СТРУКТУРНА РЕАКЦІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ ТКАНИНИ ТА СУДИН МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ В ТЕРМІНАЛЬНІЙ СТАДІЇ МОДЕЛЮВАННЯ ГОСТРОГО ПЕРИТОНІТУ

The aim of our investigation was an experimental study of changes in the structure of pulmonary tissue and vessels of the pulmonary circulation at the terminal stage of acute peritonitis. Materials and Methods. Morphometric (measurement of thickness of interalveolar septa and diameter of alveoli) histological for the studying the structure of lung tissue and vessels with light-optical microscopy, statistical. The experiments were performed on 40 white male rats: 10 animals made up an intact control group; acute peritonitis (terminal stage) was modeled in 30 animals. Results and Discussion. The character and dynamics of structural changes development, the range of compensatory and adaptive reactions are the fundamental component of the searching for correction of the negative impact of pathological factors to the body. The study of peritonitis remains an urgent problem of modern clinical medicine. Since peritonitis leads to severe organ pathology, the development of multiple organ failure and death. Further narrowing of the lumen of the alveoli and accumulation of the transudate in the pulmonary interstitium were found after 36 hours from the start of the experiment. In the terminal phase, a paralyzed expansion of the arterial lumen and a collapsed state of the veins were observed. The character of the morpho-functional changes in the lung tissue and vessels of the small circulation, established in the process of experiment, their dynamics and depth testify to the pronounced effect of toxic metabolic products in the development of endotoxicosis. Conclusions. Experimental acute peritonitis in white male rats at the terminal stage caused a significant narrowing of the diameter of the alveoli and the lumen of bronchioles against the background of a significant thickening of the interalveolar septa. Endotoxicosis in the conditions of this pathology caused the development of dystrophic processes and disruption of normal tissue-vascular relationships in the lung tissue.Целью нашего исследования было экспериментальное изучение изменений в структуре легочной ткани и сосудов малого круга кровообращения в условиях развития терминальной стадии острого перитонита. Материал и методы. Морфометрические (измерение толщины межальвеолярных перегородок, диаметра альвеол), гистологический с целью изучения структуры легочной ткани и сосудов на светооптическом уровне, статистический. Эксперименты выполнены на 40 белых крысах-самцах: 10 животных составляли интактную конт­рольную группу, у 30 животных моделировали острый перитонит (терминальную стадию). Результаты. Характер и динамика развития структурных изменений, диапазон компенсаторных и адаптационных реакций являются фундаментальной составляющей поиска коррекции негативного влияния патологи­ческих факторов на организм. Исследование перитонита остается актуальной проблемой современной клини­ческой медицины, что связано с тяжестью течения данной патологии, развитием полиорганной недостаточности и частотой летальных исходов. После 36 часов от начала эксперимента отмечено дальнейшее сужение просвета альвеол, накопления транссудата в легочном интерстиции. В терминальной стадии наблюдали паралитичное расширение просвета артерий и коллабированное состояние вен. Характер установленных в процессе эксперимента морфологических изменений в легочной ткани и сосудах малого круга кровообращения, их динамика и глубина свидетельствуют о выраженном воздействии токсических продуктов обмена в процессе развития эндотоксикоза. Выводы. Экспериментальный острый перитонит у белых крыс-самцов в терминальной стадии вызвал су­щественное сужение диаметра альвеол и просвета бронхиол на фоне значительного утолщения межальвеолярных перегородок. Эндотоксикоз в условиях данной патологии вызвал развитие дистрофических процессов и нарушение нормальных тканево-сосудистых взаимоотношений в легочной ткани. В терминальной стадии острого перитонита наблюдали паралитичное расширение просвета артерий и коллабированное состояние вен малого круга кровообращения, что можно расценивать как декомпенсацию кровообращения и дисфункцию органа.Метою нашого дослідження було експериментальне вивчення змін у структурі легеневої тканини та судин малого кола кровообігу за умов експериментального моделювання термінальної стадії гострого перитоніту. Матеріал і методи. Морфометричний (вимірювання товщини міжальвеолярних перегородок, діаметра альвеол); гістологічний, з метою вивчення структури легеневої тканини і судин на світлооптичному рівні, статистичний. Експерименти виконано на 40 білих щурах-самцях, 10 тварин складали інтактну контрольну групу, 30 тваринам моделювали гострий перитоніт (термінальну стадію). Результати. Характер і динаміка розвитку структурних змін, діапазон компенсаторних і адаптаційних реакцій є фундаментальною складовою пошуку корекції негативного впливу патологічних факторів на організм. Дослідження перитоніту залишається актуальною проблемою сучасної клінічної медицини, що пов’язано з тяжкістю перебігу даної патології, розвитком поліорганної недостатності і частотою летальних випадків. Після 36 год від початку експерименту відзначено істотне звуження просвіту альвеол, накопичення транссудату в легеневому інтерстиції. В термінальній стадії спостерігали паралітичне розширення просвіту артерій і колабований стан вен. Характер встановлених в процесі експерименту морфологічних змін у легеневій тканині та судинах малого кола кровообігу, їх динаміка і глибина свідчать про виражений токсичний вплив продуктів обміну в процесі розвитку ендотоксикозу. Висновки. Експериментальний гострий перитоніт у білих щурів-самців у термінальній стадії спричинив істотне звуження діаметра альвеол і просвіту бронхіол на фоні значного потовщення міжальвеолярних перегородок. Ендотоксикоз за умов даної патології викликав розвиток дистрофічних процесів і порушення нормальних тканинно-судинних взаємовідносин у легеневій тканині. У термінальній стадії гострого перитоніту спостерігали паралітичне розширення просвіту артерій і колабований стан вен малого кола кровообігу, що можна розцінювати як декомпенсацію кровообігу і дисфункцію органа

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА РЕАКЦІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ ТКАНИНИ ТА СУДИН МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ НА РАННІЙ СТАДІЇ МОДЕЛЮВАННЯ ГОСТРОГО ПЕРИТОНІТУ

The aim of our research was the experimental study of morphological and functional changes in lung tissue in the development of acute peritonitis.Material and methods of investigation: morphometric (measurement of interalveolar septa thickness, diameter of alveoli), histological for studying of lung tissue structure on the light-optical level, statistical. The experiment was performed on 40 white male rats: 10 animals were as an intact control group, 30 animals were modeled with acute peritonitis.Results of the research. Despite the significant progress of clinical medicine, peritonitis and its associated complications are the one of the important problems of surgical practice. Polyorgan failure (as a consequence of acute peritonitis) is an impotent cause of complication of the disease and lethality. And the lungs are the one of the first target of this disease. In the study, already during the development of the toxic stage of acute peritonitis, the morphological signs of the reactions of blood vessels in both the lungs and bronchial were observed light-optically. The desquamated epithelial cells were observe in the lumens of bronchioles. Activation of the secretory function of goblet cells of bronchial mucosa, local expansion of alveoli, thickening of most alveolar septa became a reaction to the course of the pathological process. The appearance of spasmodic bronchioles was characteristic at this time.Conclusions. Experimental acute peritonitis in white male rats caused a reaction in the bronchi epithelium, in alveoli and in the vascular system of lung. The acute peritonitis initiates endotoxicosis and development of dystrophic processes and disruption of normal tissue-vascular interactions. In the early stage of acute peritonitis, the course of compensatory-adaptive reactions occurred in parallel with the development of signs of destruction: an increase in the secretory activity of goblet cells, increasing clearance of some alveoli, thickening of interalveolar septa, edema of structural elements of the walls of the blood vessels.Целью нашего исследования было экспериментальное изучение морфофункциональных изменений в легочной ткани при развитии острого перитонита.Материал и методы исследования: морфометрические (измерение толщины межальвеолярных перегородок, диаметра альвеол), гистологический с целью изучения структуры легочной ткани на светооптическом уровне, статистический. Эксперименты выполнены на 40 белых крысах-самцах, 10 животных составляли интактную контрольную группу, 30 животным моделировали острый перитонит.Результаты исследований. Несмотря на существенный прогресс клинической медицины, перитонит и связанные с ним осложнения остаются одной из важных проблем хирургической практики. Полиорганная недостаточность как следствие острого перитонита является весомой причиной осложнения заболевания и летальности, при этом одним из первых органов-мишеней являются легкие. В исследовании уже во время развития токсической стадии острого перитонита наблюдали морфологические признаки реакций кровеносных сосудов как в легких, так и в бронхах на светооптическом уровне. В просветах бронхиол наблюдали слущенные эпителиоциты. Реакцией на течение патологического процесса стала активация секреторной функции бокаловидных клеток слизистой бронхов, локальное расширение альвеол, утолщение большинства альвеолярных перегородок. Характерно появление в это время спазмированных бронхиол.Выводы. Экспериментальный острый перитонит у белых крыс-самцов вызвал реакцию как на уровне эпителия бронхов, альвеол так и в сосудистом звене. Эндотоксикоз, вызванный острым перитонитом, инициировал развитие дистрофических процессов и нарушение нормальных тканево-сосудистых взаимоотношений. В ранней стадии острого перитонита течение компенсаторно-приспособительных реакций происходило параллельно с развитием признаков деструкции: наблюдалось повышение секреторной активности бокаловидных клеток, увеличение просвета отдельных альвеол, утолщение межальвеолярных перегородок, отеки структурных элементов стенок сосудов.Метою нашого дослідження було експериментальне вивчення морфофункціональних змін в легеневій тканині при розвитку гострого перитоніту.Матеріал і методи дослідження: морфометричний (вимірювання товщини міжальвеолярних перегородок, діаметра альвеол); гістологічний з метою вивчення структури легеневої тканини на світлооптичному рівні, статистичний. Експерименти виконано на 40 білих щурах-самцях, 10 тварин складали інтактну контрольну групу, 30 тваринам моделювали гострий перитоніт.Результати досліджень. Незважаючи на істотний прогрес клінічної медицини, перитоніт і пов’язані з ним ускладнення залишаються однією з важливих проблем хірургічної практики. Поліорганна недостатність як наслідок гострого перитоніту є вагомою причиною ускладнення захворювання і летальності, при цьому одним з перших органів-мішеней є легені. У дослідженні вже під час розвитку токсичної стадії гострого перитоніту спостерігали морфологічні ознаки реакцій кровоносних судин як в легенях, так і в бронхах на світлооптичному рівні. У просвітах бронхіол спостерігали злущені епітеліоцити. Реакцією на перебіг патологічного процесу стала активація секреторної функції келихоподібними клітинами слизової бронхів, локальне розширення альвеол, потовщення більшості альвеолярних перегородок. Характерна поява у цей час спазмованих бронхіол.Висновки. Експериментальний гострий перитоніт у білих щурів-самців спричинив реакцію як на рівні епітелію бронхів, альвеол, так і в судинній ланці. Ендотоксикоз, спричинений гострим перитонітом, викликав розвиток дистрофічних процесів і порушення нормальних тканинно-судинних взаємовідносин. Протягом ранньої стадії гострого перитоніту перебіг компенсаторно-пристосувальних реакцій відбувався паралельно з розвитком ознак деструкції: спостерігали підвищення секреторної активності келихоподібних клітин, збільшення просвіту окремих альвеол, потовщення міжальвеолярних перегородок, набряки структурних елементів стінок судин

Новое конструкционное решение проблемы совершенствования аппаратов биологической очистки сточных вод

Зазначено актуальність проблеми модернізації діючих міських очисних споруд у зв’язку із скороченням об’ємів стічних вод, які скидаються населенням України. Показано, що біологічний метод очищення є основним для більшості очисних споруд. Метою даної роботи є удосконалення існуючих апаратів біологічного очищення міських стічних вод задля їх обробки при скороченні об’ємів стоків, що подаються населенням. Проаналізовано класичну схему біологічного очищення стічних вод, згідно якої час перебування стоків в первинному та вторинному відстійниках перевищує проектне значення більш як у 3 рази, а в аеротенках – у 2,7. Розроблено та наведено нову конструкцію комбінованого аеротенка-відстійника, особливістю якого є компактність та можливість застосування для невеликих об’ємів стоків. Запропоновано удосконалену технологію біологічного очищення стічних вод із використанням аеротенка-відстійника, яку рекомендовано застосовувати на більшості міських очисних споруд України.Relevance of modernizing existing municipal wastewater treatment plants in connection with reduction of volumes wastewater discharged by the population of Ukraine is indicated. It is shown that the biological method is preferred for most treatment plants. The aim of this work was to improve the existing units for biological treatment of municipal wastewater for providing the population. The classical scheme of biological wastewater treatment according to which the residence time of wastewater in the primary and secondary sedimentation tanks exceeds the design value by more than 3 times, and in aeration tanks in 2,7 was analyzed. New design of the combined aerotank-settler (compact and possible for use for small volumes of wastewater) were developed and presented. An offered technology for biological wastewater treatment using aerotank-settler can be recommended for most municipal treatment plants of Ukraine.Обозначена актуальность проблемы модернизации действующих городских очистных сооружений в связи с сокращением объемов сточных вод, которые сбрасываются населением Украины. Показано, что биологический метод очистки является основным для большинства очистных сооружений. Целью данной работы является совершенствование существующих аппаратов биологической очистки городских сточных вод для их обработки при сокращении объемов стоков, которые поступают от населения. Проанализирована классическая схема биологической очистки сточных вод, согласно которой время пребывания стоков в первичном и вторичном отстойниках превышает проектное значение более чем в 3 раза, а в аэротенках – в 2,7. Разработана и приведена новая конструкция комбинированного аэротенка-отстойника, особенностью которого является компактность и возможность применения для небольших объемов стоков. Предложена усовершенствованная технология биологической очистки сточных вод с использованием аэротенка-отстойника, которую рекомендуется применять на большинстве городских очистных сооружений Украины

Lactic acid as a systemic product and biomarker of physical load

This paper presents an up-to-date review of research data on the specific features of lactic acid metabolism and its role as an effector of vital regulatory mechanisms. Lactic acid is an alpha-hydroxy monocarboxylic acid. Physical loads of submaximal intensity and some diseases can cause dramatic increase of lactic acid content in the body fluids. The excessive lactate is removed from the working muscle and either metabolized by other tissues or excreted from the human body. Alteration of the lactate-pyruvate balance is one of the main markers of the development of cardiac hypertrophy and failure. The redistribution of lactate between the cells producing it and the cells that metabolize it is vital to maintain a stable pH level in tissues and hold lactate in the body since this compound is an important energy source as well as an effector of important regulatory mechanisms. The quantification of lactate is used to assess general physical capabilities of the human body, the intensity of physical load and the rate of recovery in physical rehabilitation. Specialized proteins, which refer to the group of monocarboxylate transporters, are involved in lactate excretion and absorption by cells. The presence of various types of transporters in cell membranes that differ in affinity to lactate and the direction of transport ensures a rapid redistribution of lactic acid throughout the body and regulates the intensity and direction of its metabolism according to the physiological needs. Efficient transfer and redistribution of lactate between different tissues of the body is essential, given the participation of lactate in several important regulatory mechanisms. As an effector, lactate is involved in the regulation of angiogenesis, differentiation of myosatellitocytes, regeneration of muscle fibers, polarization of macrophages and the course of inflammatory processes. Besides, lactate participates in epigenetic mechanisms of muscle tissue metabolism regulation. Therefore, lactate is one of the key metabolites in the human body

Терапія післяопераційних ран армованими пов’язками на основі пекти-ну та їх протимікробна дія

A reinforced pectin-based dressing with a reinforcing element containing the antimicrobial agent chlorhexidine bigluconate has been developed. In vitro studies have shown that the hydrogel pectin dressing containing 0.03 ÷ 1.5 % chlorhexidine bigluconate inhibits the growth of both gram-positive (S. aureus) and gram-negative (P. aeruginosa) bacteria. The dressing can be used in the complex treatment of postoperative wounds with infectious-inflammatory process. The efficacy of different doses of chlorhexidine bigluconate was characterized by growth inhibition and increase of microorganism-free areas on the culture medium around the site of dressing localization, and regardless of the type of bacteria. Bacterial growth inhibition radius size depends on the dose of chlorhexidine in the hydrogel pectin dressing. The inhibition of growth of S. aureus and P. aeruginosa is directly proportional to chlorhexidine bigluconate content. The increase of dressing saturation with chlorhexidine to 1.0 and 1.5 % recorded the maximum inhibition of the growth of microorganisms. A veterinary clinical trial has shown a good therapeutic effect in the wound healing, in particular in the complex treatment of postoperative and accidental wounds both in the presence of infectious-inflammatory process and in its absence. The reinforced pectin-based dressing with cotton (or polypropylene) reinforcement element containing chlorhexidine bigluconate reduces the cost of dressings and bandaging frequency during wound healing. It protects the wound surface from contamination, mechanical irritation, bacterial contamination and the development of secondary infection. The dressing promotes good water, air and heat exchange between the wound and the environment, adsorbs excess exudate, maintains a moist environment and does not cause hyperosmotic damage and drying of the wound. Surgical wound healing occurred under the initial tension for 7 days. Considering the method of its application, this dressing is suitable for use on different parts of the animal's body (neck, withers, chest and abdomen, lower back, buttocks, thighs, shoulders, etc.).Розроблено армовану пов’язку на основі пектину з елементом армування, що містить антимікробний засіб хлоргексидин біглюконат. Проведені дослідження in vitro показали, що гідрогелева пектинова пов’язка з вмістом 0,03 ÷ 1,5 % хлоргексидину біглюконату пригнічує ріст як грампозитивних (S. aureus), так і грамнегативних (P. aeruginosa) бактерій. Завдяки цьому пов’язка може бути використана і за комплексного лікування післяопераційних ран з інфекційно-запальним процесом. Ефективність дії різних доз хлоргексидину біглюконату характеризувалася пригніченням росту та збільшенням вільного від мікроорганізмів зон середовища культивування навколо місця локалізації пов’язки з діючою речовиною, незалежно від виду бактерій. Однак величина діаметру зони пригнічення росту бактерій залежить від дози хлоргексидину в гідрогелевій пектиновій пов’язці. За пропорційного підвищення вмісту хлоргексидину біглюконату інгібування росту S. aureus і P. aeruginosa посилюється. Так, коли збільшували насичення пов’язки хлоргексидином до 1,0 і 1,5 %, реєстрували максимальне інгібування росту мікроорганізмів. Клінічне дослідження показало добрий лікувальний ефект у ветеринарній практиці за терапії ран, зокрема за комплексного лікування післяопераційних і випадкових ран як за наявності інфекційно-запального процесу, так і за його відсутності. Застосування армованої пов’язки на основі пектину з бавовняним (чи поліпропіленовим) елементом армування з вмістом хлоргексидину біглюконату скорочує витрати перев'язувального матеріалу і частоту перев’язок впродовж часу загоєння ран. Вона забезпечує захист ранової поверхні від забруднення, механічного подразнення, бактеріальної контамінації та розвитку вторинної інфекції. Пов’язка сприяє доброму водо-, повітро- та теплообміну між раною та зовнішнім середовищем, адсорбує надлишок ексудату, підтримує вологе середовище і не викликає гіперосмотичного ушкодження й висихання рани. Загоювання післяопераційної рани відбулося за первинним натягом впродовж 7 діб. Зважаючи на спосіб накладання, дана пов’язка може бути придатна для застосування у різних ділянках тіла тварини (шиї, холки, грудної й черевної стінок, попереку, крижів, стегна, плеча тощо)

Compulsory admissions of patients with mental disorders : State of the art on ethical and legislative aspects in 40 European countries

Background. Compulsory admission procedures of patients with mental disorders vary between countries in Europe. The Ethics Committee of the European Psychiatric Association (EPA) launched a survey on involuntary admission procedures of patients with mental disorders in 40 countries to gather information from all National Psychiatric Associations that are members of the EPA to develop recommendations for improving involuntary admission processes and promote voluntary care. Methods. The survey focused on legislation of involuntary admissions and key actors involved in the admission procedure as well as most common reasons for involuntary admissions. Results. We analyzed the survey categorical data in themes, which highlight that both medical and legal actors are involved in involuntary admission procedures. Conclusions. We conclude that legal reasons for compulsory admission should be reworded in order to remove stigmatization of the patient, that raising awareness about involuntary admission procedures and patient rights with both patients and family advocacy groups is paramount, that communication about procedures should be widely available in lay-language for the general population, and that training sessions and guidance should be available for legal and medical practitioners. Finally, people working in the field need to be constantly aware about the ethical challenges surrounding compulsory admissions.Peer reviewe

Application of lectinhistochemistry to study the formation and reactivity of the marginal transitional zone of the joint capsule

Aim. To analyze the formation and reactivity of the intermediate part (marginal tranzitional zone) of joint capsule using lectinhistochemistry. Methods and results. Hip joint of laboratory rats was as an object for present investigation. Method of intrafoetal antigen injection has been taken as а pattern in order to study the reactivity of above-mentioned zone. Fragments of hip joints were fixed in picroformol, decalcinated and dehydrated. We used a standard set of lectins, conjugated with horseradish peroxidase for lectinhistochemistry. In the intermediate part, we distinguished regio superficialis and regio profunda. The intensity of expression for lectin receptors in regio superficialis was always higher than in the parietal part of the joint capsule. The intermediate part is distinguishable from the surrounding tissues as early as on the 1st day, meanwhile regio superficialis and regio profunda are discernible from each other only on the 7th day. The intermediate part formation is associated with a decrease in the expression of lectin receptors in regio superficialis and an increase in the content of galactose-, mannose- and glycoconjugates in regio profunda occurring from the 14th day. Changes are more pronounced in regio profunda in comparison with regio superficialis and consist in their premature development, which is accompanied by early expression of a large number of galactoseconjugates in regio profunda on the 7th day, with a subsequent decrease in galactose – and mannose saturation in it and appearance of significant L-fucose residues amount. Conclusions. Antigenic effect leads to tension in immuno-biological relationship between articular cartilage and joint capsule and following reactive processes affecting lectin receptors glycosylation of intermediate part. Premature glycosylation of regio profunda is aimed on the early formation of the intermediate part of joint capsule having the lectin-mediated barrier, preventing excessive invasion of the joint capsule into the articular cartilage

Застосування лектинової гістохімії для вивчення формування та реактивності перехідної частини капсули суглоба

Aim. To analyze the formation and reactivity of the intermediate part (marginal tranzitional zone) of joint capsule using lectinhistochemistry.Methods and results. Hip joint of laboratory rats was as an object for present investigation. Method of intrafoetal antigen injection has been taken as а pattern in order to study the reactivity of above-mentioned zone. Fragments of hip joints were fixed in picroformol, decalcinated and dehydrated. We used a standard set of lectins, conjugated with horseradish peroxidase for lectinhistochemistry. In the intermediate part, we distinguished regio superficialis and regio profunda. The intensity of expression for lectin receptors in regio superficialis was always higher than in the parietal part of the joint capsule. The intermediate part is distinguishable from the surrounding tissues as early as on the 1st day, meanwhile regio superficialis and regio profunda are discernible from each other only on the 7th day. The intermediate part formation is associated with a decrease in the expression of lectin receptors in regio superficialis and an increase in the content of galactose-, mannose- and glycoconjugates in regio profunda occurring from the 14th day. Changes are more pronounced in regio profunda in comparison with regio superficialis and consist in their premature development, which is accompanied by early expression of a large number of galactoseconjugates in regio profunda on the 7th day, with a subsequent decrease in galactose – and mannose saturation in it and appearance of significant L-fucose residues amount.Conclusions. Antigenic effect leads to tension in immuno-biological relationship between articular cartilage and joint capsule and following reactive processes affecting lectin receptors glycosylation of intermediate part. Premature glycosylation of regio profunda is aimed on the early formation of the intermediate part of joint capsule having the lectin-mediated barrier, preventing excessive invasion of the joint capsule into the articular cartilage.Цель работы – с помощью лектиновой гистохимии изучить формирование и реактивность переходной зоны капсулы сустава.Материалы и методы. Объектом исследования стал тазобедренный сустав лабораторных крыс. Для изучения реактивности переходной зоны капсулы сустава использовали методику внутриплодного введения антигена крысам на 18 сутки антенатального периода. Фрагменты тазобедренных суставов фиксировали в жидкости Буэна, декальцинировали, дегидратировали и заливали в смесь парафин:воск:каучук. Для исследования распределения рецепторов к лектинам использовали стандартные наборы лектинов, конъюгированных с пероксидазой хрена.Результаты. В переходной зоне капсулы сустава выделяли regio superficialis и regio profunda. Установлено, что интенсивность экспрессии рецепторов к лектинам в regio superficialis была всегда выше, чем в париетальной части капсулы сустава. Переходная зона капсулы отличима от прилегающих тканей сустава уже на 1 сутки, а regio superficialis и regio profunda дифференцируются между собой только на 7 сутки. В работе установлено, что формирование переходной зоны сопряжено с уменьшением экспрессии рецепторов к исследуемым лектинам в regio superficialis и увеличением содержания галактозо-, маннозо- и глюкозоконьюгатов в regio profunda, что имеет место с 14 суток. Реактивные изменения в переходной зоне капсулы сустава после воздействия антигенов более выражены в regio superficialis, чем в regio profunda и заключаются в её преждевременном становлении, что сопровождается ранней экспрессией большого количества галактозоконъюгатов в regio profunda на 7 сутки с последующим снижением в ней галактозо- и маннозоконъюгатов и появлением значительного содержания остатков L-фукозы.Выводы. Антигенное влияние приводит к напряжённости иммуно-биологических взаимоотношений между суставным хрящом и капсулой сустава и компенсаторно-приспособительным изменениям гликозиляции структур переходной зоны. Преждевременная гликозиляция regio profunda, направленная на раннее становление переходной зоны капсулы сустава с целью формирования неспецифического анатомо-физиологического лектин-опосредованного барьера, предотвращает чрезмерную инвазию капсулы сустава в суставной хрящ.Мета роботи – за допомогою лектинової гістохімії вивчити формування та реактивність перехідної частини капсули суглоба.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження став кульшовий суглоб лабораторних щурів. Для вивчення реактивності перехідної частини капсули суглоба використовували методику внутрішньоплідного введення антигена щурам на 18 добу антенатального періоду. Фрагменти кульшових суглобів фіксували в рідині Буена, декальцинували, дегідратували та заливали в суміш парафін:віск:каучук. Для дослідження розподілу рецепторів до лектинів використовували стандартні набори лектинів, що кон’юговані з пероксидазою хрону.Результати. У перехідній частині капсули суглоба виділяли regio superficialis і regio profunda. Встановили, що інтенсивність експресії рецепторів до лектинів у regio superficialis була завжди вищою, аніж у парієтальної частини капсули суглоба. Перехідну частину капсули можна відрізнити від прилеглих тканин суглоба вже у першу добу, а regio superficialis і regio profunda диференціюються між собою лише на 7 добу. У роботі встановили, що формування перехідної частини пов’язане зі зменшенням експресії рецепторів до досліджуваних лектинів у regio superficialis і збільшенням вмісту галактозо-, манозо- та глюкозокон’югатів у regio profunda, що відбувається з 14 доби. Реактивні зміни в перехідній частині капсули суглоба після дії антигенів більш виражені в regio superficialis, ніж у regio profunda й полягають у її передчасному становленні, що супроводжується ранньою експресією великої кількості галактозокон’югатів у regio profunda на 7 добу, з дальшим зниженням у ній галактозо- та манозокон’югатів і появою чималого вмісту залишків L-фукози.Висновки. Антигенний вплив призводить до напруженості імунобіологічних взаємовідносин між суглобовим хрящем і капсулою суглоба та компенсаторно-пристосувальних змін глікозиляції структур перехідної частини. Передчасна глікозиляція regio profunda спрямована на раннє становлення перехідної частини з метою формування неспецифічного анатомо-фізіологічного лектин-опосередкованого бар’єра задля запобігання надмірній інвазії капсули суглоба в суглобовий хрящ

CHARACTER OF THE STRUCTURAL RESPONSE OF LONG BONES OF OUT-OF-BREED LABORATORY FEMALE RATS TO THE EFFECT OF EXPERIMENTAL HYPERGLYCEMIA

Summary. Research of the influence of structural reaction of tissues and organs on disorders of homeostasis and development of steady functional malformation of system character remains an important direction in modern medicine. The aim of the work – to investigate the structural features of the long bones of female rats in the modeling of streptozotocin inducing diabetes mellitus. Material and Methods. The experiment was carried out on 14 white out-of-breed female rats aged 2.4–2.6 months and 180–200 g of weight. All animals were divided into control and experimental animals. The control animals were in typical vivarium conditions. Streptozotocin inducing diabetes mellitus was modeled according to Kikhtyak-Skripnik method. The duration of the experiment was 30 days. Results and Discussion. A high level of glucose in the blood provokes the development of a wide range of pathological changes. The conducted studies of the spongy substance and proximal epiphyseal cartilage of femurs fix the lag of the osteometric parameters of the experimental animals. The length of bones is less than control by 0.06 %, the deficit of the width of the proximal epiphysis reaches 0.05%. The decrease in osteoblast productivity and metabolic processes in bone tissue is manifested by a decrease in the amount of primary and total spongiosis. Conclusions. Experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus is the cause of development of dystrophic-atrophic changes and slowing of growth processes in the femurs of experimental white out-of-breed laboratory female rats.  There is a decrease in the osteometric parameters of the femurs, the width of the proximal epiphyseal cartilage and its constituent components. Histologically, the detected dystrophic changes in the zone of indifferent cartilaginous cells, in the zones of proliferation and destruction, are combined with an increasing of interstitial substance in all areas. In the spongy substance, we detected a decrease in the number of osteoblasts, the volume of primary and general spongiosis substance

Features of cells and extracellular matrix ratio in rat meniscus for motor activity formation during the first two weeks of postnatal life in norm and after intrafetal antigen injection.

Background. Diseases of the musculoskeletal system and connective tissue are included in the most common among school-age children. Undifferentiated connective tissue dysplasia syndrome is the morphologic basis for their progress. Previous researches showed that intrafetal antigen injection can be used for its modeling. Reactivity of the knee joint meniscus is not studied in this condition. Objective. To establish the features of the dynamics of cells and extracellular matrix ratio in the menisci of rat knee joint in norm and after intrafetal antigen injection from the 1st to the 14th day of life. Methods. 80 white laboratory rats were studied. 30 rats were intact. 30 rats underwent transuterine, transmembranous, intrafetal injection of liquid purified staphylococcal anatoxin (10-14 binding units in 1 ml, tenfold diluted, 0.05 ml) on the 18th day of prenatal period according to the method of M.A. Voloshyn. 20 rats after injection of saline solution served as control. Paraffin sections of left knee joint were made and stained with alcian blue (pH 2,6, MgCl2 critical concentration 0,2 M). In the sections the relative area of cells and matrix in the inner and outer zones of medial and lateral meniscus were measured. Zones were divided according to their cells types: fibroblast-like cells in the outer zone and chondrocyte-like cells in the inner one. Results were considered significant at p < 0.05. The differences between the averages were evaluated using Student's t-test. Results. On the 1st day of experiment in both zones of the medial meniscus the relative area of cells increases as compared to the norm. During two weeks it decreases, except for the day 11th when it is significantly more in the outer zone. In the inner zone of the lateral meniscus cells relative area is less on the 11th day of the experiment, but more on the 1st and 14th. During the 1st week of postnatal life in the experiment the amount of extracellular matrix in the outer zone is significantly higher than in norm, and later, during the second week, it was not significantly different. Conclusion. It was established that the prenatal action of antigens leads to the disorder of the rate and terms of morphogenesis during the formation of motor activity, which is manifested by the changes in the ratio of cells and matrix as compared to the norm