Построение сценариев развития мировой экономики к 2030 г. в контексте больших экономических циклов Кондратьева

Для пошуку та виявлення науково-технологічних напрямів, що складуть основу 6-го технологічного укладу, застосовано методологію передбачення (foresight) та її інструментарії. Досліджується потенціал розвитку світової економіки в мінливих економічних, соціальних, політичних та екологічних умовах. Виявлено пріоритетні науково-технологічні (S&T) напрями та побудовано декілька варіантів сценаріїв розвитку світової економіки на період до 2030 р.For the search and identification of the science and technology areas that constitute the basis of the 6-th technological mode, the foresight methodology and its toolsets are used. The potential of the world economy development in the changing economical, social, political and ecological conditions is investigated. The priority science and technology (S&T) areas which constitute the basis of the 6th technological mode are identified and several variants of scenarios of the world economy development for the period up to 2030.Для поиска и выявления научно-технологических направлений, которые составляют основу 6-го технологического уклада, использована методология предвидения (foresight) и ее инструментарии. Исследован потенциал развития мировой экономики в меняющихся экономических, социальных, политических и экологических условиях. Выявлены приоритетные научно-технологические (S&T) направления, которые составляют основу 6-го технологического уклада и построены несколько вариантов сценариев развития мировой экономики на период до 2030 г

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОВОЇ ПОТУЖНОСТІ ДЛЯ РОЗІГРІВУ ЗМЕРЗЛИХ НАСИПНИХ ВАНТАЖІВ

We have considered the problem of restoring the frozen bulk cargo’s flowability in railway gondola cars to reduse the time of cargo handling operations in industries. That results allow to estimate the required heating capacity of gondola cars heating system during thawing, sand, coal and other cargo. The obtained data required for the design and operation of gondola cars heating systems with frozen bulk cargo.Рассмотрена проблема восстановления сыпучести смерзшихся насыпных грузов в железнодорожных полувагонах с целью сокращения времени перегрузочных работ на производствах. Результаты исследований позволяют оценить необходимую тепловую мощность системы обогрева полувагонов при размораживании песка, каменного угля и других грузов. Полученные данные необходимы для проектирования и эксплуатации систем обогрева полувагонов со смерзшимся насыпным грузом.Розглянута проблема відновлення сипучості змерзлих насипних вантажів в залізничних піввагонах з метою скорочення часу перевантажувальних робіт на виробництвах. Результати досліджень дозволяють оцінити необхідну теплову потужність системи обігріву піввагонів при розморожуванні піску, кам'яного вугілля та інших вантажів. Отримані дані потрібні для проектування і експлуатації систем обігріву піввагонів зі змерзлим насипним вантажем

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОРИГІНАЛЬНОГО ЗАПАЛЬНО-ЧЕРГОВОГО ПАЛЬНИКА ДЛЯ ФАКЕЛЬНИХ УСТАНОВОК

The original design of the seed-duty torch and given its basic design data. Made calculations to substantiate the efficiency of the burner. Studies based on data obtained by the authors in the survey and development of metallurgical enterprises ejection devices. The result is a seed-duty torch, which operates on a low calorie gas without additional supply of natural gas. Reduction of natural gas consumption due to the use of the domain producer and other lowcalorie gases is important.Описана оригинальная конструкция запально-дежурной горелки и приведены её основные конструктивные данные. Выполнены расчёты по обоснованию эффективности работы горелки. Исследования основываются на данных, которые получены авторами при обследовании металлургических предприятий и разработке эжекционных устройств. В результате создана запально-дежурная горелка, которая работает на низкокалорийном газе без дополнительной подачи природного газа. Сокращение потребления природного газа за счёт использования доменного феррогенераторного и других низкокалорийных газов является важным.Описана оригінальна конструкція запально-чергового пальника і наведено його основні конструктивні дані. Виконані розрахунки по обґрунтуванню ефективності роботи пальника.Дослідження ґрунтуються на даних, які отримані авторами при обстеженні металургійних підприємств і розробці ежекційних пристроїв. У результаті створено запально-черговий пальник, що працює на низькокалорійному газі без додаткової подачі природного газу. Скорочення споживання природного газу за рахунок використання доменного феррогенераторного та інших низькокалорійних газів є важливим

Роль вегетососудистой дисфункции в патогенезе первичной дисменореи

Peculiarities of vegetovascular malfunction at functional dysmenorrhea has been investigated. 107 women with dysmenorrhea and 10 healthy women have been examined. Methods of pelvis minor organ rheography, rheoencephalography and cardiointervalography have been used. It has been revealed that at women with dysmenohhrea a disorganization  of  pelvis  minor  regional circulation developed during the first phase of menstrual cycle. It was evident in simultaneous decrease of cerebral vessel blood filling and increase of venous drainage, development of microcirculation disturbances. Simultaneously the enhancement  of  sympathetic effect and decrease of the effect degree of parasympathetic nervous system have been observed. On the contrary, at healthy women it is observed the enhancement of parasympathetic effect and the hemodynamic factors remain fixed.The obtained results are evidence that at women with dysmenorrhea the marked vegetovascular disturbances connected with sympathetic tone prevalence and being evident mainly at cerebral hemodymanics level take place in the first  days  of  menstrual cycle. The nature of revealed disturbances is connected with the peculiarities of disease clinics.Изучались особенности вегетососудистой дисфункции при функциональной дисменорее. Было обследовано 107 женщин, страдающих дисменореей, и 10 здоровых женщин. Использовались методы реографии органов малого таза, реоэнцефалографии и кардиоинтервалографии. Показано, что у женщин, страдающих дисменореей, в первую фазу менструального цикла развивается дезорганизация регионарного кровообращения малого таза и церебральной гемодинамики, которая проявляется в одновременном снижении кровенаполнения сосудов головного мозга и увеличении венозного оттока, развиваются нарушения микроциркуляции. Одновременно отмечается усиление симпатического влияния и снижение степени влияния парасимпатической нервной системы. У здоровых женщин, напротив, наблюдается усиление парасимпатического влияния, гемодинамические показатели остаются неизменными.Полученные результаты свидетельствуют, что у женщин, страдающих дисменореей, в первые дни менструального цикла имеют место выраженные вегетососудистые расстройства, связанные с преобладанием симпатического тонуса и проявляющиеся в большей степени на уровне церебральной гемодинамики. Характер выявленных расстройств связан с особенностями клинических проявлений заболевания

Розроблення бази даних насосів нафтобаз і магістральних нафтопроводів

The object of research is a data model that characterizes the pumping units of main oil pipelines. The paper considers the creation of pumps database and their characteristics as a component of software systems designed to search for sources of energy saving in pipeline transportation of oil and oil products.An overview of existing programs for calculating the joint operation of an oil pumping station and a pipeline is given. It is shown that most programs are inaccessible for analyzing the applied data storage technologies, or involve manual input of entry data without using databases. Comparative analysis of spreadsheets and relational databases is performed. It is shown that relational databases better meet the requirements of data convenience, availability, scalability, and performance. A physical model of a relational database is presented. The parent and child entities have been established, which make it possible to fully reflect all information about the pumping unit, namely:– coefficients of hydraulic characteristics depending on the diameter of the impeller rotor;– characteristics depending only on the pump make;– classification of the pump by design or purpose. Relationship types and referential integrity rules are defined between entities when deleting or updating data. For data management, the SQLite system is proposed, which provides data manipulation in the SQL query language and does not require the development of additional software. The analysis of possible ways of organizing multilingualism using a database is carried out. The text of the SQL query is proposed, which allows to select the pump with its characteristics by the pump make and impeller diameter. A database structure is proposed that allows storing information about equipment for oil pipelines for various purposes, which makes it possible for automated calculations of complex technological processes. The pumping unit database is an open source project that is posted on the public web service GitHubОбъектом исследований является модель данных, которые характеризуют насосные агрегаты магистральных нефтепроводов. В работе рассматривается создание базы данных насосов и их характеристик как составной части программных комплексов, предназначенных для поиска источников энергосбережения на трубопроводном транспорте нефти и нефтепродуктов.Приведен обзор существующих программ для расчета совместной работы нефтеперекачивающей станции и трубопровода. Показано, что большинство программ являются недоступными для анализа применяемых технологий хранения данных, или предполагают ввод входных данных вручную без использования баз данных. Выполнен сравнительный анализ электронных таблиц и реляционных баз данных. Показано, что реляционные базы данных в большей мере отвечают требованиям удобства работы с данными, доступности, масштабируемости и производительности. Представлена физическая модель реляционной базы данных. Установлены родительские и дочерние сущности, позволяющие полностью отразить всю информацию о насосном агрегате, а именно:– коэффициенты гидравлической характеристики в зависимости от диаметра ротора рабочего колеса;– характеристики, зависящие только от марки насоса;– классификацию насоса по конструктивным особенностям или назначению. Между сущностями определены типы связей и правила ссылочной целостности при удалении или обновлении данных. Для управления данными предложена система SQLite, обеспечивающая манипулирование данными на языке запросов SQL и не требующая разработки дополнительного программного обеспечения. Выполнен анализ возможных способов организации многоязычности за счет базы данных. Предложен текст SQL-запроса, позволяющий выбрать насос с его характеристиками по марке и диаметру рабочего колеса. Предложена структура базы данных, которая позволяет хранить информацию об оборудовании нефтепроводов различного назначения, что дает возможность автоматизированных расчетов сложных технологических процессов. База данных насосных агрегатов представляет собой проект с открытым исходным кодом, который выложен на общедоступный веб-сервис GitHub. Об'єктом досліджень є модель даних, що характеризують насосні агрегати магістральних нафтопроводів. В роботі розглядається створення бази даних насосів і їх характеристик як складової частини програмних комплексів, призначених для пошуку джерел енергозбереження на трубопровідному транспорті нафти та нафтопродуктів.Наведено огляд існуючих комп'ютерних програм для розрахунку спільної роботи нафтоперекачувальної станції та трубопроводу. Показано, що більшість програм є недоступними для аналізу застосовуваних технологій зберігання даних, або припускають введення вхідних даних вручну без використання баз даних. Виконано порівняльний аналіз електронних таблиць і реляційних баз даних. Показано, що реляційні бази даних в більшій мірі відповідають вимогам зручності роботи з даними, доступності, масштабованості та продуктивності. Представлена фізична модель реляційної бази даних. Встановлено батьківські та дочірні сутності, які дозволяють повністю відобразити всю інформацію про насосний агрегат, а саме:– коефіцієнти гідравлічної характеристики в залежності від діаметра ротора робочого колеса;– характеристики, що залежать тільки від марки насоса;– класифікацію насоса за конструктивними особливостями або призначенням. Між сутностями визначено типи зв'язків і правила посилальної цілісності при видаленні або оновленні даних. Для управління даними запропонована система SQLite, що забезпечує маніпулювання даними на мові запитів SQL і не вимагає розробки додаткового програмного забезпечення. Виконано аналіз можливих способів організації багатомовності за рахунок бази даних. Запропоновано текст SQL-запиту, що дозволяє вибрати насос з його характеристиками по марці та діаметру робочого колеса. Запропоновано структуру бази даних, яка дозволяє зберігати інформацію про обладнання нафтопроводів різного призначення, що створює можливості для автоматизованих розрахунків складних технологічних процесів. База даних насосних агрегатів є проектом з відкритим вихідним кодом, який викладений на загальнодоступний веб-сервіс GitHu

Development of the System of Energy and Resource Saving During the Operation of the Gas Pumping Unit

The object of research is the fuel gas system of a gas turbine engine. The study of the use of secondary energy resources of the gas-pumping unit at the compressor station of the main pipeline has been carried out. The work of a gas turbine engine, including the work of the fuel gas system, is considered. The main drawback of the fuel gas system is revealed – ineffective use of excess gas pressure. An informational analysis of the options that eliminate the identified drawback is carried out. It is shown that in order to eliminate the disadvantage, it is advisable to use a turbo-expander at the compressor station to utilize the excess pressure of the fuel gas. It is also shown that the operation of a fuel gas turboexpander to drive an additional air compressor as part of a gas turbine engine is impractical. An expander-generator set with the generation of additional electricity at the compressor station is recommended for use. Modeling the operation of the utilization system made it possible to recommend constructive proposals for its improvement. A schematic diagram of a system for the complex utilization of excess pressure of fuel gas and heat of combustion products from the operation of a gas turbine engine is proposed. The system of complex utilization includes parts-generator unit, heat exchanger for cooling process gas and heat exchanger for firing gas. Regenerative heating of fuel gas up to 250 °С reduces energy consumption for heating it up to the ignition temperature. A model of a robot installation of the type GPU 16/56-1.44 (Ukraine) is carried out. It is determined that when a component engine of the J-59 (Ukraine) type with a shaft power of 16 MW operates, it is possible to additionally receive 102 kW of electricity and save 64 m3/h of fuel gas. It is revealed that the subcooling of the process gas does not play a significant role in reducing energy consumption during its transportation. It is recommended to use the process gas to heat the cold fuel gas stream downstream of the turboexpander to positive temperatures. The integrated utilization system is not a simple connection of an expander-generator set and two heat exchangers along the flow of the fuel gas. As a result of its operation, a significant reduction in the consumption of fuel gas and electricity is achieved. The disadvantages that hinder the implementation of a comprehensive disposal system are identified. This is the use of equipment for generating electricity at a compressor station. It is uncharacteristic for the operation of the station and requires additional qualifications in service. It is also required that the characteristics of industrial expander-generator sets correspond to the fuel gas consumption of a gas turbine engine

Розробка системи енерго- і ресурсозбереження агрегату для перекачування газу

The object of research is the fuel gas system of a gas turbine engine. The study of the use of secondary energy resources of the gas-pumping unit at the compressor station of the main pipeline has been carried out. The work of a gas turbine engine, including the work of the fuel gas system, is considered. The main drawback of the fuel gas system is revealed – ineffective use of excess gas pressure. An informational analysis of the options that eliminate the identified drawback is carried out. It is shown that in order to eliminate the disadvantage, it is advisable to use a turbo-expander at the compressor station to utilize the excess pressure of the fuel gas. It is also shown that the operation of a fuel gas turboexpander to drive an additional air compressor as part of a gas turbine engine is impractical. An expander-generator set with the generation of additional electricity at the compressor station is recommended for use. Modeling the operation of the utilization system made it possible to recommend constructive proposals for its improvement. A schematic diagram of a system for the complex utilization of excess pressure of fuel gas and heat of combustion products from the operation of a gas turbine engine is proposed. The system of complex utilization includes parts-generator unit, heat exchanger for cooling process gas and heat exchanger for firing gas. Regenerative heating of fuel gas up to 250 °С reduces energy consumption for heating it up to the ignition temperature. A model of a robot installation of the type GPU 16/56-1.44 (Ukraine) is carried out. It is determined that when a component engine of the J-59 (Ukraine) type with a shaft power of 16 MW operates, it is possible to additionally receive 102 kW of electricity and save 64 m3/h of fuel gas. It is revealed that the subcooling of the process gas does not play a significant role in reducing energy consumption during its transportation. It is recommended to use the process gas to heat the cold fuel gas stream downstream of the turboexpander to positive temperatures. The integrated utilization system is not a simple connection of an expander-generator set and two heat exchangers along the flow of the fuel gas. As a result of its operation, a significant reduction in the consumption of fuel gas and electricity is achieved. The disadvantages that hinder the implementation of a comprehensive disposal system are identified. This is the use of equipment for generating electricity at a compressor station. It is uncharacteristic for the operation of the station and requires additional qualifications in service. It is also required that the characteristics of industrial expander-generator sets correspond to the fuel gas consumption of a gas turbine engine.Объектом исследования является система топливного газа газотурбинного двигателя. Проведено исследование использования вторичных энергетических ресурсов газоперекачивающего агрегата на компрессорной станции магистрального трубопровода. Рассмотрена работа газотурбинного двигателя, в том числе работа системы топливного газа. Выявлен основной недостаток работы системы топливного газа – неэффективное использование избыточного давления газа. Проведен информационный анализ вариантов, которые устраняют выявленный недостаток. Показано, что для устранения недостатка целесообразно использовать на компрессорной станции турбодетандер для утилизации избыточного давления топливного газа. Также показано, что работа турбодетандера топливного газа для привода дополнительного воздушного компрессора в составе газотурбинного двигателя нецелесообразна. Рекомендован к применению детандер-генераторный агрегат с выработкой дополнительной электроэнергии на компрессорной станции. Моделирование работы системы утилизации позволило рекомендовать конструктивные предложения для ее усовершенствования. Предложена принципиальная схема системы комплексной утилизации избыточного давления топливного газа и теплоты продуктов сгорания от работы газотурбинного двигателя. Система комплексной утилизации включает детандер-генераторный агрегат, теплообменник подохлаждения технологического газа и теплообменник подогрева топливного газа. Регенеративный подогрев топливного газа до 250 °С снижает затраты энергии для его подогрева до температуры воспламенения. Проведено моделирование работы установки типа ГПУ 16/56-1,44 (Украина). Определено, что при работе комплектующего двигателя типа ДЖ-59 (Украина) с мощностью на валу 16 МВт можно дополнительно получать 102 кВт электроэнергии и экономить 64 м3/ч топливного газа. Выявлено, что подохлаждение технологического газа не играет существенной роли в снижении энергозатрат при его транспортировке. Рекомендовано использовать технологический газ для нагрева холодного потока топливного газа после турбодетандера до положительных температур. Система комплексной утилизации не является простым соединением детандер-генераторного агрегата и двух теплообменников по ходу потока топливного газа. В результате ее работы достигается существенное снижение потребления топливного газа и электроэнергии. Названы недостатки, которые препятствуют внедрению системы комплексной утилизации. Это применение на компрессорной станции оборудования для получения электроэнергии. Оно нехарактерно для работы станции и требует дополнительной квалификации в обслуживании. Также требуется соответствие характеристик промышленных детандер-генераторных агрегатов расходу топливного газа газотурбинного двигателя.Об'єктом дослідження є система паливного газу газотурбінного двигуна. Проведено дослідження використання вторинних енергетичних ресурсів газоперекачувального агрегату на компресорній станції магістрального трубопроводу. Розглянуто роботу газотурбінного двигуна, в тому числі робота системи паливного газу. Виявлено основний недолік роботи системи паливного газу – неефективне використання надлишкового тиску газу. Проведено інформаційний аналіз варіантів, які усувають виявлений недолік. Показано, що для усунення недоліку на компресорній станції доцільно використовувати турбодетандер утилізації надлишкового тиску паливного газу. Також показано, що робота турбодетандера паливного газу для приводу додаткового повітряного компресора в складі газотурбінного двигуна недоцільна. Рекомендовано до застосування детандер-генераторний агрегат з виробленням додаткової електроенергії на компресорній станції. Моделювання роботи системи утилізації дозволило рекомендувати конструктивні пропозиції для її удосконалення. Запропоновано принципову схему системи комплексної утилізації надлишкового тиску паливного газу та теплоти продуктів згоряння від роботи газотурбінного двигуна. Система комплексної утилізації включає детандер-генераторний агрегат, теплообмінник підохолодження технологічного газу та теплообмінник підігріву паливного газу. Регенеративний підігрів паливного газу до 250 °С знижує витрати енергії для його підігріву до температури займання. Проведено моделювання роботи установки типу ГПУ 16/56-1,44 (Україна). Визначено, що при роботі комплектуючого двигуна типу ДЖ-59 (Україна) з потужністю на валу 16 МВт можливо додатково отримувати 102 кВт електроенергії та економити 64 м3/год паливного газу. Виявлено, що підохолодження технологічного газу не відіграє суттєвої ролі в зниженні енерговитрат при його транспортуванні. Рекомендовано використовувати технологічний газ для нагріву холодного потоку паливного газу після турбодетандера до позитивних температур. Система комплексної утилізації не є простим з'єднанням детандер-генераторного агрегату та двох теплообмінників по ходу потоку паливного газу. В результаті її роботи досягається істотне зниження споживання паливного газу та електроенергії на станції. Названі недоліки, які перешкоджають впровадженню системи комплексної утилізації. Це застосування на компресорній станції обладнання для отримання електроенергії. Воно є нехарактерним для роботи станції та вимагає додаткової кваліфікації в обслуговуванні. Також потрібна відповідність характеристик промислових детандер-генераторних агрегатів витраті паливного газу газотурбінного двигуна

Розробка моделі оптимального температурного режиму роботи магістрального газопроводу

The influence of the ambient air temperature on changes in the parameters and thermophysical characteristics of the gas pumped through the underground pipeline was investigated. This was done because there are no scientifically sound recommendations for the optimal gas temperature after coolers at the compressor station. The presence of the site of inversion of heat exchange between gas and soil – a change in the direction of heat exchange along the length of the gas pipeline was revealed. It was proved that the air temperature above the soil surface should be substituted into the formula for calculating the change in gas temperature along the length of the pipeline between compressor stations. This made it possible to determine quantitative changes in the thermophysical and hydraulic characteristics of the gas along the pipe length, in particular, the change in density, viscosity, heat capacity, flow regime. It is shown that the change in air temperature during the year leads to a change in the gas pressure at the end of the gas pipeline section up to 0.15 MPa. A change in air temperature by 10 °С leads to a change in gas temperature by approximately 5 °С. Analytical studies made it possible to develop practical recommendations for the power-saving operation of air coolers at compressor stations. It was determined that the optimum gas temperature at the cooler outlet will be the temperature at which the heat exchange inversion point along the length of the gas pipeline coincides with the location of the subsequent station. It is shown how to control gas cooling in air coolers. In particular, by shutting down one of several operating devices and changing the speed of the fan drive. The developed recommendations will make it possible to quickly regulate the temperature mode of the underground gas pipeline operation at optimal power consumption for the operation of the gas cooling system after gas compressionИсследовано влияние температуры окружающего воздуха на процесс изменения параметров и теплофизических характеристик газа, перекачиваемого по подземному трубопроводу. Это сделано потому, что нет научно обоснованных рекомендаций по оптимальной температуре газа после аппаратов охлаждения на компрессорной станции. Установлено наличие места инверсии теплообмена между газом и грунтом – изменения направления теплообмена по длине газопровода. Доказано, что в формулу для расчета изменения температуры газа по длине трубопровода между компрессорными станциями следует подставлять температуру воздуха над поверхностью грунта. Благодаря этому стало возможным определение количественных изменений в теплофизических и гидравлических характеристиках газа по длине трубы, в частности изменение плотности, вязкости, теплоемкости, режима течения. Показано, что изменение температуры воздуха в течение года приводит к изменению давления газа в конце участка газопровода до 0,15 МПа. Изменение температуры воздуха на 10 °С приводит к изменению температуры газа ориентировочно на 5 °С. Аналитические исследования позволили разработать практические рекомендации по энергосберегающей работе аппаратов воздушного охлаждения на компрессорных станциях. Определено, что оптимальной температурой газа на выходе из аппаратов охлаждения будет температура, при которой точка инверсии теплообмена по длине газопровода совпадает с местом расположения последующей станции. Показано как возможно регулировать охлаждение газа в аппаратах воздушного охлажденияю. В частности, отключением одного из нескольких работающих аппаратов и изменением числа оборотов привода вентилятора. Разработанные рекомендации позволят оперативно регулировать температурный режим работы подземного газопровода при оптимальных энергозатратах на работу системы охлаждения газа после его компримированияПроведено дослідженнями впливу температури навколишнього повітря на процес зміни параметрів і теплофізичних характеристик газу що перекачується по підземному трубопроводу. Це зроблено тому, що немає науково обґрунтованих рекомендацій по оптимальній температурі газу після апаратів охолодження на компресорній станції. Встановлено наявність місця інверсії теплообміну між газом і грунтом – зміни напрямку теплообміну по довжині газопроводу. Доведено, що в формулу для розрахунку зміни температури газу по довжині трубопроводу між компресорними станціями слід підставляти температуру повітря над поверхнею грунту. Завдяки цьому стало можливим визначення кількісних змін в теплофізичних і гідравлічних характеристиках газу по довжині труби, зокрема зміни густини, в’язкісті, теплоємністі, режиму течії. Показано, що зміна температури повітря протягом року призводить до зміни тиску газу в кінці ділянки газопроводу до 0,15 МПа. Зміна температури повітря на 10 °С призводить до зміни температури газу орієнтовно на 5 °С. Аналітичні дослідження дозволили розробити практичні рекомендації до енергозберігаючої роботи апаратів повітряного охолодження на компресорних станціях. Визначено, що оптимальною температурою газу на виході з апаратів охолодження буде температура, при якій точка інверсії теплообміну по довжині газопроводу збігається з місцем розташування подальшої станції. Показано як можливо регулювати охолодження газу в аппаратах повітряного охолодження. Зокрема відключенням одного з кількох працюючих апаратів і зміною числа обертів приводу вентилятора. Розроблені рекомендацію дозволять оперативно регулювати температурний режим роботи підземного газопроводу при оптимальних енерговитратах на роботу системи охолодження газу після його компримуванн

Розроблення бази даних насосів нафтобаз і магістральних нафтопроводів

The object of research is a data model that characterizes the pumping units of main oil pipelines. The paper considers the creation of pumps database and their characteristics as a component of software systems designed to search for sources of energy saving in pipeline transportation of oil and oil products.An overview of existing programs for calculating the joint operation of an oil pumping station and a pipeline is given. It is shown that most programs are inaccessible for analyzing the applied data storage technologies, or involve manual input of entry data without using databases. Comparative analysis of spreadsheets and relational databases is performed. It is shown that relational databases better meet the requirements of data convenience, availability, scalability, and performance. A physical model of a relational database is presented. The parent and child entities have been established, which make it possible to fully reflect all information about the pumping unit, namely:– coefficients of hydraulic characteristics depending on the diameter of the impeller rotor;– characteristics depending only on the pump make;– classification of the pump by design or purpose. Relationship types and referential integrity rules are defined between entities when deleting or updating data. For data management, the SQLite system is proposed, which provides data manipulation in the SQL query language and does not require the development of additional software. The analysis of possible ways of organizing multilingualism using a database is carried out. The text of the SQL query is proposed, which allows to select the pump with its characteristics by the pump make and impeller diameter. A database structure is proposed that allows storing information about equipment for oil pipelines for various purposes, which makes it possible for automated calculations of complex technological processes. The pumping unit database is an open source project that is posted on the public web service GitHubОбъектом исследований является модель данных, которые характеризуют насосные агрегаты магистральных нефтепроводов. В работе рассматривается создание базы данных насосов и их характеристик как составной части программных комплексов, предназначенных для поиска источников энергосбережения на трубопроводном транспорте нефти и нефтепродуктов.Приведен обзор существующих программ для расчета совместной работы нефтеперекачивающей станции и трубопровода. Показано, что большинство программ являются недоступными для анализа применяемых технологий хранения данных, или предполагают ввод входных данных вручную без использования баз данных. Выполнен сравнительный анализ электронных таблиц и реляционных баз данных. Показано, что реляционные базы данных в большей мере отвечают требованиям удобства работы с данными, доступности, масштабируемости и производительности. Представлена физическая модель реляционной базы данных. Установлены родительские и дочерние сущности, позволяющие полностью отразить всю информацию о насосном агрегате, а именно:– коэффициенты гидравлической характеристики в зависимости от диаметра ротора рабочего колеса;– характеристики, зависящие только от марки насоса;– классификацию насоса по конструктивным особенностям или назначению. Между сущностями определены типы связей и правила ссылочной целостности при удалении или обновлении данных. Для управления данными предложена система SQLite, обеспечивающая манипулирование данными на языке запросов SQL и не требующая разработки дополнительного программного обеспечения. Выполнен анализ возможных способов организации многоязычности за счет базы данных. Предложен текст SQL-запроса, позволяющий выбрать насос с его характеристиками по марке и диаметру рабочего колеса. Предложена структура базы данных, которая позволяет хранить информацию об оборудовании нефтепроводов различного назначения, что дает возможность автоматизированных расчетов сложных технологических процессов. База данных насосных агрегатов представляет собой проект с открытым исходным кодом, который выложен на общедоступный веб-сервис GitHub. Об'єктом досліджень є модель даних, що характеризують насосні агрегати магістральних нафтопроводів. В роботі розглядається створення бази даних насосів і їх характеристик як складової частини програмних комплексів, призначених для пошуку джерел енергозбереження на трубопровідному транспорті нафти та нафтопродуктів.Наведено огляд існуючих комп'ютерних програм для розрахунку спільної роботи нафтоперекачувальної станції та трубопроводу. Показано, що більшість програм є недоступними для аналізу застосовуваних технологій зберігання даних, або припускають введення вхідних даних вручну без використання баз даних. Виконано порівняльний аналіз електронних таблиць і реляційних баз даних. Показано, що реляційні бази даних в більшій мірі відповідають вимогам зручності роботи з даними, доступності, масштабованості та продуктивності. Представлена фізична модель реляційної бази даних. Встановлено батьківські та дочірні сутності, які дозволяють повністю відобразити всю інформацію про насосний агрегат, а саме:– коефіцієнти гідравлічної характеристики в залежності від діаметра ротора робочого колеса;– характеристики, що залежать тільки від марки насоса;– класифікацію насоса за конструктивними особливостями або призначенням. Між сутностями визначено типи зв'язків і правила посилальної цілісності при видаленні або оновленні даних. Для управління даними запропонована система SQLite, що забезпечує маніпулювання даними на мові запитів SQL і не вимагає розробки додаткового програмного забезпечення. Виконано аналіз можливих способів організації багатомовності за рахунок бази даних. Запропоновано текст SQL-запиту, що дозволяє вибрати насос з його характеристиками по марці та діаметру робочого колеса. Запропоновано структуру бази даних, яка дозволяє зберігати інформацію про обладнання нафтопроводів різного призначення, що створює можливості для автоматизованих розрахунків складних технологічних процесів. База даних насосних агрегатів є проектом з відкритим вихідним кодом, який викладений на загальнодоступний веб-сервіс GitHu