РЕАЛІЗАЦІЯ СИНХРОННИХ ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ З ПОСТІЙНИМИ МАГНІТАМИ В ТЯГОВИХ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМАХ ДВОСІХ ЕЛЕКТРОЛОКОМОТИВІВ

Annotation. The article presents a study evaluating the feasibility and effectiveness of using an electromechanical traction complex based on synchronous motors with permanent magnets (SMPM) for two-axle electric locomotives. The author proposes a scientific research strategy in line with this topic, which, in order to obtain real scientific results, should be carried out logistically in the following format: starting at a preventive level and then moving on to a qualitative evidence-based level. It is emphasized that a sufficient level of efficiency in general, and energy efficiency in particular, can be achieved by integrating a corresponding control system (CS) for the speed of these types of traction electric motors (TEM) into the  ETS variant with SMPM. An important positive aspect of such a development, taking into account the specifics of the operation of the analyzed types of electric locomotives – as a rule, underground operating conditions and the corresponding requirements for the special design of their equipment – is that a sensorless vector control option should be considered sufficiently feasible. An effective sub-option for the practical implementation of this idea is the use of high-frequency injection (HFI) to implement this control method. This will allow the necessary condition to be implemented in terms of circuitry – determining the position of the SMPM rotor at low speeds of the electric locomotive, which is characteristic of these types of electric locomotives according to established technologies for their operation.  However, as established, the development of an effective algorithm for control actions of the control system in this format of operation requires the study of all factors influencing this process by rebuilding an adequate ETS controllability structure. The logistics for launching this format, as well as the option of the ETS development itself, are presented in this work.Анотація. У статті представлено дослідження, що оцінює доцільність та ефективність використання електромеханічного тягового комплексу на основі синхронних двигунів з постійними магнітами (СДПМ) для двовісних електровозів. Автори пропонують стратегію наукових досліджень відповідно до цієї теми, яка для отримання реальних наукових результатів повинна логістично здійснюватися в такому форматі: починаючи з превентивного рівня, а потім переходячи до якісного рівня, заснованого на доказах. Підкреслюється, що достатній рівень ефективності загалом, та енергоефективності зокрема, може бути досягнутий шляхом інтеграції відповідної системи керування (СК) швидкістю цих типів тягових електродвигунів (ТЕД) у варіант ЕТС з ТВПМ. Важливим позитивним аспектом такої розробки, враховуючи специфіку експлуатації аналізованих типів електровозів – як правило, підземні умови експлуатації та відповідні вимоги до спеціальної конструкції їхнього обладнання – є те, що варіант безсенсорного векторного керування слід вважати достатньо доцільним. Ефективним підваріантом практичної реалізації цієї ідеї є використання високочастотної інжекції (ВЧІ) для реалізації цього методу керування. Це дозволить реалізувати необхідну умову в схемотехнічному плані – визначення положення ротора ТВПМ на низьких швидкостях електровоза, що характерно для цих типів електровозів згідно зі встановленими технологіями їх експлуатації. Однак, як встановлено, розробка ефективного алгоритму керуючих дій системи керування в такому форматі роботи вимагає вивчення всіх факторів, що впливають на цей процес, шляхом перебудови адекватної структури керованості ЕТС. У цій роботі представлено логістику запуску цього формату, а також варіант самої розробки ETS

СТРАТЕГІЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Abstract. The agricultural sector of Ukraine’s economy remains a critical pillar of national food security and export potential. However, the current economic landscape, characterized by high production costs, asset losses, and limited access to traditional capital, necessitates a profound re-evaluation of financial management strategies. The effective mobilization of financial resources is no longer just a condition for growth but a prerequisite for operational survival and inclusive recovery. This study proposes a systematic approach to analyze the structure of agricultural financing, utilizing statistical methods to evaluate regional credit distribution and comparative analysis to assess the efficiency of state support programs. Financial indicators such as liquidity, autonomy, and profitability are examined through the lens of industry-specific risks and seasonality. The research identifies a significant shift in the financing mix of agricultural producers. While internal funds (retained earnings) remain the foundation of independence, their sufficiency for large-scale modernization has declined due to rising costs. The study highlights a critical dependence on the «Affordable Loans 5-7-9 %» program, particularly in regions like Odesa and Vinnytsia. Analysis of regional data reveals a high concentration of credit capital in the Kyiv region, while other areas show varying degrees of reliance on state guarantees. A key finding is the ongoing digitalization of financial instruments, specifically the transition of agrarian receipts into digital forms (Draft Law No. 9266), which significantly reduces transaction costs and enhances transparency. To ensure long-term resilience, agricultural enterprises must balance state-supported credit with innovative funding sources such as international grants (ARISE) and digital agrarian receipts. The proposed system of key performance indicators (KPIs), centered on the relationship between profitability and the Weighted Average Cost of Capital (WACC), provides a robust framework for monitoring financial health and securing investment for post-war reconstruction.Анотація. Сільськогосподарський сектор економіки України залишається критично важливою опорою національної продовольчої безпеки та експортного потенціалу. Однак сучасний економічний ландшафт, що характеризується високою собівартістю виробництва, втратою активів та обмеженим доступом до традиційного капіталу, вимагає глибокого переосмислення стратегій фінансового менеджменту. Ефективна мобілізація фінансових ресурсів сьогодні є не просто умовою зростання, а передумовою операційного виживання та інклюзивного відновлення. У дослідженні використано системний підхід для аналізу структури фінансування агросектору із застосуванням статистичних методів оцінки регіонального розподілу кредитів та порівняльного аналізу ефективності програм державної підтримки. Фінансові індикатори, такі як ліквідність, автономія та рентабельність, розглядаються через призму галузевих ризиків та факторів сезонності. Дослідження ідентифікує суттєві зміни у структурі фінансування агровиробників. Хоча власні кошти (нерозподілений прибуток) залишаються фундаментом незалежності, їхньої достатності для масштабної модернізації стало менше через зростання витрат. Виявлено критичну залежність від програми «Доступні кредити 5-7-9 %», особливо в таких регіонах, як Одеська та Вінницька області. Аналіз регіональних даних свідчить про високу концентрацію кредитного капіталу в Київській області, тоді як інші регіони демонструють різний ступінь залежності від державних гарантій. Ключовим висновком є триваюча цифровізація фінансових інструментів, зокрема перехід аграрних розписок у цифрову форму (Законопроєкт № 9266), що суттєво знижує трансакційні витрати та підвищує прозорість. Для забезпечення довгострокової стійкості аграрні підприємства повинні балансувати між кредитами з державною підтримкою та інноваційними джерелами фінансування, такими як міжнародні гранти (ARISE) та цифрові аграрні розписки. Запропонована система ключових показників ефективності (KPI), орієнтована на співвідношення рентабельності та середньозваженої вартості капіталу (WACC), створює надійну основу для моніторингу фінансового стану та залучення інвестицій для післявоєнної відбудови

МЕЖІ СТІЙКОСТІ У ТРИВИМІРНОМУ ПРОСТОРІ ДВОМАСОВОЇ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНОЇ СИСТЕМИ З ВІД’ЄМНИМ В’ЯЗКИМ ТЕРТЯМ

Abstract: The article considers an initially unstable two-mass electromechanical system with elastic coupling, the instability of which may arise when moving the operating point along the falling section of the mechanical characteristic of a nonlinear friction load exhibiting the property of negative viscous friction. The stability limits of the system in the three-dimensional space of its parameters are determined. The use of a mathematical model in modified generalized dimensionless parameters ensures the universality of the obtained results. Selecting parameters in the stability zone ensures the elimination of friction oscillations. Examples of computer simulation are presented.Анотація: У статті розглянуто висхідно нестійку двомасову електромеханічну систему з пружним зв’язком, нестійкість якої може виникати при переміщенні робочої точки по падаючій ділянці механічної характеристики нелінійного фрикційного навантаження, яке проявляє властивість від’ємного в’язкого тертя. Визначено межі стійкості системи у тривимірному просторі її параметрів. Використання математичної моделі у модифікованих узагальнених безрозмірних параметрах забезпечує універсальність отриманих результатів. Вибір параметрів у зоні стійкості забезпечує усунення фрикційних автоколивань. Наведено приклади комп’ютерного моделювання

МУЛЬТИПАРАМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФІЗИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАШИНАХ НА ОСНОВІ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ ЕНЕРГІЇ

Abstract. The subject of the study is the systematization and generalization of the methodology of multiparametric modeling of electromagnetic and electromechanical processes occurring in power machines based on the conversion of various types of energy, in particular, on the example of the conversion of electrical energy into mechanical energy. The indicators of the power machine that are basic for the implementation of such modeling are identified, the structure of the organization of modeling of electromagnetic and electromechanical processes is proposed, and the content of each multiparametric function when setting modeling indicators is described. An example of the implementation of multiparametric modeling is given on the example of an asynchronous electric motor, as a result of which the transition from an abstract electric machine to an electric machine with individual indicators and attributes is made.Анотація. Предметом дослідження є систематизація та узагальнення методології мультипараметричного моделювання електромагнітних та електромеханічних процесів, що відбуваються в енергетичних машинах на основі перетворення різних видів енергії, зокрема на прикладі перетворення електричної енергії на механічну. Виокремлено показники енергетичної машини, які є основними для реалізації такого моделювання, запропоновано структуру організації моделювання електромагнітних та електромеханічних процесів, та описано зміст кожної мультипараметричної функції при встановленні показників моделювання. Наведено приклад реалізації мультипараметричного моделювання на прикладі асинхронного електродвигуна, за результатом якого виконано перехід від абстрактної електричної машини до електричної машини з індивідуальними показниками та атрибутами

ІНСТРУМЕНТИ ТА ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ В КОНТУРАХ ДОТРИМАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Abstract. The article is devoted to a comprehensive analysis of human capital as a fundamental element of the socio-economic security of agribusiness in the context of global food chain destabilization and rapid digitalization. In the conditions of 2024–2025, human capital is considered not merely as a production resource but as an immanent factor of operational resilience, capable of generating added value and ensuring an enterprise's adaptability to military and climate risks. The study systematizes a set of indicators for assessing the state of human capital, including demographic profiles, educational levels, and social integration. Attention is paid to the role of EdTech solutions, specifically the AgriAcademy platform, as a decisive tool for overcoming the "digital divide" in rural areas through personalized training in AgTech, AI, and precision farming. The author substantiates that the transition from a traditional knowledge transmitter to a facilitator of self-learning is a strategic priority for modern agribusiness. Practical cases of leading Ukrainian agricultural holdings (MHP, Kernel, Astarta) are analyzed, demonstrating a direct correlation between innovative HR strategies and market capitalization. In 2025, MHP's capitalization grew by 44.6% due to the 70/20/10 model and reskilling programs for women, while Kernel achieved a 61.2% increase, supported by high social audit scores (BSCI Grade A). A separate focus is placed on the reintegration of veterans through state vouchers and corporate adaptation programs, transforming social risks into human resource opportunities. The scientific novelty lies in the mathematical modeling of human capital growth, accounting for the accelerated obsolescence of knowledge in the era of Industry 4.0. It is concluded that integrating human-centric tools into agribusiness strategic planning is a prerequisite for ensuring compliance with EU ESG standards and maintaining competitiveness in global markets.Анотація. Статтю присвячено комплексному аналізу ролі людського капіталу як фундаментального елемента системи соціально-економічної безпеки агробізнесу в умовах дестабілізації світових продовольчих ланцюгів та стрімкої цифровізації. Обґрунтовано, що в реаліях 2024–2025 років людський капітал розглядається не просто як виробничий ресурс, а як іманентний чинник операційної стійкості (resilience), здатний генерувати додану вартість та забезпечувати адаптивність підприємства до воєнних та кліматичних ризиків. У роботі систематизовано набір індикаторів оцінки стану людського капіталу, включаючи демографічний профіль, освітній ценз та соціальну інтеграцію. Особливу увагу приділено ролі EdTech-рішень, зокрема платформі AgriAcademy, як вирішальному інструменту подолання «цифрового розриву» на сільських територіях через персоналізоване навчання за напрямами AgTech, ШІ та точного землеробства. Автор доводить, що трансформація ролі викладача у фасилітатора самонавчання є стратегічним пріоритетом для сучасного агробізнесу. Проаналізовано практичні кейси провідних агрохолдингів України (МХП, Кернел, Астарта), що демонструють пряму кореляцію між інноваційними HR-стратегіями та ринковою капіталізацією. У 2025 році капіталізація МХП зросла на 44,6% завдяки впровадженню моделі «70/20/10» та програм реінтеграції жінок, тоді як Кернел продемонстрував ріст на 61,2%, підкріплений високими показниками соціального аудиту (BSCI Grade A). Окремий фокус зроблено на реінтеграції ветеранів через державні ваучери та корпоративні програми адаптації, що дозволяє трансформувати соціальні ризики у кадрові можливості. Наукова новизна полягає у математичному моделюванні приросту людського капіталу з урахуванням прискореного морального зносу знань в епоху Індустрії 4.0. Сформовано висновок, що інтеграція людиноцентрованих інструментів у стратегічне планування агробізнесу є передумовою забезпечення відповідності ESG-стандартам ЄС та збереження конкурентоспроможності на глобальному ринку

РОЗВИТОК МЕТОДУ МОМЕНТІВ ДРОБОВОГО ПОРЯДКУ ТА РОЗРОБКА АЛГОРИТМІВ НА ЙОГО ОСНОВІ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ

Abstract. The work improves the fractional order moment method for monitoring the presence of rotor defects in induction motors. On its basis, an algorithm for diagnosing the rotor of induction motors has been developed. As a result of simulation modeling in the MATLab software environment, time dependences of the phase currents of the stator of an induction motor were obtained in the absence of a defect and in the event of damage to 1 rotor core. For the above cases, based on the proposed algorithm, generalized mean functions (GMFs) were calculated and their dependences on the order of moments were plotted. It was found that the GMF for an induction motor with damage to 1 rotor core has a greater slope than the GMF of an induction motor without a defect. According to the proposed algorithm, this is a diagnostic symptom of a defect in the rotor of an induction motor.Анотація. В роботі вдосконалено метод моментів дробового порядку для проведення моніторингу наявності дефектів ротора в асинхронних електродвигунах. На його основі розроблено алгоритм проведення діагностики ротору асинхронних електродвигунів. В результаті імітаційного моделювання в програмному середовищі MATLab отримано часові залежності фазних струмів статора асинхронного двигуна при відсутності дефекту та при ушкодженні 1 стрижня ротора. Для зазначених випадків на основі запропонованого алгоритму розраховано функції узагальненого середнього (ФУС) та побудовано їх залежності від порядку моментів. Встановлено, що ФУС для асинхронного двигуна при ушкодженні 1 стрижня ротора має більший нахил, ніж ФУС асинхронного двигуна без дефекту. У відповідності до запропонованого алгоритму це є діагностичним симптомом наявності дефекту в роторі асинхронного двигуна

ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ МІКРОМЕРЕЖІ З АЛЬТЕРНАТИВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ

Abstract. The reliability of power supply and the economic efficiency of modern microgrids that combine renewable energy sources with conventional generation remain among the key challenges, especially for agricultural enterprises with sensitive technological processes. The performance of such systems is significantly affected by the variability of renewable energy generation caused by changing meteorological conditions, which leads to an imbalance between electricity production and consumption. This necessitates the integration of additional components, such as energy storage systems and diesel generator units, which in turn impacts financial costs. This paper investigates the economic feasibility of a hybrid microgrid for supplying power to an agricultural facility, including a solar power plant, a wind energy installation, an energy storage system, and a diesel generator unit. Calculations of electricity generation, capital and operating costs, as well as economic performance indicators for each system component were carried out. The obtained results show that solar and wind power plants provide the highest economic efficiency due to significant annual savings and short payback periods. At the same time, the energy storage system increases the flexibility and reliability of the microgrid operation, although it is characterized by higher capital costs and a longer payback period. The use of a diesel generator unit is economically justified as a backup source, allowing the avoidance of significant financial losses in the event of power supply interruptions.Анотація. Надійність електропостачання та економічна ефективність сучасних мікромереж, що поєднують відновлювані джерела енергії з традиційними джерелами генерації, залишаються одними з ключових викликів, особливо для сільськогосподарських підприємств із чутливими технологічними процесами. Значний вплив на ефективність функціонування таких систем має нестабільність генерації відновлюваних джерел енергії, зумовлена змінністю метеорологічних умов, що призводить до дисбалансу між виробництвом і споживанням електроенергії. Це обумовлює необхідність інтеграції додаткових компонентів, таких як системи збереження енергії та дизель-генераторні устанвоки, що, у свою чергу, впливає на фінансові витрати. У даній роботі досліджено економічну доцільність гібридної мікромережі для енергозабезпечення сільськогосподарського об’єкта, яка включає сонячну електростанцію, вітроенергетичну установку, систему збереження енергії та дизель-генераторну установку. Виконано розрахунки обсягів виробітку електроенергії, капітальних і експлуатаційних витрат, а також показників економічної ефективності для кожного елемента системи. Отримані результати показали, що сонячні та вітрові електростанції забезпечують найвищу економічну ефективність за рахунок значної річної економії та коротких строків окупності. Водночас система збереження енергії підвищує гнучкість і надійність роботи мікромережі, хоча характеризується більшими капітальними витратами та тривалішим терміном окупності. Використання дизель-генераторної установки є економічно обґрунтованим як резервного джерела, що дозволяє уникнути значних фінансових втрат у разі перебоїв електропостачання, якщо останнє критично важливе для господарства

РОЛЬ ПОВЕДІНКОВОГО БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛЛІНГУ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Abstract. The article examines the features of modern classical management through its features that must be obtained on the way to digitalization. Thus, it must be controlled competitively and successfully, anti-crisis, innovative and value-oriented. The team must be aware of the need to rethink the internal relations between all "actors" and perform its production tasks in such an environment. The specific role of behavioral controlling in such a situation is described. Attention is focused on the need and opportunity to introduce a new tool of financial science "behavioral science" to improve financial relations between "principals" and "managers" in order to increase the efficiency of management decisions. It is noted that in the period of digitalization of the economy, the importance of socially - oriented management and management of a new type will increase, the fundamental basis of which is the law of energy-information exchange. Taking into account the described aspects of management, it is also proposed to interpret behavioral controlling through its inherent characteristics in the digital economy, which are reflected in the text of the articleАнотація. В статті розглядаються особливості сучасного класичного менеджменту через його ознаки, які необхідно враховувати на шляху до цифровізації. Зокрема, він повинен бути контроллінговим конкурентно-спроможним, антикризовим, інноваційним і вартісно-орієнтованим. Колектив повинен усвідомити необхідність переосмислення внутрішніх відносин між різними «акторами» й виконувати свої виробничі завдання в такому середовищі. Описується конкретна роль поведінкового контроллінгу в такій обстановці. Акцентується увага на необхідність  і можливість запровадити  новітній інструмент фінансової науки «біхевіористику» для вдосконалення фінансових відносин між «принципалами» й «менеджерами» з метою підвищення ефективності управлінських рішень. Відмічається при цьому, що в  період цифровізації економіки буде збільшуватия увага до соціально – орієнтованого менеджменту й менеджменту нового типу, фундаментальною основою якого є закон енерго-інформаційного обміну. З урахуванням описаних аспектів менеджменту пропонується також трактувати й поведінковий контроллінг через притаманні йому ознаки в цифровій економіці, які віддзеркалені в тексті статті

ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ІНТЕГРАЦІЮ МЕХАНІЗМІВ ТА СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЮ БЕЗПЕКОЮ

Abstract. The article provides a comprehensive analysis of the factors determining the successful integration of organizational and legal security management systems within the modern corporate governance framework. Amidst the landscape of global economic challenges, rapid digitalization, and growing geopolitical turbulence, fragmented security measures are no longer sufficient to counter complex modern threats. The research identifies and classifies key integration drivers into five primary categories: legal, strategic, organizational, human, and technological. The study examines the profound influence of international regulatory instruments, such as the NIS2 Directive, GDPR, and the Digital Operational Resilience Act (DORA), highlighting their role in shifting security from a reactive auxiliary function to a proactive strategic priority. A significant focus is placed on the strategic role of top management and the systematic application of the PDCA (Plan-Do-Check-Act) cycle to harmonize security objectives with overall business development goals. The elimination of "organizational silos" through the implementation of Integrated Management Systems (IMS) based on ISO 9001 and ISO/IEC 27001 standards is researched, emphasizing the synergy between Records and Information Management (RIM) and cybersecurity. The technological dimension of integration is further analyzed through the adoption of GRC platforms, identity and access management (IAM), cloud solutions, and Artificial Intelligence, which collectively enhance organizational resilience and rapid incident response. Furthermore, the article provides a detailed economic justification for the integrated approach, outlining specific cost-saving mechanisms in human resources, unified documentation systems, and certification processes. The findings suggest that a holistic integration of security domains leads to more accurate risk prioritization and a significant reduction in operational overhead. It is concluded that integrated organizational and legal security is a critical strategic asset that ensures long-term sustainability, stakeholder trust, and sustainable development of modern enterprises in a highly uncertain global environment.Анотація. У статті представлено комплексний аналіз чинників, що визначають успішність інтеграції систем управління організаційно-правовою безпекою в загальну структуру корпоративного менеджменту. В умовах глобальних економічних викликів, стрімкої цифровізації та зростаючої геополітичної турбулентності розрізнені заходи захисту більше не здатні ефективно протистояти комплексним загрозам сучасності. Дослідження ідентифікує та класифікує ключові детермінанти інтеграції за п’ятьма основними категоріями: правові, стратегічні, організаційні, людські та технологічні. Досліджено глибокий вплив міжнародних регуляторних інструментів, таких як Директива NIS2, GDPR та Регламент про цифрову оперативну стійкість (DORA), підкреслюючи їхню роль у трансформації безпеки з допоміжної реактивної функції у проактивний стратегічний пріоритет. Значну увагу приділено стратегічній ролі вищого керівництва та системному застосуванню циклу PDCA (Plan-Do-Check-Act) для гармонізації цілей безпеки із загальними завданнями розвитку бізнесу. Проаналізовано шляхи подолання «організаційних силосів» через впровадження інтегрованих систем менеджменту (ІСМ) на базі стандартів ISO 9001 та ISO/IEC 27001, наголошуючи на синергії між управлінням документацією (RIM) та кібербезпекою. Технологічний вимір інтеграції проаналізовано крізь призму впровадження GRC-платформ, систем управління ідентифікацією (IAM), хмарних рішень та штучного інтелекту, які в сукупності підвищують організаційну стійкість та швидкість реагування на інциденти. Крім того, у статті наведено детальне економічне обґрунтування інтегрованого підходу, окреслено конкретні механізми економії витрат у сфері людських ресурсів, уніфікації документації та процесів сертифікації. Результати дослідження свідчать, що цілісна інтеграція доменів безпеки забезпечує точнішу пріоритезацію ризиків та суттєве зниження операційних витрат. Зроблено висновок, що інтегрована організаційно-правова безпека є критично важливим стратегічним активом, який гарантує довгострокову життєздатність, довіру зацікавлених сторін та сталий розвиток сучасних підприємств у високоневизначеному глобальному середовищі

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕУСТРОЮ В ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Abstract. In a highly uncertain economic environment, land resources serve as the strategic imperative of an enterprise's resource potential. Modern land management (zemleustrii) is evolving from a technical documentation process into a complex scientific discipline focused on managing spatial value and territorial regimes. For Ukrainian enterprises, this transformation is intensified by the full-scale land market launch, digitalization of cadastral data, and the challenges of wartime recovery. The study aims to substantiate the theoretical foundations of land management as a key element in an enterprise's resource potential management system, revealing the functional links between spatial planning and economic efficiency. The research employs a systemic approach to differentiate between «resources» and «potential». It utilizes institutional analysis to examine land boundaries as regulatory categories and geographical information systems (GIS) modeling to evaluate the integration of "digital twins" into corporate management. The study categorizes the components of resource potential (production, financial, innovative, ecological, and managerial) and defines the functional role of land management in each. It is established that modern land management performs four critical functions: spatial optimization, legal protection of assets, ecological-economic justification (including crop rotation and soil protection), and information support through GIS. Special attention is given to the «spatial added value» concept, where rational land consolidation can reduce operational costs by 15–20 %. In the context of war, land management acquires new functions: inventory of contaminated lands, reclamation planning, and tax adaptation for damaged territories. Land management is a fundamental subsystem of management that transforms static resources into dynamic development potential. The capitalization of land potential today directly depends on «Nature-based Solutions» (NbS) and adherence to ESG standards, which provide access to «green» financing and ensure long-term competitiveness.Анотація. У сучасному економічному середовищі, що характеризується високим ступенем невизначеності та воєнними викликами, управління ресурсним потенціалом підприємства стає стратегічним імперативом. Центральним елементом цього потенціалу для аграрного та промислового секторів України у 2024–2025 роках виступають земельні ресурси. Трансформація земельних відносин, запуск повноцінного ринку земель та цифровізація кадастрових даних вимагають переосмислення теоретичних засад землеустрою, який еволюціонує від технічного процесу розробки документації до складної наукової дисципліни про управління просторовою вартістю та режимами використання територій. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень організації землеустрою як ключового елемента в системі управління ресурсним потенціалом підприємства, розкриття функціональних зв’язків між просторовим плануванням та економічною ефективністю господарювання, а також визначення ролі інноваційних та інституційних інструментів у забезпеченні сталого землекористування. У роботі використано системний підхід до розмежування понять «ресурси» та «потенціал», інституційний аналіз для дослідження меж землекористування як режимних категорій, а також методи просторового моделювання для оцінки ефективності впровадження геоінформаційних систем (ГІС) та «цифрових двійників» територій у корпоративне управління. Систематизовано компоненти ресурсного потенціалу (виробничий, фінансовий, інноваційний, екологічний, управлінський) та визначено функціональну роль земельних ресурсів у кожному з них. Доведено, що раціональна організація землеустрою забезпечує створення «просторової доданої вартості», зокрема через консолідацію земель, що дозволяє знизити операційні витрати на 15–20 %. Обґрунтовано роль цифровізації (ГІС, Big Data) як інструменту прозорості та захисту активів. Особливу увагу приділено специфічним функціям землеустрою в умовах воєнного стану: інвентаризації забруднених земель та проектуванню їх рекультивації. Встановлено, що капіталізація земельних активів сьогодні прямо залежить від впровадження природоорієнтованих рішень (NbS) та дотримання стандартів ESG. Організація землеустрою є фундаментальною підсистемою менеджменту, яка трансформує статичні ресурси в динамічний потенціал розвитку. Тільки поєднання технологічної ефективності з екологічною стійкістю та правовою легітимізацією активів дозволить українським підприємствам забезпечити конкурентоспроможність у глобальній економіці