Decentralization of Public Authorities in Ukraine: Administrative-legal, Environmental, Social and Customs Aspects

The purpose of the research is to reveal the administrative-legal, environmental, social and customs principles of decentralization of public authority in Ukraine. Main content. The article reveals the main definitions of decentralization of power, analyzes advantages and disadvantages of the decentralization process in the public administration system. The article also presents the basic typology of decentralization of power in foreign countries and characterizes these types, as well as an attempt to summarize the reasons for performing decentralization in Ukraine.  Methodology:  The use of systemic, functional, and structural methods in this study made it possible to define concepts, types, as well as to establish the reasons for introduction of the decentralization reform in Ukraine. Conclusions. Various approaches to performing the reform in European countries and its results have been considered, which is due to the need to implement decentralization in Ukraine. The result of the work consists in determination of the main definitions of the decentralization of power, analysis of advantages and disadvantages of the decentralization process, definition of the main types of decentralization, as well as generalization of the main reasons for introduction of decentralization in Ukraine

Біохімічна характеристика надземної фітомаси рослин роду Astragalus L. В правобережному лісостепу України

Objective – to find out the specific features of the biochemical composition of the representatives of the Astragalus genus as valuable phyto-raw materials for medicinal and energy purposes in the conditions of the Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine.Materials and methods. The object of research is plants of the genus Astragalus species, in the collection fund of department cultural flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine.Phyto-raw materials were analyzed during the budding, flowering and fruiting phase in the biochemical laboratory of the department of cultural flora of the M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine according to generally accepted methods. Processing of research results was performed by analysis of variance and statistical estimate of the average data using of program Microsoft Excel (2010).Results. The greatest amount of dry matter in all the investigated introducents accumulates in the fruiting phase (24,37–38,64 %) and the maximum value was in A. glycyphyllos.The total content of sugars significantly increases during the flowering phase. The highest was in A. glycyphyllos (20,00 %). Protein content in plants of the genus Astragalus in this period was 14,00–24,42 %, ascorbic acid respectively 102,44–398,45 %. A high level of ascorbic acid was released – A. ponticus. A high level of lipid content during the growing season (except for budding) was characterized by A. galegiformis.Intensive accumulation of cellulose in plants of the genus Astragalus is fixed in the flowering phase (34,84–42,36 %). The highest content of cellulose was characterized in plants A. falcatus.It was found that the most energy-producing plants were A. galegiformis and A. ponticus (more than 81 Gcal/ha), somewhat less valuable were A. falcatus plants (61–80 Gcal/ha). At an energy-productivity of 41–60 Gcal/ha, belong to the A. cicer and A. glycyphyllos plants.Conclusions. It was established that plants of the genus Astragalus species are characterized by a rich quantitative and qualitative composition of BAC in terms of dry matter. According to the biochemical composition, all accumulate sugars, vitamin C, carotene, lipids, protein, fiber and other valuable substances, which indicates the prospect of using them as valuable medicinal phytopreparations. The productivity of above-ground phytomass, the output of total energy and phyto-fuel per unit area gives grounds for considering data of introducts as valuable raw materials for the needs of bioenergyЦель работы – определить видовые особенности биохимического состава представителей рода Astragalus как ценного фитосырья лекарственного и энергетического направлений в условиях Правобережной Лесостепи Украины.Материал и методы. Объектом исследований были растения видов рода Astragalus, коллекционного фонда отдела культурной флоры Национального ботанического имени Н.Н. Гришко НАН Украины.Растительное сырье анализировали в фазу бутонизации, цветения и плодоношения в биохимической лаборатории отдела культурной флоры НБС имени Н.Н. Гришко НАН Украины согласно общепринятым методикам. Обработку полученных результатов осуществляли методами дисперсионного анализа и статистической оценки средних данных с использованием программы Microsoft Excel (2010).Результаты. Установлено что наибольшее количество сухого вещества во всех исследуемых интродуцентах накапливается в фазу плодоношения (24,37–38,64 %) и максимальным этот показатель был в A. glycyphyllos.Общее содержание сахаров значительно увеличивается в фазу цветения. Самый высокий этот показатель был в растений A. glycyphyllos (20,00 %). Содержание протеина в растениях рода Astragalus в этот период составляло14,00–24,42 %, аскорбиновой кислоты соответственно 102,44–398,45 %. Наиболее высоким уровнем аскорбиновой кислоты выделялся – A. ponticus. Высоким содержанием липидов в течение вегетационного периода (кроме бутонизации) характеризовался A. galegiformis.Интенсивное накопление клетчатки у растений рода Astragalus зафиксировано в фазу цветения (34,84–42,36 %). Наибольшим содержанием клетчатки характеризовались растения A. falcatus.Установлено что наиболее энергопродуктивными были растения A. galegiformis и A. ponticus (более 81 Гкал/га), несколько меньшую ценность представляли растения A. falcatus (61–80 Гкал/га). С энергопродуктивностью 41–60 Гкал/га относятся растения A. сicer и A. glycyphyllos.Выводы. Установлено, что растения видов рода Аstragalus характеризуются богатым количественным и качественным составом БАС в перерасчете на сухое вещество. По биохимическому составу все виды накапливают сахара, витамин С, каротин, липиды, протеин, клетчатку и другие ценные вещества, что свидетельствует о перспективе их использования в качестве ценных лекарственных фитопрепаратов. Продуктивность надземной фитомассы, выход общей энергии и фитотоплива с единицы площади дает основания рассматривать данных интродуцентов, как ценное сырье для обеспечения потребностей биоэнергетикиМета роботи – з’ясувати видові особливості біохімічного складу представників роду Astragalus як цінної фітосировини лікарського та енергетичного спрямувань за умов Правобережного Лісостепу України.Матеріал та методи. Об’єктом досліджень були рослини видів роду Astragalus, колекційного фонду відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України.Фітосировину оцінювали у фазу бутонізації, цвітіння та плодоношення у біохімічній лабораторії відділу культурної флори НБС імені М.М. Гришка НАН України за відповідними методиками. Обробку отриманих результатів здійснювали методами дисперсійного аналізу і статистичної оцінки середніх даних з використанням програми Microsoft Excel (2010).Результати. Встановлено, що найбільше сухої речовини в усіх досліджуваних інтродуцентів накопичується у фазу плодоношення (24,37–38,64 %) і максимальним цей показник був у A. glycyphyllos.Загальний вміст цукрів значно збільшується у фазу цвітіння. Найвищий цей показник був у рослин A. glycyphyllos (20,00 %). Вміст протеїну у рослин роду Astragalus у цей період становив 14,00–24,42 %, аскорбінової кислоти відповідно 102,44–398,45 %. Найвищим рівнем аскорбінової кислоти відзначився – A. ponticus. Високим вмістом ліпідів впродовж вегетаційного періоду (окрім бутонізації) характеризувалися рослини A. galegiformis.Інтенсивне накопичення клітковини у рослин роду Astragalus зафіксовано у фазу цвітіння (34,84–42,36 %). Підвищеним вмістом клітковини характеризувалися рослини A. falcatus.Встановлено що найбільш енергопродуктивними виявились рослини A. galegiformis та A. ponticus (понад 81 Гкал/га), дещо меншу цінність мали – A. falcatus (61–80 Гкал/га). З енергопродуктивністю 41–60 Гкал/га відносяться рослини – A. сicer і A. glycyphyllos.Висновки. Встановлено що рослини видів роду Аstragalus характеризуються багатим кількісним та якісним складом БАС в перерахунку на суху речовину. За біохімічним складом усі види накопичують цукри, вітамін С, каротини, ліпіди, протеїн, клітковину, тощо – це свідчить про перспективу використання у якості цінних лікарських фітозасобів. Продуктивність надземної фітомаси, вихід загальної енергії та фітопалива з одиниці площі дає підстави розглядати даних інтродуцентів, як цінну сировину для забезпечення потреб біоенергетик

Work Function Evolution in Li Anode Processing

Toward improved understanding and control of the interactions of Li metal anodes with their processing environments, a combined X-ray photoelectron spectroscopy (XPS), ultraviolet photoelectron spectroscopy (UPS), and density functional theory (DFT) characterization of the effects that O-2, CO2, and N-2, the main gases in dry-atmosphere battery production lines, induced on a reproducibly clean Li surface at room temperature is presented here. XPS measurements demonstrate that O-2 is ten times more effective than CO2 at oxidizing metal Li. Notably, pure N-2 is shown to not dissociate on clean metal Li. UPS results indicate that decomposition of O-2 (CO2) reduces the work function of the Li surface by almost 1 eV, therefore increasing the reduction energy drive for the treated substrate by comparison to bare metallic Li. DFT simulations semiquantitatively account for these results on the basis of the effects of dissociative gas adsorption on the surface dipole density of the Li surface

Strain-modulated optical response in 2D MoSe2 made by Na-assisted CVD on glass

Extended investigations on 2D transition metal dichalcogenides (TMDCs) have opened sound possibilities to apply these materials in several technological fields such as sensing. To this end, fully reproducible methods for the wafer-scale production of crystalline and uniform 2D TMDCs are in demand. In this work, atomically thin MoSe2 was grown by atmospheric-pressure chemical vapor deposition using the Na-assisted process with Se powder and Mo foil precursors on a glass substrate. The samples were extensively characterized via Raman and photoluminescence spectroscopy, atomic force microscopy, transmission electron microscopy, and x-ray photoelectron spectroscopy. The MoSe2 samples consist of submillimeter, monolayer single-crystals with 2H phase configuration. Being monolayer and crystalline, the samples exhibit well-defined and intense photoluminescence. CVD-grown 2D MoSe2 was integrated into a device with strain-tunable optical properties and tested. Under tensile strain (in the range of 0.2%–0.4%), the spectral emission responded to an in-plane strain with marked peak shifts toward lower energies for increasing levels of strain (∼3 and ∼2 nm shift for the main PL component at 0.2% and 0.4%, respectively), indicating a reduction of the bandgap.We acknowledge the financial support of the project “GEMIS—Graphene-enhanced Electro Magnetic Interference Shielding” with Reference No. POCI-01-0247-FEDER-045939, co-funded by COMPETE 2020—Operational Programme for Competitiveness and Internationalization and FCT—Science and Technology Foundation, under the Portugal 2020 Partnership Agreement, through the European Regional Development Fund. This work was supported by FCT, through IDMEC-Mechanical Engineering Institute, under LAETA-Associate Laboratory of Energy, Transports and Aeronautics, Project No. UIDB/50022/2020 and via the Strategic Funding UIDB/04650/2020. We thank Dr. S. Sadewasser and Mr. B. Baumgartner for their assistance in preliminary experiments

Ultrasound-assisted decoration of CuOx nanoclusters on TiO2 nanoparticles for additives free photocatalytic hydrogen production and biomass valorization by selective oxidation

The herein presented ultrasound-assisted ultra-wet (US-UWet) impregnation synthetic approach was followed in order to avoid the drawbacks of the conventional wet impregnation synthesis. The goal was to homogeneously decorate the surface of the TiO2 nanoparticles with nanometric sized (< 4 nm) clusters of mixed cupric and cuprous oxides. The physicochemical features of the nanocomposite (TiO2CuOx) were determined by high-angle annular dark-field scanning transmission electron microscope (HAADF-STEM), high-resolution transmission electron microscopy (HR-TEM), energy dispersive X-ray (EDX), X-ray photoelectron spectroscopy (XPS), powder X-ray diffraction (XRD), and Diffuse reflectance (DR) spectroscopy. TiO2CuOx showed an enhanced and continuous capability to generate molecular hydrogen upon low power ultraviolet irradiation. The benchmark commercial TiO2 P25 did not reveal any H2 formation under these conditions. TiO2CuOx presented also a high efficiency for the additives-free selective partial oxidation of two well established biomass derived model platform chemicals/building blocks, 5-hydroxymethylfurfural (HMF) and benzyl alcohol (BnOH) to the value-added chemicals 2,5-diformylfuran (DFF) and benzyl aldehyde (PhCHO), respectively. The nanocomposite showed higher DFF and PhCHO yield compared to P25

Influence of the Ambient Storage of LiNi0.8Mn0.1Co0.1O2 Powder and Electrodes on the Electrochemical Performance in Li-ion Technology

Nickel-rich LiNi0.8Mn0.1Co0.1O2 (NMC811) is one of the most promising Li-ion battery cathode materials and has attracted the interest of the automotive industry. Nevertheless, storage conditions can affect its properties and performance. In this work, both NMC811 powder and electrodes were storage-aged for one year under room conditions. The aged powder was used to prepare electrodes, and the performance of these two aged samples was compared with reference fresh NMC811 electrodes in full Li-ion coin cells using graphite as a negative electrode. The cells were subjected to electrochemical as well as ante- and postmortem characterization. The performance of the electrodes from aged NM811 was beyond expectations: the cycling performance was high, and the power capability was the highest among the samples analyzed. Materials characterization revealed modifications in the crystal structure and the surface layer of the NMC811 during the storage and electrode processing steps. Differences between aged and fresh electrodes were explained by the formation of a resistive layer at the surface of the former. However, the ageing of NMC811 powder was significantly mitigated during the electrode processing step. These novel results are of interest to cell manufacturers for the widespread implementation of NMC811 as a state-of-the-art cathode material in Li-ion batteries.This work was supported by European Union’s Horizon 2020 research and innovation programme [No. 814389 (SPIDER project)]; and the CDTI—Ministerio De Ciencia e Innovación’s ‘CERVERA Centros Tecnológicos’ program [CER-20191006 (ALMAGRID project)]. V.P. and T.R. also wish to thank the funding from Gobierno Vasco/Eusko Jaurlaritza (IT-1226-19)

The influence of Sb doping on the local structure and disorder in thermoelectric ZnO:Sb thin films

The experiment at HASYLAB/DESY was performed within the project I-20200161 EC. The research leading to this result has been supported by the project CALIPSOplus under the Grant Agreement 730872 from the EU Framework Programme for Research and Innovation HORIZON 2020. Institute of Solid State Physics, University of Latvia as the Center of Excellence has received funding from the European Union's Horizon 2020 Framework Programme H2020-WIDESPREAD-01–2016-2017-TeamingPhase2 under grant agreement No. 739508, project CAMART2. This work was carried out in part through the use of the INL Advanced Electron Microscopy, Imaging and Spectroscopy Facility. This work (proposal ID 2018–020-022469) was carried out with the support of the Karlsruhe Nano Micro Facility (KNMFi, www.knmf.kit.edu), a Helmholtz Research Infrastructure at Karlsruhe Institute of Technology (KIT, www.kit.edu). Joana Ribeiro is grateful to the Fundação para a Ciência e Tecnologia (FCT, Portugal) for the Ph.D grant SFRH/BD/147221/2019. Filipe Correia is grateful to the FCT, Portugal, for the Ph.D. grant SFRH/BD/111720/2015. The authors also acknowledge the funding from FCT/PIDDAC through the Strategic Funds project reference UIDB/04650/2020–2023.Thermoelectric transparent ZnO:Sb thin films were deposited by magnetron sputtering, with Sb content varying between 2 and 14 at%. As evidenced by X-ray diffraction analysis, the films crystallize in the ZnO wurtzite structure for lower levels of Sb-doping, developing a degree of amorphization for higher levels of Sb-doping. Temperature-dependent (10–300 K) X-ray absorption spectroscopy studies of the produced thin films were performed at the Zn and Sb K-edges to shed light on the influence of Sb doping on the local atomic structure and disorder in the ZnO:Sb thin films. The analysis of the Zn K-edge EXAFS spectra by the reverse Monte Carlo method allowed to extract detailed and accurate structural information in terms of the radial and bond angle distribution functions. The obtained results suggest that the introduction of antimony to the ZnO matrix promotes static disorder, which leads to partial amorphization with very small crystallites (∼3 nm) for large (12–14 at%) Sb content. Rutherford backscattering spectrometry (RBS) experiments enabled the determination of the in-depth atomic composition profiles of the films. The film composition at the surfaces determined by X-ray photoelectron spectroscopy (XPS) matches that of the bulk determined by RBS, except for higher Sb-doping in ZnO films, where the concentration of oxygen determined by XPS is smaller near the surface, possibly due to the formation of oxygen vacancies that lead to an increase in electrical conductivity. Traces of Sb–Sb metal bonds were found by XPS for the sample with the highest level of Sb-doping. Time-of-flight secondary ion mass spectrometry obtained an Sb/Zn ratio that follows that of the film bulk determined by RBS, although Sb is not always homogeneous, with samples with smaller Sb content (2 and 4 at% of Sb) showing a larger Sb content closer to the film/substrate interface. From the optical transmittance and reflectance curves, it was determined that the films with the lower amount of Sb doping have larger optical band-gaps, in the range of 2.9–3.2 eV, while the partially amorphous films with higher Sb content have smaller band-gaps in the range of 1.6–2.1 eV. Albeit the short-range crystalline order (∼3 nm), the film with 12 at% of Sb has the highest absolute Seebeck coefficient (∼56 μV/K) and a corresponding thermoelectric power factor of ∼0.2 μW·K−2·m−1. --//-- This is an open access article Joana M. Ribeiro, Frederico J. Rodrigues, Filipe C. Correia, Inga Pudza, Alexei Kuzmin, Aleksandr Kalinko, Edmund Welter, Nuno P. Barradas, Eduardo Alves, Alec P. LaGrow, Oleksandr Bondarchuk, Alexander Welle, Ahmad Telfah, Carlos J. Tavares, "The influence of Sb doping on the local structure and disorder in thermoelectric ZnO:Sb thin films", Journal of Alloys and Compounds, Volume 939, 2023, 168751, ISSN 0925-8388, https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2023.168751 published under the CC BY licence.Project I-20200161 EC; CALIPSOplus under the Grant Agreement 730872 from the EU Horizon 2020; FCT/PIDDAC through the Strategic Funds project reference UIDB/04650/2020–2023; institute of Solid State Physics, University of Latvia as the Center of Excellence has received funding from the European Union's Horizon 2020 Framework Programme H2020-WIDESPREAD-01–2016-2017-TeamingPhase2 under grant agreement No. 739508, project CAMART2

Використання надлишкового керування для оптимізації керуючого моменту

The object of research is the process of automatic control of the redundant structure of the vessel's executive devices for extreme rotation in the yaw channel. Traditionally, redundant structures have been used to improve the reliability of automated control systems and the maneuverability of vessels. At the same time, control redundancy can also be used to optimize control processes, thereby reducing fuel consumption, increasing control forces and moments, and reducing the time required to perform operations. This allows gaining advantages in movement over vessels not equipped with optimization modules. The paper considers the optimal management of the redundant structure of an offshore vessel, which ensures the rotational movement of the vessel around the center of rotation with the maximum angular velocity. As well as simultaneous maintenance of a given position or movement in the longitudinal and lateral channel, taking into account control restrictions. This problem is reduced to a nonlinear optimization problem with nonlinear and linear control constraints. The method, algorithmic and software of the module of extreme rotation of the vessel with a redundant structure of executive devices have been developed. The workability and efficiency of the developed method, algorithmic and software are verified by mathematical modeling in the closed circuit «Control Object – Control System». The results of the conducted experiment showed that the use of optimal control allows, in comparison with traditional methods of splitting controls, to increase the control moment and angular speed of rotation by 1.5–2 times. The obtained opportunities are explained by the use of a mathematical model of the redundant control structure and the optimization procedure for calculating optimal controls in the on-board computer of the automated system. The developed method can be used on vessels, provided it is integrated into the existing automated system of the on-board computer with an open architecture, to increase the capabilities of automatic traffic control.Об’єктом дослідження є процеси автоматичного керування надлишковою структурою виконавчих пристроїв судна для здійснення екстремального обертання у каналі рискання. Традиційно, надлишкові структури використовуються для підвищення надійності автоматизованих систем керування та маневрових можливостей суден. Разом з тим, надлишковість керування можна використовувати ще й для оптимізації процесів керування, зменшення, за рахунок цього, витрат палива, збільшення керуючих сил та моментів, зменшення часу на виконання операцій. Це дозволяє отримати переваги у русі над суднами, не оснащеними оптимізаційними модулями. У роботі розглянуті оптимальні керування надлишковою структурою офшорного судна, що забезпечують обертальний рух судна навколо центру обертання з максимальною кутовою швидкістю. А також одночасне підтримання заданого положення або руху у поздовжньому та боковому каналі, із врахуванням обмежень на керування. Дана задача зводиться до задачі нелінійної оптимізації з нелінійними та лінійними обмеженнями на керування. Розроблено метод, алгоритмічне та програмне забезпечення модуля екстремального обертання судна з надлишковою структурою виконавчих пристроїв. Працездатність та ефективність розробленого методу, алгоритмічного та програмного забезпечення перевірені математичним моделюванням у замкнутому контурі «Об’єкт керування – Система керування». Результати проведеного експерименту показали, що використання оптимального керування дозволяє, у порівнянні із традиційними методами розщеплення керувань, збільшити керуючий момент та кутову швидкість обертання у 1,5–2 рази. Отримані можливості пояснюються використанням математичної моделі надлишкової структури керування та оптимізаційної процедури обчислення оптимальних керувань у бортовому обчислювачі автоматизованої системи. Розроблений метод може використовуватися на суднах, за умови інтегрування в існуючу автоматизовану систему бортового обчислювача з відкритою архітектурою, для нарощування можливостей автоматичного керування рухом