Валідація біохімічної методики визначення рівня загального холестерину у зразках біологічних рідин як основа забезпечення якості діагностики дисліпідемій

The main principles of creating a quality system in modern laboratory diagnostics are: standardization of laboratory processes by developing standard operating procedures; general quality management of laboratory research based on the development and implementation of the requirements of international standards (according to ISO 15189: 2015 "Medical laboratories. Basic requirements for quality and competence"); quality control of all stages of the laboratory process through the implementation of the validation procedure. Aim. To develop a methodology for conducting validation procedures to assess the suitability of a biochemical method for determining the level of total cholesterol in biological fluids in the Clinical Diagnostic Laboratory of the Clinical Diagnostic Center of the NUPh. Materials and methods. The object of the study was a standardized method for determining the concentration of total cholesterol. The method was validated using the “Cholesterol Reagent Set” test kit and the standard sample “Chemical control. Reagent kit. Level 1 ", manufactured by High Technology, Inc. (USA) with known concentration. The measurements were carried out on an Express Plus automatic biochemical analyzer manufactured by Bayer Corporation, Germany. When processing the research results, descriptive statistics were used and a number of statistical evaluations were carried out. Results. A protocol and a validation report were developed at the Clinical Diagnostic Laboratory of the CDC NUPh to assess the suitability of the method for determining the concentration of cholesterol in biological fluids by the photometric enzymatic method on an automatic biochemical analyzer Express Plus (using reagents and control material manufactured by High Technology, Inc., USA). The validation characteristics of the method were determined: repeatability and reproducibility, correctness and uncertainty of measurements. Evaluation of the internal laboratory repeatability and reproducibility of this technique indicates the absence of gross errors in the operation of the instrument and statistically important differences in measurements. The assessment of the correctness of the method (carried out using the control material) proved that the systematic error is not significant (according to a given acceptance criterion). The expanded uncertainty calculation showed that the obtained values ​​of the total cholesterol level can be considered accurate and reliable. Conclusions. Validation of the method for determining total cholesterol in human blood by the photometric enzymatic method has proven that this method has performance characteristics that correspond to the regulated ones, meets the established criteria, and the parameters measured with it correspond to the proper ones. Key words: validation, determination method, total cholesterol, repeatability and reproducibility, correctness and uncertainty of measurementsОсновными принципами создания системы качества в современной лабораторной диагностике являются: стандартизация лабораторных процессов путем разработки стандартных операционных процедур; общее управление качеством лабораторных исследований на основе разработки и выполнения требований международных стандартов (согласно ISO 15189:2015 «Лаборатории медицинские. Основные требования к качеству и компетентности»); контроль за качеством всех этапов лабораторного процесса через внедрение процедуры валидации. Цель. Разработка методики проведения валидационных процедур по оценке пригодности биохимической методики определения уровня общего холестерина в биологических жидкостях в Лаборатории клинической диагностики Клинико-диагностического центра НФаУ. Материалы и методы. Объектом исследования была стандартизированая методика определения концентрации общего холестерина. Валидацию методики проведено при использовании тест - набора «Cholesterol Reagent Set» и по стандартному образцу «Химический контроль. Набор реагентов. Уровень 1», производства High Technology, Inc. (США) с известной концентрацией. Измерения проводились на автоматическом биохимическом анализаторе Express Plus производства фирмы «Bayer Corporation», Германия. При обработке результатов исследований были использованы показатели описательной статистики и проведен ряд статистических оценок. Результаты. В Лаборатории клинической диагностики КДЦ НФаУ были разработаны протокол и валидационный отчет для оценки пригодности методики определения концентрации холестерина в биологических жидкостях фотометрическим ферментативным методом на автоматическом биохимическом анализаторе Еxpress Рlus (с помощью реагентов и контрольного материала производства High Technology, Inc., США). Были определены валидационные характеристики методики: сходимость и воспроизводимость, правильность и неопределенность измерений. Оценка внутреннелабораторной сходимости и воспроизводимости данной методики указывает на отсутствие грубых ошибок в работе прибора и статистически важных различий при проведении измерений. Оценка правильности методики (проводили с помощью контрольного материала) доказала, что систематическая погрешность не значима (по заданному критерию приемлемости). Расчет расширенной неопределенности показал, что полученные значения уровня общего холестерина можно считать точными и достоверными. Выводы. Валидация методики определения общего холестерина в крови человека фотометрическим ферментативным методом доказала, что данная методика имеет рабочие характеристики, которые соответствуют регламентированным, удовлетворяет установленным критериям, а измеренные с помощью нее параметры соответствуют должным. Ключевые слова: валидация, методика определения, общий холестерин, сходимость и воспроизводимость, правильность и неопределенность измеренийОсновними принципами створення системи якості у сучасній лабораторній діагностиці є: стандартизація лабораторних процесів через розробку стандартних операційних процедур; загальне управління якістю лабораторних досліджень на основі розробки та виконання вимог міжнародних стандартів (згідно ISO 15189:2015 «Лабораторії медичні. Основні вимоги до якості і компетентності»); контроль за якістю всіх етапів лабораторного процесу через впровадження процедури валідації. Мета. Розробка методики проведення валідаційних процедур з оцінки придатності біохімічної методики визначення рівня загального холестерину у біологічних рідинах у Лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру НФаУ. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження була стандартизована методика визначення концентрації загального холестерину. Валідацію методики проведено при використанні тест – набору «Cholesterol Reagent Set» та за стандартним зразком «Хімічний контроль. Набір реагентів. Рівень 1», виробництва High Technology, Inc. (США) з відомою концентрацією. Вимірювання проводилися на автоматичному біохімічному аналізаторі Express Plus виробництва фірми «Bayer Corporation», Німеччина. При обробці результатів досліджень були використані показники описової статистики та проведено ряд статистичних оцінок. Результати. У Лабораторії клінічної діагностики КДЦ НФаУ були розроблені протокол та валідаційний звіт для оцінки придатності методики визначення концентрації холестерину в біологічних рідинах фотометричним ферментативним методом на автоматичному біохімічному аналізаторі Еxpress Рlus (за допомогою реагентів та контрольного матеріалу виробництва High Technology, Inc., США). Були визначені валідаційні характеристики методики: збіжність і відтворюваність, правильність та невизначеність вимірювань. Оцінка внутрішньо-лабораторної збіжності та відтворюваності даної методики вказує на відсутність грубих помилок в роботі приладу та статистично важливих відмінностей при проведені вимірювань. Оцінка правильності методики (проводили за допомогою контрольного матеріалу) довела, що систематична похибка не значима (по заданому критерію прийнятності). Розрахунок розширеної невизначеності показав, що отримані значення рівня загального холестерину можна вважати точними та достовірними. Висновки. Валідація методики визначення загального холестерину в крові людини фотометричним ферментативним методом довела, що дана методика має робочі характеристики, які відповідають регламентованим, задовольняє встановленим критеріям, а вимірюванні за допомогою неї параметри відповідають належним. Ключові слова: валідація, методика визначення, загальний холестерин, збіжність та відтворюваність, правильність та невизначеність вимірюван

Фітонірингові лікарські препарати для лікування кашлю: шляхи забезпечення раціональної фітотерапії

Diseases of the respiratory system occupy an important place in the structure of morbidity in the population of Ukraine, being only second to diseases of the cardiovascular system in prevalence. Patients with a respiratory pathology make up a significant part of the pharmacy visitors. In most cases, at the first symptoms of such diseases, patients begin to be treated on their own with the help of non-prescription drugs, and quite often the first person they turn to is a pharmacist. A striking example of the effectiveness and safety of herbal medicine is the symptomatic treatment of cough as one of the most characteristic symptoms of the respiratory tract pathology. The use of herbal products with the antitussive, expectorant, mucolytic action has a long history, and currently it does not lose its significance. The clinical efficacy of herbal products is determined by the mechanism of their specific action, and the rational choice of the optimal drug taking into account the cause of the cough, its nature and the characteristics of the course of the inflammatory process in the respiratory organs, allows eliminating cough or effectively managing it. Bronchipret® is a herbal product of “Bionorica SE” company, which is one of the most studied and widely used in medical practice. The drug is indicated for the treatment of respiratory tract diseases accompanied by cough and sputum formation, including acute and chronic bronchitis. The main and well-studied pharmacological effects of Bronchipret® are secretolytic/mucolytic, anti-inflammatory, antiviral, antimicrobial and bronchospasmolytic ones. The pharmacological effects listed are due to a complex of biologically active substances (BAS) of such plants as the root of spring primrose, thyme herb, ivy leaf. All medicinal plants that make up the “active core” of the drug have a long history of their use in folk medicine. Moreover, their various beneficial effects on the human body in different diseases and conditions have been confirmed by empirical experience. The drug is produced in three dosage forms (drops, syrup, tablets), and it determines the targeting of its prescription to different categories of patients. The drug has a high evidence base and has been studied at the cellular and molecular levels. Conclusions. In the case of choosing a herbal medicine for responsible self-medication, drug consumers can rely on their own experience, but most of them trust the knowledge of a pharmaceutical professional, and this fact increases the pharmacist’s responsibility for the treatment prescribed. Therefore, it should be the choice of a drug with an optimal efficacy/safety ratio, which is determined from the standpoint of evidence-based medicine. It is precisely these requirements that the phytoneering drug Bronchipret® meets.Болезни органов дыхания занимают важное место в структуре заболеваемости населения Украины, уступая по распространенности только заболеваниям сердечно-сосудистой системы. Больные с патологией органов дыхания составляют значительную часть посетителей аптеки. В большинстве случаев при первых симптомах таких заболеваний пациенты начинают лечиться самостоятельно с помощью безрецептурных препаратов, и довольно часто первым, к кому они обращаются, является провизор. Ярким примером эффективности и безопасности фитотерапии является симптоматическое лечение кашля как одного из наиболее характерных симптомов патологии дыхательных путей. Применение растительных препаратов противокашлевого, отхаркивающего, муколитического действия имеет многовековую историю и сейчас не теряет своего значения. Клиническая эффективность растительных средств определяется механизмом их специфического действия, а рациональный выбор оптимального препарата с учетом причины возникновения кашля, его характера и особенностей течения воспалительного процесса в органах дыхания позволяет ликвидировать кашель или эффективно им управлять. Одним из самых исследованных и широко применяемых в медицинской практике фитопрепаратов компании «Бионорика СЕ» является Бронхипрет®. Препарат показан для лечения заболеваний дыхательных путей, сопровождающихся кашлем и образованием мокроты, в том числе острого и хронического бронхита. Основными и хорошо изученными фармакологическими эффектами препарата Бронхипрет® является секретолитическое/муколитическое, противовоспалительное, противовирусное, противомикробное и бронхоспазмолитическое. Перечисленные фармакологические эффекты обусловлены комплексом биологически активных веществ (БАВ) таких растений как корень первоцвета весеннего, трава чабреца, лист плюща обыкновенного. Все лекарственные растения, которые составляют «активное ядро» препарата, имеют многовековую историю применения в народной медицине, а их разнообразное благоприятное воздействие на организм человека при различных заболеваниях и состояниях подтверждено эмпирическим опытом. Выпускается препарат в трех лекарственных формах (капли, сироп, таблетки), что определяет адресность его назначения различным категориям больных. Препарат обладает высокой доказательной базой и изучен на клеточном и молекулярном уровнях. Выводы. В случае выбора фитопрепарата для ответственного самолечения потребители лекарственных средств могут ориентироваться на собственный опыт, но большинство из них доверяет профессиональным знаниям фармацевтического работника, что повышает ответственность последнего за назначенное лечение. Поэтому это должен быть выбор лекарственного препарата с оптимальным соотношением эффективность/безопасность, что определено с позиций доказательной медицины. Именно таким требованиям и соответствует фитониринговый лекарственный препарат Бронхипрет®.Хвороби органів дихання посідають важливе місце в структурі захворюваності населення України, поступаючись за поширеністю лише хворобам серцево-судинної системи. Хворі з патологією органів дихання складають значну частину відвідувачів аптеки. У більшості випадків при перших симптомах таких захворювань пацієнти починають лікуватися самостійно за допомогою безрецептурних препаратів, і досить часто першим, до кого вони звертаються, є провізор. Яскравим прикладом ефективності та безпеки фітотерапії є симптоматичне лікування кашлю як одного з найбільш характерних симптомів патології дихальних шляхів. Застосування рослинних препаратів протикашльової, відхаркувальної, муколітичної дії має багатовікову історію і наразі не втрачає свого значення. Клінічна ефективність рослинних засобів визначається механізмом їх специфічної дії, а раціональний вибір оптимального препарату з урахуванням причини виникнення кашлю, його характеру та особливостей перебігу запального процесу в органах дихання дозволяє ліквідувати кашель або ефективно ним керувати. Одним із найбільш досліджених та широко застосовуваних у медичній практиці фітопрепаратів компанії «Біонорика СЕ» є Бронхипрет®. Препарат призначений для лікування захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем і утворенням мокротиння, у тому числі гострого та хронічного бронхіту. Основними та добре вивченими фармакологічними ефектами препарату Бронхипрет® є секретолітичний/муколітичний, протизапальний, противірусний, антимікробний та бронхоспазмолітичний. Перелічені фармакологічні ефекти обумовлені комплексом біологічно активних речовин (БАР), зокрема таких рослин, як корінь первоцвіту весняного, трава чебрецю звичайного, лист плюща звичайного. Усі лікарські рослини, які складають «активне ядро» препарату, мають багатовікову історію застосування у народній медицині, а їх різноманітний сприятливий вплив на організм людини при різних захворюваннях та станах підтверджений емпіричним досвідом. Випускається препарат у трьох лікарських формах (краплі, сироп, таблетки), що визначає адресність його призначення різним категоріям хворих. Препарат має високу доказову базу і вивчений на клітинному та молекулярному рівнях. Висновки. При виборі фітопрепарату для відповідального самолікування споживачі лікарських засобів можуть орієнтуватися на власний досвід, але більшість із них довіряє професійним знанням фармацевтичного працівника, що підвищує відповідальність останнього за призначене лікування. Тому це має бути вибір лікарського препарату з оптимальним співвідношенням ефективність/безпека, що визначено з позицій доказової медицини. Саме таким вимогам і відповідає фітоніринговий лікарський препарат Бронхипрет®

Шляхи лікарської профілактики та лікування доксорубіцин-індукованої кардіоміопатії в онкологічних хворих

The high incidence of malignant tumors is currently supported by the general ageing of the world population and unfavorable environmental factors. In 2018, 18.1 million new cases of cancer and 9.6 million deaths from them were registered in the world. At the same time, a significant increase in the life expectancy of these patients after the treatment noted over the past 20 years highlights the problem of side effects of the anticancer therapy. One of the most serious side effects is the development of doxorubicin-induced cardiomyopathy (DRIC). In all three distinct clinical forms (acute, early and late) DRIC can develop in 58 % of patients after using anticancer treatment regimens with the inclusion of doxorubicin. The review provides a detailed analysis of medicinal treatment regimens and preparations (ACE inhibitors, beta-blockers, statins, etc.) currently used, and evaluates their effectiveness and expected results. Currently, several therapeutic strategies have been proposed for the prevention and treatment of DRIC, each of them has certain positive results. At the same time, some therapeutic methods used in the clinic have some disadvantages. Conclusions. The limitations of the results of DRIC prevention achieved by the existing therapeutic regimens, as well as the possibilities for their prediction, have been stated. The need for further research to improve the effectiveness of medicinal prevention and treatment of DRIC is emphasized.Высокая заболеваемость злокачественными опухолями в настоящее время объясняется общим старением мирового населения и неблагоприятными факторами экологии. В 2018 году в мире было зарегистрировано 18,1 млн новых случаев онкологических заболеваний и 9,6 млн смертей от них. В то же время отмечаемое за последние 20 лет существенное увеличение продолжительности жизни таких пациентов после лечения выдвигает на первый план проблему побочных эффектов противоопухолевой терапии. Одним из наиболее серьезных является развитие доксорубицин-индуцированной кардиомиопатии (ДРИК). Во всех трех различаемых клинических формах (острой, ранней и поздней) ДРИК может развиться у 58 % пациентов после использования схем противоопухолевого лечения с включением доксорубицина. В обзоре детально проанализированы используемые в настоящее время схемы лекарственного лечения и препараты (ингибиторы АПФ, бета-адреноблокаторы, статины и др.), оценена их эффективность и ожидаемый результат. В настоящее время предложено несколько терапевтических стратегий по профилактике и лечению ДРИК, каждая из которых дает определенные положительные результаты. В то же время некоторые используемые в клинике терапевтические методы обладают и целым рядом недостатков. Выводы. Констатирована ограниченность достигаемых результатов профилактики ДРИК существующими терапевтическими схемами, а также возможностей для их индивидуального прогнозирования. Подчеркивается необходимость дальнейших исследований с целью повышения эффективности лекарственной профилактики и лечения ДРИК.Висока захворюваність на злоякісні пухлини на теперішній час підтримується загальним старінням населення світу і несприятливими факторами екології. У 2018 році в світі було зареєстровано 18,1 млн нових випадків онкологічних захворювань і 9,6 млн смертей від них. У той же час за останні 20 років відзначається істотне збільшення тривалості життя таких пацієнтів після лікування, що висуває на перший план проблему побічних ефектів протипухлинної терапії. Одним з найбільш серйозних з них є розвиток доксорубіцин-індукованої кардіоміопатії (ДРІК). У всіх трьох клінічних формах (гострій, ранній та пізній) ДРІК спроможна розвинутися у 58 % пацієнтів після використання схем протипухлинного лікування з включенням доксорубіцину. В огляді детально проаналізовані схеми лікарського лікування і препарати (інгібітори АПФ, бета-адреноблокатори, статини та ін.), що використовуються в теперішній час, оцінена їх ефективність і очікуваний результат. Натепер запропоновано декілька терапевтичних стратегій з профілактики та лікування ДРІК, кожна з яких має визначені позитивні результати. У той же час деякі використовувані в клініці терапевтичні методи мають і цілий ряд недоліків. Висновки. Констатовано обмеженість досяжних результатів профілактики ДРІК існуючими терапевтичними схемами, а також можливостей для їх індивідуального прогнозування. Підкреслюється необхідність подальших досліджень з метою підвищення ефективності лікарської профілактики і лікування ДРІК

Аналіз підходів до проведення досліджень біоеквівалентності та політики забезпечення «прозорості» їх результатів в Україні, Сполучених Штатах Америки та країнах Європейського Союзу

Providing the population of Ukraine with quality, effective and, at the same time, economically affordable medicines is a priority task of the healthcare system. Taking into account the relatively low cost of their development generic drugs are available to the majority of the country’s population; thus, bioequivalence studies are needed to obtain data on their efficacy and safety. Ukraine is currently in the process of harmonizing domestic regulatory requirements for generic drugs and conducting bioequivalence studies with global ones. Therefore, it is important to find out the differences in approaches to the registration of generics and studies of their bioequivalence in Ukraine and other countries. Another important aspect is to provide the policy of “transparency” of bioequivalence research results, which contributes to the use of better drugs. Aim. To analyze domestic and global approaches to the organization of the bioequivalence research and provide the policy of “transparency” of their results. Materials and methods. A comparative analysis of approaches to drug registration, requirements for generic drugs and bioequivalence studies and ways to provide the policy of “transparency” of their results in Ukraine, the United States and the European Union was conducted. Results. The analysis has revealed that the methods of registration of drugs in Ukraine, the United States and the EU are the same. Approaches to providing the “transparency” of the results of bioequivalence studies differ since in Ukraine the publication of such information is not mandatory and is at the discretion of pharmaceutical manufacturers. Conclusions. Domestic regulatory requirements for assessing generic drugs are harmonized with the world ones. Today, there is a need to introduce a mandatory requirement for the publication of bioequivalence studies, and it will contribute to providing an effective “transparency” policy.Обеспечение населения Украины качественными, эффективными и одновременно экономически доступными лекарственными средствами является первоочередной задачей системы здравоохранения. Генерические лекарственные средства (ЛС), учитывая сравнительно низкую стоимость их разработки, доступны для большей части населения страны, поэтому для получения данных об их эффективности и безопасности необходимо проведение исследований биоэквивалентности. Украина сейчас находится в процессе гармонизации отечественных нормативных требований к генерическим ЛС и проведению исследований биоэквивалентности с мировыми. Поэтому важно выяснить, в чем заключаются различия в подходах к регистрации генериков и исследований их биоэквивалентности в Украине и других странах мира. Также важным аспектом является обеспечение политики «прозрачности» результатов исследований биоэквивалентности, что способствует применению более качественных ЛС. Цель. Проанализировать отечественные и мировые подходы к организации исследований биоэквивалентности и обеспечению политики «прозрачности» их результатов. Материалы и методы. Нами был проведен сравнительный анализ подходов к регистрации ЛС, требований к генерических ЛС и проведения исследований биоэквивалентности и способов обеспечения политики «прозрачности» их результатов в Украине, Соединенных Штатах Америки и странах Европейского Союза. Результаты. В ходе проведенного анализа установлено, что способы регистрации ЛС в Украине, США и странах ЕС одинаковы. Подходы к обеспечению «прозрачности» результатов проведенных исследований биоэквивалентности отличаются, ведь в Украине обнародование такой информации не является обязательным и происходит на усмотрение фармацевтических производителей. Выводы. Отечественные регуляторные требования по оценке генерических ЛС являются гармонизированными с мировыми. На сегодняшний день существует потребность во внедрении обязательного требования относительно обнародования результатов исследований биоэквивалентности, что будет способствовать обеспечению эффективной политики «прозрачности».Забезпечення населення України якісними, ефективними та водночас економічно доступними лікарськими засобами є першочерговим завданням системи охорони здоров’я. Генеричні лікарські засоби (ЛЗ) з огляду на порівняно нижчу вартість їх розробки доступні для більшої частини населення країни, тому для отримання даних щодо їх ефективності та безпеки необхідним є проведення досліджень біоеквівалентності. Україна наразі перебуває у процесі гармонізації вітчизняних регуляторних вимог щодо генеричних ЛЗ та проведення досліджень біоеквівалентності зі світовими. Тому важливо з’ясувати, у чому полягають відмінності у підходах до реєстрації генериків та досліджень їх біоеквівалентності в Україні та інших країнах світу. Також важливим аспектом є забезпечення політики «прозорості» результатів досліджень біоеквівалентності, що сприяє застосуванню більш якісних ЛЗ. Мета. Проаналізувати вітчизняні та світові підходи до організації досліджень біоеквівалентності та забезпечення політики «прозорості» їх результатів. Матеріали та методи. Нами був проведений систематичний аналіз підходів до реєстрації ЛЗ, вимог до генеричних ЛЗ та проведення досліджень біоеквівалентності та способів забезпечення політики «прозорості» їх результатів в Україні, Сполучених Штатах Америки та країнах Європейського Союзу. Результати. У ході проведеного аналізу з’ясовано, що способи реєстрації ЛЗ в Україні, США та країнах ЄС є однаковими. Підходи до забезпечення «прозорості» результатів проведених досліджень біоеквівалентності відрізняються, адже в Україні оприлюднення такої інформації не є обов’язковим та відбувається на розсуд фармацевтичних виробників. Висновки. Вітчизняні регуляторні вимоги до оцінки генеричних ЛЗ є гармонізованими зі світовими. На теперішній час існує потреба у впровадженні обов’язкової вимоги щодо оприлюднення результатів досліджень біоеквівалентності, що сприятиме забезпеченню ефективної політики «прозорості»

Лабораторна токсикологічна діагностика інтоксикацій тразодоном

When determining the cause of poisoning by antidepressant drugs, the data of laboratory toxicological studies of biofluids for the presence of this group of drugs are of key importance. Aim. To develop the methods for determining the antidepressant drug trazodone in the blood and urine samples using high-performance liquid chromatography with a UV spectrophotometric detection, which is suitable for analytical diagnosis of the thymoleptics intoxications. Materials and methods. The model samples of human biofluids spiked with trazodone were studied. The antidepressant was isolated from the blood and urine by the liquid-liquid extraction with methylene chloride from the alkaline medium at pH 9. Concomitant endogenous impurities were removed by extraction with diethyl ether from the acidic medium at pH 1. In the study of the blood the erythrocyte mass was pre-precipitated with the help of 10 % of trichloroacetic acid solution. Chromatographic analysis was performed on a microcolumn chromatograph using a column with a reversed-phase of C18. Results. The absolute retention time of trazodone in extracts from the model samples of biofluids was 17.91±0.09 min. The quantitative content of trazodone was determined at 250 nm by the calibration dependence of the chromatographic peak area on the concentration (μg/ml) y=(1.74∙10-3±1∙10-5)x. Under the indicated extraction conditions, 35±4 % and 78±4 % of trazodone were isolated from the blood and urine, respectively. Conclusions. The methods of trazodone isolation from the biofliuds by liquid extraction followed by the determination of the drug by high performance liquid chromatography with a multiwave UV spectrophotometric detection have been developed. The methods are recommended for using in the practice of forensic and clinical toxicology.При установлении причины отравления антидепрессивными препаратами важное значение имеют данные лабораторных токсикологических исследований биожидкостей на наличие в них указанной группы лекарственных веществ. Целью исследования была разработка методик определения антидепрессивного препарата тразодона в образцах крови и мочи с использованием метода высокоэффективной жидкостной хроматографии с УФ-спектрофотометрическим детектированием, пригодных для проведения аналитической диагностики интоксикаций тимолептиками. Материалы и методы. Исследованы модельные образцы проб биожидкостей человека, к которым предварительно добавляли тразодон. Изолировали антидепрессант из крови и мочи методом жидкостно-жидкостной экстракции метиленхлоридом из щелочной среды при рН 9. Сопутствующие эндогенные примеси удаляли экстракцией диэтиловым эфиром из кислой среды при рН 1. При исследовании крови предварительно эритроцитарную массу осаждали с помощью 10 % раствора трихлоруксусной кислоты. Хроматографирование проводили на микроколоночном хроматографе с использованием колонки с обращенной фазой С 18. Результаты. Абсолютное время удерживания тразодона в экстрактах из модельных образцов биожидкостей составило 17,91 ± 0,09 мин. Количественное содержание тразодона определяли при 250 нм по градуировочной зависимости площади хроматографического пика от концентрации (мкг/мл) y = (1,74∙10-3 ± 1∙10-5)x. В указанных условиях экстракции было выделено из крови и мочи 35 ± 4 % и 78 ± 4 % тразодона соответственно. Выводы. Разработаны методики изолирования тразодона из биожидкостей методом жидкостной экстракции с последующим определением препарата с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии с мультиволновым УФ-спектрофотометрическим детектированием. Методики рекомендованы для использования в практике судебной и клинической токсикологии.При встановленні причини отруєння антидепресивними препаратами важливе значення мають дані лабораторних токсикологічних досліджень біорідин на наявність у них зазначеної групи лікарських речовин. Метою дослідження була розробка методик визначення антидепресивного препарату тразодону в зразках крові та сечі з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії з УФ-спектрофотометричним детектуванням, придатних для проведення аналітичної діагностики інтоксикацій тимолептиками. Матеріали та методи. Досліджені модельні зразки проб біорідин людини, до яких попередньо додавали тразодон. Ізолювали антидепресант з крові та сечі методом рідинно-рідинної екстракції метиленхлоридом з лужного середовища при рН 9. Супутні ендогенні домішки видаляли екстракцією діетиловим етером з кислого середовища при рН 1. При дослідженні крові попередньо осаджували еритроцитарну масу за допомогою 10 % розчину кислоти трихлорацетатної. Хроматографування проводили на мікроколоночному хроматографі з використанням колонки з оберненою фазою С 18. Результати. Абсолютний час утримування тразодону в екстрактах з модельних зразків біорідин становив 17,91 ± 0,09 хв. Кількісний вміст препарату визначали при 250 нм за градуювальною залежністю площі хроматографічного піку від концентрації (мкг/мл) y = (1,74∙10-3 ± 1∙10-5)x. В наведених умовах екстракції було виділено з крові та сечі 35 ± 4 % та 78 ± 4 % тразодону відповідно. Висновки. Розроблені методики ізолювання тразодону з біорідин методом рідинної екстракції з наступним визначенням препарату за допомогою високоефективної рідинної хроматографії з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектуванням. Методики рекомендовані для використання у практиці судової та клінічної токсикології

Субодиничні композиції ГАМКa-ергічних рецепторів, що визначають різноманітні фізіологічні процеси і нейротропні властивості лікарських засобів

Gamma-aminobutyric acid (GABA) became known as a potentially important chemical in the brain 50 years ago, but its significance as a neurotransmitter was fully found 16 years later. It is now known that at least 40 % of the inhibitory synaptic activity in the mammalian brain is accounted for by GABA.  Аim. To analyze achievements in the study of the physiological and pharmacological role of GABA receptor subtypes, their potential applications in drug development and updated information on the clinical development of subtype-selective GABA receptor compounds.  Results. The GABAA-receptor complex (GABA-RC) is ligand-gated ion channels with chloride conductance. These receptors contain α, β, and γ subunits, but δ, ε, θ, and ρ can be also present. The GABA binding site is located at the interface between α and β subunits where a number of important amino acids are also found. GABA-RC is sensitive to a wide range of drugs, e.g. benzodiazepines (BDZ), which are often used for their sedative/hypnotic and anxiolytic effects. Classical BDZ interact non-selectively with α1,3,5 βγ2 GABA-RС in the binding site located at the α+γ− interface.  Conclusions.  In addition to the potent and rapid pharmacotherapeutic action BDZ also possess some addictive potential (drug dependence), which appears after the interaction of molecules with α1-receptors. Using the selective targeting to separate subgroups not only the main effect of BDZ without side effects can be provided, but also one can use this approach in creating new analgesic medicines; we have demonstrated it on the example of propoxazepam (full agonist GABA-R).Гамма-аминомасляная кислота (ГАМК) стала известной в качестве потенциально важного химического вещества в мозге 50 лет назад, но ее значение в качестве нейротрансмиттера было полностью установлено спустя 16 лет. Теперь известно, что по меньшей мере 40 % ингибирующей синаптической активности в мозге млекопитающих приходится на ГАМК. Цель исследования. В этом обзоре проведен анализ достижений в изучении физиологической и фармакологической роли подтипов рецепторов ГАМК, их возможного применения в создании лекарственных средств и обновленной информации о клинической разработке подтип-селективных соединений рецепторов ГАМК. Результаты. ГАМКА-рецепторный комплекс (ГАМК-РК) представляет собой лиганд-управляемые ионные каналы с хлоридной проводимостью. Эти рецепторы содержат субъединицы α, β и γ, но также могут присутствовать δ, ε, θ и ρ. Сайт связывания ГАМК расположен на границе между α- и β-субъединицами, где также находится и ряд важных аминокислот. ГАМК-РК чувствителен к широкому спектру лекарственных средств, например, бензодиазепинов (БДЗ), которые часто используются в медицинской практике из-за их седативного, снотворного и анксиолитического действия. Классические БДЗ взаимодействуют неселективно с α1-3,5βγ2 ГАМК-РК в сайте связывания, расположенном на интерфейсе α+γ-. Выводы. Помимо мощного и быстрого фармакотерапевтического действия БДЗ также обладают некоторым аддиктивным потенциалом (лекарственной зависимостью), который возникает после взаимодействия молекул с α1-рецепторами. Используя избирательное нацеливание на отдельные подгруппы, можно не только обеспечить основной эффект БДЗ без побочного действия, но и использовать этот подход при создании новых обезболивающих средств, что продемонстрировано нами на примере пропоксазепама (полного агониста ГАМК-РК).Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) стала відомою потенційно важливою сполукою в мозку 50 років тому, але її значення як нейротрансмітера було повністю встановлено лише через 16 років. Тепер відомо, що щонайменше 40 % гальмівної синаптичної активності в мозку ссавців припадає на ГАМК. Мета дослідження. У цьому огляді проведено аналіз науково-практичних досягнень у вивченні фізіологічної та фармакологічної ролі підтипів рецепторів ГАМК, їх можливого застосування в створенні лікарських засобів та оновленої інформації про клінічні розробки підтип-селективних сполук рецепторів ГАМК. Результати. ГАМКА-рецепторний комплекс (ГАМК-РК) представляє собою ліганд-керовані іонні канали з хлоридною провідністю. Ці рецептори містять α,- β- і γ-субодиниці, але також можуть бути присутніми і δ-, ε-, θ- і ρ-композиції. Сайт зв’язування ГАМК розташований на кордоні між α- і β-субодиницями, де також знаходиться і низка важливих амінокислот. ГАМК-РК чутливий до широкого спектра лікарських засобів, наприклад, бензодіазепінів (БДЗ), які часто використовуються в медичній практиці як седативні снодійні та анксіолітичні засоби. Класичні БДЗ взаємодіють неселективно з α1,3,5 βγ2 ГАМК-РК на сайті зв’язування, розташованому на α+γ-інтерфейсі. Висновки. Крім потужної і швидкої фармакотерапевтичної дії БДЗ також мають деякий адиктивний потенціал (лікарську залежність), який виникає після взаємодії молекул з α1-рецепторами. Використовуючи селективне націлювання на окремі субодиниці, можна не тільки забезпечити основний ефект бензодіазепінів без побічної дії, а й використовувати цей підхід при створенні нових знеболювальних засобів, що було продемонстровано нами на прикладі пропоксазепаму (повного агоніста ГАМК-РК)

Асортиментний аналіз лікарських препаратів з хлоргексидином та дані закупівель державних і комунальних організацій

Chlorhexidine is an effective cationic antiseptic and disinfectant that has been used in medical practice for decades. It is generally recommended to use different concentrations of aqueous or alcoholic solutions of chlorhexidine for different therapeutic purposes. Objective. To determine the proportions of different chlorhexidine concentrations in medicines purchased by state and municipal organizations and to identify possible issue of chlorhexidine formulations utilization in the suboptimal or insufficient concentrations. Results. The vast majority of the chlorhexidine-containing medicines found in the State Register of Medicines of Ukraine are 0.05% solutions for external use, 0.05% gels for dental and urological use and vaginal suppositories (pessaries) with 16 mg of chlorhexidine in one dose. While the most common representatives of chlorhexidine-containing medicines abroad are solutions with a concentration of 4% and 2%, as well as mouthwashes with a concentration of 0.12%. The highest share - 96% - among the procurements of chlorhexidine-containing medicines by state and municipal organizations is 0.05% aqueous solution for external use. Instructions for medical use of 0.05% aqueous chlorhexidine solution for external use contain indications that are not supported by international documents: WHO Model List of Essential Medicines and British National Formulary. Conclusions. The obtained results suggest probable cases of irrational use of chlorhexidine medicines in medical practice in Ukraine. The consequences of such cases are not limited to the failure to achieve therapeutic goals or to the development of nosocomial infection, but includes also the selection of chlorhexidine-resistant strains of microorganisms. Key words: chlorhexidine; assortment analysis; medicinal procurements study; suboptimal concentration; rational pharmacotherapyХлоргексидин является эффективным катионным антисептиком и дезинфектантом, который десятилетиями используется в медицинской практике. При этом для различных терапевтических целей рекомендуется применение различных по силе концентраций водных или спиртовых растворов хлоргексидина. Цель исследования. Определение соотношения между различными концентрациями хлоргексидина в препаратах, которые закупаются государственными и коммунальными организациями, а также идентификация возможной актуальной проблемы, связанной с применением препаратов хлоргексидина для целей, при которых концентрация активного фармацевтического ингредиента является неоптимальной или недостаточной. Результаты. В Государственном реестре лекарственных средств Украины подавляющее большинство ассортимента лекарственных средств на основе хлоргексидина составляют 0,05% растворы для наружного применения, 0,05% гели для стоматологического и урологического применения, вагинальные суппозитории (пессарии) с 16 мг хлоргексидина в одной дозе. Тогда как наиболее распространенными представителями лекарственных препаратов с хлоргексидином за рубежом являются растворы концетрации 4% и 2%, а также жидкости для полоскания полости рта концетрации 0,12%. Самую высокую долю - 96% - среди заказов лекарственных препаратов хлоргексидина государственными и коммунальными учреждениями занимает 0,05% водный раствор для наружного применения. Инструкции к применению лекарственных препаратов 0,05% водного раствора для наружного применения содержат показания, которые не поддерживаются международными документами: Модельным перечнем основных лекарственных средств ВОЗ и Британским национальным формуляром. Выводы. Полученные результаты позволяют предположить возможные случаи нерационального применения препаратов хлоргексидина в отечественной медицинской практике. Следствием таких случаев может быть не только недостижение терапевтических целей и развитие внутрибольничной инфекции, но и селекция резистентых к действию хлоргексидина штаммов микроорганизмов. Ключевые слова: хлоргексидин; ассортиментный анализ; исследования закупок лекарственных средств; субоптимальная концентрация; рациональная фармакотерапияХлоргексидин є ефективним катіонним антисептиком та дезінфектантом, що десятиліттями використовується у медичній практиці. При цьому для різних терапевтичних цілей рекомендується застосування різних за силою концентрацій водних чи спиртових розчинів хлоргексидину. Мета дослідження. Визначення співвідношення між різними концентраціями хлоргексидину у препаратах, які закуповуються державними і комунальними організаціями, та ідентифікація можливої актуальної проблеми, пов’язаної із застосуванням препаратів хлоргексидину для цілей, при яких концентрація активного фармацевтичного інгредієнта є неоптимальною чи недостатньою. Результати. У Державному реєстрі лікарських засобів України переважну більшість асортименту лікарських засобів на основі хлоргексидину становлять 0,05% розчини для зовнішнього застосування, 0,05% гелі для стоматологічного та урологічного застосування та вагінальні супозиторії (песарії) із 16 мг хлоргексидину в одній дозі. Тоді як найбільш поширеними представниками лікарських препаратів з хлоргексидином за кордоном є розчини з концетрацією 4% та 2%, а також рідини для полоскання ротової порожнини з концетрацією 0,12%. Найвищу частку – 96%, – серед замовлень лікарських препаратів хлоргексидину державними та комунальними закладами займає 0,05% водний розчин для зовнішнього застосування. Інструкції до медичного застосування лікарських препаратів 0,05% водного розчину для зовнішнього застосування містять показання, які не підтримуються міжнародними документами: Модельним переліком основних лікарських засобів ВООЗ та Британським національним формуляром. Висновки. Отримані результати дозволяють припустити імовірні випадки нераціонального застосування препаратів хлоргексидину у вітчизняній медичній практиці. Наслідком таких випадків може бути не тільки недосягнення терапевтичних цілей та розвиток внутрішньолікарняної інфекції, а й виведення резистентих до дії хлоргексидину штамів мікроорганізмів. Ключові слова: хлоргексидин; асортиментний аналіз; дослідження закупівель лікарських засобів; субоптимальна концентрація; раціональна фармакотерапі

Дослідження хімічного складу екстрактів листя горобини звичайної та їх впливу на обмін глюкози і видільну функцію нирок у щурів

The interest in herbal products capable of normalizing carbohydrate and lipid metabolism thus counteracting the “diseases of civilization” grows steadily. Biological activity of these preparations is often mediated by phenolic compounds. In this aspect, the raw material of European mountain ash (Sorbus aucuparia L.) has significant prospects, and its fruit are used in traditional medicine in diabetes.Aim. To obtain alcohol and ethyl acetate-alcohol extracts from European mountain ash leaves, study their phenolic composition by the HPLC method, determine the effect of the extracts on glucose metabolism in intact rats, as well as evaluate the effect of the most effective extract on lipid metabolism, uric acid metabolism, and the excretory renal function.Materials and methods. The alcohol soft extract (ASE, extractant – 50 % ethanol) and the ethyl acetate-alcohol soft extract (EAASE, extractant – a mixture of ethyl acetate and 96 % ethanol (8:2) after preliminary extraction of the raw material with chloroform) were obtained from leaves of European mountain ash. Using HPLC (Shimadzu LC20 Prominence chromatograph) the phenolic composition of the extracts was studied. The effect of the extracts (100, 250, 500 mg/kg intragastrically after single administration) on glycemia was determined in intact normoglycemic rats compared to the infusion of bilberry shoots (Vaccinium myrtillus L.) at a dose of 10 ml/kg (1:10). The effect of the extract, which showed the ability to reduce glycemia (ASE at a dose of 500 mg/kg for 6 days), on the content of glucose, uric acid, urea, creatinine, triglycerides and total cholesterol in the blood and on the excretory renal function under the conditions of water diuresis was also studied.Results. Chlorogenic acid, quercitrin (predominant in EAASE; 11.61 mg/g) and rutin (predominant in ASE; 3.57 mg/g), and in small amounts gallic, neochlorogenic and caffeic acids, catechin and hyperoside were identified in the extracts by HPLC. ASE after single administration at a dose of 250 and 500 mg/kg exerted a statistically significant hypoglycemic effect in normoglycemic rats, exceeding the effect of the infusion of bilberry shoots (10 ml/kg). The effect was also present after administration for 6 days at a dose of 500 mg/kg, which was characterized by the high level of safety, since it caused neither changes in the given indicators of lipid, nitrogen, purine metabolism, nor the shifts of indicators of the excretory renal function.Conclusions. The data obtained substantiate the expediency of further studies of the extracts from European mountain ash leaves for the development of new drugs or dietary supplements.Интерес к растительным средствам, способным к нормализации процессов обмена углеводов и липидов и противодействию «болезням цивилизации», неуклонно растет. Важными биологически активными веществами таких фитопрепаратов являются фенольные соединения. В этом аспекте значительные перспективы имеет сырьё широко распространенной в Украине рябины обыкновенной (Sorbus aucuparia L.), плоды которой в народной медицине используются при сахарном диабете.Цель исследования – получение из листьев рябины обыкновенной спиртового и этилацетатно-спиртового экстрактов, исследование их фенольного состава методом ВЭЖХ, определение влияния экстрактов на обмен глюкозы у интактных крыс, а также оценка влияния наиболее эффективного экстракта на показатели обмена липидов, мочевой кислоты и выделительную функцию почек.Материалы и методы. Из листьев рябины обыкновенной получены рябины обыкновенной листьев экстракт густой спиртовый (РОЛЭГС, экстрагент – 50 % этанол) и рябины обыкновенной листьев экстракт густой этилацетатно-спиртовый (РОЛЭГЕС, экстрагент – смесь этилацетат-96 % этанол (8:2) после предварительной экстракции сырья хлороформом). Методом ВЭЖХ на хроматографе Shimadzu LC20 Prominence исследован фенольный состав экстрактов. Определено влияние экстрактов (100, 250, 500 мг/кг) внутрижелудочно однократно на гликемию у интактных нормогликемических крыс в сравнении с настоем побегов черники в дозе 10 мл/кг (1:10). Также исследовано влияние экстракта, способного снижать гликемию (РОЛЭГС в дозе 500 мг/кг в течение 6 дней), на содержание глюкозы, мочевой кислоты, мочевины, креатинина, триглицеридов и общего холестерола в крови и на выделительную функцию почек в условиях водного диуреза.Результаты. Методом ВЭЖХ в экстрактах идентифицированы хлорогеновая кислота, кверцитрин (преобладает в РОЛЭГЕС; 11,61 мг/г) и рутин (преобладает в РОЛЭГС; 3,57 мг/г), и в незначительном количестве галловая, неохлорогеновая и кофейная кислоты, катехин и гиперозид. РОЛЭГС при однократном введении в дозах 250 и 500 мг/кг оказывает у нормогликемических крыс достоверное гипогликемическое действие, по выраженности которого превышает настой побегов черники (10 мл/кг). Действие выявляется также после шестикратного введения в дозе 500 мг/кг, которая характеризуется высоким уровнем безопасности, не вызывая изменений указанных показателей липидного, азотистого, пуринового обмена, а также сдвигов показателей выделительной функции почек.Выводы. Полученные данные свидетельствуют о целесообразности дальнейшего исследования экстрактов листьев рябины обыкновенной с целью разработки новых лекарственных препаратов и диетических добавок.Інтерес до рослинних засобів, здатних нормалізувати процеси обміну вуглеводів та ліпідів і протидіяти «хворобам цивілізації», невпинно зростає. Важливими біологічно активними речовинами таких фітопрепаратів є фенольні сполуки. У цьому аспекті має значні перспективи сировина широко розповсюдженої в Україні горобини звичайної (Sorbus aucuparia L.), плоди якої в народній медицині використовуються при цукровому діабеті.Мета дослідження. Одержання з листя горобини звичайної спиртового і етилацетатно-спиртового екстрактів, дослідження їх фенольного складу методом ВЕРХ, визначення впливу екстрактів на обмін глюкози в інтактних щурів, а також оцінка впливу найефективнішого екстракту на показники обміну ліпідів, сечової кислоти та видільну функцію нирок.Матеріали та методи. З листя горобини звичайної одержано горобини звичайної листя екстракт густий спиртовий (ГЗЛЕГС, екстрагент – 50 % етанол) та горобини звичайної листя екстракт густий етилацетатно-спиртовий (ГЗЛЕГЕС, екстрагент – суміш етилацетат-96 % етанол (8:2) після попередньої екстракції сировини хлороформом). Методом ВЕРХ на хроматографі Shimadzu LC20 Prominence досліджено фенольний склад екстрактів. Визначено вплив екстрактів (100, 250, 500 мг/кг внутрішньошлунково одноразово) на глікемію в інтактних нормоглікемічних щурів у порівнянні з настоєм пагонів чорниці у дозі 10 мл/кг (1:10). Надалі досліджено вплив екстракту, який виявив здатність до зменшення глікемії (ГЗЛЕГС у дозі 500 мг/кг впродовж 6 днів), на вміст глюкози, сечової кислоти, сечовини, креатиніну, тригліцеридів і загального холестеролу у крові та на видільну функцію нирок в умовах водного діурезу.Результати. Методом ВЕРХ в екстрактах ідентифіковано хлорогенову кислоту, кверцитрин (переважає в ГЗЛЕГЕС; 11,61 мг/г) і рутин (переважає в ГЗЛЕГС; 3,57 мг/г), та в незначній кількості галову, неохлорогенову і кофейну кислоти, катехін і гіперозид. ГЗЛЕГС за одноразового введення в дозах 250 та 500 мг/кг виявляє у нормоглікемічних щурів достовірну гіпоглікемічну дію, за виразністю якої перевищує настій пагонів чорниці (10 мл/кг). Ця дія наявна також після шестиденного введення у дозі 500 мг/кг, яка характеризується високим рівнем безпечності, оскільки не спричиняє змін зазначених показників ліпідного, азотистого, пуринового обміну, а також зсувів показників видільної функції нирок. Висновки. Отримані дані свідчать про доцільність подальшого дослідження екстрактів листя горобини звичайної з метою розробки нових лікарських препаратів і дієтичних добавок

Лабораторна токсикологічна діагностика отруєнь флуоксетином

The results of laboratory diagnosis obtained during the toxicological study of human biological fluids for the presence of drugs are of key importance for determining the cause of the antidepressant poisoning.Aim. To develop the bioanalytical method for determining the antidepressant fluoxetine in the blood and urine based on the high-performance liquid chromatography with a multiwave UV spectrophotometric detection, which is suitable for laboratory toxicological diagnosis of the antidepressant poisoning. Materials and methods. The model blood and urine samples spiked with the antidepressant studied were analyzed. The extraction of the drug from biological fluids was performed with chloroform from the alkaline medium at pH of 8-9 in the presence of ammonium sulfate as a salting-out agent. The formed elements of blood were precipitated with 10 % trichloroacetic acid. The biological admixtures were removed by extraction with diethyl ether from the acidic medium and the TLC method. The chromatographic analysis was performed on a microcolumn chromatograph with a multiwave UV spectrophotometric detector on a reversed-phase C18 column.Results. The retention time of fluoxetine in extracts from the blood and urine was 23.35 ± 0.03 min. The quantitative determination was performed at λmax 260 nm by the calibration curve of the dependence of the concentration on the peak area (μg/ml) y = (9.2∙10-5 ± 1∙10-6)x. Using the sample preparation method developed 58±4 % of fluoxetine was isolated from the blood, (72 ± 4) % of the drug from the urine. Conclusions. The methods developed for the determination of fluoxetine in the blood and urine by the reversed-phase HPLC with a multiwave UVD after the liquid-liquid extraction at the stage of sample preparation have allowed to identify and determine the expected toxic and lethal concentrations of this antidepressant in biological fluids, and therefore, are suitable for the purpose of clinical and forensic toxicology.Ведущее значение для установления причины отравлений антидепрессантами имеют результаты лабораторной диагностики, полученные при проведении токсикологического исследования биологических жидкостей человека на присутствие в них лекарственных веществ.Целью исследования была разработка биоаналитического метода определения антидепрессанта флуоксетина в крови и моче на основе высокоэффективной жидкостной хроматографии с мультиволновым УФ-спектрофотометрическим детектированием, пригодного для лабораторной токсикологической диагностики отравлений антидепрессантами.Материалы и методы. Исследовали модельные пробы крови и мочи, содержащие исследуемый антидепрессант. Экстракцию препарата из биологических жидкостей проводили хлороформом из щелочной среды при рН 8-9. Форменные элементы крови осаждали 10 % раствором кислоты трихлорацетатной. Очистку от биологических примесей проводили экстракцией диэтиловым эфиром из кислой среды и методом ТСХ. Хроматографический анализ проводили на микроколоночном хроматографе с мультиволновым УФ-спектрофотометрическим детектором на колонке с обращенной фазой С18.Результаты. Время удерживания флуоксетина в экстрактах из крови и мочи составляло (23,35 ± 0,03) мин. Количественное определение проводили при λmax 260 нм по градуировочному графику зависимости площади пика от концентрации (мкг/мл) в соответствии с уравнением y = (9,2∙10-5 ± 1∙10-6)x. С помощью разработанной методики из крови было выделено (58 ± 4) % флуоксетина, из мочи – (72 ± 4) % препарата.Выводы. Разработанные методики определения флуоксетина в крови и моче методом обратнофазной ВЭЖХ с мультиволновым УФД после жидкостно-жидкостной экстракции на стадии пробоподготовки позволили обнаружить и определить предполагаемые токсические и летальные концентрации указанного антидепрессанта в биологических жидкостях и, таким образом, пригодны для целей клинической и судебной токсикологии.Провідне значення для встановлення причини отруєнь антидепресантами мають результати лабораторної діагностики, отримані при проведенні токсикологічного дослідження біологічних рідин людини на присутність у них лікарських речовин.Метою дослідження була розробка біоаналітичного методу визначення антидепресанту флуоксетину в крові та сечі на основі високоефективної рідинної хроматографії з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектуванням, придатного для лабораторної токсикологічної діагностики отруєнь антидепресантами.Матеріали та методи. Досліджували модельні проби крові та сечі, які містили досліджуваний антидепресант. Екстракцію препарату з біологічних рідин проводили хлороформом із лужного середовища при рН 8-9 у присутності висолювача амонію сульфату. Форменні елементи крові осаджували 10 % розчином кислоти трихлороацетатної. Біологічні домішки видаляли екстракцією діетиловим етером з кислого середовища та методом ТШХ. Хроматографічний аналіз проводили на мікроколоночному хроматографі з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектором на колонці з оберненою фазою С18.Результати. Час утримування флуоксетину в екстрактах із крові та сечі становив (23,35 ± 0,03) хв. Кількісне визначення проводили при λmax 260 нм за градуювальним графіком залежності площі піку від концентрації (мкг/мл) y = (9,2∙10-5 ± 1∙10-6)x. За допомогою розробленої методики пробопідготовки з крові виділено (58 ± 4) % флуоксетину, з сечі – (72 ± 4) % препарату.Висновки. Розроблені методики визначення флуоксетину в крові та сечі методом оберненофазової ВЕРХ з мультихвильовим УФД після рідинно-рідинної екстракції на стадії пробопідготовки дозволили виявити та визначити очікувані токсичні та летальні концентрації вказаного антидепресанту в біологічних рідинах і, таким чином, є придатними для цілей клінічної та судової токсикології

Патофізіологічне та експериментальне обґрунтування застосування фітонірингового лікарського препарату при гострих респіраторних вірусних інфекціях та для профілактики їх ускладнень

Despite the success achieved in the prevention and treatment of acute respiratory viral infections their annual prevalence exceeds the prevalence of the rest of the infectious diseases, and their portion in the overall structure of the infectious diseases reaches 90-95 %. Therefore, the development of new approaches to the treatment of acute respiratory viral infections and prevention of their complications remain a current urgent problem in practical medicine and pharmacy. Imupret® (“Bionoriсa”, Germany) contains BNO 1030 extract standardized by biologically active substances, obtained using a unique phytoneering technology from seven plant components, such as marshmallow root, chamomile flowers, horsetail grass, walnut leaf, yarrow grass, bark oak and dandelion herb; it is actively used to treat diseases of the upper respiratory tract (tonsillitis, pharyngitis, laryngitis), and prevent complications and relapses in acute respiratory viral infections. An important component of the pharmacodynamics of BNO 1030 is its antiviral and antibacterial effect. For many years, the European and domestic scientists have accumulated a solid database of scientific data that describe the complex positive effect of the active substance BNO 1030 on the immune system. The high scientific potential that underlies the concept of phytoneering allows us to create drugs not only of high quality, but also with high efficiency comparable to synthetic drugs of the similar action (comprehensive preclinical and clinical studies on the mechanisms of action, pharmacological effects, confirmation of efficacy and tolerability). At the same time, a scientifically based complex of various biologically active substances in a definite ratio provides the presence of a number of multidirectional effects (pleiotropy), which affect various functions of the body, including certain links of pathogenesis.Conclusions. Imupret® is the drug of choice in the treatment of acute respiratory viral infections, for the prevention of their complications, as well as in the combination therapy of chronic upper respiratory tract infections. Its effectiveness in the treatment of acute respiratory viral infections and prevention of their complications has been substantiated by the pathogenetic mechanisms of the pharmacological action and proven by a number of experimental studies. The effectiveness and high safety of Imupret® have been confirmed by many years of the practical experience in wide medical practice, as well as a sufficient number of clinical trials of various phases and designs.Несмотря на достигнутые успехи в профилактике и лечении ОРВИ, их уровень ежегодно превышает уровень всей остальной инфекционной заболеваемости, а их доля в общей структуре инфекционной заболеваемости достигает 90-95 %. Поэтому разработка новых подходов к лечению ОРВИ и профилактики их осложнений остаются на сегодня актуальной проблемой в практической медицине и фармации. Лекарственное средство Имупрет® («Бионорика», Германия) содержит стандартизированный по содержанию биологически активных веществ экстракт BNO 1030, полученный по уникальной технологии фитониринга из семи растительных компонентов: корня алтея, цветков ромашки, травы хвоща полевого, листа ореха, травы тысячелистника, коры дуба и травы одуванчика, активно применяется для лечения заболеваний верхних дыхательных путей (тонзиллита, фарингита, ларингита), профилактики осложнений и рецидивов при ОРВИ. Важной составляющей фармакодинамики BNO 1030 является противовирусное и антибактериальное действие. В течение многих лет европейскими и отечественными учеными накоплена основательная база научных данных, которые описывают комплексное положительное влияние действующей субстанции BNO 1030 на систему иммунитета. Высокий научный потенциал, который лежит в основе концепции фитониринга, позволяет создать лекарственные средства не только высокого качества, но и с высокой эффективностью, сопоставимой с синтетическими препаратами аналогичного действия (всесторонние доклинические и клинические исследования по изучению механизмов действия, фармакологических эффектов, подтверждение эффективности и переносимости). В то же время научно обоснованный комплекс различных БАВ в определенном соотношении обеспечивает наличие ряда разнонаправленных эффектов (плейотропности), которые влияют на различные функции организма, в том числе и на определенные звенья патогенеза.Выводы. Лекарственный препарат Имупрет® является средством выбора при лечении ОРВИ, для профилактики их осложнений, а также в составе комбинированной терапии хронических инфекций верхних дыхательных путей. Его эффективность в лечении ОРВИ и профилактике их осложнений обоснована патогенетическими механизмами фармакологического действия и доказана рядом экспериментальных исследований. Эффективность и высокий уровень безопасности Имупрета® подтверждены практическим многолетним опытом использования в широкой медицинской практике, а также достаточным количеством клинических испытаний различных фаз и дизайнов.Незважаючи на досягнуті успіхи в профілактиці та лікуванні ГРВІ, їхні рівні щорічно перевищують рівень усієї іншої інфекційної захворюваності, а їх частка в загальній структурі інфекційної захворюваності сягає 90–95%. Тому розробка нових підходів до лікування ГРВІ та профілактики їх ускладнень залишаються на теперішній час актуальною проблемою в практичній медицині та фармації. Лікарський засіб Імупрет® («Біонорика», Німеччина), що містить стандартизований за вмістом біологічно активних речовин екстракт BNO 1030, отриманий за унікальною технологією фітонірингу з семи рослинних компонентів: кореня алтеї, квіток ромашки, трави хвоща польового, листя горіха, трави деревію, кори дуба та трави кульбаби, активно застосовується для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів (тонзиліту, фарингіту, ларингіту), профілактики ускладнень та рецидивів при ГРВІ. Важливою складовою фармакодинаміки BNO 1030 є противірусна і антибактеріальна дія. Впродовж багатьох років європейськими та вітчизняними вченими накопичено ґрунтовну базу наукових даних, які описують комплексний позитивний вплив діючої субстанції BNO 1030 на систему імунітету. Високий науковий потенціал, що лежить в основі концепції фітонірингу, дозволяє створити лікарські засоби не лише високої якості, але й з високою ефективністю, співставною з синтетичними препаратами аналогічної дії (всебічні доклінічні та клінічні дослідження щодо вивчення механізмів дії, фармакологічних ефектів, підтвердження ефективності та переносимості). Водночас науково обґрунтований комплекс різноманітних біологічно активних речовин у певному співвідношенні забезпечує наявність низки різноспрямованих ефектів (плейотропності), які впливають на різні функції організму людини, в тому числі й на певні ланки патогенезу.Висновки. Лікарський препарат Імупрет® є засобом вибору при лікуванні гострих інфекційних станів (ГРВІ), для профілактики їх ускладнень, а також у складі комбінованої терапії хронічних інфекцій верхніх дихальних шляхів. Його ефективність у лікуванні ГРВІ та профілактиці їхніх ускладнень обґрунтована патогенетичними механізмами фармакологічної дії та доведена низкою експериментальних досліджень. Ефективність та високий рівень безпеки Імупрету® підтверджений практичним багаторічним досвідом використання в широкій медичній практиці, а також достатньою кількістю клінічних випробувань різних фаз та дизайнів