Использование матричных векторов признаков в задаче распознавания дактильного языка жестов

Представлено підхід до розв’язання задачі розпізнавання дактильної мови жестів. У повному обсязі реалізовано всі основні етапи розпізнавання: пошук та виділення на зображенні контуру долоні, пошук опуклої оболонки та «дефектів» для цього контуру, побудова векторів ознак та, власне, розпізнавання жесту. В реалізації етапу стандартизації запропоновано та реалізовано різні варіанти розв’язання, зокрема, з використанням форматів перетворень зображень. У частині формування векторів ознак запропоновано та реалізовано підхід із формуванням та використанням «матричного вектору ознак» для стандартизованого зображення контуру долоні. Представлено розвиток математичного апарату оперування з матрицями в евклідовому просторі матриць фіксованої розмірності. Таке використання матриць в якості векторів ознак є важливим, адже в багатьох прикладних задачах матриці є природними представниками об’єктів, що піддаються аналізу. Запропоновано різні варіанти встановлення відстаней відповідності для «матричних векторів ознак», зокрема, еліпсоїдальна та ортогональна.The paper provides an approach to recognition of a tactile sign language. All main stages of recognition are fully implemented: search and separation of hand contour on an image, drawing of a convex hull and “defects” for the contour, designing the feature vectors, and, finally, the gesture recognition. Different variants of the solution are suggested and implemented on the standardization stage, in particular, using the formats of image conversions. An approach of designing and usage of “matrix feature vectors” for a standardized image of hand contour is provided. The mathematical apparatus is presented for operating with matrices in a Euclidean space of matrices with a fixed dimension. Such usage of matrices as feature vectors is important because, in many problems, matrices are natural representatives of objects that are being analyzed. The paper provides different variants of compliance distances for “matrix feature vectors”, namely ellipsoidal and orthogonal distances.Представлен подход к решению задачи распознавания дактильного языка жестов. В полном объеме реализованы все основные этапы распознавания: поиск и выделение на изображении контура ладони, поиск выпуклой оболочки и «дефектов» для этого контура, построение векторов признаков и, собственно, распознавание жеста. В реализации этапа стандартизации предложены и реализованы разные варианты решения, в частности, с использованием форматов преобразований изображений. По части формирования векторов признаков предложен и реализован подход по формированию и использованию «матричного вектора признаков» для стандартизованного изображения контура ладони. Представлено развитие математического аппарата оперирования с матрицами в евклидовом пространстве матриц фиксированной размерности. Такое использование матриц в качестве векторов признаков является важным, ведь во многих прикладных задачах матрицы выступают в роли природных представителей объектов, которые поддаются анализу. Предложены разные варианты расстояний соответствия для «матричных векторов» признаков, в частности, эллипсоидальное и ортогональное

The influence of chronic stress on the rats main bronchi

Стрес є одним із факторів, які сприяють виникненню і розвитку бронхо-легеневої патології. Тому метою дослідження стало встановлення морфологічних змін, які виникають у головних бронхах щура на тлі хронічного іммобілізаційного стресу

Способ управления морфологией катодного осадка на основе определения электрохимического сопротивления процесса электроосаждения меди

Проблематика. Актуальною проблемою електроекстракційного отримання компактної міді з гідрометалургійних розчинів є інтенсифікація процесу завдяки підвищенню максимально допустимих робочих густин струму при збереженні високої ефективності процесу. Мета дослідження. Розробка способу визначення максимально допустимих робочих густин струму формування компактних осадів міді для процесу електроекстракції на основі використання залежностей електрохімічного опору (ri) від робочої густини струму (i). Методика реалізації. Застосовувався метод отримання катодних поляризаційних кривих процесу осадження міді із сульфатних розчинів. Морфологію катодної міді, осадженої за умов варіювання концентрації іонів міді, сульфатної кислоти та густини струму, досліджували за допомогою металографічного мікроскопа. Результати дослідження. Показано, що максимальна робоча густина струму осадження компактних осадів міді прийнятної для гідрометалургії якості відповідає початку підйому кривої ri — i після мінімуму. Встановлено, що збільшення концентрації міді зумовлює розширення області мінімуму, а концентрації кислоти – звуження. Аналітично отримано рівняння, яке дає змогу розмежувати міграційну та дифузійну складові граничної густини струму для цієї системи. Висновки. Вперше за допомогою методу диференціювання поляризаційних кривих, з використанням рівняння для умов змішаної кінетики, здійснено визначення максимальної робочої густини струму осадження компактних осадів з врахуванням зміни складу сульфатного розчину електроекстракції міді.Background. The intensification of compact copper electrowinning process based on increasing of maximal permissible working current density is an actual problem. Objective. The aim of this work is the development of method for determining maximal permissible working current density of compact copper deposits based on application of electrochemical resistance (ri) versus working current density (і) dependences. Methods. The method of cathodic polarization curves of copper deposition process with sulfate solutions was used. The morphology of cathodic copper deposits which had obtained under conditions of varying concentrations of copper ions, sulfuric acid, current density, had been studied by metallographic microscope. Results. It was shown that maximal working current density of compact copper deposit formation, with permissible quality for hydrometallurgy, complies with beginning of growing after minimum ri — i curve. It was found that increasing of copper concentration leads to enlargement of minimal ri range, but increasing of acid concentration conversely narrowed this range. The equation which allows dividing of migration and diffusion components of limiting current density for this system was analytically received. Conclusions. The determination of maximal current density of compact deposits formation under conditions of varying sulfate solution composition in copper electrowinning process is carried out for the first time on the basis of differentiation polarization curves method.Проблематика. Актуальной проблемой при электроэкстракционном получении компактной меди из гидрометаллургических растворов является интенсификация процесса путем повышения максимально допустимой рабочей плотности тока при сохранении высокой эффективности процесса. Цель исследования. Разработка способа прогнозирования максимально-допустимых рабочих плотностей тока формирования компактных осадков меди на основе использования зависимостей электрохимического сопротивления (ri) от рабочей плотности тока (i). Методика реализации. Применялся метод получения катодных поляризационных кривых процесса осаждения меди из сульфатных растворов. Морфологию катодной меди, осажденной при условиях варьирования концентрации ионов меди, сульфатной кислоты и плотности тока, исследовали с помощью металлографического микроскопа. Результаты исследования. Показано, что максимальная рабочая плотность тока осаждения компактных осадков меди приемлемого для гидрометаллургии качества соответствует началу подъема кривой ri — i после минимума. Установлено, что увеличение концентрации меди приводит к расширению области минимума, а концентрации кислоты – к сужению. Аналитически получено уравнение, которое позволяет разграничить миграционную и диффузионную составляющие предельной плотности тока для данной системы. Выводы. Впервые с помощью метода дифференцирования поляризационных кривых, с использованием уравнения для условий смешанной кинетики, осуществлено определение максимальной рабочей плотности тока осаждения компактных осадков с учетом изменения состава сульфатного раствора электроэкстракции меди

Fashion design in a multicultural space

The collective monograph contains the results of the synthesis of theoretical materials, as well as the authors` applied research developments on the design of the clothes of different assortment and purpose, made from different materials considering the modern scientific methods

Radioactivity control strategy for the JUNO detector

602siopenJUNO is a massive liquid scintillator detector with a primary scientific goal of determining the neutrino mass ordering by studying the oscillated anti-neutrino flux coming from two nuclear power plants at 53 km distance. The expected signal anti-neutrino interaction rate is only 60 counts per day (cpd), therefore a careful control of the background sources due to radioactivity is critical. In particular, natural radioactivity present in all materials and in the environment represents a serious issue that could impair the sensitivity of the experiment if appropriate countermeasures were not foreseen. In this paper we discuss the background reduction strategies undertaken by the JUNO collaboration to reduce at minimum the impact of natural radioactivity. We describe our efforts for an optimized experimental design, a careful material screening and accurate detector production handling, and a constant control of the expected results through a meticulous Monte Carlo simulation program. We show that all these actions should allow us to keep the background count rate safely below the target value of 10 Hz (i.e. ∼1 cpd accidental background) in the default fiducial volume, above an energy threshold of 0.7 MeV. [Figure not available: see fulltext.]openAbusleme A.; Adam T.; Ahmad S.; Ahmed R.; Aiello S.; Akram M.; An F.; An Q.; Andronico G.; Anfimov N.; Antonelli V.; Antoshkina T.; Asavapibhop B.; de Andre J.P.A.M.; Auguste D.; Babic A.; Baldini W.; Barresi A.; Basilico D.; Baussan E.; Bellato M.; Bergnoli A.; Birkenfeld T.; Blin S.; Blum D.; Blyth S.; Bolshakova A.; Bongrand M.; Bordereau C.; Breton D.; Brigatti A.; Brugnera R.; Bruno R.; Budano A.; Buscemi M.; Busto J.; Butorov I.; Cabrera A.; Cai H.; Cai X.; Cai Y.; Cai Z.; Cammi A.; Campeny A.; Cao C.; Cao G.; Cao J.; Caruso R.; Cerna C.; Chang J.; Chang Y.; Chen P.; Chen P.-A.; Chen S.; Chen X.; Chen Y.-W.; Chen Y.; Chen Y.; Chen Z.; Cheng J.; Cheng Y.; Chetverikov A.; Chiesa D.; Chimenti P.; Chukanov A.; Claverie G.; Clementi C.; Clerbaux B.; Conforti Di Lorenzo S.; Corti D.; Cremonesi O.; Dal Corso F.; Dalager O.; De La Taille C.; Deng J.; Deng Z.; Deng Z.; Depnering W.; Diaz M.; Ding X.; Ding Y.; Dirgantara B.; Dmitrievsky S.; Dohnal T.; Dolzhikov D.; Donchenko G.; Dong J.; Doroshkevich E.; Dracos M.; Druillole F.; Du S.; Dusini S.; Dvorak M.; Enqvist T.; Enzmann H.; Fabbri A.; Fajt L.; Fan D.; Fan L.; Fang J.; Fang W.; Fargetta M.; Fedoseev D.; Fekete V.; Feng L.-C.; Feng Q.; Ford R.; Formozov A.; Fournier A.; Gan H.; Gao F.; Garfagnini A.; Giammarchi M.; Giaz A.; Giudice N.; Gonchar M.; Gong G.; Gong H.; Gornushkin Y.; Gottel A.; Grassi M.; Grewing C.; Gromov V.; Gu M.; Gu X.; Gu Y.; Guan M.; Guardone N.; Gul M.; Guo C.; Guo J.; Guo W.; Guo X.; Guo Y.; Hackspacher P.; Hagner C.; Han R.; Han Y.; Hassan M.S.; He M.; He W.; Heinz T.; Hellmuth P.; Heng Y.; Herrera R.; Hor Y.K.; Hou S.; Hsiung Y.; Hu B.-Z.; Hu H.; Hu J.; Hu J.; Hu S.; Hu T.; Hu Z.; Huang C.; Huang G.; Huang H.; Huang W.; Huang X.; Huang X.; Huang Y.; Hui J.; Huo L.; Huo W.; Huss C.; Hussain S.; Ioannisian A.; Isocrate R.; Jelmini B.; Jen K.-L.; Jeria I.; Ji X.; Ji X.; Jia H.; Jia J.; Jian S.; Jiang D.; Jiang X.; Jin R.; Jing X.; Jollet C.; Joutsenvaara J.; Jungthawan S.; Kalousis L.; Kampmann P.; Kang L.; Karaparambil R.; Kazarian N.; Khan W.; Khosonthongkee K.; Korablev D.; Kouzakov K.; Krasnoperov A.; Kruth A.; Kutovskiy N.; Kuusiniemi P.; Lachenmaier T.; Landini C.; Leblanc S.; Lebrin V.; Lefevre F.; Lei R.; Leitner R.; Leung J.; Li D.; Li F.; Li F.; Li H.; Li H.; Li J.; Li M.; Li M.; Li N.; Li N.; Li Q.; Li R.; Li S.; Li T.; Li W.; Li W.; Li X.; Li X.; Li X.; Li Y.; Li Y.; Li Z.; Li Z.; Li Z.; Liang H.; Liang H.; Liao J.; Liebau D.; Limphirat A.; Limpijumnong S.; Lin G.-L.; Lin S.; Lin T.; Ling J.; Lippi I.; Liu F.; Liu H.; Liu H.; Liu H.; Liu H.; Liu H.; Liu J.; Liu J.; Liu M.; Liu Q.; Liu Q.; Liu R.; Liu S.; Liu S.; Liu S.; Liu X.; Liu X.; Liu Y.; Liu Y.; Lokhov A.; Lombardi P.; Lombardo C.; Loo K.; Lu C.; Lu H.; Lu J.; Lu J.; Lu S.; Lu X.; Lubsandorzhiev B.; Lubsandorzhiev S.; Ludhova L.; Luo F.; Luo G.; Luo P.; Luo S.; Luo W.; Lyashuk V.; Ma B.; Ma Q.; Ma S.; Ma X.; Ma X.; Maalmi J.; Malyshkin Y.; Mantovani F.; Manzali F.; Mao X.; Mao Y.; Mari S.M.; Marini F.; Marium S.; Martellini C.; Martin-Chassard G.; Martini A.; Mayer M.; Mayilyan D.; Mednieks I.; Meng Y.; Meregaglia A.; Meroni E.; Meyhofer D.; Mezzetto M.; Miller J.; Miramonti L.; Montini P.; Montuschi M.; Muller A.; Nastasi M.; Naumov D.V.; Naumova E.; Navas-Nicolas D.; Nemchenok I.; Nguyen Thi M.T.; Ning F.; Ning Z.; Nunokawa H.; Oberauer L.; Ochoa-Ricoux J.P.; Olshevskiy A.; Orestano D.; Ortica F.; Othegraven R.; Pan H.-R.; Paoloni A.; Parmeggiano S.; Pei Y.; Pelliccia N.; Peng A.; Peng H.; Perrot F.; Petitjean P.-A.; Petrucci F.; Pilarczyk O.; Pineres Rico L.F.; Popov A.; Poussot P.; Pratumwan W.; Previtali E.; Qi F.; Qi M.; Qian S.; Qian X.; Qian Z.; Qiao H.; Qin Z.; Qiu S.; Rajput M.U.; Ranucci G.; Raper N.; Re A.; Rebber H.; Rebii A.; Ren B.; Ren J.; Ricci B.; Robens M.; Roche M.; Rodphai N.; Romani A.; Roskovec B.; Roth C.; Ruan X.; Ruan X.; Rujirawat S.; Rybnikov A.; Sadovsky A.; Saggese P.; Sanfilippo S.; Sangka A.; Sanguansak N.; Sawangwit U.; Sawatzki J.; Sawy F.; Schever M.; Schwab C.; Schweizer K.; Selyunin A.; Serafini A.; Settanta G.; Settimo M.; Shao Z.; Sharov V.; Shaydurova A.; Shi J.; Shi Y.; Shutov V.; Sidorenkov A.; Simkovic F.; Sirignano C.; Siripak J.; Sisti M.; Slupecki M.; Smirnov M.; Smirnov O.; Sogo-Bezerra T.; Sokolov S.; Songwadhana J.; Soonthornthum B.; Sotnikov A.; Sramek O.; Sreethawong W.; Stahl A.; Stanco L.; Stankevich K.; Stefanik D.; Steiger H.; Steinmann J.; Sterr T.; Stock M.R.; Strati V.; Studenikin A.; Sun S.; Sun X.; Sun Y.; Sun Y.; Suwonjandee N.; Szelezniak M.; Tang J.; Tang Q.; Tang Q.; Tang X.; Tietzsch A.; Tkachev I.; Tmej T.; Treskov K.; Triossi A.; Troni G.; Trzaska W.; Tuve C.; Ushakov N.; van den Boom J.; van Waasen S.; Vanroyen G.; Vassilopoulos N.; Vedin V.; Verde G.; Vialkov M.; Viaud B.; Vollbrecht M.C.; Volpe C.; Vorobel V.; Voronin D.; Votano L.; Walker P.; Wang C.; Wang C.-H.; Wang E.; Wang G.; Wang J.; Wang J.; Wang K.; Wang L.; Wang M.; Wang M.; Wang M.; Wang R.; Wang S.; Wang W.; Wang W.; Wang W.; Wang X.; Wang X.; Wang Y.; Wang Y.; Wang Y.; Wang Y.; Wang Y.; Wang Y.; Wang Y.; Wang Z.; Wang Z.; Wang Z.; Wang Z.; Waqas M.; Watcharangkool A.; Wei L.; Wei W.; Wei W.; Wei Y.; Wen L.; Wiebusch C.; Wong S.C.-F.; Wonsak B.; Wu D.; Wu F.; Wu Q.; Wu Z.; Wurm M.; Wurtz J.; Wysotzki C.; Xi Y.; Xia D.; Xie X.; Xie Y.; Xie Z.; Xing Z.; Xu B.; Xu C.; Xu D.; Xu F.; Xu H.; Xu J.; Xu J.; Xu M.; Xu Y.; Xu Y.; Yan B.; Yan T.; Yan W.; Yan X.; Yan Y.; Yang A.; Yang C.; Yang C.; Yang H.; Yang J.; Yang L.; Yang X.; Yang Y.; Yang Y.; Yao H.; Yasin Z.; Ye J.; Ye M.; Ye Z.; Yegin U.; Yermia F.; Yi P.; Yin N.; Yin X.; You Z.; Yu B.; Yu C.; Yu C.; Yu H.; Yu M.; Yu X.; Yu Z.; Yu Z.; Yuan C.; Yuan Y.; Yuan Z.; Yuan Z.; Yue B.; Zafar N.; Zambanini A.; Zavadskyi V.; Zeng S.; Zeng T.; Zeng Y.; Zhan L.; Zhang A.; Zhang F.; Zhang G.; Zhang H.; Zhang H.; Zhang J.; Zhang J.; Zhang J.; Zhang J.; Zhang J.; Zhang P.; Zhang Q.; Zhang S.; Zhang S.; Zhang T.; Zhang X.; Zhang X.; Zhang X.; Zhang Y.; Zhang Y.; Zhang Y.; Zhang Y.; Zhang Y.; Zhang Y.; Zhang Z.; Zhang Z.; Zhao F.; Zhao J.; Zhao R.; Zhao S.; Zhao T.; Zheng D.; Zheng H.; Zheng M.; Zheng Y.; Zhong W.; Zhou J.; Zhou L.; Zhou N.; Zhou S.; Zhou T.; Zhou X.; Zhu J.; Zhu K.; Zhu K.; Zhu Z.; Zhuang B.; Zhuang H.; Zong L.; Zou J.Abusleme, A.; Adam, T.; Ahmad, S.; Ahmed, R.; Aiello, S.; Akram, M.; An, F.; An, Q.; Andronico, G.; Anfimov, N.; Antonelli, V.; Antoshkina, T.; Asavapibhop, B.; de Andre, J. P. A. M.; Auguste, D.; Babic, A.; Baldini, W.; Barresi, A.; Basilico, D.; Baussan, E.; Bellato, M.; Bergnoli, A.; Birkenfeld, T.; Blin, S.; Blum, D.; Blyth, S.; Bolshakova, A.; Bongrand, M.; Bordereau, C.; Breton, D.; Brigatti, A.; Brugnera, R.; Bruno, R.; Budano, A.; Buscemi, M.; Busto, J.; Butorov, I.; Cabrera, A.; Cai, H.; Cai, X.; Cai, Y.; Cai, Z.; Cammi, A.; Campeny, A.; Cao, C.; Cao, G.; Cao, J.; Caruso, R.; Cerna, C.; Chang, J.; Chang, Y.; Chen, P.; Chen, P. -A.; Chen, S.; Chen, X.; Chen, Y. -W.; Chen, Y.; Chen, Y.; Chen, Z.; Cheng, J.; Cheng, Y.; Chetverikov, A.; Chiesa, D.; Chimenti, P.; Chukanov, A.; Claverie, G.; Clementi, C.; Clerbaux, B.; Conforti Di Lorenzo, S.; Corti, D.; Cremonesi, O.; Dal Corso, F.; Dalager, O.; De La Taille, C.; Deng, J.; Deng, Z.; Deng, Z.; Depnering, W.; Diaz, M.; Ding, X.; Ding, Y.; Dirgantara, B.; Dmitrievsky, S.; Dohnal, T.; Dolzhikov, D.; Donchenko, G.; Dong, J.; Doroshkevich, E.; Dracos, M.; Druillole, F.; Du, S.; Dusini, S.; Dvorak, M.; Enqvist, T.; Enzmann, H.; Fabbri, A.; Fajt, L.; Fan, D.; Fan, L.; Fang, J.; Fang, W.; Fargetta, M.; Fedoseev, D.; Fekete, V.; Feng, L. -C.; Feng, Q.; Ford, R.; Formozov, A.; Fournier, A.; Gan, H.; Gao, F.; Garfagnini, A.; Giammarchi, M.; Giaz, A.; Giudice, N.; Gonchar, M.; Gong, G.; Gong, H.; Gornushkin, Y.; Gottel, A.; Grassi, M.; Grewing, C.; Gromov, V.; Gu, M.; Gu, X.; Gu, Y.; Guan, M.; Guardone, N.; Gul, M.; Guo, C.; Guo, J.; Guo, W.; Guo, X.; Guo, Y.; Hackspacher, P.; Hagner, C.; Han, R.; Han, Y.; Hassan, M. S.; He, M.; He, W.; Heinz, T.; Hellmuth, P.; Heng, Y.; Herrera, R.; Hor, Y. K.; Hou, S.; Hsiung, Y.; Hu, B. -Z.; Hu, H.; Hu, J.; Hu, J.; Hu, S.; Hu, T.; Hu, Z.; Huang, C.; Huang, G.; Huang, H.; Huang, W.; Huang, X.; Huang, X.; Huang, Y.; Hui, J.; Huo, L.; Huo, W.; Huss, C.; Hussain, S.; Ioannisian, A.; Isocrate, R.; Jelmini, B.; Jen, K. -L.; Jeria, I.; Ji, X.; Ji, X.; Jia, H.; Jia, J.; Jian, S.; Jiang, D.; Jiang, X.; Jin, R.; Jing, X.; Jollet, C.; Joutsenvaara, J.; Jungthawan, S.; Kalousis, L.; Kampmann, P.; Kang, L.; Karaparambil, R.; Kazarian, N.; Khan, W.; Khosonthongkee, K.; Korablev, D.; Kouzakov, K.; Krasnoperov, A.; Kruth, A.; Kutovskiy, N.; Kuusiniemi, P.; Lachenmaier, T.; Landini, C.; Leblanc, S.; Lebrin, V.; Lefevre, F.; Lei, R.; Leitner, R.; Leung, J.; Li, D.; Li, F.; Li, F.; Li, H.; Li, H.; Li, J.; Li, M.; Li, M.; Li, N.; Li, N.; Li, Q.; Li, R.; Li, S.; Li, T.; Li, W.; Li, W.; Li, X.; Li, X.; Li, X.; Li, Y.; Li, Y.; Li, Z.; Li, Z.; Li, Z.; Liang, H.; Liang, H.; Liao, J.; Liebau, D.; Limphirat, A.; Limpijumnong, S.; Lin, G. -L.; Lin, S.; Lin, T.; Ling, J.; Lippi, I.; Liu, F.; Liu, H.; Liu, H.; Liu, H.; Liu, H.; Liu, H.; Liu, J.; Liu, J.; Liu, M.; Liu, Q.; Liu, Q.; Liu, R.; Liu, S.; Liu, S.; Liu, S.; Liu, X.; Liu, X.; Liu, Y.; Liu, Y.; Lokhov, A.; Lombardi, P.; Lombardo, C.; Loo, K.; Lu, C.; Lu, H.; Lu, J.; Lu, J.; Lu, S.; Lu, X.; Lubsandorzhiev, B.; Lubsandorzhiev, S.; Ludhova, L.; Luo, F.; Luo, G.; Luo, P.; Luo, S.; Luo, W.; Lyashuk, V.; Ma, B.; Ma, Q.; Ma, S.; Ma, X.; Ma, X.; Maalmi, J.; Malyshkin, Y.; Mantovani, F.; Manzali, F.; Mao, X.; Mao, Y.; Mari, S. M.; Marini, F.; Marium, S.; Martellini, C.; Martin-Chassard, G.; Martini, A.; Mayer, M.; Mayilyan, D.; Mednieks, I.; Meng, Y.; Meregaglia, A.; Meroni, E.; Meyhofer, D.; Mezzetto, M.; Miller, J.; Miramonti, L.; Montini, P.; Montuschi, M.; Muller, A.; Nastasi, M.; Naumov, D. V.; Naumova, E.; Navas-Nicolas, D.; Nemchenok, I.; Nguyen Thi, M. T.; Ning, F.; Ning, Z.; Nunokawa, H.; Oberauer, L.; Ochoa-Ricoux, J. P.; Olshevskiy, A.; Orestano, D.; Ortica, F.; Othegraven, R.; Pan, H. -R.; Paoloni, A.; Parmeggiano, S.; Pei, Y.; Pelliccia, N.; Peng, A.; Peng, H.; Perrot, F.; Petitjean, P. -A.; Petrucci, F.; Pilarczyk, O.; Pineres Rico, L. F.; Popov, A.; Poussot, P.; Pratumwan, W.; Previtali, E.; Qi, F.; Qi, M.; Qian, S.; Qian, X.; Qian, Z.; Qiao, H.; Qin, Z.; Qiu, S.; Rajput, M. U.; Ranucci, G.; Raper, N.; Re, A.; Rebber, H.; Rebii, A.; Ren, B.; Ren, J.; Ricci, B.; Robens, M.; Roche, M.; Rodphai, N.; Romani, A.; Roskovec, B.; Roth, C.; Ruan, X.; Ruan, X.; Rujirawat, S.; Rybnikov, A.; Sadovsky, A.; Saggese, P.; Sanfilippo, S.; Sangka, A.; Sanguansak, N.; Sawangwit, U.; Sawatzki, J.; Sawy, F.; Schever, M.; Schwab, C.; Schweizer, K.; Selyunin, A.; Serafini, A.; Settanta, G.; Settimo, M.; Shao, Z.; Sharov, V.; Shaydurova, A.; Shi, J.; Shi, Y.; Shutov, V.; Sidorenkov, A.; Simkovic, F.; Sirignano, C.; Siripak, J.; Sisti, M.; Slupecki, M.; Smirnov, M.; Smirnov, O.; Sogo-Bezerra, T.; Sokolov, S.; Songwadhana, J.; Soonthornthum, B.; Sotnikov, A.; Sramek, O.; Sreethawong, W.; Stahl, A.; Stanco, L.; Stankevich, K.; Stefanik, D.; Steiger, H.; Steinmann, J.; Sterr, T.; Stock, M. R.; Strati, V.; Studenikin, A.; Sun, S.; Sun, X.; Sun, Y.; Sun, Y.; Suwonjandee, N.; Szelezniak, M.; Tang, J.; Tang, Q.; Tang, Q.; Tang, X.; Tietzsch, A.; Tkachev, I.; Tmej, T.; Treskov, K.; Triossi, A.; Troni, G.; Trzaska, W.; Tuve, C.; Ushakov, N.; van den Boom, J.; van Waasen, S.; Vanroyen, G.; Vassilopoulos, N.; Vedin, V.; Verde, G.; Vialkov, M.; Viaud, B.; Vollbrecht, M. C.; Volpe, C.; Vorobel, V.; Voronin, D.; Votano, L.; Walker, P.; Wang, C.; Wang, C. -H.; Wang, E.; Wang, G.; Wang, J.; Wang, J.; Wang, K.; Wang, L.; Wang, M.; Wang, M.; Wang, M.; Wang, R.; Wang, S.; Wang, W.; Wang, W.; Wang, W.; Wang, X.; Wang, X.; Wang, Y.; Wang, Y.; Wang, Y.; Wang, Y.; Wang, Y.; Wang, Y.; Wang, Y.; Wang, Z.; Wang, Z.; Wang, Z.; Wang, Z.; Waqas, M.; Watcharangkool, A.; Wei, L.; Wei, W.; Wei, W.; Wei, Y.; Wen, L.; Wiebusch, C.; Wong, S. C. -F.; Wonsak, B.; Wu, D.; Wu, F.; Wu, Q.; Wu, Z.; Wurm, M.; Wurtz, J.; Wysotzki, C.; Xi, Y.; Xia, D.; Xie, X.; Xie, Y.; Xie, Z.; Xing, Z.; Xu, B.; Xu, C.; Xu, D.; Xu, F.; Xu, H.; Xu, J.; Xu, J.; Xu, M.; Xu, Y.; Xu, Y.; Yan, B.; Yan, T.; Yan, W.; Yan, X.; Yan, Y.; Yang, A.; Yang, C.; Yang, C.; Yang, H.; Yang, J.; Yang, L.; Yang, X.; Yang, Y.; Yang, Y.; Yao, H.; Yasin, Z.; Ye, J.; Ye, M.; Ye, Z.; Yegin, U.; Yermia, F.; Yi, P.; Yin, N.; Yin, X.; You, Z.; Yu, B.; Yu, C.; Yu, C.; Yu, H.; Yu, M.; Yu, X.; Yu, Z.; Yu, Z.; Yuan, C.; Yuan, Y.; Yuan, Z.; Yuan, Z.; Yue, B.; Zafar, N.; Zambanini, A.; Zavadskyi, V.; Zeng, S.; Zeng, T.; Zeng, Y.; Zhan, L.; Zhang, A.; Zhang, F.; Zhang, G.; Zhang, H.; Zhang, H.; Zhang, J.; Zhang, J.; Zhang, J.; Zhang, J.; Zhang, J.; Zhang, P.; Zhang, Q.; Zhang, S.; Zhang, S.; Zhang, T.; Zhang, X.; Zhang, X.; Zhang, X.; Zhang, Y.; Zhang, Y.; Zhang, Y.; Zhang, Y.; Zhang, Y.; Zhang, Y.; Zhang, Z.; Zhang, Z.; Zhao, F.; Zhao, J.; Zhao, R.; Zhao, S.; Zhao, T.; Zheng, D.; Zheng, H.; Zheng, M.; Zheng, Y.; Zhong, W.; Zhou, J.; Zhou, L.; Zhou, N.; Zhou, S.; Zhou, T.; Zhou, X.; Zhu, J.; Zhu, K.; Zhu, K.; Zhu, Z.; Zhuang, B.; Zhuang, H.; Zong, L.; Zou, J

Застосування матричних векторів ознак у задачі розпізнавання дактильної мови жестів

The paper provides an approach to recognition of a tactile sign language. All main stages of recognition are fully implemented: search and separation of hand contour on an image, drawing of a convex hull and "defects" for the contour, designing the feature vectors, and, finally, the gesture recognition. Different variants of the solution are suggested and implemented on the standardization stage, in particular, using the formats of image conversions. An approach of designing and usage of "matrix feature vectors" for a standardized image of hand contour is provided. The mathematical apparatus is presented for operating with matrices in a Euclidean space of matrices with a fixed dimension. Such usage of matrices as feature vectors is important because, in many problems, matrices are natural representatives of objects that are being analyzed. The paper provides different variants of compliance distances for "matrix feature vectors", namely ellipsoidal and orthogonal distances.Представлен подход к решению задачи распознавания дактильного языка жестов. В полном объеме реализованы все основные этапы распознавания: поиск и выделение на изображении контура ладони, поиск выпуклой оболочки и "дефектов" для этого контура, построение векторов признаков и, собственно, распознавание жеста. В реализации этапа стандартизации предложены и реализованы разные варианты решения, в частности, с использованием форматов преобразований изображений. По части формирования векторов признаков предложен и реализован подход по формированию и использованию "матричного вектора признаков" для стандартизованного изображения контура ладони. Представлено развитие математического аппарата оперирования с матрицами в евклидовом пространстве матриц фиксированной размерности. Такое использование матриц в качестве векторов признаков является важным, ведь во многих прикладных задачах матрицы выступают в роли природных представителей объектов, которые поддаются анализу. Предложены разные варианты расстояний соответствия для "матричных векторов" признаков, в частности, эллипсоидальное и ортогональное. Представлено підхід до розв’язання задачі розпізнавання дактильної мови жестів. У повному обсязі реалізовано всі основні етапи розпізнавання: пошук та виділення на зображенні контуру долоні, пошук опуклої оболонки та "дефектів" для цього контуру, побудова векторів ознак та, власне, розпізнавання жесту. Вреалізації етапу стандартизації запропоновано та реалізовано різні варіанти розв’язання, зокрема, з використанням форматів перетворень зображень. Участині формування векторів ознак запропоновано та реалізовано пiдхiд із формуванням та використанням "матричного вектору ознак" для стандартизованого зображення контуру долоні. Представлено розвиток математичного апарату оперування з матрицями в евклідовому просторі матриць фіксованої розмірності. Таке використання матриць в якості векторів ознак є важливим, адже в багатьох прикладних задачах матриці є природними представниками об’єктів, що піддаються аналізу. Запропоновано рiзнi варіанти встановлення відстаней вiдповiдностi для "матричних векторів ознак", зокрема, еліпсоїдальна та ортогональна

SPECTROPHOTOMETRIC DETERMINATION OF ACETYLCYSTEINE IN PHARMACEUTICAL FORMULATIONS USING 2,3-DICHLORO-1,4-NAPTHOQUINONE

The aim of research was the development and validation ofspectrophotometric method foracetylcysteine assay in pharmaceutical formulations.Тhe proposed method is based on the reaction with 2,3-dichloro-1,4-naphthoquinone and the formation of colored products that exhibit absorption maxima at 425 nm. Introduction Many analytical methods have been published for acetylcysteine assay in pharmaceutical formulations as high-performance liquid chromatography (HPLC), fluorimetry and chemiluminescence. Some of these methods are time consuming or require expensive equipment. Other published methods suffer from lack of selectivity and sensitivity. Spectrophotometry is the most widely used technique in pharmaceutical analysis because it is simple, economic, and easily available to most quality control laboratories. In the present work, we propose a simple and accurate spectrophotometric method for acetylcysteine assay in pharmaceutical formulations. Materials and Methods Reagents: Reference standard acetylcysteinesubstance; 2,3-dichloro-1,4-naphthoquinone. All chemicals and solvents were of analytical grade. DMFA was used as a solvent. Pharmaceutical preparations:powder for oral solution «ACC 200» 200 mgseries number50026151 (Salutas Pharma CmbH, Germany); effervescent tablets «Fluimucil» 600 mg (Zambon S.P.A., Italy) and «ACC LONG» 600 mg (Salutas Pharma CmbH, Germany) series numbers 321284 and DH2740; solution for injections «Fluimucil» 100 mg/ml (Zambon S.P.A., Italy)series number28002492. Solutions: Acetylcysteine stock solution (0,16%); DMFAsolution of 2,3-dichloro-1,4-naphthoquinone (4%). Equipment Analytical balance (ABT-120-5DM); UV-VIS spectrophotometer (Specord 200); water bath (MemmertWNB 7-45);quartz cells. Results Acetylcysteine was determined using a spectrophotometric method based on the reaction with 2,3-dichloro-1,4-naphthoquinone to form yellow colored reaction products with absorption maxima at 425 nm. The effect of reaction time and temperature was studied. It was found that the reaction requires heating at 95°С for 10 min. The proposed method is valid according to the validation requirements of Ukrainian Pharmacopeia. The following parameters were considered: range of application, linearity, accuracy, robustness, precision of the results. Conclusion The proposed spectrophotometric method for quantitative determination of acetylcysteine in pharmaceutical formulations was found to be simple, precise, accurate, linear, robust and rugged during validation. Further this method can be recommended for routine quantitative determination of the studied drugs in quality control laboratories

Використання 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону для спектрофотометричного визначення ацетилцистеїну в лікарських препаратах

The aim of research was the development and validation ofspectrophotometric method foracetylcysteine assay in pharmaceutical formulations.Тhe proposed method is based on the reaction with 2,3-dichloro-1,4-naphthoquinone and the formation of colored products that exhibit absorption maxima at 425 nm.IntroductionMany analytical methods have been published for acetylcysteine assay in pharmaceutical formulations as high-performance liquid chromatography (HPLC), fluorimetry and chemiluminescence. Some of these methods are time consuming or require expensive equipment. Other published methods suffer from lack of selectivity and sensitivity. Spectrophotometry is the most widely used technique in pharmaceutical analysis because it is simple, economic, and easily available to most quality control laboratories.In the present work, we propose a simple and accurate spectrophotometric method for acetylcysteine assay in pharmaceutical formulations.Materials and MethodsReagents: Reference standard acetylcysteinesubstance; 2,3-dichloro-1,4-naphthoquinone. All chemicals and solvents were of analytical grade.DMFA was used as a solvent.Pharmaceutical preparations:powder for oral solution «ACC 200» 200 mgseries number50026151 (Salutas Pharma CmbH, Germany); effervescent tablets  «Fluimucil» 600 mg (Zambon S.P.A., Italy) and «ACC LONG» 600 mg (Salutas Pharma CmbH, Germany) series numbers 321284 and DH2740; solution for injections «Fluimucil» 100 mg/ml (Zambon S.P.A., Italy)series number28002492.Solutions:Acetylcysteine stock solution (0,16%);DMFAsolution of 2,3-dichloro-1,4-naphthoquinone (4%).EquipmentAnalytical balance (ABT-120-5DM); UV-VIS spectrophotometer (Specord 200); water bath (MemmertWNB 7-45);quartz cells.ResultsAcetylcysteine was determined using a spectrophotometric method based on the reaction with 2,3-dichloro-1,4-naphthoquinone to form yellow colored reaction products with absorption maxima at 425 nm. The effect of reaction time and temperature was studied. It was found that the reaction requires heating at 95°С for 10 min.The proposed method is valid according to the validation requirements of Ukrainian Pharmacopeia. The following parameters were considered: range of application, linearity, accuracy, robustness, precision of the results.ConclusionThe proposed spectrophotometric method for quantitative determination of acetylcysteine in pharmaceutical formulations was found to be simple, precise, accurate, linear, robust and rugged during validation. Further this method can be recommended for routine quantitative determination of the studied drugs in quality control laboratories.Актуальной проблемой современного фармацевтического анализа является создание эффективных и экономичных методик количественного определения лекарственных веществ. Цель работы – разработка и валидация новой спектрофотометрической методики количественного определения ацетилцистеина в лекарственных формах. Установлено, что ацетилцистеин реагирует с 2,3-дихлор-1,4-нафтохиноном с образованием окрашенного продукта реакции с максимумом абсорбции при 425 нм. Предложенная методика отвечает требованиям Государственной фармакопеи Украины, предъявляемым к методикам количественного анализа лекарственных веществ. Результаты исследования показывают, что методика является высокочувствительной, точной, простой в выполнении и пригодной для использования в лабораториях Государственной инспекции по контролю качества лекарственных веществ, а также отделах технического контроля химико-фармацевтических предприятий.Актуальною проблемою сучасного фармацевтичного аналізу є створення ефективних та економічних методик кількісного визначення лікарських речовин. Мета роботи полягала в розробці та валідації нової спектрофотометричної методики кількісного визначення ацетилцистеїну в лікарських формах. Встановили, що ацетилцистеїн реагує з 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноном з утворенням забарвленого продукту реакції з максимумом абсорбції при 425 нм. Запропонована методика відповідає вимогам Державної фармакопеї України щодо методик кількісного аналізу лікарських речовин. Результати дослідження свідчать, що методика є високочутливою, точною, простою у виконанні та придатною для використання в лабораторіях Державної інспекції з контролю якості лікарських речовин, а також відділах технічного контролю хіміко-фармацевтичних підприємств