An update of thin-toed gecko Tenuidactylus bogdanovi (Reptilia, Gekkonidae) population status in Odessa City, Ukraine

The new data regarding the current status of Bogdanov’s thin-toed gecko population in Odessa city are presented. A population density of lizards is relatively high. Fourteen individuals of T. bogdanovi (21.4 % of juveniles) were found at the “Moldavanka” historical district on an area of circa 3.75 hectares in late July — early August 2017. The positive dynamics of urban gecko’s population allows considering T. bogdanovi as naturalized adventive species — Turanian faunistic element in the fauna of Ukraine. The gecko’s population increase and steadily expands distributional area to several dozens of hectares, what was confirmed by indirect evidence. The scientific significance of only European population of T. bogdanovi is also highlighted. Photos of Bogdanov’s thin-toed gecko in its habitats in Odessa city are published for the first time.Представлены данные о современном состоянии популяции тонкопалого геккона Богданова в г. Одесса. Плотность населения ящериц достаточно высока. На рубеже июля и августа 2017 г. в историческом районе «Молдаванка» на площади около 3,75 га было выявлено четырнадцать особей T. bogdanovi (21,4 % этого числа составляли ювенилы). Положительная динамика городской популяции с полным на то основанием позволяет считать T. bogdanovi натурализовашимся адвентивным видом (туранский фаунистический элемент в фауне Украины). По косвенным признакам, геккон увеличивает численность и продолжает расширять область обитания, которая на сегодняшний день достигла нескольких десятков гектаров. Обсуждается научное значение единственной европейской популяции T. bogdanovi. Фотографии геккона Богданова в среде его обитания в черте г. Одесса публикуются впервые.Представлено відомості щодо сучасного стану популяції тонкопалого гекона Богданова в м. Одеса. Щільність населення ящірок є вельми високою. Наприкінці липня — на початку серпня 2017 року в історичному районі «Молдаванка» на ділянці площею близько 3,75 га було виявлено чотирнадцять особин T. bogdanovi, причому 21,4 % складали ювенільні особини. На основі позитивної динаміки міської популяції можна вважати T. bogdanovi натуралізованим адвентивним видом (туранський фауністичний елемент у фауні України). За непрямими ознаками, гекон збільшує чисельність і продовжує розширювати територію проживання, яка на сьогодні сягає кількох десятків гектарів. Обговорюється наукове значення єдиної в Європі популяції цього виду. Вперше опубліковано фотографії гекона Богданова в середовищі його існування в межах м. Одеса

Arabidopsis Iron Superoxide Dismutase FSD1 Protects Against Methyl Viologen-Induced Oxidative Stress in a Copper-Dependent Manner

Iron superoxide dismutase 1 (FSD1) was recently characterized as a plastidial, cytoplasmic, and nuclear enzyme with osmoprotective and antioxidant functions. However, the current knowledge on its role in oxidative stress tolerance is ambiguous. Here, we characterized the role of FSD1 in response to methyl viologen (MV)-induced oxidative stress in Arabidopsis thaliana. In accordance with the known regulation of FSD1 expression, abundance, and activity, the findings demonstrated that the antioxidant function of FSD1 depends on the availability of Cu2+ in growth media. Arabidopsis fsdl mutants showed lower capacity to decompose superoxide at low Cu2+ concentrations in the medium. Prolonged exposure to MV led to reduced ascorbate levels and higher protein carbonylation in fsdl mutants and transgenic plants lacking a plastid FSD1 pool as compared to the wild type. MV induced a rapid increase in FSD1 activity, followed by a decrease after 4 h long exposure. Genetic disruption of FSD1 negatively affected the hydrogen peroxide-decomposing ascorbate peroxidase in fsdl mutants. Chloroplastic localization of FSD1 is crucial to maintain redox homeostasis. Proteomic analysis showed that the sensitivity of fsd1 mutants to MV coincided with decreased abundances of ferredoxin and photosystem II light-harvesting complex proteins. These mutants have higher levels of chloroplastic proteases indicating an altered protein turnover in chloroplasts. Moreover, FSD1 disruption affects the abundance of proteins involved in the defense response. Collectively, the study provides evidence for the conditional antioxidative function of FSD1 and its possible role in signaling.Peer reviewe

Результаты применения обогащенной тромбоцитами аутоплазмы в спинальной нейрохирургии

Досліджено ефективність інтраопераційного місцевого застосування збагаченої тромбоцитами аутоплазми (ЗТА) при встановленні систем транспедикулярної стабілізації в поперековому відділі хребта – за динамікою регресу больового синдрому (використовували візуальну аналогову шкалу) та станом післяопераційної рани. Інтенсивність болю у групі пацієнтів, яким вводилась ЗТА (n = 20), в першу ж післяопераційну добу була істотно нижчою (1,6 ± 0,7 балів), порівняно з контролем (n = 30) (3,8 ± 0,9 балів), і перед випискою склала, відповідно, 0,3 ± 0,3 та 2,0 ± 0,4 балів. У всіх пацієнтів після введення ЗТА візуально відмічено значно меншу вираженість набряку та гіперемії країв рани. Ускладнень, побічних реакцій, системного впливу біопрепарату не спостерігали. Таким чином, місцеве введення ЗТА під час проведення відкритих хірургічних втручань на хребті є безпечною та ефективною процедурою, що дозволяє покращити перебіг раннього післяопераційного періоду.Исследована эффективность интраоперационного местного использования обогащенной тромбоцитами аутоплазмы (ОТА) при установке систем транспедикулярной стабилизации в поясничном отделе позвоночника – по динамике регресса болевого синдрома (применяли визуальную аналоговую шкалу) и состоянию послеоперационной раны. Интенсивность боли в группе пациентов, которым вводилась ОТА (n = 20), в первые же послеоперационные сутки была значительно ниже (1,6 ± 0,7 бала) по сравнению с контролем (n = 30) (3,8 ± 0,9 баллов), и перед выпиской составила, соответственно 0,3 ± 0,3 и 2,0 ± 0,4 баллов. У всех пациентов после введения ОТА визуально отмечена значительно меньшая выраженность отека и гиперемии краев раны. Осложнений, побочных реакций, системного воздействия биопрепарата не наблюдали. Таким образом, местное введение ОТА во время проведения открытых хирургических вмешательств на позвоночнике является безопасной и эффективной процедурой, которая позволяет улучшить течение раннего послеоперационного периода.Introduction. Рlatelet-rich plasma (PRP), a blood plasma separated by centrifugation with highly abundant platelets, has multiple applications in many healthcare fields for the improvement of soft and bone tissues regeneration. The studies of PRP implementation results in spine neurosurgery are of high demand in case of pathologies related to the degeneration or injury of living bone and cartilaginous elements of vertebral column, which require the installation of vertebral interbody fusion system. Purpose. Improvement of surgical treatment outcomes by means of improving postoperative wound healing and reducing pain severity after the installation of transpedicular fixation systems in the lumbar spine using a biotechnological method which has a multimodal effect on regeneration processes and is simple and cost-effective Materials and Methods. The results of transpedicular stabilization in lumbar spine vertebral column were assessed within the early postoperational period in two groups of patients comparable in age and health status with spondylolisthesis and spinal motion segment instability. Patients from the main group (n = 20, average age 47.8 ± 6.6 years) received PRP during the operation as compared to the control one (n = 30, average age 46.9 ± 5.6 years) without PRP injections. Results. It was found that during the first day post-operation the pain severity in the main group was significantly reduced (1.6 ± 0.7 points according to the visual analogous scale) as compared to the control (3.8 ± 0.9 points). Moreover, these characteristics before the discharge of the patients were 0.3 ± 0.3 and 2.0 ± 0.4 points respectively. It is noteworthy that the swelling and wound edges hyperemia were remarkably reduced after the PRP use. Finally, no complications, side-effect or systemic consequences of PRP were observed. Conclusions. Therefore, the local injections of PRP during the installment of transpedicular stabilization system in lumbar spine is easyto-handle and safe approach favoring the quick recovery in early postoperational period

Use and perspectives of nitric oxide donors in agriculture

[Mini-review] Nitric oxide (NO) has emerged in the last 30 years as a key molecule involved in many physiological processes in plants, animals and bacteria. Current research has shown that NO can be delivered via donor molecules. In such cases, the NO release rate is dependent on the chemical structure of the donor itself and on the chemical environment. Despite NO's powerful signaling effect in plants and animals, the application of NO donors in agriculture is currently not implemented and research remains mainly at the experimental level. Technological development in the field of NO donors is rapidly expanding in scope to include controlling seed germination, plant development, ripening and increasing shelf-life of produce. Potential applications in animal production have also been identified. This concise review focuses on the use of donors that have shown potential biotechnological applications in agriculture. Insights are provided into (i) the role of donors in plant production, (ii) the potential use of donors in animal production and (iii) future approaches to explore the use and applications of donors for the benefit of agricultur

Re-interpreting plant morphological responses to UV-B radiation

There is a need to reappraise the effects of UV-B radiation on plant morphology in light of improved mechanistic understanding of UV-B effects, particularly elucidation of the UV RESISTANCE LOCUS 8 (UVR8) photoreceptor. We review responses at cell and organismal levels, and explore their underlying regulatory mechanisms, function in UV protection and consequences for plant fitness. UV-induced morphological changes include thicker leaves, shorter petioles, shorter stems, increased axillary branching and altered root:shoot ratios. At the cellular level, UV-B morphogenesis comprises changes in cell division, elongation and/or differentiation. However, notwithstanding substantial new knowledge of molecular, cellular and organismal UV-B responses, there remains a clear gap in our understanding of the interactions between these organizational levels, and how they control plant architecture. Furthermore, despite a broad consensus that UV-B induces relatively compact architecture, we note substantial diversity in reported phenotypes. This may relate to UV-induced morphological changes being underpinned by different mechanisms at high and low UV-B doses. It remains unproven whether UV-induced morphological changes have a protective function involving shading and decreased leaf penetration of UV-B, counterbalancing trade-offs such as decreased photosynthetic light capture and plant-competitive abilities. Future research will need to disentangle seemingly contradictory interactions occurring at the threshold UV dose where regulation and stress-induced morphogenesis overlap. We review the effects of UV-B on plant morphology, using the improved mechanistic understanding of UV perception and signalling following elucidation of the UVR8 photoreceptor to reappraise published results. Despite a substantially improved understanding of molecular, cellular and organismal UV-B responses, there remains a clear gap in our knowledge of the interactions between these organisational levels, their function in UV-protection, and consequences for plant fitness and plant-plant interactions. Future research will need to disentangle the seemingly contradictory interactions and substantial diversity in reported phenotypes that occur at the threshold UV dose where regulation and stress-induced morphogenesis overlap.Peer reviewe

A new record of Arceuthobium oxycedri (Santalaceae s. l.) on Platycladus orientalis (Cupressaceae) in Crimea

The location of massive Arceuthobium oxycedri invasion on (Platycladus orientalis) within the Sevastopol city boundaries is reported.У повідомленні міститься інформація про виявлення на території м. Севастополя випадку масового ураження арцеутобієм ялівцевим (Arceuthobium oxycedri) насаджень біоти східної (Platycladus orientalis).Сообщается о выявлении на территории г. Севастополя случая массивного поражения можжевелоядником (Arceuthobium oxycedri) насаждений плосковеточника восточного (Platycladus orientalis)

Cytoskeleton in the Parasitic Plant Cuscuta During Germination and Prehaustorium Formation

Although cytoskeleton is a driving force for cell division and growth in higher plants, there is little evidence about its components in parasitic angiosperms. Microtubules and actin filaments in cells of shoot apical meristem and root-like structure of stem holoparasites European (C. europaea L.) and Eastern (C. monogyna Vahl.) dodders, as well as in prehaustorium, the specific organ adapted to parasitism, were visualized for the first time by immunolabeling and fluorescence microscopy. The significance of cytoskeletal elements during germination and prehaustorium formation was addressed by treatments with taxol, oryzalin, latrunculin B, cytochalasin B/D, jasplakinolide, and 2,3-butanedione monoxime. In shoot apical meristem many dividing cells were observed, in contrast to root-like structure, devoid of cell divisions. Cortical microtubules were oriented transversely and/or obliquely, while actin filaments were randomly distributed in cells of both organs. Furthermore, longitudinal cortical microtubules were present in digitate cells of prehaustorium, and transverse arrays were found in its file cells. Long and short random actin filaments were also observed in prehaustorium cells. Thus, it was shown that the cytoskeleton in dodder shoot cells is organized in a similar way to non-parasitic dicots, while cytoskeletal organization has some peculiarities in quickly senescing root-like structure and prehaustorium

Якість життя хворих після пункційної вертебропластики, проведеної з приводу травматичних компресійних переломів тіл хребців

Objective. To analyze the effectiveness of percutaneous vertebroplasty (PV) based on the quality of life (QOL) evaluation in the short-term and long-term postoperative periods in patients with traumatic vertebral compression fractures (VCF).Materials and methods. The quality of life was analyzed in 160 patients after PV in the Department of Miniinvasive and Laser Spinal Neurosurgery in Romodanov Neurosurgery Institute of NAMS of Ukraine in 2002–2016.Results. Before the operation, the Oswestry Disability Index (ODI) was 57.7±1.6 % that corresponded to severe disability; in the early post-operative period, in 3 days after intervention, it significantly (p <0.001) decreased to 31.2±1.3 %, that corresponded to moderate disability. After 3 months, the ODI decreased to 18.8±1.4 % (p <0.05), demonstrating minimal disability. After 6 months, there was a tendency to further decreasing of ODI (18.5±1.4 %).In the long-term postoperative period, there were no significant changes in QOL and, consequently, the disability grade: after 1 year, ODI was 18.4±1.3; in 3 years — 18.2±1.3; in the period over 3 years — 18.3±1.3, that corresponded to the minimum disability.There was no significant difference in the short-term and long-term PV outcomes in patients from different age groups.Conclusions. This analysis showed that PV allows significantly reduce the disability grate in patients of any age with isolated traumatic VCF and significantly improve their QOL as soon as possible. The functional results of this pathology treatment with PV technique remain positive for a long (up to 12.5 years) observation period.Цель: проанализировать результаты пункционной вертебропластики (ПВП) по данным комплексной оценки качества жизни (КЖ) в ближайший и отдаленный послеоперационный период у больных разных возрастных групп с изолированными травматическими компрессионными переломами тел позвонков.Материалы та методы. Проанализированы показатели КЖ у 160 больных, прооперированых методом ПВП в клинике малоинвазивной и лазерной спинальной нейрохирургии ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины» в 2002–2016 гг. Возраст больных на момент проведения ПВП – от 15 до 78 лет, средний возраст – (50,3±13,1) года. В возрасте <60 лет прооперированы 106 больных, в пожилом и старческом (≥60 лет) – 54. Продолжительность периода от момента травмы до операции составила 2,2 нед в целом по группе, 1,9 и 3,6 нед – у больных в возрасте <60 лет и ≥60 лет соответственно. Все больные, включенные в исследование, сообщили о значительной силе травмирующего агента (падение с высоты, дорожно-транспортное происшествие). Критерием исключения из исследования была низкоэнергетическая травма. Максимальный срок сбора катамнеза составил 12,5 года.Результаты. Индекс Освестри (Оswestry Disability Index (ODI)), который до операции в целом по группе составлял (57,7±1,6)%, что соответствовало инвалидизации тяжелой степени, через 3 дня после операции существенно (p<0,001) снизился и составил (31,2±1,3)%, что соответствовало умеренной инвалидизации. Через 3 мес ODI снизился до (18,8±1,4)% (p<0,05), что соответствовало минимальной инвалидизации. Через 6 мес наблюдали тенденцию к дальнейшему снижению ODI ((18,5±1,4)%).В отдаленный послеоперационный период существенных изменений КЖ и, соответственно, степени инвалидизации, не произошло: в общей группе ODI в среднем составлял (18,4±1,3) % через 1 год, (18,2±1,3) – через 3 года, (18,3±1,3)% – через >3 лет, что соответствовало минимальной инвалидизации.Клинические результаты ПВП в ближайший и отдаленный период у больных разных возрастных групп существенно не отличались.Выводы. Методика ПВП позволяет в короткие сроки существенно снизить степень инвалидизации больных любого возраста с изолированными травматическими компрессионными переломами тел позвонков и значительно улучшить их КЖ. Функциональные результаты лечения данной патологии методом ПВП остаются положительными в течение длительного (до 12,5 года) срока наблюдения.Мета: проаналізувати результати моніторингу ефективності пункційної вертебропластики (ПВП) за даними комплексної оцінки якості життя (ЯЖ) у найближчий та віддалений післяопераційний період у хворих різних вікових груп з ізольованими травматичними компресійними переломами тіл хребців.Матеріали та методи. Проаналізовано показники ЯЖ у 160 хворих, прооперованих методом ПВП у клініці малоінвазивної та лазерної спінальної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України» у 2002–2016 рр. Вік хворих на момент проведення ПВП – від 15 до 78 років, середній вік – (50,3±13,1) року. У віці <60 років прооперовано 106 хворих, у похилому і старечому (≥60 років) – 54. Тривалість періоду від моменту травми до операції становила 2,2 тиж у цілому по групі, 1,9 та 3,6 тиж – у хворих віком <60 років і ≥60 років відповідно. Усі хворі, залучені в дослідження, повідомили по значну силу травмувального агента (падіння з висоти, дорожньо-транспортна пригода). Критерієм вилучення із дослідження була низькоенергетична травма. Найбільший термін збору катамнезу становив 12,5 року.Результати. Індекс Освестрі (Оswestry Disability Index (ODI)), який до операції в цілому по групі становив (57,7±1,6)%, що відповідало інвалідизації тяжкого ступеня, через 3 дні після операції істотно (p<0,001) знизився і становив (31,2±1,3)%, що відповідало помірній інвалідизації. Через 3 міс ODI знизився до (18,8±1,4)% (p<0,05), що відповідало мінімальній інвалідизації. Через 6 міс спостерігали тенденцію до подальшого зниження ODI ((18,5±1,4)%).У віддалений післяопераційний період істотних змін ЯЖ і, відповідно, ступеня інвалідизації не відбувалось: у загальній групі ODI в середньому становив (18,4±1,3)% через 1 рік, (18,2±1,3)% – через 3 роки, (18,3±1,3)% – через >3 роки, що відповідало мінімальній інвалідизації.Клінічні результати ПВП у найближчий та віддалений період у хворих різних вікових груп істотно не відрізнялись.Висновки. Методика ПВП дає змогу в короткі терміни суттєво знизити ступінь інвалідизації хворих будь-якого віку з ізольованими травматичними компресійними переломами тіл хребців та значно поліпшити їх ЯЖ. Функціональні результати лікування цієї патології методом ПВП залишаються позитивними протягом тривалого (до 12,5 року) терміну спостереження

Loranthus europaeus (Loranthaceae) in Ukraine: an overview of distribution patterns and hosts

Updated information on geographic distribution patterns and hosts of Loranthus europaeus in Ukraine is presented as a list of known localities and a schematic map based on data of field observations, herbarium collections, and literature sources. The field study areas with eight localities directly surveyed by the authors included: Chernivtsi Region (Hertsayivs'ky and Kelmenets'ky districts), Zakarpattia (Transcarpathian) Region (Rakhivs'kyi District) and Khmelnyts'kyi Region (Kamianets-Podils'ky District) of Ukraine. In Ukraine L. europaeus has been recorded since the 19th century. In total, it was reported from ca. 30 localities in Ukraine, mostly in the southwestern regions of the country at the northeastern limits of the Eastern European part of its range. The records from Kyiv Region and Crimea remain questionable. Within its range in Ukraine, L. europaeus parasitizes Quercus species as its primary hosts. In our opinion, this mistletoe species is not expected to become a noxious pest causing considerable damage for the Ukrainian forests, unlike the European mistletoe, Viscum album. Moreover, L. europaeus is recommended for special protection in Khmelnyts'kyi Region and is included in the list of regionally rare plants of administrative units of Ukraine.У статті наведено оновлені відомості щодо поширення та рослин-господарів рідкісного стеблового напівпаразита дубової омели європейської (Loranthus europaeus) в Україні у вигляді переліку локалітетів та схематичної мапи, складеної на основі польових спостережень, опрацювання гербарних зборів та літературних джерел. Авторами було безпосередньо досліджено близько восьми локалітетів у Чернігівській (Герцаївський та Кельменецький райони), Закарпатській (Рахівський район) та Хмельницькій (Кам'янець-Подільський район) областях. Перші знахідки L. europaeus в Україні відомі з 19 ст. Загалом, цей вид знайдено у близько 30 локалітетах переважно у південно-західний частині України, де він перебуває на північно-східній межі східноєвропейського ареалу. Знахідки у Київський області та Криму потребують підтвердження. Головними господарями L. europaeus в Україні є різні види дубів (Quercus spp.). Цей вид омели, на відміну від омели білої (Viscum album), не завдає суттєвої шкоди лісам України і наразі вона не вважається фітокарантинним видом. Більш того, L. europaeus рекомендовано охороняти на регіональному рівні у Хмельницькій області