51 research outputs found

    Cинтез та біологічна активність азолілтіооцтових кислот

    Get PDF
    oai:ojs.journals.uran.ua:article/88983The review systematizes the published data concerning the methods of synthesis of azoles (imidazoles, oxazoles, thiazoles, pyrazoles, triazoles, and tetrazoles) functionalized by the carboxymethyl thiol fragment; the results of studies of the biological activity of this class of compounds have been also analysed. Today the main directions for the synthesis of azolylthioacetic acids and their derivatives are reactions of azoles that contain the thiol group with haloacetic acids and their derivatives, and the nucleophilic substitution of halogen in the haloazoles under the action of thioglycolic acid. Moreover, the addition of thioles to multiple bonds, activated with electron withdrawing groups has found its application together with formation of the azole cycle from heterofunctional systems that already contain the component of thioacetic acid. To obtain polyfunctional derivatives of azolylthioacetic acids the modification of azole functional groups that already contain the fragment of thioacetic acid is sometimes used. The summary of the published data gives strong reasons to assert that the derivatives of azolylthioacetic acids are characterized by diverse biological effects. For instance, they are characterized by the antioxidant, hypoglycemic, antitubercular, analgesic, antiviral, antimicrobial, and antifungal activity. The material analysed indicates that the search for new bioactive compounds among the azolylthioacetic acids is very promising.В обзоре систематизированы литературные данные по методам синтеза азолов (имидазола, оксазола, тиазола, пиразола, триазолов и тетразола), функционализированных карбоксиметилтиольным фрагментом, а также проанализированы результаты изучения биологической активности данного класса соединений. Основными направлениями синтеза азолилтиоуксусных кислот и их производных на сегодня являются реакции азолов, содержащих тиольную группу, с галогенуксусными кислотами и их производными, нуклеофильное замещение галогена в галогеназолах при воздействии тиогликолевой кислоты. Кроме того, нашли применение присоединения тиолов к кратным связям, активированным электроноакцепторными группировками, а также формирования азольного цикла с гетерофункциональными системами, которые уже содержат фрагмент тиоуксусной кислоты. Для получения полифункциональных производных азолилтиоуксусных кислот иногда используется вариант модификации функциональных групп азолов с уже имеющимся фрагментом тиоуксусной кислоты. Обобщение литературных данных дает все основания утверждать, что производным азолилтиоуксусных кислот свойственно разноплановое биологическое действие. В частности, для них характерна антиоксидантная, гипогликемическая, противотуберкулезная, анальгетическая, противовирусная, противомикробная и противогрибковая активность. Проанализированный материал свидетельствует о перспективности поиска новых биоактивных веществ в ряду азолилтиоуксусных кислот.В огляді систематизовані літературні дані щодо методів синтезу азолів (імідазолів, оксазолів, тіазолів, піразолів, триазолів та тетразолів), функціоналізованих карбоксиметилтіольним фрагментом, а також проаналізовані результати вивчення біологічної активності даного класу сполук. Основними напрямками синтезу азолілтіооцтових кислот та їх похідних на сьогодні є реакції азолів, що містять тіольну групу, із галогенооцтовими кислотами та їх похідними, нуклеофільне заміщення галогену в галогеноазолах при дії тіогліколевої кислоти. Окрім цього знайшли застосування приєднання тіолів до кратних зв’язків, активованих електроноакцепторними угрупованнями, а також формування азольного циклу з гетерофункціональних систем, які вже містять фрагмент тіооцтової кислоти. Для отримання поліфункціональних похідних азолілтіооцтових кислот іноді використовується варіант модифікації функціональних груп азолів із вже наявним фрагментом тіооцтової кислоти. Узагальнення літературних даних дає всі підстави стверджувати, що похідним азолілтіооцтових кислот властива різнопланова біологічна дія. Зокрема, для них характерна антиоксидантна, гіпоглікемічна, протитуберкульозна, аналгетична, противірусна, антимікробна та протигрибкова активність. Проаналізований матеріал засвідчує перспективність пошуку нових біоактивних речовин в ряду азолілтіооцтових кислот

    Мікробіологічне дослідження нового комбінованого препарату «Проплантмед» на основі фенольного гідрофобного препарату прополісу

    Get PDF
    Gastric and duodenal ulcer is one of the most widespread diseases in the world; therefore, creation and research of new effective and safe medicines are of great importance.Aim. To study the microbiological properties of the new combined drug “Proplantmed” based on propolis phenolic hydrophobic drug (PPHD).Materials and methods. The studies of microbiological purity of the drug were performed according to the State Pharmacopoeia of Ukraine (SPhU). The following growth media were used for testing: soybean casein digest medium (“HIMedia Laboratories Pvt. Ltd. India”), soybean casein digest agar (“HIMedia Laboratories Pvt. Ltd. India”), thioglycollate medium for sterility control (“HIMedia Laboratories Pvt. Ltd. India”) and Sabouraud dextrose agar (manufacturing country: India, (“HIMedia Laboratories Pvt. Ltd. India”)).Results. The experimental samples of the drug “Proplantmed” meet the requirements of the SPhU and “Microbiological Purity” test; this fact is an important quality indicator of the finished medicinal product.Conclusions. According to the results of the experiment conducted it has been found that level of microbiological purity of the granules proposed meets the requirements of the SPhU; this indicator is the quality guarantee of this drug.Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки является одним из самых распространенных заболеваний в мире, которое требует создания и исследования новых эффективных и безопасных лекарственных средств.Цель работы. Изучение микробиологических свойств нового комбинированного препарата на основе фенольного гидрофобного экстракта прополиса «Проплантмед».                                                                          Материалы и методы. Исследования на микробиологическую чистоту препарата осуществлены в соответствии с Государственной фармакопеей Украины. Для исследований использовали следующие питательные среды: соево-казеиновый бульон, («HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India»), соево-казеиновий агар («HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India»), тиогликолевую среду для контроля стерильности («HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India») и Сабуро-декстрозный агар (производство Индии, «HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India»).                                                                                            Результаты. Экспериментальные образцы лекарственного препарата «Проплантмед» соответствуют требованиям ГФУ и испытаниям «Микробиологическая чистота», и этот факт является важным показателем гарантии качества готового лекарственного препарата.                                  Выводы. По результатам проведенного эксперимента установлено, что уровень микробиологической чистоты предложенных гранул соответствует требованиям ГФУ, и этот показатель является гарантией качества данного препарата.Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки є одним з найпоширеніших захворювань у світі, що потребує створення та дослідження нових ефективних та безпечних лікарських засобів.Мета роботи. Вивчення мікробіологічних властивостей нового комбінованого препарату на основі фенольного гідрофобного препарату прополісу «Проплантмед».Матеріали та методи. Дослідження на мікробіологічну чистоту препарату здійснено відповідно до Державної фармакопеї України. Для досліджень використовували наступні поживні середовища: соєво-казеїновий бульйон, («HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India»), соєво-казеїновий агар («HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India»), тіогліколеве середовище для контролю стерильності («HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India») та Сабуро-декстрозний агар (Виробництво Індії, «HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India»).Результати. Експериментальні зразки лікарського препарату «Проплантмед» відповідають вимогам ДФУ та випробуванням «Мікробіологічна чистота», і цей факт є важливим показником гарантії якості готового лікарського засобу.Висновки. За результатами проведеного експерименту встановлено, що рівень мікробіологічної чистоти запропонованих гранул відповідає вимогам ДФУ, і цей показник є гарантією якості даного препарату

    Синтез і біологічна дія тіосемікарбазонів та (1,3-тіазол-2-іл)-гідразонів [(1-арил- 5-формілімідазол-4-іл)тіо]оцтових кислот

    Get PDF
    This research focuses on the synthesis of thiosemicarbazones [(1-aryl-5-formylimidazol-4-yl)thio]acetic acids and the study of some of their chemical transformations and biological activity. By condensation of [(1-aryl-5-formylimidazol-4-il)thio]acetic acids with thiosemicarbazide in boiling acetic acid the corresponding thiosemicarbazones have been obtained with high yields. They were used as effective N,S-binucleophiles in reactions of cyclocondensation with electrophilic reagents. In particular, heating of these thiosemicarbazones with monochloroacetic acid in the acetic acid medium results in formation of (1,3-thiazol-2-il)hydrazones [(1-aryl-5-formylimidazol-4-yl)thio]acetic acids. By the reaction of maleic anhydride with thiosemicarbazones of [(1-aryl-5-formylimidazol-4-il)thio]acetic acids in boiling dioxane 2-[(1H-imidazol-5-yl)methylenehydrazino)-4-oxo-1,3-thiazole-5-il]acetic acids have been synthesized. The compounds obtained show a moderate antioxidant effect. The maximum level of inhibition of free radical lipids oxidation in vitro is observed in final concentrations of 10-1M and is 31.94% compared to the control. The results of the bactericidal and fungicidal activity obtained show that the compounds studied are characterized by the moderate antimicrobial action: the minimal bacteriostatic and fungistatic concentrations are in the range of 62.5-2000 mcg/ml.Исследование посвящено синтезу тиосемикарбазонов [(1-арил-5-формилимидазол-4-ил)тио]уксусных кислот, изучению некоторых их химических превращений и биологической активности. Конденсацией [(1-арил-5-формилимидазол-4-ил)тио]уксусных кислот с тиосемикарбазидом в кипящей уксусной кислоте с высокими выходами получены соответствующие тиосемикарбазоны. Последние использованы как эффективные N,S-бинуклеофилы в реакциях циклоконденсации с электрофильными реагентами. В частности, их нагревание с монохлоруксусной кислотой в среде уксусной кислоты приводит к образованию (1,3-тиазол-2-ил)гидразонов [(1-арил-5-формилимидазол-4-ил)тио]уксусных кислот. Взаимодействием малеинового ангидрида с тиосемикарбазонами [(1-арил-5-формилимидазол-4-ил)тио]уксусных кислот в кипящем диоксане синтезированные 2-[(1Н-имидазол-5-ил)метиленгидразино)-4-оксо-1,3-тиазол-5-ил]уксусные кислоты. Полученные соединения проявляют умеренный антиоксидантный эффект. Максимальная степень торможения свободнорадикального окисления липидов in vitro отмечена в конечных концентрациях 10-1М и составляет 31,94% по сравнению с контролем. Полученные результаты бактерицидной и фунгицидной активности свидетельствуют о том, что исследуемые соединения характеризуются умеренным противомикробным действием: минимальная бактериостатическая и фунгистатическая концентрации находятся в диапазоне 62,5-2000 мкг/мл.Дослідження присвячено синтезу тіосемікарбазонів [(1-арил-5-формілімідазол-4-іл)тіо]оцтових кислот, вивченню деяких їх хімічних перетворень та біологічної активності. Конденсацією [(1-арил-5-формілімідазол-4-іл)тіо]оцтових кислот з тіосемікарбазидом у киплячій оцтовій кислоті з високими виходами отримані відповідні тіосемікарбазони. Останні використані як ефективні N,S-бінуклеофіли в реакціях циклоконденсації з електрофільними реагентами. Зокрема, їх нагрівання з монохлорооцтовою кислотою в середовищі оцтової кислоти приводить до утворення (1,3-тіазол-2-іл)гідразонів [(1-арил-5-формілімідазол-4-іл)тіо] оцтових кислот. Взаємодією малеїнового ангідриду з тіосемікарбазонами [(1-арил-5-формілімідазол-4-іл)тіо] оцтових кислот в киплячому діоксані синтезовані 2-[(1Н-імідазол-5-іл)метиленгідразино)-4-оксо-1,3-тіазол-5-іл]оцтові кислоти. Отримані сполуки виявляють помірний антиоксидантний ефект. Максимальний ступінь гальмування вільнорадикального окиснення ліпідів in vitro відзначено у кінцевих концентраціях 10-1М, який становить 31,94% у порівнянні з контролем. Отримані результати бактерицидної та фунгіцидної активності свідчать про те, що досліджувані сполуки характеризуються помірною антимікробною дією: мінімальна бактеріостатична та фунгістатична концентрації знаходяться в діапазоні 62,5-2000 мкг/мл

    Вплив ліпофлавону на фібринолітичну активність у здорових щурів при тривалому введенні

    Get PDF
    Topicality. The fibrinolysis system is closely connected to functional activity of the kidneys. That is why characteristic of fibrinolytic system of blood and other organism fluids is necessary for objective evaluation of kidneys condition, particularly in case of emergencies.Aim. To analyse influence of Lipoflavon on fibrinolytic activity in urine, blood plasma and kidney tissues in its dynamics in case of prolonged exposure of a physiologically normal organism to influence of this medicine.Materials and methods. The experimental study has been performed on albino laboratory rats. The research animals were divided into the following groups: 1 – control group, 2 – animals treated by Lipoflavon. The medicine was administered intra-abdominally at a dose of 370 mg/kg corresponding to 10 mg/kg of quercetin equivalent. The animals were killed at the 24-th hour, at the 48-th hour, at the 967-th hour and on the 7th day of the experiment. The materials under study were urine, blood plasma, blood serum and kidney homogenates. Tissue fibrinolysis in kidneys, urine and blood plasma was evaluated by means of determination of azofibrin lysis combined with evaluation of overall, nonenzymatic and rated enzymatic fibrinolytic activity.Results and discussion. The study performed showed that changes of fibrinolytic activity in organisms of rats were present after administration of Lipoflavon. After prolonged exposure stronger influence of Lipoflavon on fibrinolytic activity of rats in blood plasma and urine became apparent, while its influence in kidney tissues was less significant. It is to mention that the strongest effect of the drug was observed during the first hours of the experiment; it was gradually decreasing in the course of the following seven days.Conclusions. The quercetin preparation “Lipoflavon” increases fibrinolytic activity in organisms of healthy rats. The strongest influence was registered in blood plasma and urine.Система фибринолиза тесно связана с функциональной активностью почек. Поэтому характеристика фибринолитической системы крови и других жидкостей организма нужна для объективного определения состояния почек, особенно в экстремальных ситуациях.                                                Цель работы. Изучить влияние липофлавона на фибринолитическую активность в моче, плазме крови и ткани почек в динамике при длительном использовании этого препарата в условиях физиологической нормы.          Материалы и методы. Экспериментальные исследования проводились на белых крысах. Подопытные животные были разделены на следующие группы: 1 – контроль, 2 – животные, которые получали липофлавон. Препарат вводили внутрибрюшинно в дозе 370 мг/кг, что соответствует 10 мг/кг в пересчете на кверцетин. Декапитацию животных проводили на 24 ч, 48 ч, 96 ч и 7 сутки эксперимента. Материалами исследования были моча, плазма крови, сыворотка крови, гомогенаты почек. Тканевый фибринолиз в почках, моче и плазме крови оценивали путем определения лизиса азофибрина с оценкой суммарной, неферментативной и расчетной ферментативной фибринолитической активности.                                    Результаты и их обсуждение. Проведенные исследования показали, что после применения липофлавона наблюдались изменения фибринолитической активности в организме у крыс. При длительном введении сильное влияние на фибринолитическую активность у крыс проявлял липофлавон в плазме крови и моче с меньшим влиянием на ткани почек. При этом следует отметить, что действие препарата было более выраженным в первые часы эксперимента и постепенно уменьшалось к седьмым суткам.                                                                                        Выводы. Препарат кверцетина – липофлавон усиливает фибринолитическую активность у здоровых крыс. Больше всего влияние препарата наблюдается в моче и плазме крови.Система фібринолізу тісно пов’язана з функціональною активністю нирок. Тому характеристика фібринолітичної системи крові та інших рідин організму потрібна для об’єктивного визначення стану нирок, особливо в екстремальних ситуаціях.Мета роботи. Вивчити вплив ліпофлавону на фібринолітичну активність у сечі, плазмі крові та тканині нирок у динаміці при тривалому використанні цього препарату за умов фізіологічної норми.Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проводилися на білих щурах. Піддослідні тварини були розподілені на такі групи: 1 – контроль, 2 – тварини, які отримували ліпофлавон. Препарат вводили внутрішньоочеревинно в дозі 370 мг/кг, що відповідає 10 мг/кг в перерахунку на кверцетин. Декапітацію тварин проводили на 24 год, 48 год, 96 год та 7 добу експерименту. Матеріалами дослідження були сеча, плазма крові, сироватка крові, гомогенати нирок. Тканинний фібриноліз у нирках, сечі та плазмі крові оцінювали шляхом визначення лізису азофібрину з оцінкою сумарної, неферментативної і розрахункової ферментативної фібринолітичної активності.Результати та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що після застосування ліпофлавону спостерігалися зміни фібринолітичної активності в організмі щурів. При тривалому введенні сильніший вплив на фібринолітичну активність у щурів виявляв ліпофлавон у плазмі крові та сечі з меншим впливом на тканини нирок. При цьому слід відмітити, що дія препарату була більш вираженою в перші години експерименту та поступово зменшувалася до сьомої доби.Висновки. Препарат кверцетину ліпофлавон підсилює фібринолітичну активність у здорових щурів. Більш за все вплив препарату спостерігається у сечі та плазмі крові

    Стойкость: когнитивный и психосоциальный феномены

    Full text link
    Original manuscript received October 31, 2020. Revised manuscript accepted November 15, 2020. First published online February 08, 2021.Resilient individuals may be identified as those who are firmly grounded in today, who have benefited from yesterday, and who have the capacity of seeing themselves in tomorrow. Therefore, it is important to understand the underlying dynamics that allow these people to be resilient. The nature-nurture concept contributes to an individual’s resilience. Via neuroscience research it is becoming abundantly clear that nature is the stronger factor. The contribution of nurture, however, must also be considered. What does nurture contribute to the individual and/or the environment? Does proper caretaking of the individual and the environment increase resilience, or does resilience merely depend upon the neuroscience of genetics? This article will explore the multifaceted concept of resilience.Стойкий индивид — это тот, кто крепко стоит на ногах сегодня, использует то, что было вчера, и способен представить себя в завтрашнем дне. Поэтому необходимо определить факторы, которые позволяют людям быть стойкими. Для понимания стойкости индивида важна концепция взаимосвязи наследственности и воспитания. Исследования в области нейронаук доказывают большую роль наследственности, но нельзя не учитывать и вклад воспитания. Каков вклад воспитания в индивида и/или его окружение? Усиливают ли устойчивость хороший уход и благоприятная среда или она зависит только от нейрогенетики? В статье обсуждается многоаспектность понятия «устойчивость»

    ОГЛЯД ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ АНТИАНЕМІЧНИХ ПРЕПАРТІВ В УКРАЇНІ

    Get PDF
    The aim of the work: analysis of the domestic pharmaceutical market of medicines for the treatment of anemia, taking into account all forms of production and manufacturers. Materials and methods. The study of the assortment of antianemic agents was conducted in accordance with the State Register of Medicines of Ukraine and the classification of ATC using mathematical-statistical, system-analytical and comparative methods of analysis. Results and discussion. The study shows that 76 names of antianemic drugs are registered on the pharmaceutical market of Ukraine, 39,47 % of which are iron-containing drugs. The origin of antianemic agents was also assessed, as it is important where the holder of the product license for the medicine is based. The ratio of domestic and foreign origin of antianemic drugs is 46 % and 54 % with a predominance of foreign suppliers. Antianemic drugs are supplied to the Ukrainian pharmaceutical market from 13 different countries. Conclusions. The analysis of registered antianemic drugs showed that the range is dominated by monocomponent drugs (84,21%) and there is a shortage of combined drugs. This indicates the feasibility of expanding the range of combined drugs to optimize the pharmacotherapy of patients with anemia.Мета роботи: аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку лікарських засобів для лікування анемій з урахуванням усіх форм випуску та виробників. Матеріали та методи. Вивчення асортименту антианемічних препаратів проведено згідно з Державним реєстром лікарських засобів України та класифікацією АТС з використанням математико-статистичного, системно-аналітичного та порівняльного методів аналізу. Результати й обговорення. Встановлено, що на фармацевтичному ринку України зареєстровано 76 найменувань антианемічних засобів, з яких 39,47 % складають препарати заліза. За результатами досліджень країн-виробників антианемічних препаратів визначено співвідношення лікарських засобів вітчизняного та закордонного виробництва, яке становить 46 % та 54 %, спостерігається домінування закордонних постачальників. Постачаються антианемічні засоби на український фармацевтичний ринок з 13 країн світу. Висновки. Аналіз зареєстрованих антианемічних засобів показав, що за складом основну частину асортименту формують монокомпонентні препарати (84,21 %), спостерігається дефіцит комбінованих лікарських засобів, що свідчить про доцільність розширення номенклатури комбінованих засобів з метою оптимізації фармакотерапії пацієнтів з анемією
    corecore