РЕКОНСТРУКЦІЯ КАРОТИДНОГО БАСЕЙНУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ПІЗНІХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ АОРТО-КЛУБОВО-СТЕГНОВОГО СЕГМЕНТА

Summary. Among patients with atherosclerotic occlusion of the terminal aorta and main arteries of the lower extremities, the frequency of the brachiocephalic arteries lesions is 40–72 %. The aim of the study – to improve the results of treatment of patients with atherosclerotic lesions of the extracranial arteries in the development at distant complications after revascularization of the aorto-iliac-femoral segment. Materials and Methods. Among 522 patients ope­rated in 2006–2019 for atherosclerotic occlusion of the aorto/iliac-femoral zone in the remote postoperative period 148 (28.35 %) late complications were diagnosed. Among them, atherosclerotic lesions of the internal carotid artery (ICA) were found in 132 (89.19 %). The nature of atherosclerotic lesions, the degree of occlusive process and the state of cerebral hemodynamics were determined using an ultrasonograph "Siemens Acuson S2000, magnetic resonance imaging Tesla Excelart Vantage Toshiba Medical System, computed tomography Philips Brilliance 64. Results. Patients with atherosclerotic lesions of the extracranial arteries showed asymptomatic course in 61 (70.12 %) cases, transient ischemic attack – in 17 (20.99 %) people. Stroke was diagnosed in 2 (2.30 %) patients. 43 (49.43 %) – classical carotid endarterectomies, 23 (26.44 %) – retrograde carotid endarterectomies, and 11 (12.64 %) – eversion carotid endarterectomies were performed during surgical correction of blood flow through the internal carotid artery. In 8 observations (9.19 %) sten­ting of the internal carotid artery was performed. After carotid endarterectomy, 85 patients underwent surgery for long-term complications of surgical treatment of the aorto-femoral arterial segment. In 78 (91.76 %) cases, repeated reconstructive surgery of late complications was performed simultaneously with carotid endarterectomy. The next stage of surgical treatment was surgery for various forms of late complications of reconstruction of the aorto-femoral arterial segment. 8 (9.41 %) thrombosis of reconstructed segments was diagnosed. Repeated surgeries in 2 observations were unsuccessful and they had amputation of the lower limb. Conclusion. Performing carotid endarterectomy in combination with surgical treatment of distant complications of revascularization of the aorto-femoral arterial segment made it possible to prevent the development of neurological complications and achieve good results in 94.1 %. in the surgical treatment of the combined atherosclerotic lesions of ICA and remote complications reconstruction of atherosclerotic operations occlusion of the aorto-iliac-femoral arterial zone.Резюме. Серед пацієнтів з атеросклеротичною оклюзією термінального відділу аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок частота уражень брахіоцефальних артерій сягає 40–72 %. Мета дослідження – покращити результати лікування пацієнтів з атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій в умовах розвитку віддалених ускладнень після реваскуляризації аорто-клубово-стегнового сегмента. Матеріали і методи. Серед 522 хворих, оперованих протягом 2006–2019 рр. з приводу атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової зони у віддаленому післяопераційному періоді, діагностовано 148 (28,35 %) пізніх ускладнень. Серед них у 132 (89,19 %) виявлено атеросклеротичне ураження внутрішньої сонної артерії (ВСА). Характер атеросклеротичного ураження, ступінь оклюзивного процесу і стан церебральної гемодинаміки визначали за допомогою ультрасонографа «Siemens Acuson S2000», магнітно-резонансного томографа Tesla Excelart Vantage Toshiba Medical System, комп’ютерної томографії із ангіопідсиленням на апараті Philips Brilliance 64. Результати. У пацієнтів із атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій найчастіше виявляли безсимптомне ураження у 61 (70,12 %) спостереженні, транзиторну ішемічну атаку – в 17 (20,99 %) осіб. Набагато рідше було діагностовано інсульт доконаний – у 2 (2,30 %) хворих. При хірургічній корекції кровообігу по внутрішній сонній артерії виконали 43 (49,43 %) класичних каротидних ендартеректомій (КЕ), 23 (26,44 %) – ретроградних КЕ, 11 (12,64 %) – еверсійних КЕ. У 8 спостереженнях (9,19 %) здійснене стентування ВСА. Після КЕ ВСА 85 пацієнтам проведено хірургічне втручання з приводу віддалених ускладнень оперативного лікування аорто-клубово-стегнового артеріального басейну. В 78 (91,76 %) спостереженнях повторна реконструктивна операція пізніх ускладнень здійснена одномоментно із КЕ ВСА. Наступним етапом хірургічного лікування було оперативне втручання при різних формах пізніх ускладнень реконструкції аорто-стегнового артеріального басейну. Діагностовано 8 (9,41 %) тромбозів реконструйованих сегментів. Повторні хірургічні втручання у 2 спостереженнях не мали успіху й у них була проведена ампутація нижньої кінцівки. Висновки. Виконання КЕ в поєднанні із хірургічним лікуванням віддалених ускладнень реваскуляризації атеросклеротичного ураження аорто-клубово-стегнового артеріального басейну дало можливість попередити розвиток неврологічних ускладнень і досягти в 94,1 % хороших результатів у хірургічному лікуванні поєднаного атеросклеротичного ураження ВСА і віддалених ускладнень реконструктивних операцій атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової артеріальної зони

Профілактика та лікування реперфузійного пошкодження тканин при реконструкції артеріального русла аорто-стегно-підколінного сегмента в умовах хронічної критичної ішемії

The aim of the work: to improve the results of reconstructive operations on the aorta and major arteries under conditions of chronic critical ischemia of the lower extremities. Materials and Methods. The work includes 56 patients with obliterating lesions of the aorta and arteries of the lower extremities of II, IIIA, IIIB, IV stages chronic arterial insufficiency. For the prevention and treatment of the phenomena of no-reflow and reflow-paradox in the pre-operative period, a complex of proposed measures was implemented. To diagnose the nature of the lesion of the arterial bed and the features of hemodynamic disturbances, indicators of ultrasound dopplerography, duplex scanning, X-ray contrast digital angiography were used. To obtain information on changes in capillary blood flow and arteriovenular blood flow, the method of laser doppler fluorometry was used. By volume of revascularization patients are divided into two groups. Operative intervention in the 1st group of patients included single-stage aorto-bifermal bypass (14 observations) and one-sided aorto(ileo)-femoral bypass (8 observations). The second group included 34 patients who in addition to atherosclerotic occlusion aorto/ilia-femoral segment revealed stenotic-occlusive process femoral-popliteal segment. Dynamic ultrasound monitoring of hemodynamic femoral-popliteal segment postoperative patients II gr. revealed a decrease in peak systolic velocity and resistive index, which was an additional indication for reconstruction of the femoral-popliteal segment. Conclusions. Pathophysiologically grounded preoperative prevention and treatment of reperfusion-reoxygenative syndrome in revascularisation of the lower extremities under conditions of chronic critical ischemia, make it possible to prevent the development of postoperative complications.Цель работы: улучшить результаты реконструктивных операций на аорте и магистральных артериях в условиях хронической критической ишемии нижних конечностей. Материалы и методы. В работу включены 56 пациентов с облитерирующими поражениями аорты и артерий нижних конечностей с ІІ, ІІІА, ІІІВ, IV ст. хронической артериальной недостаточности. Для профилактики и лечения феноменов no-reflow и reflow-paradox на дооперационном периоде осуществляли комплекс предложенных мероприятий. Для диагностики характера поражения артериального русла и особенностей гемодинамических нарушений применяли показатели ультразвуковой допплерографии, дуплексного сканирования, рентгеноконтрастной цифровой ангиографии. Для получения информации об изменениях капиллярного кровотока и артерио-венулярного шунтирования крови применяли метод лазерной допплеровской флоурометрии. Результаты исследований и их обсуждение. По объему реваскуляризации аорто(подвздошно)-бедро-подколенного сегмента пациенты разделены на две группы. Оперативное вмешательство в первой группе пациентов включало одномоментное аорто-бифеморальне алошунтирование (14 случаев) и одностороннее аорто (подвздошно)-бедренное алошунтирование (8 случаев). Во вторую группу включены 34 пациента, у которых, кроме атеросклеротической окклюзии аорто(подвздошно)-бедренного сегмента, обнаружено стенотически-окклюзионный процесс бедро-подколенного сегмента. Динамический ультразвуковой мониторинг состояния гемодинамики бедро-подколенного сегмента в послеоперационном периоде у больных второй групы позволил выявить снижение пиковой систолической скорости и индекса резистентности, что было показанием к проведению дополнительной реконструкции бедро-подколенного сегмента.Мета роботи: покращити результати реконструктивних операцій на аорті та магістральних артеріях в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок. Матеріали і методи. В роботу включено 56 пацієнтів з облітеруючими ураженнями аорти та артерій нижніх кінцівок із ІІ, ІІІА, ІІІВ, IV ст. хронічної артеріальної недостатності. Для профілактики і лікування феноменів no-reflow і reflow-paradox на доопераційному періоді здійснювали комплекс запропонованих заходів. Для діагностики характеру ураження артеріального русла й особливостей гемодинамічних порушень застосовували показники ультразвукової доплерографії, дуплексного сканування, рентгеноконтрастної цифрової ангіографії. Для одержання інформації про зміни капілярного кровотоку і артеріо-венулярного шунтування крові застосовували метод лазерної доплерівської флоурометрії. Результати дослідження та їх обговорення. За об’ємом реваскуляризації аорто(клубово)-стегно-підколінного сегмента пацієнтів розділили на дві групи. Оперативне втручання в першій групі пацієнтів включало одномоментне аорто-біфеморальне алошунтування (14 спостережень) і однобічне аорто(клубово)-стегнове алошунтування (8 спостережень). Другу групу склали 34 пацієнти, у яких, крім атеросклеротичної оклюзії аорто(клубово)-стегнового, сегмента виявлено стенотично-оклюзивний процес стегно-підколінного сегмента. Динамічний ультразвуковий моніторинг стану гемодинаміки стегно-підколінного сегмента в післяопераційному періоді у хворих другої групи дозволив виявити зниження пікової систолічної швидкості та індексу резистентності, що було показанням до проведення додаткової реконструкції стегно-підколінного сегмента

Cerebrospinal fluid CXCL10 is associated with the presence of low level CSF HIV during suppressive antiretroviral therapy

Surrogate markers of HIV central nervous system (CNS) persistence are needed because direct HIV measurements from the CNS require specialized protocols and are not always detectable or quantifiable. We analyzed paired plasma and CSF samples from people with HIV (PWH) on suppressive therapy (ART) with a validated HIV single copy RNA assay. Two potential markers of CNS persistence were measured (CXCL10 and sCD30). We then examined associations with CSF HIV RNA positivity in univariable and multivariable analyses. Among 66 individuals, 18.2% had detectable CSF HIV. Individuals who had detectable HIV in CSF had higher CSF CXCL10 concentrations (median 514 pg/ml versus median 317 pg/ml, p = 0.019), but did not have significantly different CSF sCD30 concentrations (median 7.5 ng/ml versus median 7.6 ng/ml, p = 0.78). In the multiple logistic analysis, both higher CSF CXCL10 (p = 0.038) and plasma HIV detectability (p = 0.035) were significantly associated with detectable CSF HIV. Both sCD30 and CXCL10 correlated positively with NfL and NSE, two neuronal markers. This study demonstrates that CSF CXCL10 concentrations reflect low level HIV CNS persistence despite virologic suppression on ART. Given that it is readily detectable and quantifiable, this chemokine may be a promising biomarker to evaluate HIV eradication therapies that target the CNS

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПОДВОЄННЯ ПРАВОЇ НИРКОВОЇ АРТЕРІЇ, УСКЛАДНЕНИЙ КОМПРЕСІЄЮ ТА ТРОМБОЗОМ ПРАВОЇ НИРКОВОЇ ВЕНИ, ФЛОТУЮЧИМ ТРОМБОЗОМ НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ

Summary. Patient K., apply to Ternopil University Hospital with complaints of hematuria and intermittent low back pain. Complaints were noted in the last two days, for the first time. During examination of patient limb edema was detected. Laboratory indexes: general blood tests and electrocardiogram – without pathological changes. Cystourethroscopy, no pathology was detected. According to ultrasonographic examination of the abdomen, retroperitoneal organs, lower extremities, no pathological changes were detected. Computed tomography with contrast of the vessels of the abdominal organs was performed. Doubling of the right renal artery with an atypical abnormal location of the accessory artery was revealed. As a result of the conducted diagnosis of diseases the patient was able to establish a congenital anomaly development of the arterial system of the right kidney which caused compression of the right renal vein, and ectasia, venous stasis of blood and the phenomenon of phlebohypertension in the right kidney, which, in fact, caused hematuria. Venous stasis caused thrombosis with progression of thrombosis to the vena cava inferior with flotation into the lumen. Considering the fact of flotation with the spread of thrombotic masses in the inferior vena cava, the method of treatment is surgery – thrombectomy of the right renal and vena cava inferior.РЕЗЮМЕ. Больной К. обратился в Тернопольскую университетскую больницу с жалобами на гематурию и периодические боли в пояснице. Жалобы возникли за последние два дня впервые. При осмотре у больного обнаружен отек конечностей. Лабораторные показатели – общие анализы крови и электрокардиограмма – без патологических изменений. При проведении цистоуретроскопии патологии не выявлено. По данным УЗИ брюшной полости, забрюшинных органов, нижних конечностей патологических изменений не выявлено. Выполнена компьютерная томография с контрастированием сосудов органов брюшной полости. Выявлено удвоение правой почечной артерии с атипичным патологическим расположением добавочной артерии. В результате проведенной диагностики у пациента удалось установить врожденную аномалию развития артериальной системы правой почки, вызвавшую сдавление правой почечной вены, ее эктазию, венозный застой крови и явления флебогипертензии в правой почке, которое, собственно, и вызвало гематурию. Венозный застой вызвал тромбоз с прогрессированием тромбоза в нижнюю полую вену с флотацией в ее просвет. Учитывая факт флотации с распространением тромботических масс в нижнюю полую вену, методом лечения избрано оперативное вмешательство – тромбэктомия из правой почечной и нижней полой вен.РЕЗЮМЕ. Пацієнт К. звернувся в Тернопільську університетську лікарню зі скаргами на гематурію та періодичний біль у попереку, які з’явилися протягом останніх двох днів, вперше. При об’єктивному фізикальному обстеженні виявлено пастозність шкірних покривів та виражений набряк обох нижніх кінцівок. Лабораторні показники – загальний, біохімічний аналізи крові, коагулограма та електрокардіограма – без патологічних змін. Наявна макрогематурія. При проведенні цистоуретроскопії патології не виявлено. За даними ультрасонографічного обстеження живота, органів заочеревинного простору, нижніх кінцівок патологічних змін не виявлено. Проведено комп’ютерну томографію з контрастуванням судинного русла органів черевної порожнини, в результаті якої виявлено подвоєння правої ниркової артерії з нетиповим аномальним розташуванням додаткової артерії. У результаті проведеної діагностики захворювання у пацієнта вдалось встановити вроджену аномалію розвитку артеріальної системи правої нирки, що спричинила компресію правої ниркової вени, її ектазію, венозний стаз крові та явища флебогіпертензії у правій нирці, що, власне, і стало причиною гематурії. Саме венозний стаз і спричинив тромбоутворення із прогресуванням тромбозу на нижню порожнисту вену з флотацією в її просвіт. Враховуючи явища флотації з поширенням тромботичних мас у нижню порожнисту вену, методом лікування обрано оперативне втручання – тромбектомію з правої ниркової та нижньої порожнистої вен

ПОВТОРНА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ РЕЦИДИВУ ХРОНІЧНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ АОРТО/КЛУБОВО-СТЕГНОВОЇ ЗОНИ

The aim of the work. To improve the results of repeated revascularization of the arterial bed of the lower extremities in patients with relapse of chronic arterial insufficiency in the late postoperative period after aorto/iliofemoral region. Materials and Methods. The results of surgical treatment of 522 patients were monitored during 2006–2019. 353 patients were subjected to surgery, 260 of whom had disturbed blood flow in the thigh-popliteal segment. 159 patients were treated in the specified time for occlusive-stenotic lesion of the iliofemoral zone, 94 of whom had blood flow disorder along the femoral and popliteal arterial bed. At the time of primary surgery, 228 patients were diagnosed with chronic arterial insufficiency (CAI) degree IIIA (according to the Fontaine R. classification, taking into account the criteria of the European Working Group (1992)), in 189 – KhKINC IIB-IV degree, in 98 – CAI degree IIB. 92 (17.6 %) patients were diagnosed with hemodynamically significant stenosis of the extracranial arteries, 75 of them patients underwent surgery on the vessels of the neck in the conditions of surgical treatment of atherosclerotic lesions of the aorto/iliofemoral-popliteal arterial area. Results and Discussion. In 78 patients with recurrent chronic arterial insufficiency of the lower extremities in the distant postoperative period, re-operative intervention was performed taking into account the features of primary revascularization of the arterial bed, localization of the stenotically occlusive process, its combination and the prevalence of atherosclerotic. Re-revascularization was complicated by the development of the thrombosis of the reconstruction segment (10 cases, representing 12.8 % of observations). Conclusions. Non-standard, technically sophisticated, multilevel surgery is the major revascularizing intervention in patients with relapsed chronic arterial insufficiency. For revascularization of the tibial arterial segment, thigh/popliteal and tibial autovenous bypass was used and endovascular balloon angioplasty was used.Мета роботи. Покращити результати повторної реваскуляризації артеріального русла нижніх кінцівок у пацієнтів із рецидивом хронічної артеріальної недостатності у віддаленому післяопераційному періоді після реконструкції аорто/клубово-стегнової зони. Матеріали і методи. Протягом 2006–2019 рр. простежено віддалені результати хірургічного лікування 522 хворих. Оперативне втручання проведено 353 пацієнтам, з яких у 260 мало місце порушення кровотоку по стегно-підколінному сегменті. У вказані терміни прооперовано 159 пацієнтів із приводу оклюзивно-стенотичного ураження клубово-стегнової зони, з яких у 94 мало місце порушення кровоплину по стегно-підколінному артеріальному руслі. На час первинного хірургічного втручання у 228 пацієнтів діагностовано хронічну артеріальну недостатність (ХАН) ІІІА ст. (за класифікацією R. Fontaine з урахуванням критеріїв Європейської робочої групи (1992)), у 189 – ХКІНК ІІІБ–ІV ст., у 98 – ХАН ІІБ ст. У 92 (17,6 %) хворих був гемодинамічно значимий стеноз екстракраніальних артерій, з них 75 проведено оперативне втручання на судинах шиї в умовах хірургічного лікування атеросклеротичного ураження аорто/клубово-стегно-підколінного артеріального русла. Результати й обговорення. У 78 пацієнтів із рецидивом хронічної артеріальної недостатності нижніх кінцівок у віддаленому післяопераційному періоді повторне оперативне втручання здійснювали з урахуванням особливостей первинної реваскуляризації артеріального русла, локалізації стенотично оклюзивного процесу, його поєднання та поширення атеросклеротичного процесу. Повторна реваскуляризація ускладнилася розвитком тромбозу сегмента реконструкції (10 випадків, що становить 12,8 % спостережень). Висновки. Основним реваскулярним втручанням у пацієнтів із рецидивом хронічної артеріальної недостатності є нестандартні, технічно складні, багаторівневі решунтуючі операції. При реваскуляризації гомілкового артеріального сегмента використовували стегно/підколінно-гомілкове аутовенозне шунтування та ендоваскулярну ангіопластику

A Single Gene Target of an ETS-Family Transcription Factor Determines Neuronal CO2-Chemosensitivity

Many animals possess neurons specialized for the detection of carbon dioxide (CO2), which acts as a cue to elicit behavioral responses and is also an internally generated product of respiration that regulates animal physiology. In many organisms how such neurons detect CO2 is poorly understood. We report here a mechanism that endows C. elegans neurons with the ability to detect CO2. The ETS-5 transcription factor is necessary for the specification of CO2-sensing BAG neurons. Expression of a single ETS-5 target gene, gcy-9, which encodes a receptor-type guanylate cyclase, is sufficient to bypass a requirement for ets-5 in CO2-detection and transforms neurons into CO2-sensing neurons. Because ETS-5 and GCY-9 are members of gene families that are conserved between nematodes and vertebrates, a similar mechanism might act in the specification of CO2-sensing neurons in other phyla

Eaten out of house and home:impacts of grazing on ground-dwelling reptiles in Australian grasslands and grassy woodlands

Large mammalian grazers can alter the biotic and abiotic features of their environment through their impacts on vegetation. Grazing at moderate intensity has been recommended for biodiversity conservation. Few studies, however, have empirically tested the benefits of moderate grazing intensity in systems dominated by native grazers. Here we investigated the relationship between (1) density of native eastern grey kangaroos, Macropus giganteus, and grass structure, and (2) grass structure and reptiles (i.e. abundance, richness, diversity and occurrence) across 18 grassland and grassy Eucalyptus woodland properties in south-eastern Australia. There was a strong negative relationship between kangaroo density and grass structure after controlling for tree canopy cover. We therefore used grass structure as a surrogate for grazing intensity. Changes in grazing intensity (i.e. grass structure) significantly affected reptile abundance, reptile species richness, reptile species diversity, and the occurrence of several ground-dwelling reptiles. Reptile abundance, species richness and diversity were highest where grazing intensity was low. Importantly, no species of reptile was more likely to occur at high grazing intensities. Legless lizards (Delma impar, D. inornata) were more likely to be detected in areas subject to moderate grazing intensity, whereas one species (Hemiergis talbingoensis) was less likely to be detected in areas subject to intense grazing and three species (Menetia greyii, Morethia boulengeri, and Lampropholis delicata) did not appear to be affected by grazing intensity. Our data indicate that to maximize reptile abundance, species richness, species diversity, and occurrence of several individual species of reptile, managers will need to subject different areas of the landscape to moderate and low grazing intensities and limit the occurrence and extent of high grazing

Psycho-social factors associated with mental resilience in the Corona lockdown.

The SARS-CoV-2 pandemic is not only a threat to physical health but is also having severe impacts on mental health. Although increases in stress-related symptomatology and other adverse psycho-social outcomes, as well as their most important risk factors have been described, hardly anything is known about potential protective factors. Resilience refers to the maintenance of mental health despite adversity. To gain mechanistic insights about the relationship between described psycho-social resilience factors and resilience specifically in the current crisis, we assessed resilience factors, exposure to Corona crisis-specific and general stressors, as well as internalizing symptoms in a cross-sectional online survey conducted in 24 languages during the most intense phase of the lockdown in Europe (22 March to 19 April) in a convenience sample of N = 15,970 adults. Resilience, as an outcome, was conceptualized as good mental health despite stressor exposure and measured as the inverse residual between actual and predicted symptom total score. Preregistered hypotheses (osf.io/r6btn) were tested with multiple regression models and mediation analyses. Results confirmed our primary hypothesis that positive appraisal style (PAS) is positively associated with resilience (p < 0.0001). The resilience factor PAS also partly mediated the positive association between perceived social support and resilience, and its association with resilience was in turn partly mediated by the ability to easily recover from stress (both p < 0.0001). In comparison with other resilience factors, good stress response recovery and positive appraisal specifically of the consequences of the Corona crisis were the strongest factors. Preregistered exploratory subgroup analyses (osf.io/thka9) showed that all tested resilience factors generalize across major socio-demographic categories. This research identifies modifiable protective factors that can be targeted by public mental health efforts in this and in future pandemics

Global patient outcomes after elective surgery: prospective cohort study in 27 low-, middle- and high-income countries.

BACKGROUND: As global initiatives increase patient access to surgical treatments, there remains a need to understand the adverse effects of surgery and define appropriate levels of perioperative care. METHODS: We designed a prospective international 7-day cohort study of outcomes following elective adult inpatient surgery in 27 countries. The primary outcome was in-hospital complications. Secondary outcomes were death following a complication (failure to rescue) and death in hospital. Process measures were admission to critical care immediately after surgery or to treat a complication and duration of hospital stay. A single definition of critical care was used for all countries. RESULTS: A total of 474 hospitals in 19 high-, 7 middle- and 1 low-income country were included in the primary analysis. Data included 44 814 patients with a median hospital stay of 4 (range 2-7) days. A total of 7508 patients (16.8%) developed one or more postoperative complication and 207 died (0.5%). The overall mortality among patients who developed complications was 2.8%. Mortality following complications ranged from 2.4% for pulmonary embolism to 43.9% for cardiac arrest. A total of 4360 (9.7%) patients were admitted to a critical care unit as routine immediately after surgery, of whom 2198 (50.4%) developed a complication, with 105 (2.4%) deaths. A total of 1233 patients (16.4%) were admitted to a critical care unit to treat complications, with 119 (9.7%) deaths. Despite lower baseline risk, outcomes were similar in low- and middle-income compared with high-income countries. CONCLUSIONS: Poor patient outcomes are common after inpatient surgery. Global initiatives to increase access to surgical treatments should also address the need for safe perioperative care. STUDY REGISTRATION: ISRCTN5181700