Діагностичні ознаки морфологічної і анатомічної будови сировини Medicago falcata L.

Topiciality. Flora of Azerbaijan has a diverse vegetation cover and is rich in choice. However, today these sources of raw materials are not fully used to meet the needs of medicine and national economy. We conducted a resource reconnaissance survey of species of the genus Medicago in Azerbaijan and identified regions of mass growth. New natural habitats are located in different environmental conditions and it is possible to change the diagnostic features of the morphological and anatomical structure of plant materials, as well as the chemical composition. The combination of additional morphological and anatomical features allows a more accurate determination of the authenticity of the raw material.Aim. To study the diagnostic signs of morphological and anatomical structure of Medicago falcata L. raw materials from the flora of Azerbaijan.Materials and methods. Plant samples were fixed in a solution made in 0.1 M phosphate buffer (pH = 7.4), containing 2.5 % glutar-aldehyde, 2 % paraformal-aldehyde, 4 % sucrose, and 0.1 % picric acid. The fixed materials have been submitted to the Electron Microscopy Laboratory of the Azerbaijan Medical University for study by electron microscopy. Samples have been postfixed in 1 %-osmium tetraoxide solution prepared in phosphate buffer (pH 7.4) within two hours after being left in the same fixer for one day. Araldite-Epon blocks made from materials using general methods adopted in electron microscopy. The semi-thin (1-2  µm) sections from the blocks taken on a EM UC7 (Leica, Germany) ultramicrotome, stained with methylene blue, azure II, and basic fuchsin were observed under microscope Primo Star (Zeiss, Germany) and images of required parts were shot with EOS D650 (Canon, Chine) digital camera.Results and discussion. Multicellular trichome covered on both leaf sides. Adaxial epidermis a sheet plate have sinuous cells, and abaxial epidermis have differed slightly sinuous cells with clear-shaped walls. In leaflet anatomy of plant vascular bundles are of the collateral type. Stomatas are located from both sides of a leaf. Stomata belong to anisocytic structure. The epidermis of the stem consists of elongated thick-walled cells with anisocytic stomata. The calyx is densely covered by trichomes. The outer epidermis of cross-section of the keel petals cells is the wing horns cells form. And inner epidermis consists of oval cells. Mesophyll cells inside the leaf consist of loose spongy cells on the underside with several conducting bundles (dorsoventral).Conclusions. Morphological and anatomical studying of raw material Medicago falcata L. has shown, that there are prominent features of a structure:four large conductive bundles are located on the cross section of the stem at the corners of the ribs on two sides. Between angular conductive bundles, there are three conductive bundles, and the other two sides are located along one conductive bundle. Therefore, M. Falcata L. differs from M. Sativa L. The epidermis of the stem consists of elongated thickened-walls cells with anisocytic stomata. The indicated diagnostic morphological and anatomical characters could be used in the compilation of a monograph and in identifying plant materials on the raw material of Medicago falcata L.Актуальность. Флора Азербайджана располагает разнообразным растительным покровом и отличается богатством выбора. Однако эти источники сырья на сегодняшний день недостаточно полно используются для удовлетворения потребностей медицины и народного хозяйстства. Нами проведено ресурсное рекогностировочное обследование видов рода Medicago на территории Азербайджана и выявлены регионы их массового произрастания. Новые ареалы расположены в различных экологических условиях, поэтому возможны изменения диагностических признаков морфологического и анатомического строения растительного сырья, а также его химического состава. Совокупность дополнительных морфологических и анатомических признаков позволяет более точное определение подлинности сырья.Цель работы. Целью работы явилось определение диагностических признаков морфологического и анатомического строения сырья Medicago falcate L. из флоры Азербайджана.Материалы и методы. Материал для исследований фиксировался смесью 2,5 % раствора глютаральдегида, 2 % раствора параформальдегида и 0,1 % раствора пикриновой кислоты на фосфатном буфере (рН = 7,4). Последующая постфиксация проводилась в 1 % растворе четырехокиси осмия и в 1,5 % растворе феррицианида калия на 0,1 М фосфатном буфере (рН = 7,4) в течение 1,5-2 часов. Дальнейшая обработка материала – обезвоживание и заливка в Аралдит и Эпон-812 проводилась по общепринятой методике. Получение полутонких срезов было произведено на ультрамикротоме EM UC7 (Leica, Germany). Полутонкие срезы (1-2 μm) окрашивались с помощью трихромного окрашивания (метиленовым синим, азур II, фуксином) и были просмотрены под микроскопом Primo Star (Zeiss, Germany). Изображения были сфотографированы цифровой фотокамерой EOS D650 (Canon, Japan).Результаты и их обсуждениe. Верхняя и нижняя сторона листа покрыта многоклеточными волосками. Верхний эпидермис состоит из плотно прилегающих друг к другу сильноизвилистых клеток и устьиц. Нижний эпидермис имеет слабоизвилистые клетки с четко различимыми стенками и устьицами. В анатомии листа сосудистые пучки имеют коллатеральный тип. Устьица расположены на обеих сторонах листа и относятся к анизоцитному строению. Эпидермис стебля составлен из крупных вытянутых толстостенных клеток с устьицами анизоцитного типа. Чашечка цветка густо покрыта волосками. На эпидермисе наружной стороны венчика имеются клетки треугольной формы, напоминающие шпики, с внутренней стороны крупные округлые клетки чередуются с мелкими клетками. Мезофилл листа состоит из рыхлых губчатых клеток на нижней стороне с несколькими проводящими пучками (дорсовентральный).Выводы. Морфологическое и анатомическое изучение лекарственного растительного сырья травы M. Falcata L.  показало, что имеются следующие характерные особенности строения: на поперечном срезе стебля по углам рёбер находятся четыре крупных проводящих пучка, на двух сторонах, между угловыми проводящими пучками, присутствуют по три проводящих пучка, а на двух других сторонах расположено по одному проводящему пучку. Этим M. Falcata L. отличается от M. Sativa L. Эпидермис стебля состоит из вытянутых толстостенных клеток с анизоцитными устьицами. Указанные морфологические и анатомические диагностические признаки могут быть использованы при составлении монографии на сырьё и при идентификации растительного сырья травы Medicago falcata.Актуальність. Флора Азербайджану багата на різноманітний рослинний покрив і відрізняється багатством вибору. Однак ці джерела сировини на теперішній час недостатньо повно використовуються для задоволення потреб медицини і народного господарства. Нами проведено ресурсне рекогностичне обстеження видів роду Medicago на території Азербайджану, в результаті якого виявлені регіони масового зростання. Нові ареали розташовані в різних екологічних умовах, тому можливі зміни діагностичних ознак морфологічної і анатомічної будови рослинної сировини, а також хімічного складу. Сукупність додаткових морфологічних і анатомічних ознак дозволяє здійснити більш точне визначення автентичності сировини.Мета роботи. Метою роботи було визначення діагностичних ознак морфологічної і анатомічної будови сировини Medicago falcate L. з флори Азербайджану.Матеріали та методи. Матеріал для досліджень фіксувався сумішшю 2,5 % розчину глютаральдегіду, 2 % розчину параформальдегіду і 0,1 % розчину пікринової кислоти на фосфатному буфері (рН = 7,4). Подальша постфіксація проводилася в 1 % розчині чотириокису осмію і в 1,5 % розчині фериціаніду калію на 0,1 М фосфатному буфері (рН = 7,4) впродовж 1,5-2 годин. Подальша обробка матеріалу – зневоднення і заливка в аралдит і Епон-812 проводилася за загальноприйнятою методикою. Виконання напівтонких зрізів було зроблено на ультрамікротомі EM UC7 (Leica, Germany). Напівтонкі зрізи (1-2 μm) фарбували за допомогою трихромного фарбування (метиленовим синім, АЗУР II, фуксином), а потім були переглянуті під мікроскопом Primo Star (Zeiss, Germany). Зображення були одержані за допомогою цифрової фотокамери EOS D650 (Canon, Japan).Результати та їх обговорення. Верхній і нижній бік листка вкритий багатоклітинними волосками. Верхній епідерміс складається зі щільно прилеглих один до одного сильнозвивистих клітин і продихів. Нижній епідерміс містить слабкозвивисті клітини з чітко розрізнюваними стінками і продихами. В анатомії листка судинні пучки мають колатеральний тип будови. Продихи розташовані на обох боках листка і відносяться до анізоцитної будови. Епідерміс стебла складається з великих витягнутих товстостінних клітин з продихами анізоцитного тіпу. Чашечка квітки густо покрита волосками. На епідермісі зовнішнього боку віночка є клітини трикутної форми, що нагадують піки, з внутрішнього боку великі округлі клітини чергуються з дрібними кліттинами. Мезофіл листка складається з пухких губчастих клітин на нижньому боці з декількома провідними пучками (дорсовентральними).Висновки. Морфологічне і анатомічне вивчення лікарської рослинної сировини трави M. Falcata L. показало, що є такі характерні особливості будови: на поперечному зрізі стебла по кутах ребер знаходяться чотири великих провідних пучки, на двох боках між кутовими провідними пучками присутні по три провідних пучки, а на двох інших боках розташовано по одному провідному пучку. Саме цим M. Falcata L. відрізняється від M. Sativa L. Епідерміс стебла складається з витягнутих товстостінних клітин з анізоцитними продихами. Зазначені морфологічні і анатомічні діагностичні ознаки можуть бути використані при складанні монографії на сировину і при ідентифікації рослинної сировини трави Medicago falcata

Long- and short-range correlations and their event-scale dependence in high-multiplicity pp collisions at 1as = 13 TeV

Two-particle angular correlations are measured in high-multiplicity proton-proton collisions at s = 13 TeV by the ALICE Collaboration. The yields of particle pairs at short-( 06\u3b7 3c 0) and long-range (1.6 < | 06\u3b7| < 1.8) in pseudorapidity are extracted on the near-side ( 06\u3c6 3c 0). They are reported as a function of transverse momentum (pT) in the range 1 < pT< 4 GeV/c. Furthermore, the event-scale dependence is studied for the first time by requiring the presence of high-pT leading particles or jets for varying pT thresholds. The results demonstrate that the long-range \u201cridge\u201d yield, possibly related to the collective behavior of the system, is present in events with high-pT processes as well. The magnitudes of the short- and long-range yields are found to grow with the event scale. The results are compared to EPOS LHC and PYTHIA 8 calculations, with and without string-shoving interactions. It is found that while both models describe the qualitative trends in the data, calculations from EPOS LHC show a better quantitative agreement for the pT dependency, while overestimating the event-scale dependency. [Figure not available: see fulltext.

Search for a common baryon source in high-multiplicity pp collisions at the LHC

We report on the measurement of the size of the particle-emitting source from two-baryon correlations with ALICE in high-multiplicity pp collisions at s=13 TeV. The source radius is studied with low relative momentum p–p, p‾–p‾, p–Λ, and p‾–Λ‾ pairs as a function of the pair transverse mass mT considering for the first time in a quantitative way the effect of strong resonance decays. After correcting for this effect, the radii extracted for pairs of different particle species agree. This indicates that protons, antiprotons, Λ s, and Λ‾ s originate from the same source. Within the measured mT range (1.1–2.2) GeV/c2the invariant radius of this common source varies between 1.3 and 0.85 fm. These results provide a precise reference for studies of the strong hadron–hadron interactions and for the investigation of collective properties in small colliding systems. © 2020 CERN for the benefit of the ALICE CollaborationPeer reviewe

Global baryon number conservation encoded in net-proton fluctuations measured in Pb–Pb collisions at √sNN = 2.76 TeV

Experimental results are presented on event-by-event net-proton fluctuation measurements in Pb–Pb collisions at √SNN=2.76 TeV, recorded by the ALICE detector at the CERN LHC. These measurements have as their ultimate goal an experimental test of Lattice QCD (LQCD) predictions on second and higher order cumulants of net-baryon distributions to search for critical behavior near the QCD phase boundary. Before confronting them with LQCD predictions, account has to be taken of correlations stemming from baryon number conservation as well as fluctuations of participating nucleons. Both effects influence the experimental measurements and are usually not considered in theoretical calculations. For the first time, it is shown that event-by-event baryon number conservation leads to subtle long-range correlations arising from very early interactions in the collisions.publishedVersio

Evidence of Spin-Orbital Angular Momentum Interactions in Relativistic Heavy-Ion Collisions

The first evidence of spin alignment of vector mesons (K^{*0} and ϕ) in heavy-ion collisions at the Large Hadron Collider (LHC) is reported. The spin density matrix element ρ_{00} is measured at midrapidity (|y|<0.5) in Pb-Pb collisions at a center-of-mass energy (sqrt[s_{NN}]) of 2.76 TeV with the ALICE detector. ρ_{00} values are found to be less than 1/3 (1/3 implies no spin alignment) at low transverse momentum (p_{T}<2  GeV/c) for K^{*0} and ϕ at a level of 3σ and 2σ, respectively. No significant spin alignment is observed for the K_{S}^{0} meson (spin=0) in Pb-Pb collisions and for the vector mesons in pp collisions. The measured spin alignment is unexpectedly large but qualitatively consistent with the expectation from models which attribute it to a polarization of quarks in the presence of angular momentum in heavy-ion collisions and a subsequent hadronization by the process of recombination

ϒ production in p–Pb collisions at sNN=8.16 TeV

ϒproduction in p–Pbinteractions is studied at the centre-of-mass energy per nucleon–nucleon collision √sNN=8.16TeV with the ALICE detector at the CERN LHC. The measurement is performed reconstructing bottomonium resonances via their dimuon decay channel, in the centre-of-mass rapidity intervals 2.03 &lt;3.53and −4.46 &lt;−2.96, down to zero transverse momentum. In this work, results on the ϒ(1S) production cross section as a function of rapidity and transverse momentum are presented. The corresponding nuclear modification factor shows a suppression of the ϒ(1S) yields with respect to ppcollisions, both at forward and backward rapidity. This suppression is stronger in the low transverse momentum region and shows no significant dependence on the centrality of the interactions. Furthermore, the ϒ(2S) nuclear modification factor is evaluated, suggesting a suppression similar to that of the ϒ(1S). A first measurement of the ϒ(3S) has also been performed. Finally, results are compared with previous ALICE measurements in p–Pbcollisions at √sNN=5.02TeV and with theoretical calculations

Pion-kaon femtoscopy and the lifetime of the hadronic phase in Pb-Pb collisions at root(S)(NN)=2.76 TeV

In this paper, the first femtoscopic analysis of pion-kaon correlations at the LHC is reported. The analysis was performed on the Pb-Pb collision data at root(S)(NN) = 2.76 TeV recorded with the ALICE detector. The non-identical particle correlations probe the spatio-temporal separation between sources of different particle species as well as the average source size of the emitting system. The sizes of the pion and kaon sources increase with centrality, and pions are emitted closer to the centre of the system and/or later than kaons. This is naturally expected in a system with strong radial flow and is qualitatively reproduced by hydrodynamic models. ALICE data on pion-kaon emission asymmetry are consistent with (3+1)-dimensional viscous hydrodynamics coupled to a statistical hadronisation model, resonance propagation, and decay code THERMINATOR 2 calculation, with an additional time delay between 1 and 2 fm/c for kaons. The delay can be interpreted as evidence for a significant hadronic rescattering phase in heavy-ion collisions at the LHC. (C) 2020 The Author. Published by Elsevier B.V.Peer reviewe