pH, Total Bacteria and Total Fungi Litter Fermentation at Different Ripening Durations

This study aims to examine the effect of fermentation time on pH levels, total bacteria and total fungi litter chicken fermented. The research method was carried out by collecting various chicken litters from 16 closed house cages in Semarang City, Demak Regency and Kendal Regency, then combined and fermented. The study used a completely randomized design in the direction of 4 treatments and 4 replications, the treatments were T0 = 0 week litter curing; T1 = 3 weeks litter curing; T2 = 6 weeks of litter curing; T3 = 9 weeks litter curing. The parameters observed were pH value, total bacteria and total litter fungi in broiler chickens. The results showed that there was a significant effect (P 0.05) on all treatments. The conclusion of this research is the best chicken litter fermentation at 6 weeks duration of ripening. Produce a total of bacteria and fungi as much as 0.25 x 103 CFU/g and indicated that they were not pathogenic bacteria and fungi

Respon Pertumbuhan Dan Produksi Semangka (Citrullus Vulgaris Schard.) Terhadap Pemberian Pupuk NPK(15:15:15) Dan Pemangkasan Buah

Pemberian pupuk NPK dan pemangkasan buah berpengaruh terhadap pertumbuhan dan produksisemangka. Penelitian ini bertujuan untuk mendapatkan dosis pupuk NPK yang tepat danpemangkasan buah yang sesuai untuk pertumbuhan dan produksi semangka. Penelitian dilakukan dilahan masyarakat, Dusun Sei Mencirim Kecamatan Sunggal Kabupaten Deli Serdang, mulai bulanApril sampai Juli 2013, menggunakan Rancangan Acak Kelompok faktorial dengan 2 faktor. Faktorpertama adalah Dosis pupuk NPK (0, 40, 80, 120 gram) sedangkan faktor kedua adalah jumlah buahper tanaman (1, 2, 3 buah per tanaman). Parameter yang diamati adalah panjang tanaman, jumlahcabang primer dan sekunder, berat buah, panjang buah, diameter buah, produksi per tanaman,produksi per plot, produksi per hektar, dan mutu buah.Hasil penelitian diperoleh bahwa perlakuandosis pupuk NPK berpengaruh nyata terhadap parameter panjang sulur umur 6 – 8 MST, jumlahcabang primer dan sekunder umur 5 MST, panjang buah, diameter buah, berat buah, produksipertanaman, produksi per plot, produksi per hektar dan mutu buah kelas A, B dan C. Jumlah buahper tanaman berpengaruh nyata panjang buah, diameter buah, berat buah, produksi pertanaman,produksi per plot, produksi per hektar dan mutu buah kelas A, B dan C. Sedangkan interaksi antaradosis pupuk NPK dan jumlah buah per tanaman berpengaruh nyata terhadap produksi per tanaman,produksi per plot dan per hektar

Boundary friction characterisation of a used cylinder liner subject to fired engine conditions and surface deposition

In cylinder friction contributes as a primary source of parasitic dissipations in IC engines. For future engines to become more efficient, with enhanced fuel economy and increased power output, accurate prediction of new designs is required over the full lifetime of an engine. The work carried out presents use of a local pressure coefficient of boundary shear strength of asperities value, taking into account the localised effects of surface texture, coating and surface deposition. XPS spectra analysis was also carried out to identify the surface depositions as a result of combustion, not previously taken into account during piston ring pack simulation. Friction was shown by simulation to drop by up to 30% between the compression and combustion stroke as a result of using a carriable coefficient of boundary shear strength of asperities. It was found that piston varnish on the liner corresponded to higher values of the pressure coefficient of boundary shear strength of asperities, therefore showing the importance of using real system components run under representative operating conditions or numerical analyses

THE DIFFERENCES OF ANTITHROMBIN III, FIBRINOGEN, AND TROPONIN I LEVELS BETWEEN ACUTE ISCHEMIC STROKE AND ACUTE HEMORRHAGIC STROKE

Introduction: Plasma antithrombin III associated with fibrinogen might help the risk assessment of acute ischemic stroke, but studies that discuss those levels in hemorrhagic stroke are still limited. Troponin I is a cardiac enzyme that has high sensitivity and specificity in the detection of heart injury after stroke. The purpose of this study is to determine the differences of antithrombin III, fibrinogen, and troponin I levels between acute ischemic stroke and acute hemorrhagic stroke. Method: This study used a descriptive analytic study with a cross sectional design. A total of 52 research subjects, consisting of 26 acute ischemic stroke patients and 26 acute hemorrhagic stroke patients were taken by consecutive non-random sampling method. The blood samples from the subjects that have been diagnosed by history taking, physical examination and head CT scan, were taken for examination of antithrombin III, fibrinogen, and troponin I levels. Data analysis was performed by unpaired T test and Mann-Whitney test. Results: The median antithrombin III level in the acute ischemic stroke group was 93.00%, while in the acute hemorrhagic stroke group was 101.85% (p=0.341). The mean fibrinogen level in the acute ischemic stroke group was 453.46 ± 171.16 mg/dL, while in the acute hemorrhagic stroke group was 399.15 ± 203.02 mg/dL (p=0.302). The median troponin I level in the acute ischemic stroke group was 0.00 ng/mL, while in the acute hemorrhagic stroke group was 0.00 ng/mL (p=0.698). Conclusion: There were no significant differences of antithrombin III, fibrinogen, and troponin I levels between acute ischemic stroke and acute hemorrhagic stroke

Cинтез та гіпоглікемічна активність похідних 4-піразоліден-3-карбонових кислот, екзофункціоналізованих гідразиніліден-1,3-тіазолідиновим фрагментом

It has been shown that 4- formylpyrazole-3-carboxylic acids and their ethyl esters interact selectively with thiosemicarbazide and its N4-aryl-derivatives in boiling acetic acid with formation of the corresponding 4-pyrazolylthiosemicarbazones with the yields of 76-91%. It has been found that heating of 4-pyrazolylthiosemicarbazones with diethyl acetylenedicarboxylate in boiling ethanol for 3 hours leads to formation of 1,3-thiazolidine-containing polyfunctional pyrazole derivatives with yields of 73-95%. Formation of compounds of this type indicates that the process occurs according to the scheme of the primary attack of a highly electrophilic triple bond of acetylenedicarboxylate by the nucleophilic atom of sulfur of the thiosemicarbazone fragment with subsequent intramolecular condensation, which leads to formation of the 4-oxo-1,3-thiazolidine-5-ilidene cycle. The structure of the 1,3-thiazolidinilidenehydrazonepyrazoles synthesized has been proven by a complex of spectral methods; the most informative of them are 13C NMR spectra with signals of carbon atoms of the thiazolidine cycle: C4 (159-161 ppm), C2 (162-165 ppm), C5 (163-165 ppm), as well as of the exo-cyclic ethoxycarbonylethylidene fragment: HC= (114-118 ppm); and of C(O) O (165 ppm). It has been determined that the compounds synthesized cause the hypoglycemic dose-dependent effect in mice, which is much more potent than the same effect of the reference medicine – pioglitazone.Показано, что 4-формилпиразол-3-карбоновые кислоты и их этиловые эфиры селективно взаимодействуют с тиосемикарбазидом и его N4-арилпроизводными в кипящей уксусной кислоте с образованием и выходами 76-91% соответствующих 4-пиразолилтиосемкарбазонов. Найдено, что 3-часовое нагревание последних с диэтилацетилендикарбоксилатом в кипящем этаноле приводит к 1,3-тиазолидинсодержащим полифункциональным производным пиразола с выходами 73-95%. Образование такого типа соединений свидетельствует о том, что процесс реализуется по схеме первичной атаки нуклеофильного атома серы тиосемикарбазонного фрагмента на высокоэлектрофильную тройную связь ацетилендикарбоксилата с последующей внутримолекулярной конденсацией, которая приводит к формированию 4-оксо-1,3-тиазолидин-5-илиденового цикла. Структура полученных 1,3-тиазолидинилиденгидразонопиразолов установлена комплексом спектральных методов, наиболее информативными из которых являются спектры ЯМР 13С с сигналами атомов углерода тиазолидинового цикла: C4 (159-161 м.ч.), С2 (162-165 м.ч.), С5 (163-165 м.ч.), а также экзоциклического этоксикарбонилэтилиденового фрагмента: НС= (114-118 м.ч.) и С(О)О (165 м.ч.). Установлено, что синтезированные соединения вызывают гипогликемический дозозависимый эффект у мышей, который существенно превышает сахароснижающее действие референтного препарата пиоглитазона.Показано, що 4-формілпіразол-3-карбонові кислоти та їх етилові естери селективно взаємодіють із тіосемікарбазидом і його N4-арилпохідними в киплячій оцтовій кислоті з утворенням і виходами 76-91% відповідних 4-піразоліл-тіосемікарбазонів. Знайдено, що 3-годинне нагрівання останніх із діетилацетилендикарбоксилатом у киплячому етанолі приводить до 1,3-тіазолідиновмісних поліфункціональних похідних піразолу з виходами 73-95%. Утворення такого типу сполук є свідченням того, що процес реалізується за схемою первинної атаки нуклеофільного атома сірки тіосемікарбазонного фрагмента на високоелектрофільний потрійний зв’язок ацетилендикарбоксилату із подальшою внутрішньомолекулярною конденсацією, яка приводить до формування 4-оксо-1,3-тіазолідин-5-іліденового циклу. Структура отриманих 1,3-тіазолідиніліденгідразонопіразолів доведена комплексом спектральних методів, найінформативнішими з яких є спектри ЯМР 13С із сигналами атомів вуглецю тіазолідинового циклу: C4 (159-161 м.ч.), С2 (162-165 м.ч.), С5 (163-165 м.ч.), а також екзоциклічного етоксикарбонілетиліденового фрагмента: НС= (114-118 м.ч.) та С(О)О (165 м.ч.). Встановлено, що синтезовані сполуки викликають гіпоглікемічний дозозалежний ефект у мишей, який суттєво перевищує цукрознижувальну дію референтного препарату піоглітазону

Cинтез та гіпоглікемічна активність похідних 4-піразоліден-3-карбонових кислот, екзофункціоналізованих гідразиніліден-1,3-тіазолідиновим фрагментом

It has been shown that 4- formylpyrazole-3-carboxylic acids and their ethyl esters interact selectively with thiosemicarbazide and its N4-aryl-derivatives in boiling acetic acid with formation of the corresponding 4-pyrazolylthiosemicarbazones with the yields of 76-91%. It has been found that heating of 4-pyrazolylthiosemicarbazones with diethyl acetylenedicarboxylate in boiling ethanol for 3 hours leads to formation of 1,3-thiazolidine-containing polyfunctional pyrazole derivatives with yields of 73-95%. Formation of compounds of this type indicates that the process occurs according to the scheme of the primary attack of a highly electrophilic triple bond of acetylenedicarboxylate by the nucleophilic atom of sulfur of the thiosemicarbazone fragment with subsequent intramolecular condensation, which leads to formation of the 4-oxo-1,3-thiazolidine-5-ilidene cycle. The structure of the 1,3-thiazolidinilidenehydrazonepyrazoles synthesized has been proven by a complex of spectral methods; the most informative of them are 13C NMR spectra with signals of carbon atoms of the thiazolidine cycle: C4 (159-161 ppm), C2 (162-165 ppm), C5 (163-165 ppm), as well as of the exo-cyclic ethoxycarbonylethylidene fragment: HC= (114-118 ppm); and of C(O) O (165 ppm). It has been determined that the compounds synthesized cause the hypoglycemic dose-dependent effect in mice, which is much more potent than the same effect of the reference medicine – pioglitazone.Показано, что 4-формилпиразол-3-карбоновые кислоты и их этиловые эфиры селективно взаимодействуют с тиосемикарбазидом и его N4-арилпроизводными в кипящей уксусной кислоте с образованием и выходами 76-91% соответствующих 4-пиразолилтиосемкарбазонов. Найдено, что 3-часовое нагревание последних с диэтилацетилендикарбоксилатом в кипящем этаноле приводит к 1,3-тиазолидинсодержащим полифункциональным производным пиразола с выходами 73-95%. Образование такого типа соединений свидетельствует о том, что процесс реализуется по схеме первичной атаки нуклеофильного атома серы тиосемикарбазонного фрагмента на высокоэлектрофильную тройную связь ацетилендикарбоксилата с последующей внутримолекулярной конденсацией, которая приводит к формированию 4-оксо-1,3-тиазолидин-5-илиденового цикла. Структура полученных 1,3-тиазолидинилиденгидразонопиразолов установлена комплексом спектральных методов, наиболее информативными из которых являются спектры ЯМР 13С с сигналами атомов углерода тиазолидинового цикла: C4 (159-161 м.ч.), С2 (162-165 м.ч.), С5 (163-165 м.ч.), а также экзоциклического этоксикарбонилэтилиденового фрагмента: НС= (114-118 м.ч.) и С(О)О (165 м.ч.). Установлено, что синтезированные соединения вызывают гипогликемический дозозависимый эффект у мышей, который существенно превышает сахароснижающее действие референтного препарата пиоглитазона.Показано, що 4-формілпіразол-3-карбонові кислоти та їх етилові естери селективно взаємодіють із тіосемікарбазидом і його N4-арилпохідними в киплячій оцтовій кислоті з утворенням і виходами 76-91% відповідних 4-піразоліл-тіосемікарбазонів. Знайдено, що 3-годинне нагрівання останніх із діетилацетилендикарбоксилатом у киплячому етанолі приводить до 1,3-тіазолідиновмісних поліфункціональних похідних піразолу з виходами 73-95%. Утворення такого типу сполук є свідченням того, що процес реалізується за схемою первинної атаки нуклеофільного атома сірки тіосемікарбазонного фрагмента на високоелектрофільний потрійний зв’язок ацетилендикарбоксилату із подальшою внутрішньомолекулярною конденсацією, яка приводить до формування 4-оксо-1,3-тіазолідин-5-іліденового циклу. Структура отриманих 1,3-тіазолідиніліденгідразонопіразолів доведена комплексом спектральних методів, найінформативнішими з яких є спектри ЯМР 13С із сигналами атомів вуглецю тіазолідинового циклу: C4 (159-161 м.ч.), С2 (162-165 м.ч.), С5 (163-165 м.ч.), а також екзоциклічного етоксикарбонілетиліденового фрагмента: НС= (114-118 м.ч.) та С(О)О (165 м.ч.). Встановлено, що синтезовані сполуки викликають гіпоглікемічний дозозалежний ефект у мишей, який суттєво перевищує цукрознижувальну дію референтного препарату піоглітазону

Potential risks and pharmacological safety features of hypoglycemic drugs

For the treatment of diabetes, insulin preparations, synthetic hypoglycemic agents, herbal medicine and compulsory adherence to the diet. Oral hypoglycemic agents belong to different chemical classes: sulfonylurea derivatives, biguanides, thiazolidinediones, etc. They can also be divided into secretogens (stimulate pancreatic insulin secretion, especially in the presence of glucose) and prandial (food - related) glycemic regulators (lower glucose in the blood after eating). As for the pharmacological safety of oral antidiabetic agents, they are incompatible with adrenal cortex hormones, adrenomimetics, MAO inhibitors, psychostimulants, antiarrhythmic agents. Their hypoglycemic effect is weakened by estrogens, gestagens, oral contraceptives, chlorpromazine, barbiturates, phenothiazines, thyroid hormones, glucagon, lithium salts, saluretics, indomethacin, drugs containing nicotinic acid