New palynological data for Toarcian (Lower Jurassic) deep-marine sandstones of the Western Caucasus, southwestern Russia

Information on Jurassic palynomorphs from the Greater Caucasus is potentially of great importance, but its availability to the international research community is severely limited. New palynological data for Toarcian deposits of the Western Caucasus are recorded in the present paper. Particularly, dinoflagellate cysts are described for the first time from the Bagovskaja Formation; palynomorphs are found in sandstone levels within this unit. The most representative assemblage includes pollen (with predominant bisaccate pollen), spores (Cyathidites being commonest), and dinoflagellate cysts amongst which the predominant taxon is Nannoceratopsis spiculata. The dinocyst assemblage implies a late Toarcian age for the upper part of the Bagovskaja Formation. On the basis of these new palynostratigraphical results, the range of the formation is extended; previously, only the lower part had been dated on ammonite evidence

РезультатИ моніторингУ якостІ питниХ воД фасованиХ І доочищениХ З пунктіВ розливУ зА санітарно-хімічнИмИ показнИкамИ

Метою дослідження було провести гігієнічну оцінку якості питних вод фасованих та з пунктів розливу для визначення санітарно-хімічних показників, що не відповідають гігієнічним вимогам, та чинників їх невідповідності з метою подальшої розробки профілактичних заходів. При проведенні досліджень використані методи: cанітарно-хімічні, експертної оцінки, гігієнічного моніторингу. Виявлено, що 57 % проб питних вод з пунктів розливу та фасованих після безпосереднього встановлення обладнання або їх тривалого виробництва не відповідали гігієнічним вимогам. Кожна друга проба питної води після додаткового очищення водопровідних питних вод, в першу чергу, поверхневих джерел питного водопостачання, не відповідала гігієнічним вимогам щодо вмісту тригалогенметанів (ТГМ). Найпоширеніший метод зворотного осмосу не спроможний забезпечити вилучення з води ТГМ більше ніж на 40–60 %, що не враховується виробниками доочищених питних вод. Серед 33 вод доочищених водопровідних та 38 з підземних джерел, якість яких не відповідала гігієнічним вимогам, майже 33 % та 24 % відповідно (фактично суттєво більше) мали сухий залишок менше 100 мг/л. За частотою відхилення від гігієнічних нормативів показники якості питних вод можливо розташувати у наступний ряд: хлороформ та інші ТГМ > сухий залишок > перманганатна окиснюваність > забарвленість > амоній та нітрати > феноли > водневий показник, кремній, натрій, хлориди, йод (для питних вод, що виготовляються з водопровідних); кремній > сухий залишок > забарвленість > нітрати > лужність, марганець, водневий показник, загальна жорсткість, каламутність > загальне залізо > фтор, перманганатна окиснюваність, нітрити (для питних вод з підземних джерел). До невідповідної якості питної води приводе відсутність професійного підбору водоочисного обладнання (порушення чинних нормативних вимог щодо проведення попередніх лабораторних досліджень вихідної води, вибору раціональної схеми, технології водопідготовки) та держаного нагляду за їх якіст

ГігієнічнА оцінкА якостІ водопровідниХ питниХ воД зА санітарно-хімічнИмИ показнИкамИ У маловодниХ регіонаХ УкраїнИ

Метою дослідження було гігієнічну оцінку якості водопровідних питних вод України за санітарно-хімічними показниками у регіонах, де використовуються питні води некондиційні підземні або великих водоводів. При проведенні досліджень використані методи: cанітарно-хімічні, гігієнічного моніторингу, математичної статистики. Встановлено, що для забезпечення маловодних регіонів України водопровідною питною водою використовують підземні води або комбіноване водопостачання (воду великих водоводів і місцевих джерел). У ряді областей України вода централізованого питного водопостачання з підземних джерел має некондиційну якість, що обумовлено наступними показниками: нітрати, фтор, сухий залишок, загальна жорсткість, хлориди, сульфати, залізо, марганець. Зазначені показники перевищують гігієнічні нормативи у 2-4,6 разів. Кількість показників у підземній воді, рівні вмісту яких не відповідають чинним гігієнічним вимогам, може варіювати від 1-2 до 6-8 та у середньому становити 5. При використанні комбінованого водопостачання у питній воді КП «Бердянськводоканал» виявлено максимальний вміст: нікелю – 10ГДК, селену – 5ГДК, перманганатної окиснюваності – 1,2ГДК (через забруднення води перед транспортуванням по великому водоводу), сухого залишку – 3,5ГДК, загальної жорсткості – 3,9ГДК, сульфатів – 7,8ГДК, забарвленості – 2ГДК, перманганатної окиснюваності – 1,4ГДК (через забруднення води місцевого поверхневого вододжерела). Підтверджено доцільність впровадження мембранних технологій для очищення водопровідної питної води. З метою розв'язання кризи у сфері питного водопостачання з урахуванням європейського законодавства слід: удосконалити національне водне законодавство щодо захисту водних об'єктів від забруднення та оцінки якості питних вод, а також впровадити ефективні сучасні технології водопідготовки та оснастити вимірювальні лабораторі

New palynological data for Toarcian (Lower Jurassic) deep-marine sandstones of the Western Caucasus, southwestern Russia

Information on Jurassic palynomorphs from the Greater Caucasus is potentially of great importance, but its availability to the international research community is severely limited. New palynological data for Toarcian deposits of the Western Caucasus are recorded in the present paper. Particularly, dinoflagellate cysts are described for the first time from the Bagovskaja Formation; palynomorphs are found in sandstone levels within this unit. The most representative assemblage includes pollen (with predominant bisaccate pollen), spores (Cyathidites being commonest), and dinoflagellate cysts amongst which the predominant taxon is Nannoceratopsis spiculata. The dinocyst assemblage implies a late Toarcian age for the upper part of the Bagovskaja Formation. On the basis of these new palynostratigraphical results, the range of the formation is extended; previously, only the lower part had been dated on ammonite evidence

Evaluation of medication safety in the discharge medication of 509 surgical inpatients using electronic prescription support software and an extended operational interaction classification

PURPOSE: Our aim was to study drug interactions and dose adjustments in patients with renal impairment in the discharge medication of surgical inpatients and to evaluate the strengths and limitations of clinical decision support software (CDSS) for this task. METHODS: This was a cross-sectional study involving 509 surgical patients of a primary care hospital. We developed a customized interface for the CDSS MediQ, which we used for automated retrospective identification of drug interactions in the patients' discharge medication. The clinical relevance of the interactions was evaluated based on the Zurich Interaction System (ZHIAS) that incorporates the operational classification of drug interactions (ORCA). Prescriptions were further analyzed for recommended dose adjustments in patients with a glomerular filtration rate <60 ml/min. RESULTS: For the total of 2,729 prescriptions written for the 509 patients enrolled in the study, MediQ generated 2,558 interaction alerts and 1,849 comments. Among these were ten "high danger" and 551 "average danger" alerts that we reclassified according to ORCA criteria. This reclassification resulted in ten contraindicated combinations, 77 provisionally contraindicated combinations, and 310 with a conditional and 164 with a minimal risk of adverse outcomes. The ZHIAS classification also provides categorical information on expected adverse outcomes and management recommendations, which are presented in detail. We identified 56 prescriptions without a recommended dose adjustment for impaired renal function. CONCLUSIONS: CDSS identified a large number of drug interactions in surgical discharge medication, but according to ZHIAS criteria only a minor fraction of these appeared to involve a substantial risk to the patient. CDSS should therefore aim at reducing over-alerting and improve usability in order to become more efficacious in terms of the prevention of adverse drug events in clinical practice

Paleogeography as geological heritage: developing geosite classification

Geological heritage sites (geosites) are sites that contain information about the state and the dynamics of the Earth. Paleogeographical (paleoenvironmental) geosites preserve paleoenvironments, paleoecosystems, and other relevant phenomena. However, the value of these sites can only be fully understood through professional interpretation of the observed features. Description of paleogeographical geosites in terms of the paleospace and the geologic time they encompass is challenging, partially because of many uncertainties in the interpretations of a given geosite and in the paleogeographical, paleobiogeographical, and stratigraphical nomenclature. These geosites can be classified on the basis of facies, paleoecosystems, ichnological value, taphonomic patterns, major events and catastrophes, and geoarcheological potential that they exhibit. Some geosites comprise several subtypes, and some are especially important for construction of paleogeographical maps. Moreover, the paleogeographical geosite type always associates with other types of geosites (20 in total). These combinations form complex geosites that contribute to geodiversity. If information about the Earth's past is especially valuable for a given complex geosite, then the paleogeographical type is dominant