Остеопротегерін як можливий маркер діабетасоційованого остеоартриту

Patients with type 1 diabetes have a higher incidence of osteoarthritis and early manifestation than in the general population. The role of insulin deficiency and hyperglycaemia in the initiation of the destructive process has been proven, but the processes of local and systemic regulation of the balance between anabolic and catabolic processes in the joint and their role in the development of diabetes-associated osteoarthritis remain poorly understood.The aim: to study the role of osteoprotegerin (soluble receptor for tumour necrosis factor - alpha) in the development and progression of diabetes-associated osteoarthritis and its relationship with major metabolic parameters in patients with diabetes mellitus.Materials and methods. 40 patients with type 1 diabetes (17 men and 23 women) were examined, the mean age of the patients was 38.0±2.0 years, the duration of the diabetes was 18.3±1.9 years, the average level of НВА1с was 8.6±0.3 % and 49 patients with type 2 diabetes mellitus (23 men and 26 women), mean age of patients 61.7±1.3 years, duration of diabetes 12.1±1.1 years, mean level HBa1c 7.6±0.1 %. Arthropathy was established in 70.0±7.3 % patients with type 1 diabetes, in 69.4±6.6 % in patients with type 2 diabetes. By sex and type of diabetes, the proportions of patients with and without arthropathy were not statistically different (p> 0.05). The serum content of osteoprotegerin was determined by ELISA using a kit of reagents from Diaclone (France) and enzyme-linked analyser Stat fax 3200 (USA).Results. In patients with arthropathy, a significant increase in osteoprotegerin levels was found. The risk of developing arthropathy in patients with type 1 diabetes with an increased levels of osteoprotegerin is 2.3 times higher than at the normal level (relative risk (RR)=2.33; confidence interval (CI 1.42–3.82; p<0.001), in patients with diabetes 2 type – in 1.55 times (RR=1.55; CI 1.16–1.91). Significant differences in the mean osteoprotegerin level were found for groups absent/present arthropathy. A direct correlation between osteoprotegerin and age was found (p<0.01), diabetes mellitus duration (p <0.05); creatinine level (p<0.05), and an inverse correlation was found with glomerular filtration rate (p<0.05). In the absence of arthropathy, osteoprotegerin and fasting glucose were directly correlated in the type 1 diabetes group (p<0.05). Increased osteoprotegerin levels have been shown to be more common in male patients with longer duration of diabetes. In these patients, no renal lesions were detected, but arthropathy was present as a complication of the underlying disease against the background of an increase in HBA1c.Conclusions. Diabetes-associated osteoarthritis occurs on the background of increased serum osteoprotegerin levels. An increase in the level of osteoprotegerin with an increase in the stage of osteoarthritis was established, so that its level reflects the severity of osteoarthritis. Osteoprotegerin established a direct relationship with the level of creatinine and negatively associated with glomerular filtration rate, i.e. the development and progression of osteoarthritis progression takes place against the background of other vascular complications of diabetes, in particular diabetic nephropathy. An increase in osteoprotegerin is more typical for male patients and depends on the duration of diabetesУ больных сахарным диабетом отмечается более высокая частота развития остеоартрита и более ранняя манифестация, чем в общей популяции. Доказана роль дефицита инсулина и гипергликемии в инициации разрушительного процесса, однако остается малоизученными процессы местной и системной регуляции баланса между анаболическими и катаболическими процессами в суставе и их роль в развитии диабетассоциированного остеоартрита.Цель: исследовать роль остеопротегерина (растворимого рецептора к фактора некроза опухоли - альфа) в развитии и прогрессировании диабетассоциированного остеоартрита и взаимосвязь данного показателя с основными метаболическими показателями у больных сахарным диабетом.Материалы и методы. Обследовано 40 пациентов с сахарным диабетом 1 типа (17 мужчин и 23 женщины), средний возраст больных 38,0±2,0 года, длительность сахарного диабета 18,3±1,9 лет, средний уровень НвА1с 8,6±0,3 % и 49 пациентов с сахарным диабетом 2 типа (23 мужчин и 26 женщины), средний возраст больных 61,7±1,33 года, длительность сахарного диабета 12,1±1,1 лет, средний уровень НвА1с 7,6±0,1 %. В группе пациентов с сахарным диабетом 1 типа артропатия обнаружена у 70,0±7,3 % больных, в группе пациентов с сахарным диабетом 2 типа - у 69,4±6,6 %. По полу и типу сахарного диабета доли пациентов с наличием / отсутствием артропатии статистически не отличаются (p>0,05). Определяли содержание остеопротегерина в сыворотке крови иммуноферментным методом (ELISA) с помощью набора реагентов фирмы «Diaclone» (Франция) и планшетного иммуноферментного анализатора Stat fax 3200 (США).Результаты. У больных с артропатией выявлено достоверное повышение уровня остеопротегерина. Риск развития артропатии у пациентов с сахарным диабетом 1 типа при повышенном уровне остеопротегерина достоверно выше, чем при нормальном уровне (ОР=2,33; ДИ 1,42-3,82 – p <0,001), у пациентов с сахарным диабетом 2 типа - в 1,55 раз (ОР = 1,55; ДИ 1,16-1,91). Установлены достоверные (p <0,001) различия среднего уровня остеопротегерина в зависимости от стадии артропатии. Установлена прямая корреляционная связь показателя «остеопротегерин» с показателями «возраст» (p <0,01), «длительность сахарного диабета» (p <0,05); «креатинин» (p <0,05), а также выявлена обратная корреляционная связь с показателем «скорость клубочковой фильтрации» (p <0,05). При отсутствии артропатии в группе пациентов с сахарным диабетом 1 типа установлена прямая связь показателей «остеопротегерин» и «глюкоза натощак» (p <0,05). Показано, что повышение уровня остеопротегерина более характерно для пациентов мужского пола с более длительным течением сахарного диабета. У этих пациентов не выявлено поражение почек, но определяется артропатия в качестве осложнения основного заболевания на фоне повышения показателя НвА1с.Выводы. Диабетассоциированный остеоартрит протекает на фоне повышения уровня остеопротегерина в сыворотке крови, установлено повышение уровня остеопротегерина с повышением стадии остеоартрита, таким образом его уровень отражает тяжесть остеоартрита. Установлена прямая связь остеопротегерина с уровнем креатинина и обратная со скоростью клубочковой фильтрации, то есть развитие и прогрессирование остеоартрита протекает на фоне прогрессирования других сосудистых осложнений сахарного диабета, в частности диабетической нефропатии. Повышение остеопротегерина более характерно для пациентов мужского пола и зависит от длительности сахарного диабетаУ хворих на цукровий діабет відзначається більш висока частота розвитку остеоартриту і рання маніфестація, ніж в загальній популяції. Доведена роль дефіциту інсуліну та гіперглікемії в ініціації руйнівного процесу, проте залишається маловивченими процеси місцевої та системної регуляції балансу між анаболічними і катаболічними процесами в суглобі та їх роль в розвитку діабетасоційованого остеоартриту.Мета: дослідити роль остеопротегеріну (розчинного рецептора до ФНП фактора некрозу пухлин – альфа) в розвитку та прогресуванні діабетасоційованого остеоартриту та взаємозв’язок його цього показника з основними метаболічними показниками у хворих на цукровий діабет.Матеріали і методи. Обстежено 40 пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу (17 чоловіків та 23 жінки), середній вік хворих 38,0±2,0 роки, тривалість цукрового діабету 18,3±1,9 років, середній рівень НвА1с 8,6±0,3 % та 49 пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (23 чоловіків та 26 жінки), середній вік хворих 61,7±1,3 роки, тривалість цукрового діабету 12,1±1,1 років, середній рівень НвА1с 7,6±0,1 %. У групі пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу артропатія виявлена у 70,0±7,3 % хворих, у групі пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу – у 69,4±6,6 %. За статтю та типом цукрового діабету частки пацієнтів з наявністю/відсутністю артропатії статистично не відрізняються (p > 0,05). Визначали вміст остеопротегеріну у сироватці крові імуноферментним методом (ELISA) за допомогою набору реагентів фірми «Diaclone» (Франція) та планшетного імуноферментного аналізатора Stat fax 3200 (США).Результати. У хворих з артропатією виявлено вірогідне підвищення рівня остеопротегеріну. Ризик розвитку артропатії у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу при підвищеному рівні остеопротегеріну в 2,3 рази вищий, ніж при нормальному рівні (ВР=2,33; ДІ 1,42-3,82; p < 0,001), у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу - в 1,55 разів (ВР=1,55; ДІ 1,16-1,91). Встановлено достовірні (p < 0,001) відмінності середнього рівня остеопротегеріну в залежності від стадії артропатії. Встановлено прямий кореляційний зв'язок показника «остеопротегерін» з показниками «вік» (p < 0,01), «тривалість цукрового діабету» (p < 0,05); «креатинін» (p < 0,05), а також виявлено обернений кореляційний зв’язок з показником «швидкість клубочкової фільтрації» (p < 0,05). При відсутності артропатії у групі пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу встановлено прямий зв’язок показників «остеопротегерін» та «глюкоза натще» (r= 0,61; p < 0,05). Показано, що підвищення рівня остеопротегеріну більш характерне для пацієнтів чоловічої статі з тривалішим перебігом цукрового діабету. У цих пацієнтів не виявлено ураження нирок, але наявна артропатія у якості ускладнення основного захворювання на тлі підвищення показника НвА1с.Висновки. Діабетасоційований остеоартрит протікає на тлі підвищення рівня остеопротегеріну в сироватці крові, встановлено зростання рівня остеопротегеріну із підвищенням стадії остеоартриту, таким чином його рівень відображає тяжкість остеоартриту. Встановлено прямий зв'язок остеопротегеріну з рівнем креатиніну та обернений з швидкістю клубочкової фільтрації, тобто розвиток та прогресування остеоартриту протікає на тлі прогресування інших судинних ускладнень цукрового діабету, зокрема діабетичної нефропатії; підвищення остеопротегеріну більш характерне для пацієнтів чоловічої статі та залежить від тривалості цукрового діабет

Albiglutide and cardiovascular outcomes in patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease (Harmony Outcomes): a double-blind, randomised placebo-controlled trial

Background: Glucagon-like peptide 1 receptor agonists differ in chemical structure, duration of action, and in their effects on clinical outcomes. The cardiovascular effects of once-weekly albiglutide in type 2 diabetes are unknown. We aimed to determine the safety and efficacy of albiglutide in preventing cardiovascular death, myocardial infarction, or stroke. Methods: We did a double-blind, randomised, placebo-controlled trial in 610 sites across 28 countries. We randomly assigned patients aged 40 years and older with type 2 diabetes and cardiovascular disease (at a 1:1 ratio) to groups that either received a subcutaneous injection of albiglutide (30–50 mg, based on glycaemic response and tolerability) or of a matched volume of placebo once a week, in addition to their standard care. Investigators used an interactive voice or web response system to obtain treatment assignment, and patients and all study investigators were masked to their treatment allocation. We hypothesised that albiglutide would be non-inferior to placebo for the primary outcome of the first occurrence of cardiovascular death, myocardial infarction, or stroke, which was assessed in the intention-to-treat population. If non-inferiority was confirmed by an upper limit of the 95% CI for a hazard ratio of less than 1·30, closed testing for superiority was prespecified. This study is registered with ClinicalTrials.gov, number NCT02465515. Findings: Patients were screened between July 1, 2015, and Nov 24, 2016. 10 793 patients were screened and 9463 participants were enrolled and randomly assigned to groups: 4731 patients were assigned to receive albiglutide and 4732 patients to receive placebo. On Nov 8, 2017, it was determined that 611 primary endpoints and a median follow-up of at least 1·5 years had accrued, and participants returned for a final visit and discontinuation from study treatment; the last patient visit was on March 12, 2018. These 9463 patients, the intention-to-treat population, were evaluated for a median duration of 1·6 years and were assessed for the primary outcome. The primary composite outcome occurred in 338 (7%) of 4731 patients at an incidence rate of 4·6 events per 100 person-years in the albiglutide group and in 428 (9%) of 4732 patients at an incidence rate of 5·9 events per 100 person-years in the placebo group (hazard ratio 0·78, 95% CI 0·68–0·90), which indicated that albiglutide was superior to placebo (p<0·0001 for non-inferiority; p=0·0006 for superiority). The incidence of acute pancreatitis (ten patients in the albiglutide group and seven patients in the placebo group), pancreatic cancer (six patients in the albiglutide group and five patients in the placebo group), medullary thyroid carcinoma (zero patients in both groups), and other serious adverse events did not differ between the two groups. There were three (<1%) deaths in the placebo group that were assessed by investigators, who were masked to study drug assignment, to be treatment-related and two (<1%) deaths in the albiglutide group. Interpretation: In patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease, albiglutide was superior to placebo with respect to major adverse cardiovascular events. Evidence-based glucagon-like peptide 1 receptor agonists should therefore be considered as part of a comprehensive strategy to reduce the risk of cardiovascular events in patients with type 2 diabetes. Funding: GlaxoSmithKline

Радіонуклідна діагностика ураження суглобів у хворих на цукровий діабет

There are very few convincing effective ways of early diagnosis of joint lesions today. Radiological changes in the early stages of the disease are absent, other laboratory tests are not specific and do not always correlate with the activity of the inflammatory process.The aim of work was to study with the help of radionuclide method the state of arterial and venous blood flow, the presence of inflammatory processes in the knee and ankle joints in patients with type 1 and 2 diabetes mellіtus.Materials and methods. 152 patients with diabetes were examined. Depending on the type of diabetes, patients were divided into two groups - 58 patients were with type 1 diabetes (19 men and 39 women), with type 2 diabetes - 94 patients (19 men and 51 women). The mean age of patients in the type 1 diabetes mellіtus was 42.3 ± 1.8 years, the duration of diabetes mellіtus was 21.1 ± 1.3 years. In the group of type 2 diabetes mellіtus, the average age of patients was 61.3 ± 1.0 years, the duration of diabetes mellіtus was 13.1 ± 0.9 years. Among the examined patients with type 1 diabetes mellіtus, arthropathy was diagnosed in 34 (58.6 %), the control group was patients without joint damage -24 (41.4 %). In patients with type 2 diabetes mellіtus arthropathy was found in 68 (72.3 %) subjects, joint pathology was not in 26 (27.7 %) patients. The method of radionuclide diagnostics of the lower extremities consisted of two methods: radionuclide angiography and radionuclide scintigraphy.Results. At carrying out radionuclide researches of hemodynamіcs at patients with a diabetes mellіtus 1 type with arthropathies in comparison with patients without defeat of joints there are no changes of a blood-groove in vessels of large and average calibre and also arterioles and capillaries of lower extremities in the presence of the expressed venous outflow disturbances. For patients with type 2 diabetes mellіtus with arthropathies, a significant slowing of blood flow velocity in large and medіum-sіzed vessels, as well as arterioles and capillaries was found, which is accompanied by impaired venous outflow.Conclusions. The applied method of radionuclide diagnostics to assess the state of blood flow and the presence of dіabetes-assocіated arthropathy of the knee and ankle joints with a single injection of radiopharmaceutical is one of the most informative methods of early diagnosis of this pathology, and disorders of venous outflow may be a differential criterion for dіabetes-assocіated arthropathy in patients with type 1 and type 2 diabetesУбедительных эффективных способов ранней диагностики поражений суставов на сегодняшний день крайне мало. Рентгенологические изменения на ранних стадиях болезни отсутствуют, другие лабораторные тесты не специфичны и не всегда коррелируют с активностью воспалительного процесса.Целью работы было изучение с помощью радионуклидного метода состояния артериального и венозного кровотока, наличия воспалительных процессов в области коленных и голеностопных суставах у больных сахарным диабетом 1 и 2 типа.Материалы и методы. Обследовано 152 больных сахарным диабетом. В зависимости от типа сахарного диабета больные были разделены на две группы- 58 пациентов были с сахарным диабетом 1 типа (19 мужчин и 39 женщин), с сахарным диабетом 2 типа - 94 пациента (19 мужчин и 51 женщина). Средний возраст больных в группе с сахарным диабетом 1 типа составил 42,3 ± 1,8 года, длительность сахарного диабета - 21,1 ± 1,3 года. В группе сахарным диабетом 2 типа, средний возраст больных составил 61,3 ± 1,0 года, длительность сахарного диабета - 13,1 ± 0,9 лет. Среди обследованных больных сахарным диабетом 1 типа артропатия была диагностирована у 34 (58,6 %), контрольной группой служили пациенты без поражения суставов -24 (41,4 %). У больных сахарным диабетом 2 типа артропатия выявлена у 68 (72,3 %) обследованных, патологии суставов не было у 26 (27,7 %) больных. Метод радионуклидной диагностики нижних конечностей состоял из двух методик: радионуклидной ангиографии и радионуклидной сцинтиграфии.Результаты. При проведении радионуклидных исследований гемодинамики у больных сахарным диабетом 1 типа с артропатией по сравнению с больными без поражения суставов отсутствуют изменения кровотока в сосудах большого и среднего калибра, а также в артериолах и капиллярах нижних конечностей при наличии выраженных нарушений венозного оттока. Для больных сахарным диабетом 2 типа с артропатией выявлено значительное замедление скорости кровотока в сосудах большого и среднего калибра, а также артериолах и капиллярах, что сопровождается нарушением венозного оттока.Выводы. Примененный метод радионуклидной диагностики оценки состояния кровотока и наличия диабет-ассоциированной артропатии коленных и голеностопных суставов при однократном введении радиофармпрепарата является одним из наиболее информативных методов ранней диагностики данной патологии, а нарушение венозного оттока при неизменном артериальном кровотоке у больных сахарным диабетом 1-го типа может быть дифференциальным критерием диабет-ассоциированной артропатии у больных сахарным диабетом 1 и 2 типаПереконливих ефективних способів ранньої діагностики уражень суглобів на сьогодні вкрай мало. Рентгенологічні зміни на ранніх стадіях хвороби відсутні, інші лабораторні тести не специфічні і не завжди корелюють з активністю запального процесу.Метою роботи було вивчення за допомогою радіонуклідного методу стану артеріального та венозного кровотоку, наявності запальних процесів в області колінних та гомілковоступневих суглобах у хворих на цукровий діабет 1 та 2 типу.Матеріали та методи. Обстежено 152 хворих на цукровий діабет. В залежності від типу цукрового діабету хворі були розподілені на дві групи - 58 пацієнтів були з цукровим діабетом 1 типу (19 чоловіків та 39 жінок), з цукровим діабетом 2 типу – 94 пацієнти (19 чоловіків та 51 жінка). Середній вік хворих в групі з цукровим діабетом 1 типу становив 42,3±1,8 роки, тривалість цукрового діабету – 21,1±1,3 роки. В групі з цукровим діабетом 2 типу, середній вік хворих становив 61,3±1,0 роки, тривалість цукрового діабету – 13,1±0,9 років. Серед обстежених хворих на цукровий діабет 1 типу артропатія була діагностована у 34 (58,6 %), контрольною групою слугували пацієнти без ураження суглобів - 24 (41,4 %). У хворих на цукровий діабет 2 типу артропатію виявлено у 68 (72,3 %) обстежених, патології суглобів не було у 26 (27,7 %) хворих. Метод радіонуклідної діагностики нижніх кінцівок складався з двох методик: радіонуклідної ангіографії та радіонуклідної сцинтиграфії.Результати. При проведенні радіонуклідних досліджень гемодинаміки у хворих на цукровий діабет 1 типу з артропатіями в порівнянні з хворими без ураження суглобів відсутні зміни кровотоку в судинах великого і середнього калібру, а також артеріолах і капілярах нижніх кінцівок при наявності виражених порушень венозного відтоку. Для хворих на цукровий діабет 2 типу із артропатіями виявлено значне уповільнення швидкості кровотоку в судинах великого і середнього калібру, а також артеріолах і капілярах, що супроводжується порушенням венозного відтоку.Висновки. Застосований метод радіонуклідної діагностики оцінки стану кровотоку та наявності діабет-асоційованої артропатії колінних та гомілково-ступневих суглобів при одноразовому введенні радіофармпрепарату є одним із найінформативніших методів ранньої діагностики зазначеної патології, а порушення венозного відтоку при незмінному артеріальному кровотоку у хворих на цукровий діабет 1-го типу може бути диференційним критерієм діабет-асоційованої артропатії у хворих на цукровий діабет 1 та 2 тип

Радіонуклідна діагностика ураження суглобів у хворих на цукровий діабет

There are very few convincing effective ways of early diagnosis of joint lesions today. Radiological changes in the early stages of the disease are absent, other laboratory tests are not specific and do not always correlate with the activity of the inflammatory process.The aim of work was to study with the help of radionuclide method the state of arterial and venous blood flow, the presence of inflammatory processes in the knee and ankle joints in patients with type 1 and 2 diabetes mellіtus.Materials and methods. 152 patients with diabetes were examined. Depending on the type of diabetes, patients were divided into two groups - 58 patients were with type 1 diabetes (19 men and 39 women), with type 2 diabetes - 94 patients (19 men and 51 women). The mean age of patients in the type 1 diabetes mellіtus was 42.3 ± 1.8 years, the duration of diabetes mellіtus was 21.1 ± 1.3 years. In the group of type 2 diabetes mellіtus, the average age of patients was 61.3 ± 1.0 years, the duration of diabetes mellіtus was 13.1 ± 0.9 years. Among the examined patients with type 1 diabetes mellіtus, arthropathy was diagnosed in 34 (58.6 %), the control group was patients without joint damage -24 (41.4 %). In patients with type 2 diabetes mellіtus arthropathy was found in 68 (72.3 %) subjects, joint pathology was not in 26 (27.7 %) patients. The method of radionuclide diagnostics of the lower extremities consisted of two methods: radionuclide angiography and radionuclide scintigraphy.Results. At carrying out radionuclide researches of hemodynamіcs at patients with a diabetes mellіtus 1 type with arthropathies in comparison with patients without defeat of joints there are no changes of a blood-groove in vessels of large and average calibre and also arterioles and capillaries of lower extremities in the presence of the expressed venous outflow disturbances. For patients with type 2 diabetes mellіtus with arthropathies, a significant slowing of blood flow velocity in large and medіum-sіzed vessels, as well as arterioles and capillaries was found, which is accompanied by impaired venous outflow.Conclusions. The applied method of radionuclide diagnostics to assess the state of blood flow and the presence of dіabetes-assocіated arthropathy of the knee and ankle joints with a single injection of radiopharmaceutical is one of the most informative methods of early diagnosis of this pathology, and disorders of venous outflow may be a differential criterion for dіabetes-assocіated arthropathy in patients with type 1 and type 2 diabetesУбедительных эффективных способов ранней диагностики поражений суставов на сегодняшний день крайне мало. Рентгенологические изменения на ранних стадиях болезни отсутствуют, другие лабораторные тесты не специфичны и не всегда коррелируют с активностью воспалительного процесса.Целью работы было изучение с помощью радионуклидного метода состояния артериального и венозного кровотока, наличия воспалительных процессов в области коленных и голеностопных суставах у больных сахарным диабетом 1 и 2 типа.Материалы и методы. Обследовано 152 больных сахарным диабетом. В зависимости от типа сахарного диабета больные были разделены на две группы- 58 пациентов были с сахарным диабетом 1 типа (19 мужчин и 39 женщин), с сахарным диабетом 2 типа - 94 пациента (19 мужчин и 51 женщина). Средний возраст больных в группе с сахарным диабетом 1 типа составил 42,3 ± 1,8 года, длительность сахарного диабета - 21,1 ± 1,3 года. В группе сахарным диабетом 2 типа, средний возраст больных составил 61,3 ± 1,0 года, длительность сахарного диабета - 13,1 ± 0,9 лет. Среди обследованных больных сахарным диабетом 1 типа артропатия была диагностирована у 34 (58,6 %), контрольной группой служили пациенты без поражения суставов -24 (41,4 %). У больных сахарным диабетом 2 типа артропатия выявлена у 68 (72,3 %) обследованных, патологии суставов не было у 26 (27,7 %) больных. Метод радионуклидной диагностики нижних конечностей состоял из двух методик: радионуклидной ангиографии и радионуклидной сцинтиграфии.Результаты. При проведении радионуклидных исследований гемодинамики у больных сахарным диабетом 1 типа с артропатией по сравнению с больными без поражения суставов отсутствуют изменения кровотока в сосудах большого и среднего калибра, а также в артериолах и капиллярах нижних конечностей при наличии выраженных нарушений венозного оттока. Для больных сахарным диабетом 2 типа с артропатией выявлено значительное замедление скорости кровотока в сосудах большого и среднего калибра, а также артериолах и капиллярах, что сопровождается нарушением венозного оттока.Выводы. Примененный метод радионуклидной диагностики оценки состояния кровотока и наличия диабет-ассоциированной артропатии коленных и голеностопных суставов при однократном введении радиофармпрепарата является одним из наиболее информативных методов ранней диагностики данной патологии, а нарушение венозного оттока при неизменном артериальном кровотоке у больных сахарным диабетом 1-го типа может быть дифференциальным критерием диабет-ассоциированной артропатии у больных сахарным диабетом 1 и 2 типаПереконливих ефективних способів ранньої діагностики уражень суглобів на сьогодні вкрай мало. Рентгенологічні зміни на ранніх стадіях хвороби відсутні, інші лабораторні тести не специфічні і не завжди корелюють з активністю запального процесу.Метою роботи було вивчення за допомогою радіонуклідного методу стану артеріального та венозного кровотоку, наявності запальних процесів в області колінних та гомілковоступневих суглобах у хворих на цукровий діабет 1 та 2 типу.Матеріали та методи. Обстежено 152 хворих на цукровий діабет. В залежності від типу цукрового діабету хворі були розподілені на дві групи - 58 пацієнтів були з цукровим діабетом 1 типу (19 чоловіків та 39 жінок), з цукровим діабетом 2 типу – 94 пацієнти (19 чоловіків та 51 жінка). Середній вік хворих в групі з цукровим діабетом 1 типу становив 42,3±1,8 роки, тривалість цукрового діабету – 21,1±1,3 роки. В групі з цукровим діабетом 2 типу, середній вік хворих становив 61,3±1,0 роки, тривалість цукрового діабету – 13,1±0,9 років. Серед обстежених хворих на цукровий діабет 1 типу артропатія була діагностована у 34 (58,6 %), контрольною групою слугували пацієнти без ураження суглобів - 24 (41,4 %). У хворих на цукровий діабет 2 типу артропатію виявлено у 68 (72,3 %) обстежених, патології суглобів не було у 26 (27,7 %) хворих. Метод радіонуклідної діагностики нижніх кінцівок складався з двох методик: радіонуклідної ангіографії та радіонуклідної сцинтиграфії.Результати. При проведенні радіонуклідних досліджень гемодинаміки у хворих на цукровий діабет 1 типу з артропатіями в порівнянні з хворими без ураження суглобів відсутні зміни кровотоку в судинах великого і середнього калібру, а також артеріолах і капілярах нижніх кінцівок при наявності виражених порушень венозного відтоку. Для хворих на цукровий діабет 2 типу із артропатіями виявлено значне уповільнення швидкості кровотоку в судинах великого і середнього калібру, а також артеріолах і капілярах, що супроводжується порушенням венозного відтоку.Висновки. Застосований метод радіонуклідної діагностики оцінки стану кровотоку та наявності діабет-асоційованої артропатії колінних та гомілково-ступневих суглобів при одноразовому введенні радіофармпрепарату є одним із найінформативніших методів ранньої діагностики зазначеної патології, а порушення венозного відтоку при незмінному артеріальному кровотоку у хворих на цукровий діабет 1-го типу може бути диференційним критерієм діабет-асоційованої артропатії у хворих на цукровий діабет 1 та 2 тип

Radіonuclіde Dіagnostіcs of Joіnt Іnjury Іn Patіents Wіth Dіabetes

There are very few convincing effective ways of early diagnosis of joint lesions today. Radiological changes in the early stages of the disease are absent, other laboratory tests are not specific and do not always correlate with the activity of the inflammatory process.The aim of work was to study with the help of radionuclide method the state of arterial and venous blood flow, the presence of inflammatory processes in the knee and ankle joints in patients with type 1 and 2 diabetes mellіtus.Materials and methods. 152 patients with diabetes were examined. Depending on the type of diabetes, patients were divided into two groups - 58 patients were with type 1 diabetes (19 men and 39 women), with type 2 diabetes - 94 patients (19 men and 51 women). The mean age of patients in the type 1 diabetes mellіtus was 42.3 ± 1.8 years, the duration of diabetes mellіtus was 21.1 ± 1.3 years. In the group of type 2 diabetes mellіtus, the average age of patients was 61.3 ± 1.0 years, the duration of diabetes mellіtus was 13.1 ± 0.9 years. Among the examined patients with type 1 diabetes mellіtus, arthropathy was diagnosed in 34 (58.6 %), the control group was patients without joint damage -24 (41.4 %). In patients with type 2 diabetes mellіtus arthropathy was found in 68 (72.3 %) subjects, joint pathology was not in 26 (27.7 %) patients. The method of radionuclide diagnostics of the lower extremities consisted of two methods: radionuclide angiography and radionuclide scintigraphy.Results. At carrying out radionuclide researches of hemodynamіcs at patients with a diabetes mellіtus 1 type with arthropathies in comparison with patients without defeat of joints there are no changes of a blood-groove in vessels of large and average calibre and also arterioles and capillaries of lower extremities in the presence of the expressed venous outflow disturbances. For patients with type 2 diabetes mellіtus with arthropathies, a significant slowing of blood flow velocity in large and medіum-sіzed vessels, as well as arterioles and capillaries was found, which is accompanied by impaired venous outflow.Conclusions. The applied method of radionuclide diagnostics to assess the state of blood flow and the presence of dіabetes-assocіated arthropathy of the knee and ankle joints with a single injection of radiopharmaceutical is one of the most informative methods of early diagnosis of this pathology, and disorders of venous outflow may be a differential criterion for dіabetes-assocіated arthropathy in patients with type 1 and type 2 diabete