Julien Gracq, entre carnets et romans

Comme les deux versants d’un même massif, les romans et les carnets se répondent à l’intérieur de l’oeuvre gracquienne dans une symétrie presque parfaite : l’écriture des romans occupe la première partie de la carrière de l’écrivain, celle des carnets la seconde. Pourtant, ce qui frappe dans les travaux de la critique gracquienne, c’est le fait qu’aucune image, aucun motif n’ont été proposés pour distinguer les exigences et les possibilités respectives de ces deux genres, qui ont été le plus souvent considérés indifféremment, à l’intérieur d’un continuum. Or, voilà le rôle symbolique que nous proposons de donner aux « régions indécises » tant célébrées par Gracq, à ces régions qui, au contraire par exemple des Alpes ou de la côte, ne présentent aucun trait saillant mais apparaissent comme des lieux indistincts. La valeur de cette image paraît emblématique des possibilités qu’offre l’écriture des carnets. Du point de vue de l’écrivain, le carnet représente en effet le lieu où l’indécision, c’est-à-dire l’absence de la nécessité de choisir, a libre cours, là où la contrainte et la clôture ne pèsent guère. Mais, ce qui confère aux régions indécises leur pertinence et leur force d’évocation, c’est le fait qu’elles indiquent une ligne de partage à l’intérieur de l’oeuvre. Non seulement elles permettent de mieux apprécier les exigences de l’écriture des carnets gracquiens, mais elles contribuent à renouveler la compréhension de son art du roman. Envisagées par la négative, ces régions indécises représentent en quelque sorte ce à quoi le roman est soustrait. Au contraire du carnet, le roman représente en effet le lieu de la décision. Pour Gracq, l’écriture d’un roman impose la nécessité de choisir, c’est-à-dire l’obligation de discriminer les possibilités qui ne seront pas retenues. Tandis que le carnet apparaît comme un espace d’accueil et d’évasion, le roman représente pour Gracq, et au contraire de ce qui est généralement admis, un art du renoncement.Like two slopes of the same mountain, the novels and notebooks respond in near-perfect symmetry within the Gracqian canon: novel writing occupies the first part of the writer’s career, the notebooks the second. But what is striking in the Gracqian critique is the fact that no image, no motif has been summoned to distinguish the respective demands and possibilities of these two genres, more often left indistinguishable within a continuum. We therefore propose to give a symbolic role to the “indecisive regions” so celebrated by Gracq, regions that, unlike the Alps or the coast for instance, are non-descript, indistinct places, lacking salient features. Such an image is emblematic of the possibilities offered by the notebook writings. From the writer’s viewpoint, the notebook is a haven of indecision, where there is no need to choose, a place of freedom untrammeled by constraint or closure. But what makes the indecisive regions relevant and evocatively forceful is their concomitant line of sharing within the Gracqian oeuvre. Not only do they make it possible to better appreciate the writing demands of Gracq’s notebooks, but they help refresh the understanding of his fictional art. From a negative perspective, these indecisive regions point to the novel’s burdensome demands. Unlike the notebook, the novel represents the place of decision. For Gracq, writing a novel imposes the need to choose, the obligation to discriminate among possibilities not chosen. While the notebook appears as a welcoming divertissement, and contrary to what is generally acknowledged, for him the novel represents an art of renunciation

Île et désirs de l’interdit dans Le Rivage des Syrtes de Julien Gracq

Dans les parcours de l’aventure qui marquent les univers fictionnels de Julien Gracq, tout semble commencer par un déplacement dans l’espace qui s’impose aux héros. Sauf en de rares exceptions, le récit prend la forme d’un voyage annoncé dès l’incipit. Dans Le Rivage des Syrtes, roman élu par le Prix Goncourt et distinction refusée par l’écrivain, la traversée de la mer des Syrtes entreprise par le protagoniste en direction de l’île de Vezzano revêt la même signification symbolique que celle d’un voyage annonciateur d’une découverte. Dans ce projet qui lui fera prendre conscience de l’inconnu, il rompt avec la banalité du quotidien pour, finalement, contempler « la lumière jaillie de la mer ». Atteindre cette l’île, ce lieu du désir et de la découverte, c’est le défi posé au héros afin qu’il retrouve son identité à travers un processus symbolique et une pratique de mise en altérité.On the adventurous paths that mark Julien Gracq’s fictional worlds, the heroes are often subjected to a spatial displacement. And this occurs, with few exceptions, throughout the different texts, right from their incipit. In the Prix Goncourt awarded novel Le Rivage des Syrtes for example, – a prize Julien Gracq declined – the protagonist’s crossing of the sea of Syrtes to the Island of Vezzano, conveys the same symbolism of a foregoing voyage towards a discovery. This project will allow him to experiment a vision of the forbidden. He breaks away from the everyday life’s triviality in order to finally be able to contemplate “la lumière sortie de la mer.” The island is the place of desire and discovery. The hero’s strife for arriving on the island mimics his process of finding his own identity, by means of the symbolic relation he establishes with the otherness.info:eu-repo/semantics/publishedVersio

Ecological sensibility and the experience of nature in the twentieth-century French literature of Jean Giono, Marguerite Yourcenar and Julien Gracq

This essay provides a survey of relevant works by Jean Giono, Marguerite Yourcenar and Julien Gracq, three major authors of twentieth-century French literature. All of these authors attempt in various ways to overcome the nature-culture dualism, a largely neglected topic in modern French literature, which is in accordance with a Romantic conception of nature. The following article falls into two parts. In the first part, I will analyse selected examples of experiences of nature that reflect an awareness of the complex interdependence of humans and their natural environment, i.e. a basic form of ecological sensibility. In the second part, I propose to explore the correlation between ecological sensibility and the search for the good life, which aims at cultural and social change. Finally, I will evaluate the three writers’ debt to Romantic ecology and where they transcend it in order to create a modern ecological awareness informed by environmental ethics and science.Este ensayo proporciona una visión general de las obras de Jean Giono, Marguerite Yourcenar, and Julien Gracq, tres grandes autores de la literatura francesa del siglo XX. Estos escritores intentan superar de diferentes formas el dualismo naturaleza-cultura, un tema en gran medida olvidado en la literatura francesa moderna, que está de acuerdo con una concepción romántica de la naturaleza. El siguiente artículo se divide en dos partes. En la primera parte analizaré una selección de ejemplos de experiencias de la naturaleza que reflejan un conocimiento de la compleja interdependencia de los humanos con su entorno natural, es decir, una forma básica de sensibilidad ecológica. En la segunda parte propongo explorar la correlación entre la sensibilidad ecológica y la búsqueda de una buena vida, que pretende cambio cultural y social. Finalmente, evaluaré la deuda de los tres escritores hacia la ecología romántica y dónde la trascienden para crear una conciencia ecológica moderna influida por la ética medioambiental y la ciencia

Ecological sensibility and the experience of nature in the twentieth-century French literature of Jean Giono, Marguerite Yourcenar and Julien Gracq

This essay provides a survey of relevant works by Jean Giono, Marguerite Yourcenar and Julien Gracq, three major authors of twentieth-century French literature. All of these authors attempt in various ways to overcome the nature-culture dualism, a largely neglected topic in modern French literature, which is in accordance with a Romantic conception of nature. The following article falls into two parts. In the first part, I will analyse selected examples of experiences of nature that reflect an awareness of the complex interdependence of humans and their natural environment, i.e. a basic form of ecological sensibility. In the second part, I propose to explore the correlation between ecological sensibility and the search for the good life, which aims at cultural and social change. Finally, I will evaluate the three writers’ debt to Romantic ecology and where they transcend it in order to create a modern ecological awareness informed by environmental ethics and science.Este ensayo proporciona una visión general de las obras de Jean Giono, Marguerite Yourcenar, and Julien Gracq, tres grandes autores de la literatura francesa del siglo XX. Estos escritores intentan superar de diferentes formas el dualismo naturaleza-cultura, un tema en gran medida olvidado en la literatura francesa moderna, que está de acuerdo con una concepción romántica de la naturaleza. El siguiente artículo se divide en dos partes. En la primera parte analizaré una selección de ejemplos de experiencias de la naturaleza que reflejan un conocimiento de la compleja interdependencia de los humanos con su entorno natural, es decir, una forma básica de sensibilidad ecológica. En la segunda parte propongo explorar la correlación entre la sensibilidad ecológica y la búsqueda de una buena vida, que pretende cambio cultural y social. Finalmente, evaluaré la deuda de los tres escritores hacia la ecología romántica y dónde la trascienden para crear una conciencia ecológica moderna influida por la ética medioambiental y la ciencia

El ritmo de la espera en Le Roi Cophetua de Julien Gracq

Entre los días 19 y 21 de febrero de 1997, se dio cita en Santiago de Compostela un considerable número de especialistas llegados desde todos los puntos de España para hablar de Filología Francesa. A estas jornadas organizadas por el Departamento de Filología Francesa e Italiana de la Universidad de Santiago de Compostela en colaboración con la Asociación de Profesores de Filología Francesa de la Universidad Española (APFFUE), se presentaron cerca de un centenar de comunicaciones, agrupadas temáticamente en las secciones de Lingüística, Literatura, Metodología de la enseñanza del francés y traducción e Historia de la lengua

Dominique Perrin, De Louis Poirier à Julien Gracq

All’indomani della scomparsa di Julien Gracq, al secolo Louis Poirier, Dominique Perrin compone un’esauriente biografia intellettuale dello scrittore, facendo il punto sullo stato della critica sino ad oggi ed attingendo largamente ai maggiori studiosi di Julien Gracq, da Bernhild Boie che ha curato l’edizione nella collana della Pléiade delle Œuvres complètes a, fra gli altri, Michel Murat, André Peyronie, Didier Anzieu. Suddivisa in tre parti, la monografia, se da un lato mira a collocare l..

Композиционная организация художественного текста

Стаття присвячена дослідженню особливостей композиційної структури художнього тексту. Розглядаються аспекти тлумачення поняття композиції на основі формотворчого та змістового підходів. Наведено головні принципи виділення композиційних фрагментів тексту згідно з формальною структурою та семантичним наповненням. Охарактеризовано також прийоми досягнення лінійної та глобальної зв‘язностей тексту (когезії та когерентності).The article deals with the investigation of the compositional structure of a fiction narrative text. Approaches to the definition of composition, based on the formal and content aspects, are envisaged. The major principles of textual compositional fragmentation according to the formal structure and semantic content are specified. Besides, the means to achieve textual integrity (cohesion and coherence) are characterized.Статья посвящена исследованию особенностей композиционной структуры художественного текста. Рассмотрены аспекты толкования понятия композиции на основе формального и содержательного подходов. Обозначены главные принципы выделения композиционных фрагментов текста на основе их формальной структуры и семантического наполнения. Охарактеризовано также приемы достижения линейной и глобальной связности текста (когезии и когерентности)

Метафора и символ в романе Ж. Грака «Побережье Сирта»

У статті аналізуються метафоричні образи та символи у романі Жульєна Грака «Узбережжя Сирта», встановлюється їх зв'язок з ідейно-смисловими домінантами роману. Символи у створеному автором семантичному універсумі розташовуються між двома полюсами напруги: з одного боку, атмосфера стагнації, з іншого – очікування змін. Протистояння головних персонажів відображається у символіці пейзажу: мінливого моря та непорушності земної тверді. Символіка кольорів побудована на протиставленні домінуючого в романі сірого, який асоціюється з буденністю і занепадом, і світла, яке створює настрій сподівань і мрій.The article examines the metaphorical images and characters in Julien Gracq’s novel "The Coast of Syrtes", established their relationship with the ideological and semantic dominants novel. Characters in the semantic universe created by the author are the two poles of tension: on the one hand, the atmosphere of stagnation on the other - waiting for change. Confronting the major characters displayed in the symbolism of the landscape: a changing sea and the inviolability of the earth's solid. Symbolism of colors is based on the contrast of gray dominating the novel, which is associated with day and decline, and the light that creates a mood of hope and dreams.В статье анализируются метафорические образы и символы в романе Жульена Грака «Побережье Сирта», устанавливается их связь с идейно-смысловыми доминантами романа. Символы в созданном автором семантическом универсуме располагаются между двумя полюсами напряжения: с одной стороны, атмосфера стагнации, с другой - ожидание перемен. Символика цветов построена на противопоставлении доминирующего в романе серого, который ассоциируется с обыденностью и упадком, и света, которое создает настроение надежд и мечтаний

Gracq, Julien i Sartre, Jean-Paul (1991): Somnis de llibertat.

Sin resume