Surgical Approach to Treatment of Necrotizing Pancreatitis: Early Primary Drainage without Necrosectomy. Review of Seven Recent Cases

Unsatisfactory results of surgery in the late course of pancreatic necrosis made us search for indications and variants of operation in the early phase of the disease. As early surgical intervention, the universal approach was used in 7 patients with necrotizing pancreatitis who had a different prevalence of the inflammatory process in the retroperitoneal space. The drainage proved to be effective and enabled us to always prevent generalized infectious complications in the later phases of the disease in absence of local complications specific for open surgery: bleeding and digestive fistulas. In spite of obvious infected process development in primary open surgery, we noticed a stable decrease in procalcitonin level following the drainage. A surgical intervention has been developed enabling one to reveal in time the volume of damaged retroperitoneal fat tissue and to drain it adequately in compliance with the process prevalence, thus avoiding septic complications in the late phase of the disease. The method's advantage involves refusal from necrosectomy in primary intervention, weekly staged revisions of the retroperitoneal space via formed contrapertures as dictated by evolution of the necrotic process in the gland

CRISPR/Cas9 technology for targeted genome editing

CRISPRs (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats) are the segments of prokaryotic DNA containing short repeats in its nucleotide sequence. Today we know that this is a bacterial protection system against viral DNA. The molecular components of CRISPR/Cas9 system have been used for a gene editing in eukaryotes since 2013. But as any other method it also has the limitations and drawbacks. Here we are going to review the history of CRISPR biology and to discuss the possibilities that this new technology provides to researchers as well as the prospects for its use in the medical research and treatment.CRISPRs (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats) – послідовності в геномі прокариот, які складаються з коротких повторів, що перемежовуються унікальними послідовностями. Це система бактеріальної захисту від вірусної ДНК. Молекулярні компоненти даної системи з 2013 року використовуються як інструмент редагування еукаріотічесого геному, хоча дана технологія і має деякі обмеження і недоліки. У даному огляді ми торкнемося історію застосування системи CRISPR / Cas9 і обговоримо можливості, які дана технологія надає для дослідження і лікування різних захворювань.CRISPRs (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats) – последовательности в геноме прокариот, которые состоят из коротких повторов, перемежающихся уникальными последовательностями. Это система бактериальной защиты от вирусной ДНК. Молекулярные компоненты данной системы с 2013 года используются как инструмент редактирования эукариотического генома, хотя данная технология и имеет некоторые ограничения и недостатки. В данном обзоре мы затронем историю применения системы CRISPR/Cas9 и обсудим возможности, которые данная технология предоставляет для исследования и лечения различных заболеваний

Treatment of lymphoid cells with the topoisomerase II poison etoposide leads to an increased juxtaposition of AML1 and ETO genes on the surface of nucleoli

AML1 and ETO genes are known partners in the t(8,21) translocation associated with the treatment-related leukaemias in the patients receiving chemotherapy with DNA-topoisomerase II (topo II) poisons. Aim. To determine whether the genes AML1 and ETO are in close proximity either permanently or temporarily in the nucleus. Methods. 3D FISH. Results. We found that in 5 % of untreated cells, alleles of AML1 and ETO are in close proximity. This number increased two-fold in the cells treated with the topo II poison etoposide. Surprisingly, in more than 50 % of the cases observed, co-localization of the genes occurred at the nucleoli surface. We found also that the treatment of cells triggers preferential loading of RAD51 onto bcr of the AML1 and ETO genes. Conclusions. Our results suggest that the repair of DNA lesions introduced by topoisomerase II poisons may be mediated simultaneously by multiple mechanisms, which may be the cause of mistakes resulting in translocations. Keywords: DNA-topoisomerase II, nucleoli, Rad51, AML1, ETO.Гени AML1 і ETO відомі як партнери по транслокації t(8,21), асоційованої з розвитком вторинних лейкозів у пацієнтів, які піддавалися хіміотерапії із застосуванням інгібіторів топоізомерази II. Мета. Оцінити частоту взаємної колокалізаціїгенів AML1 і ETO у культурі лімфоїдних клітин людини. Методи. 3D FISH. Результати. У 5 % необроблених клітин лінії Jurkat алелі AML1 і ETO знаходяться в безпосередній близькості один від одного. У клітинах, оброблених інгібітором топоізомерази II етопозитом, частота подій колокалізації AML1 і ETO зростає в два рази. При цьому більш ніж у 50 % випадків колокалізація генів відбувається на поверхні ядерця. Показано, что обробка клітин етопозидом спричиняє посилення зв’язування білка RAD 51 з кластерами точок розриву (bcr) генів AML1 і ETO. Висновки. Репарація розривів ДНК, індукованих інгібіторами топоізомерази II, вірогідна за одночасної участі різних механізмів, що може бути причиною помилок, які викликають транслокації. Ключові слова: ДНК-топоізомераза II, ядерця, Rad51, AML1, ETO.Гены AML1 и ETO известны как партнеры по транслокации t(8,21), которая ассоциирована с развитием вторичных лейкозов у пациентов, подвергшихся химиотерапии с применением ингибиторов ДНК-топоизомеразы II. Цель. Оценить частоту взаимной колокализации генов AML1 и ETO в культуре лимфоидных клеток человека. Методы. 3D FISH. Результаты. В 5 % необработанных клеток линии Jurkat аллели AML1 и ETO находятся в непосредственной близости друг от друга. В клетках, обработанных ин - гибитором ДНК-топоизомеразы II этопозидом, частота событий колокализации AML1 и ETO увеличивается в два раза. При этом в более чем 50 % наблюдаемых случаев колокализация генов происходит на поверхности ядрышка. Показано, что обработка клеток этопозидом приводит к увеличению связывания белка RAD 51 с кластерами точек разрыва (bcr) генов AML1 и ETO. Выводы. Репарация разрывов ДНК, индуцированных ингибиторами ДНК-топоизомеразы II, вероятна при одновременном участии различных механизмов, что может являться причиной ошибок, приводящих к транслокациям. Ключевые слова: ДНК-топоизомераза II, ядрышка, Rad51, AML1, ETO

Global maps of soil temperature.

Research in global change ecology relies heavily on global climatic grids derived from estimates of air temperature in open areas at around 2 m above the ground. These climatic grids do not reflect conditions below vegetation canopies and near the ground surface, where critical ecosystem functions occur and most terrestrial species reside. Here, we provide global maps of soil temperature and bioclimatic variables at a 1-km <sup>2</sup> resolution for 0-5 and 5-15 cm soil depth. These maps were created by calculating the difference (i.e. offset) between in situ soil temperature measurements, based on time series from over 1200 1-km <sup>2</sup> pixels (summarized from 8519 unique temperature sensors) across all the world's major terrestrial biomes, and coarse-grained air temperature estimates from ERA5-Land (an atmospheric reanalysis by the European Centre for Medium-Range Weather Forecasts). We show that mean annual soil temperature differs markedly from the corresponding gridded air temperature, by up to 10°C (mean = 3.0 ± 2.1°C), with substantial variation across biomes and seasons. Over the year, soils in cold and/or dry biomes are substantially warmer (+3.6 ± 2.3°C) than gridded air temperature, whereas soils in warm and humid environments are on average slightly cooler (-0.7 ± 2.3°C). The observed substantial and biome-specific offsets emphasize that the projected impacts of climate and climate change on near-surface biodiversity and ecosystem functioning are inaccurately assessed when air rather than soil temperature is used, especially in cold environments. The global soil-related bioclimatic variables provided here are an important step forward for any application in ecology and related disciplines. Nevertheless, we highlight the need to fill remaining geographic gaps by collecting more in situ measurements of microclimate conditions to further enhance the spatiotemporal resolution of global soil temperature products for ecological applications

Upper limit on the cosmic-ray photon fraction at EeV energies from the Pierre Auger Observatory

From direct observations of the longitudinal development of ultra-high energy air showers performed with the Pierre Auger Observatory, upper limits of 3.8%, 2.4%, 3.5% and 11.7% (at 95% c.l.) are obtained on the fraction of cosmic-ray photons above 2, 3, 5 and 10 EeV (1 EeV = 10^18 eV) respectively. These are the first experimental limits on ultra-high energy photons at energies below 10 EeV. The results complement previous constraints on top-down models from array data and they reduce systematic uncertainties in the interpretation of shower data in terms of primary flux, nuclear composition and proton-air cross-section.Comment: 20 pages, 7 figures, 2 tables. Minor changes. Accepted by Astroparticle Physic

CRISPR/Cas9 technology for targeted genome editing

CRISPRs (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats) are the segments of prokaryotic DNA containing short repeats in its nucleotide sequence. Today we know that this is a bacterial protection system against viral DNA. The molecular components of CRISPR/Cas9 system have been used for a gene editing in eukaryotes since 2013. But as any other method it also has the limitations and drawbacks. Here we are going to review the history of CRISPR biology and to discuss the possibilities that this new technology provides to researchers as well as the prospects for its use in the medical research and treatment.CRISPRs (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats) – послідовності в геномі прокариот, які складаються з коротких повторів, що перемежовуються унікальними послідовностями. Це система бактеріальної захисту від вірусної ДНК. Молекулярні компоненти даної системи з 2013 року використовуються як інструмент редагування еукаріотічесого геному, хоча дана технологія і має деякі обмеження і недоліки. У даному огляді ми торкнемося історію застосування системи CRISPR / Cas9 і обговоримо можливості, які дана технологія надає для дослідження і лікування різних захворювань.CRISPRs (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats) – последовательности в геноме прокариот, которые состоят из коротких повторов, перемежающихся уникальными последовательностями. Это система бактериальной защиты от вирусной ДНК. Молекулярные компоненты данной системы с 2013 года используются как инструмент редактирования эукариотического генома, хотя данная технология и имеет некоторые ограничения и недостатки. В данном обзоре мы затронем историю применения системы CRISPR/Cas9 и обсудим возможности, которые данная технология предоставляет для исследования и лечения различных заболеваний

Is there a difference between T- and B-lymphocyte morphology?

We characterize T- and B-lymphocytes from several donors, determining cell diameter, ratio of nucleus to cell diameter, and refractive index of the nucleus and cytoplasm for each individual cell. We measure light-scattering profiles with a scanning flow cytometer and invert the signals using a coated sphere as an optical model of the cell and by relying on a global optimization technique. The main difference in morphology of T- and B-lymphocytes is found to be the larger mean diameters of the latter. However, the difference is smaller than the natural biological variability of a single cell. We propose nuclear inhomogeneity as a possible reason for the deviation of measured light-scattering profiles from real lymphocytes from those obtained from the coated sphere model