A novel pathway producing dimethylsulphide in bacteria is widespread in soil environments

The volatile compound dimethylsulphide (DMS) is important in climate regulation, the sulphur cycle and signalling to higher organisms. Microbial catabolism of the marine osmolyte dimethylsulphoniopropionate (DMSP) is thought to be the major biological process generating DMS. Here we report the discovery and characterisation of the first gene for DMSP-independent DMS production in any bacterium. This gene, mddA, encodes a methyltransferase that methylates methanethiol (MeSH) and generates DMS. MddA functions in many taxonomically diverse bacteria including sediment-dwelling pseudomonads, nitrogen-fixing bradyrhizobia and cyanobacteria, and mycobacteria, including the pathogen Mycobacterium tuberculosis. The mddA gene is present in metagenomes from varied environments, being particularly abundant in soil environments, where it is predicted to occur in up to 76% of bacteria. This novel pathway may significantly contribute to global DMS emissions, especially in terrestrial environments, and could represent a shift from the notion that DMSP is the only significant precursor of DMS

Branding the nation: Towards a better understanding

This paper aims to clarify some misunderstanding about nation branding. It examines the origins and interpretations of the concept, and draws a comparison between nation branding and commercial branding. A new definition is offered that emphasises the need to shift from “branding” the nation to nation image management

The formation of professional identity in medical students: considerations for educators

<b>Context</b> Medical education is about more than acquiring an appropriate level of knowledge and developing relevant skills. To practice medicine students need to develop a professional identity – ways of being and relating in professional contexts.<p></p> <b>Objectives</b> This article conceptualises the processes underlying the formation and maintenance of medical students’ professional identity drawing on concepts from social psychology.<p></p> <b>Implications</b> A multi-dimensional model of identity and identity formation, along with the concepts of identity capital and multiple identities, are presented. The implications for educators are discussed.<p></p> <b>Conclusions</b> Identity formation is mainly social and relational in nature. Educators, and the wider medical society, need to utilise and maximise the opportunities that exist in the various relational settings students experience. Education in its broadest sense is about the transformation of the self into new ways of thinking and relating. Helping students form, and successfully integrate their professional selves into their multiple identities, is a fundamental of medical education

Організація системи управління охороною праці на сільськогосподарських підприємствах

The occupational health and safety management system, as a target production management system, establishes a unified procedure for the activities of heads of organizations, structural divisions, and other officials in the field of occupational health and safety. It is designed to create working conditions in each structural subdivision, at each workplace, that meet the requirements of regulatory and legal acts and are the basis for a stable reduction of industrial injuries, accidents, and occupational diseases. Therefore, the problems of the creation and widespread implementation of a modern labor protection management system at enterprises are at the center of the constant attention of the State Labor Service of Ukraine. To improve its work, first of all, it is necessary to study the state of labor protection in units and workplaces, identify dangerous factors and possible risks and evaluate them. The main principle of the occupational health and safety management system is that all potential industrial injuries and accidents can and should be prevented promptly. In this paper, we explore the possibilities of applying the modeling of traumatic and emergencies and structural-functional analysis when using portable power tools in agricultural enterprises in the occupational health and safety management system. The execution of agricultural technological operations is characterized by the impact on the human body of various physical, chemical, biological, and psychophysiological factors, which can cause industrial injuries, occupational diseases, and deterioration of workers' health. The main task of labor protection is the creation of favorable conditions in the agricultural enterprise, which would guarantee the safety of the life of workers and in which the maximum labor productivity would be achieved with the least energy expenditure, and the human body would not be exposed to the harmful effects of production factors.Система управління охороною праці як цільова система управління виробництвом встановлює єдиний порядок діяльності керівників організацій, структурних підрозділів та інших посадових осіб у сфері охорони праці. Вона покликана створити у кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці такі умови праці, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і є підґрунтям для стабільного зниження виробничого травматизму, аварій та професійних захворювань. Тому проблеми створення та повсюдного запровадження сучасної системи управління охороною праці на підприємствах є в центрі постійної уваги Державної служби України з питань праці. Система управління охороною праці – це дієва система. Алгоритм її впровадження представлено в роботі. Щоб налагодити її роботу перш за все необхідно вивчити стан охорони праці в підрозділах і на робочих місцях, виявити небезпечні фактори та можливі ризики і оцінити їх. Основний принцип системи управління охороною праці – всім вірогідним виробничим травмам і аваріям можна і потрібно своєчасно запобігти. В даній роботі ми досліджуємо можливості застосувати в системі управління охороною праці моделювання травмонебезпечних і аварійних ситуацій та структурно – функціонального аналізу при використанні мобільних енергетичних засобів у сільськогосподарських підприємствах. Виконання сільськогосподарських технологічних операцій характеризується впливом на організм людини різних фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних факторів, що може спричинити виробничий травматизм, професійні захворювання, погіршення стану здоров’я працівників. Основним завданням охорони праці є створення сприятливих умов у сільськогосподарському підприємстві, які б гарантували безпеку життєдіяльності працюючих і при яких максимальна продуктивність праці досягалась би при найменших затратах енергії, а організм людини не зазнавав би шкідливої дії виробничих факторів

Methanethiol-dependent dimethylsulfide production in soil environments

Dimethylsulfide (DMS) is an environmentally important trace gas with roles in sulfur cycling, signalling to higher organisms and in atmospheric chemistry. DMS is believed to be predominantly produced in marine environments via microbial degradation of the osmolyte dimethylsulfoniopropionate (DMSP). However, significant amounts of DMS are also generated from terrestrial environments, for example, peat bogs can emit ~6 μmol DMS m−2 per day, likely via the methylation of methanethiol (MeSH). A methyltransferase enzyme termed ‘MddA’, which catalyses the methylation of MeSH, generating DMS, in a wide range of bacteria and some cyanobacteria, may mediate this process, as the mddA gene is abundant in terrestrial metagenomes. This is the first study investigating the functionality of MeSH-dependent DMS production (Mdd) in a wide range of aerobic environments. All soils and marine sediment samples tested produced DMS when incubated with MeSH. Cultivation-dependent and cultivation-independent methods were used to assess microbial community changes in response to MeSH addition in a grassland soil where 35.9% of the bacteria were predicted to contain mddA. Bacteria of the genus Methylotenera were enriched in the presence of MeSH. Furthermore, many novel Mdd+ bacterial strains were isolated. Despite the abundance of mddA in the grassland soil, the Mdd pathway may not be a significant source of DMS in this environment as MeSH addition was required to detect DMS at only very low conversion rates

Why Are Outcomes Different for Registry Patients Enrolled Prospectively and Retrospectively? Insights from the Global Anticoagulant Registry in the FIELD-Atrial Fibrillation (GARFIELD-AF).

Background: Retrospective and prospective observational studies are designed to reflect real-world evidence on clinical practice, but can yield conflicting results. The GARFIELD-AF Registry includes both methods of enrolment and allows analysis of differences in patient characteristics and outcomes that may result. Methods and Results: Patients with atrial fibrillation (AF) and ≥1 risk factor for stroke at diagnosis of AF were recruited either retrospectively (n = 5069) or prospectively (n = 5501) from 19 countries and then followed prospectively. The retrospectively enrolled cohort comprised patients with established AF (for a least 6, and up to 24 months before enrolment), who were identified retrospectively (and baseline and partial follow-up data were collected from the emedical records) and then followed prospectively between 0-18 months (such that the total time of follow-up was 24 months; data collection Dec-2009 and Oct-2010). In the prospectively enrolled cohort, patients with newly diagnosed AF (≤6 weeks after diagnosis) were recruited between Mar-2010 and Oct-2011 and were followed for 24 months after enrolment. Differences between the cohorts were observed in clinical characteristics, including type of AF, stroke prevention strategies, and event rates. More patients in the retrospectively identified cohort received vitamin K antagonists (62.1% vs. 53.2%) and fewer received non-vitamin K oral anticoagulants (1.8% vs . 4.2%). All-cause mortality rates per 100 person-years during the prospective follow-up (starting the first study visit up to 1 year) were significantly lower in the retrospective than prospectively identified cohort (3.04 [95% CI 2.51 to 3.67] vs . 4.05 [95% CI 3.53 to 4.63]; p = 0.016). Conclusions: Interpretations of data from registries that aim to evaluate the characteristics and outcomes of patients with AF must take account of differences in registry design and the impact of recall bias and survivorship bias that is incurred with retrospective enrolment. Clinical Trial Registration: - URL: http://www.clinicaltrials.gov . Unique identifier for GARFIELD-AF (NCT01090362)

Ультразвукова архітектоніка щитоподібної залози після використання при хірургічному лікуванні зварювальних технологій

The aim of the work: to study the state of residual tissue of the thyroid gland and the features of vascular perfusion by ultrasound and Doppler characteristics, after surgery with time, when used during surgical intervention of a welding high-frequency coagulator. Materials and Methods. Operative intervention using the high-frequency coagulator EKhVA-350MS and EKVZ-300 with frequency of 66 kHz and 440 kHz in mono- and bipolar regimens was performed in patients undergoing in-patient treatment at the Kyiv City Center for Endocrine Surgery, which is a structural subdivision of the Kyiv City Clinical Hospital No. 3. In 230 patients studied the possibility of using electrocoagulation or cutting of thyroid tissues during the last 5 years, in all variants of surgical intervention in volume: resection of one, both parts of the thyroid – in 13 (6 %), hemithyroidectomy – in 60 % (26 %) with resection of another part – in 23 (10 %), thyroidectomy – in 125 (54%), cervical thyroidectomy – in 9 (4 %) of patients. 96 patients after operation on a thyroid gland with tissue preservation underwent ultrasound doplerography on day 10, after 1, 6, 12 months. The capabilities of the apparatus allowed to get the image of the left fabric, determine its size, echo structure, the sizes of newly discovered in the thyroid residue inclusions. Results and Discussion. At day 10 postoperative examinations in all patients showed heterogeneous hypoanechogenic areas without clear boundaries and stable echostructural values. In 15 (15 %) patients, 10 days after surgery, small hematomas (4–8 mm) were visualized in the thyroid residue in the form of hydrophilic areas with clear contours without capsule, in 18 (19 %) – local or drainage hemorrhages of low density with clear irregularities contours with the passing of time, hematomas and hemorrhages resolved, therefore, 6 months after the operation and later there is no visualization of them, but an organization and fibrosis are observed. In 11 (12 %) patients for 6 months of post-surgery observation, 2–3 mm hyperherogenic, heterogeneous inclusion structures, without clear boundaries, with uneven and unclear contours, are formed in 2–3 mm of electrocoagulation. The amount and size of the granule depends on the histological structure of the operative tissue, which, when lymphoid infiltration of the autoimmune genesis, can fill the entire thyroid residue. Additionally, in this background, in the first year of research, in 18 (19 %) patients, small hyperhognogenic nodes that give an audio track (calcine) can be identified. 2–3 years after the operation the preservation of a smaller size granule was established only in 4 patients. In 5-6 months after the operation, 17 (18 %) patients with parenchyma isolated or around hyperherogenic inclusions established small primary cysts – hydrophilic areas with clear contours. Only in 21 (22 %) surveys from the first days, when performing economical resection and operations in the area of the isthmus and the medial edge of both parts, a healthy (unchanged) parenchyma occurs in the absence of lymphoid infiltration of autoimmune genesis. In 52 (54 %) patients for 6 months after surgery, the structure of parenchyma is homogeneous, fine-grit without pathological changes.Цель работы: изучение состояния оставленной ткани щитовидной железы и особенностей сосудистой перфузии по ультразвуковой и допплеровской характеристике, после операции с ходом времени, при использовании во время хирургического вмешательства сварочного высокочастотного коагулятора. Материалы и методы. Оперативные вмешательства с использованием високочастотнoго коагулятора ЭХВА – 350МС и ЭКВЗ300 с частотой 66 кГц и 440 кГц в моно- и биполярном режимах выполняли у больных, находящихся на стационарном лечении в Киевском городском центре эндокринной хирургии, который является структурным подразделением Киевской городской клинической больницы № 3. В 230 больных изучили возможности применения электрокоагуляции или резекции тканей щитовидной железы за последние 5 лет, во всех вариантах операционного вмешательства по объему: резекция одной, обеих долей щитовидной железы – у 13 (6 %), гемитиреоидэктомии – 60 (26 %), гемитиреоидэктомии с резекцией другой доли – у 23 (10 %), тиреоидэктомии – в 125 (54 %), тиреоидэктомии с шейной дисекцией – у 9 (4 %) больных. 96 больным после операции на щитовидной железе с сохранением ткани выполнено ультразвуковую допплерографию на 10 день, через 1, 6, 12 месяцев. Способности аппаратов позволяли получать изображение оставленной ткани, определить ее величину, эхоструктуру, размеры вновь выявленных в тиреоидном остатке включений. Результаты исследований их обсуждение. На 10 день послеоперационные обследования у всех больных показывали неоднородные гипоанехогенные участки без четких границ и постоянных эхоструктурних значений. В 15 (15 %) больных через 10 дней после операции в тиреоидном остатке визуализировались мелкие гематомы (4–8 мм) в виде гидрофильных участков с четкими контурами без капсулы, в 18 (19 %) – локальные или сливные кровоизлияния низкой плотности с четкими неровными контурами. С течением времени гематомы и кровоизлияния рассасывались, поэтому на 6 месяц после операции и позже отсутствует их визуализация, однако наблюдается организация и фиброз. В 11 (12 %) пациентов на 6 месяцев наблюдений после операции в местах прицельной электрокоагуляции формируются 2–3 мм гиперэхогенные, неоднородной структуры включения, без четких границ, с неровными и нечеткими контурами. Количество и размер гранулем зависит от гистологической структуры оперируемой ткани, которые при лимфоидной инфильтрации аутоиммунного генеза могут заполнять весь тиреоидный остаток. Дополнительно на этом фоне, первого года исследований, у 18 (19 %) пациентов можно определить мелкие гиперэхогенные образования, дают звуковую дорожку (кальцинаты). Через 2–3 года после операции установлено сохранения гранулем меньшего размера только у 4 больных. Через 5–6 месяцев после операции у 17 (18 %) больных в паренхиме изолированно или вокруг гиперэхогенных включений установленны небольшие первичные кисты – гидрофильные участки с четкими контурами. Лишь в 21 (22 %) обследовании уже с первых дней, при выполнении экономной резекции и операций в зоне перешейка и медиального края обеих долей, случается здоровая (не изменена) паренхима при отсутствии лимфоидной инфильтрации аутоиммунного генеза. В 52 (54 %) пациентов на 6 месяц после операции структура паренхимы однородная, мелкозернистая без патологических изменений.Мета роботи: вивчення стану залишеної тканини щитоподібної залози та особливостей судинної перфузії за ультразвуковою та доплерівською характеристикою, після операції з перебігом часу, при використанні під час хірургічного втручання зварювального високочастотного коагулятора. Матеріали і методи. Операційні втручання з використанням високочастотнoго коагулятора ЕХВА – 350МС та ЕКВЗ-300 з частотою 66 кГц і 440 кГц у моно- та біполярному режимах виконували у хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в Київському міському центрі ендокринної хірургії, який є структурним підрозділом Київської міської клінічної лікарні № 3. У 230 хворих вивчили можливості застосування електрокоагуляції або різання тканин щитоподібної залози за останні 5 років, у всіх варіантах операційного втручання за об’ємом: резекція однієї, обох часток щитоподібної залози – у 13 (6 %), гемітиреоїдектомії – у 60 (26 %), гемітиреоїдектомії з резекцією іншої частки – у 23 (10 %), тиреоїдектомії – у 125 (54 %), тиреоїдектомії з шийною дирекцією – у 9(4 %) хворих. 96 хворим після операції на щитоподібній залозі із збереженням тканини виконано ультразвукову доплерографію на 10 день, через 1, 6, 12 місяців. Спроможності апаратів давали змогу отримувати зображення залишеної тканини, визначити її величину, ехоструктуру, розміри знову виявлених у тиреоїдному залишку включень. Результати досліджень та їх обговорення. На 10 день післяопераційні обстеження у всіх хворих показували неоднорідні гіпоанехогенні ділянки без чітких меж та сталих ехоструктурних значень. У 15 (15 % ) хворих через 10 днів після операції в тиреоїдному залишку візуалізувалися дрібні гематоми (4–8 мм) у вигляді гідрофільних ділянок із чіткими контурами без капсули, у 18 (19 %) – локальні або зливні крововиливи низької щільності з чіткими нерівними контурами. З перебігом часу гематоми та крововиливи розсмоктувалися, тому на 6 місяць після операції та пізніше відсутня їх візуалізація, проте спостерігається організація та фіброз. У 11 (12 % ) пацієнтів на 6 місяці спостережень після операції у місцях прицільної електрокоагуляції формуються 2–3 мм гіперехогенні, неоднорідної структури включення, без чітких меж, з нерівними і нечіткими контурами. Кількість та розмір гранульом залежить від гістологічної структури оперованої тканини, які при лімфоїдній інфільтрації автоімунного генезу можуть заповнювати весь тиреоїдний залишок. Додатково на цьому фоні, першого року досліджень, у 18 (19 %) пацієнтів можна визначити дрібні гіперехогенні утворення, що дають звукову доріжку (кальцинати). Через 2–3 роки після операції встановлено збереження гранульом меншого розміру лише у 4 хворих. Через 5–6 місяця після операції у 17 (18 % ) хворих у паренхімі ізольовано або навколо гіперехогенних включень встановлені невеликі первинні кісти – гідрофільні ділянки з чіткими контурами. Лише у 21 (22 % ) обстеженнях вже з перших днів, при виконанні економної резекції та операцій в зоні перешийку і медіального краю обох часток, трапляється здорова (не змінена) паренхіма при відсутності лімфоїдної інфільтрації автоімунного генезу. У 52 (54 % ) пацієнтів на 6 місяць після операції структура паренхіми однорідна, дрібнозерниста без патологічних змін

Challenges in Quantifying Air‐Water Carbon Dioxide Flux Using Estuarine Water Quality Data: Case Study for Chesapeake Bay

Estuaries play an uncertain but potentially important role in the global carbon cycle via CO2 outgassing. The uncertainty mainly stems from the paucity of studies that document the full spatial and temporal variability of estuarine surface water partial pressure of carbon dioxide ( p CO2). Here, we explore the potential of utilizing the abundance of pH data from historical water quality monitoring programs to fill the data void via a case study of the mainstem Chesapeake Bay (eastern United States). We calculate p CO2 and the air‐water CO2 flux at monthly resolution from 1998 to 2018 from tidal fresh to polyhaline waters, paying special attention to the error estimation. The biggest error is due to the pH measurement error, and errors due to the gas transfer velocity, temporal sampling, the alkalinity mixing model, and the organic alkalinity estimation are 72%, 27%, 15%, and 5%, respectively, of the error due to pH. Seasonal, interannual, and spatial variability in the air‐water flux and surface p CO2 is high, and a correlation analysis with oxygen reveals that this variability is driven largely by biological processes. Averaged over 1998–2018, the mainstem bay is a weak net source of CO2 to the atmosphere of 1.2 (1.1, 1.4) mol m−2 yr−1 (best estimate and 95% confidence interval). Our findings suggest that the abundance of historical pH measurements in estuaries around the globe should be mined in order to constrain the large spatial and temporal variability of the CO2 exchange between estuaries and the atmosphere

Етапний підхід у хірургічному лікуванні хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу

The aim of the work: to improve the results of surgical treatment of patients with obturation obstruction of the large intestine of the blastomatous genesis by improving the algorithm of therapeutic and diagnostic tactics. Materials and Methods. For the period of 2009–2018 127 patients with obturation obstruction of the large intestine of tumor genesis were treated in the Surgical Clinic of Kyiv City Clinical Hospital No. 3, which is 5.1 % (2485 patients) of the total number of patients with emergency surgery. There were 66.2 % (84 patients) women, and 33.8 % (43 patients) men. The average age of patients was (68.2±15.4) years. Etiologically, intestinal lumen obturation in 10 (7.9 %) patients was a caecum tumor, in 11 (8.7 %) – the ascending colon, in 5 (3.9%) – hepatic flexure of the colon, in 6 (47 %) – transverse colon, 5 (3.9 %) – splenic flexure of the colon, 18 (14.2 %) – descending colon, 32 patients (25.2 %). The level of the obstruction was localized in the sigmoid colon and in 30 (23.6 %) at the level of the rectum. In addition, in 10 (7.9 %) patients obstruction caused germination of tumors of the uterus, ovaries or bladder in the distal colon. Results and Discussion. The results of treatment of 127 patients with obturation obstruction of the colon of the tumor genesis, who were treated in the surgical clinic of the City Clinical Hospital No. 3 for the period of 2000–2018, are presented. A diagnostic and treatment algorithm was developed for the phasing of surgical care for patients with this pathology. The staged approach and the use of minimally invasive methods of intestinal decompression in the form of stenting, recanalization and insertion of the probe proximal to stenosis increased the percentage of delayed surgical interventions (up to 37.8 %) and reduced mortality by 14 %.Цель работы: улучшить результаты хирургического лечения больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки бластоматозного генеза путем усовершенствования алгоритма лечебно-диагностической тактики. Материалы и методы. За период 2009 – 2018 гг. в хирургической клинике КГКБ № 3 прошли лечение 127 больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки опухолевого генеза, что составляет 5,1 % (2485 пациентов) от общего количества больных с неотложной хирургической помощью. Женщины составляли 66,2 % (84 больные), мужчины составили 33,8 % (43 пациента). Средний возраст больных составил (68,2 ± 15,4) года. Этиологически причинами обтурации просвета кишечника в 10 (7,9%) больных была опухоль слепой кишки, у 11 (8,7 %) – восходящей ободочной кишки, у 5 (3,9 %) – печеночного изгиба ободочной кишки, у 6 (4 7 %) – поперечно-ободочной кишки, у 5 (3,9 %) – селезеночного изгиба ободочной кишки, у 18 (14,2%) – нисходящей ободочной кишки, у 32 пациентов (25,2 %) уровень препятствия локализовался в сигмовидной кишке и в 30 (23,6 %) – на уровне прямой кишки. Кроме этого, у 10 (7,9 %) пациентов непроходимость обусловили прорастания опухолей матки, яичников или мочевого пузыря в дистальные отделы толстой кишки. Результаты исследований и их обсуждение. Представлены результаты лечения 127 больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки опухолевого генеза, проходивших лечение в хирургической клинике КГКБ № 3 за период 200– 2018 гг. Разработан лечебно-диагностический алгоритм этапности оказания хирургической помощи пациентам с данной патологией. Этапный подход и использование малоинвазивных методик декомпрессии кишечника в виде стентирования, реканализации и заведения зонда проксимальнее стеноза позволило увеличить процент отсроченных оперативных вмешательств (до 37,8 %) и уменьшить летальность на 14 %.Мета роботи: поліпшити результати хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу шляхом удосконалення алгоритму лікувально-діагностичної тактики. Матеріали і методи. За період 2009–2018 рр. у хірургічній клініці КМКЛ № 3 проліковано 127 хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, що складає 5,1 % (2485 пацієнтів) від загальної кількості хворих із невідкладною хірургічною допомогою. Жінки становили 66,2 % (84 хворі), чоловіки склали 33,8 % (43 пацієнти). Середній вік хворих становив (68,2±15,4) року. Етіологічно причинами обтурації просвіту кишечника в 10 (7,9 %) хворих була пухлина сліпої кишки, у 11 (8,7 %) – висхідної ободової кишки, у 5 (3,9 %) – печінкового згину ободової кишки, у 6 (4,7 %) – поперечноободової кишки, у 5 (3,9 %) – селезінкового згину ободової кишки, у 18 (14,2 %) – низхідної ободової кишки, у 32 пацієнтів (25,2 %) рівень перешкоди локалізувався у сигмоподібній кишці та у 30 (23,6 %) – на рівні прямої кишки. Крім цього, у 10 (7,9 %) пацієнтів непрохідність зумовили проростання пухлин матки, яєчників або сечового міхура в дистальні відділи товстої кишки. Результати досліджень та їх обговорення. Представлено результати лікування 127 хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, що проходили лікування в хірургічній клініці КМКЛ № 3 за період 2009 – 2018 рр. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм етапності надання хірургічної допомоги пацієнтам із даною патологією. Етапний підхід та використання малоінвазивних методик декомпресії кишечника у вигляді стентування, реканалізації та заведення зонда проксимальніше стенозу збільшило відсоток відтермінованих оперативних втручань (до 37,8 %) та зменшило летальність на 14 %

Вибір моделі системи управління охороною здоров’я та безпекою праці підприємства з урахуванням вимог міжнародних стандартів

Article 43 of the Constitution of Ukraine guarantees proper, safe and healthy working conditions for every employee, according to Article 13 of the Law “On Labor Protection” the employer must ensure the functioning of the labor protection management system. Accordingly, the Concept approved by the Order of the Ministry of Labor dated 22.10. No. 432 of 2001, every enterprise, institution or organization (hereinafter – the enterprise) of any form of ownership, which uses the labor of employees in its activities, is obliged to comply with the necessary requirements established by the legislation of Ukraine, in order to guarantee the safety of work and the preservation of life, health and working capacity of employees in the process of work. In order to ensure healthy, safe and highly productive working conditions, improve working life, prevent injuries and occupational diseases, the company operates a health and safety management system, which is an integral part of the management system of the business entity. The occupational health and safety management system (OH&S) is a set of enterprise management bodies that, on the basis of a set of regulatory documentation, carry out purposeful, planned activities regarding the implementation of management tasks and functions in order to ensure healthy, safe and highly productive working conditions.To build an effective occupational safety management system, it is necessary to choose its optimal model. A scientific and applied problem is the choice of the most suitable system in the conditions of a particular enterprise. An analysis of the approaches available in international practice regarding the formation of health and safety management system models, taking into account quality management systems, environmental protection and social responsibility, was carried out. Recommendations aregiven for choosing a basic methodological approach that will contribute to the creation of an effective labor safety management system with the aim of ensuring safe and highly productive working conditions and creating a positive image of the enterprise.Статтею 43 Конституції України гарантовано кожному працівнику належні, безпечні і здорові умови праці, згідно статті 13 Закону “Про охорону праці” роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці. Відповідно, Концепції затвердженої Наказом Мінпраці від 22.10. 2001 р. № 432 кожне підприємство, установа чи організація (далі – підприємство) будь-якої форми власності, що використовують у своїй діяльності праці найманих працівників, зобов’язані дотримуватись необхідних вимог, встановлених законодавством України, з метою гарантування безпеки праці та збереження життя, здоров’я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності. З метою забезпеченням здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, поліпшення виробничого побуту, запобігання травматизму та професійним захворюванням на підприємстві діє система управління охороною здоров’я та безпекою праці підприємства, що є невід’ємною складовою системи управління суб’єктом господарювання. Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Для побудови ефективної системи управління безпекою праці необхідно обрати її оптимальну модель. Науково-прикладною проблемою є вибір найбільш придатної в умовах конкретного підприємства системи. Здійснено аналіз підходів, наявних в міжнародній практиці, щодо формування моделей системи управління охороною здоров’я та безпекою праці, з урахуванням систем управління якістю, охороною довкілля та соціальною відповідальністю. Наведено рекомендації щодо вибору базового методологічного підходу, що сприятиме створенню ефективної системи управління безпекою праці з метою забезпечення безпечних і високопродуктивних умов праці та створення позитивного іміджу підприємства