765 research outputs found
Analyse du marché du soja en Ukraine et perspectives de son développement
Les cultures de soja se développeront en raison de l’augmentation de ses superficies dans la zone de forêt-steppe et sur les terres irriguées des régions du sud de l'Ukraine, où se forme une "ceinture de soja" de production stable
Self-sustained oscillations in the flow past a circular cylinder with splitter plate
The problem of generation of self-sustained oscillations in the flow past a circular cylinder with a splitter plate is solved numerically. We investigate both the transient process and the steady periodic vortex shedding behind the cylinder. The evolution of the vorticity field is shown for various length of the splitter plate. It is demonstrated that the splitter oriented along the flow direction significantly reduces the forces applied to the cylinder. With increasing splitter length the average drag decreases monotonically but the amplitudes of oscillation of the forces applied to the body change nonmonotonically. In this paper we offer our explanation of this phenomenon. It is shown that when turning the splitter plate at some angle from the flow direction the process of vortex formation and shedding behind the cylinder is no longer strictly regular and periodic.
Pages of the article in the issue: 44 - 49
Language of the article: Englis
Direct Evidence for the Instability and Deactivation of Mixed-Oxide Systems: Influence of Surface Segregation and Subsurface Diffusion
Cataloged from PDF version of article.In the current contribution, we provide a direct demonstration of the thermally induced surface structural transformations of an alkaline-earth oxide/transition metal oxide interface that is detrimental to the essential catalytic functionality of such mixed-oxide systems toward particular reactants. The BaO(x)/TiO(2)/Pt(111) surface was chosen as a model interfacial system where the enrichment of the surface elemental composition with Ti atoms and the facile diffusion of Ba atoms into the underlying TiO(2) matrix within 523-873 K leads to the formation of perovskite type surface species (BaTiO(3)/Ba(2)TiO(4)/Ba(x)Ti(y)O(z)). At elevated temperatures (T > 973 K), excessive surface segregation of Ti atoms results in an exclusively TiO(2)/TiO(x)-terminated surface which is almost free of Ba species. Although the freshly prepared BaO(x)/TiO(2)/Pt(111) surface can strongly adsorb ubiquitous catalytic adsorbates such as NO(2) and CO(2), a thermally deactivated surface at T > 973 K practically loses all of its NO(2)/CO(2) adsorption capacity due to the deficiency of surface BaO(x) domains
Interactive Surface Chemistry of CO2 and NO2 on Metal Oxide Surfaces: Competition for Catalytic Adsorption Sites and Reactivity
Cataloged from PDF version of article.Interactive surface chemistry of CO2 and NO2 on BaOx/Pt(111) model catalyst surfaces were investigated via X-ray photoelectron spectroscopy (XPS) and temperature-programmed desorption (TPD) techniques with a particular emphasis on the competition between different adsorbates for the catalytic adsorption sites and adsorbate-induced morphological changes. After NO2 adsorption, nitrated BaO x/Pt(111) surfaces do not reveal available adsorption sites for CO2 at 323 K, irrespective of the presence/absence of exposed Pt sites on the surface. Although NO2 adsorption on thick BaO x(>10MLE)/Pt(111) overlayers at 323 K leads to the formation of predominantly nitrate species, NO2 adsorption on the corresponding carbonated surface leads to the formation of coexisting nitrates and nitrites. The presence of carbonates on BaOx/Pt(111) overlayers does not prevent NO2 uptake. Carbonated BaOx(1.5 MLE)/Pt(111) surfaces (with exposed Pt sites) obtained via CO2 adsorption can also further interact with NO2, forming surface nitrate/nitrite species, accompanied by the transformation of surface carbonates into bulk carbonate species. These results suggest that the nitrate formation process requires the presence of two adjacent unoccupied adsorption sites. It is apparent that in the presence of both NO2 and CO2, carbonate species formed on Lewis base (O2-) sites enable the formation of nitrites on Lewis acid (Ba2+) sites. Thermal aging, nitration, and carbonation have a direct impact on the morphology of the two-/three-dimensional (2D/3D) BaO x aggregates on Pt(111). While thermal aging in vacuum leads to the sintering of the BaOx domains, nitration and carbonation results in redispersion and spreading of the BaOx domains on the Pt(111) substrate. © 2013 American Chemical Society.
Калікс[4]арен α-гідроксифосфонові кислоти як потенційні інгібітори протеїнтирозинфосфатаз
Calix[4]arene are known to be a promising scaffold for designing inhibitors of protein tyrosine phosphatases.In this work calix[4]arene mono- and bis-α-hydroxymethylphosphonic acids have been tested in vitro for the inhibitory activity against some therapeutically important protein tyrosine phosphatases. The results obtained have shown that these macrocyclic compounds can inhibit CD45, PTP1B, and SHP2 with IC50 values in the micromolar range. At the same time the inhibitors have demonstrated lower activity toward other protein tyrosine phosphatases such as TC-PTP and PTPβ. It has been found that mono-substituted calix[4]arene is more potent inhibitor of CD45 than the bis-substituted one and shows about 2-15 fold selectivity over TC-PTP, PTPβ, SHP2 and PTP1B. Model 4-hydroxyphenyl-α-hydroxymethylphosphonate displays at least one order lower activity than the phosphonate derivatives of calix[4]arene. Thus, the combination of a macrocyclic platform and α-hydroxymethylphosphonate group is essential for the inhibition activities of these compounds. Computer-simulated docking studies have been performed using AutoDock 4.2 programme by the example of PTP1B. The data obtained indicate that the inhibitors can bind in the active site of the enzyme. To clarify the inhibition mechanism the possible enzyme-inhibitor complexes have been considered using several crystal structures of PTP1B and all stereoisomeric forms of the inhibitors.Известно, что каликс[4]арены могут быть перспективной платформой для конструирования ингибиторов протеинтирозинфосфатаз. В этой работе каликс[4]арен моно- и бис-α-гидроксиметилфосфоновые кислоты были испытаны как ингибиторы некоторых терапевтически важных протеинтирозинфосфатаз. Полученные результаты свидетельствовали о том, что эти макроциклические соединения могут ингибировать РТР1В, CD45 и SHP2 со значениями IC50 в микромолярном диапазоне.Вместе с тем, ингибиторы демонстрировали меньшую активность относительно других протеинтирозинфосфатаз, таких как TC-PTP и PTPβ. Было найдено, что моно-замещенный каликс[4]арен является лучшим ингибитором CD45 чем бис-замещенный макроцикл и проявляет приблизительно 2-15-кратную селективность по сравнению с ингибированием TC-PTP, PTPβ, SHP2 и PTP1B. Модельное соединение 4-гидроксифенил-α-гидроксиметилфосфонат характеризуется по меньшей мере на порядок меньшей активностю, чем фосфонатные производные каликс[4]арена. Таким образом, макроциклическая платформа и α-гидроксиметилфосфонатная группа играет важную роль для обеспечения ингибирующей способности соединений. Молекулярный докинг был проведен с использованием программы AutoDock 4.2 на примере РТР1В. Полученные результаты показали, что ингибиторы могут связываться в активном центре фермента. Для выяснения механизма ингибирования были рассмотрены возможные фермент-субстратные комплексы, сформированные с использованием различных кристаллических структур РТР1В и всех стереоизомерных форм ингибиторов.Відомо, що калікс[4]арени є перспективною платформою для розробки інгібіторів протеїнтирозинфосфатаз. У цій роботі калікс[4]арен моно- та біс-α-гідроксиметилфосфонові кислоти були випробувані як інгібітори деяких терапевтично важливих протеїнтирозинфосфатаз. Отримані результати свідчили про те, що ці макроциклічні сполуки можуть інгібувати РТР1В, CD45 та SHP2 зі значеннями IC50 в мікромолярному діапазоні. Разом з тим, інгібітори демонстрували меншу активність відносно інших протеїнтирозинфосфатаз, таких як TC-PTP і PTPβ. Було встановлено, що моно-заміщений калікс[4]арен є кращим інгібітором CD45, ніж біс-заміщений макроцикл і виявляє приблизно 2-15-кратну селективність впливу відносно TC-PTP, PTPβ, SHP2 та PTP1B. Модельна сполука 4-гідроксифеніл-α-гідроксиметилфосфонат характеризується щонайменше на порядок гіршою активністю, ніж фосфонатні похідні калікс[4]арену.Таким чином, поєднання макроциклічної платформи та α гідроксиметилфосфонатної групи відіграє важливу роль для інгібуючої здатності цих сполук. Молекулярний докінг було проведено з використання програми AutoDock 4.2 на прикладі РТР1В. Отримані результати показали, що інгібітори можуть зв’язуватися в активному центрі ферменту. Для з’ясування механізму інгібування були розглянуті можливі фермент-субсратні комплекси, сформовані з використанням різних кристалічних структур РТР1В та всіх стереоізомерних форм інгібіторів
Role of the Exposed Pt Active Sites and BaO2 Formation in Nox Storage Reduction Systems: A Model Catalyst Study on BaOx/Pt(111)
Cataloged from PDF version of article.BaOx(0.5 MLE - 10 MLE)/Pt(111) (MLE: monolayer equivalent) surfaces were synthesized as model NOx storage reduction (NSR) catalysts. Chemical structure, surface morphology, and the nature of the adsorbed species on BaOx/Pt(111) surfaces were studied via X-ray photoelectron spectroscopy (XPS), temperature-programmed desorption (TPD), and low-energy electron diffraction (LEED). For theta(BaOx) = 2.5 MLE) were found to be amorphous. Extensive NO2 adsorption on BaOx(10 MLE)/Pt(111) yields predominantly nitrate species that decompose at higher temperatures through the formation of nitrites. Nitrate decomposition occurs on BaOx(10 MLE)/Pt(111) in two successive steps: (1) NO(g) evolution and BaO2 formation at 650 K and (2) NO(g) + O-2(g) evolution at 700 K. O-2(g) treatment of the BaOx(10 MLE)/Pt(111) surface at 873 K facilitates the BaO2 formation and results in the agglomeration of BaOx domains leading to the generation of exposed Pt(111) surface sites. BaO2 formed on BaOx(10 MLE)/Pt(111) is stable even after annealing at 1073 K, whereas on thinner films (theta(BaOx) = 2.5 MLE), BaO2 partially decomposes into BaOx indicating that small BaO2 clusters in close proximity of the exposed Pt(111) sites are prone to decomposition. Nitrate decomposition temperature decreases monotonically from 550 to 375 K with decreasing BaOx coverage within theta(BaOx) = 0.5 to 1.0 MLE. Nitrate decomposition occurs at a rather constant temperature range of 650-700 K for thicker BaOx overlayers (2.5 MLE < theta(BaOx) < 10 MLE). These two distinctly characteristic BaOx-coverage-dependent nitrate decomposition regimes are in very good agreement with the observation of the so-called "surface" and "bulk" barium nitrates previously reported for realistic NSR catalysts, clearly demonstrating the strong dependence of the nitrate thermal stability on the NOx storage domain size
N-Ацилювання аміно-9,10-антрахінонів системою сильна карбонова кислота – тіоціанат амонію
The significance of the acylation reaction of amines is presented in the literary reference information. The products of the reaction of the corresponding amides are important intermediates in obtaining practically useful compounds. It has been shown that the most common methods of acylfunctionalization of amines are acetylation, trifluoroacetylation and formylation, usually acid anhydrides or chlorides are used as acylating reagents in these reactions in the presence of highly toxic and expensive catalysts. The authors have developed an approach to the synthesis of a number of N-acylated amino-9,10-anthraquinones, which is based on the use of a new acylation system consisting of a strong organic acid and ammonium thiocyanate. It has been determined that 1-amino-9,10-anthraquinone and its derivatives in the presence of the two-fold excess of ammonium thiocyanate can be acetylated only by formic and trifluoroacetic acids. 2-Amino-9,10-anthraquinone additionally can be acetylated by mercaptoacetic and acetic acids. The scheme of the reaction discovered has been proposed, it involves in situ generation of ammonium acetate from carboxylic acid and ammonium thiocyanate, which serves as the acylating reagent.Приведена информативная литературная справка синтетической значимости реакции ацилирования аминов, продукты которой соответствующие амиды являются важными интермедиатами при получении значительного массива практически полезных соединений. На основе анализа литературных источников установлено, что в процессах ацилфункционализации аминов наиболее распространены методы ацетилирования, трифтор- ацетилирования и формилирования, в которых, как правило, в роли ацилирующих реагентов используются ангидриды или хлорангидриды кислот в присутствии высокотоксичных и дорогих катализаторов. Авторами разработан подход к синтезу ряда N-ацилированных амино-9,10-антрахинонов, основанный на применении новой ацилирующей системы сильная органическая кислота – тиоцианат аммония. На примерах взаимодействия амино-9,10-антрахинонов с муравьиной, уксусной, тиоуксусной и трифторуксусной кислотами в присутствии двухкратного избытка тиоцианата аммония выяснено влияние структуры аминосубстратов и карбоновой кислоты на протекание реакции ацилирования и образования антрахинолиламидов. Установлено, что 1-амино-9,10-антрахинон и его замещенные аналоги в присутствии тиоцианата аммония подвержены ацилированию только муравьиной и трифторуксусной кислотами, в то время как 2-амино-9,10-антрахинон кроме муравьиной и трифторуксусной кислот образует амиды под действием уксусной и тиоуксусной кислот. Предложена схема найденной реакции, которая предусматривает in situ генерирование с карбоновой кислоты и тиоцианата аммония ацетата аммония, который собственно и выполняет роль ацилирующего реагента.Наведена інформативна літературна довідка синтетичної значимості реакції ацилювання амінів, продукти якої відповідні аміди є важливими інтермедіатами при отриманні значного масиву практично корисних сполук. На основі аналізу літературних джерел виявлено, що в процесах ацилфункціоналізації амінів найпоширенішими є методи ацетилювання, трифтороацетилювання та формілювання, в яких, як правило, в ролі ацилюючих реагентів використовуються ангідриди або хлороангідриди кислот у присутності високотоксичних і дорогих каталізаторів. Авторами розроблено підхід до синтезу низки N-ацильованих аміно-9,10-антрахінонів, який грунтується на застосуванні нової ацилюючої системи сильна органічна кислота – тіоціанат амонію. На прикладах взаємодії аміно-9,10-антрахінонів із форміатною, ацетатною, тіоацетатною та трифтороацетатною кислотами в присутності двократного надлишку тіоціанату амонію з’ясовано вплив структури аміносубстрату та карбонової кислоти на перебіг реакції ацилювання і утворення антрахіноліламідів. Встановлено, що 1-аміно-9,10-антрахінон та його заміщені аналоги в присутності тіоціанату амонію схильні до ацилювання тільки форміатною та трифтороацетатною кислотами, натомість 2-аміно-9,10-антрахінон окрім форміатної та трифтороацетатної кислот утворює аміди під дією ацетатної та тіоацетатної кислот. Запропонована схема знайденої реакції, яка передбачає in situ генерування із карбонової кислоти та тіоціанату амонію ацетату амонію, який власне і виконує роль ацилюючого реагента
- …