Requirements for personal and professional qualities of a future specialist in physical education and sports

A modern teacher of physical education and sport should be an enthusiast of his/her work, convinced of the usefulness and necessity of what he/she does. Love for professional activity is a quality without which there can be no teacher. The components of this quality are conscientiousness and self-denial, the joy of achieving educational results, constantly growing demands on oneself and one's pedagogical qualifications

Problems of nature management and environmental protection

The problems of environmental development are among the priorities in the domestic and foreign policy of many developed countries, which means that the environmental factor is still one of the indicators of the country's development. This is the relevance of the problems of modern nature management

Endo-adaptive component Taraxacum officinale L. as a determinant of the adaptation syndrome of plant organisms against the background of ecosystem stability

The research aim is to find out the specificity of the endo-adaptive component (Taraxacum Officinale L.) as a determinant of the adaptation syndrome of plant organisms against the background of ecosystem stability. The theoretical-methodological basis of the work was the synergistic use of scientific principles and a systematic approach, which determined a transparent approach to the choice of research methods: general scientific, general biological, mathematical statistics. It has been proven that in modern conditions, plants adapt to changes in the environment due to various adaptation mechanisms (xeromorphic features, etc.) which were formed in the process of phylogenetic development and which determine the existence of drought-resistant plants. It is shown that the reactionsresponses of plants help to identify the main components of xeromorphism, to investigate the corresponding changes in the formation of the general adaptation syndrome of the plant organism

Environmental Consequences of the Explosion of the Kahovsky Hydroelectric Plant on Biodiversity

The purpose of this article is to determine the ecological consequences of the explosion of the Kakhovka hydroelectric plant (southern Ukraine) on the biological diversity of the region. The main research methods were: theoretical generalization and system-functional approach, analysis, synthesis, expedition method. Results. The ecological consequences of the destruction of a hydroelectric dam are divided into two types: drainage and flooding. As a result of the flooding, 48 objects of the nature reserve fund, with a total area of 120 thousand hectares, were affected. Aquatic biotopes and biotopes characteristic of overmoistened areas were the most affected by drainage. 38 rare types of biotopes, which are under the protection of the Bern Convention, were affected by the ecological disaster; wetlands of international importance (so-called Ramsar) with an area of 33,000 hectares in the Dnipro delta and seven objects of the Emerald network. Perspectives. Prospects for further research are related to the study of biotope restoration after an ecological disaster

Методична підготовка майбутнього вчителя географії в педагогічному закладі вищої освіти

У статті розглянуто сучасні підходи до методичної підготовки майбутнього вчителя географії в педагогічному закладі вищої освіти. Встановлено, що методична підготовка вчителя географії є цілісною багатокомпонентною системою в структурі його професійної підготовки. Вона будується на методологічних засадах географічної науки, педагогіки, психології, методики викладання географії та являє собою взаємозв’язок різних форм організації навчально-виховного процесу. Методична підготовка вчителя географії передбачає єдність теорії та практики, вона виступає інтегратором знань, умінь та навичок студентів, сформованих у процесі психолого-педагогічної та предметної підготовок. Подано опис процесу методичної підготовки майбутніх учителів географії через різні форми навчання (лекції, семінари, практичні заняття), самостійну науково-дослідницьку, виробничу педагогічну практику, самостійну роботу. Розкрито складові методичної компетентності, такі як методичні знання, методичні вміння, педагогічна рефлексія, показано засвоєння їх студентами під час вивчення дисципліни «Методика навчання географії» та під час проходження виробничої педагогічної практики. Встановлено, що методичні знання, методичні вміння та навички необхідні майбутньому вчителеві географії під час опанування ним практичної та науково-дослідницької педагогічної діяльності, а також науково-дослідницької географічної діяльності. Таким чином, проведене дослідження засвідчило, що процес формування методичної компетентності майбутнього вчителя географії тривалий і складний, і у педагогічному закладі вищої освіти закладаються лише його підвалини, але вже нині можна сказати, що теперішні випускники готові до здійснення педагогічної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах

Natural resources and environmental management as an aspect of sustainable development of mankind

The problems of nature management have always been important for humanity, but they have become most relevant in our time, when human economic activity has caused major changes in the natural environment throughout the planet. This is explained by a sharp increase in the world's population, excessive use of natural resources and the consequences of the scientific and technological revolution

Методика проведення позакласної роботи зі шкільного курсу географії

В статті розглянуто питання організації позакласної роботи зі шкільного курсу географії в умовах загальноосвітньої школи. З’ясовано, що у змісті позакласної з географії виокремлюються три основні напрями: поповнення та поглиблення знань у форматі змісту курсів шкільної географічної освіти з питань, що викликали підвищений інтерес учнів, знайомство з новими географічними термінами, причинно-наслідковими зв’язками, формування повнішого образного уявлення про географічну картину світу; сприяння формуванню географічних, зокрема й картографічних умінь учнів; формування вмінь і навичок дослідницького характеру. Визначено, що під час організації позакласної роботи необхідно враховувати такі дидактичні вимоги: поєднання педагогічного керівництва з боку вчителя географії із самостійністю та добровільністю участі школярів у різних формах позакласної роботи; врахування вікових та індивідуальних особливостей особистості учнів, їхніх пізнавальних інтересів у галузі географічних знань; системність позакласної роботи з предмета, особливо в її організаційних формах проведення; безперервність розвитку форм позакласної роботи від простих і одиничних форм до більш складних і масових форм її організації. Виявлено найефективніші форми позаурочних занять, надано їхній методичний опис і рекомендації щодо проведення. Виявлено, що позаурочна діяльність з географії є результативною для розвитку пізнавальних і творчих здібностей школярів, формування проєктно-дослідницьких умінь і мотивації до вивчення географії. Позаурочна діяльність є найважливішою складовою в освітньо-виховній діяльності сучасної школи. Відмінність позаурочної роботи від планових уроків полягає в ширших можливостях для учнів у виборі тем для вивчення та проєктно-дослідницької діяльності. Під час занять поза уроками школярі більш активно залучаються до творчої діяльності, самовиражаються та самостверджуються, зменшується інтелектуальне напруження, беруть участь у новій для себе якості або новій ролі, співпрацюють у групах, застосовують свій накопичений життєвий досвід