ЕФЕКТИВНІСТЬ І ПЕРЕНОСИМІСТЬ ЕНІСАМІУМУ ЙОДИДУ НАЗАЛЬНОГО СПРЕЮ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОКЛІНІЧНИХ ТА КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Introduction. There are differences in acute rhinosinusitis (ARS) treatment approaches depending on the leading clinical symptoms, in particular, nasal obstruction and facial pain. Farmak JSC (Ukraine) has developed a new nasal spray with Enisamium Iodide (EI) aqueous solution – original dosage form of a well-known pharmaceutical substance. The aim of the study – to substantiate the effectiveness of EI (nasal spray) in the treatment of certain pathology and tolerance/safety of its use. Researsch Methods. EI (nasal spray) 10 mg/mL was the study subject. BNO-101 under the trade name Sinupret® was used as a reference drug in the experimental part of the study. Experimental rhinosinusitis (ERS) was induced in 24 rabbits (4 groups, 6 rabbits in each group) on the first experimental day. Since 15th day, the animals received the drugs for 10 days: 0.9 % saline at 0.1 ml intranasally in the intact control and control pathology group, EI (nasal spray) at 0.1 ml intranasally in the 3rd group and BNO-101 at 25 mg/mL intragastrally in the 4th group. Treatment results were evaluated on the 25th day (laboratory observation, peripheral blood analysis results). The clinical part of the work has been conducted as a single-centre, randomized, double-blinded, placebo-controlled clinical trial with dose escalation – study of local tolerance and safety (Phase I) of different doses of the new drug EI (nasal spray) 10 mg/mL with healthy volunteers. Results and Discussion. The results indicate that EI (nasal spray) is able to positively influence on ERS significantly due to local action. Statistical data analysis of local tolerance indicates that EI is not inferior to placebo in indicators of “local tolerance” and “safety”, and all differences are statistically insignificant. Conclusions. The preclinical study results indicate that Enisamium iodide under the laboratory observations and hematological analyzes has a positive effect on ERS, and in activity is not inferior to BNO-101 as comparison drug. Statistical data analysis of clinical trial indicates good tolerance/safety of Enisamium Iodide (nasal spray) 10 mg/mL.Вступление. Существуют различия в подходах к лечению острого риносинусита в зависимости от его ведущих клинических симптомов, в частности назальной обструкции и лицевой боли. На АО “Фармак” (Украина) было разработано новый назальный спрей с водным раствором Энисамиума Йодида (ЭнЙ) – оригинальную лекарственную форму известного фармацевтического вещества. Цель исследования – определить эффективность Энисамиума Йодида при лечении острого риносинусита и его переносимость/безопасность. Методы исследования. Объектом исследования стал ЭнЙ (назальный спрей) 10 мг/мл. В качестве референтного препарата в экспериментальной части работы был использован BNO-101 под торговым названием “Sinupret®”. Экспериментальный риносинусит воспроизведен на 24-х кролях (4 экспериментальные группы по 6 кроликов в каждой) в 1-й день исследования. С 15-х суток животные получали в течение 10‑ти суток препараты: 0,9 % физиологический раствор (0,1 мл интраназально) – в группах интактного контроля и контрольной патологии (1-й и 2-й группах соответственно), ЭнЙ (назальный спрей) 10 мг/мл (0,1 мл интраназально) – в 3-й группе и BNO-101 (25 мг/мл интрагастрально) – в 4-й группе. Оценивали результаты лечения на 25-е сутки (лабораторное наблюдение, результаты анализа периферической крови). Клиническую часть работы проведено в виде одноцентрового, рандомизированного, двойного слепого, плацебо-контролируемого клинического исследования с эскалацией дозы – изучения локальной переносимости и безопасности (I фаза) различных доз нового лекарственного препарата ЭнЙ (назального спрея) 10 мг/мл с участием здоровых добровольцев. Результаты и обсуждение. На фоне развития экспериментального риносинусита за счет местного действия ЭнЙ (назальный спрей) достоверно положительно влиял на течение патологии. Анализ статистических данных локальной переносимости свидетельствует о том, что он не уступал плацебо по показателям “локальная переносимость” и “безопасность”, а все установленные различия были статистически не значимы. Выводы. Полученные результаты доклинического исследования показали, что Энисамиум Йодид, по данным лабораторных наблюдений и гематологических анализов, оказывает положительное влияние на течение экспериментального риносинусита и при этом по уровню активности не уступает препарату сравнения BNO-101. Анализ статистических данных клинического исследования свидетельствует о хорошей переносимости/безопасности Энисамиума Йодида (назального спрея) 10 мг/мл.Вступ. Існують відмінності в підходах до лікування гострого риносинуситу залежно від його провідних клінічних симптомів, зокрема назальної обструкції та лицьового болю. На АТ “Фармак” (Україна) було розроблено новий назальний спрей з водним розчином Енісаміуму Йодиду (ЕнЙ) – оригінальну лікарську форму відомої фармацевтичної речовини. Мета дослідження – визначити ефективність Енісаміуму Йодиду при лікуванні гострого риносинуситу і його переносимість/безпеку. Методи дослідження. Об’єктом дослідження став ЕнЙ (назальний спрей) 10 мг/мл. Як референтний препарат в експериментальній частині роботи було використано BNO-101 під торговою назвою “Sinupret®”. Експериментальний риносинусит відтворено на 24-х кролях (4 дослідні групи по 6 кролів у кожній) у 1-й день дослідження. З 15-ї доби тварини отримували протягом 10-ти діб препарати: 0,9 % фізіологічний розчин (0,1 мл інтраназально) – у групах інтактного контролю та контрольної патології (1-й і 2-й групах відповідно), ЕнЙ (назальний спрей) (0,1 мл інтраназально) – у 3-й групі та BNO-101 (25 мг/мл інтрагастрально) – у 4-й групі. Оцінювали результати лікування на 25-ту добу (лабораторне спостереження, результати аналізу периферичної крові). Клінічну частину роботи проведено у вигляді одноцентрового, рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо-контрольованого клінічного дослідження з ескалацією дози – вивчення локальної переносимості та безпеки (I фаза) різних доз нового лікарського препарату ЕнЙ (назального спрею) 10 мг/мл за участю здорових добровольців. Результати й обговорення. На тлі розвитку експериментального риносинуситу за рахунок місцевої дії ЕнЙ (назальний спрей) достовірно позитивно впливав на перебіг патології. Аналіз статистичних даних локальної переносимості свідчить про те, що він не поступався плацебо за показниками “локальна переносимість” та “безпека”, а всі встановлені відмінності були статистично незначущими. Висновки. Отримані результати доклінічного дослідження показали, що, за даними лабораторних спостережень та гематологічних аналізів, Енісаміум Йодид чинить позитивний вплив на перебіг експериментального риносинуситу і при цьому за рівнем активності не поступається препарату порівняння BNO-101. Аналіз статистичних даних клінічного дослідження свідчить про добру переносимість/безпеку використання Енісаміуму Йодиду (назального спрею) 10 мг/мл

Modern methods of diagnosing nephroptosis with a pathologically mobile kidney

Modern methods of diagnosing nephroptosis with a pathologically mobile kidney are presented. The principal examinations are excretory urography and Doppler’s echography determining the tactics of dealing with the patient. An analysis of examining 250 patients has been done.Представлены современные методы диагностики нефроптоза с патологически подвижной почкой. Ведущими исследованиями являются экскреторная урография и эходопплерография, которые определяют тактику ведения больного. Проведен анализ обследования 250 пациентов с нефроптозом

Efficacy of nephropexy through a mini-access according to our modification of the rivoir-pytel-lopatkin method

Nephropexy performed before any complications have developed permits achieving good nearest and remote results. Analysis of operations in 250 patients with nephroptosis according to various methods has demonstrated that Rivoir-Pytel-Lopatkin nephropexy performed according to our modification through a mini-access is less traumatic and makes it possible to allow the patients to rise on the 2nd day after the operation.Нефропексия, выполненная до развития осложнений, позволяет получать хорошие ближайшие и отдалённые результаты. Анализ операций у 250 пациентов с нефроптозом по различным методикам показал, что нефропексия Ривоир-Пытеля-Лопаткина в нашей модификации из мини-доступа менее травматична и позволяет поднимать пациентов на второй день после операции

Triggers for displaced decays of long-lived neutral particles in the ATLAS detector

A set of three dedicated triggers designed to detect long-lived neutral particles decaying throughout the ATLAS detector to a pair of hadronic jets is described. The efficiencies of the triggers for selecting displaced decays as a function of the decay position are presented for simulated events. The effect of pile-up interactions on the trigger efficiencies and the dependence of the trigger rate on instantaneous luminosity during the 2012 data-taking period at the LHC are discussedFil: Aad, G.. Albert Ludwigs Universität; AlemaniaFil: Abajyan, T.. Universitaet Bonn; AlemaniaFil: Abbott, B.. University of Oklahoma; Estados UnidosFil: Abdallah, J.. Universitat Autònoma de Barcelona; EspañaFil: Abdel Khalek, S.. Universite Paris Sud; FranciaFil: Alconada Verzini, María Josefina. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Centro Científico Tecnológico Conicet - La Plata. Instituto de Física La Plata. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Ciencias Exactas. Instituto de Física La Plata; ArgentinaFil: Alonso, Francisco. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Centro Científico Tecnológico Conicet - La Plata. Instituto de Física La Plata. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Ciencias Exactas. Instituto de Física La Plata; ArgentinaFil: Anduaga, Xabier Sebastian. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Centro Científico Tecnológico Conicet - La Plata. Instituto de Física La Plata. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Ciencias Exactas. Instituto de Física La Plata; ArgentinaFil: Dova, Maria Teresa. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Centro Científico Tecnológico Conicet - La Plata. Instituto de Física La Plata. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Ciencias Exactas. Instituto de Física La Plata; ArgentinaFil: González Silva, María Laura. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Exactas y Naturales. Departamento de Física; Argentina. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas; ArgentinaFil: Monticelli, Fernando Gabriel. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Centro Científico Tecnológico Conicet - La Plata. Instituto de Física La Plata. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Ciencias Exactas. Instituto de Física La Plata; ArgentinaFil: Otero y Garzon, Gustavo Javier. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Exactas y Naturales. Departamento de Física; Argentina. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas; ArgentinaFil: Piegaia, Ricardo Nestor. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Exactas y Naturales. Departamento de Física; Argentina. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas; ArgentinaFil: Romeo, Gaston Leonardo. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Exactas y Naturales. Departamento de Física; Argentina. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas; ArgentinaFil: Tripiana, Martin Fernando. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Centro Científico Tecnológico Conicet - La Plata. Instituto de Física La Plata. Universidad Nacional de La Plata. Facultad de Ciencias Exactas. Instituto de Física La Plata; ArgentinaFil: Zhuang, X.. Ludwig Maximilians Universitat; AlemaniaFil: Zhuravlov, V.. Max-Planck Institut für Physik; AlemaniaFil: Zieminska, D.. Indiana University; Estados UnidosFil: Zimin, N. I.. Joint Institute for Nuclear Research; RusiaFil: Zimmermann, R.. Universitaet Bonn; AlemaniaFil: Zimmermann, S.. Universitaet Bonn; AlemaniaFil: Zimmermann, S.. Albert Ludwigs Universität; AlemaniaFil: Ziolkowski, M.. Universität Siegen; AlemaniaFil: Zitoun, R.. Université de Savoie; FranciaFil: Živković, L.. Columbia University; Estados UnidosFil: Zmouchko, V. V.. State Research Center Institute for High Energy Physics; RusiaFil: Zobernig, G.. University of Wisconsin; Estados UnidosFil: Zoccoli, A.. Università di Bologna; ItaliaFil: zur Nedden, M.. Humboldt University; AlemaniaFil: Zutshi, V.. Northern Illinois University; Estados Unido

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІНИ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ НАДКРИТИЧНОЇ ВОДИ ПІД ЧАС ТЕЧІЇ В КРУГЛИХ ТРУБАХ, ЩО ОБІГРІВАЮТЬСЯ

In the nuclear power industry, one of the promising development paths is related to the transition to supercritical parameters, in particular, to the development of water-cooled fourth-generation reactors. Such transition requires the solution of a number of complex problems, among which one can single out the problem of heat and mass transfer during the upstream flow of supercritical water in heated channels. This work is devoted to the study of the influence of the temperature dependence of the physical properties of supercritical water on their space distribution in the channel. The axisymmetric problem of hydrodynamics and heat transfer in a vertically round tube with an upstream flow of supercritical water was considered. The internal diameter of the tube is 10 mm, the length of the heated part of the tube is 4 m, the mass flux of the water is 1000 kg/(m2·s), the inlet water temperature is 342°C, and the pressure is 24 MPa, input heat flux: q = 392 kW/m2 (option 1) and q = 826 kW/m2 (option 2). The study was conducted on the basis of CFD modeling using Fluent code. The results of the studies showed that the nature of the distribution of the physical properties of supercritical water in the heated channel is largely due to the motion of the front of the pseudo-phase transition in it and depends on the value of the heat flux. For a relatively small input heat flux, in almost the entire considered region the coolant temperature is noted to be lower than the pseudo-phase transition temperature. In this case, as for the sufficiently high input heat flux, the region between the beginning and the end of the pseudo-phase transition zone covers almost the entire length of the tube. The position of the front of the pseudo-phase transition near the tube axis is displaced along its length from the end of the tube to its middle. Accordingly, the positions of the maximum specific heat and thermal conductivity, calculated from the temperature at the axis of the tube, are displaced. The nature of the specific heat distribution along the tube radius is also analysed for the two heat transfer values considered. The position of the specific heat maximum in the cross section of the tube essentially is shown to depend on the level of the heat flux supplied. As a result of the studies, it has been defined that the above described complex character of the space distribution of the physical properties of the coolant in the region of the pseudo-phase transition leads to a significant acceleration of the flow, the variability of the buoyancy forces, the restructuring of the velocity profiles and tangential stresses.Для процесу течії надкритичної води в каналі, що обігрівається, проведено дослідження особливостей просторового розподілу фізичних властивостей води, зумовлених їх істотною температурною залежністю, характерною для надкритичних середовищ у ділянці псевдофазового переходу. На основі комп'ютерного моделювання розв'язано задачу тепломасоперенесення у вертикальній круглій трубі під час висхідного руху в ній води надкритичних параметрів. Показано, що характер розподілу властивостей теплоносія у поздовжньому перетині труби певною мірою визначається рухом в ньому фронту псевдофазового переходу. Проаналізовано вплив величини густини теплового потоку, що підводиться до стінки труби, на положення границь початку і кінця зони псевдофазового переходу і на пов'язані з цим особливості просторової зміни фізичних властивостей теплоносія. Наведено результати СFD моделювання з розподілу уздовж довжини труби, що обігрівається, таких властивостей надкритичної води, як густина, динамічна в'язкість, коефіцієнт теплопровідності і питома теплоємність. Виконано зіставлення особливостей розподілу зазначених властивостей, розрахованих за температурою на стінці труби і на її осі. Досліджено характер зміни питомої теплоємності по радіусу труби і проаналізовано вплив рівня теплового потоку, що підводиться, на положення максимуму теплоємності в різних поперечних перетинах каналу

Study of Leading Hadrons in Gluon and Quark Fragmentation

The study of quark jets in e+e- reactions at LEP has demonstrated that the hadronisation process is reproduced well by the Lund string model. However, our understanding of gluon fragmentation is less complete. In this study enriched quark and gluon jet samples of different purities are selected in three-jet events from hadronic decays of the Z collected by the DELPHI experiment in the LEP runs during 1994 and 1995. The leading systems of the two kinds of jets are defined by requiring a rapidity gap and their sum of charges is studied. An excess of leading systems with total charge zero is found for gluon jets in all cases, when compared to Monte Carlo Simulations with JETSET (with and without Bose-Einstein correlations included) and ARIADNE. The corresponding leading systems of quark jets do not exhibit such an excess. The influence of the gap size and of the gluon purity on the effect is studied and a concentration of the excess of neutral leading systems at low invariant masses (<~ 2 GeV/c^2) is observed, indicating that gluon jets might have an additional hitherto undetected fragmentation mode via a two-gluon system. This could be an indication of a possible production of gluonic states as predicted by QCD.Comment: 19 pages, 6 figures, Accepted by Phys. Lett.

Determination of the b quark mass at the M_Z scale with the DELPHI detector at LEP

An experimental study of the normalized three-jet rate of b quark events with respect to light quarks events (light= \ell \equiv u,d,s) has been performed using the CAMBRIDGE and DURHAM jet algorithms. The data used were collected by the DELPHI experiment at LEP on the Z peak from 1994 to 2000. The results are found to agree with theoretical predictions treating mass corrections at next-to-leading order. Measurements of the b quark mass have also been performed for both the b pole mass: M_b and the b running mass: m_b(M_Z). Data are found to be better described when using the running mass. The measurement yields: m_b(M_Z) = 2.85 +/- 0.18 (stat) +/- 0.13 (exp) +/- 0.19 (had) +/- 0.12 (theo) GeV/c^2 for the CAMBRIDGE algorithm. This result is the most precise measurement of the b mass derived from a high energy process. When compared to other b mass determinations by experiments at lower energy scales, this value agrees with the prediction of Quantum Chromodynamics for the energy evolution of the running mass. The mass measurement is equivalent to a test of the flavour independence of the strong coupling constant with an accuracy of 7 permil.Comment: 24 pages, 10 figures, Accepted by Eur. Phys. J.

Measurement of the flavour composition of dijet events in pp collisions at root s=7 TeV with the ATLAS detector

This paper describes a measurement of the flavour composition of dijet events produced in pp collisions at &#8730;s=7 TeV using the ATLAS detector. The measurement uses the full 2010 data sample, corresponding to an integrated luminosity of 39 pb−1. Six possible combinations of light, charm and bottom jets are identified in the dijet events, where the jet flavour is defined by the presence of bottom, charm or solely light flavour hadrons in the jet. Kinematic variables, based on the properties of displaced decay vertices and optimised for jet flavour identification, are used in a multidimensional template fit to measure the fractions of these dijet flavour states as functions of the leading jet transverse momentum in the range 40 GeV to 500 GeV and jet rapidity |y|&#60;2.1. The fit results agree with the predictions of leading- and next-to-leading-order calculations, with the exception of the dijet fraction composed of bottom and light flavour jets, which is underestimated by all models at large transverse jet momenta. The ability to identify jets containing two b-hadrons, originating from e.g. gluon splitting, is demonstrated. The difference between bottom jet production rates in leading and subleading jets is consistent with the next-to-leading-order predictions

Study of Inclusive J/psi Production in Two-Photon Collisions at LEP II with the DELPHI Detector

Inclusive J/psi production in photon-photon collisions has been observed at LEP II beam energies. A clear signal from the reaction gamma gamma -> J/psi+X is seen. The number of observed N(J/psi -> mu+mu-) events is 36 +/- 7 for an integrated luminosity of 617 pb^{-1}, yielding a cross-section of sigma(J/psi+X) = 45 +/- 9 (stat) +/- 17 (syst) pb. Based on a study of the event shapes of different types of gamma gamma processes in the PYTHIA program, we conclude that (74 +/- 22)% of the observed J/psi events are due to `resolved' photons, the dominant contribution of which is most probably due to the gluon content of the photon.Comment: 13 pages, 8 figures, Accepted by Phys. Lett.