Development and Validation of a Simple Procedure for the Kinetic Spectrophotometric Quantitative Determination of Ceftriaxone Using Potassium Caroate

A simple procedure for the quantitative determination of the Ceftriaxone pure substance by the spectrophotometric method in its kinetic modification using Caro’s acid has been developed and validated. The scheme of the chemical transformation of Ceftriaxone with the reaction of potassium caroate has been proposed. The appearance of a new wave gives the possibility of developing a new procedure for the quantitative determination of Ceftriaxone. The obtained results of accuracy and precision are as follows: RSD = 1.63-2.25 %, δ = 0.33-0.96 %. LOD = 0.1 µg/mL, LOQ = 0.33 µg/mL

Comparación de tres métodos independientes para la detección de cefalexina usando el potasio de caroata

ABSTRACT Aims.Three different assays for the quantity determination of Cephalexin in pure substance were developed and compared using potassium caroate as analytical reagent. Materials and Methods. Cephalexin pure substance was used and analytical reaction by means of KHSO5 as an oxidant was studied. Voltammetric, kinetic-spectrophotometric and iodometric methods were developed and validated. Results. The chemical reaction is finished with formation of the S-oxide of Cephalexin in the iodometric and voltammetric methods and the S-oxide hydrolysis product in the kinetic-spectrophotometric method. The reaction finishes in 1 min (observation time). The methods have been validated and good results including precision, accuracy and recovery were obtained. The recovery percent ranged from 98.7 to 101.4%, RSD from 1.42 to 3.0%. The methods proposed are linear in a wide range: voltammetry 2-45 μg mL-1, kinetic-spectrophotometry 1-16 μg mL-1, and iodometry 0.05-0.35 mg mL-1. LOD and LOQ were calculated. The kinetic-spectrophotometric method is the most sensitive (LOQ=1.0 μg mL-1). Conclusions. The methods proposed are rapid, simple and inexpensive and could be applied to pharmaceutical preparationRESUMEN Objetivo. Se han desarrollado tres métodos diferentes para la detección cuantitativa de Cefalexina en producto puro, usando el caroata de potasio como un reactivo analítico. Materiales y métodos. Fue estudiada la reacción analítica de cefalexina con KHSO5 como oxidante. Se han desarrollado y validado los métodos de voltamperimetría, de espectrofotometría cinética y de iodometría. Resultados. La reacción química se completa con la formación de s-óxido de Cefalexina dentro de los métodos de iodometría y de voltamperometría, y con la formación del producto de hidrólisis de s-óxido en el método de espectrofotometría cinética. La reacción se completa en 1 minuto (tiempo de observación). Los métodos han sido validados, y se han obtenido resultados buenos, incluida la exactitud, la fiabilidad y la reproducibilidad. El contenido de la sustancia básica oscila desde 98,7% hasta 101,4%. El RSD está entre 1,42 y 3,0%. Los métodos propuestos son lineales en un amplio espectro: la voltamperometría 2-45 μg ml-1, la espectrofotometría cinética 1-16 μg ml-1, y la iodometría 0,05-0,35 mg ml-1. Han sido calculados el límite de detección y el límite de cuantificación. El método de espectrofotometría cinética es el más sensible (el límite de cuantificación = 1,0 mcg ml-1). Conclusiones. Los métodos propuestos son rápidos, simples y baratos, y pueden ser utilizados en las preparaciones farmacéuticas.The research work performed in the manuscript is done on the funding of National University of Pharmacy (Ukraine

MECHANISMS OF ANALEPTIC AND ANTIGIPOXIC EFFECTS OF HETEROSIDES – (DERIVATIVES FOR SULFUR AND NITROGEN CONTAINING HETEROCYCLES)

In order to expand the theoretical base of targeted search for analeptics, the awakening and antihypoxic properties of Heterosides-21, Heterosides-31 (derivatives of sulfur and nitrogen containing heterocycles) were studied and their mechanisms of action were established. Sodium thiopental (42 mg/kg) was used to simulate suppression of the respiratory and vasomotor centers of the brain. Comparative drugs were the combined analeptic sulfocamphocaine (SCC) (20 mg/kg) and antihypoxant Piracetam (300 mg/kg).The results were obtained on the models of thiopental anesthesia and normobaric hypoxia with hypercapnia, the analysis of which allowed: to qualitatively and quantitatively assess the awakening, antihypoxic activity of the studied substances and classical preparations; their effect on the respiratory center of the brain and the behavioral responses of animals; theoretically substantiate, experimentally confirm and establish aerobic, anaerobic and detoxification mechanisms for the realization of effects in various conditions; to formulate the theoretical foundations of a targeted search for universal analeptics and antihypoxic drugs, to offer an instrumental and methodological complex for their experimental reproduction.In order to expand the theoretical base of targeted search for analeptics, the awakening and antihypoxic properties of Heterosides-21, Heterosides-31 (derivatives of sulfur and nitrogen containing heterocycles) were studied and their mechanisms of action were established. Sodium thiopental (42 mg/kg) was used to simulate suppression of the respiratory and vasomotor centers of the brain. Comparative drugs were the combined analeptic sulfocamphocaine (SCC) (20 mg/kg) and antihypoxant Piracetam (300 mg/kg).The results were obtained on the models of thiopental anesthesia and normobaric hypoxia with hypercapnia, the analysis of which allowed: to qualitatively and quantitatively assess the awakening, antihypoxic activity of the studied substances and classical preparations; their effect on the respiratory center of the brain and the behavioral responses of animals; theoretically substantiate, experimentally confirm and establish aerobic, anaerobic and detoxification mechanisms for the realization of effects in various conditions; to formulate the theoretical foundations of a targeted search for universal analeptics and antihypoxic drugs, to offer an instrumental and methodological complex for their experimental reproduction

Нетрадиційні підходи до викладання фізикі у вищому навчальному закладі

The author discusses some methodological approaches for teaching Physics in the US university for non- majoring students. Specific consideration is given to the following approaches: accelerated learning in one and two-month course formats, Iterative Instructional Model, and integration of innovative educational technologies. The article offers a comparison of students’ achievements and demonstration of instructional effectiveness of each of these approaches.Автор розглядає деякі методичні підходи з викладання курсу фізикі в амеріканськом університеті для студентів з непрофільною підготовкою з цього предмету. Особлива увага приділяється використанню таких підходів: прискорене навчання в одномісячном та двомісячном курсових форматах, Ітеративна Навчальна Модель, та впровадження іноваційних технологій. У статті представлено порівняння успішності студентів та приведені докази ефективності навчання в кожному з цих підходів

Estudio cinético de la reacción de Famotidina S-oxidación utilizando caroato de potasio. Desarrollo y validación del método titrimétrico para la determinación cuantitativa de Famotidina en sustancia pura y preparación médica

Aims: The kinetic studies of Famotidine (FMT) pure substance and medicinal preparation have been carried out in buffer solutions under second-order conditions at the temperature 293 K for the first time. New titrimetric procedures are described for the FMT determination. Materials and Methods: FMT pure substance and tablets have been used in analytical reaction with of KHSO5. The kinetic behavior has been studied by the iodometric method in different pH medium. Results: FMT oxidation reaction has been studied for the S-oxide product under pH=2.0-5.0 and Sulfone product under pH=7.0-8.4. The reaction studied corresponds to the total second order. The Sulfone formation from FMT S-oxide reaction rate constant is in the interval from 14.49 to 32 min-1 L mol-1. FMT has been treated with a measured excess of standard potassium caroate in buffer solution with pH 7, after a contact time of 20 min, the residual oxidant back has been determined by the iodometric titration method. The titrimetric method is applicable over 1-10 mg mL-1 concentration range and the reaction follows 1:2 (FMT:KHSO5) stoichiometry. The method has been validated for precision, accuracy, linearity, robustness and LOQ. The recovery percent ranged from 99.2 to 100.5%, RSD from 1.09 to 1.70 %, LOQ = 0.03 mg mL-1 for pure substance. RSD for tablet formulations has been in the limits from 1.17-2.87 %. Conclusions: The conditions of FMT S-oxide and Sulfone formation have been optimized. The developed procedures are rapid, simple and inexpensive and could be applied to pharmaceutical preparation.Objetivos: Los estudios cinéticos de substancia y medicamento Famotidina (FMT) han sido realizados en las soluciones amortiguadoras en las condiciones de reacción del segundo orden a temperatura de 293 K. Nuevos métodos titrimétricos están descritos para determinar FMT. Materiales y métodos: La substancia y los comprimidos FMT han sido usados en la reacción analítica con KHSO5. El comportamiento cinético ha sido estudiado por el método de yodometría en diferentes ambientes de pH. Resultados: La reacción de oxidación de FMT se estudiaba para el producto del óxido S con pH = 2,0- 5,0 y de la sulfona con pH = 7,0-8,4. La reacción a estudiar corresponde al segundo orden general. Las constantes de velocidad de la reacción de la formación de sulfona del óxido S FMT se encuentra en el intervalo de 14,49 a 32 l mol-1 min-1. La FMT fue determinada mediante la medición del exceso de solución estándar del caroata de potasio en la solución amortiguadora con pH 7 dentro de 20 minutos desde el inicio de la reacción, luego el oxidante restante fue determinado por el método de titulación yodométrica. El método titrimétrico se aplica en el diapasón de 1-10 mg, la reacción corresponde a la estequiometría 1: 2 (FMT: KHSO5). El método ha sido validado a la precisión, reproducción, linealidad, robustez y LOQ. El contenido del principio activo es del 99,2 al 100,5%, RSD del 1,09 al 1,70%, LOQ = 0,03 mg / ml para substancia. RSD para comprimidos se encuentra dentro del 1,17 al 2,87%. Conclusión: Han sido optimizadas las condiciones de formación del óxido S de FMT y sulfona. Los métodos elaborados son rápidos, sencillos y baratos y podrán aplicarse para determinar el fármaco de preparación farmacética.The research work performed in the manuscript is done on the funding of National University of Pharmacy (Ukraine

Визначення L-цистину в пігулках з використанням методу хемілюмінесценції

Aim. To develop the method for the quantitative determination of L-cystine in sublingual tablets Elthacin® using the method of chemiluminescence inhibition in the H2L (luminol) – Н2О2 – Нb (hemoglobin) system.Materials and methods. The study objects were the pure substance of L-cystine of pharmaceutical grade and sublingual tablets Elthacin® produced by the Medical Scientific-Production Complex “Biotics Ltd” (Russia) containing 70 mg of glycine, L-glutaminic acid and L-cystine in their composition. The intensity of chemiluminescence was measured on the device with a FEU-84-A photoelectric multiplier using an IMT-0.5 measuring instrument of low currents and a quick-acting automatic potentiometer.Results and discussion. The method of the L-cystine quantitative determination in tablets based on the inhibition of chemiluminescence in the H2L – H2O2 – Hb system has been developed. The calibration graph was linear over the concentration range from 7 to 70 μg · mL–1. No interferences were observed in the presence of common components of the tablets, such as glycine and L-glutaminic acid. RSD = ± 2.35 %, (δ = + 1.13 %), LOD (3S) = 4 μg · mL–1, LOQ (10S) = 13 μg · mL–1 for the sublingual tablets Elthacin®.Conclusions. The method proposed is promising for further research on the subject of its application for the determination of L-cystine in drugs.Цель. Целью данной работи была разработка методики количественного определения L-цистина в сублингвальных таблетках Элтацин® по эффекту ингибирования хемилюминесценции системы H2L (люминол) – Н2О2 – Нb (гемоглобин).Материалы и методы. Объектом исследования были сублингвальные таблетки Элтацин® производства ООО Медицинский научно-производственный комплекс «Биотики» (Россия) состава: глицина, кислоты L-глутаминовой и L-цистина по 70 мг и субстанция L-цистина. Интенсивность хемилюминесценции измеряли на установке с фотоэлектронным умножителем ФЭУ-84-А, измерителем малых токов ИМТ-0,5 и быстродействующим потенциометром-самописцем.Результаты и их обсуждение. Разработана методика и показана возможность количественного определения L-цистина в сублингвальных таблетках Элтацин® по 70 мг методом ингибирования хемилюминесценции системы H2L – H2O2 – Hb. Калибровочный график линеен в диапазоне концентраций от 7 до 70 мкг · мл–1. Присутствие глицина и L-глутаминовой кислоты не оказывало никакого влияния на интенсивность хемилюминесценции. RSD = ± 2,35 %, (δ = + 1,13 %), LOD (3S) = 4 мкг · мл–1, LOQ (10S) = 13 мкг · мл–1 для сублингвальных таблеток Элтацин®.Выводы. Предложенный метод может быть использован для определения L-цистина в препаратах.Мета. Метою даної роботи було розроблення методики кількісного визначення L-цистину в сублінгвальних таблетках Елтацин® за ефектом інгібування хемілюмінесценції системи H2L (люмінол) – Н2О2 – Нb (гемоглобін).Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були пігулки під’язикові Елтацин® виробництва ТОВ Медичний науково-виробничий комплекс «Биотики» (Росія) складу: гліцину, кислоти L-глутамінової та L-цистину по 70 мг та субстанція L-цистину. Інтенсивність хемілюмінесценції вимірювали на установці з фотоелектронним помножувачем ФЭУ-84-А, вимірювачем малих струмів ИМТ-0,5 і швидкодіючим потенціометром-самописцем.Результати та їх обговорення. Опрацьована методика та показана можливість кількісного визначення L-цистину в пігулках під’язикових Елтацин® по 70 мг методом інгібування хемілюмінесценції системи H2L – H2O2 – Hb. Калібрувальний графік лінійний в діапазоні концентрацій від 7 до 70 мкг · мл–1. Присутність гліцину та L-глутамінової кислоти не чинила жодного впливу на інтенсивність хемілюмінесценції. RSD = ± 2,35 %, (δ = + 1,13 %), LOD (3S) = 4 мкг · мл–1, LOQ (10S) = 13 мкг · мл–1 для сублінгвальних таблеток Елтацин®.Висновки. Запропонований метод може бути використаний для визначення L-цистину у лікарських препаратах

Дослідження аналептичної активності похідних сірко- та азотовмісних гетероциклів на моделі тіопенталового наркозу

The range of the use of analeptics covers a number of urgent states (shock, collapse, anesthesia, asphyxia, hypoxia, bacterial intoxication with chemical compounds or drugs suppressing the CNS functions), i.e. almost all areas of urgent therapy of peacetime, military medicine and disaster medicine. However, over the past 50 years, their arsenal has not only been renewed, but even reduced to 6 drugs. This is because of the lack of standardized methods for assessing analeptic efficacy and the theoretical basis for their development.Aim. To search and study the promising substances with the analeptic effect among derivatives of sulfur- and nitrogen-containing heterocycles on the standardized model of thiopental narcosis.Materials and methods. The results of the experiment conducted confirm the adequacy of the method tested, which allows to compare the effect of original substances and classical analeptics on the central nervous system (CNS) and respiratory center (RC) objectively qualitatively and quantitatively (statistically reliably) by intraperitoneal administration of optimal doses: anesthesia (sodium thiopental); at the peak of anesthesia the classical analeptic sulfocamphocaine (SCC) for the first group of animals, the test substances for the second and third groups with the subsequent observation of the anesthesia sleep duration, the dynamics of the frequency of respiratory movements, the psychomotor state and the physiological functions of mice in anesthesia and after awakening.Results. It has been found that the optimal depth and duration of anesthesia is achieved by the intraperitoneal injection of 42 mg/kg of thiopental sodium. The most effective was the traditional analeptic SCC, which in the optimal dose (20 mg/kg) accelerated the awakening of animals by 35 %. Heterosides-21, -31 provided a reliable reduction in duration of anesthesia by 26.8 % and 24.4 % in the dose of 2 mg/kg. After introduction of the test substances the frequency of respiratory movements (RM) increased significantly (p < 0.05) for 10 min compared to the control group, reaching the maximum (85.3 DD/min) in the SCC group. It indicates its superiority in the rate of RC stimulation compared to both Heterosides, which with the concentration of 10 times less than SCC were statistically insignificantly inferior to it by 8.2 % and 10.6 %, respectively.Conclusions. The model of thiopental narcosis makes it possible to statistically reliably compare the effectiveness of classical drugs and original substances by the signs of the awakening effect on the CNS and RC; it can be recommended as a reference model for the purposeful search of analeptics. On the example of studying heterosides the adequacy of the screening model proposed and the prospects of derivatives of sulfur- and nitrogen-containing heterocycles for the search of effective analeptics have been confirmed.Диапазон использования аналептиков охватывает обширный ряд неотложных состояний (шок, коллапс, наркоз, асфиксия, гипоксия, бактериальная интоксикация отравления химическими соединениями или лекарствами, подавляющими функции ЦНС), то есть почти все сферы ургентной терапии мирного времени, военной медицины и медицины катастроф. При этом за последние 50 лет их арсенал не только не пополнялся, а даже сократился до 6 препаратов. Это обусловлено отсутствием стандартизированных методов оценки аналептической эффективности и теоретических основ их создания.Цель исследования – целенаправленный поиск перспективных субстанций с аналептическим действием среди производных серо- и азотсодержащих гетероциклов на стандартизированной модели тиопенталового наркоза.Материалы и методы. Результаты проведенного эксперимента подтверждают адекватность отработанной методики, позволяющей объективно качественно и количественно (статистически достоверно) сравнивать влияние оригинальных веществ и классических аналептиков на ЦНС и дыхательный центр (ДЦ) путем внутрибрюшинного введения оптимальных доз: наркозного средства (тиопентал натрия); на пике наркоза одной группе животных классического аналептика сульфокамфокаина (СКК), второй и третьей группам – исследуемых субстанций с последующим наблюдением продолжительности наркозного сна, динамики частоты дыхательных движений, психомоторного состояния и физиологических функций мышей в состоянии наркоза и после пробуждения.Результаты. Установлено, что оптимальная глубина и продолжительность наркоза достигаются при внутрибрюшинном введении 42 мг/кг тиопентала натрия. Наиболее эффективным оказался традиционный аналептик СКК, который в оптимальной дозе (20 мг/кг) ускорял пробуждение животных на 35 %. Гетерозиды-21, -31 обеспечивали достоверное 26,8 % и 24,4 % сокращение продолжительности наркоза в дозе 2 мг/кг. После введения исследуемых веществ уже в течение 10 минут частота дыхательных движений (ДД) достоверно (p < 0,05) увеличивалась по сравнению с контрольной группой, достигая максимума (85,3 ДД/мин) в группе СКК, что свидетельствует о его преимуществе в скорости стимуляции ДЦ перед обоими гетерозидами, которые в концентрации в 10 раз меньшей, чем СКК статистически недостоверно уступали ему по активности соответственно на 8,2 % и 10,6 %.Выводы. Модель тиопенталового наркоза позволяет статистически достоверно сравнивать эффективность классических препаратов и оригинальных веществ по признакам пробуждающего влияния на ЦНС и дыхательный центр и может рекомендоваться в качестве стандарта для целенаправленного поиска аналептиков. На примере исследований гетерозидов подтверждены адекватность предлагаемой модели скрининга и перспективность производных серо- и азотсодержащих гетероциклов для поиска эффективных аналептиков.Діапазон використання аналептиків охоплює широкий ряд невідкладних станів (шок, колапс, наркоз, асфіксія, гіпоксія, бактеріальна інтоксикація отруєння хімічними сполуками або ліками, що пригнічують функції ЦНС), тобто майже усі сфери ургентної терапії мирного часу, військової медицини та медицини катастроф. Водночас за останні 50 років їх арсенал не тільки не поповнювався, а навіть скоротився до 6 препаратів. Це зумовлено відсутністю стандартизованих методів оцінки аналептичної ефективності і теоретичних основ їх створення.Мета дослідження – цілеспрямований пошук перспективних субстанцій з аналептичною дією серед похідних сірко- та азотовмісних гетероциклів на стандартизованій моделі тіопенталового наркозу.  Матеріали та методи. Результати проведеного експерименту підтверджують адекватність відпрацьованої методики, що дозволяє об’єктивно якісно та кількісно (статистично достовірно) порівнювати  вплив оригінальних речовин і класичних аналептиків на ЦНС і дихальний центр (ДЦ) шляхом внутрішньоочеревинного введення оптимальних доз: наркозного засобу (тіопенталу натрію); на піку наркозу одній групі тварин класичного аналептика сульфокамфокаїну (СКК); другій та третій – досліджуваних субстанцій (Гетерозиди-21, -31) з наступним спостереженням тривалості наркозного сну, динаміки частоти дихальних рухів, психомоторнорного стану та фізіологічних функцій мишей у стані наркозу та після пробудження.Результати. Встановлено, що оптимальна глибина і тривалість наркозу досягається при внутрішньоочеревинному введенні 42 мг/кг тіопенталу натрію. Найбільш ефективним виявився традиційний аналептик СКК, який в оптимальній дозі (20 мг/кг) прискорював пробудження тварин на 35 %. Гетерозиди-21, -31 забезпечували вірогідне (p<0,05) скорочення тривалості (26,8 % та 24,4 % відповідно) наркозу в дозі 2 мг/кг. Після введення досліджуваних речовин вже протягом 10 хвилин частота дихальних рухів (ДР) вірогідно (p < 0,05) збільшилась в порівнянні з контрольною групою, досягаючи максимуму (85,3 ДР/хв) в групі СКК, що свідчить про перевагу СКК за швидкістю стимуляції ДЦ перед обома гетерозидами, які в концентрації в 10 разів меншій за СКК статистично невірогідно поступалися йому за активністю лише на 8,2 % та 10,6 % відповідно.Висновки. Модель тіопенталового наркозу дозволяє статистично вірогідно порівнювати ефективність класичних препаратів та оригінальних речовин за ознаками пробуджуючого ефекту та впливу на ЦНС та дихальний центр і може рекомендуватися як стандарт для цілеспрямованого пошуку аналептиків. На прикладі досліджень гетерозидів підтверджені адекватність запропонованої моделі скринінгу та перспективність похідних сірко- та азотовмісних гетероциклів для пошуку ефективних аналептиків

Estudio cinético de la reacción de Famotidina S-oxidación utilizando caroato de potasio. Desarrollo y validación del método titrimétrico para la determinación cuantitativa de Famotidina en sustancia pura y preparación médica

Aims: The kinetic studies of Famotidine (FMT) pure substance and medicinal preparation have been carried out in buffer solutions under second-order conditions at the temperature 293 K for the first time. New titrimetric procedures are described for the FMT determination. Materials and Methods: FMT pure substance and tablets have been used in analytical reaction with of KHSO5. The kinetic behavior has been studied by the iodometric method in different pH medium. Results: FMT oxidation reaction has been studied for the S-oxide product under pH=2.0-5.0 and Sulfone product under pH=7.0-8.4. The reaction studied corresponds to the total second order. The Sulfone formation from FMT S-oxide reaction rate constant is in the interval from 14.49 to 32 min-1 L mol-1. FMT has been treated with a measured excess of standard potassium caroate in buffer solution with pH 7, after a contact time of 20 min, the residual oxidant back has been determined by the iodometric titration method. The titrimetric method is applicable over 1-10 mg mL-1 concentration range and the reaction follows 1:2 (FMT:KHSO5) stoichiometry. The method has been validated for precision, accuracy, linearity, robustness and LOQ. The recovery percent ranged from 99.2 to 100.5%, RSD from 1.09 to 1.70 %, LOQ = 0.03 mg mL-1 for pure substance. RSD for tablet formulations has been in the limits from 1.17-2.87 %. Conclusions: The conditions of FMT S-oxide and Sulfone formation have been optimized. The developed procedures are rapid, simple and inexpensive and could be applied to pharmaceutical preparation.Objetivos: Los estudios cinéticos de substancia y medicamento Famotidina (FMT) han sido realizados en las soluciones amortiguadoras en las condiciones de reacción del segundo orden a temperatura de 293 K. Nuevos métodos titrimétricos están descritos para determinar FMT. Materiales y métodos: La substancia y los comprimidos FMT han sido usados en la reacción analítica con KHSO5. El comportamiento cinético ha sido estudiado por el método de yodometría en diferentes ambientes de pH. Resultados: La reacción de oxidación de FMT se estudiaba para el producto del óxido S con pH = 2,0-5,0 y de la sulfona con pH = 7,0-8,4. La reacción a estudiar corresponde al segundo orden general. Las constantes de velocidad de la reacción de la formación de sulfona del óxido S FMT se encuentra en el intervalo de 14,49 a 32 l mol-1 min-1. La FMT fue determinada mediante la medición del exceso de solución estándar del caroata de potasio en la solución amortiguadora con pH 7 dentro de 20 minutos desde el inicio de la reacción, luego el oxidante restante fue determinado por el método de titulación yodométrica. El método titrimétrico se aplica en el diapasón de 1-10 mg, la reacción corresponde a la estequiometría 1: 2 (FMT: KHSO5). El método ha sido validado a la precisión, reproducción, linealidad, robustez y LOQ. El contenido del principio activo es del 99,2 al 100,5%, RSD del 1,09 al 1,70%, LOQ = 0,03 mg / ml para substancia. RSD para comprimidos se encuentra dentro del 1,17 al 2,87%. Conclusión: Han sido optimizadas las condiciones de formación del óxido S de FMT y sulfona. Los métodos elaborados son rápidos, sencillos y baratos y podrán aplicarse para determinar el fármaco de preparación farmacética

Підступи до дискурсу про культурний ландшафт: крос-європейський підхід

Запропоновано підступи до дискурсу про культурний ландшафт. Це питання розкрито на тлі європейської традиції. Наведено основні критерії, за якими окреслюється характеристика терміна. Розглянуто форму та зміст поняття «культурний ландшафт». Через розгляд еволюції входження терміна в науковий контекст виявлено специфіку його впровадження. Упроцесі аналізу цієї дефініції, що передбачає міждисциплінарний підхід та синтезовану систему мислення, проведено комплексне дослідження. Означено питання актуальності наукової дискусії в застосуванні цього терміна на українському ґрунті

Стандартизована модель алкогольного наркозу для цілеспрямованого скринінгу аналептиків

The analysis of pathogenetic mechanisms of development of urgent conditions (anesthesia, asphyxia, hypoxia, shock, collapse, bacterial intoxication, poisoning by chemical compounds or drugs suppressing the function of the central nervous system) suggests that among urgent therapies analeptic drugs (AD) are of a paramount importance. At the same time, their assortment has not only been updated in the last 50 years, but reduced to 6 drugs. This situation is conditioned by the absence of the standard for selecting AD.Aim. To create a standard for selecting AD which can quantitatively (statistically reliable) evaluate both the level of the awakening effect in general and its mechanism (namely its analeptic action); compare and determine the priorities of further study of substances; create theoretical foundations for the purposeful search of AD and optimize the scientific research.Materials and methods. During the research the procedure of AD selection was developed experimentally. It consists in intraperitoneal introduction of the narcotic agent (ethanol) in the optimal dose; introduction of a classical analeptic sulfocamphocaine (SCC) in the standard dose at the peak of anesthesia to one group of mice, while the second group received the substance studied (Heterocide-31) with the subsequent recording of the anesthesia duration, dynamics of the frequency of respiratory movements, assessment of the psychomotor state and physiological functions of animals during anesthesia and after awakening assuming that in the course of the experiment the specific dose-time conditions for introduction of substances are observed.Results. The results of the study show that the maximum efficacy (18.2 %) was achieved by Heterocide-31 in the dose of 1 mg / kg, while the optimal dose of SCC (20 mg / kg) accelerated awakening of animals by 19.5 %. Thus, Heterocide-31 showed almost identical activity in the concentration of 20 times lower than SCC. The fact that after introduction of Heterocide-31 the respiratory rate (RR4) significantly increases (p <0.05) by 1.6 times already within the first minute compared to the control group, and the maximum (125) respiratory movements / min in the reference drug group is achieved only in 6 min (RR5) indicates the 6-fold advantage of Heterocide-31 by the rate of the respiratory center stimulation and allows referring the latter to a number of promising analeptics.Conclusions. The model of pharmacological screening proposed accelerates the purposeful search of original AD, has a complete novelty, originality, easy in repeatability, economic, environmental and humanistic advantages, namely it reduces time and the number of laboratory animals, the cost of experiments, increases the information value of the experiments. The method has been tested on heterosides and suggests that derivatives of sulfur and nitrogen-containing heterocycles are promising for the search of original AD having a significant advantage over classical analeptics.наркоз, асфиксия, гипоксия, бактериальная интоксикация, отравление химическими соединениями или лекарствами, подавляющими функции ЦНС) свидетельствует о том, что среди препаратов ургентной терапии аналептические препараты (АП) играют первостепенную роль. За 50 лет их ассортимент не только не обновлялся, но и сократился до шести наименований. Это обусловлено отсутствием стандарта для поиска АП.Целью наших исследований стало создание стандарта для отбора АП, что позволяет количественно (статистически достоверно) оценить как уровень пробуждающего эффекта в целом, так и его механизм (именно долю аналептического действия); сравнение и определение приоритетов дальнейшего изучения субстанций; создание теоретических основ целенаправленного поиска АП и оптимизирование научных исследований.Материалы и методы. В ходе исследования экспериментально отработана методика отбора АП: внутрибрюшинное введение в оптимальной дозе наркотизирующего средства (этанола); введение на пике наркоза одной группе мышей стандартной дозы классического аналептика (сульфокамфокаина), а второй – исследуемых субстанций (гетерозида-31) с последующей фиксацией продолжительности наркоза, динамики частоты дыхательных движений, оценки психомоторного состояния и физиологических функций животных в наркозе и после пробуждения при условии, что в ходе эксперимента соблюдены конкретные дозо-временные условия введения веществ. Результаты исследования показывают, что максимальная эффективность (18,2 %) достигалась гетерозидом-31 в дозе 1 мг/кг, в то же время оптимальная доза СКК(20 мг/кг) ускоряла пробуждение животных на 19,5 %. Таким образом, гетерозид-31 в концентрации в 20 раз меньше, чем у СКК проявлял почти одинаковую активность. Тот факт, что после введения Гетерозида-31 уже на протяжении первой минуты частота дыхания (ЧД4) достоверно (p<0,05) увеличивается в 1,6 раз по сравнению с контрольной, а максимум (125) дыхательных движений/минуту в группе препарата сравнения достигается только через 6 минут (ЧД5) свидетельствует о 6-ти кратном преимуществе гетерозида-31 по скорости стимуляции дыхательного центра и позволяет  отнести последний к ряду перспективных аналептиков.Выводы. Предложенная модель фармакологического скрининга ускоряет целенаправленный поиск оригинальных АП, имеет полную новизну, оригинальность, легкость при воспроизведении, экономические, экологические и гуманистические преимущества: уменьшает количество времени и лабораторных животных, стоимость опытов, увеличивает информативность экспериментов. Методика апробирована на гетерозидах и свидетельствует, что производные серо- и азотсодержащих гетероциклов являются перспективными для поиска оригинальных АП, имеющих значительное преимущество по сравнению с классическими аналептиками.Аналіз патогенетичних механізмів розвитку невідкладних станів (шок, колапс, наркоз, асфіксія, гіпоксія, бактеріальна інтоксикація, отруєння хімічними сполуками або ліками, що пригнічують функції ЦНС) свідчить, що серед препаратів ургентної терапії аналептичні препарати (АП) відіграють першорядну роль. За 50 років їх асортимент не тільки не оновлювався, але і скоротився до шести найменувань. Це обумовлено відсутністю стандарту для пошуку АП.Метою наших досліджень стало створення стандарту для відбору АП, що дозволяє кількісно (статистично достовірно) оцінити як рівень пробуджуючого ефекту в цілому, так і його механізм (саме частку аналептичної дії); порівняння і визначення пріоритетів подальшого вивчення субстанцій; створення теоретичних основ цілеспрямованого пошуку АП та оптимізація наукових досліджень.Матеріали та методи. В ході дослідження експериментально відпрацьована методика відбору АП: внутрішньоочеревинне введення в оптимальній дозі наркотизуючого препарату (етанолу); введення на піку наркозу одній групі мишей стандартної дози класичного аналептика (сульфокамфокаїну), а другій – досліджуваної субстанції (гетерозиду-31) з наступною фіксацією тривалості наркозу, динаміки частоти дихальних рухів, оцінки психомоторного стану і фізіологічних функцій тварин у наркозі і після пробудження за умови, що в ході експерименту дотримані конкретні дозо-часові умови введення речовин.Результати дослідження свідчать, що максимальна ефективність (18,2 %) досягалася гетерозидом-31 в дозі 1 мг/кг, в той же час оптимальна доза СКК (20 мг/кг) прискорювала пробудження тварин на 19,5 %. Таким чином, субстанція гетерозид-31 у концентрації в 20 разів менше, ніж у СКК виявляла майже однакову активність. Той факт, що після її введення вже впродовж першої хвилини частота дихання (ЧД4) достовірно (p <0,05) збільшується в 1,6 рази в порівнянні з контрольною групою, а максимум (125) дихальних рухів/хвилину в групі препарату порівняння досягається тільки через 6 хвилин (ЧД5) свідчить про 6-ти кратну перевагу Гетерозиду-31 за швидкістю стимуляції дихального центру і дозволяє віднести останній до ряду перспективних аналептиків.Висновки. Запропонована модель фармакологічного скринінгу прискорює цілеспрямований пошук оригінальних АП, має повну новизну, оригінальність, легкість при відтворенні, економічні, екологічні та гуманістичні переваги: скорочує кількість часу і лабораторних тварин, зменшує вартість дослідів, збільшує інформативність експериментів. Методика апробована на гетерозидах і свідчить, що похідні сірко- і азотовмісних гетероциклів є перспективними для пошуку оригінальних АП, які мають значну перевагу в порівнянні з класичними аналептиками