Electroosmotically generated disinfectant from urine as a by-product of electricity in microbial fuel cell for the inactivation of pathogenic species

This work presents a small scale and low cost ceramic based microbial fuel cell, utilising human urine into electricity, while producing clean catholyte into an initially empty cathode chamber through the process of electro-osmostic drag. It is the first time that the catholyte obtained as a by-product of electricity generation from urine was transparent in colour and reached pH>13 with high ionic conductivity values. The catholyte was collected and used ex situ as a killing agent for the inactivation of a pathogenic species such as Salmonella typhimurium, using a luminometer assay. Results showed that the catholyte solutions were efficacious in the inactivation of the pathogen organism even when diluted up to 1:10, resulting in more than 5 log-fold reduction in 4 min. Long-term impact of the catholyte on the pathogen killing was evaluated by plating Salmonella typhimurium on agar plates and showed that the catholyte possesses a long-term killing efficacy and continued to inhibit pathogen growth for 10 days

Раціональність як реляційність: синтетична єдність відмінностей в трансцендентальному просторі границі

У статті висвітлюються проблеми «постсучасної» раціональності, визначальною характеристикою котрої покладається іманентна пограничність. Відношення та Іншість розглядаються як визначальні предикати раціональності, які в класичній парадигмі імплікують принципи рефлексійності, конструктивності, співмірності. Корелятами означених принципів у постструктуралістській раціональності визначаються повторність (ітеративність), фрагментарність, подвоєння, розрізняння. Конгруентність класичної та постсучасної раціональності зумовлена еквівалентністю понять трансцендентальності та пограничності. Синтетична єдність (розбіжність та зв'язок) з її специфікацією принципами пов’язання та розрізняння, визначається через медіативну функцію судження, структура якого фундується параметрами реляційності.В статье освещаются проблемы «постсовременной» рациональности, определяющей характеристикой которой полагается имманентная пограничность. Отношение и Другость рассматриваются как определяющие предикаты рациональности, которые имплицируют принципы рефлексивности, конструктивности, соразмерности в классической парадигме. Коррелятами обозначенных принципов в постструктуралистской рациональности являются повторность (итеративность), фрагментарность, удвоение, различание. Конгруэнтность классической и постсоврменной рациональности обусловлена эквивалентностью понятий трансцендентальности и пограничности. Синтетическое единств (различие и связь) с его спецификацией в позициях увязывания и различания, определяется через медиативную функцию суждения, структура которого фундируется параметрами реляционности.The paper illuminates some problems of the post-contemporary rationality that possesses the immanent borderness as its distinctive feature. The Relationality and the Anotherness are investigaled as the common predicates of rationality that implicate the “classical” principles of reflexity, constructiveness, proportionality. The main principles of the poststructuralistic rationality correlating with the classical ones are recurrence (iterativity), doubleness, fragmentariness, differance. The congruence of the classical rationality and the post-contemporary one is caused by the equivalency of the concepts “transcendentality” and “borderness”. The synthetical unity (relation between deviation and connection) with its specification by the linking and the differance principles is determined by the mediative function of the assertion that is structured by the relationality parameters

Fertilizer value of urine in pumpkin (Cucurbita maxima L.) cultivation

The fertilizer value of human urine was compared with mineral fertilizer in pumpkin (Cucurbita maxima) cultivation at a dose of 113 kg N ha-1 with no-fertilization used as control. The growth of the vine was better in urine fertilized pumpkins than in mineral fertilized and non-fertilized pumpkins. Total fruit biomass was higher in mineral fertilized plants compared to urine fertilized and non-fertilized pumpkins. Urine fertilized pumpkins may have suffered from lower potassium or higher chloride, thus they produced fewer flowers and fruits. However, total fruit biomass and the number of fruits were slightly higher in urine fertilized plants than in their non-fertilized counterparts, i.e. 17.2 t ha-1 more pumpkin could be produced with urine fertilizer. The microbial hygiene quality as well as the contents of soluble sugars, protein and taste quality were similar in all treatments, but lower nitrate and higher chloride contents were recorded in urine fertilized pumpkins than other treatments. In conclusion, our study shows that the production rate of urine fertilized pumpkins was somewhat lower than mineral fertilized pumpkins but it was higher than non-fertilized pumpkins. The hygienic quality was equally good with all treatments.;Puhtaan virtsan lannoitearvoa tutkittiin kurpitsan kasvatuksessakäyttämällä 113 kg typpeä hehtaaria kohden. Verranteina olivat lannoittamatta jättäminen ja mineraalilannoittaminen. Virtsalannoitettuna kurpitsan varsisto kasvoi pidemmäksi kuin mineraalilannoitettuna tai lannoittamattomana. Kuitenkin mineraalilannoitus tuotti enemmän satoa kuin virtsalannoitus tai lannoittamatta jättäminen. On mahdollista, että virtsalannoitettuna kurpitsat kärsivät kaliumin puutteesta, sillä niihin kehittyi vähemmän kukkia ja siten myös vähemmän hedelmiä kuin mineraalilannoitettuihin kurpitsoihin. Virtsalla lannoitetusta maasta saatiin kurpitsasatoa 17,2 tonnia hehtaarilta enemmän kuin lannoittamattomasta maasta saatiin. Kaikilla tavoin lannoitettujen kurpitsamaiden sadon mikrobiologinen laatu oli moitteeton ja maku sekä sokeri- ja valkuaisainepitoisuudet olivat yhtäläisiä. Virstalannoitetuissa maissa kasvaneissa kurpitsoissa oli vähemmän nitraattia, mutta enemmän kloridia kuin mineraalilannoitetuissa tai lannoittamattomissa maissa kasvaneissa kurpitsoissa. Tutkimuksen mukaan virtsa kurpitsan kasvualustan lannoitteena ei aiheuta sadolle kemiallisia tai hygieenisiä haittoja, ja virtsalannoitus tuottaa paremman sadon kuin lannoittamatta jättäminen. Kuitenkin mineraalilannoitus tuotti tutkimuksen verranteista suurimman sadon