and reduction of clinical manifestations of anxiety according to the HADS scale. The obtained data indicate that the persistence of supraventricular rhythm disorders is associated with the long-term presence of anxiety and low values of standard deviation of RR intervals (SDNN) and root mean square of successive differences between normal heartbeats (RMSSD). Also predictors of persistence of non-sustained ventricular tachycardia paroxysms were established – SDNN value ≤80.0 ms, LV end-diastolic volume index ≥95 ml/m2, total number of affected LV segments ≥6 segments, presence of delayed contrasting in ≥3 LV segments, presence of ≥12 points on the HADS scale and predictors of atrial fibrillation – SDNN value ≤80.0 ms, RMSSD value ≤12.0 ms, total number of affected segments of LV≥6 seg. and ≥12 points on the HADS anxiety scale, determined at the onset of AM
Features of the formation of communication skills in children with autistic disorders in the conditions of the closest social environment
The article presents the results of an empirical study of the peculiarities of the formation of communication skills of children of older preschool age with autistic disorders. The purpose of the article is to determine the features of the formation of communication skills in older preschool children with autistic disorders.В статье представлены результаты эмпирического исследования особенностей формирования коммуникативных навыков у детей старшего дошкольного возраста с аутистическими расстройствами. Цель статьи – определить особенности формирования коммуникативных навыков у детей старшего дошкольного возраста с аутистическими расстройствами
Characterization of novel peptide-specific antibodies against the translation elongation factor eEF1A2 and their application for cancer research
Aim. We intend to characterize the new peptide-specific antibodies against the isoform 2 of translation elongation factor 1A (eEF1A2) and determine its presence in the postoperative samples of human breast, lung and stomach tumor tissues. Methods. The analysis of antibody specificity was performed by enzyme-linked immunosorbent assay, immunoblotting and immunohistochemistry. Immunoblotting and immunohistochemistry were used for the determination of the eEF1A2 in the human tumor samples, as well as in the samples of normal tissues surrounding tumors. Results. The antibodies obtained against the eEF1A2 specifically recognized this protein in the cell extracts and histological sections and did not cross-react with the elongation factor 1A isoform 1. eEF1A2 was revealed in the postoperative samples of breast, lung and stomach tumors as well as in the putative normal tissues surrounding tumors. Conclusions. The antibodies obtained against eEF1A2 are highly specific for the antigen and can be used for the immunological studies of tumors.Мета. Охарактеризувати особливості нових пептидоспецифічних антитіл проти другої ізоформи фактора елонгації трансляції 1А (eEF1A2). Визначити присутність цієї ізоформи у післяопераційних зразках пухлин молочної залози, легенів, шлунку людини і порівняти із зразками умовної норми відповідних тканин. Методи. Специфічність антитіл аналізували методами імуноферментного аналізу, імуноблотингу та імуногістохімії. Iмуноблотинг та iмуногiстохімію використано для визначення eEF1A2 в зразках пухлин людини, а також умовної норми. Результати. Встановлено, що отримані антитіла проти eEF1A2 специфічно розпізнають зазначений білок в екстрактах та на гістологічних зрізах і не виявляють перехресної взаємодії з першою ізоформою фактора елонгації. Визначено, що фактор eEF1A2 присутній в післяопераційних зразках пухлин молочної залози, легенів і шлунку, а також в умовно нормальних зразках цих тканин. Висновки. Нами одержано високоспецифічні антитіла проти eEF1A2, які можна використовувати в імунологічних дослідженнях зразків пухлин.Цель. Охарактеризовать особенности новых пептидоспецифических антител против второй изоформы фактора элонгации трансляции 1А (eEF1A2). Определить наличие этой изоформы в послеоперационных образцах опухолей молочной железы, легких, желудка человека и сравнить с условной нормой соответствующих тканей. Методы. Специфичность антител анализировали методами иммуноферментного анализа, иммуноблотинга и иммуногистохимии. Методы иммуноблоттинга и иммуногистохимии использовали для определения eEF1A2 в образцах опухолей человека, а также условной нормы. Результаты. Установлено, что полученные антитела против eEF1A2 специфически распознают этот белок в экстрактах и на гистологических срезах и не выявляют перекрестного взаимодействия с первой изоформой фактора элонгации. Мы определили, что фактор eEF1A2 присутствует в послеоперационных образцах молочной железы, легких и желудка, а также в условно нормальных образцах этих тканей. Выводы. Полученные нами антитела против eEF1A2 являются высокоспецифическими по отношению к антигену и могут быть использованы в иммунологических исследованиях опухолей
Limits on different Majoron decay modes of Mo and Se for neutrinoless double beta decays in the NEMO-3 experiment
The NEMO-3 tracking detector is located in the Fr\'ejus Underground
Laboratory. It was designed to study double beta decay in a number of different
isotopes. Presented here are the experimental half-life limits on the double
beta decay process for the isotopes Mo and Se for different
Majoron emission modes and limits on the effective neutrino-Majoron coupling
constants. In particular, new limits on "ordinary" Majoron (spectral index 1)
decay of Mo ( y) and Se ( y) have been obtained. Corresponding bounds on the
Majoron-neutrino coupling constant are
and .Comment: 23 pages includind 4 figures, to be published in Nuclear Physics
Technical design and performance of the NEMO3 detector
The development of the NEMO3 detector, which is now running in the Frejus
Underground Laboratory (L.S.M. Laboratoire Souterrain de Modane), was begun
more than ten years ago. The NEMO3 detector uses a tracking-calorimeter
technique in order to investigate double beta decay processes for several
isotopes. The technical description of the detector is followed by the
presentation of its performance.Comment: Preprint submitted to Nucl. Instrum. Methods A Corresponding author:
Corinne Augier ([email protected]
Measurement of double beta decay of 100Mo to excited states in the NEMO 3 experiment
The double beta decay of 100Mo to the 0^+_1 and 2^+_1 excited states of 100Ru
is studied using the NEMO 3 data. After the analysis of 8024 h of data the
half-life for the two-neutrino double beta decay of 100Mo to the excited 0^+_1
state is measured to be T^(2nu)_1/2 = [5.7^{+1.3}_{-0.9}(stat)+/-0.8(syst)]x
10^20 y. The signal-to-background ratio is equal to 3. Information about energy
and angular distributions of emitted electrons is also obtained. No evidence
for neutrinoless double beta decay to the excited 0^+_1 state has been found.
The corresponding half-life limit is T^(0nu)_1/2(0^+ --> 0^+_1) > 8.9 x 10^22 y
(at 90% C.L.).
The search for the double beta decay to the 2^+_1 excited state has allowed
the determination of limits on the half-life for the two neutrino mode
T^(2nu)_1/2(0^+ --> 2^+_1) > 1.1 x 10^21 y (at 90% C.L.) and for the
neutrinoless mode T^(0nu)_1/2(0^+ --> 2^+_1) > 1.6 x 10^23 y (at 90% C.L.).Comment: 23 pages, 7 figures, 4 tables, submitted to Nucl. Phy
- …