DEVELOPMENT OF PROACTIVE METHOD OF COMMUNICATIONS FOR PROJECTS OF ENSURING THE ENERGY EFFICIENCY OF MUNICIPAL INFRASTRUCTURE

The analysis of scientific and practical approaches concerning the identification and classification of stakeholders, the definition of centers of influence on projects were carried out. It has been shown that there is insufficient attention paid to the aspects of proactive interaction with the stakeholders in the project management, the specificity of the projects for the ensuring of municipal energy efficiency is not taken into account. This article proposes to introduce the concept of the proactivity basis, identify the role of stakeholders of the municipal energy efficiency projects and the strength of their influence on the adoption of management decisions. The model of stakeholders of such projects is suggested taking into account the proactive influence on them. The model identifies stakeholders, their roles in municipal energy efficiency projects, and proposes appropriate proactive basis. The principles of proactive communication of the project of ensuring the municipal energy efficiency projects with stakeholders are formulated: the principle of common values, the principle of priority, the principle of continuous monitoring, the principle of feedback effectiveness, and the principle of strategic partnership. The method of proactive communication of the project management system is also developed, which will allow for proactive management of projects to ensure municipal energy efficiency

Interaction researching mental spaces of movable context, stakeholders, and project manager

depends on the clear and integrated interaction between stakeholders, the project manager, and the movable context. Such an interaction exists on the level of mental spaces. If the mental spaces are congruent, in other words, all things are in the space of clear and univocal understanding of all aspects of the project, “are speaking the same language,” then project implementation is clear, exact, and in time. On practice, it is observed that full understanding is absent during project initialization and implementation and mental space cannot be congruent completely or is congruent partially. This situation exists during the implementation of the international projects, which involves working together with specialists from different countries. In this case, the project manager must organize interaction between different mental spaces. A research hypothesis consists of the assumption that the interaction between mental spaces of the movable context, stakeholders, and the project manager is carried out in a blended mental space. This space is temporary in relative to other mental spaces during the project life cycle; the project manager should manage this space through the usage of different skills. The research was carried out by scientific methods of theories of mental and blended spaces, and the theory of knowledge, i.e. theoretical and empirical research using project management approaches. The research’s results showed that organization of interaction in the blended mental space with using appropriate competencies of the project manager provides successful project implementation. The theoretical base of research is presented in the example of the implementation of one of the largest infrastructure projects in Ukraine: New Safe Confinement Construction

Стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм

As a research object, models, methods and processes of strategic audit of infrastructure projects and programs are considered. The problems of complex infrastructure projects and programs that are carried out under uncertainty relate to refinement and changes in the strategy under the influence of critical external and internal influences. The analysis of the factors shaping the strategy for the implementation of infrastructure projects and programs in the light of uncertainty takes place within the PEST analysis, which is an integral part of the methodology of strategic audit. The relationship between the «organizational development strategy» and «strategic audit of infrastructure projects and programs» concepts is determined. Approved approaches to the auditor's assessment of the ability to react to a system of management of infrastructure projects on uncertainty factors, changes in the external environment and the degree of adequacy of organizational and economic elements of the management system that ensure the achievement of strategic goals. The algorithm of carrying out of strategic audit on the model of technological maturity of organization (IPMA OCB) is presented. In the model that is being used, five groups of organizational competence competencies in the field of project management are evaluated:1) management of projects, programs and portfolios as a component of corporate governance that is related to projects, programs and portfolios;2) management of projects, programs and portfolios as a component of the management system of the organization and implemented by managers of different levels of permanent and temporary units of the organization;3) coordination of projects, programs and portfolios that ensure achievement of the goals and expectations set by senior management;4) resource support of projects, programs and portfolios aimed at achieving the goals and expectations set by senior management;5) competence of the staff of projects, programs and portfolios which is associated with the development of competence, increased productivity and incentives for employees working in projects, programs, portfolios.Examples of forms of self-assessment on strategic aspects of implementation of infrastructure projects and programs are given. An example of the form of self-assessment of the project manager and his team on behavioural competence in pursuit of strategic goals is shown. An example of an audit of the project implementation strategy for the Confinement Chernobyl NPP (Ukraine) is presented. The conclusions emphasize the importance of using strategic audit tools in the process of implementation of infrastructure projects and programs.В качестве объекта исследования рассматриваются модели, методы и процессы проведения стратегического аудита инфраструктурных проектов и программ. Проблемы сложных инфраструктурных проектов и программ, выполняемых в условиях неопределенности, связаны с уточнением и изменениями стратегии под влиянием критических внешних и внутренних воздействий. Анализ факторов, формирующих стратегию реализации инфраструктурных проектов и программ с учетом неопределенности, происходит в рамках PEST-анализа, который является неотъемлемой частью методики стратегического аудита. Определена взаимосвязь понятий «стратегия развития организации» и «стратегический аудит инфраструктурных проектов и программ». Обоснованы подходы к аудиторской оценки способности реагирования системы управления инфраструктурными проектами на факторы неопределенности, изменения внешней среды и степени адекватности организационно-экономических элементов системы управления, обеспечивающих достижение стратегических целей. Представлен алгоритм проведения стратегического аудита на модели технологической зрелости организации (IPMA OCB). В применяемой модели оценивается пять групп элементов компетентности организации в области управления проектами:1) руководство проектами, программами и портфелями как составляющая корпоративного управления, которая связана с проектами, программами и портфелями;2) управление проектами, программами и портфелями как составляющая системы управления организацией и реализуется руководителями различных уровней постоянных и временных подразделений организации;3) согласование проектов, программ и портфелей, которое обеспечивает достижение целей и ожиданий, установленных высшим руководством;4) ресурсное обеспечение проектов, программ и портфелей, которое направлено на достижение целей и ожиданий, установленных высшим руководством;5) компетентность сотрудников проектов, программ и портфелей, которая связана с развитием компетентности, увеличением производительности работы и стимулированием сотрудников, работающих в проектах, программах, портфелях.Приведены примеры форм самооценки по стратегическим аспектам инфраструктурных проектов и программ. Показан пример формы самооценки менеджера проекта и его команды по поведенческим компетенциям в ходе достижения стратегических целей. Приведен пример аудиторской оценки относительно стратегии реализации проекта Конфаймент Чернобыльской АЭС (Украина). В выводах подчеркнута важность применения инструментов стратегического аудита в процессе инфраструктурных проектов и программ.В якості об'єкта дослідження розглядаються моделі, методи та процеси проведення стратегічного аудиту інфраструктурних проектів та програм. Проблеми складних інфраструктурних проектів та програм, які виконуються в умовах невизначеності, пов’язані з уточненням та змінами стратегії під впливом критичних зовнішніх та внутрішніх впливів. Аналіз факторів, що формують стратегію реалізації інфраструктурних проектів та програм з урахуванням невизначеності, відбувається в рамках PEST-аналізу, який є невід'ємною частиною методики стратегічного аудиту. Визначено взаємозв'язок понять «стратегія розвитку організації» і «стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм». Обґрунтовані підходи до аудиторської оцінки здатності реагування системи управління інфраструктурними проектами на фактори невизначеності, зміни зовнішнього середовища і ступеня адекватності організаційно-економічних елементів системи управління, що забезпечують досягнення стратегічних цілей. Представлено алгоритм проведення стратегічного аудиту на моделі технологічної зрілості організації (IPMA OCB). У моделі, яка застосовується, оцінюється п'ять груп елементів компетентності організації в галузі управління проектами:1) керівництво проектами, програмами і портфелями як складова корпоративного управління, що пов'язана з проектами, програмами та портфелями;2) управління проектами, програмами та портфелями як складова системи управління організацією та реалізується керівниками різних рівнів постійних і тимчасових підрозділів організації;3) узгодження проектів, програм і портфелів, що забезпечує досягнення цілей і очікувань, встановлених вищим керівництвом;4) ресурсне забезпечення проектів, програм та портфелів, яке направлено на досягнення цілей і очікувань, встановлених вищим керівництвом;5) компетентність співробітників проектів, програм та портфелів, яка пов'язана з розвитком компетентності, збільшенням продуктивності роботи і стимулюванням співробітників, працюючих в проектах, програмах, портфелях.Наведені приклади форм самооцінки по стратегічним аспектам впровадження інфраструктурних проектів та програм. Показано приклад форми самооцінки менеджера проекту та його команди по поведінковим компетенціям у ході досягнення стратегічних цілей. Наведено приклад аудиторської оцінки щодо стратегії впровадження проекту Конфаймент Чорнобильської АЕС (Україна). У висновках підкреслено важливість застосування інструментів стратегічного аудиту в процесі впровадження інфраструктурних проектів та програм

Стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм

As a research object, models, methods and processes of strategic audit of infrastructure projects and programs are considered. The problems of complex infrastructure projects and programs that are carried out under uncertainty relate to refinement and changes in the strategy under the influence of critical external and internal influences. The analysis of the factors shaping the strategy for the implementation of infrastructure projects and programs in the light of uncertainty takes place within the PEST analysis, which is an integral part of the methodology of strategic audit. The relationship between the «organizational development strategy» and «strategic audit of infrastructure projects and programs» concepts is determined. Approved approaches to the auditor's assessment of the ability to react to a system of management of infrastructure projects on uncertainty factors, changes in the external environment and the degree of adequacy of organizational and economic elements of the management system that ensure the achievement of strategic goals. The algorithm of carrying out of strategic audit on the model of technological maturity of organization (IPMA OCB) is presented. In the model that is being used, five groups of organizational competence competencies in the field of project management are evaluated:1) management of projects, programs and portfolios as a component of corporate governance that is related to projects, programs and portfolios;2) management of projects, programs and portfolios as a component of the management system of the organization and implemented by managers of different levels of permanent and temporary units of the organization;3) coordination of projects, programs and portfolios that ensure achievement of the goals and expectations set by senior management;4) resource support of projects, programs and portfolios aimed at achieving the goals and expectations set by senior management;5) competence of the staff of projects, programs and portfolios which is associated with the development of competence, increased productivity and incentives for employees working in projects, programs, portfolios.Examples of forms of self-assessment on strategic aspects of implementation of infrastructure projects and programs are given. An example of the form of self-assessment of the project manager and his team on behavioural competence in pursuit of strategic goals is shown. An example of an audit of the project implementation strategy for the Confinement Chernobyl NPP (Ukraine) is presented. The conclusions emphasize the importance of using strategic audit tools in the process of implementation of infrastructure projects and programs.В качестве объекта исследования рассматриваются модели, методы и процессы проведения стратегического аудита инфраструктурных проектов и программ. Проблемы сложных инфраструктурных проектов и программ, выполняемых в условиях неопределенности, связаны с уточнением и изменениями стратегии под влиянием критических внешних и внутренних воздействий. Анализ факторов, формирующих стратегию реализации инфраструктурных проектов и программ с учетом неопределенности, происходит в рамках PEST-анализа, который является неотъемлемой частью методики стратегического аудита. Определена взаимосвязь понятий «стратегия развития организации» и «стратегический аудит инфраструктурных проектов и программ». Обоснованы подходы к аудиторской оценки способности реагирования системы управления инфраструктурными проектами на факторы неопределенности, изменения внешней среды и степени адекватности организационно-экономических элементов системы управления, обеспечивающих достижение стратегических целей. Представлен алгоритм проведения стратегического аудита на модели технологической зрелости организации (IPMA OCB). В применяемой модели оценивается пять групп элементов компетентности организации в области управления проектами:1) руководство проектами, программами и портфелями как составляющая корпоративного управления, которая связана с проектами, программами и портфелями;2) управление проектами, программами и портфелями как составляющая системы управления организацией и реализуется руководителями различных уровней постоянных и временных подразделений организации;3) согласование проектов, программ и портфелей, которое обеспечивает достижение целей и ожиданий, установленных высшим руководством;4) ресурсное обеспечение проектов, программ и портфелей, которое направлено на достижение целей и ожиданий, установленных высшим руководством;5) компетентность сотрудников проектов, программ и портфелей, которая связана с развитием компетентности, увеличением производительности работы и стимулированием сотрудников, работающих в проектах, программах, портфелях.Приведены примеры форм самооценки по стратегическим аспектам инфраструктурных проектов и программ. Показан пример формы самооценки менеджера проекта и его команды по поведенческим компетенциям в ходе достижения стратегических целей. Приведен пример аудиторской оценки относительно стратегии реализации проекта Конфаймент Чернобыльской АЭС (Украина). В выводах подчеркнута важность применения инструментов стратегического аудита в процессе инфраструктурных проектов и программ.В якості об'єкта дослідження розглядаються моделі, методи та процеси проведення стратегічного аудиту інфраструктурних проектів та програм. Проблеми складних інфраструктурних проектів та програм, які виконуються в умовах невизначеності, пов’язані з уточненням та змінами стратегії під впливом критичних зовнішніх та внутрішніх впливів. Аналіз факторів, що формують стратегію реалізації інфраструктурних проектів та програм з урахуванням невизначеності, відбувається в рамках PEST-аналізу, який є невід'ємною частиною методики стратегічного аудиту. Визначено взаємозв'язок понять «стратегія розвитку організації» і «стратегічний аудит інфраструктурних проектів та програм». Обґрунтовані підходи до аудиторської оцінки здатності реагування системи управління інфраструктурними проектами на фактори невизначеності, зміни зовнішнього середовища і ступеня адекватності організаційно-економічних елементів системи управління, що забезпечують досягнення стратегічних цілей. Представлено алгоритм проведення стратегічного аудиту на моделі технологічної зрілості організації (IPMA OCB). У моделі, яка застосовується, оцінюється п'ять груп елементів компетентності організації в галузі управління проектами:1) керівництво проектами, програмами і портфелями як складова корпоративного управління, що пов'язана з проектами, програмами та портфелями;2) управління проектами, програмами та портфелями як складова системи управління організацією та реалізується керівниками різних рівнів постійних і тимчасових підрозділів організації;3) узгодження проектів, програм і портфелів, що забезпечує досягнення цілей і очікувань, встановлених вищим керівництвом;4) ресурсне забезпечення проектів, програм та портфелів, яке направлено на досягнення цілей і очікувань, встановлених вищим керівництвом;5) компетентність співробітників проектів, програм та портфелів, яка пов'язана з розвитком компетентності, збільшенням продуктивності роботи і стимулюванням співробітників, працюючих в проектах, програмах, портфелях.Наведені приклади форм самооцінки по стратегічним аспектам впровадження інфраструктурних проектів та програм. Показано приклад форми самооцінки менеджера проекту та його команди по поведінковим компетенціям у ході досягнення стратегічних цілей. Наведено приклад аудиторської оцінки щодо стратегії впровадження проекту Конфаймент Чорнобильської АЕС (Україна). У висновках підкреслено важливість застосування інструментів стратегічного аудиту в процесі впровадження інфраструктурних проектів та програм

НЕЛИНЕЙНЫЕ СТРАТЕГИИ В УПРАВЛЕНИИ ИНФРАСТРУКТУРНЫМИ ПРОГРАММАМИ

Предметом дослідження є моделі і методи побудови та впровадження нелінійних стратегії управління інфраструктурними програмами. Метою досліджень є аналіз існуючого стану цілепокладання та визначення ефективних стратегій реалізації програм зі змінами напрямків розвитку у точках біфуркації в оточенні, викликів, ризиків та можливостей. Стійкість розвитку програм в умовах швидких та критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища може бути забезпечена ефективними моделями і методами цілепокладання та ціледосягнення інфраструктурних програм в умовах критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Завданнями досліджень щодо управління інфраструктурними програмами є побудова нелінійних моделей та методів стратегічного управління з урахуванням динаміки та адекватним реагуванням і забезпеченням компенсації змін в оточенні. Методи які застосовує менеджер інфраструктурної програми прогнозує тенденції розвитку оточення в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Результатом дослідження є формулювання місії та визначенні нелінійної стратегії інфраструктурної програми, яка базується на концепції оцінки його цінності так, як це уявляє замовник. Це дозволяє заінтересованим сторонам здійснювати максимально продуктивну комунікацію і, за необхідності, погоджувати із замовником зміни і доповнення до інфраструктурної програми. Висновки. Розглядається контекстний аналіз як методологія осмислення і представлення цілісної картини інфраструктурної програми. Цей аналіз застосовується для інтерпретації місії та стратегії якщо взаємодіючі численні цінності інфраструктурної програми виражені абстрактно. Невизначеність подібного типу спричиняє численні втрати і додаткові витрати. Непорозуміння виникають через те, що контекст місії та нелінійна стратегія не можуть бути розкритими повністю внаслідок нерозвиненості відповідних моделей та методів. Тому для опису місії та стратегії інфраструктурної програми пропонуються основні правила їх інтерпретації.The subject of the study is models and methods of construction and implementation of non-linear strategies for managing infrastructure programs. The purpose of the research is to analyse the current state of goal setting and to identify effective strategies for implementing programs with changes in developmental directions at bifurcation points in the environment, challenges, risks and opportunities. The resilience of program development in the face of rapid and critical changes in the external and internal environment can be ensured by effective models and methods of targeting and achieving infrastructure programs in the conditions of critical changes in the external and internal environment. The objectives of research on infrastructure program management are to build non-linear models and methods of strategic management, taking into account the dynamics and adequate response and ensuring compensation for changes in the environment. The methods used by the infrastructure manager forecasts the development trends of the environment in the short and long term. The result of the study is the formulation of the mission and the definition of a non-linear strategy for the infrastructure program, which is based on the concept of evaluating its value in the way it is presented by the customer. This allows interested parties to communicate as efficiently as possible and, where necessary, to agree with the customer on changes and additions to the infrastructure program. Conclusions. The context analysis is considered as a methodology for comprehending and presenting a holistic picture of the infrastructure program. This analysis is used to interpret the mission and strategy if the interoperable multiple values of the infrastructure program are expressed in abstract terms. Uncertainty of this type causes numerous losses and additional costs. Misunderstandings arise from the fact that the mission context and nonlinear strategy cannot be fully disclosed due to the underdevelopment of relevant models and methods. Therefore, basic rules for their interpretation are offered to describe the mission and strategy of the infrastructure program.Предметом исследования являются модели и методы построения и внедрения нелинейных стратегий управления инфраструктурными программами. Целью исследований является анализ существующего состояния целеполагания и определения эффективных стратегий реализации программ с изменениями направлений развития в точках бифуркации в окружении, вызовов, рисков и возможностей. Устойчивость развития программ в условиях быстрых и критических изменений внешней и внутренней среды может быть обеспечена эффективными моделями и методами целеполагания и целедостижение инфраструктурных программ в условиях критических изменений внешней и внутренней среды. Задачами исследований по управлению инфраструктурными программами является построение нелинейных моделей и методов стратегического управления с учетом динамики и адекватным реагированием, и обеспечением компенсации изменений в окружении. Методы, применяемые менеджером инфраструктурной программы, обеспечивают прогнозирование тенденций развития окружения в краткосрочной и долгосрочной перспективе. Результатом исследования является формулировка миссии и определении нелинейной стратегии инфраструктурной программы, которая базируется на концепции оценки его ценности так, как это представляет заказчик. Это позволяет заинтересованным сторонам осуществлять максимально производительную коммуникацию и, при необходимости, согласовать с заказчиком изменения и дополнения инфраструктурной программы. Выводы. Рассматривается контекстный анализ как методология осмысления и представления целостной картины инфраструктурной программы. Этот анализ применяется для интерпретации миссии и стратегии, если взаимодействующие многочисленные ценности инфраструктурной программы выражены абстрактно. Неопределенность подобного типа вызывает многочисленные потери и дополнительные расходы. Недоразумения возникают из-за того, что контекст миссии и нелинейная стратегия не могут быть раскрытыми полностью вследствие неразвитости соответствующих моделей и методов. Поэтому для описания миссии и стратегии инфраструктурной программы предлагаются основные правила их интерпретации

Празднование 400-летия Дома Романовых в Российской государственной библиотеке

On the complex of celebration events devoted to the 400th anniversary of the Romanov Dynasty, held at the Russian State Library in March 2013.О комплексе торжественных мероприятий, посвященных 400-летию Дома Романовых, состоявшихся в Российской государственной библиотеке в марте 2013 год

Місце компетенцій та емоційного інтелекту в інноваційнійних проектах

Today such concept, as the project is firmly established in the life of almost any organization. Project activities, as well as any activity within the organization needs to manage, and in this case managers staff in project management. Functional (linear) and project management differ in the amount of tasks. If the functional Manager is mainly personnel management, it project manager performs more extensive features, which include: financial management, personnel management, operations (production) management, procurement and supply, technical-technological aspects of management, etc. Therefore, project Manager needs to have a sufficient level of competence and developed emotional intellect. The challenges facing leaders require the ability to carry out an active search for the necessary decision making information; to recognize the emotional state of the interlocutor, to interpret adequately the content of the received information taking into account their nature, degree of completeness and accuracy, the presence of "hidden meaning", manipulating, etc. The project Manager must be able to interact with their partners, subordinates to achieve the goals, to obtain the desired effect (change of behaviour, thoughts, relationships, etc.). The cross-reference relationships of the behavioral competencies of project managers on the models of the International Project Management Association (ICB 4.0) and the Japanese knowledge system P2M in the context of the development of emotional intelligence are investigated. The results of a comparative analysis of the behavioral competencies of the two knowledge systems identified key criteria for taxonomies that shape and develop the emotional intelligence of project managers.Сьогодні таке поняття, як проект, міцно увійшло в життя практично будь-якої організації. Діяльність за проектом, а також будь-яка діяльність в рамках організації повинна бути керованою, і в цьому випадку менеджери займаються управлінням проектами. Функціональне (лінійне) і управління проектами розрізняються за кількістю завдань. Якщо для функціонального керівника головної компетенцією є управління персоналом, то при керівництві проектом, він виконує більш широкі функції, які включають в себе: фінансове управління, управління персоналом, управління операціями (виробництвом), закупівлі і постачання, техніко-технологічні аспекти управління і т. д. Отже, керівнику проекту необхідно мати достатній рівень компетентності і розвинений емоційний інтелект. Завдання, які стоять перед лідерами, вимагають вміння активно шукати необхідну інформацію для прийняття рішень; розпізнавати емоційний стан спів розмовника, адекватно інтерпретувати зміст отриманої інформації з урахуванням її характеру, ступеня повноти і точності, наявності "прихованого сенсу", маніпулювання і т. д. Керівник проекту повинен вміти взаємодіяти зі своїми партнерами-підлеглими для досягнення поставлених цілей, для досягнення бажаного ефекту (зміна поведінки, думок, відносин і т. д.). Досліджено кроссреферентні зв'язки поведінкових компетенцій проектних менеджерів за моделями Міжнародної асоціації управління проектами (ICB 4.0) і японської системи знань Р2М в контексті розвитку емоційного інтелекту. Результати порівняльного аналізу поведінкових компетенцій двох систем знань визначили ключові критерії таксономій, які формують та розвивають емоційний інтелект проектних менеджерів

НЕЛІНІЙНІ СТРАТЕГІЇ В УПРАВЛІННІ ІНФРАСТРУКТУРНИМИ ПРОГРАМАМИ

The subject of the study is models and methods of construction and implementation of non-linear strategies for managing infrastructure programs. The purpose of the research is to analyse the current state of goal setting and to identify effective strategies for implementing programs with changes in developmental directions at bifurcation points in the environment, challenges, risks and opportunities. The resilience of program development in the face of rapid and critical changes in the external and internal environment can be ensured by effective models and methods of targeting and achieving infrastructure programs in the conditions of critical changes in the external and internal environment. The objectives of research on infrastructure program management are to build non-linear models and methods of strategic management, taking into account the dynamics and adequate response and ensuring compensation for changes in the environment. The methods used by the infrastructure manager forecasts the development trends of the environment in the short and long term. The result of the study is the formulation of the mission and the definition of a non-linear strategy for the infrastructure program, which is based on the concept of evaluating its value in the way it is presented by the customer. This allows interested parties to communicate as efficiently as possible and, where necessary, to agree with the customer on changes and additions to the infrastructure program. Conclusions. The context analysis is considered as a methodology for comprehending and presenting a holistic picture of the infrastructure program. This analysis is used to interpret the mission and strategy if the interoperable multiple values of the infrastructure program are expressed in abstract terms. Uncertainty of this type causes numerous losses and additional costs. Misunderstandings arise from the fact that the mission context and nonlinear strategy cannot be fully disclosed due to the underdevelopment of relevant models and methods. Therefore, basic rules for their interpretation are offered to describe the mission and strategy of the infrastructure program.Предметом исследования являются модели и методы построения и внедрения нелинейных стратегий управления инфраструктурными программами. Целью исследований является анализ существующего состояния целеполагания и определения эффективных стратегий реализации программ с изменениями направлений развития в точках бифуркации в окружении, вызовов, рисков и возможностей. Устойчивость развития программ в условиях быстрых и критических изменений внешней и внутренней среды может быть обеспечена эффективными моделями и методами целеполагания и целедостижение инфраструктурных программ в условиях критических изменений внешней и внутренней среды. Задачами исследований по управлению инфраструктурными программами является построение нелинейных моделей и методов стратегического управления с учетом динамики и адекватным реагированием, и обеспечением компенсации изменений в окружении. Методы, применяемые менеджером инфраструктурной программы, обеспечивают прогнозирование тенденций развития окружения в краткосрочной и долгосрочной перспективе. Результатом исследования является формулировка миссии и определении нелинейной стратегии инфраструктурной программы, которая базируется на концепции оценки его ценности так, как это представляет заказчик. Это позволяет заинтересованным сторонам осуществлять максимально производительную коммуникацию и, при необходимости, согласовать с заказчиком изменения и дополнения инфраструктурной программы. Выводы. Рассматривается контекстный анализ как методология осмысления и представления целостной картины инфраструктурной программы. Этот анализ применяется для интерпретации миссии и стратегии, если взаимодействующие многочисленные ценности инфраструктурной программы выражены абстрактно. Неопределенность подобного типа вызывает многочисленные потери и дополнительные расходы. Недоразумения возникают из-за того, что контекст миссии и нелинейная стратегия не могут быть раскрытыми полностью вследствие неразвитости соответствующих моделей и методов. Поэтому для описания миссии и стратегии инфраструктурной программы предлагаются основные правила их интерпретации.Предметом дослідження є моделі і методи побудови та впровадження нелінійних стратегії управління інфраструктурними програмами. Метою досліджень є аналіз існуючого стану цілепокладання та визначення ефективних стратегій реалізації програм зі змінами напрямків розвитку у точках біфуркації в оточенні, викликів, ризиків та можливостей. Стійкість розвитку програм в умовах швидких та критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища може бути забезпечена ефективними моделями і методами цілепокладання та ціледосягнення інфраструктурних програм в умовах критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Завданнями досліджень щодо управління інфраструктурними програмами є побудова нелінійних моделей та методів стратегічного управління з урахуванням динаміки та адекватним реагуванням і забезпеченням компенсації змін в оточенні. Методи які застосовує менеджер інфраструктурної програми прогнозує тенденції розвитку оточення в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Результатом дослідження є формулювання місії та визначенні нелінійної стратегії інфраструктурної програми, яка базується на концепції оцінки його цінності так, як це уявляє замовник. Це дозволяє заінтересованим сторонам здійснювати максимально продуктивну комунікацію і, за необхідності, погоджувати із замовником зміни і доповнення до інфраструктурної програми. Висновки. Розглядається контекстний аналіз як методологія осмислення і представлення цілісної картини інфраструктурної програми. Цей аналіз застосовується для інтерпретації місії та стратегії якщо взаємодіючі численні цінності інфраструктурної програми виражені абстрактно. Невизначеність подібного типу спричиняє численні втрати і додаткові витрати. Непорозуміння виникають через те, що контекст місії та нелінійна стратегія не можуть бути розкритими повністю внаслідок нерозвиненості відповідних моделей та методів. Тому для опису місії та стратегії інфраструктурної програми пропонуються основні правила їх інтерпретації