‘Making of a Woman Minister’ Rev. Annis Ford Eastman and Elmira, New York

This paper explores the life and career of one of the United States’ first female ministers, Rev. Annis Ford Eastman (1852-1910). Remembered today as being the author of Mark Twain’s eulogy and as the mother of American writer Max Eastman and co-author of the Equal Rights Amendment Crystal Eastman, the Reverend Eastman had a career that was exceptional in its own right. Reverend Eastman was ordained when it was practically unheard of for a woman to preach. Not only was she ordained but she was invited to speak at national conferences and was frequently published in religious and civic journals. Despite her skills as an orator, author, and theologian, her career was actualized, in part, because of her relationship with her husband, Rev. Samuel Eastman. Another contributing factor to her ordination was its location. The Eastmans moved around New York State’s Burned-Over District before settling in Elmira, just north of the Pennsylvania border. While the Burned-Over District had a rightful reputation for militant progressivism, Elmira was unique in its political situation. Mid-nineteenth-century Elmira was a hotbed for radical religious and political thought under the control of a politically progressive railroad tycoon. Annis Eastman’s career reached its peak in the 1890s, as the United States transitioned between the Gilded Age and the Progressive Era. Her position as a woman minister and the politics that she espoused given her platform are emblematic of that shift

‘Making of a Woman Minister’ Rev. Annis Ford Eastman and Elmira, New York

This paper explores the life and career of one of the United States’ first female ministers, Rev. Annis Ford Eastman (1852-1910). Remembered today as being the author of Mark Twain’s eulogy and as the mother of American writer Max Eastman and co-author of the Equal Rights Amendment Crystal Eastman, the Reverend Eastman had a career that was exceptional in its own right. Reverend Eastman was ordained when it was practically unheard of for a woman to preach. Not only was she ordained but she was invited to speak at national conferences and was frequently published in religious and civic journals. Despite her skills as an orator, author, and theologian, her career was actualized, in part, because of her relationship with her husband, Rev. Samuel Eastman. Another contributing factor to her ordination was its location. The Eastmans moved around New York State’s Burned-Over District before settling in Elmira, just north of the Pennsylvania border. While the Burned-Over District had a rightful reputation for militant progressivism, Elmira was unique in its political situation. Mid-nineteenth-century Elmira was a hotbed for radical religious and political thought under the control of a politically progressive railroad tycoon. Annis Eastman’s career reached its peak in the 1890s, as the United States transitioned between the Gilded Age and the Progressive Era. Her position as a woman minister and the politics that she espoused given her platform are emblematic of that shift

An Examination of Non-linear Relationships between Intellectual Property Rights Protection and Growth

This paper examines the possibility of a non-linear relationship existing between intellectual property rights protection (IPR) and gross domestic product (GDP) growth rates. A theoretical justification is developed for the potential existence of a non-linear relationship in terms of a quadratic relationship. This is then examined using panel data from 191 countries and taken in 5 year intervals, although the data had many missing observations. Results indicate there is statistically significant evidence that a quadratic relationship exists between IPR and GDP growth, however there are reservations about this evidence due to a dearth of observations in countries with very weak intellectual property rights protections

Influence of Hydrodynamic Interactions on Mechanical Unfolding of Proteins

We incorporate hydrodynamic interactions in a structure-based model of ubiquitin and demonstrate that the hydrodynamic coupling may reduce the peak force when stretching the protein at constant speed, especially at larger speeds. Hydrodynamic interactions are also shown to facilitate unfolding at constant force and inhibit stretching by fluid flows.Comment: to be published in Journal of Physics: Condensed Matte

The bacteriophage carrier state of Campylobacter jejuni features changes in host non-coding RNAs and the acquisition of new host-derived CRISPR spacer sequences

Incorporation of self-derived CRISPR DNA protospacers in Campylobacter jejuni PT14 occurs in the presence of bacteriophages encoding a CRISPR-like Cas4 protein. This phenomenon was evident in carrier state infections where both bacteriophages and host are maintained for seemingly indefinite periods as stable populations following serial passage. Carrier state cultures of C. jejuni PT14 have greater aerotolerance in nutrient limited conditions, and may have arisen as an evolutionary response to selective pressures imposed during periods in the extra-intestinal environment. A consequence of this is that bacteriophage and host remain associated and able to survive transition periods where the chances of replicative success are greatly diminished. The majority of the bacteriophage population do not commit to lytic infection, and conversely the bacterial population tolerates low-level bacteriophage replication. We recently examined the effects of Campylobacter bacteriophage/C. jejuni PT14 CRISPR spacer acquisition using deep sequencing strategies of DNA and RNA-Seq to analyze carrier state cultures. This approach identified de novo spacer acquisition in C. jejuni PT14 associated with Class III Campylobacter phages CP8/CP30A but spacer acquisition was oriented toward the capture of host DNA. In the absence of bacteriophage predation the CRISPR spacers in uninfected C. jejuni PT14 cultures remain unchanged. A distinct preference was observed for incorporation of self-derived protospacers into the third spacer position of the C. jejuni PT14 CRISPR array, with the first and second spacers remaining fixed. RNA-Seq also revealed the variation in the synthesis of non-coding RNAs with the potential to bind bacteriophage genes and/or transcript sequences

Intrinsic sequence specificity of the Cas1 integrase directs new spacer acquisition

The adaptive prokaryotic immune system CRISPR-Cas provides RNA-mediated protection from invading genetic elements. The fundamental basis of the system is the ability to capture small pieces of foreign DNA for incorporation into the genome at the CRISPR locus, a process known as Adaptation, which is dependent on the Cas1 and Cas2 proteins. We demonstrate that Cas1 catalyses an efficient trans-esterification reaction on branched DNA substrates, which represents the reverse- or disintegration reaction. Cas1 from both Escherichia coli and Sulfolobus solfataricus display sequence specific activity, with a clear preference for the nucleotides flanking the integration site at the leader-repeat 1 boundary of the CRISPR locus. Cas2 is not required for this activity and does not influence the specificity. This suggests that the inherent sequence specificity of Cas1 is a major determinant of the adaptation process

Значення і роль Конституції в забезпеченні національної безпеки: аспекти сутнісних характеристик

Стаття присвячена аналізу конституцій­но-правових проблем забезпечення безпеки суспільства і держави у всій багатогранності їх економічного, політичного і правового змісту. Зазначені негативні фактори впливу на базові конституційні цінності: колізії, прогалини та інші дефекти в законодавстві, невідповідності між природним правом і позитивними нормами, пра­вовий нігілізм суб’єктів конституційно-правових відносин, низький рівень їх правової культури, зловживання правом. Проаналізована правова (юридична) безпе­ка, що є похідною та невід’ємною складовою від інформаційної безпеки. Аргументовано, що в правовій державі правова інформація є основою існування самої держави, її здатність успішно захищати цінності цивілізованого співжиття. Метою досліджень було визначення сутності конституції, як нормативно-правової основи для вирішення соціальних протиріч в суспільстві і державі і досягненні на цій основі безпеки осо­бистості, суспільства і держави, як юридично узаконеним балансом інтересів всіх соціальних груп суспільства, мірою досягнутого в суспіль­стві і державі балансу між владою і свободою. У статті розглянута проблематика питань, пов’язаних із чинниками ризику в сфері пра­вової безпеки та фактори ризику, які безпосе­редньо пов’язані з правотворчістю або правоза- стосуванням. Досліджено питання та напрямки захисту самої Конституції на рівні національної безпеки від спроб нелегітимної модернізації, фактів підміни конституційних норм політичною доцільністю. Обґрунтовано позицію, що Конституція по­винна визначати внутрішню безпеку, встанов­люючи певний рівень ступеня захисту влас­них положень на рівні національної безпеки, оскільки актуальними залишаються спроби нелегітимної модернізації Конституції та факти підміни конституційних норм політичною до­цільністю. Аргументовано, що конституційна безпека є невід’ємною складовою частиною національної безпеки, оскільки передбачає передусім безпековий стан конституційного ладу країни та ос­новного акту, який його закріплює - Конститу­ції, у тому числі усунення зловживання ним. Здійснено аналіз взаємозв’язку та взаємоза­лежності понять «конституційне право», «націо­нальна безпека» та «конституційна безпека. Зроблено висновки, що виходячи із сутнісних характеристик конституції, як зводу головних норм прямої дії, вона є безперечною і єдиною в своєму роді гарантією стабільності політично­го ладу, основним гарантом реалізації життєво важливих цінностей народу, юридично узако­неним балансом інтересів всіх соціальних груп суспільства, мірою досягнутого в суспільстві і державі балансу між владою і свободою. Підтримано аргументацію, що практично всі інститути конституційного права мають пря­мий вплив на забезпечення системи національ­ної безпеки. Це знаходить своє підтвердження практично у всіх функціях конституції - уста­новчій, організаційній, зовнішньополітичній, ідеологічній і, звичайно, юридичній, а отже - вони повинні отримати послідовну конкрети­зацію і розвиток в галузевому, а також спеці­альному законодавстві, що має своїм предметом правове регулювання національної безпеки. Запропоновано, що оскільки правове регу­лювання національної безпеки здійснюється Конституцією України та іншими актами кон­ституційного законодавства, відповідно, вона є повноцінним інститутом конституційного права і підлягає вивченню в рамках предмета конститу­ційно-правової науки. Зазначено, що будь-які заходи забезпечення національної безпеки не можуть здійснюватися поза правовим полем держави, у спосіб, та ор­ганами, не передбаченими законодавством, а оскільки Конституція є основою законодавства, то маємо всі підстави вважати забезпечення національної безпеки як основну функцію Кон­ституції, поряд із регулюванням інших сфер су­спільних відносин

Learner Personality And Oral Corrective Feedback In An Adult Language Classroom

A great deal of the variation in language learning outcomes is attributable, either directly or indirectly, to various learner characteristics. One of these characteristics are personality traits, which have been shown to influence learning outcomes. Moreover, teachers have an intuitive belief that personality has substantial importance for learning and make pedagogical decisions, such as choosing an oral corrective feedback (CF) approach, based on their assumptions about student personality. Whereas research has established that CF effectiveness is mediated by several individual differences, research on the influence of learners’ personality traits on CF effectiveness is virtually neglected. This classroom study aimed to fill this gap. It investigated a relationship (if any) between student personality traits and the effectiveness of oral CF, and how students with different personalities respond to and experience oral CF. Using a mixed-methods approach to data collection and analysis, this study took place in a class of adult language-learners in an academic context. Personality was measured using a personality test, the effectiveness of CF was measured using a pretest/posttest measure of past tense use accuracy using audio/video recordings of classroom activities. Qualitative data were collected through semi-structured interviews and stimulated recall (SR) sessions to explore students’ response to and experience of CF. Findings showed that personality differences emerged in student response to (and perceived effectiveness of) different CF techniques. Personality traits appeared to play a role in how students experienced CF and responded to it

Соціальна держава: сутнісне, безпеково-правове та кримінологічне значення

Стаття присвячена теоретичному аналізу сутності поняття держави та соціальної держави, беручи до уваги їх характеристики філософами і науковцями від античних часів по сьогодення, і виходячи з необхідності формування сучасної держави як високорозвиненої, правової, демократичної держави, яка визначає людину найвищою соціальною цінністю, забезпечує її права та свободи, гідні умови існування, безпеку і добробут, шляхом проведення активної соціальної політики на принципах громадянського суспільства, соціальної справедливості, рівності, солідарності та відповідальності. Досліджено питання виправданості на сьогодні звуження державою власних функцій і власної відповідальності за розвиток суспільства, не зважаючи на своє основне призначення, і залишаючись при цьому відстороненим «арбітром» природнього саморозвитку соціуму. Розглянуто взаємозалежність та вплив держави на злочинність не лише в позитивному, а й у негативному аспекті, зокрема у намаганні налагодити життя громадян за допомогою широкого використання кримінально-правових заходів, наслідком чого може бути породження непомірно великої «штучної» злочинності, яка у свою чергу, буде сприяти зростанню «природної» злочинності. В напрямку формування сучасної соціальної держави як правової, демократичної держави, яка забезпечує основоположні права та свободи людини, гідні умови її існування, безпеку і добробут, розглянуті основні способи і напрямки соціально-політичної та економічної організації соціуму на предмет їх продуктивності та суперечливості, соціальної безпеки та детермінації злочинності. Здійснено аналіз взаємозв’язку та взаємозалежності критеріїв національної безпеки та соціальної, їх спільні пріоритетні інтереси, які повинні враховуватись при формуванні стратегічних пріоритетів соціальної держави, серед яких є гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, розвиток громадянського суспільства, його демократичних інститутів, зміцнення політичної і соціальної стабільності в суспільстві, створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійно зростаючого рівня життя і добробуту населення, а також – розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу українського народу, зміцнення фізичного здоров’я нації, створення умов для розширеного відтворення населення. Обґрунтовано позицію, що основним призначенням держави, метою та її сутністю є безпечне існування соціуму, де безпека соціуму, тобто – соціальна, або суспільна безпека у цьому розумінні виступає синонімом поняття – національна безпека, виходячи з того, що нація - спільнота всіх громадян, та осіб без громадянства, які на даний момент проживають на території держави і підпадають під її юрисдикцію. Зроблено висновки щодо необхідності створення механізму захисту людини від реальних, потенційних ризиків та їх наслідків, від наявних та можливих порушень прав і свобод особистості, від злочинних посягань на життя, здоров’я, власність, честь і гідність людини, а також забезпечення суспільної злагоди в державі на основі соціального миру і соціального партнерства де ключову роль повинно відігравати розвинене громадянське суспільство. Підтримано аргументацію необхідності існування серед основних функцій соціальної держави такої як захисна (компенсаційна) функція - це створення механізму захисту людини від реальних, потенційних ризиків та їх наслідків, від наявних та можливих порушень прав і свобод особистості, від злочинних посягань на життя, здоров’я, власність, честь і гідність людини, а також забезпечення суспільної злагоди в державі на основі соціального миру і соціального партнерства, де вирішальними складовими процесу здійснення контролю за соціальним станом у державі та її регіонах громадянським суспільством повинні стати аналіз, прогнозування стану та розвитку самих об’єктів національної безпеки, як основних цінностей українського народу так і цілей щодо їх досягнення

Національний суверенітет в умовах глобалізації: кримінально-правові та кримінологічні аспекти

Стаття присвячена аналізу основних аспектів впливу глобалізації на суверенітет, його політичну, економічну, інформаційну та інші складові; аналізу стійкої тенденції до поступової втрати державами національного суверенітету, що ставить на порядок денний питання про здатність ліберальної демократії пристосуватися до нових обставин. Розглянута нова тенденція в міжнародній політиці й глобальних політичних трансформаціях, що створює можливість перенесення реальних центрів влади з рівня національної держави на наднаціональний і регіональний рівні. Метою досліджень було визначення сутності суверенітету як верховенства державної влади, її незалежності як всередині держави, так і в зовнішньополітичній сфері. Проаналізовані питання обмеження суверенітету з позиції реальних та недавніх прикладів у міжнародній практиці, а також зроблені спроби простежити еволюцію уявлень про державний суверенітет та аналіз різних теоретико-правових підходів до ознак суверенітету. Здійснено аналіз взаємозв’язку та взаємозалежності понять «народний суверенітет», «національний суверенітет» і «державний суверенітет», підтримано думку, що на першому місці знаходиться народний суверенітет, що виражає верховне, невідчужуване право народу визначати свою долю в державі і суспільстві, і що не слід ототожнювати поняття народного і національного, а також національного і державного видів суверенітету. У статті розглянута проблематика питань, пов’язаних із глобалізацією, яка проявляється у констатуванні як позитивних, так і негативних тенденцій цього процесу, зокрема обмеження сфер впливу урядів країн економічною глобалізацією, послаблення державного суверенітету, поширення дії законів вільного ринку на противагу національним парламентам, збільшення впливу капіталу на економіку, суттєве зменшення ролі держави в економіці, перехід її функцій до приватних осіб, регіональних або міжнародних організацій. Зроблено висновки, що Суверенітет – це складна політико юридична властивість державної влади, що означає її верховенство, незалежність як всередині держави, так і в зовнішньополітичній сфері, що не допускає втручання інших країн у свої внутрішні справи. Наявність певних проблем суверенітету в окремих державах і багатогранний характер державного суверенітету підкреслюють необхідність чіткого розмежування між реальним і відносним суверенітетом, де розуміння реального (абсолютного) суверенітету держави потребує уточнення з огляду на конкретизацію його складових: зовнішньополітичної, внутрішньополітичної, легітимної, правової, територіальної, ресурсної, фінансово-економічної та інформаційної. Підтримано думку, що державна політика щодо національної безпеки весь час трансформується, розширюються різні сфери її впливу, до традиційних загроз додаються принципово нові, виникнення яких обумовлено розвитком міжнародних відносин, процесами глобалізації та іншими чинниками. Приєднуємось до позиції, що в умовах глобалізації економіки бути абсолютно незалежною державою неможливо, але якісна характеристика суверенітету по відношенню до інших держав – це суверенна рівність, відносно незалежне і рівноправне становище, рівний з ними правовий статус. Обґрунтовано позицію, що виникнення та розвиток наддержавних органів впливає на трансформацію державного суверенітету та скорочення його складових шляхом делегування наднаціональним утворенням державних повноважень. Але, у міжнародних організаціях держави учасниці виступають як суверенні і рівноправні, не підлеглі жодній владі іншого угрупування, утворюючи організацію на основі міжнародного договору. На всіх етапах цього процесу взаємодія держав між собою має координуючу горизонтальну природу на одному рівні з міжнародними організаціями, на принципі суверенної рівності держав-учасниць, про що свідчить принцип «одна держава – один голос», а також право виходу з організації. Підтримано аргументацію, що Найбільш послаблює державний суверенітет економічна глобалізація - починають діяти закони вільного ринку, а не національних парламентів, відбувається збільшення впливу капіталу на економіку, суттєво зменшується роль держави в економіці, її функції переходять до приватних осіб, регіональних або міжнародних організацій, чим суттєво обмежуючи сферу впливу урядів країн. Підкреслено, що кримінально-правова охорона державного суверенітету належить в сучасних умовах до одного з найбільш пріоритетних напрямів державної політики у сфері протидії злочинності. Зазначено, що ерозія поняття державного суверенітету, що спостерігається, загрожує руйнуванням сучасної системи міжнародних відносин і розмиванням самого поняття держави. Але, тим не менш, в умовах глобалізації сучасна держава продовжує грати ключову роль у суспільному житті, і надалі залишаючись гарантом зовнішньої і внутрішньої безпеки, правосуддя, демократії і прав людини, забезпечення фундаментальних соціальних цінностей, джерелом накопичення системи національного добробуту, важливим механізмом організації і управління багатьма сферами сучасного суспільства