Проблемні питання визначення цифрової криміналістики

In the scientific literature and mass media, the terms “digital criminalistics”, “digital criminology”, “digital forensic examination” are used without distinction and sometimes even interchangeably. As they have a similar orientation and are closely related to each other, the question arises of how to differentiate these concepts and clarify their meaning. Scientific and technical progress in the field of crime counteraction, as well as general digitization of all spheres of society, are closely linked to the development of a new field of forensic knowledge: digital forensics and the use of digital evidence in the process of proving. An important direction in criminology is the integration of knowledge and the introduction of cutting-edge, innovative scientific advancements aimed at addressing the challenges of combating crime. Digital criminalistics is developing rapidly in Ukraine. Its progress is fueled by new challenges arising from Russian Federation aggression and the necessity to develop new remote electronic tools for the search, collection, recording, and analysis of criminal evidence. The advancement of digital criminology takes place according to three primary directions: 1) the formation of a separate scientific field within criminology; 2) application of specific expertise in working with digital evidence; 3) conduct of forensic examinations, including computer-technical examinations. The Article Purpose is to analyze the views of scholars regarding the conception of digital criminalistics and its subject, as well as to classify the main directions in ensuring legality and combating crimes in this field. The research methods employed encompass general scientific theoretical methods, including analysis (which facilitated the differentiation of such concepts as “digital criminalistics”, “digital criminology”, etc., allowing to study them separately), synthesis (in the process of integrating various forensic concepts into a unified whole), abstraction (during transition from specific concepts related to certain types of forensic examinations to abstract forensic categories), and generalization (which enabled the transition from the analysis of individual areas of digital criminalistics to the understanding of a holistic concept) and explanation of individual concepts related to the field of digital criminalistics, as well as application of systematic, functional, and comparative methods to determine similarities and differences among specific concepts related to the research topic, aiming to identify common and distinct. Additionally, a systemic approach is used to study the concept of “digital criminalistics” as a holistic set of elements within a framework of relationships and connections.У науковій літературі та масмедіа використовують поняття «цифрова криміналістика», «цифрова кримінологія», «цифрова судова експертиза», при цьому не виокремлюючи їх, а іноді навіть підміняючи одне іншим. Оскільки вони мають схожу спрямованість і тісно пов’язані між собою, тому виникає проблема диференціювати ці поняття й розкрити їхній зміст. Науково-технічний прогрес у сфері протидії злочинності, а також загальна цифровізація всіх сфер суспільства тісно пов’язані з розвитком нової галузі криміналістичних знань – цифрової криміналістики та використання цифрових доказів у процесі доказування. Важливим напрямом кримінології є інтеграція знань, пропонування новітніх, інноваційних розробок науки, спрямованих на вирішення завдань боротьби зі злочинністю. Цифрова криміналістика в Україні досить стрімко розвивається. Його розвиток посилюється новими викликами, спричиненими агресією з боку російської федерації та необхідністю розробки нових дистанційних електронних засобів пошуку, збору, фіксації та дослідження слідів кримінальних правопорушень. Розвиток цифрової кримінології відбувається за трьома основними напрямами: 1) формування окремого наукового напрямку в кримінології; 2) застосування спеціальних знань при роботі з цифровими доказами; 3) проведення судових експертиз (зокрема комп'ютерно-технічної). Мета статті – проаналізувати погляди науковців на уявлення про цифрову криміналістику та її предмет, класифікувати основні напрями роботи з дотримання законності та протидії злочинам у цій сфері. Методи дослідження – загальнонаукові теоретичні методи дослідження: аналіз (що дав змогу розділити поняття «цифрова криміналістика», «цифрова кримінологія» тощо та дослідити їх окремо), синтез (на етапі об’єднання різних криміналістичних понять у єдине ціле), абстрагування (під час переходу від конкретних понять, пов’язаних із окремими видами криміналістичних експертиз, до абстрактних криміналістичних категорій), узагальнення (яке зробило можливим перехід від аналізування окремих напрямів цифрової криміналістики до розуміння цілісного поняття) та пояснення окремих понять, що належать до сфери цифрової криміналістики. а також системний, функціональний; порівняльний метод із метою визначити схожість і відмінність між окремими поняттями, що належать до теми дослідження, та виокремити в них загальне і відмінне; а також системний підхід щодо дослідження поняття «цифрова криміналістика» як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв’язків між ними

Майнові авторські права на службовий твір: тенденції, недоліки та переваги правового регулювання

The problems of legal protection of rights to works created by employees in connection with the performance of an employment contract are related to the definition of their legal regime and subjects of exploitation rights. The relevance of the study of these issues is due to the prevalence of legal conflicts between the author - employee and employer; the lack of an established practice of concluding agreements on the distribution of exploitation rights to a work between these entities; inconsistency of legislative provisions and repeated changes in legal regulation. When conducting a scientific study, the tasks were to analyze the process of transformation of the legal regime of works created by an employee under the legislation of Ukraine, to determine the advantages and disadvantages of legal regulation, to study the experience of regulating similar relations in European countries. The purpose of the work is reflected in the formulated conclusions regarding the optimal model of regulation of these relations in the context of balanced protection of the rights of their subjects. The study of the outlined relationships was carried out using a number of scientific methods, in particular, dialectical, formal-logical, analysis and synthesis, system-structural, formal-legal, comparative-legal, logical-legal, method of interpreting legal norms, prognostic, method of legal modeling, logical and legal method. Studying the issues of practical application of the provisions of the legislation, judicial  protection of the relevant rights, analysis of the positions of scientists and practitioners made it possible to draw a conclusion about the ineffectiveness of the model of regulation of joint copyrights of the employer and the employee. The current state of the studied relations, the experience of their regulation in European countries, the need to harmonize the law of Ukraine with the law of European countries prove the expediency of providing exploitation copyrights for works to the employer, as well as the possibility of including the copyright fee in the employee's salary. At any stage of the relationship, the employee and the employer retain the legal opportunity to enter into an agreement on the legal regime of works, the legal fate of exploitation  rights to them, payment of royalties for the performance of certain tasks, etc. In order to eliminate conflicts between legal norms, in accordance with the established principles of copyright, amendments to the legislative provisions are proposed. In particular, it is proposed to provide for the emergence (rather than the transfer) of exploitation copyrights from the employer, as the primary subject, from the moment of creation of the work. The need to exclude from the law the norm on the employer's right to instruct other employees to complete, supplement and change  works without the consent of their author is substantiated, since such actions can violate the author's moral right and harm his creative reputation.   Проблеми правової охорони прав на твори, які створюються працівниками в зв’язку з  виконанням трудового договору, пов’язані з визначенням їхнього правового режиму та суб’єктів майнових прав. Актуальність дослідження зазначених питань обумовлена поширеністю правових конфліктів між автором – працівником і роботодавцем; відсутністю усталеної практики укладання договорів про розподіл майнових прав на твір між цими суб’єктами; суперечливістю законодавчих положень та неодноразовими змінами в правовому регулюванні. При проведенні наукового дослідження ставилися задачі проаналізувати процес трансформації правового режиму службових творів за законодавством України, визначити переваги і недоліки правового регулювання, вивчити досвід регулювання подібних відносин в країнах Європи. Мета проведеної роботи відбивається в сформульованих висновках щодо оптимальної моделі регулювання цих відносин в контексті сбалансованої охорони прав їхніх суб’єктів. Дослідження окреслених відносин проведено за допомогою низки наукових методів, зокрема, діалектичного, формально-логічного, методу аналізу і синтезу, системно-структурного, формально-юридичного, порівняльно-правового, логіко-юридичного, методу тлумачення правових норм, прогностичного, методу правового моделювання, логіко-юридичного методу. Вивчення питань практичного застосування положень законодавства, судового захисту відповідних прав, аналіз позицій науковців та практиків дозволили зробити висновок про неефективність моделі регулювання спільних авторських прав роботодавця та працівника. Сучасний стан досліджуваних відносин, досвід їхнього регулювання в європейських країнах, потреби гармонізації права України з правом країн Європи доводять доцільність надання майнових авторських прав на твори роботодавцеві, а також можливість включення авторської винагороди до заробітної плати працівника. На будь-якій стадії відносин у працівника та роботодавця зберігається правова можливість укласти договір про правовий режим творів, юридичну долю майнових прав на них, виплату авторської винагороди за виконання окремих завдань тощо. З метою усунення суперчностей між правовими нормами, відповідно до усталених принципів авторського права запропоновано внесення змін до законодавчих положень. Зокрема, пропонується передбачити виникнення (а не перехід) майнових авторських прав у роботодавця, як первинного суб’єкта, з моменту створення твору. Обґрунтовується необхідність виключення з закону норми про право роботодавця доручати іншим працівникам завершувати, доповнювати та змінювати  твори без згоди іхнього автора, оскільки подібні дії здатні порушити немайнове право автора і завдати шкоди його творчій репутації. &nbsp

Забезпечення національної безпеки у процесі здійснення форм безпосередньої демократії на місцевому рівні

The relevance of the work is determined by the existing threats to national security, which have been exacerbated by the full-scale military invasion of Ukraine by the Russian Federation, as well as by the processes of European integration of Ukraine. The authors set out to study the issues of ensuring Ukraine's national security in the process of implementing various forms of direct democracy at the local level. To achieve this goal, the article uses the analysis of written sources, logical analysis, synthesis, induction, deduction and description. The article examines the place of foreigners in public life at the local level in terms of the right to participate in local elections, local referendums, general meetings, as well as local initiatives and public hearings. The authors analyze the risks to national security in case of granting foreigners voting rights at the local level, as well as the right to participate in the referendum. The article analyzes the legal regulation of foreigners' participation in direct forms of democracy not only under Ukrainian law, but also under the laws of the United States of America, Ireland, Sweden, Denmark, Norway, Finland, the Netherlands, Estonia, Slovakia, Lithuania, the Czech Republic, Poland, Hungary, and the European Union acquis. The authors formulate various options (methods) for ensuring national security in the process of realizing the right of foreigners to participate in various forms of direct democracy. Further research is promising and necessary for choosing the best option for legal regulation.Актуальність роботи детермінована існуючими загрозами для національної безпеки, які загострилися внаслідок повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України, а також процесами євроінтеграції України. Автори ставили перед собою мету дослідити проблематику забезпечення національної безпеки України у процесі здійснення різних форм безпосередньої демократії на місцевому рівні. Для досягнення цієї мети в статті використано аналіз письмових джерел, логічний аналіз, синтез, індукцію, дедукцію та опис. У статті досліджується місце іноземців у суспільному житті на місцевому рівні в аспекті права на участь в місцевих виборах, місцевому референдумі, загальних зборах, місцевих ініціативах, громадських слуханнях та інших формах партисипативної демократії. Аналізу піддаються ризики для національної безпеки у випадку надання іноземцям виборчих прав на місцевому рівні, а також права на участь у референдумі та інших формах. У статті міститься аналіз правового регулювання участі іноземців в безпосередніх формах демократії не лише за українським законодавством, а й за законодавством Сполучених Штатів Америки, Ірландії, Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії, Нідерландів, Естонії, Словаччини, Литви, Чехії, Польщі, Угорщини, а також у відповідності з acquis Європейського Союзу. Автори формулюють різні варіанти (способи) забезпечення національної безпеки в процесі реалізації права іноземців на участь у різних формах безпосередньої демократії. Подальші дослідження є перспективними та необхідними для обрання оптимального варіанту правового регулювання

Європеїзація складу адміністративних правопорушень у сфері прав на об’єкти інтелектуальної власності

Актуальность темы статьи обусловлена ​​тем, что Украина стала кандидатом на членство в Европейском Союзе, что обуславливает необходимость законодательного регулирования сферы прав на объекты интеллектуальной собственности и экспертизы соответствующих административных правонарушений с учетом международных аспектов. Статья посвящена изучению объективной и субъективной сторон состава административных правонарушений в сфере интеллектуальных прав. В статье анализируется правовое регулирование нарушения прав интеллектуальной собственности и классификация административных правонарушений в этой сфере. Different methods of research analysis were chosen, namely methods of scientific knowledge, which are systematic and complex in nature. Thus, the historical-legal method was used to study the Europeanization of administrative legislation regarding administrative responsibility in the field of intellectual property rights; the system-structural method was applied during the study of international legal means for improving administrative legislation regarding administrative responsibility in the field of intellectual property rights; the logical-legal method was employed when investigating the composition of administrative offenses related to intellectual property rights; the method of legal modeling helped to formulate specific proposals on ways to improve administrative legislation regarding administrative responsibility in the field of intellectual property rights. Special attention is paid to the objective and subjective aspects of the composition of administrative offenses, as well as to the analysis of court practice on intellectual property rights. Peculiarities of appeals to state authorities for the protection of intellectual property rights were studied, and recommendations were offered to improve the legislation on administrative offenses in this area. Prospects for further research include clarifying the classification of administrative offenses and making changes to legislation that better reflect the specifics of offenses in this area; taking into account the individual characteristics of offenders when addressing issues of responsibility, in particular the degree of consciousness, motivation, and the possibility of preventing similar offenses in the future; strengthening the responsibility of state authorities to ensure effective protection of intellectual property rights, particularly through cooperation with international organizations and coordination of approaches to resolving cases involving administrative offenses; development and implementation of methodological recommendations for judges who consider cases of administrative offenses in the field of intellectual property rights, with the aim of unifying approaches and improving the quality of judicial proceedings; development of an effective system for the protection of intellectual property rights and the reinforcement of necessary mechanisms for their protection, drawing on the international experience of European Union countries. Результаты исследования могут быть полезны юристам, студентам и любым другим лицам, интересующимся вопросами административной ответственности и защиты прав интеллектуальной собственности.Актуальная тема задумана тем, что Украина стала кандидатом в члены для вступления в Европейском Союзе, что подумала необхидність законодавнего регулирования сферы права на об'єкти интелектуальної власность и дослідження складу відповід админістрат правопорушенье с урахуванням міжнародних перспектив. Статья посвящена доследованию об'єктивних и суб'єктивных аспектов склада адміністративных правопорушений в сфере прав на об'єкти в интеллектуальной власности. У роботов проанализировано право регулирования порушения прав на об'єкти интеллектуальной собственности и класификации адміністративних правопорушений в своей сфере. Методы анализа дослідження було обранорізні,  а саме методи наукового пізнання, які носять системний та комплексний характер. Так, історико-правовий метод використано для дослідження європеїзації адміністративного законодавства щодо адміністративної відповідальності у сфері прав на об’єкти інтелектуальної власності; системно-структурний метод став у нагоді під час вивчення міжнародно-правових засобів для вдосконалення адміністративного законодавства щодо адміністративної відповідальності у сфері прав на об’єкти інтелектуальної власності; логіко-юридичний метод – при дослідженні складу адміністративних правопорушень щодо прав на об’єкти інтелектуальної власності; метод правового моделювання допоміг сформулювати конкретні пропозиції щодо шляхів вдосконалення адміністративного законодавства щодо адміністративної відповідальності у сфері прав на об’єкти інтелектуальної власності . Окрема увага придилена об'єктивным и суб'єктивним сторонам складау административных правопорушений, а також анализу судебной практики с питанием прав на об'єкти в интелектуальной власності. Дослиджено особая активность зверення до органов державы влади с питань захисту права на об'єкти інтелектуальної власності и запропоновано рекомендації щодо вдосконалення законодавства про адміністративніпор правоушення в цій сфері. Перспективы подальших досліджень передбачаютьуточнена классификация адміністративних правопорушений и внесение изменений в законопослушности, как в большей части мира віражадобъють специфіку правопорушений в данной сфере; врахування индивідуальних особливостей правопорушителей при вирішенні питань про відповідальність, зокрема ступінь свідомості, мотивації и можливостіх попередження подіб правопорушеньем у майбутньому; сила відповідальності органов державної влади за забезпечення ефективного захисту права на об'єкти інтелектуальної власності, зокрема через співпрацю с міжнародними организациями и узгодження підходів до вірішення справ з адміністративними правопорушення ми; разработка и распространение методических рекомендаций для судов, которые разглядывают справку об административных правонарушениях в сфере права на об'єкти інтелектуальної власності, с метою уніфікації подходов и удвищення якости судового розгляда; разработка эффективной системы защиты прав на об'єкти в интеллектуальном содержании и зміцнити необхідні механізми їх захисту за допомогою межного досвиду країн народъ Європейського Союза. Результаты анализа могут быть учтены для юристов, студентов и других специалистов, которые могут быть обеспечены административным обеспечением и защитой прав на об'єкти в интелектуальной среде

Участь громадян у публічному управлінні: міжнародні стандарти та перспективи для України

Topicality. In Ukraine, there are still no scientific works, the subject of which would be the basic principles of public participation, the issue of its legislative support and the adjustment of the work of its mechanisms, as well as the tools of such participation. Even less researched is the direction related to the online participation of citizens in the management of state affairs. In the conditions of martial law and the post-war reconstruction of Ukraine, the study of international standards and foreign experience in ensuring the effective participation of citizens in public administration and the borrowing of proven successful experience, taking into account the specifics of the legal system of our state and the peculiarities of the sphere of public administration, is relevant and provides prospects for the development of participatory democracy in Ukraine. The purpose of the article. Analysis of the experience of experts from different countries of the world in ensuring citizen participation in public administration, determining the advantages and disadvantages of various models of setting up government-public communications, as well as outlining domestic prospects for the development of public participation in administration in Ukraine. Research methods. The research uses general scientific and special methods of scientific knowledge. The purpose and tasks of the research include analysis and synthesis of information, comparison of foreign approaches to understanding public participation and its mechanisms, description of international standards in this area, as well as formulation of author's conclusions on specific issues, recommendations for theoretical and practical use. Results. The theoretical and practical aspects of ensuring the effectiveness of citizens' participation in public administration are analyzed. International standards in this area, the best foreign approaches and practices, and promising directions for the development of participatory democracy in Ukraine are outlined. The significance of the results. The findings contained in this study can be applied during the improvement of the national legislation on the participation of citizens in the management of state affairs and the implementation of legal provisions on effective public influence on public administration.Актуальність. В Україні досі відсутні наукові праці, предметом яких були б основні засади громадської участі, питання її законодавчого забезпечення та налагодження роботи її механізмів, а також інструментарій такої участі. Ще менш дослідженим є напрям, пов’язаний із онлайн-участю громадян в управлінні державними справами. В умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови України дослідження міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду забезпечення ефективної участі громадян у публічному управлінні та запозичення перевіреного успішного досвіду, з урахуванням специфіки правової системи нашої держави та особливостей сфери публічного управління, є актуальним і забезпечує перспективи розвитку демократії участі в Україні. Мета статті. Аналіз досвіду експертів різних держав світу щодо забезпечення участі громадян у публічному управлінні, визначення переваг та недоліків різних моделей налаштування владно-громадських комунікацій, а також окреслення вітчизняних перспектив розвитку громадської участі в управлінні в Україні. Методи дослідження. У дослідженні застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Мета та завдання дослідження передбачають аналіз і синтез інформації, порівняння зарубіжних підходів до розуміння громадської участі та її механізмів, характеристику міжнародних стандартів у цій сфері, а також формулювання авторських висновків із визначеної проблематики, рекомендацій для теоретичного та практичного використання. Результати. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти забезпечення ефективності участі громадян у публічному управлінні. Окреслено міжнародні стандарти у цій сфері, кращі зарубіжні підходи і практики  та перспективні напрями розвитку демократії участі в Україні. Значущість результатів. Напрацювання, які містяться в цьому дослідженні, можуть бути застосовані під час удосконалення національного законодавства про участь громадян в управлінні державними справами та реалізації нормативно-правових положень щодо ефективного громадського впливу на публічне управління. &nbsp

Судовий контроль за виконавчим провадженням під час звернення стягнення на майно боржника, що перебуває у інших осіб

The article deals with the peculiarities of judicial control over the executive proceedings in economic proceedings during the foreclosure on property the debtor's property held by other persons. The attention is drawn to the execution of the specified actions in relation to property held by state-owned enterprises during martial law. Possible options for the implementation of judicial control in this area are considered, and attention is drawn to the peculiarities of departmental control over the implementation of executive actions during martial law. The circle of appropriate persons entitled to apply to the court with the relevant procedural document is analyzed. Depending on the nature of the economic legal personality of a legal entity, the issues of appropriateness of intervention in its activities for the purpose of compulsory debt collection by a private or state executor is considered. Due attention is also paid to the analysis of the conditions of the foreclosure on property the debtor's funds belonging to other persons. With this in mind, the indisputability of the debt is analyzed as a mandatory condition for foreclosure, as well as additional conditions for refusing to grant the lawsuit for the foreclosure on property on the above-mentioned funds. The study of judicial practice materials made it possible to ascertain the presence of other cases, except those specified in Part 2 of Article 336 of the Economical Procedure Code of Ukraine, in which the court refuses to grant the lawsuit. The analysis of the economic-procedural legal personality of the enterprise of the state when applying the foreclosure procedure on the debtor's funds, which should be in the said enterprise as accounts payable, was not left out of consideration.Статтю присвячено особливостям судового контролю за виконавчим провадженням у господарському процесі під час звернення стягнення на майно боржника, що знаходиться у інших осіб. При цьому звертається увага на вчинення вказаних дій щодо майна, яке перебуває у підприємства державної форми власності під час воєнного стану. Розглядаються можливі варіанти реалізації судового контролю у даній сфері та звертається увага на особливості відомчого контролю за здійсненням виконавчих дій під час воєнного стану. Аналізується коло належних осіб, що вправі звертатись до суду із відповідним процесуальним документом. В залежності від характеру господарської правосуб’єктності юридичної особи розглядаються питання належності втручання у її діяльність з метою стягнення боргу у примусовому порядку приватного або державного виконавця. Належна увага приділяється і аналізу умов звернення стягнення на грошові кошти боржника, що належать іншим особам. З огляду на це аналізується безспірність заборгованості як обов’язкова умова звернення стягнення, та додаткові умови відмови в задоволенні заяви про звернення стягнення на вказані вище грошові кошти. Дослідження матеріалів судової практики дозволило констатувати наявність інших випадків, крім зазначених у ч. 2 ст. 336 ГПК України, при якому суд відмовляє у задоволенні заяви. Не залишився поза увагою і аналіз господарсько-процесуальної правосуб’єктності підприємства при застосуванні процедури звернення стягнення на грошові кошти боржника, котрі мали б знаходитись у зазначеного підприємства в якості кредиторської заборгованості

Дозвіл на роботу для іноземців: правове регулювання адміністративної процедури в Чеській Республіці

The adoption of the Law of Ukraine dated February 17, 2022 "On Administrative Procedure" № 2073-IX laid the foundation for the further development of a modern European state. The mentioned Law introduces universal rules of interaction between citizens, businesses and the state. Taking into account the European integration course of Ukraine, various types of administrative procedures require improvement, among which the procedure for granting work permits for foreigners requires special attention, taking into account the positive experience of legal regulation of administrative relations to ensure the right to work for foreigners in European countries. Тhe following scientists paid attention to issues related to the employment of foreigners for work in Ukraine M.O. Day, P.I. Vasylenko, O.I. Kiselyova, D.I. Gaigara, O.E. Lutsenko, O.P. Radchuk, E.V. Stilchenko, however, insufficient attention has been paid to the study of the administrative procedure for granting work permits for foreigners in foreign countries. The administrative procedure for granting a work permit for foreigners in the Czech Republic attracts special attention, therefore, consideration of the legal regulation of this procedure and its stages in the specified country is the goal of our study. The article analyzes the issue of the administrative procedure for issuing a work permit for foreigners. The legal regulation, the stages of the administrative procedure of granting a work permit in the Czech Republic are analyzed. The requirements for obtaining a work permit for foreigners in the Czech Republic are summarized. It is determined that a work permit for foreigners in the Czech Republic can be issued only on the condition that the foreigner is legally staying in the country and is issued a corresponding residence permit. It is determined that a work permit for foreigners in the Czech Republic can be issued only on the condition that the foreigner is legally staying in the country and is issued a corresponding residence permit. It is emphasized that the legal regulation of relations in the field of employment of foreigners in the Czech Republic is regulated by the law, which establishes the legal status of foreigners in this country, a number of other laws, the norms of which in one way or another affect the regulation of this status, and a number of by-laws developed by the relevant ministries and departments entrusted with the functions of directly granting residence and work permits to foreign citizens.З прийняттям Закону України від 17 лютого 2022 року «Про адміністративну процедуру» № 2073-ІХ закладено фундамент для подальшої розбудови сучасної європейської держави. Зазначений Закон запроваджує універсальні правила взаємодії між громадянами, бізнесом та державою. Враховуючи євроінтеграційний курс України, на сьогодні вимагають удосконалення різні види адміністративних процедур, серед яких особливої уваги потребує процедура надання дозволу на роботу для іноземців, з урахуванням позитивного досвіду правового регулювання адміністративних відносин з забезпечення права на працю для іноземців європейських країн. У статті досліджено питання адміністративної процедури надання дозволу на роботу для іноземців. Проаналізовано особливості правового регулювання, стадії адміністративної процедури надання дозволу на роботу в Чеській Республіці. Узагальнено вимоги для отримання дозволу на роботу для іноземців в Чехії. Визначено, що дозвіл на роботу для іноземців в Чеській Республіці може бути виданий виключно за умови легального перебування іноземця в країні та видачі йому відповідного дозволу на перебування. Акцентовано, що правове регулювання відносин у сфері працевлаштування іноземців в Чеській Республіці врегульовується законом, в якому закріплюється правовий статус іноземців в цій країні, рядом інших законів, норми яких тим чи інших чином впливають на врегулювання цього статусу, та рядом підзаконних актів, розроблених відповідними міністерствами та відомствами, на які покладаються функції з безпосереднього надання дозволу на проживання та роботу іноземних громадян. Підкреслено необхідність впровадження позитивного досвіду Чеської Республіки правового регулювання адміністративних відносин з забезпечення права на працю для іноземців

Теоретичні підходи до визначення поняття та ознак міжнародного комерційного арбітражу

The article is devoted to the study of the concept and characteristic features of international commercial arbitration. It is established that arbitration is used to resolve disputes arising from legal relations with an existing foreign element or in which a participant is an enterprise with foreign investments or an international association/organization created on the territory of Ukraine. It has been studied that the commercial nature of disputes means that they arise from contractual and other civil-law trade relations. In turn, the concept of arbitration can be defined in several ways: as a method of alternative dispute resolution and as a non-state institution that considers a dispute transferred to it on the basis of an agreement between the parties. Taking into account the above, the author provided a definition of the concept of international commercial arbitration. The article also reveals the main features of international commercial arbitration, which include: flexibility and low formalization of the arbitration procedure, decision-making by arbitrators who, unlike judges, are not connected to the state and do not perform state functions; confidentiality of the arbitration procedure; finality and bindingness of arbitration decisions; variety of types of arbitration. It has been established that due to the specified advantages in the conditions of globalization and the spread of international commercial relations, the role and importance of international commercial arbitration will continue to grow, which in turn actualizes further scientific research into this method of dispute resolution.Статтю присвячено дослідженню поняття та ознак міжнародного комерційного арбітражу. Встановлено, що арбітраж застосовується для вирішення спорів, що виникають з правовідносин з наявним іноземним елементом або в яких учасником є підприємство з іноземними інвестиціями або міжнародне об’єднання/організація, що створені на території України. Досліджено, що комерційний характер спорів полягає у тому, що вони виникають з договірних та інших цивільно-правових торговельних відносин. Саме поняття арбітражу може визначатися в декількох розуміннях: як спосіб альтернативного вирішення спорів та як недержавна інституція, що розглядає спір, переданий їй на підставі угоди сторін. Врахувавши вказане, автор надав нове визначення поняття міжнародного комерційного арбітражу. Стаття також розкриває основні ознаки міжнародного комерційного арбітражу, до яких належить: гнучкість та низька формалізованість процедури арбітражу, прийняття рішень арбітрами, що на відміну від суддів, не пов’язані з державою та не виконують функції держави; конфіденційність арбітражної процедури; остаточність та обов’язковість рішень арбітражу; різноманітність видів арбітражу. Встановлено, що завдяки вказаним перевагам в умовах глобалізації та поширення міжнародних комерційних відносин роль та значення міжнародного комерційного арбітражу буде надалі зростати, що, зі свого боку, актуалізує подальші наукові дослідження цього способу вирішення спорів

Дихотомія «джаз та академічна музика»: минуле та сьогодення

The relevance of the paper. Jazz is a field of music that, for a fairly short history of its existence, has come a long way from music that focused on certain audiences to the classics. The current state of jazz art suggests that it has become one of the spheres of academic culture/ There are jazz departments in schools, colleges and conservatories. However, jazz does not lose its ability to be something amazing and astounding to listeners. It has an open character, because it easily interacts with other fields of music, demonstrating its ability to synthesize. A very interesting issue is the interaction of jazz and academic music. The aim of the paper is to highlight the peculiarities of the transformation of the dichotomy «jazz – academic music», to identify the specific interaction between these two poles of musical culture, which is manifested in the borrowing of elements of jazz in academic music and vice versa. The scientific methodology involves the use of the analytical method, historical method, comparative method, which are used to identify changes in the interaction between jazz and classical music. The results of the study are to shed light on the features of the dichotomy transformation of «jazz-academic music». One of the hallmarks of some areas of jazz music is its connection with academic music practice. It is not a permanent feature of all jazz styles, but it shows a steady tendency to synthesize the individual elements of two «parallel musical worlds». Conclusions. Jazz art is an independent field of musical art. However, its characteristic feature is its ability to interact with other areas. Examples of the correlation between jazz and academic music practice can be found. They are related to the penetration of elements of the academic layer in jazz art, and vice versa, the germination of jazz elements in academic music. Jazz is now showing signs of academization, which does not, however, change the essential features of this field.Представлено кореляцію між двома музичними напрямами – джазом та академічною музикою. Наголошено увагу на процесі взаємодії, яким характеризується їхнє функціонування в культурі XX–XXI століть. Проникнення елементів джазового мистецтва в академічну музику, як і зворотний процес, виступають ознакою часу. Взаємне збагачення музичної мови, прийомів гри та способів розгортання матеріалу характеризують музику останніх десятиліть. Одним із прийомів втілення принципу полістилістики виступає алюзія, в тому числі на джазове мистецтво, яке наявне в академічній музичній практиці. Джаз нині демонструє ознаки академізації – ускладнюється мелодика, гармонічна мова, ритміка, широко застосовується поліфонія, а також розширюється перелік інструментів, що тепер вживаються у джазі. Проте сутнісні характеристики двох дихотомічних музичних напрямів залишаються незмінними

Педагогічний коучинг як технологія професійного розвитку вчителя в системі підвищення кваліфікації

The article deals with the essence of pedagogical coaching as a technology of professional development of personality in the system of advanced training, namely as a productive and rational means of organizing training in the current system. A new concept from etymological analysis to new meanings that have become entrenched in the field of education is considered. It is substantiated that pedagogical coaching should take a worthy place among other innovative technologies as an effective means of increasing motivation and, as a consequence, conscious training in further training courses for teachers. Emphasis is placed on the development of coaching competence of the teacher in the intertest period. Coaching technology is considered as an innovative means of developing self-educational and professional competence of teachers. The typical algorithm and principles and methods of realization of coaching technology are outlined. The advantages of the organization of professional training of specialists in the system of further training on the basis of coaching technology are determined.Розкрито сутність педагогічного коучингу як технології професійного розвитку особистості в системі підвищення кваліфікації, а саме як продуктивного та раціонального засобу організації навчання в чинній системі. Розглянуто нове поняття від етимологічного аналізу до нових значень, що закріпилися у сфері освіти. Обґрунтовано, що педагогічний коучинг повинен посісти гідне місце серед інших інноваційних технологій як ефективний засіб підвищення мотивації і, як наслідок, свідомого навчання на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Закцентовано увагу на розвиток коучингової компетентності педагога у міжатестаційний період. Коучингову технологію розглянуто в якості інноваційного засобу розвитку самоосвітньої та професійної компетентності педагогічних працівників. Окреслено типовий алгоритм, принципи і методи реалізації коучингової технології. Визначено переваги організації професійної підготовки фахівців у системі підвищення кваліфікації на основі коучингової технології