Оцінка стабільності засобу дезінфекційного “ДезА Ультра” та його готових розчинів упродовж передбачуваних термінів придатності

High-quality disinfection, a key measure to prevent the spread of infections, is possible only if effective disinfectants are used, which is primarily ensured by the stability of their components. In addition to effectiveness, the stability of a disinfectant also determines the preservation of its antimicrobial activity, safety of use, shelf life, resistance to external factors, expected effect, etc. Under the influence of environmental factors, in particular temperature, humidity, and lighting, processes may occur in unstable disinfectants that lead to changes in their physicochemical properties and, as a result, a decrease in quality. Therefore, stability studies are mandatory to guarantee the effectiveness and safety of disinfectants and their working solutions throughout the entire shelf life. The work aimed to determine the stability of the physical and chemical parameters of the disinfectant “DesA Ultra” and its working solutions during the expected shelf life under the influence of environmental factors and to assess their compliance with the declared characteristics and established standards. According to the results of the conducted research, it was established that the disinfectant “DesA Ultra” series 100121, 120121, and 170121 during the expected shelf life, which was 24 months, was transparent, light yellow, without mechanical inclusions, with a faint specific odor of the components and this fully corresponded to the declared characteristics. The fluctuations in the density, pH, didecyldimethylammonium chloride, benzalkonium chloride and glutaric dialdehyde content detected during the declared shelf life under the influence of environmental factors were at the level of measurement error, did not exceed 10 % and did not go beyond the limits, which were respectively from 1.120 to 1.150 g/cm3, from 3.5 to 6.0, from 6.3 to 7.7 %, from 7.2 to 8.8 % and from 24.3 to 29.7 %. The physicochemical properties of the finished solutions intended for highly dispersed aerosol spraying and for filling disinfectant barriers and wet disinfection of premises and equipment were also stable during the declared shelf life of 7 days, and the content of active substances did not go beyond 10 % of the expected concentrations in the finished solutions. The conducted studies confirmed the proposed two-year shelf life of DezA Ultra and its ready-made solutions for 7 days, provided they are stored in a dry place, away from direct sunlight, at a temperature of 15–35 ℃ and a relative humidity of 45–65 %.Якісна дезінфекція, що є ключовим заходом для запобігання поширенню інфекцій, можлива лише за умови використання ефективних дезінфікуючих засобів, яку значною мірою забезпечує стабільність їхніх компонентів. Від стабільності дезінфектанту залежать збереження його антимікробної активності, безпечність використання, термін придатності, стійкість до зовнішніх факторів, передбачувана дія тощо. За впливу факторів навколишнього середовища, зокрема температури, вологості та ультрафіолетового випромінювання, у нестабільних дезінфікуючих засобах можуть відбутися процеси, які призводять до зміни їх фізико-хімічних властивостей і, як наслідок, зниження якості. Тому для гарантії ефективності та безпечності деззасобів та їх робочих розчинів протягом усього терміну придатності дослідження стабільності є обов’язковим. Метою роботи було визначити стабільність фізичних та хімічних параметрів дезінфікуючого засобу “ДезА Ультра” та його робочих розчинів упродовж передбачуваного терміну придатності за впливу факторів навколишнього середовища та оцінити їх відповідність заявленим характеристикам і встановленим нормам. За результатами проведених досліджень встановлено, що засіб дезінфікуючий “ДезА Ультра” серій 100121, 120121 і 170121 впродовж передбачуваного терміну зберігання, який становив 24 місяці, був прозорим, світло-жовтого кольору, без механічних включень, зі слабким специфічним запахом складників, і це повністю відповідало заявленим характеристикам. Виявлені впродовж заявленого терміну придатності коливання показників густини, рН, вмісту дидецилдиметиламонію хлориду, бензалконію хлориду і глутарового діальдегіду за впливу факторів навколишнього середовища були на рівні похибки вимірювання, не перевищували 10 % і не виходили за межі, які становили відповідно від 1,120 до 1,150 г/см3, від 3,5 до 6,0, від 6,3 до 7,7 %, від 7,2 до 8,8 % і від 24,3 до 29,7 %. Фізико-хімічні властивості готових розчинів, призначених для високодисперсного аерозольного розпилення і для заповнення дезбар’єрів, вологої дезінфекції приміщень та обладнання, протягом заявленого терміну придатності 7 діб також були стабільними, а зміни вмісту діючих речовин не виходили за межі 10 % від очікуваних концентрацій у готових розчинах. Проведеними дослідженнями підтверджено запропонований дворічний термін придатності засобу “ДезА Ультра” і його готових розчинів упродовж 7 діб за умови їх зберігання в сухому місці, без потрапляння прямих сонячних променів, за температури 15–35 ℃ та відносної вологості 45–65 %

Dynamics of immune system indicators in pregnant cows with physiological gestation and with endotoxicosis

Particular attention in veterinary medicine is given to the study of the immune system status of pregnant cows, since this period is accompanied by significant physiological changes and increased sensitivity of the organism to stress factors and intoxications. One of such pathological conditions is endotoxicosis, which is associated with suppression of humoral, cellular, and nonspecific immunity, potentially leading to the development of secondary immunodeficiency. The aim of the study was to determine the dynamics of immune system indicators in pregnant cows with a physiological course of calving and in the presence of clinical signs of endotoxicosis. The work included analysis of humoral, cellular, and nonspecific immune components. It was established that the bactericidal activity of blood serum in the experimental group at the 8th and 9th months of pregnancy was lower by 11.3–18.7 % compared to the control, while lysozyme activity was reduced by 20.2–22.0 %. In addition, a significant decrease in neutrophil phagocytic activity and phagocytic index was observed, indicating suppression of nonspecific defense mechanisms. Cellular immunity studies showed that the number of T-lymphocytes in the blood of diseased cows was significantly lower by 23.2 % compared to the control group at the 9th month of pregnancy, and the number of B-lymphocytes decreased by 2.8–18.9 %. A decrease in serum immunoglobulin levels was also found: by 16.0 % at the 8th month and by 24.6 % at the 9th month of pregnancy. The most pronounced decline was observed in the concentration of immunoglobulins of class G, which decreased by 26.3 % compared to physiological pregnancy. The obtained results indicate that the development of endotoxicosis in pregnant cows causes systemic suppression of the main components of the immune system. This is manifested by a reduction in bactericidal and lysozyme activity of blood serum, numbers of T- and B-lymphocytes, neutrophil phagocytic activity, as well as decreased immunoglobulin levels. Such changes reflect the formation of secondary immunodeficiency, which has important practical significance for timely diagnosis, prevention, and therapy of endotoxicosis in cattle

Європейські підходи до благополуччя тварин: перспективи для української ветеринарної освіти

In today's context of Ukraine's integration into the European educational and legal space, the issue of animal welfare is of particular relevance. Animal welfare is recognized as one of the key aspects of sustainable development, food security, bioethics, and the ethical responsibility of society. The article provides a comprehensive analysis of European approaches to ensuring animal welfare based on internationally recognized principles, such as the Five Freedoms, the One Health concept, and an interdisciplinary approach to animal treatment. Particular attention is paid to the legal framework of the European Union regulating the treatment of animals in agriculture, research, veterinary practice, and everyday life. The article also reveals the leading role of education in the formation of competencies of future veterinary specialists in the ethical and professional treatment of animals. Examples of the introduction of animal welfare disciplines in the curricula of leading European universities, as well as modern pedagogical methods (interactive learning, simulation technologies, practice-oriented modules) used in the EU, are analyzed. The role of the European Association of Veterinary Education Institutions (EAEVE) in standardizing veterinary education and integrating animal welfare issues into professional standards and accreditation requirements is considered. In the context of Ukraine's European integration course and the desire to harmonize national veterinary legislation and education with European standards, the article identifies potential ways to adapt these approaches in Ukrainian veterinary educational institutions. In particular, it is proposed to update educational standards, introduce mandatory courses on ethics and animal welfare, improve the qualifications of teachers, and develop cooperation with European educational and professional structures. It is argued that the implementation of these measures will contribute to improving the quality of training of veterinary medicine specialists in Ukraine, strengthening their competitiveness in the international labor market, and ensuring a higher level of animal protection.У сучасних умовах інтеграції України до європейського освітнього та правового простору питання забезпечення добробуту тварин набуває особливої актуальності. Благополуччя тварин визнається одним із ключових аспектів сталого розвитку, продовольчої безпеки, біоетики та етичної відповідальності суспільства. У статті здійснено комплексний аналіз європейських підходів до забезпечення благополуччя тварин, які ґрунтуються на міжнародно визнаних принципах, таких як “П’ять свобод”, концепція “Єдине здоров’я” та міждисциплінарний підхід до поводження з тваринами. Окрема увага приділяється нормативно-правовим основам Європейського Союзу, що регулюють поводження з тваринами у сільському господарстві, наукових дослідженнях, ветеринарній практиці та побуті. Стаття також розкриває провідну роль освіти у формуванні компетентностей майбутніх ветеринарних фахівців щодо етичного та професійного ставлення до тварин. Проаналізовано приклади впровадження дисциплін з добробуту тварин у навчальні програми провідних європейських університетів, а також сучасні педагогічні методики (інтерактивне навчання, симуляційні технології, практико-орієнтовані модулі), що застосовуються в ЄС. Розглядається роль Європейської асоціації закладів ветеринарної освіти (EAEVE) у стандартизації ветеринарної освіти та інтеграції питань добробуту тварин у професійні стандарти та акредитаційні вимоги. У контексті євроінтеграційного курсу України та прагнення до гармонізації національного ветеринарного законодавства та освіти з європейськими нормами, стаття визначає потенційні шляхи адаптації цих підходів в українських ветеринарних освітніх закладах. Зокрема, запропоновано оновлення освітніх стандартів, впровадження обов’язкових курсів з етики і добробуту тварин, підвищення кваліфікації викладачів, а також розвиток співпраці з європейськими освітніми та професійними структурами. Аргументовано, що реалізація цих заходів сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців ветеринарної медицини в Україні, посиленню їхньої конкурентоспроможності на міжнародному ринку праці та забезпеченню більш високого рівня захисту тварин

Застосування замінників пилку як спосіб підвищення сили та продуктивності бджолиних сімей – огляд

The main natural sources of nutrients for honey bees are nectar and pollen, which they process into honey and bee bread, respectively. Pollen and bee bread are natural sources of protein, which is necessary for the survival of the bee colony. In the absence of protein sources, egg laying by the queen decreases, brood rearing almost ceases. If dearth periods continue for a long time, worker bees may even stop visiting unsealed brood and throw immature larval stages out of the hives. Also, due to the weakening of bee colonies, they become more vulnerable and can be attacked by various pests and the proliferation of pathogens. Feeding bees with pollen substitutes during dearth periods is an effective tool for influencing growth intensity, colony strength, and other parameters. Timely support of bees during hungry periods ensures the increase of strength of families for intensive honey collection and pollination in the next honey collection period. Scientists are experimentally looking for the possibility of effective use of various feeds and feed products for bees and ways of feeding them during non-pollination periods. Many different feeds and feed products have been studied as pollen substitutes separately and in various combinations. In particular, the possibility of using such feeds as soy flour, soy peptone, brewer's or baker's yeast, wheat gluten, lentil flour, peas, black gram, skimmed milk powder, egg powder, casein, rice bran, fenugreek powder, and others was investigated. Research conducted by numerous scientists has shown that the use of pollen substitutes has different effects on the growth rates of bee colonies and their productivity. Given the wide range of additives that have already been studied as pollen substitutes and shown their effectiveness, the search for feed products should be continued, taking into account their availability for beekeepers, manufacturability, and economic feasibility of their use. In particular, it is worth focusing on finding protein feeds and feed additives produced by the industry that are effectively and safely used in other branches of animal husbandry and the food industry.Основними природними джерелами поживних речовин для медоносних бджіл є нектар і пилок, які переробляються ними у мед і пергу відповідно. Пилок і перга є природніми джерелами протеїну, який потрібен для існування бджолиної сім’ї. При відсутності джерел протеїну знижується відкладання яєць маткою, майже припиняється вирощування розплоду. Якщо періоди нестачі тривають протягом тривалого часу, робочі бджоли можуть навіть перестати відвідувати незапечатаний розплід та викинути незрілі стадії личинок з вуликів. Також бджолосім’ї через зменшення сили стають більш вразливі до нападу різних шкідників і захворювань. Підгодівля бджіл замінниками пилку в періоди відсутності природніх джерел є ефективним інструментом впливу на інтенсивність росту, силу бджолиних сімей та інші параметри. Своєчасна підтримка бджіл у голодні періоди забезпечує нарощення сили сімей для інтенсивного медозбору та запилення у наступний продуктивний період. Науковці експериментально шукають можливість ефективного застосування різних кормів та кормових засобів для бджіл та способи їх згодовування у безвзяткові періоди. В якості замінників пилку було досліджено багато різних кормів і кормових засобів як окремо, так і в різних поєднаннях. Зокрема, було досліджено можливість використання таких кормів, як соєве борошно, соєвий пептон, пивні чи хлібні дріжджі, пшеничний глютен, борошно сочевиці, горох, урад, сухе знежирене молоко, яєчний порошок, казеїн, рисові висівки, пажитниковий порошок та інші. Дослідження, проведене численними науковцями показало, що застосування замінників пилку по різному впливає на показники росту бджолосімей та їх продуктивності. Враховуючи широкий спектр добавок, що вже досліджені в якості протеїнових добавок та показали свою ефективність, слід продовжувати пошук кормових засобів з врахуванням доступності їх для бджолярів, технологічності та економічної доцільності їх застосування. Також варто зосередитися на пошуку протеїнових кормів та кормових добавок, що виробляються промисловістю, ефективно та безпечно застосовуються в інших галузях тваринництва та харчовій промисловості

Застосування рослинних препаратів для санації тваринницьких приміщень

Preventive disinfection is the basis of biosecurity measures in livestock enterprises. Disinfection during animal husbandry and production of products “from field to table” guarantees the receipt of high-quality and safe livestock products. Disinfection (sanitation) measures of livestock premises are the main direction of prevention and control of infectious diseases of animals. Chemicals used during disinfection negatively affect the environment and pollute it. The main factors that can cause various infectious diseases of animals and reduce the quality and safety of food products are the presence of opportunistic microflora in livestock premises. If there is a large amount of it, microbial stress may occur, and subsequently the onset of an infectious process. To prevent this, it is necessary to carry out timely sanitation of livestock premises in the presence of animals using aerosols of non-toxic various disinfectants. Currently, the most promising disinfectants for obtaining organic livestock products are the use of plant-based sanitizing agents. The presented studies provide the results of the introduction of a sanitizing phytopreparation into the production of animal products, namely in pig farms, in comparison with the commercial disinfectant BTS Plus. Two sections of fattening piglets served as controls: in one of them water was sprayed, and in the other section only mechanical cleaning was carried out. According to the results of the studies, it was found that two sanitizing agents used in the form of low-dispersion aerosols at the rate of 150 ml per 1 m2 had a good bactericidal effect. After 24 hours of exposure, the level of bacterial contamination was reduced by almost two times and E. coli was not detected. In the control sections, a gradual increase in bacterial contamination was noted.Профілактична дезінфекція є оcновою заходів з біобезпеки у тваринницьких підприємствах. Проведення дезінфекції під час вирощування тварин та отримання продукції “Від лану до столу” гарантує отримання високоякісної та безпечної продукції тваринництва. Заходи з дезінфекції (санації) тваринницьких приміщень є основним напрямком профілактики та боротьби з інфекційними хворобами тварин. Хімічні речовини, що застосовуються під час проведення дезінфекції, негативно впливають на довкілля та забруднюють його. Серед основних факторів, що можуть викликати різноманітні інфекційні захворювання тварин та знижувати якість і безпечність харчової продукції, є наявність у тваринницьких приміщеннях умовно-патогенної мікрофлори. За наявності її у великій кількості може виникати мікробний стрес, а в подальшому – інфекційний процес. Для запобігання зазначеному необхідно своєчасно проводити санацію тваринницьких приміщень у присутності тварин із застосуванням аерозолів нетоксичних різноманітних дезінфектантів. На сьогодні найбільш перспективними дезінфектантами для отримання органічної продукції тваринництва є застосування сануючих засобів на рослинній основі. За підсумками досліджень надані результати впровадження у виробництво тваринної продукції, а саме у фермерських господарствах з вирощування свиней, сануючого фітопрепарату порівняно з комерційним  дезінфікуючим засобом БТС Плюс. Як контроль – дві секції поросят на відгодівлі: в одній з них розпилювали воду, а в іншій секції проводилась тільки механічна очистка. За результатами досліджень встановлено, що два сануючі препарати, які застосовувалися у вигляді низькодисперсних аерозолів з розрахунку 150 мл на 1 м2, мали добрий бактерицидний ефект. За експозиції 24 години рівень бактеріального забруднення був знижений майже у два рази, E. coli не виявлялася. У контрольних  секціях спостерігалося поступове зростання бактеріального забруднення

Біоетичні аспекти забезпечення благополуччя свиней за інтенсивних технологій їх вирощування

Under intensive pig breeding technologies, compliance with bioethical requirements and the appropriate level of welfare regulated by Ukrainian law and synchronized with European Union directives is quite challenging to ensure. The work aimed to detail the features of pig breeding technology from the point of view of bioethics, which is closely intertwined with the components of welfare and is one of the most important criteria for its formation. Certain aspects of bioethics regarding the adopted growing technology, conditions of keeping, feeding, and watering were studied at the farm “Agrofirma “YAK”, where a single-phase method of growing pigs is used, the use of which allows to avoid possible technological stresses and implements the implementation of several principles of the “Five Freedoms”, in particular by providing an appropriate living environment, including shelter, a comfortable place for sleeping and resting, and ensuring appropriate conditions and relationships that prevent mental suffering, in particular, the establishment of social and hierarchical relations in a group of similar people, the following freedoms are implemented: “freedom from discomfort” and “freedom from fear and suffering”. Free-range housing of sows with litter ensures nesting before farrowing. It implements “freedom from discomfort”, “freedom to manifest and implement natural behavior”, two-time feeding, free access to water of sufficiently high quality – “freedom from hunger and thirst”, which indicates an ethical attitude towards them. The presence of litter in the premises for piglets allows them to implement a wide range of behavioral manifestations: digging, research activities, playing – “freedom to manifest and implement natural behavior,” and the immutability of the “usual” premises of the young animals allows to avoid the emergence of new social and hierarchical relations or conflicts in a group of their kind when moving and forming new technological groups – “freedom from fear and suffering”. Carrying out planned preventive and therapeutic manipulations to monitor the health of animals ensures compliance with the principle of “freedom from pain, injuries or disease”. The transformation algorithm to sustainable production systems that take into account bioethical aspects and implement animal welfare requirements in practice will be of great importance not only for agricultural producers, processing enterprises, and trade organizations but also for decision-makers in the field of policy, research, and education related to the production of raw materials and products of animal origin. The priority issue is to highlight the sustainable development of livestock farming and the animals' welfare, which are essential for understanding current trends and future development of the industry.За інтенсивних технологій вирощування свиней дотримання біоетичних вимог та відповідного рівня благополуччя, що регламентується законом України та синхронізується із директивами Європейського Союзу, досить важко забезпечити. Метою роботи було детальне вивчення особливостей технології вирощування свиней з точки зору біоетики, яка тісно переплітається із складовими благополуччя і є одним із найважливіших критеріїв його формування. Окремі аспекти біоетики щодо прийнятої технології вирощування, умов утримування, годівлі та напування було вивчено у господарстві “Агрофірма “ЯК”, де застосовують однофазний спосіб вирощування свиней, використання якого дозволяє оминути ймовірні технологічні стреси та реалізує виконання відразу декількох принципів “П’яти свобод”, зокрема шляхом надання відповідного середовища проживання, включаючи сховок, зручне місце для сну і відпочинку та забезпечення відповідних умов і стосунків, що запобігають ментальному стражданню, зокрема встановлення соціально-ієрархічних відносин в групі собі подібних, реалізовано наступні свободи “свобода від дискомфорту” та “свобода від страху і страждання”. Вільно-боксове утримання свиноматок із підстилкою забезпечує гніздування перед опоросом та реалізує “свободу від дискомфорту”, “свободу прояву і реалізації природної поведінки”, дворазова годівля, вільний доступ до води достатньо високої якості – “свободу від голоду і спраги”, що свідчить про етичне ставлення до них. Наявність підстилки у приміщенні для поросят дозволяє їм реалізувати широку палітру поведінкових проявів: риття, дослідницької діяльності, гри – “свобода прояву та реалізації природної поведінки”, а незмінність “звичного” приміщення молодняка дозволяє уникнути виникнення нових соціально-ієрархічних відносин або й конфліктів в групі собі подібних при переміщенні та формуванні нових технологічних груп – “свобода від страху і страждання”. Проведення планових профілактичних та терапевтичних маніпуляцій щодо моніторингу стану здоров’я тварин забезпечують дотримання принципу “свободи від болю, травм чи хвороби”. Алгоритм трансформації до сталих виробничих систем, що враховують біоетичні аспекти та реалізують на практиці вимоги благополуччя тварин, матиме велике значення не лише для сільськогосподарських виробників, переробних підприємств та торговельних організацій, але й для осіб, які приймають рішення у сфері політики, досліджень та освіти, пов’язаних з виробництвом сировини та продукції тваринного походження. Пріоритетним питанням є висвітлення сталого розвитку тваринництва та благополуччя самих тварин, які є важливими для розуміння тенденцій сьогодення та майбутнього розвитку галузі

Quality of broiler chicken meat slaughtered in compliance with halal require-ments

Ensuring the quality and safety of poultry meat is a pressing issue amid the growing global demand for halal products. This study aimed to assess the quality and safety of broiler chicken meat slaughtered using different technological approaches: in accordance with national standards (first batch) and halal standards (GSO) (second batch). The research was conducted at the accredited Dnipropetrovsk Regional State Laboratory of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection to evaluate the compliance of broiler chicken meat samples with physicochemical, microbiological, toxicological, and radiological indicators. The results showed that the second batch, slaughtered in accordance with halal standards, met all regulatory requirements for quality and safety. The first batch demonstrated minor deviations in certain parameters, particularly moisture content (4.5 % compared to the permissible 4 %) and tetracycline residues (0.01 IU/g), highlighting the need for stricter control over broiler chicken rearing practices, slaughtering, cooling, and storage processes. No ammonia, ammonium salts, chloramphenicol, pathogenic microorganisms, heavy metals, or radionuclides were detected in either batch, and the levels of pesticides and aflatoxins complied with the established standards. Further research should focus on investigating the long-term effects of the identified deviations on meat quality and safety, as well as optimising technological processes to ensure full compliance with halal and international standards

Моніторинг отодектозу котів у м. Миколаєві

Otodectosis (Otodectosis), or ear mange, is a fairly common acariasis infestation in carnivorous animals (dogs, cats, fur-bearing animals), and even humans. The aim of our study was to examine the clinical signs and evaluate the comparative effectiveness of treatment for cats affected by otodectosis at a private veterinary clinic in Mykolaiv during 2024. The data for achieving the set objectives were obtained from the JetVet veterinary software system. The data were entered into tables and statistically analyzed. Otodectosis is most frequently recorded in non-pedigree cats, which can be explained by their frequent contact with infected animals. During the research at the veterinary clinic in Mykolaiv, 20 cases of otodectosis in cats of various breeds were registered. It was noted that most frequently affected were non-pedigree cats (80 %), Sphynx (5 %), Maine Coons (10 %), and Scottish Fold cats (5 %). It was found that the highest risk of infection occurs in cats aged 6 months to 1 year (50 %) and under 6 months (30 %). This is due to the fact that kittens under one year of age are the most susceptible to infection, as their immune system is still developing. In adult cats, the risk is lower due to a mature immune system and reduced social activity. In older cats (>5 years), otodectosis often correlates with weakened immunity or concurrent chronic diseases. Most cases were recorded in spring (37.5 %) and summer (25 %), which is associated with increased contact among cats during the warm season. The majority of otodectosis cases occurred in stray cats (11 animals), followed by free-roaming domestic cats (6 animals), and the fewest cases in cats kept indoors. Approximately 65 % of otodectosis cases were complicated by otitis, requiring additional treatment with antibiotics and anti-inflammatory drugs. In the future, it is planned to monitor otodectosis in dogs in the city of Mykolaiv.Отодектоз (Otodectosis) або вушна короста – досить поширена акарозна інвазія мʼясоїдних тварин (собак, котів, хутрових звірів) і навіть людини. Метою нашої роботи було: вивчити клінічні ознаки та провести порівняльну ефективність лікування котів, хворих на отодектоз, на базі Миколаївської приватної ветеринарної клініки за 2024 рік. Матеріали для виконання поставлених завдань узяті з програмного ветеринарного забезпечення JetVet. Дані заносили у таблиці та проводили статистичний аналіз. Отодектоз найбільше реєструється серед безпородних котів, що пояснюється їх частим контактом із зараженими тваринами. У ході дослідження на базі ветеринарної клініки м. Миколаєва було зареєстровано 20 випадків захворювання на отодектоз різних порід котів. Серед особливостей перебігу отодектозу у котів виявлено, що найчастіше хворіли саме безпородні коти (80 %), сфінкси (5 %), мейн-куни (10 %) та шотландські висловухі (5 %). Було встановлено, що ризик захворіти на отодектоз найбільший у таких вікових группах – 6 міс.–1 рік (50 %) та до 6 місяців (30 %). Це пояснюється тим, що кошенята до 1 року найбільш схильні до зараження, оскільки їхній імунітет ще формується. У дорослих котів ризик зменшується завдяки сформованій імунній системі та меншій соціальній активності. Водночас у старих котів (>5 років) випадки отодектозу часто пов’язані з ослабленим імунітетом або супутніми хронічними захворюваннями. Найбільше випадків отодектозу спостерігається навесні (37,5 %) та влітку (25 %), що пов’язано з активним контактом котів у теплу пору року. Найбільше випадків захворювання на отодектоз трапляється у тварин, які не мають домівки (11 тварин), дещо менше – у тварин, які перебувають на самовигулі (6 тварин), а найменше – у котів за квартирного утримання. Близько 65 % випадків отодектозу ускладнювалися розвитком отиту, що вимагало додаткового лікування антибіотиками та протизапальними препаратами. В подальшому планується проведення моніторингу отодектозу у собак у м. Миколаєві

ВПЛИВ МЕТОДИКИ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЙ НА ФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ УКРАЇНСЬКОЮ БОРОТЬБОЮ НА ПОЯСАХ

Вступ. На сьогоднішній час, фізичне виховання, як навчальна дисципліна у закладах освіти України, потребує постійного оновлення та вдосконалення. Необхідною умовою покращення фізичного виховання являється підбір відповідних засобів фізичної культури і спорту для підготовки молоді до специфічних умов у майбутній професійній діяльності. Стратегічно важливим аспектом є залучення студентів до новітніх засобів фізичної підготовки, які сприяють підвищенню функціональних резервів організму, покращенню загального фізичного стану та адаптації до майбутньої професійної діяльності. Одним з перспективних напрямків підвищення фізичної підготовки студентів є використання в навчальному процесі засобів української боротьби на поясах та впровадження нових методів, зокрема фітнес-технологій. Мета дослідження. Аналіз ефективності застосування методики фітнес-технологій у процесі формування фізичної підготовленості студентів, які займаються українською боротьбою на поясах. Методи дослідження. Реалізацію поставленої мети забезпечив комплекс сучасних методів дослідження аналізу, узагальнення науково-методичної літератури, педагогічних методів дослідження, методики формування фізичної підготовленості студентів засобами української боротьби на поясах. Результати дослідження та їх обговорення. Одним з найбільш ефективним напрямом підвищення рівня рухової активності молоді може стати створення та впровадження у систему фізичного виховання різноманітних популярних фітнес-програм загального, оздоровчого та спортивного напрямів. Ряд провідних науковців світу знаходяться в постійному пошуку механізмів розвитку максимальної сили у спортсменів в процесі багаторічної спеціальної фізичної підготовки в змішаних єдиноборствах. Значний ріст максимальної сили певних м’язевих груп, особливо тих, які під час виконання пріоритетних для спортсмена прийомів руками, ногами та кидків, позитивно впливає не тільки на потужність атакуючих дій але і на кінцевий результат поєдинку. При розрорбці методик тренувальних занять з силової направленості в більшості випадків використовують комплекси вправ з вільною  вагою обтяження,  на тренажерних пристроях  та з власною масою тіла [2]. Для практичного застосування методики фітнес-технологгій для підготовки студентів, які займаються українською боротьбою на поясах  застосовується робоча програма навчальної дисципліни кафедри фізичного виховання НУБІП України «Теорія і методика фітнес-тренування», згідно якої, студенти мають можливість оволодіти теоретичними основами та практичними аспектами фітнес тренувань. В процесі експериментальних досліджень, в яких приймали участь спортсмени, які займаються різними видами єдиноборств, було виявлено, що саме використання під час тренувань режимів силових навантажень низької інтенсивності та великого обсягу роботи призводять до позитивної динаміки показників, які характеризують прояв силової витривалості [3]. В більшості робіт пов’язаних з вивченням основних механізмів тренувальної діяльності направлених на значне підвищенням резервів організм  в умовах занять силовим фітнесом, бодібілдингом, науковці віддають перевагу використанню інтервального методу з чіткими критеріями періодів відпочинку між сетами та серіями [2]. До методів розвитку фізичних якостей студентів на заняттях з української боротьби на поясах належать: повторно-серійний, безперервний та інтервальний, коловий, ігровий та змагальний. Досвід передової практики визнає, що основу силової підготовки у боротьбі становить розвиток сили м’язів спини та ніг. Враховуючи базові принципи силового тренування, в тренувальний процес поясників включили правильний підбір силових вправ, повторів, підходів, темпу вправ та величини обтяження. В умовах занять силовим фітнесом ми віддали перевагу  використанню інтервального методу. Згідно структурі та змісту типової програми з використанням силових методів фітнес-технологій студенти обов’язково проходили три фази фітнес-заняття: розминка, основна частина та заминка [1]. На фітнес-заняттях проводились вправи із виконанням технічних прийомів у боротьбі з партнером, який має більшу масу тіла, що дає змогу розвивати силу в умовах, максимально налижених до спортивних змагань. На даний момент методикою фітнес-технологій займаються 26 поясників. Заняття проводяться тричі на тиждень, крім української боротьби на поясах займаються фітнес-програмою силової спрямованості. Висновки. Результати дослідження підтверджують доцільність і ефективність впровадження фітнес-технологій у процес підготовки студентів, які займаються українською боротьбою на поясах. Обґрунтовано необхідність подальшої розробки спеціалізованих методик, спрямованих на підвищення фізичної підготовленості молоді засобами національних видів єдиноборств у поєднанні з сучасними фітнес-засобами.Вступ. На сьогоднішній час, фізичне виховання, як навчальна дисципліна у закладах освіти України, потребує постійного оновлення та вдосконалення. Необхідною умовою покращення фізичного виховання являється підбір відповідних засобів фізичної культури і спорту для підготовки молоді до специфічних умов у майбутній професійній діяльності. Стратегічно важливим аспектом є залучення студентів до новітніх засобів фізичної підготовки, які сприяють підвищенню функціональних резервів організму, покращенню загального фізичного стану та адаптації до майбутньої професійної діяльності. Одним з перспективних напрямків підвищення фізичної підготовки студентів є використання в навчальному процесі засобів української боротьби на поясах та впровадження нових методів, зокрема фітнес-технологій. Мета дослідження. Аналіз ефективності застосування методики фітнес-технологій у процесі формування фізичної підготовленості студентів, які займаються українською боротьбою на поясах. Методи дослідження. Реалізацію поставленої мети забезпечив комплекс сучасних методів дослідження аналізу, узагальнення науково-методичної літератури, педагогічних методів дослідження, методики формування фізичної підготовленості студентів засобами української боротьби на поясах. Результати дослідження та їх обговорення. Одним з найбільш ефективним напрямом підвищення рівня рухової активності молоді може стати створення та впровадження у систему фізичного виховання різноманітних популярних фітнес-програм загального, оздоровчого та спортивного напрямів. Ряд провідних науковців світу знаходяться в постійному пошуку механізмів розвитку максимальної сили у спортсменів в процесі багаторічної спеціальної фізичної підготовки в змішаних єдиноборствах. Значний ріст максимальної сили певних м’язевих груп, особливо тих, які під час виконання пріоритетних для спортсмена прийомів руками, ногами та кидків, позитивно впливає не тільки на потужність атакуючих дій але і на кінцевий результат поєдинку. При розрорбці методик тренувальних занять з силової направленості в більшості випадків використовують комплекси вправ з вільною  вагою обтяження,  на тренажерних пристроях  та з власною масою тіла [2]. Для практичного застосування методики фітнес-технологгій для підготовки студентів, які займаються українською боротьбою на поясах  застосовується робоча програма навчальної дисципліни кафедри фізичного виховання НУБІП України «Теорія і методика фітнес-тренування», згідно якої, студенти мають можливість оволодіти теоретичними основами та практичними аспектами фітнес тренувань. В процесі експериментальних досліджень, в яких приймали участь спортсмени, які займаються різними видами єдиноборств, було виявлено, що саме використання під час тренувань режимів силових навантажень низької інтенсивності та великого обсягу роботи призводять до позитивної динаміки показників, які характеризують прояв силової витривалості [3]. В більшості робіт пов’язаних з вивченням основних механізмів тренувальної діяльності направлених на значне підвищенням резервів організм  в умовах занять силовим фітнесом, бодібілдингом, науковці віддають перевагу використанню інтервального методу з чіткими критеріями періодів відпочинку між сетами та серіями [2]. До методів розвитку фізичних якостей студентів на заняттях з української боротьби на поясах належать: повторно-серійний, безперервний та інтервальний, коловий, ігровий та змагальний. Досвід передової практики визнає, що основу силової підготовки у боротьбі становить розвиток сили м’язів спини та ніг. Враховуючи базові принципи силового тренування, в тренувальний процес поясників включили правильний підбір силових вправ, повторів, підходів, темпу вправ та величини обтяження. В умовах занять силовим фітнесом ми віддали перевагу  використанню інтервального методу. Згідно структурі та змісту типової програми з використанням силових методів фітнес-технологій студенти обов’язково проходили три фази фітнес-заняття: розминка, основна частина та заминка [1]. На фітнес-заняттях проводились вправи із виконанням технічних прийомів у боротьбі з партнером, який має більшу масу тіла, що дає змогу розвивати силу в умовах, максимально налижених до спортивних змагань. На даний момент методикою фітнес-технологій займаються 26 поясників. Заняття проводяться тричі на тиждень, крім української боротьби на поясах займаються фітнес-програмою силової спрямованості. Висновки. Результати дослідження підтверджують доцільність і ефективність впровадження фітнес-технологій у процес підготовки студентів, які займаються українською боротьбою на поясах. Обґрунтовано необхідність подальшої розробки спеціалізованих методик, спрямованих на підвищення фізичної підготовленості молоді засобами національних видів єдиноборств у поєднанні з сучасними фітнес-засобами

Розроблення номенклатури дескрипторів для сенсорного профілю морозива пломбір

To evaluate product quality using sensory analysis, the exact choice of the nomenclature of indicators with appropriate descriptors is of great importance in ensuring the objectivity of the results. The feasibility and appropriate reliability of sensory analysis using the descriptor-profile method or other combined methods in technological and technical tasks of the food industry does not need to be proven. The article presents the results of the identification and determination of the nomenclature of descriptors for the sensory profile of ice cream plombir, taking into account the already established unified organoleptic indicators of ice cream. The identification and determination of the nomenclature of descriptors for creating a sensory spectrum was carried out using a multilateral approach in accordance with the algorithm of the international standard ISO 11035:2005 “Sensory analysis – Identification and selection of descriptors for establishing a sensory profile by a multidimensional approach” and organoleptic methods. During the determination of the nomenclature of descriptors for the sensory profile of plombir ice cream, product samples from three manufacturers were selected with different milk fat content, which was equal to 12 %, 15 %, 17 %, as well as certain differences in the component composition, which gave the ice cream samples differences in taste properties, and for the identification of descriptors, an expanded spectrum of sensory perception of plombir ice cream was obtained. The determined nomenclature consisted of 23 descriptors that describe in detail the specific functional and organoleptic characteristics of ice cream sundae, which makes it possible to obtain relevant assessments with regard to this type of ice cream. The applied multivariate analysis of descriptors of the sensorial profile of plombir ice cream made it possible to assess the relative importance and contribution of each descriptor, as well as the possibility of choosing a set of the most important indicators for evaluation.Для оцінювання якості продукції за допомогою сенсорного аналізу неабияке значення в забезпеченні об’єктивності результатів має точний вибір номенклатури показників з відповідними дескрипторами. Доцільність та належна достовірність сенсорного аналізу за допомогою дескрипторно-профільного методу або інших комбінованих методів у технологічних та технічних завданнях харчової галузі не потребує доведення. У статті наведено результати  ідентифікації та визначення номенклатури дескрипторів для сенсорного профілю морозива пломбір, зважаючи на вже встановлені уніфіковані органолептичні показники морозива. Ідентифікація та визначення номенклатури дескрипторів для створення сенсорного спектру виконано за багатобічним підходом відповідно до алгоритму міжнародного стандарту ISO 11035:2005 “Sensory analysis – Identification and selection of descriptors for establishing a sensory profile by a multidimensional approach” та органолептичних методів. Під час визначення номенклатури дескрипторів для сенсорного профілю морозива пломбір було відібрано зразки продукту трьох виробників з різним вмістом молочного жиру, що був на рівні 12 %, 15 %, 17 %, а також певними відмінностями у компонентному складі, що задало зразкам морозива  відмінності у смакових властивостях, а для ідентифікації дескрипторів розширений спектр сенсорного сприйняття морозива пломбір. Визначена номенклатура склала 23 дескриптори, які детально описують визначені функціонально-органолептичні характеристики морозива пломбір, дає можливість отримати релевантні оцінки з огляду на цей види морозива. Застосований багатовимірний аналіз дескрипторів сенсорного профілю морозива пломбір дозволив оцінити важливість і внесок кожного дескриптора, а також можливість обирати вибірку найбільш вагомих для оцінювання окремих показників