The Development of Double Entry Bookkeeping and its Relevance in Today\u27s Business Environment

Many civilizations developed accounting theories based on the specific needs in their societies. One of those developments was the double entry bookkeeping system. Some of the factors that contributed to the creation of double entry bookkeeping were techniques in math, the invention of coins and money as a medium of exchange, the introduction of paper, the development of a banking system, and various economic conditions that required a system of proper recording. This thesis will analyze the double entry bookkeeping system and its benefits. It will also discuss the differences between the complex capitalistic structure we operate in today with that of the business environment during the Renaissance. It will then evaluate how the double entry bookkeeping system still has relevance in today\u27s world of accounting

Sebastiano del Piombo and his Collaboration with Michelangelo: Distance and Proximity to the Divine in Catholic Reformation Rome

This dissertation is structured around seven paintings that mark decisive moments in Sebastiano del Piombo’s Roman career (1511-47) and his collaboration with Michelangelo. Scholarship on Sebastiano’s collaborative works with Michelangelo typically concentrates on the artists’ division of labor and explains the works as a reconciliation of Venetian colorito (coloring) and Tuscan disegno (design). Consequently, discourses of interregional rivalry, center and periphery, and the normativity of the Roman High Renaissance become the overriding terms in which Sebastiano’s work is discussed. What has been overlooked is Sebastiano’s own visual intelligence, his active rather than passive use of Michelangelo’s skills, and the novelty of his works, made in response to reform currents of the early sixteenth century. This study investigates the significance behind Sebastiano’s repeating, slowing down, and narrowing in on the figure of Christ in his Roman works. The dissertation begins by addressing Sebastiano’s use of Michelangelo’s drawings as catalysts for his own inventions, demonstrating his investment in collaboration and strategies of citation as tools for artistic image-making. Focusing on Sebastiano’s reinvention of his partner’s drawings, it then looks at the ways in which the artist engaged with the central debates of the Catholic Reformation – debates on the Church’s mediation of the divine, the role of the individual in the path to personal salvation, and the increasingly problematic distance between the layperson and God. I show that his works reveal a rethinking of how to depict Christ’s body and its accessibility to the viewer; an exploration of effects of distance and proximity to the divine lies at the heart of Sebastiano’s project. One key outcome of this research is a reevaluation and deconstruction of the current terms in which Renaissance artistic collaboration is typically understood, that is, through such binary oppositions as drawing/color, Rome/Venice, center/periphery, and giver/receiver. Additionally, by examining the problematics of image-based devotion, as they play out in Sebastiano’s work, this study contributes to a more precise, historically-grounded understanding of the artist’s response to pressing questions of his day regarding reform of the Church and personal devotion

O ENFERMEIRO NAS AÇÕES DA SAÚDE DO INDIVIDUO, FAMÍLIA E COMUNIDADE: OBESIDADE EXOGENA INFANTO-JUVENIL E SEUS HÁBITOS ALIMENTARES

O excesso de peso e a obesidade têm ameaçado a saúde de um número cada vez maior de pessoas em todo o mundo, superando até mesmo a desnutrição e as doenças infecciosas, boa parte destes indivíduos ainda se encontra na fase da infância. A obesidade é o resultado do balanço energético positivo e se caracteriza pelo excesso de gordura no tecido adiposo. O presente trabalho objetivou identificar na literatura cientifica a obesidade exógena infanto-juvenil e os hábitos alimentares; assim como, o papel da enfermagem diante desta patologi

Дослідження м’яких лікарських засобів з мометазону фуроатом на емульсійних основах

Topicality. It is reasonably to introduce into the medical practice the medicinal product Mometasone cream 0.1 % based on the o/w emulsion for using in the acute phase of the inflammatory process. It is necessary to standardize and control the particle size of the dispersed phase in ointments and creams with mometasone furoate (MF), which have w/o emulsions as the vehicle.                  Aim. Investigation of the stabilization mechanism of w/o emulsions, which disperse phase contains 80 % hexylene glycol (HG), as well as the study of the of anti-inflammatory efficacy of semi-solid preparations with 0.1 % mometasone furoate (MF) and with viscous-plastic o/w and w/o emulsions as a bases, depending on the MF dispersion state and the particles size of the hydrophilic disperse phase of the w/o emulsions.                                                              Materials and methods. The objects of investigation were semi-solid preparations with 0.1 % MF and with o/w and w/o emulsions as bases, as well as the mixed solvents water – HG. In the experiment, laser diffraction and optical microscopy were used to determine the particle size; the rotating viscometer method was used for the study of rheological properties of emulsions; the method of spin probes was used for determination of the structure of the emulsifier associates, and the interfacial tension was determined by mass and volume of the drop. The anti-inflammatory effect of the drugs was studied using dextran induced paw edema as a model.                                                                                      Results and discussion. On the basis of the particles size distribution studies, the MF micronized substance was chosen and a medicinal product with viscous-plastic o/w emulsion as a basis, which contains 0.1 % MF as a suspension, was produced (Mometasone cream 0.1 %). It was revealed that HG at a content of more than 40 % w/w reduces the interfacial tension more than the emulsifiers, which makes their adsorption on the interfacial surface energetically unprofitable. By the EPR spectra parameters of the spin probes modeling w/o emulsifiers, it has been shown that in an emulsion, where the disperse phase is 80 % aqueous solution of HG, the w/o emulsifier forms a reverse micelles in a hydrophobic medium rather than adsorbed on the boundary of phase separation. It has been shown that the physical stabilization of such emulsions is related to the dispersion medium consistency, which depends on the temperature and shear stress during emulsion mixing. Taking into account the above mentioned critical factors, two samples of Mometasone ointment 0.1 % with w/o emulsion as a basis were prepared; these samples differ significantly in particles size of the dispersed phase, where MF is dissolved. It was found that in the conditions of dextran induced rat paw edema there is a pronounced tendency to a higher anti-inflammatory effect of Mometasone cream 0.1 % on the basis of the o/w emulsion, compared with Mometasone ointment 0.1 % on the basis w/o emulsion. Mometasone ointment 0.1 % on the basis of w/o emulsion with large particles of the disperse phase loses anti-inflammatory activity.                      Conclusions. According to the results of the study, it is rational to develop a cream with MF and the o/w emulsion as a basis; it is advisable to use this cream in the acute phase of the inflammatory process. During manufacture of the ointment with MF and with the w/o emulsion as a basis, it is necessary to strictly observe the production process parameters, as well as to standardize and control the particle size of the dispersed phase.Актуальность. Целесообразно внедрить в медицинскую практику препарат Мометазон крем 0,1 % на основе эмульсии 1 рода для применения в острой фазе воспалительного процесса. Следует стандартизовать и контролировать размер частиц дисперсной фазы в мазях и кремах с мометазона фуроатом (МФ), которые производят на основе эмульсий 2 рода.Цель работы. Исследование механизма стабилизации эмульсий 2 рода, дисперсная фаза которых содержит 80 % гексиленгликоля (ГГ), а также изучение эффективности противовоспалительного действия мягких лекарственных средств (МЛС), содержащих 0,1 % мометазона фуроата (МФ) на основе вязко-пластичных эмульсий 1 и 2 рода, в зависимости от дисперсного состояния МФ и размера частиц гидрофильной дисперсной фазы эмульсий 2 рода.Материалы и методы. Объектами исследований были МЛС, содержащие 0,1 % МФ на основе эмульсий 1 и 2 рода, а также смешанные растворители вода – ГГ. В эксперименте использовали методы лазерной дифракции и оптической микроскопии для определения размера частиц, метод ротационной вискозиметрии для исследования реологических свойств эмульсий, метод спиновых зондов для определения структуры ассоциатов эмульгаторов и метод определения межфазного натяжения по массе и объёму капли. Противовоспалительный эффект (ПЭ) препаратов исследовали на модели декстранового воспаления стопы крыс.Результаты и их обсуждение. На основании исследований распределения частиц по размерам выбрана микронизированная субстанция МФ и изготовлен препарат на основе вязко-пластичной эмульсии 1 рода, содержащей 0,1 % МФ в виде суспензии (Мометазон крем 0,1 %). Установлено, что ГГ при содержании более 40 % м/м снижает межфазное натяжение больше, чем эмульгаторы, что делает их адсорбцию на межфазной поверхности энергетически не выгодной. По параметрам спектров ЭПР спиновых зондов, моделирующих эмульгаторы 2 рода, показано, что в эмульсии 2 рода, где дисперсной фазой является 80 % водный раствор ГГ, эмульгатор 2 рода образует в гидрофобной среде обратные мицеллы, а не адсорбируется на границе раздела фаз. Показано, что физическая стабилизация таких эмульсий связана с консистенцией дисперсионной среды, которая зависит от температуры и приложения к эмульсии напряжения сдвига при перемешивании. С учётом указанных критических факторов изготовлены два образца препарата Мометазон мазь 0,1 % на основе эмульсии 2 рода, существенно отличающиеся по размерам частиц дисперсной фазы, в которой растворён МФ. Установлено, что в условиях декстранового воспаления стопы крыс наблюдается выраженная тенденция к более высокому ПЭ препарата Мометазон крем 0,1 % на основе эмульсии 1 рода по сравнению с препаратом Мометазон мазь 0,1 % на основе эмульсии 2 рода. Препарат Мометазон мазь 0,1 % на основе эмульсии 2 рода с большими размерами частиц дисперсной фазы утрачивает противовоспалительную активность.Выводы. По результатам исследований рациональной является разработка крема с МФ на основе эмульсии 1 рода, который целесообразно применять в острой фазе воспалительного процесса. При производстве мази с МФ на основе эмульсии 2 рода следует чётко соблюдать параметры производственного процесса, а также стандартизировать и контролировать размер частиц дисперсной фазы.Актуальність. Доцільно впровадити в медичну практику препарат Мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду для застосування в гострій фазі запального процесу. Слід стандартизувати і контролювати розмір часток дисперсної фази у мазях і кремах з мометазону фуроатом (МФ), що виробляють на основі емульсій 2 роду.Мета роботи. Дослідження механізму стабілізації емульсій 2 роду, дисперсна фаза яких містить 80 % гексиленгліколю (ГГ), а також вивчення ефективності протизапальної дії м’яких лікарських засобів (МЛЗ), що містять 0,1 % мометазону фуроату (МФ) на основі в’язко-пластичних емульсій 1 і 2 роду, у залежності від дисперсного стану МФ та розміру часток гідрофільної дисперсної фази емульсій 2 роду.Матеріали та методи. Об’єктами досліджень були МЛЗ, що містили 0,1 % МФ на основі емульсій 1 і 2 роду, а також змішані розчинники вода – ГГ. В експерименті застосовували методи лазерної дифракції та оптичної мікроскопії для визначення розміру часток, метод ротаційної віскозиметрії для дослідження реологічних властивостей емульсій, метод спінових зондів для визначення структури асоціатів емульгаторів та метод визначення міжфазного натягу за масою та об’ємом краплі. Протизапальний ефект (ПЕ) препаратів досліджували на моделі декстранового запалення стопи щурів.Результати та їх обговорення. На основі досліджень розподілу часток за розмірами обрано мікронізовану субстанцію МФ і виготовлено препарат на основі в’язко-пластичної емульсії 1 роду, що містить 0,1 % МФ у вигляді суспензії (Мометазон крем 0,1 %). Встановлено, що ГГ при вмісті понад 40 % м/м знижує міжфазний натяг більш сильно, ніж емульгатори, що робить їх адсорбцію на міжфазній поверхні енергетично не вигідною. За параметрами спектрів ЕПР спінових зондів, що моделюють емульгатори 2 роду, показано, що в емульсії 2 роду, де дисперсною фазою є 80 % водний розчин ГГ, емульгатор 2 роду утворює у гідрофобному середовищі зворотні міцели, а не адсорбується на межі розподілу фаз. Показано, що фізична стабілізація таких емульсій пов’язана з консистенцією дисперсійного середовища, яка залежить від температури та прикладання до емульсії напруги зсуву при перемішуванні. З урахуванням зазначених критичних факторів виготовлено два зразки препарату Мометазон мазь 0,1 % на основі емульсії 2 роду, що суттєво відрізняються за розмірами часток дисперсної фази, в якій розчинено МФ. Встановлено, що в умовах декстранового запалення стопи щурів спостерігається виражена тенденція до більш високого ПЕ препарату Мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду порівняно з препаратом Мометазон мазь 0,1 % на основі емульсії 2 роду. Препарат Мометазон мазь 0,1 % на основі емульсії 2 роду з великими за розмірами частками дисперсної фази втрачає протизапальну активність.Висновки. За результатами досліджень раціональною є розробка крему з МФ на основі емульсії 1 роду, який доцільно застосовувати в гострій фазі запального процесу. При виробництві мазі з МФ на основі емульсії 2 роду слід чітко дотримуватися параметрів виробничого процесу, а також стандартизувати і контролювати розмір часток дисперсної фази

O-GlcNAcase:promiscuous hexosaminidase or key regulator of O-GlcNAc signalling?

O-GlcNAc signaling is regulated by an opposing pair of enzymes: O-GlcNAc transferase installs and O-GlcNAcase (OGA) removes the modification from proteins. The dynamics and regulation of this process are only beginning to be understood as the physiological functions of both enzymes are being probed using genetic and pharmacological approaches. This minireview charts the discovery and functional and structural analysis of OGA and summarizes the insights gained from recent studies using OGA inhibition, gene knock-out, and overexpression. We identify several areas of “known unknowns” that would benefit from future research, such as the enigmatic C-terminal domain of OGA

Розробка складу препарату мелоксикам гель на підставі результатів біофармацевтичних досліджень

The meloxicam concentration and the composition of permeation enhancers in a gel for cutaneous application have been chosen on the basis of the results of pharmacological screening on the model of acute aseptic carrageenan inflammation of the rat’s paw. The efficiency of the analgesic effect of gels increases with increasing the meloxicam content, and the efficiency of the anti-inflammatory activity passes through a maximum at the meloxicam concentration of 1.0-1.5%. The efficiency of the anti-inflammatory and analgesic effects is the highest when gels contain 15% of N-methylpyrrolidone and 25% of ethanol (96%). Due to the content of hydrophilic non-aqueous solvents the gel base possesses the osmotic activity, whereby providing the moderate water absorption by the drug and prolonged release of meloxicam from the gel in experiments in vitro. Such properties of the gel, on the one hand, are an important prerequisite for transdermal absorption of meloxicam, on the other hand, the dehydrating action onto the skin is not expected. Pharmacokinetic studies of 1% gel of meloxicam were conducted compared to the intramuscular (i/m) administration of Movalis injection of 15 mg/1.5 ml. The analytical procedure (liquid chromatography with the solid phase extraction of the active substance from the plasma) has been developed and validated for analytical support of the pharmacokinetic studies. It has been found in the experiment on rabbits that in case of cutaneous application of the gel meloxicam is absorbed slowly and continuously into the systemic circulation at a relatively high extent of transdermal absorption and slow elimination. Therefore, it can be expected that the gel developed provides the effective prolonged therapeutic action.Выбрана концентрация мелоксикама и состав усилителей проникновения в геле для накожного применения по результатам фармакологического скрининга на модели острого асептического каррагенинового воспаления стопы крыс. Эффективность анальгетического действия гелей увеличивается с повышением содержания мелоксикама, а эффективность противовоспалительного действия проходит через максимум при концентрации мелоксикама 1,0-1,5 %. Эффективность противовоспалительного и анальгетического действия оказывается наиболее высокой при наличии в составе гелей 15 % N‑метилпирролидона и 25 % этанола (96 %). Гелевая основа обладает осмотической активностью, вследствие чего обеспечивает умеренную абсорбцию препаратом воды и пролонгированное высвобождение мелоксикама из гелей в опытах in vitro, которое является важной предпосылкой для его трансдермального всасывания. В эксперименте на кроликах установлено, что при накожном применении геля мелоксикам медленно и продолжительно всасывается в системный кровоток при относительно высокой степени трансдермальной абсорбции и медленной элиминации, что позволяет прогнозировать эффективное и пролонгированное терапевтическое действие.Обрано концентрацію мелоксикаму та склад підсилювачів проникнення в гелі для нашкірного застосування за результатами фармакологічного скринінгу на моделі гострого асептичного карагенінового запалення стопи щурів. Ефективність аналгетичної дії гелів зростає з підвищенням вмісту мелоксикаму, а ефективність протизапальної дії проходить через максимум при концентрації мелоксикаму 1,0-1,5%. Ефективність протизапальної та аналгетичної дії виявляється найбільшою при наявності у складі гелів 15% N-метилпіролідону та 25% етанолу (96%). Гелева основа володіє осмотичною активністю, внаслідок чого забезпечується помірна абсорбція препаратом води та пролонговане вивільнення мелоксикаму з гелів у дослідах in vitro, що є важливою передумовою для його трансдермального всмоктування. В експерименті на кроликах виявлено, що при нашкірному застосуванні гелю мелоксикам повільно й тривало всмоктується в системний кровообіг при відносно високому ступені трансдермальної абсорбції та повільній елімінації, що дозволяє прогнозувати ефективну та пролонговану терапевтичну дію

Вплив розподілу мометазону фуроату в емульсіях на його протизапальну дію

Aim. To study distribution of mometasone furoate (MF) in emulsions of the 1st (o/w) and 2nd (w/o) types with different excipients, as well as to conduct a comparative experimental study of the anti-inflammatory effect of 0.1 % creams of MF with these emulsions as a vehicle.Materials and methods. When studying its solubility, distribution between phases and solubilization by surfactant micelles the method of liquid chromatography was used for assay of MF; optical microscopy was used for determination of the disperse system type. The anti-inflammatory activity was studied on the dextran-induced rat paw edema and aerosol-induced rat paw edema.Results. The solubility of MF in various hydrophilic and lipophilic solvents, distribution between the liquid paraffin and the hydrophilic solvent hexylene glycol–water (8:2), as well as solubilization by micelles of surfactants have been studied, it allows to predict the disperse state, distribution and localization of MF in emulsions of type 1 and 2, which are the vehicles for soft dosage forms. The dispersed state of MF in emulsions of type 1 and 2 has been confirmed by optical microscopy. The anti-inflammatory activity of 0.1 % Mometasone cream (a vehicle – o/w emulsion where MF is mostly in the form of a suspension) and 0.1 % Elocom® cream (a vehicle – w/o emulsion where MF is mostly dissolved in a dispersed hydrophilic phase) was studied. It has been determined that the dynamics of the anti-inflammatory effects (AE) for both drugs differs depending on the type of inflammatory edema; however, both drugs compared have a similar dynamics of AE under conditions of the same edema. It indicates that the type and concentration of glucocorticosteroid is a determining pharmaceutical factor for AE dynamic. Under conditions of the dextran-induced rat paw edema there is a pronounced tendency towards a higher AE in case of 0.1 % Mometasone cream (a vehicle – o/w emulsion) compared to 0.1 % Elocom® cream (a vehicle – w/o emulsion). It indicates the impact of differences in the pharmaceutical factors of these drugs on the efficiency of their anti-inflammatory activity. In the conditions of an aerosol-induced rat paw edema AE of 0.1 % Mometasone cream (a vehicle – o/w emulsion) basically corresponds to AE of 0.1 % Elocom® cream (a vehicle – w/o emulsion).Conclusions. According to the results of the research the cream with MF and the o/w emulsion as a vehicle should be used in the acute phase of the inflammatory process accompanied with exudation, while the cream or ointment with the w/o emulsion as a vehicle – for the treatment of chronic dermatoses accompanied with a dry skin.Цель работы. Исследование возможного распределения мометазона фуроата (МФ) в эмульсиях 1 и 2 рода с разным составом вспомогательных веществ, а также сравнительное экспериментальное изучение противовоспалительного действия 0,1 % кремов МФ на основе таких эмульсий.Материалы и методы. Для количественного определения МФ при изучении его растворимости, распределения между фазами и солюбилизации мицеллами ПАВ использовали метод жидкостной хроматографии, а для определения типа дисперсной системы – метод оптической микроскопии. Эффективность противовоспалительного действия препаратов исследовали на моделях декстранового и аэросильного воспаления стопы крыс.Результаты. Исследована растворимость МФ в различных гидрофильных и липофильных растворителях, распределение между вазелиновым маслом и гидрофильным растворителем гексиленгликоль – вода (8:2) и солюбилизация мицеллами ПАВ, что позволяет прогнозировать дисперсное состояние, распределение и локализацию МФ в эмульсиях 1 и 2 рода, являющихся основами для мягких лекарственных средств. Дисперсное состояние МФ в эмульсиях 1 и 2 рода подтверждено методом оптической микроскопии. Исследована эффективность противовоспалительного действия препаратов Мометазон крем 0,1 % на основе эмульсии 1 рода, в которой МФ находится преимущественно в виде суспензии, и препарата Элоком® крем 0,1 % на основе эмульсии 2 рода, в которой МФ находится в виде раствора в дисперсной гидрофильной фазе. Установлено, что динамика противовоспалительных эффектов (ПЭ) для обоих препаратов отличается в зависимости от типа воспалительного отёка, однако сравниваемые препараты характеризуются сходной динамикой ПЭ в условиях одного и того же отёка. Это свидетельствует о том, что определяющим фармацевтическим фактором для динамики ПЭ является тип и концентрация глюкокортикостероида. При декстрановом воспалении наблюдается выраженная тенденция к более высокому ПЭ препарата Мометазон крем 0,1 % на основе эмульсии 1 рода сравнительно с препаратом Элоком® крем 0,1 %, что свидетельствует о влиянии различий в фармацевтических факторах этих препаратов на эффективность их противовоспалительного действия. В условиях более длительного (аэросильного) воспаления препарат Мометазон крем 0,1 % на основе эмульсии 1 рода оказывает ПЭ, который в целом соответствует ПЭ препарата Элоком® крем 0,1 % на основе эмульсии 2 рода.Выводы. По результатам исследований крем с МФ на основе эмульсии 1 рода следует применять в острой фазе воспалительного процесса, сопровождающейся экссудацией, а крем или мазь на основе эмульсии 2 рода – при хронических дерматозах, сопровождающихся сухостью кожи.  Мета роботи. Дослідження можливого розподілу мометазону фуроату (МФ) в емульсіях 1 і 2 роду з різним складом допоміжних речовин, а також порівняльне експериментальне вивчення протизапальної дії 0,1 % кремів МФ на основі таких емульсій.Матеріали та методи. Для кількісного визначення МФ при вивченні його розчинності, розподілу між фазами і солюбілізації міцелами ПАР використовували метод рідинної хроматографії, а для визначення типу дисперсної системи – метод оптичної мікроскопії. Ефективність протизапальної дії препаратів досліджували на моделях декстранового і аеросильного запалення стопи щурів.Результати. Досліджено розчинність МФ в різних гідрофільних і ліпофільних розчинниках, розподіл між вазеліновим маслом і гідрофільним розчинником гексиленгліколь – вода (8:2) і солюбілізацію міцелами ПАР, що дозволяє прогнозувати дисперсний стан, розподіл і локалізацію МФ в емульсіях 1 і 2 роду, які є основами для м’яких лікарських засобів. Дисперсний стан МФ в емульсіях 1 і 2 роду підтверджено методом оптичної мікроскопії. Досліджено ефективність протизапальної дії препаратів Мометазон крем 0,1  % на основі емульсії 1 роду, де МФ знаходиться переважно у вигляді суспензії, і препарату Елоком® крем 0,1  % на основі емульсії 2 роду, де МФ знаходиться у вигляді розчину в дисперсній гідрофільній фазі. Встановлено, що динаміка протизапальних ефектів (ПЕ) для обох препаратів відрізняється у залежності від типу запального набряку, однак порівнювані препарати характеризуються подібною динамікою ПЕ в умовах однакового набряку. Це свідчить про те, що визначальним фармацевтичним фактором для динаміки ПЕ є тип і концентрація глюкокортикостероїду. При декстрановому запаленні спостерігається виражена тенденція до більш високого ПЕ препарату Мометазон крем 0,1  % на основі емульсії 1 роду порівняно з препаратом Елоком® крем 0,1  %, що свідчить про вплив відмінностей у фармацевтичних факторах цих препаратів на ефективність їх протизапальної дії. В умовах більш тривалого (аеросильного) запалення препарат Мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду виявляє ПЕ, який в цілому відповідає ПЕ препарату Елоком® крем 0,1 % на основі емульсії 2 роду.Висновки. За результатами досліджень крем з МФ на основі емульсії 1 роду слід застосовувати в гострій фазі запального процесу, що супроводжується ексудацією, а крем або мазь на основі емульсії 2 роду – при хронічних дерматозах, що супроводжуються сухістю шкіри

Some highlights of research on aging with invertebrates, 2010

This annual review focuses on invertebrate model organisms, which continue to yield fundamental new insights into mechanisms of aging. This year, the budding yeast has been used to understand how asymmetrical partitioning of cellular constituents at cell division can produce a rejuvenated offspring from an aging parent. Blocking of sensation of carbon dioxide is shown to extend fly lifespan and to mediate the lifespan-shortening effect of sensory exposure to fermenting yeast. A new study of daf-16, the key forkhead transcription factor that mediates extension of lifespan by mutants in the insulin-signalling pathway in Caenorhabditis elegans, demonstrates that expression of tissue-specific isoforms with different patterns of response to upstream signalling mediates the highly pleiotropic effects of the pathway on lifespan and other traits. A new approach to manipulating mitochondrial activity in Drosophila, by introducing the yeast NADH-ubiquinone oxidoreductase, shows promise for understanding the role of mitochondrial reactive oxygen species in aging. An exciting new study of yeast and mammalian cells implicates deterioration of the nuclear pore, and consequent leakage of cytoplasmic components into the nucleus, as an important cause of aging in postmitotic tissues. Loss of, or damage to, chromosome-associated histones is also implicated in the determination of lifespan in yeast, worms and fruit flies. The relationship between functional aging, susceptibility to aging-related disease and lifespan itself are explored in two studies in C. elegans, the first examining the role of dietary restriction and reduced insulin signalling in cognitive decline and the second profiling aggregation of the proteome during aging. The invertebrates continue to be a power house of discovery for future work in mammals

The SKN-1/Nrf2 transcription factor can protect against oxidative stress and increase lifespan in C. elegans by distinct mechanisms

In C. elegans the skn-1 gene encodes a transcription factor that resembles mammalian Nrf2 and activates a detoxification response. skn-1 promotes resistance to oxidative stress (Oxr) and also increases lifespan, and it has been suggested that the former causes the latter, consistent with the theory that oxidative damage causes aging. Here we report that effects of SKN-1 on Oxr and longevity can be dissociated. We also establish that skn-1 expression can be activated by the DAF-16/FoxO transcription factor, another central regulator of growth, metabolism and aging. Notably, skn-1 is required for Oxr but not increased lifespan resulting from over-expression of DAF-16; concomitantly, DAF-16 over-expression rescues the short lifespan of skn-1 mutants but not their hypersensitivity to oxidative stress. These results suggest that SKN-1 promotes longevity by a mechanism other than protection against oxidative damage

Integrin‐linked kinase modulates longevity and thermotolerance in C. elegans through neuronal control of HSF ‐1

Peer Reviewedhttp://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/2027.42/107363/1/acel12189.pdfhttp://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/2027.42/107363/2/acel12189-sup-0001-FigS1-S7.pd