Дослідження взаємозв’язків між вмістом основних груп БАР у настойці собачої кропиви (Leonurus cardiaca) трави та її психотропною активністю

Topicality. Motherwort herb tincture is one of the most popular herbal remedies of sedative action. The disadvantage of this medicines is chemical composition volatility, and as a consequence, pharmacodynamics. Therefore, it is advisable to investigate BAS groups of Motherwort herb tincture having the greatest effect on its psychotropic activity and in the future to standardize the medicines precisely with their content.Aim. To determine the relationship between the main BAS groups content in Motherwort herb (Leonurus cardiaca) and its psychotropic activity in order to establish the parameters of this medicine standardization.Materials and methods. The object of the study was Motherwort herb tincture (series 15.04.16, produced at LTD “Pharmaceutical factory”, Zhytomyr region., Stanishevka v.) and the main BAS groups complexes of isolated from. Determination of hydroxycinnamic derivatives acid, flavonoids and the sum of phenolic compounds, iridoids were carried out by spectrophotometric method and HPLC method. The psychotropic activity of the research objects were studied in the open field test in the NUPh Central Research Laboratory.Results and discussion. As a result of the chemical analysis of the tincture and obtained BAS complexes, 2 flavonoids (routine and catechin), 3 hydroxycinnamic acids (chlorogenic, coffeic and rosemarinic), 2 iridoids were identified and their quantitative contents were determined. It was established that Motherwort herb tincture and its components significantly decreases the sum of all types of psychotropic activity, mainly due to the reduction of motor activity. At the same time, it also shows a tendency to decrease the approximate research activity, indicating its sedative effect. The largest sedative activity in the smallest doses a complex of iridoids demonstrated. It should be taken into the account when this medicine is standardized.Conclusions. The study of qualitative composition and quantitative content of the main BAS groups (flavonoids, hydroxycinnamic acids, iridoids) in the Motherwort herb tincture and dry extracts based on it. The most sedative activity was shown by substances rich in iridoids, indicating the appropriateness of standardizing  Motherwort herb tincture on the content of this particular BAS group.Актуальность. Настойка травы пустырника – один из самых популярных растительных препаратов седативного действия. Недостатком этого лекарственного препарата является непостоянство химического состава и как следствие, фармакодинамики. Поэтому целесообразно исследовать, какие именно группы БАВ настойки пустырника оказывают наибольшее влияние на ее психотропную активность и в дальнейшем проводят стандартизацию препарата именно по их содержанию.Цель исследования. Определить взаимосвязи между содержанием основных групп БАВ в настойке пустырника (Leonurus cardiaca) травы и ее психотропной активностью для установления параметров стандартизации этого препарата.Материалы и методы. Объектом исследования была настойка пустырника промышленного производства (серия 15.04.16, ООО «Фармацевтическая фабрика», Житомирская обл., с. Станишевка) и комплексы основных групп БАВ, выделенных из нее. Определение производных гидроксикоричных кислот, флавоноидов, суммы фенольных соединений, иридоидов проводили спектрофотометрическим методом и методом ВЭЖХ. Психотропную активность объектов исследования изучали в тесте открытого поля в Центральной научно-исследовательской лаборатории НФаУ.Результаты и их обсуждение. В результате химического анализа настойки и полученных комплексов БАВ было идентифицировано 2 флавоноида (рутин и катехин), 3 гидроксикоричные кислоты (хлорогеновую, кофейную и розмариновую), 2 иридоида и установлено их количественное содержание. Установлено, что настойка пустырника и ее компоненты статистически значимо снижают сумму всех видов психотропной активности, в основном за счет уменьшения двигательной активности. При этом она также обнаруживает тенденцию к снижению ориентировочно-исследовательской активности, что указывает на ее седативное действие. Наибольшую седативную активность в наименьшей дозе показал комплекс иридоидных соединений, что нужно учитывать при стандартизации этого лекарственного средства.Выводы. Проведено исследование качественного состава и количественного содержания основных групп БАВ (флавоноидов, гидроксикоричных кислот, иридоидов) в настойке пустырника и сухих экстрактах на ее основе. Наибольшую седативную активность показали субстанции, богатые иридоидами, что указывает на целесообразность стандартизации настойки пустырника по содержанию именно этой группы БАВ.Актуальність. Настойка трави собачої кропиви – один з найбільш популярних рослинних препаратів седативної дії. Недоліком цього лікарського препарату є непостійність хімічного складу і як наслідок, фармакодинаміки. Тому доцільно дослідити, які саме групи БАР настойки собачої кропиви чинять найбільший вплив на її психотропну активність та в подальшому проводити стандартизацію препарату саме за їх вмістом.Мета дослідження. Визначити взаємозв’язки між вмістом основних груп БАР у настойці собачої кропиви (Leonurus cardiaca) трави та її психотропною активністю для встановлення параметрів стандартизації цього препарату.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були настойка собачої кропиви промислового виробництва (серія 15.04.16, ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика», Житомирська обл., с. Станишівка) та комплекси основних груп БАР, виділених з неї. Визначення похідних гідроксикоричної кислоти, флавоноїдів та суми фенольних сполук, іридоїдів проводили спектрофотометричним методом та методом ВЕРХ. Психотропну активність об’єктів дослідження вивчали у тесті відкритого поля у Центральній науково-дослідній лабораторії НФаУ.Результати та їх обговорення. В результаті хімічного аналізу настойки та одержаних комплексів БАР було ідентифіковано 2 флавоноїди (рутин та катехін), 3 гідроксикоричні кислоти (хлорогенову, кавову та розмаринову), 2 іридоїдні сполуки та встановлено їх кількісний вміст. Встановлено, що настойка собачої кропиви та її компоненти статистично значущо знижують суму всіх видів психотропної активності, в основному за рахунок зменшення рухової активності. При цьому вона також виявляє тенденцію до зниження орієнтовно-дослідницької активності, що вказує на її седативний вплив. Найбільшу седативну активність у найменшій дозі показав комплекс іридоїдних сполук, що потрібно враховувати при стандартизації цього лікарського засобу.Висновки. Проведено дослідження якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР (флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, іридоїдів) у настойці собачої кропиви та сухих екстрактах на її основі. Найбільшу седативну активність показали субстанції, багаті на іридоїди, що вказує на доцільність стандартизації настойки собачої кропиви за вмістом саме цієї групи БАР

Effect of SGLT2 inhibitors on stroke and atrial fibrillation in diabetic kidney disease: Results from the CREDENCE trial and meta-analysis

BACKGROUND AND PURPOSE: Chronic kidney disease with reduced estimated glomerular filtration rate or elevated albuminuria increases risk for ischemic and hemorrhagic stroke. This study assessed the effects of sodium glucose cotransporter 2 inhibitors (SGLT2i) on stroke and atrial fibrillation/flutter (AF/AFL) from CREDENCE (Canagliflozin and Renal Events in Diabetes With Established Nephropathy Clinical Evaluation) and a meta-Analysis of large cardiovascular outcome trials (CVOTs) of SGLT2i in type 2 diabetes mellitus. METHODS: CREDENCE randomized 4401 participants with type 2 diabetes mellitus and chronic kidney disease to canagliflozin or placebo. Post hoc, we estimated effects on fatal or nonfatal stroke, stroke subtypes, and intermediate markers of stroke risk including AF/AFL. Stroke and AF/AFL data from 3 other completed large CVOTs and CREDENCE were pooled using random-effects meta-Analysis. RESULTS: In CREDENCE, 142 participants experienced a stroke during follow-up (10.9/1000 patient-years with canagliflozin, 14.2/1000 patient-years with placebo; hazard ratio [HR], 0.77 [95% CI, 0.55-1.08]). Effects by stroke subtypes were: ischemic (HR, 0.88 [95% CI, 0.61-1.28]; n=111), hemorrhagic (HR, 0.50 [95% CI, 0.19-1.32]; n=18), and undetermined (HR, 0.54 [95% CI, 0.20-1.46]; n=17). There was no clear effect on AF/AFL (HR, 0.76 [95% CI, 0.53-1.10]; n=115). The overall effects in the 4 CVOTs combined were: Total stroke (HRpooled, 0.96 [95% CI, 0.82-1.12]), ischemic stroke (HRpooled, 1.01 [95% CI, 0.89-1.14]), hemorrhagic stroke (HRpooled, 0.50 [95% CI, 0.30-0.83]), undetermined stroke (HRpooled, 0.86 [95% CI, 0.49-1.51]), and AF/AFL (HRpooled, 0.81 [95% CI, 0.71-0.93]). There was evidence that SGLT2i effects on total stroke varied by baseline estimated glomerular filtration rate (P=0.01), with protection in the lowest estimated glomerular filtration rate (45 mL/min/1.73 m2]) subgroup (HRpooled, 0.50 [95% CI, 0.31-0.79]). CONCLUSIONS: Although we found no clear effect of SGLT2i on total stroke in CREDENCE or across trials combined, there was some evidence of benefit in preventing hemorrhagic stroke and AF/AFL, as well as total stroke for those with lowest estimated glomerular filtration rate. Future research should focus on confirming these data and exploring potential mechanisms

Canagliflozin and Renal Outcomes in Type 2 Diabetes and Nephropathy

BACKGROUND Type 2 diabetes mellitus is the leading cause of kidney failure worldwide, but few effective long-term treatments are available. In cardiovascular trials of inhibitors of sodium–glucose cotransporter 2 (SGLT2), exploratory results have suggested that such drugs may improve renal outcomes in patients with type 2 diabetes. METHODS In this double-blind, randomized trial, we assigned patients with type 2 diabetes and albuminuric chronic kidney disease to receive canagliflozin, an oral SGLT2 inhibitor, at a dose of 100 mg daily or placebo. All the patients had an estimated glomerular filtration rate (GFR) of 30 to 300 to 5000) and were treated with renin–angiotensin system blockade. The primary outcome was a composite of end-stage kidney disease (dialysis, transplantation, or a sustained estimated GFR of <15 ml per minute per 1.73 m 2), a doubling of the serum creatinine level, or death from renal or cardiovascular causes. Prespecified secondary outcomes were tested hierarchically. RESULTS The trial was stopped early after a planned interim analysis on the recommendation of the data and safety monitoring committee. At that time, 4401 patients had undergone randomization, with a median follow-up of 2.62 years. The relative risk of the primary outcome was 30% lower in the canagliflozin group than in the placebo group, with event rates of 43.2 and 61.2 per 1000 patient-years, respectively (hazard ratio, 0.70; 95% confidence interval [CI], 0.59 to 0.82; P=0.00001). The relative risk of the renal-specific composite of end-stage kidney disease, a doubling of the creatinine level, or death from renal causes was lower by 34% (hazard ratio, 0.66; 95% CI, 0.53 to 0.81; P<0.001), and the relative risk of end-stage kidney disease was lower by 32% (hazard ratio, 0.68; 95% CI, 0.54 to 0.86; P=0.002). The canagliflozin group also had a lower risk of cardiovascular death, myocardial infarction, or stroke (hazard ratio, 0.80; 95% CI, 0.67 to 0.95; P=0.01) and hospitalization for heart failure (hazard ratio, 0.61; 95% CI, 0.47 to 0.80; P<0.001). There were no significant differences in rates of amputation or fracture. CONCLUSIONS In patients with type 2 diabetes and kidney disease, the risk of kidney failure and cardiovascular events was lower in the canagliflozin group than in the placebo group at a median follow-up of 2.62 years

Дослідження антигіпоксичної активності нових похідних бензилової кислоти

On the model of acute normobaric hypoxic hypoxia with hypercapnia the antihypoxic action of new derivatives of benzilic acid, namely – N-heterylamides of benzilic acid and products of their intramolecular cyclodehydration – thienolactams with five-, six- and seven membered cycles, respectively. Amides have also been studied on the basis of five-membered lactam – derivatives of thieno[3,4-b]pyrrol-6-carboxylic acid. According to the result of our studies the following regularities have been found. The cyclization products of benzilic acid amides significantly exceed the antihypoxic activity of the parent compounds, and it indicates the prospects of conducting the studies among the products of heterocyclization of N- heterylamides of benzilic acid. It should also be noted that modification of the ester group in position 6 of 2-oxo-3,3-diphenyl-2,3-dihydro-1Н-thieno[3,4-b]pyrrole-6-carboxylic acid appeared to be appropriate. Amides based on this compound (KMS-68, KMS-69, KMS-71) during the experiment showed the maximum life span of the animals under research.На модели острой нормобарической гипоксической гипоксии с гиперкапнией определена антигипоксическая активность новых производных бензиловой кислоты, а именно – N –гетериламидов бензиловой кислоты и продуктов их внутримолекулярной циклодегидратации – тиенолактамов с пяти-, шести и семичленными циклами. Также были исследованы амиды на основе пятичленного лактама – производные тиено[3,4-b]пиррол-6-карбоновой кислоты. В результате исследований были установлены следующие закономерности: продукты циклизации амидов бензиловой кислоты значительно превосходят по антигипоксической активности исходные соединения, что указывает на перспективность проведения исследований именно среди продуктов гетероциклизации N-гетериламидов бензиловой кислоты. Также следует отметить, что уместной оказалась модификация эфирной группы в положении 6 2-оксо-3,3-дифенил-2,3-дигидро-1Н-тиено[3,4-b]пиррол-6-карбоновой кислоты. Амиды на основе этого соединения (KMS-68, KMS-69, KMS-71) в ходе эксперимента максимально пролонгировали продолжительность жизни подопытных животных.На моделі гострої нормобаричної гіпоксичної гіпоксії з гіперкапнією досліджена антигіпоксична дія нових похідних бензилової кислоти, а саме – N-гетериламідів бензилової кислоти та продуктів їх внутрішньомолекулярної циклодегідратації – тієнолактамів з п’яти-, шести- та семичленними циклами. Також були досліджені аміди на основі п’ятичленного лактаму – похідні тієно[3,4-b]пірол-6-карбонової кислоти. За результатами досліджень було встановлено наступні закономірності: продукти циклізації амідів бензилової кислоти значно перевищують за антигіпоксичною активністю вихідні сполуки, що вказує на перспективність проведення досліджень саме серед продуктів гетероциклізації N-гетериламідів бензилової кислоти. Слід також зазначити, що доцільною виявилась модифікація естерної групи в положенні 6 2-оксо-3,3-дифеніл-2,3-дигідро-1Н-тиєно[3,4-b]пірол-6-карбонової кислоти. Аміди на основі цієї сполуки (KMS-68, KMS-69, KMS-71) в ході експерименту максимально пролонговували тривалість життя піддослідних тварин

Дослідження антигіпоксичної активності нових похідних бензилової кислоти

On the model of acute normobaric hypoxic hypoxia with hypercapnia the antihypoxic action of new derivatives of benzilic acid, namely – N-heterylamides of benzilic acid and products of their intramolecular cyclodehydration – thienolactams with five-, six- and seven membered cycles, respectively. Amides have also been studied on the basis of five-membered lactam – derivatives of thieno[3,4-b]pyrrol-6-carboxylic acid. According to the result of our studies the following regularities have been found. The cyclization products of benzilic acid amides significantly exceed the antihypoxic activity of the parent compounds, and it indicates the prospects of conducting the studies among the products of heterocyclization of N- heterylamides of benzilic acid. It should also be noted that modification of the ester group in position 6 of 2-oxo-3,3-diphenyl-2,3-dihydro-1Н-thieno[3,4-b]pyrrole-6-carboxylic acid appeared to be appropriate. Amides based on this compound (KMS-68, KMS-69, KMS-71) during the experiment showed the maximum life span of the animals under research.На модели острой нормобарической гипоксической гипоксии с гиперкапнией определена антигипоксическая активность новых производных бензиловой кислоты, а именно – N –гетериламидов бензиловой кислоты и продуктов их внутримолекулярной циклодегидратации – тиенолактамов с пяти-, шести и семичленными циклами. Также были исследованы амиды на основе пятичленного лактама – производные тиено[3,4-b]пиррол-6-карбоновой кислоты. В результате исследований были установлены следующие закономерности: продукты циклизации амидов бензиловой кислоты значительно превосходят по антигипоксической активности исходные соединения, что указывает на перспективность проведения исследований именно среди продуктов гетероциклизации N-гетериламидов бензиловой кислоты. Также следует отметить, что уместной оказалась модификация эфирной группы в положении 6 2-оксо-3,3-дифенил-2,3-дигидро-1Н-тиено[3,4-b]пиррол-6-карбоновой кислоты. Амиды на основе этого соединения (KMS-68, KMS-69, KMS-71) в ходе эксперимента максимально пролонгировали продолжительность жизни подопытных животных.На моделі гострої нормобаричної гіпоксичної гіпоксії з гіперкапнією досліджена антигіпоксична дія нових похідних бензилової кислоти, а саме – N-гетериламідів бензилової кислоти та продуктів їх внутрішньомолекулярної циклодегідратації – тієнолактамів з п’яти-, шести- та семичленними циклами. Також були досліджені аміди на основі п’ятичленного лактаму – похідні тієно[3,4-b]пірол-6-карбонової кислоти. За результатами досліджень було встановлено наступні закономірності: продукти циклізації амідів бензилової кислоти значно перевищують за антигіпоксичною активністю вихідні сполуки, що вказує на перспективність проведення досліджень саме серед продуктів гетероциклізації N-гетериламідів бензилової кислоти. Слід також зазначити, що доцільною виявилась модифікація естерної групи в положенні 6 2-оксо-3,3-дифеніл-2,3-дигідро-1Н-тиєно[3,4-b]пірол-6-карбонової кислоти. Аміди на основі цієї сполуки (KMS-68, KMS-69, KMS-71) в ході експерименту максимально пролонговували тривалість життя піддослідних тварин

FOCUS 1: a randomized, double-blinded, multicentre, Phase III trial of the efficacy and safety of ceftaroline fosamil versus ceftriaxone in community-acquired pneumonia

International audienc

The Canagliflozin and Renal Endpoints in Diabetes with Established Nephropathy Clinical Evaluation (CREDENCE) Study Rationale, Design, and Baseline Characteristics

Background: People with diabetes and kidney disease have a high risk of cardiovascular events and progression of kidney disease. Sodium glucose co-transporter 2 inhibitors lower plasma glucose by reducing the uptake of filtered glucose in the kidney tubule, leading to increased urinary glucose excretion. They have been repeatedly shown to induce modest natriuresis and reduce HbA1c, blood pressure, weight, and albuminuria in patients with type 2 diabetes. However, the effects of these agents on kidney and cardiovascular events have not been extensively studied in patients with type 2 diabetes and established kidney disease. Methods: The Canagliflozin and Renal Endpoints in Diabetes with Established Nephropathy Clinical Evaluation (CREDENCE) trial aims to compare the efficacy and safety of canagliflozin ­versus placebo at preventing clinically important kidney and cardiovascular outcomes in patients with diabetes and established kidney disease. CREDENCE is a randomized, double-blind, event-driven, placebo-controlled trial set in in 34 countries with a projected duration of â\u88¼5.5 years and enrolling 4,401 adults with type 2 diabetes, estimated glomerular filtration rate â\u89¥30 to 300 to â\u89¤5,000 mg/g). The study has 90% power to detect a 20% reduction in the risk of the primary outcome (α = 0.05), the composite of end-stage kidney disease, doubling of serum creatinine, and renal or cardiovascular death. Conclusion: CREDENCE will provide definitive evidence about the effects of canagliflozin on renal (and cardiovascular) outcomes in patients with type 2 diabetes and established kidney disease. Trial Registration: EudraCT number: 2013-004494-28; ClinicalTrials.gov identifier: NCT02065791