Порівняльний аналіз сучасних інструментів для визначення рівня грамотності в сфері штучного інтелекту

Авторами проаналізовано сучасну літературу з проблеми діагностики грамотності в сфері штучного інтелекту. Проведено ґрунтовний порівняльний аналіз існуючих методик та інструментів для визначення рівня ШІ-грамотності. Результати порівняльного аналізу представлено у таблиці. Ключові слова: штучний інтелект, ШІ-грамотність, тести ШІ- грамотності

Hemeroby reveals the dynamics of vegetation cover following the destruction of the Kakhovka Reservoir

Floodplain ecosystems play a crucial role in maintaining ecological balance by regulating hydrological regimes, conserving biodiversity, and providing essential ecosystem services. The destruction of the Kakhovka Reservoir in June 2023 resulted in a large-scale environmental disaster that profoundly affected both aquatic and terrestrial ecosystems in the Lower Dnipro region. This study was conducted in the floodplain ecosystems of Khortytsia Island (Ukraine) to assess vegetation changes in response to altered hydrological conditions. Phytosociological mapping of the vegetation cover was performed, and the concept of hemeroby was employed to evaluate the level of anthropogenic transformation of plant communities. Phytoindication scales were utilized to characterize environmental conditions, including humidity, light, and soil properties. Following the destruction of the reservoir, significant changes in the water regime led to the degradation of floodplain water bodies, the expansion of sandy open areas, and the formation of new ecotopes. Twelve distinct plant community associations were identified, each differing in ecological preferences and sensitivity to anthropogenic disturbances. Principal component analysis revealed that most of the variability in plant community composition is explained by gradients in humidity, trophic status, and light availability, all of which are closely associated with hemeroby and naturalness indices. These findings underscore the dominant influence of recent anthropogenic drivers on vegetation structure. A decline in water availability following the reservoir’s destruction emerged as a primary driver of vegetation dynamics in the affected areas. Coastal zones experienced the most pronounced changes, where newly exposed sandy substrates were rapidly colonized by xerophytic and ruderal species, forming highly hemerobic communities. In contrast, more stable conditions in the central part of the island supported the persistence of relatively undisturbed plant assemblages. Increased light levels and elevated soil nutrient content in open areas were also found to promote the spread of species with high hemeroby, reinforcing the connection between altered abiotic conditions and anthropogenic transformation. This study demonstrates that the collapse of the Kakhovka Reservoir triggered rapid shifts in floodplain vegetation, with moisture regime, illumination, and nutrient availability acting as key environmental filters. The observed correspondence between these factors and the level of hemeroby confirms the utility of hemeroby and naturalness indices as effective tools for monitoring post-catastrophic ecological changes and informing future strategies for ecosystem restoration

Артпедагогіка як засіб розвитку творчої самореалізації студентів-інструменталістів

Сучасна система професійної підготовки здобувачів вищої освіти вимагає інтеграції інноваційних підходів і педагогічних методик, що забезпечують не лише глибоке засвоєння знань, а й сприяють формуванню всебічно розвиненої особистості. Особливо важливою є увага до розвитку творчих здібностей, оскільки саме обдарованість є основою професійної майстерності, особливо у сфері мистецтва. Одним з ефективних засобів розвитку творчої самореалізації є артпедагогіка – самостійна галузь педагогічної науки, яка об’єднує потенціал мистецтва, педагогіки та психології для гуманістичного підходу до розв’язання завдань розвитку особистості, зокрема її професійного становлення. Цифрові інструменти сприяють реалізації ідей артпедагогіки, збагачуючи дистанційне навчання інноваційними підходами та надаючи здобувачам вищої освіти можливість розкрити свій творчий потенціал. Основні засоби артпедагогіки інтегрують різні види мистецтва, практичні заняття та майстер-класи, інноваційні технології та індивідуальний підхід. Міждисциплінарний підхід в артпедагогіці є дієвим інструментом у підготовці музично-педагогічних фахівців. Він сприяє формуванню комплексних умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності в галузі музичної освіти. Різноманітність форм організації артпедагогічних технологій підтверджує їхню здатність розв’язувати широкий спектр навчальних та виховних завдань. Розглянуто найбільш поширені технології артпедагогіки, серед яких драматизація й театралізація, фоторефреймінг, музикомалювання, музична візуалізація. Функції артпедагогічних технологій проявляються через їхню орієнтацію на досягнення інтегрованого результату з високою якістю та максимальною ефективністю засвоєння навчально-художньої інформації. Однією з основних є творче стимулювання, яке сприяє активізації діяльності особистості на різних етапах взаємодії з творами мистецтва. Сучасна естетична освіта активно орієнтується на пошук інноваційних форм і методів викладання професійно спрямованих дисциплін, які є ефективними в умовах дистанційного навчання, що поширене в більшості закладів вищої освіти України. Використання різних комп’ютерних програм є яскравим прикладом упровадження цифрових інструментів артпедагогіки в освітній процес, що сприяють розвитку творчих і професійних компетентностей здобувачів вищої освіти через інтерактивне навчання, індивідуалізований підхід і можливість самостійного вдосконалення виконавських навичок. Ключові слова: музичне мистецтво, образне мислення, цифрові технології, дистанційна освіта, міждисциплінарний підхід

Соціальні стереотипи як бар’єр у підтримці посттравматичного зростання військовослужбовців

В роботі досліджується роль соціальних стереотипів у підтримці посттравматичного зростання військовослужбовців

Формування «soft skills» майбутніх соціальних працівників як умова здійснення ними інноваційної діяльності

Метою статті є теоретичне обґрунтування впливу «soft skills» майбутніх соціальних працівників на розвиток здатності до ефективного впровадження ними інновацій у подальшій професійній діяльності. Здійснено огляд визначень, наданих поняттю «soft skills» українськими та зарубіжними вченими. У статті під «soft skills» майбутніх соціальних працівників розуміється сукупність соціально-психологічних знань та умінь, особистісних характеристик здобувачів вищої освіти, необхідних для успішного виконання завдань, взаємодії з іншими людьми та подальшої ефективної реалізації професійної діяльності в соціальній сфері

Аксіологічна детермінанта розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти: філософський вимір

Актуальність дослідження зумовлена проблемою модернізації сучасної вищої освіти, у якій недостатньо використано методологічний потенціал аксіологічної, критичної та рефлективної складових частин філософії, зокрема в розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти. Водночас аналіз фахової літератури свідчить про наявність різних теорій, підходів, досвіду соціальних і особистісних практик громадянського навчання і розвитку громадянської компетентності здобувачів. Тож, мета дослідження полягає у визначення та обґрунтуванні конструктивного потенціалу аксіологічної детермінанти розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки здобувачів вищої освіти. За допомогою філософських і загальнонаукових підходів та функціонально-логічних методів і когнітивних процедур відрефлексовано творення аксіології громадянських знань у науково-освітньому процес для забезпечення фундаментальних ціннісних констант громадянської культури суспільства. У контексті досягнень сучасної філософської науки та освітніх викликів сьогодення обґрунтовано засади аксіологічної детермінанти розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти. Встановлене предметне поле проблеми розвитку громадянської компетентності здобувачів вищої освіти в умовах українського сьогодення, суспільні запити і чинники актуалізації розвитку громадянської компетентності української молоді на принципах і цінностях відкритого демократичного суспільства та громадянської відповідальності особистості. Визначено суперечності процесу розвитку громадянської компетентності Homo educandus, виявлено впливові чинники її ціннісного смислотворення та особливості сучасного світорозуміння і ставлення до громадянського зростання; обґрунтована роль філософії у спрямовуванні педагогічних досліджень на створення «картини» громадянської єдності, яка розгортається навколо значущості норм, правил, ідеалів, цінностей