Фестиваль “Ландшафтна весна-2017” у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України

“Landscape Spring-2017” festival took place from April 28 to May 2, 2017 in M.M. Gryshko National Botanical Garden. The festival events included the gardening contest “Japanese motifs in the Botanical Garden”, “Dialogue with nature” and “Mini garden” contests, as well as the children contest “Fairy-tale” and the children drawing contest. 12 projects of Japanese gardens, 16 projects of mini-gardens and 12 projects of art objects from natural materials were implemented.З 28 квітня до 2 травня 2017 р. у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка пройшов фестиваль "Ландшафтна весна-2017", у рамках якого було проведено конкурс садів "Японські мотиви в Ботсаду", конкурси "Діалог з природою" та "Міні-сад", дитячий конкурс "Казкове опудало" та конкурс дитячих малюнків. Було втілено 12 проектів японських садів, 16 проектів міні-садів та 12 проектів арт-об’єктів з природних матеріалів

Культура и конфликт в глобальном мире

The article states that the Culture of the Contemporary global ethos can be considered from the perspective of the conflict relationship between Religion and Politics. Xenophobia often permeates culture in its different aspects. Globalization of Culture marks the emergence of the mass eclectic forms of Religion

Retrospective and modern views on modernization and alternative modernization components of shinto and zen buddhism

Статтю присвячено проблемі співвідношення модернізаційних і контрмодернізаційних складників ключових релігій Японії та (частково) інтродукованого християнства. Авторкою зроблено висновок про те, що різні складники релігійної свідомості японців стали контратетичними щодо двох основних елементів, які складають основу сучасної культури Заходу і зумовлюють японський опір модернізації. По-перше, це наука і техніка, які  працюють на основі використання законів природних явищ, які протиставляються світу надприродному і метафізичному. По-друге, виражений індивідуалізм і атомізм у вигляді гіпертрофованої поваги до людської особистості, ліберальна надзосередженість на людині, яка підриває соціальну консолідованість корпоративного суспільства. Японська культура в минулому була орієнтованою в напрямку модернізації, але прогрес був дуже повільний. До того ж, в цьому процесі Японія виявилася набагато консервативнішою, оскільки в японському суспільстві регуляторні інститути армії, релігії та промислових корпорацій можна вважати своєрідними константами, які не стільки можуть бути адаптованими під модернізацію євро-американського штибу, скільки припускають вибір автентичного сценарію, сумісного, передусім, із життєвими цінностями корпоративізму і солідарної відповідальності. Саме в цьому вимірі модернізаційні проекти, пов’язані із християнським прозелітизмом, також виявилися «зірваними». Причиною такого зриву можна вважати невиокремленість релігії з соціальної цілісності, її фактичне злиття із соціальними інституціями, а також прихований магізм та скептицизм релігійного світогляду, який поєднує синтоїстські, конфуціанські та дзен-буддійські елементи. Оскільки модернізація в християнстві передбачала розрізнення затемненої свідомості клерикальної епохи та «просвітленої просвітництвом» свідомості епохи нового часу, то саме ця дихотомія дозволяла протиставляти релігійне «невігластво» і наукову «просвітленість», духовенство і світську інтелігенцію, університети та інтелектуальні клуби як середовища поширення ідеології буржуазії і монастирі як осередки релігійного клерикалізму. Для японського буддизму така дихотомія залишалася нерелевантною, оскільки  в цій релігійній системі, як і, до речі, в синтоїзмі, немає протиставлення світської/соціальної та релігійної раціональності, що означає відсутність розмежування між інтелігенцією, священством та соціальним прошарком адміністраторів, які утворюють деякий соціальний кластер вищої страти і виступають носіями традиційної раціональності за Вебером.Статья посвящена проблеме соотношения модернизационных и контрмодернизационных составляющих ключевых религий Японии и (отчасти) интродуктированного христианства. Автором сделан вывод о том, что различные составляющие религиозного сознания японцев стали в противовес относительно двух основных элементов, которые составляют основу современной культуры Запада и принуждают японское сопротивление к модернизации. Во-первых, это наука и техника, которые работают на основе использования законов природных явлений, что, в свою очередь, противопоставляются миру сверхъестественному и метафизическому. Во-вторых, выраженный индивидуализм и атомизм в виде гипертрофированного уважения к человеческой личности, либеральная сверхсосредоточенность на человеке, что подрывает социальную консолидированность корпоративного общества. Японская культура в прошлом была ориентирована в направлении модернизации, но прогресс был очень медленным. К тому же в этом процессе Япония оказалась гораздо консервативнее, поскольку в японском обществе регуляторные институты армии, религии и промышленных корпораций можно считать своеобразными константами, которые не столько могут быть адаптированы под евро-американскую модернизацию, сколько предполагают выбор аутентичного сценария, совместимого, прежде всего, с жизненными ценностями корпоративизма и солидарной ответственности. Именно в этом измерении модернизационные проекты, связанные с христианским прозелитизмом, также оказались «сорванными». Причиной такого срыва можно считать неотделимость религии с социальной целостности, ее фактическое слияние с социальными институтами, а также скрытый магизм и скептицизм религиозного мировоззрения, сочетающего синтоистские, конфуцианские и дзєн-буддийские элементы. Поскольку модернизация в христианстве предусматривала различия затемненного сознания клерикальной эпохи и «просвещенного просвещением» сознания эпохи нового времени, то именно эта дихотомия позволяла противопоставлять религиозное «невежество» и научную «просветленность», духовенство и светскую интеллигенцию, университеты и интеллектуальные клубы как среды распространения идеологии буржуазии и монастыри как центры религиозного клерикализма. Для японского буддизма такая дихотомия оставалась нерелевантной, поскольку в этой религиозной системе, как и, кстати, в синтоизме, нет противопоставления светской / социальной и религиозной рациональности, что означает отсутствие разграничения между интеллигенцией, священством и социальным слоем администраторов, которые образуют своеобразный кластер высшей страты и выступают носителями традиционной рациональности по Веберу.The article is devoted to the ratio of modernization and counter modernizing key components of Japan and religions (partly) introduced Christianity. The author concludes that the various components of the religious consciousness of the Japanese were kontratetycal on two main elements that form the basis of modern Western culture Japanese resistance and cause upgrade. First, science and technology, working on the basis of the laws of nature, which are opposed to the supernatural and the metaphysical world. Secondly, expressed individualism and atomism as hypertrophic respect for the human person, liberal nadzoseredzhenist to a person who undermines the consolidation of corporate social society. Japanese culture in the past was oriented toward modernization, but progress has been very slow. Moreover, in this process, Japan was much more conservative because in Japanese society regulatory institutions of the army, religion and industrial corporations can be considered a kind of constants which not only can be adapted to the modernization of Euro-American style, as suggested selection of authentic script compatible, especially with life values corporatism and solidarity. It is in this dimension of modernization projects related to Christian proselytism, as were «frustrated.» The reason for this breakdown can be considered inherence religion with social cohesion, its actual merging of social institutions, as well as hidden mahizm skepticism and religious outlook that combines Shinto, Confucian and Zen Buddhist elements. Since modernization in Christianity included the distinction darkened minds clerical era and «enlightened enlightenment» of consciousness era of modern times, it is this dichotomy allowed to oppose religious «ignorance» and scientific «enlightenment», the clergy and secular intellectuals, universities and intellectual clubs as a medium spreading the ideology of the bourgeoisie and monasteries as centers of religious clericalism. For Japanese Buddhism, this dichotomy remains irrelevant, since in this religious system as, by the way, Shintoism, no opposition secular / social and religious rationality, which means no distinction between intellectuals, clergy and social stratum administrators who form a social cluster higher death and rationality are the bearers of traditional Weber.

Тріадність як базовий принцип побудови релігійних систем

На основі філософської традиції розглядати світ як триєдину сутність, та компаративного аналізу релігійних систем світу констатується, що тріадність, яка притаманна індоєвропейському світогляду, постає когнітивним підґрунтям релігійних уявлень та може вважатися потужним евристичним засобом пізнання світу

Деякі аспекти формування світогляду традиційних співців Слобідської України

У статті доводиться актуальність вивчення традиційного світогляду парарелігійних співців Слобідської України (кобзарів, лірників, стихівничих); представлено загальну схему формування традиційного світогляду співців. Показано, що в світогляді кобзарів та лірників існує виразна бінарна опозиція "низкий соціальний статус" – "високий етос". Досліджено чинники, що формують зазначену опозицію. Запропоновано розглядати світогляд як критерій класифікації співоцької культури та як методику дослідження генезису та розвитку традиційного співоцтва.The topicality of the investigation of the traditional world outlook of the parareligious singers of Slobodian Ukraine (kobzars and lirnyks) is proved; the general scheme of formation of traditional outlook of singersis presented.It is shown, that in outlook of kobzars and lirnyks there is an expressive binary opposition "the low social status" – "high etos". Factors which form the specified opposition are investigated. It is offered to consider outlook as criterion of classification of singing culture and as a technique of research of genesis and development traditional singung

Проблеми сучасної психофізіології

Методичні рекомендації містять інструкційний матеріал та короткі теоретичні відомості до лабораторних занять, перелік літератури, в якій можна знайти відомості до кожного лабораторного заняття, питання для обговорення

Музично-естетична та виконавська система японського традиційного театру Но

У статті здійснено аналіз музично-естетичної та виконавської системи театру Но. Особливості композиційної, ладотональної, метроритмічної організації музичного матеріалу драми Нокаку розглянуто в контексті духовно-світоглядних універсалій традиційної культури японців, які виявляються концентрованим вираженням їх міфологічно-релігійних та філософських світопоглядів. Це константи Краси (Бі) та її прояви юген і сабі, Порожнечі (Му), Шляху (Дао), Природи, Квітки (Хана), Миті, Гармонії (Ва), Серця (Кокоро)