КОРЕКЦІЯ ОПОРНО-РУХОВИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК В ПЕРИМЕНОПАУЗІ

The aim of the study – to investigate the signs of osteoporosis in women in perimenopausal age. Furthermore, we aimed to develop an effective method of treatment of osteroporosis in perimenopausal women and design strategies to prevent the complications in order to improve the quality of life. Materials and Methods. The study included 52 women aged 50–60 years. The group 1 constisted of patients with mild (I) degree of osteopenia (19 (36.6 %) patients), the group 2 included patients with moderate (II) degree of osteopenia (15 (28.8 %) patients), the group 3 (III) comprised of patients with osteoporosis ( 18 (34.6 %) patients). The control group consisted of 52 women in perimenopause phase. All women were assessed based on the following parameters: bone mineral density (densitometry), mineral balance and the level of antibodies to collagen and elastin. Results and Discussion. The X-ray densitometry revealed that in 19 (36.5 %) patients cortical thickness index was (0.54±0.03) and the T-index was (-1.5±0.4), which corresponded to osteopenia. In 15 (28.8 %) patients cortical thickness index was (0.50±0.04), the T-index was (-2.2±0.3), which corresponded to severe osteopenia; finally, in the 18 (34.6 %) patients examined the cortical thickness index was (0.41±0.04) and T-index was (-2.9±0.3), which indicated the onset of osteoporosis. The total calcium and magnesium levels were decreased in all patients enrolled in the study, which correlated with the development of musculoskeletal disorders prevalent during perimenopause. We determined the antibody to collagen and elastin in patients who exhibited signs of osteoporosis. Women enrolled in the study underwent the therapy which was specifically designed for this study and resulted in significant improvement. Conclusions. Signs of musculoskeletal disorders in women in perimenopausal stage are associated with age-related disorders of the reproductive system. It is important to focus on improving the quality of life of these patients. The therapy proposed includes a combination of vitamin D and selective estrogen receptor modulators. The therapy designed in this study results in more effective and stable clinical outcomes for patients.Цель исследования – изучение признаков остеопороза у женщин перименопаузального возраста, разработка эффективных методов его лечения с предупреждением осложнений и улучшением качества жизни. Материалы и методы. Под наблюдением находились 52 женщины в возрасте от 50–60 лет. Первая группа – больные с легкой (I) степенью остеопении (19 (36,6 %) пациенток), вторая – со средней (II) степенью остеопении (15 (28,8 %) пациенток), третья (III) – с остеопорозом (18 (34,6 %) пациенток). Контрольную группу составили 52 женщины с физиологическим течением перименопаузы. Всем женщинам проводились исследования минеральной плотности костной ткани (денситометрия), исследования минерального баланса, определение в сыворотке крови аутоантител к коллагену и эластину. Результаты исследования и их обсуждение. По результатам компьютерной рентгеностеоденситометрии, у 19 (36,5 %) больных ИКИ составил 0,54±0,03, Т-индекс – (-1,5±0,4), что соответствовало остеопении; у 15 (28,8 %) больных ИКИ составил 0,50±0,04, Т-индекс – (-2,2±0,3), что соответствовало выраженной остеопении; у 18 (34,6 %) больных ИКИ – 0,41±0,04, Т-индекс – (-2,9±0,3), что соответствовало признакам остеопороза. В обследованных женщин снижение уровня общего кальция и магния сыворотки крови коррелирует с развитием нарушений опорно-двигательной системы в перименопаузе. У женщин с остеопорозом определяются в достоверно значимых количествах антитела к коллагену и эластину. Для лечения женщин применяли схему лечебных мероприятий (медикаментозные и немедикаментозные), которая имела существенный положительный эффект. Выводы. Признаки опорно-двигательных нарушений у женщин в перименопаузе патогенетически связаны с возрастными нарушениями в репродуктивной системе. Важными элементами новых подходов к коррекции этих нарушений и повышения качества жизни пациенток является включение в терапевтический комплекс витаминов группы D и селективных модуляторов эстрогеновых рецепторов. Разработанная схема лечебных мероприятий с учетом патогенетических особенностей опорно-двигательных нарушений приводит к более раннему и стабильному клиническому эффекту, не вызывает изменений в репродуктивных органах, что достаточно небезопасно в перименопаузе.Мета дослідження – вивчення ознак остеопорозу в жінок перименопаузального віку, розробка ефективних методів його лікування з попередженням ускладнень та покращенням якості життя. Матеріали та методи. Під наглядом перебували 52 жінки віком від 50–60 років. Перша група – хворі з легким (І) ступенем остеопенії (19 (36,6 %) пацієнток), друга – з середнім (ІІ) ступенем остеопенії (15 (28,8 %) пацієнток), третя (ІІІ) – хворі на остеопороз (18 (34,6 %) пацієнток). Контрольну групу склали 52 жінки з фізіологічним перебігом перименопаузи. Усім жінкам проводили дослідження мінеральної щільності кісткової тканини (денситометрія), дослідження мінерального балансу, визначення в сироватці крові автоантитіл до колагену та еластину. Результати дослідження та їх обговорення. За результатами комп’ютерної рентгеностеоденситометрії, у 19 (36,5 %) хворих ІКІ склав 0,54±0,03, Т-індекс – (-1,5±0,4), що відповідало остеопенії; у 15 (28,8 %) хворих ІКІ склав 0,50±0,04, Т-індекс – (-2,2±0,3), що відповідало вираженій остеопенії; у 18 (34,6 %) хворих ІКІ – 0,41±0,04, Т-індекс – (-2,9±0,3), що відповідало остеопорозу. В обстежених жінок зниження рівня загального кальцію і магнію сироватки крові корелює з розвитком порушень опорно-рухової системи в перименопаузі. У жінок з остеопорозом визначаються в достовірно значущих кількостях антитіла до колагену й еластину. Для лікування жінок застосовували схему лікувальних заходів (медикаментозні та немедикаментозні), що мала суттєвий позитивний ефект. Висновки. Ознаки опорно-рухових порушень у жінок в перименопаузі патогенетично пов’язані з віковими порушеннями в репродуктивній системі. Важливими елементами нових підходів цих порушень та підвищення якості життя цих пацієнток є включення в терапевтичний комплекс вітамінів групи D та селективних модуляторів естрогенових рецепторів. Розроблена схема лікувальних заходів з урахуванням патогенетичних особливостей опорно-рухових порушень приводить до більш раннього і стабільного клінічного ефекту, не викликає змін у репродуктивних органах, що достатньо небезпечно в перименопаузі

Immunological changes at "small" forms of lesion of the cervical epithelium.

In order to study immunological parameters, including cervical mRNA in patients with persistent papillomavirus infection, 35 patients of the main group (HPV positive) and 42 patients of the control group (HPV negative) were examined. Patients of the main group were divided into three subgroups according to the process prescription and the results of previous immunotropic therapy: IА subgroup – (12 patients) HPV was first isolated, IB (16 patients) - persistence of the virus from one to three years, IC (7 patients) – persistence of the virus from one to three years, immunotropic therapy is ineffective. The level of IL-1, IL-6, IL-8, IL-10, TNF-ɑ, serum interferon, as well as mir25 microRNA expression level was determined. Data have been obtained that the persistence of papillomavirus infection is possible in conditions of deficiency in the level of cytokines IL-1 (45.5%, p<0.05), IL-6 (48.5%, p<0.05), IL-8 (24.2%, p<0.05), increase in the level of TNF-α (37.3%, p<0.05) and a reduced level of serum IFN up to 78.2%. The absence of the effect of HPV elimination is observed in the decrease of the indices from the conventional norm: IL-1 (73.6%, p<0.05), IL-8 (81.3%, p<0.05), IL-10 (25, 0%, p<0.05), TNF-α (77.8%, p<0.05). At the same time, the level of mRNA expression increases by 5.5 (p<0.05) from the median values of the control group. A decrease in the level of humoral immunity along with an increase in mRNA expression can serve as a marker of the resistance of HPV to therapeutic measures and determination the tactics of further therapy of patients with "small” forms of cervical epithelial lesions

НОВІ ПІДХОДИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ НЕСПРИЯТЛИВИХ ПЕРИНАТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ У ЖІНОК ІЗ НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ

The aim of the study – to improve the effectiveness of prevention strategies of perinatal outcomes in women with miscarriage. The method employed included the optimization of pre-conception care. Specifically we aimed to develop new methods of treatment of cervical insufficiently based on the treatment of 56 pregnant female patients who underwent traditional and alternative methods of cervical insufficiently treatment. Materials and Methods. We studied pregnancy and labour among 56 female patients (pregnant with one child only) with cervical insufficiently. Both laboratory and clinical methods were employed to study metabolic state of tissue. Furthermore, immunobiology testing as well as microcirculation in the cervical vessels was examined. The data obtained in the study was statistically analysed. Results and Discussion. The analysis revealed the future directions of the development of the therapy of miscarriage and prevention of perinatal loss. The strategy proposed incorporates fillers containing hyaluronic acid into the treatment of women with cervical insufficiently in order to stimulate physiological processes of the connective tissue of the cervix during the subsequent pregnancy. Conclusions. The main determinants of cervical insufficiently and miscarriage include clinical manifestation of connective tissue dysplasia, biochemical pathology of collagen and glycosamides metabolism, immunological dysfunction and local lesions of the microcirculation. Treatment of cervical insufficiently using fillers containing hyaluronic acid shows clear advantage over the traditional methods of treatment and is an important strategy in prevention of negative perinatal outcomes in women with miscarriage.Цель исследования – повышение эффективности профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с привычным невынашиванием беременности путем оптимизации тактики предгравидарной подготовки на основании разработки новых консервативных методов лечения ИЦН. Материалы и методы. Изучено течение беременности и родов у 56 женщин при одноплодной беременности с ИЦН. применено клинико-лабораторные и инструментальные методы обследования, изучено состояние метаболизма соединительной ткани, проведено иммунологические исследования, исследования микроциркуляции в сосудистом русле шейки матки, статистическую обработку полученных данных. Результаты исследования и их обсуждение. Анализ полученных данных определяет направление развития мероприятий по лечению невынашивания беременности и профилактике перинатальных потерь путем включения филлеров на основе ГК в систему предгравидарной подготовки у женщин с ИЦН для восстановления физиологических процессов соединительной ткани шейки матки во время следующей беременности. Выводы. Выраженные клинико-анамнестические признаки дисплазии соединительной ткани, как и биохимические признаки патологии обмена коллагена и глюкозаминогликанов, иммунологическая дисфункция и локальные микроциркуляторные нарушения, являются важными прогностическими признаками развития ИЦН и невынашивания беременности. Предгравидарная коррекция ИЦН с применением филлеров на основе ГК имеет значительные преимущества по сравнению с традиционными методами лечения ИЦН и является важным направлением профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с невынашиванием беременности.Цель исследования – повышение эффективности профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с привычным невынашиванием беременности путем оптимизации тактики предгравидарной подготовки на основании разработки новых консервативных методов лечения ИЦН. Материалы и методы. Изучено течение беременности и родов у 56 женщин при одноплодной беременности с ИЦН. применено клинико-лабораторные и инструментальные методы обследования, изучено состояние метаболизма соединительной ткани, проведено иммунологические исследования, исследования микроциркуляции в сосудистом русле шейки матки, статистическую обработку полученных данных. Результаты исследования и их обсуждение. Анализ полученных данных определяет направление развития мероприятий по лечению невынашивания беременности и профилактике перинатальных потерь путем включения филлеров на основе ГК в систему предгравидарной подготовки у женщин с ИЦН для восстановления физиологических процессов соединительной ткани шейки матки во время следующей беременности. Выводы. Выраженные клинико-анамнестические признаки дисплазии соединительной ткани, как и биохимические признаки патологии обмена коллагена и глюкозаминогликанов, иммунологическая дисфункция и локальные микроциркуляторные нарушения, являются важными прогностическими признаками развития ИЦН и невынашивания беременности. Предгравидарная коррекция ИЦН с применением филлеров на основе ГК имеет значительные преимущества по сравнению с традиционными методами лечения ИЦН и является важным направлением профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с невынашиванием беременности

ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОКІНОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ І ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ШИЙКИ МАТКИ ПРИ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОЛОГАХ

The aim of the study – to learn the features of immunological regulation and hemodynamic characteristics of the cervix in preparation for physiological labour. Materials and Methods. We examined 75 pregnant women at 38–40 weeks of gestation. General clinical studies, immunological studies – determination of serum concentration of cytokines IL-6, IL-1β and TNF-α, ultrasound and Doppler studies – determination of hemodynamic parameters in the common uterine artery in the descending and ascending sections, in the arteries and veins of the cervical stroma and in the isthmus, the resistance index (IR) and the systolic-diastolic ratio (SDR) were measured, for venous vessels – the average venous velocity (V mean). Results and Discussion. Evaluation of the nature of production of the main cytokines involved in preparing for the labour (IL-1β, IL-6 and TNF-α) showed high concentrations of the studied proinflammatory cytokines in the blood serum of pregnant women with a mature cervix before the labour compared with women with insufficiently mature cervix. The results of the study of the main indicators of cervical hemodynamic in pregnant women of the studied groups showed significant differences in the indices of vascular resistance in the cervix vessels. A direct correlation (r=0.78) was revealed between the content of the studied cytokines and the levels of peripheral vascular resistance indices of the descending and ascending parts of the common uterine artery, as well as indicators of hemodynamic in the vessels of the cervical stroma. Such a relationship may demonstrate the important immunoregulatory effect of cytokines during pregnancy on the processes of vascularization and blood supply in the uterine vessels at the end of pregnancy. Conclusions. The process of preparing for the labour is associated with immunological restructuring, which is characterized by a change in the systemic content of cytokines and is associated with an increase in the hemodynamics of the cervix. An integrated approach to the study of the features of various pathogenetic options for ensuring the readiness of a pregnant woman᾽s body for labour will make it possible to form objective approaches to the issues of predicting the effectiveness of induction and pre-induction of labour, as well as the occurrence of abnormalities of labour.Цель исследования – изучить особенности иммунологической регуляции и гемодинамические характеристики шейки матки при подготовке к срочным родам. Материалы и методы. Обследовано 75 беременных в сроке беременности 38–40 недель. Проводили общеклинические исследования, иммунологические исследования – определение сывороточной концентрации цитокинов ИЛ-6, ИЛ-1β и ФНО-α; эхографическое и допплерометрическое исследования – определение показателей кровотока в общей маточной артерии в нисходящем и восходящем отделах, в артериях и венах стромы шейки матки и в области перешейка; измеряли индекс резистентности (ИР) и систоло-диастолическое отношение (СДО), для венозных сосудов – среднюю венозную скорость (V mean). Результаты исследования и их обсуждение. Оценка характера продукции основных цитокинов, участвующих в подготовке организма к родам (ИЛ-1β, ИЛ-6 и ФНО-α), показала высокие концентрации изученных провоспалительных цитокинов в сыворотке крови беременных со зрелой шейкой матки накануне родов по сравнению с женщинами с недостаточно зрелой шейкой матки. Результаты исследования основных показателей цервикального кровотока у беременных исследованных групп показали достоверные различия индексов сосудистого сопротивления в сосудах, питающих шейку матки. Выявлена ​​тесная прямая корреляционная связь (r=0,78) между содержанием изученных цитокинов и уровнями индексов периферического сосудистого сопротивления нисходящего и восходящего отделов общей маточной артерии, а также показателями кровотока в сосудах стромы шейки матки. Такая связь может демонстрировать важное иммунорегуляторное влияние цитокинов во время беременности на процессы васкуляризации и кровоснабжения в маточных сосудах в конце беременности. Выводы. Процесс подготовки организма к родам связан с иммунологической перестройкой, которая характеризуется изменением системного содержания цитокинов и связана с усилением гемодинамики шейки матки. Комплексный подход к исследованию особенностей различных патогенетических вариантов обеспечения готовности организма беременной к родам позволит сформировать объективные подходы к вопросам прогнозирования эффективности индукции и преиндукции родов, а также возникновения аномалий родовой деятельности.Мета дослідження – вивчити особливості імунологічної регуляції і гемодинамічні характеристики шийки матки при підготовці до термінових пологів. Матеріали та методи. Відповідно до мети дослідження обстежено 75 вагітних при терміні вагітності 38–40 тижнів. Проводили загальноклінічні дослідження, імунологічні дослідження – визначення сироваткової концентрації цитокінів IЛ-6, IЛ-1β та ФНП-α; ехографічне та доплерометричне дослідження – визначення показників кровотоку в загальній матковій артерії в низхідному та висхідному відділах, в артеріях та венах строми шийки матки та в ділянці перешийка; вимірювали індекс резистентності (ІР) та систоло-діастолічне відношення (СДВ), для венозних судин – середню венозну швидкість (Vmean). Результати дослідження та їх обговорення. Оцінка характеру продукції основних цитокінів, що беруть участь у підготовці організму до пологів (ІЛ-1β, IЛ-6 та ФНП-α) показала високі концентрації вивчених прозапальних цитокінів у сироватці крові вагітних із зрілою шийкою матки напередодні пологів порівняно з жінками з недостатньо зрілою шийкою матки. Результати дослідження основних показників цервікального кровотоку у вагітних досліджених груп показали достовірні відмінності індексів судинного опору в судинах, які живлять шийку матки. Виявлено тісний прямий кореляційний зв᾽язок (r=0,78) між вмістом вивчених цитокінів та рівнями індексів периферичного судинного опору в артеріях низхідного та висхідного відділів загальної маткової артерії шийки матки, а також показниками кровотоку в судинах строми шийки матки. Такий зв᾽язок може демонструвати важливий імунорегуляторний вплив цитокінів під час вагітності на процеси васкуляризації та кровопостачання в маткових судинах наприкінці вагітності. Висновки. Процес підготовки організму до пологів пов᾽язаний із імунологічною перебудовою, яка характеризується зміною системного вмісту цитокінів і пов᾽язана з посиленням гемодинаміки шийки матки. Комплексний підхід до дослідження особливостей різних патогенетичних варіантів забезпечення готовності організму вагітної до пологів дозволить сформувати об᾽єктивні підходи до питань прогнозування ефективності індукції та преіндукції пологів, а також виникнення аномалій пологової діяльності

Developing adaptive control:Age-related differences in task choices and awareness of proactive and reactive control demands

Developmental changes in executive function are often explained in terms of core cognitive processes and associated neural substrates. For example, younger children tend to engage control reactively in the moment as needed, whereas older children increasingly engage control proactively, in anticipation of needing it. Such developments may reflect increasing capacities for active maintenance dependent upon dorsolateral prefrontal cortex. However, younger children will engage proactive control when reactive control is made more difficult, suggesting that developmental changes may also reflect decisions about whether to engage control, and how. We tested awareness of temporal control demands and associated task choices in 5-year-olds and 10-year-olds and adults using a demand selection task. Participants chose between one task that enabled proactive control and another task that enabled reactive control. Adults reported awareness of these different control demands and preferentially played the proactive task option. Ten-year-olds reported awareness of control demands but selected task options at chance. Five-year-olds showed neither awareness nor task preference, but a subsample who exhibited awareness of control demands preferentially played the reactive task option, mirroring their typical control mode. Thus, developmental improvements in executive function may in part reflect better awareness of cognitive demands and adaptive behavior, which may in turn reflect changes in dorsal anterior cingulate in signaling task demands to lateral prefrontal cortex

Effects of alirocumab on types of myocardial infarction: insights from the ODYSSEY OUTCOMES trial

Aims  The third Universal Definition of Myocardial Infarction (MI) Task Force classified MIs into five types: Type 1, spontaneous; Type 2, related to oxygen supply/demand imbalance; Type 3, fatal without ascertainment of cardiac biomarkers; Type 4, related to percutaneous coronary intervention; and Type 5, related to coronary artery bypass surgery. Low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) reduction with statins and proprotein convertase subtilisin–kexin Type 9 (PCSK9) inhibitors reduces risk of MI, but less is known about effects on types of MI. ODYSSEY OUTCOMES compared the PCSK9 inhibitor alirocumab with placebo in 18 924 patients with recent acute coronary syndrome (ACS) and elevated LDL-C (≥1.8 mmol/L) despite intensive statin therapy. In a pre-specified analysis, we assessed the effects of alirocumab on types of MI. Methods and results  Median follow-up was 2.8 years. Myocardial infarction types were prospectively adjudicated and classified. Of 1860 total MIs, 1223 (65.8%) were adjudicated as Type 1, 386 (20.8%) as Type 2, and 244 (13.1%) as Type 4. Few events were Type 3 (n = 2) or Type 5 (n = 5). Alirocumab reduced first MIs [hazard ratio (HR) 0.85, 95% confidence interval (CI) 0.77–0.95; P = 0.003], with reductions in both Type 1 (HR 0.87, 95% CI 0.77–0.99; P = 0.032) and Type 2 (0.77, 0.61–0.97; P = 0.025), but not Type 4 MI. Conclusion  After ACS, alirocumab added to intensive statin therapy favourably impacted on Type 1 and 2 MIs. The data indicate for the first time that a lipid-lowering therapy can attenuate the risk of Type 2 MI. Low-density lipoprotein cholesterol reduction below levels achievable with statins is an effective preventive strategy for both MI types.For complete list of authors see http://dx.doi.org/10.1093/eurheartj/ehz299</p

Effect of alirocumab on mortality after acute coronary syndromes. An analysis of the ODYSSEY OUTCOMES randomized clinical trial

Background: Previous trials of PCSK9 (proprotein convertase subtilisin-kexin type 9) inhibitors demonstrated reductions in major adverse cardiovascular events, but not death. We assessed the effects of alirocumab on death after index acute coronary syndrome. Methods: ODYSSEY OUTCOMES (Evaluation of Cardiovascular Outcomes After an Acute Coronary Syndrome During Treatment With Alirocumab) was a double-blind, randomized comparison of alirocumab or placebo in 18 924 patients who had an ACS 1 to 12 months previously and elevated atherogenic lipoproteins despite intensive statin therapy. Alirocumab dose was blindly titrated to target achieved low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) between 25 and 50 mg/dL. We examined the effects of treatment on all-cause death and its components, cardiovascular and noncardiovascular death, with log-rank testing. Joint semiparametric models tested associations between nonfatal cardiovascular events and cardiovascular or noncardiovascular death. Results: Median follow-up was 2.8 years. Death occurred in 334 (3.5%) and 392 (4.1%) patients, respectively, in the alirocumab and placebo groups (hazard ratio [HR], 0.85; 95% CI, 0.73 to 0.98; P=0.03, nominal P value). This resulted from nonsignificantly fewer cardiovascular (240 [2.5%] vs 271 [2.9%]; HR, 0.88; 95% CI, 0.74 to 1.05; P=0.15) and noncardiovascular (94 [1.0%] vs 121 [1.3%]; HR, 0.77; 95% CI, 0.59 to 1.01; P=0.06) deaths with alirocumab. In a prespecified analysis of 8242 patients eligible for ≥3 years follow-up, alirocumab reduced death (HR, 0.78; 95% CI, 0.65 to 0.94; P=0.01). Patients with nonfatal cardiovascular events were at increased risk for cardiovascular and noncardiovascular deaths (P<0.0001 for the associations). Alirocumab reduced total nonfatal cardiovascular events (P<0.001) and thereby may have attenuated the number of cardiovascular and noncardiovascular deaths. A post hoc analysis found that, compared to patients with lower LDL-C, patients with baseline LDL-C ≥100 mg/dL (2.59 mmol/L) had a greater absolute risk of death and a larger mortality benefit from alirocumab (HR, 0.71; 95% CI, 0.56 to 0.90; Pinteraction=0.007). In the alirocumab group, all-cause death declined wit h achieved LDL-C at 4 months of treatment, to a level of approximately 30 mg/dL (adjusted P=0.017 for linear trend). Conclusions: Alirocumab added to intensive statin therapy has the potential to reduce death after acute coronary syndrome, particularly if treatment is maintained for ≥3 years, if baseline LDL-C is ≥100 mg/dL, or if achieved LDL-C is low. Clinical Trial Registration: URL: https://www.clinicaltrials.gov. Unique identifier: NCT01663402

ПРИНЦИПИ КОНСЕРВАТИВНОЇ ТЕРАПІЇ З УРАХУВАННЯМ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЕНДОМЕТРІОЇДНИХ ГЕТЕРОТОПІЙ

Introduction. In work the principles of conservative therapy of patients taking into account localization of endometriotic heterotopias, features of immune and hormonal homeostasis are represented.The study of the mechanisms genital endometriosis of pathogenic of different forms and degrees distribution was the purpose of work and development of rational medical tactic of the efficiency of medical treatment and rehabilitation of patients directed on the increase.Materials and methods. 115 patients with I-II outward and internal endometriosis are inspected, III-IV degrees of distribution. to 57 (49,6%) patients traditional conservative medical treatment of endometriosis was conducted. 58 (50,4%) patients got the differentiated hormonal and immunological medical treatment taking into account localization of endometriosis.Research results. The conducted researches showed that violations in a state of general immunity at patients with different clinical forms of endometriosis carried the second character, what the dynamics of growth of changes in immune status specifies on by a patient with growth of degree of distribution of disease, and also presence of substantial differences in general immunological reactivity depending on localization of endometriosis. Hormonal local homeostasis also has certain differences depending on localization and degree of weight of process, and it is needed to take into account during conducting of pathogenesis medical treatment of endometriosis with different localization.Conclusions. The conducted study of therapeutic efficiency of the differentiated medical treatment taking into account localization and degree of distribution of process showed more rapid decline of pain syndrome, and also more early renewal of reproductive function. Conservative therapy of endometriosis was conducted taking into account localization of endometriotic heterotopias of features of homeostasis (immune and hormonal) results in a clinical effect more early and stable, on comparison with traditional therapy, is instrumental in reduction of relapses of endometriosis in 1,5-2 times.В работе представлены принципы консервативной терапии больных с учетом локализации эндометриоидных гетеротопий, особенностей иммунного и гормонального гомеостаза.Целью работы явилось изучение механизмов патогенеза различных форм и степеней распространения генитального эндометриоза и разработка рациональной лечебной тактики, направленной на повышение эффективности лечения и реабилитации больных.Материалы и методы. Обследовано 115 больных наружным и внутренним эндометриозом I–II, III–IV степени распространения. 57 (49,6%) пациенткам проводилось традиционное консервативное лечение эндометриоза. 58 (50,4%) пациенток получали дифференцированное гормональное и иммунологическое лечение с учетом локализации эндометриоидных гетеротопий.Результаты исследования. Проведенные исследования показали, что нарушения в состоянии общего иммунитета у больных различными клиническими формами эндометриоза носят вторичный характер, на что указывает динамика нарастания изменений в иммунном статусе больных с ростом степени распространения заболевания, а также наличие существенных отличий в общей иммунологической реактивности в зависимости от локализации эндометриоидных гетеротопий. Гормональный местный гомеостаз также имеет определенные отличия в зависимости от локализации и степени тяжести процесса и это необходимо учитывать при проведении патогенетического лечения эндометриоза различной локализации.Выводы. Проведенное изучение терапевтической эффективности дифференцированного лечения с учетом локализации и степень распространения процесса показало более быстрое снижение болевого синдрома, а также более раннее восстановление репродуктивной функции. Консервативная терапия эндометриоза, проводимая с учетом локализации эндометриоидных гетеротопий, особенностей иммунного и гормонального гомеостаза, приводит к более раннему и стабильному клиническому эффекту, по сравнению с традиционной терапией, способствует уменьшению рецидивов эндометриоза в 1,5-2 раза.У роботі представлені принципи консервативної терапії хворих з урахуванням локалізації ендометріоїдних гетеротопій, особливостей імунного і гормонального гомеостазу.Метою роботи є вивчення механізмів патогенезу різних форм і ступенів розповсюдження генітального ендометріозу і розробка раціональної лікувальної тактики, направленої на підвищення ефективності лікування і реабілітації хворих.Матеріали і методи. Обстежено 115 хворих на зовнішній і внутрішній ендометріоз I-II, III-IV ступені розповсюдження. 57 (49,6%) пацієнткам проводилося традиційне консервативне лікування ендометріозу. 58 (50,4%) пацієнток одержували диференційоване гормональне і імунологічне лікування з урахуванням локалізації ендометріоїдних гетеротопій.Результати дослідження. Проведені дослідження показали, що порушення в стані загального імунітету у хворих на різні клінічні форми ендометріозу носять вторинний характер, на що вказує динаміка наростання змін в імунному статусі хворих із зростанням ступеня розповсюдження захворювання, а також наявність істотних відмінностей в загальній імунологічній реактивності залежно від локалізації ендометріоїдних гетеротопій. Гормональний місцевий гомеостаз також має певні відмінності залежно від локалізації і ступеня тяжкості процесу, і це необхідне враховувати при проведенні патогенетичного лікування ендометріозу різної локалізації.Висновки. Проведене вивчення терапевтичної ефективності диференційованого лікування з урахуванням локалізації і ступеня розповсюдження процесу показало більш швидке зниження больового синдрому, а також більш раннє відновлення репродуктивної функції. Консервативна терапія ендометріозу, яка проводилася з урахуванням локалізації ендометріоїдних гетеротопій, особливостей імунного і гормонального гомеостазу приводить до більш раннього і стабільного клінічного ефекту, в порівнянні з традиційною терапією, сприяє зменшенню рецидивів ендометріозу в 1,5-2 рази