Integration of internally displaced persons in the society

Визначено сутність, проблеми та інститути адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у сучасній Україні. Доведено, що переважна частина проблем, з якими стикається ВПО в процесі адаптації, залишається невирішеною. Серед основних проблем інтеграції ВПО у соціум є: проблема житла, працевлаштування, фінансове становище, розірвання родинних зв’язків, проблема адаптації. Проаналізовано становище та проблеми внутрішньо переміщених осіб, складений соціально-демографічний портрет внутрішньо переміщених осіб в Україні, виділено ключові проблеми ВПО. За результатами опитування, вимушені переселенці підтримують найбільш тісні зв’язки з благодійними організаціями та державними соціальними службами (69% та 44% респондентів відповідно). Проблема працевлаштування – це проблема виживання ВПО в нових умовах, адже державна підтримка не здатна покрити навіть витрати на житло. На оренду житла та комунальні послуги витрачається майже весь прибуток ВПО. Серед проблем нематеріального характеру найбільше переселенців турбують відсутність миру в Україні (84% опитаних) та неможливість бути разом із сім’єю (42%), що є важливими для процесу адаптації. Систематизуючи результати досліджень, пропонуються такі рекомендації: основні проблеми, які ВПО не в змозі подолати самотужки, – це житло та робота, тому на це повинна в першу чергу бути направлена державна підтримка. Необхідно створити умови саме для роботодавців, які беруть на роботу переселенців. Це підніме рівень конкурентоспроможності ВПО на ринку праці та зробить їх адаптацію значно легшою. Оскільки бойові дії, а також процес переселення є травматичним для людини, вимушені переселенці потребують психологічної допомоги. Для включення ВПО в місцеві громади потрібно залучати їх до суспільних подій. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що внутрішньо переміщені особи – це потенціал, який дасть змогу процвітати Україні, мирно та злагоджено проживати на єдиній території, задля світлого майбутнього нашої держави. Розглянуто стратегії і механізми адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб до нового соціокультурного середовища, визначено роль держави, волонтерів та міжнародних організацій у сприянні адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб.Определена сущность, проблемы и институты адаптации и интеграции внутренне перемещенных лиц в современной Украине. Доказано, что большая часть проблем, с которыми сталкивается ВПО в процессе адаптации, остается нерешенной. Среди ключевых проблем интеграции ВПО в социум: проблема жилья, трудоустройства, финансовое положение, расторжение семейных связей, проблема адаптации. Проанализированы положение и проблемы внутренне перемещенных лиц, составлен социально-демографический портрет внутренне перемещенных лиц в Украине, выделены основные проблемы ВПО. По результатам опроса, вынужденные переселенцы поддерживают наиболее тесные связи с благотворительными организациями и государственными социальными службами (соответственно 69% и 44% респондентов). По результатам исследования сделан вывод о том, что проблема трудоустройства – это проблема выживания ВПО в новых условиях, ведь государственная поддержка не способна покрыть даже расходы на жилье. На аренду жилья и коммунальные услуги тратится почти вся прибыль ВПО. Среди проблем нематериального характера больше всего переселенцев беспокоят отсутствие мира в Украине (84% опрошенных) и невозможность быть вместе с семьей (42%), которые являются важными для процесса адаптации. Систематизируя результаты исследований, предложены следующие рекомендации: основные проблемы, которые ВПО не в состоянии преодолеть самостоятельно, – жилье и работа, поэтому на это должна в первую очередь быть направлена государственная поддержка. Необходимо создать условия именно для работодателей, принимающих на работу переселенцев. Это поднимет уровень конкурентоспособности ВПО на рынке труда и значительно облегчит их адаптацию. Поскольку боевые действия, а также процесс переселения являются травматичными для человека, вынужденные переселенцы нуждаются в психологической помощи. Для включения ВПО в местные общины нужно привлекать их к общественным событиям. По результатам исследования сделан вывод о том, что внутренне перемещенные лица – это потенциал, который позволит процветать Украине, мирно и слаженно проживать на единой территории, для светлого будущего нашего государства. Рассмотрены стратегии и механизмы адаптации и интеграции внутренне перемещенных лиц в новую социокультурную среду, определена роль государства, волонтеров и международных организаций в содействии адаптации и интеграции внутренне перемещенных лиц.The paper seeks to provide insights to the nature and problematic issues as well as to specify the institutes for adaptation and integration of internally displaced persons in modern Ukraine. Yet, a vast range of problems faced by IDPS in the process of their adaptation remains unresolved so far. Among the major challenges of IDP social integration are as follows: housing and employment problems, financial hardship, dissolution of family ties, the problem of adaptation, etc. The situation and problems of internally displaced persons have been analyzed along with providing a socio-demographic portrait of IDP in Ukraine, the key challenges for IDPS have been revealed. According to the survey, forced migrants maintain close relationships with charity organizations and government social services (respectively 69% and 44% of respondents, respectively). The problem of employment is the survival issue for IDPS in modern realia, since the government support fails to cover even the accommodation costs. Housing rent and utilities expenditures account for almost the entire income of IDPS. Apart from financial problems, a great number of IDPS worry about the ongoing war in Ukraine and strive for peace (84% of respondents) as well as the failure to be with their families (42% of respondents), which are important for the process of adaptation. The research findings offer the following recommendations to be undertaken: the government support must primarily be targeted to resolve the major problems that IDPS cannot overcome on their own, i. e. finding a place to live and employment. It is critical to create favourable environment and incentives for those employers who employ migrants. This will raise the level of IDPs competitiveness in the labour market, thus making their adaptation much easier. Since people have undergone through extremely traumatic experiences due to military actions and the process of resettlement, forced migrants need psychological assistance. Local communities should engage IDPS into social events to foster their integration. In conclusion, it is argued that internally displaced persons are a potential that will allow Ukraine to flourish, live in peace and consent in a single territory, for the sake of a bright future of the nation. The strategies and mechanisms for internally displaced persons adaptation and integration into the new social and cultural environment have been explored; the role of the government, volunteers and international organizations in promoting the adaptation and integration of internally displaced persons has been specified

Хакатон-система як частина інноваційної екосистеми університету

У цій статті досліджено генезис таких понять, як "екосистема", "університетська екосистема" та "хакатон-система". Здійснено аналіз принципових відмінностей цих екосистем, який засвідчив, що ландшафт соціально-економічної системи може бути представлений як сукупність галузевих екосистем, які виступають певним силовим полем, що дозволяє об'єднати локалізовані комплекси організацій, бізнес-моделі, ринки, мережі, ланцюжки поставок, інноваційні проєкти, інфраструктурні системи та ін. Крім цього, виявлено особливості формування меж екосистеми університету, а також доведено, що хакатон-система є одним із елементів інноваційної екосистеми закладу вищої освіти, під якою в рамках цього дослідження розуміється мультисуб'єктна система, що функціонує в межах загального для всіх домену (який керується координуючим суб'єктом, що виступає його організаційним ядром) з метою матеріалізації ціннісної пропозиції, що є результатом інтелектуальної діяльності, де домен – це середовище ЗВО, суб'єкт координації – це ЗВО, а ціннісна пропозиція – це інновація або інноваційне рішення. За результатами дослідження встановлено, що університетське середовище – це триконтурний простір, що складається з мікро-, мезо- та макроконтурів. Підкреслено, що елементами хакатон-екосистеми університету варто вважати як безпосередньо структурні підрозділи університету, які прямо чи опосередковано задіяні в інноваційній діяльності (наприклад, факультети, дослідні лабораторії, науково-дослідні групи, центри працевлаштування, бізнес-інкубатори тощо), так і суб'єкти, що самостійно здійснюють господарську діяльність, але напряму не пов’язані з діяльністю університетів (такі, як малі інноваційні підприємства, фонди, органи ліцензування та сертифікації, експертні комісії та інші).This article attempts to explore the genesis of such concepts as an "ecosystem", "university ecosystem" and a "hackathon system". The study offers an overview of the fundamental differences between these ecosystems which has revealed that a landscape of the socioeconomic background could be represented as a set of industry ecosystems – a certain force field able to integrate localized groups of organizations, business models, markets, networks, supply chains, innovation projects, infrastructure systems, etc. Apart from the above, the study discusses the specifics of shaping the boundaries of the university ecosystem as well as demonstrates that the hackathon system is an element of the overall innovative ecosystem of a higher education institution which in the framework of this study is viewed as a multi-subject system operating within the common domain (managed by a coordinating entity that acts as a core of an organization) with the aim of materializing a value proposition as an outcome of intellectual engagement, where the domain is the HEI environment, the coordination subject is the HEI, and the value proposition is an innovation or an innovative solution. According to the research findings, the university environment is a three-loop space consisting of micro-, meso- and macroloops. It is argued that the university hackathon ecosystem covers not only university structural units which are directly or indirectly involved in innovative activities (e. g., faculties, research laboratories, research groups, employment centres, business incubators, etc.) but also other independent business entities that are not directly related to university activities (such as small innovative enterprises, funds, licensing and certification agencies, expert commissions and others)

Механізм створення умов для професійного та психо-фізичного розвитку та самореалізації особистості, соціальної активності та працевлаштування молоді

Базуючись на попередніх дослідженнях основних складових Хакатон-екосистеми соціальної інтеграції з врахуванням умов нового спалаху пандемії Covid-19, авторами в статті запропоновано загальний механізм інтеграції Хакатон-екосистеми в екосистему закладу вищої освіти, що дозволить організувати комплексну взаємодію інтерактивних інструментаріїв інноваційного ланцюжка розвитку людського потенціалу молоді, підвищення національної безпеки в умовах запобігання нового спалаху пандемії Covid-19. Зокрема, в статті запропоновано організаційно-управлінський комплекс, що забезпечує створення та функціонування Хакатон-екосистеми університету. Визначено, що даний комплекс являє собою систему, яка може бути сформована штатними підрозділами університету та надає правову, організаційну, управлінську, фінансову, технічну та іншу підтримку Хакатон-екосистемі університету, що проявляється у формі трансферу ресурсів та інформації. Розглянуто найбільш значущі елементи даного комплексу – механізм створення Хакатон-екосистеми університету, механізм підтримки її діяльності та механізм адміністративно-управлінського контролю. Дослідження механізму дозволило виділити комплекс проблем організаційно-управлінської підтримки, який може виявитися негативним впливом на діяльність Хакатон-екосистеми університету. Запропоновано ефективність функціонування Хакатон-екосистеми університету визначати сформованим на базі університету науковим, управлінським і матеріально-технічним завданням, що формує і визначає особливості побудови його інноваційної екосистеми.Based on previous studies of the main components of the Hackathon-ecosystem of social integration, taking into account the conditions of the new outbreak of the Covid-19 pandemic the authors of the article proposed a general mechanism for the integration of the Hackathon ecosystem into the ecosystem of a higher education institution, which will allow organizing a complex interaction of interactive tools of the innovative chain of developing the human potential of youth, improving national security in the context of preventing a new outbreak of the Covid-19 pandemic. In particular, the article proposes an organizational and management complex that ensures the creation and functioning of Hackathon-ecosystems of the university. It was determined that this complex is a system that can be formed by full-time units of the university and provides legal, organizational, managerial, financial, technical and other support to the Hackathon-ecosystem of the university, manifested in the form of the transfer of resources and information. The most significant elements of this complex are considered – the mechanism for creating the Hackathon-ecosystem of the university, the mechanism for supporting its activities, and the mechanism for administrative and managerial control. The study of the mechanism made it possible to identify a set of problems of organizational and managerial support, which may have a negative impact on the activities of the Hackathon-ecosystem of the university. It is suggested that the effectiveness of the University Hackathon-ecosystem functioning should be determined by the scientific, managerial, and material-technical task formed on the basis of the university, which forms and determines the features of the construction of its innovative ecosyste

Диагностика с помощью инструментария Хакатон-экосистемы готовности студенческой молодежи к научно-исследовательной деятельности

Статтю присвячено аналізу зростаючої ролі науково-дослідної складової в системі вищої освіти як ключового компонента забезпечення якісної підготовки здобувачів та подальшого розвитку їх особистісного потенціалу. З огляду на те, що сучасне суспільство висуває нові вимоги до підготовки фахівців, майбутні спеціалісти мають демонструвати не лише високий рівень сформованості необхідних професійних компетенцій, але й розвинені навички пізнавальної діяльності, самостійність, ініціативність, а також творче мислення. У контексті цього дослідження, дослідницька компетентність розглядається як інтегральна якість особистості, що виражається в здібності та готовності до самостійного вирішення дослідницьких завдань, володінні технологіями дослідницької діяльності, визнанні цінності дослідницьких умінь та здатності їх використовувати в професійній сфері. Основною методологією проведеного дослідження є розрахована лінійна математична модель, що дозволяє діагностувати готовність студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності. Розроблена модель містить мінімальне, максимальне та порогове значення, а також індикатори діагностичних оцінок готовності студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності. Розроблена методика діагностики готовності студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності тестувалася на основі Хакатон-екосистеми Київського національного університету технологій та дизайну. Внаслідок проведеного анкетування виявлено структуру дослідницької компетентності, що складається з десяти основних компонентів (компетенцій) готовності студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності. Обробка результатів анкетування дозволила обчислити вагові значення кожного компонента, їх математичне очікування, щільність розподілу ймовірностей, середнє значення з усіх необхідних для науково-дослідницької діяльності якостей. Результати розрахунків підтвердили, що пріоритетними компетенціями студентської та аспірантської молоді є мотивація до досліджень та рівень академічної підготовки. Участь здобувачів вищої освіти в науково-дослідній роботі є невід'ємною частиною підготовки майбутніх фахівців до вирішення професійних завдань. Науково-дослідна робота студентської та аспірантської молоді дозволяє застосовувати методи проблемного навчання, поглиблювати професійну спрямованість освіти завдяки розгляду проблемних ситуацій, готувати спеціалістів із підвищеним творчим потенціалом. Використання Хакатон-екосистеми університету дозволяє визначити схильність студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності, сформувати необхідні вміння та навички дослідницької компетентності.Статья посвящена анализу растущей роли научно-исследовательской составляющей в системе высшего образования как ключевого компонента обеспечения качественной подготовки специалистов и дальнейшего развития их личностного потенциала. Учитывая, что современное общество выдвигает новые требования к профессиональному обучению, будущие специалисты должны демонстрировать не только высокий уровень сформированности необходимых профессиональных компетенций, но и навыки познавательной деятельности, самостоятельность, инициативность, а также творческое мышление. В контексте этого исследования, исследовательская компетентность рассматривается как интегральная характеристика личности, выражающаяся в способности и готовности к самостоятельному решению исследовательских задач, владению технологиями исследовательской деятельности, признании ценности исследовательских умений и способности их использовать в профессиональной сфере. Основной методологией проведённого исследования рассчитана линейная математическая модель, позволяющая диагностировать готовность студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности. Разработанная модель содержит минимальное, максимальное и пороговое значение, а также индикаторы диагностических оценок готовности студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности. Разработанная методика диагностики готовности студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности тестировалась на основе Хакатон-экосистемы Киевского национального университета технологий и дизайна. В результате проведённого анкетирования выявлена структура исследовательской компетентности, состоящая из десяти основных компонентов (компетенций) готовности студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности. Обработка результатов анкетирования позволила вычислить весовые значения каждого компонента, их математическое ожидание, плотность распределения вероятностей, среднее значение всех необходимых для научно-исследовательской деятельности качеств. Результаты расчётов подтвердили, что приоритетными компетенциями студенческой и аспирантской молодёжи есть мотивация к исследованиям и уровень академической подготовки. Участие соискателей высшего образования в научно-исследовательской работе является неотъемлемой частью подготовки будущих специалистов к решению профессиональных задач. Научно-исследовательская работа студенческой и аспирантской молодёжи позволяет применять методы проблемного обучения, углублять профессиональную направленность образования, рассматривая проблемные ситуации, готовить специалистов с повышенным творческим потенциалом. Использование Хакатон-экосистем университета позволяет определить склонность студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности, сформировать необходимые умения и навыки исследовательской компетентности.The article seeks to provide insights into the growing role of the research component within the higher education system as a key element in ensuring quality education and boosting student talent and potential. Given that modern society imposes new demands for a more skilled workforce, future professionals must demonstrate not only high-level professional competencies but also display well developed cognitive skills, independence, initiative and creative thinking. In the context of this study, a research competence is viewed as an integral personality trait which translates into the capacity and willingness to resolve research problems independently, mastering of research technology skills, recognition of the value of research and the ability to use it in the professional business settings. The dominant methodology of the study is to build a linear mathematical model that allows evaluating the readiness of student and post-graduates to conduct a research. The developed model provides the minimum, maximum and threshold values as well as diagnostic assessment indicators of the student readiness to perform research. In addition, the study presents a method to assess the readiness of student and post-graduates to research activities which was tested on the basis of the Hackathon Ecosystem of the Kyiv National University of Technologies and Design. The survey held has revealed the structure of a research competence that consists of ten main elements (competencies) of readiness of student and post-graduates to conduct research. Processing the results of the questionnaire has enabled to calculate the weight of each element, their mathematical expectation values, the density of probability distribution, and the average value of all the necessary characteristics for research. The calculation results have verified that the priority competencies of student and post-graduates are motivation to research and the level of academic training. University student and post-graduate engagement into research activities is an integral part of academic training to tackle professional issues. Within the study process, student research practices involve problem-based learning, a professional focus of training through a wide range of problem solving activities, as well as encouraging enhanced creativity. The findings demonstrate that making use of the University Hackathon ecosystem tools will contribute to identifying the students’ and post-graduates’ propensity to research activities, building relevant skills and abilities of research competence

Стимулирование с помощью Хакатон-экосистемы вторичной занятости молодёжи как фактора профессионализации и социальной интеграции

Статтю присвячено пошуку нових інструментів підвищення мотивації молоді до вторинної зайнятості. У дослідженні зазначається, що сучасні полівекторні (багатоспрямовані) процеси оновлення системи вищої освіти в Україні зумовлюють необхідність реформування вищої школи. Значною мірою це пов'язано з тим, що нині стають затребуваними насамперед конкурентоспроможні випускники, які можуть самостійно вибудовувати траєкторію своєї професійної діяльності, вміють працювати з великим обсягом інформації, нестандартно мислити, демонструють високий рівень адаптивності до соціальних умов, що постійно змінюються, та запитам сучасного ринку праці, мають розвинені комунікативні навички, здатні до навчання протягом усього життя, готові до розширення управлінських функцій та вміють прогнозувати результати своєї роботи. Теоретико-методологічною основою дослідження стало використання системного, структурно-функціонального, економіко-соціологічного та ресурсного підходів. Системний підхід – для орієнтації та побудови загального опису досліджуваного феномена; структурно-функціональний – для аналізу функціональності вторинної зайнятості, ресурсний – для конкретизації можливостей суміщення студентами навчання та роботи. Доведено, що використання Хакатон-екосистеми дозволяє визначити можливі результати поєднання навчання та роботи для соціального та особистісного розвитку студентської молоді та виділення відповідних функцій їх вторинної зайнятості. Серед показників дослідження – мотиви вторинної зайнятості студентської молоді, оцінка результатів трудової діяльності як реалізації очікувань від зайнятості, оцінка значущості наявної роботи для оволодіння майбутньою професією. Виявлено ієрархію мотивів вторинної зайнятості студентів, де ключову роль відіграють матеріальні мотиви, меншу значущість мають професійно-орієнтовані мотиви. Відзначено відносну стійкість цієї ієрархії в останні роки та зниження значущості для працюючих студентів раннього початку професійної кар'єри. Обґрунтовано розмежування прагматичних та професійно орієнтованих мотивів вторинної зайнятості студентів. Встановлено доволі високий рівень реалізації матеріальних очікувань багатьох студентів, що працюють (як прояв провідної економічної функції зайнятості студентської молоді); певну девальвацію ролі досвіду вторинної зайнятості студентів як їх конкурентної переваги у сфері соціально-трудових відносин; непродуктивність виконуваної роботи для подальшої професіоналізації більшості працюючих студентів. Водночас, результати дослідження підтверджують значущість впливу будь-якої роботи на формування загальної трудової культури у цієї категорії молоді. Розкрито необхідність використання функцій професіоналізації в рамках вторинної зайнятості студентів, а також наведено практичні рекомендації щодо її вдосконалення. Результати дослідження мають науково-практичне значення для подальшого розвитку теоретичних положень та накопичення емпіричних даних для покращення якості роботи освітніх установ та закладів професійної освіти.Статья посвящена поиску новых инструментов повышения мотивации молодёжи ко вторичной занятости. В исследовании отмечается, что современные поливекторные (многонаправленные) процессы обновления системы высшего образования в Украине обуславливают необходимость реформирования высшей школы. В значительной степени это связано с тем, что ныне становятся востребованными в первую очередь конкурентоспособные выпускники, которые могут самостоятельно строить траекторию своей профессиональной деятельности, умеют работать с большим объёмом информации, нестандартно мыслить, демонстрируют высокий уровень адаптивности к изменяющимся социальным условиям и запросам современного рынка труда, имеющие развитые коммуникативные навыки, способные к обучению на протяжении всей жизни, готовые к расширению управленческих функций и умеющие прогнозировать результаты своей работы. Теоретико-методологической основой исследования стало использование системного, структурно-функционального, экономико-социологического и ресурсного подходов. Системный подход – для ориентации и построения общего описания изучаемого феномена; структурно-функциональный – для анализа функциональности вторичной занятости, ресурсный – для конкретизации возможностей совмещения студентами обучения и работы. Доказано, что использование Хакатон-экосистем позволяет определить возможные результаты сочетания обучения и работы для социального и личностного развития студенческой молодёжи и выделения соответствующих функций их вторичной занятости. Среди показателей исследования – мотивы вторичной занятости студенческой молодёжи, оценка результатов трудовой деятельности как реализации ожиданий от занятости, оценка значимости имеющейся работы для овладения будущей профессией. Выявлена иерархия мотивов вторичной занятости студентов, где ключевую роль играют материальные мотивы, меньшую значимость имеют профессионально-ориентированные мотивы. Отмечена относительная устойчивость этой иерархии в последние годы и снижение значимости для работающих студентов раннего начала профессиональной карьеры. Обоснованы разграничения прагматических и профессионально ориентированных мотивов вторичной занятости студентов. Установлены достаточно высокий уровень реализации материальных ожиданий многих работающих студентов (как проявление ведущей экономической функции занятости студенческой молодёжи); определённая девальвация роли опыта вторичной занятости студентов как конкурентного преимущества в сфере социально-трудовых отношений; непроизводительность выполняемой работы для дальнейшей профессионализации большинства работающих студентов. В то же время результаты исследования подтверждают значимость влияния любой работы на формирование общей трудовой культуры у этой категории молодёжи. Раскрыта необходимость использования функций профессионализации в рамках вторичной занятости студентов, а также приведены практические рекомендации по её усовершенствованию. Результаты исследования имеют научно-практическое значение для дальнейшего развития теоретических положений и накопления эмпирических данных для улучшения качества работы образовательных учреждений и учреждений профессионального образования.The article is an attempt to find new tools to boost youth motivation to secondary employment. The study notes that modern multi-vector (multi-dimensional) processes of updating the higher education system in Ukraine challenge the need for reforming higher education. The above verifies that currently, the biggest demand is primarily for competitive graduates who can independently build their own professional career trajectory, who are able to handle a large amount of information, think critically, demonstrate a high level of adaptability to permanently changing social environment and labor market demands, have developed communication skills, are able to learn throughout the life, are ready to expand management functions and are able to predict the results of their activities. The theoretical and methodological framework of this study involves systemic, structural and functional, economic and sociological and the resource-based approaches. A systemic approach was used to gain an overview and build an overall description of the researched phenomenon; structural and functional approach was applied to provide insights into the functional character of secondary employment, and the resource-based approach – to specify the opportunities for students to combine study and work. It is argued that the use of the Hackathon ecosystem enables to identify the possible outcomes of combining work and study for social and personal development of student youth along with getting better awareness of specific functions of youth secondary employment. Within the scope of this research, the following indicators were employed: the motivation behind secondary employment of student youth, performance assessment as realization of students’ expectations from employment, and the evaluation of the current job significance for mastering a future profession. A motivation hierarchy for secondary student employment has been identified where money is viewed as the key motivator whereas occupational incentives are perceived as less important. As it observed, this hierarchy demonstrates a relative stability in recent years against the falling trend for the significance of the early start of professional career for working students. In addition, the study provides a robust argument to substantiate the demarcation between pragmatics- and occupationbased incentives of student secondary employment. The findings have revealed a rather high realization level of financial expectations of many working students (as a manifestation of the key economic function of student youth employment); a certain devaluation of the work experience role for student secondary employment as their competitive advantage in the area of social and labor relations; as well as low effectiveness of the majority of working students for their further professionalization. However, the results of the study have verified critical effects of any work experience upon shaping basic work culture for this youth category. Apart from the above, the paper discusses the relevance of implementing professionalization agenda in the framework of student secondary employment as well as renders practical recommendations for its enhancement. The study results offer a number of implications to develop further theoretical positions and accumulate empirical data to promote quality assurance in vocational education and training institutions

Формирование системы управления экономического потенциала предприятий в современных условиях

У дослідженні визначено, що особливістю економічного розвитку підприємств у сучасних умовах є функціональна залежність, насамперед, від їх економічного потенціалу, оптимізаційних механізмів його використання та специфіки управління, що актуалізує питання розроблення системи управління економічним потенціалом, а також передбачає: 1) необхідність її врахування в стратегії ефективного розвитку регіонів; 2) відтворення економічного потенціалу підприємства за умови трансформації критеріїв прийняття управлінських рішень; 3) застосування прогресивних методів маневрування виробничими та фінансовими ресурсами підприємств. У цьому контексті, надзвичайно важливим для підприємств є здатність адекватно реагувати на ринкові зміни. З цією метою сучасні підприємства змушені нарощувати обсяги виробництва завдяки раціональному використанню своїх трудових, виробничих та фінансових ресурсів, а також враховувати появу нових суспільних потреб, з акцентом на найважливіші чинники змін, що дозволить забезпечити динамізм власного економічного потенціалу. У статті змістовно обґрунтовано, що система управління економічним потенціалом підприємства являє собою сукупність засобів і методів спрямованого впливу на інтереси підприємства, що характеризуються постійними динамічними трансформаційними змінами під впливом внутрішніх і зовнішніх умов, із фокусом на раціональне використання власного потенціалу і забезпечення необхідних пропорцій функціонування її господарського комплексу. Сформовані напрями та рекомендації щодо управління економічним потенціалом підприємства мають практичний характер і можуть бути використані у виробничій діяльності для найбільш ефективного використання трудових, виробничих та матеріальних ресурсів у статичному та динамічному аспектах стратегічного розвитку промисловості загалом.В исследовании определено, что особенностью экономического развития предприятий в современных условиях является функциональная зависимость, прежде всего, от их экономического потенциала, оптимизационных механизмов его использования и специфики управления, что актуализирует вопросы разработки системы управления экономическим потенциалом, а также предусматривает: 1) необходимость её учёта в стратегии эффективного развития регионов; 2) воспроизведение экономического потенциала предприятия при трансформации критериев принятия управленческих решений; 3) применение прогрессивных методов маневрирования производственными и финансовыми ресурсами предприятий. В этом контексте чрезвычайно важным для предприятий является способность адекватно реагировать на рыночные изменения. С этой целью современные предприятия вынуждены наращивать объёмы производства благодаря рациональному использованию своих трудовых, производственных и финансовых ресурсов, а также учитывать появление новых общественных потребностей, с акцентом на важнейшие факторы изменений, что позволит обеспечить динамизм собственного экономического потенциала. В статье содержательно обосновано, что система управления экономическим потенциалом предприятия представляет собой совокупность средств и методов направленного воздействия на интересы предприятия, характеризующиеся постоянными динамическими трансформационными изменениями под влиянием внутренних и внешних условий, с фокусом на рациональное использование собственного потенциала и обеспечение необходимых пропорций функционирования её хозяйственного комплекса. Сформированные направления и рекомендации по управлению экономическим потенциалом предприятия имеют практический характер и могут быть использованы в производственной деятельности для наиболее эффективного использования трудовых, производственных и материальных ресурсов в статическом и динамическом аспектах стратегического развития промышленности в целом.The research findings have revealed that in modern realia, enterprise economic development is associated with functional dependency, in particular related to its economic potential, optimization methods of potential utilization, and company management paradigm which challenges a critical need to build a management system to facilitate economic potential development, and also provides for: 1) the need to harmonize this system with the strategy of effective regional development; 2) enterprise economic potential reproduction subject to transformation of management decision-making criteria; 3) the implementation of progressive methods of enterprise production resource and asset management with a focus at maneuvering. In this context, the capacity to respond promptly to market changes is of critical importance to enterprises. To this end, modern enterprises are forced to increase their production output through the rational use of their labor, production resources and financial assets, as well as to take into account the emergence of new social needs, focusing on key factors of change, which will ensure the dynamism of their economic potential. The paper argues that management system of enterprise economic potential is a set of targeted tools and methods to affect enterprise stakeholders’ interests characterized by constant dynamic transformational changes under the effects of internal and external environment, with a focus on rational use of enterprise potential and ensuring its balanced business performance The suggested pathways and recommendations on enterprise economic potential management have significant implication and can be used in business for the most effective use of labor, production and material resources in static and dynamic aspects of the overall industry strategic development of the in general

Динамика показателей спирограммы больных хронической обструктивной болезнью легких в стадии обострения на фоне гипотиреоза при включении в комплексное лечение лиотиронина

Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) є однією з найбільш поширених причин захворюваності та смертності і, як наслідок, однією з найважливіших проблем охорони здоров'я. Останнім десятиліттям ХОЗЛ посідає 5-те місце серед провідних причин непрацездатності та 3-тє – серед причин смерті. Основним методом діагностики, документування тяжкості, моніторування та оцінки ефективності терапії ХОЗЛ є спірометрія. Дана методика дозволяє виявити обструктивні й рестриктивні вентиляційні порушення. Залежно від цілей і вихідних параметрів спірометрії доцільно проведення бронходилатаційного або бронхоконстрикторного тестів. Мета роботи – визначити динаміку показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) у хворих на ХОЗЛ в стадії загострення на тлі гіпотиреозу при включенні у комплексне лікування ліотироніну як замісної терапії.Lyothyronin in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) in the state of exacerbation with hypothyroidism provides substitution-stimulating anti-inflammatory action and contributes to the restoration of the functional state of the bronchopulmonary system with a reduction in the course of treatment for 3–6 days. We prescribed a lyotyronin at a dose of 50% per day contributes to the restoration of the level of thyroid hormones secretion in patients with COPD in the state of exacerbation with concomitant hypothyroidism. We proved that the rehabilitation improved due to changes in "high-speed" indicators in addition to the basic rehabilitation treatment with lyothyronin in patients with COPD in the state of exacerbation in combination with hypothyroidism.У больных хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) в состоянии обострения, осложненной гнойно-некротическим поражением бронхолегочной системы на фоне сниженного синтеза эндогенного трийодтиронина, лиотиронин оказывает заместительное стимулирующее противовоспалительное действие и способствует восстановлению функционального состояния бронхолегочной системы при сокращении лечебного курса на 3–6 сут. Назначение лиотиронина в дозе 50 % от суточной способствует восстановлению уровня секреции гормонов щитовидной железы у больных ХОБЛ в состоянии обострения с сопутствующим гипотиреозом. Доказано, что при дополнении базового восстановительного лечения лиотиронином больным ХОБЛ в состоянии обострения в сочетании с гипотиреозом наблюдалась тенденция к улучшению функции внешнего дыхания за счет изменений «скоростных» показателей

Extended Thromboprophylaxis with Betrixaban in Acutely Ill Medical Patients

Background Patients with acute medical illnesses are at prolonged risk for venous thrombosis. However, the appropriate duration of thromboprophylaxis remains unknown. Methods Patients who were hospitalized for acute medical illnesses were randomly assigned to receive subcutaneous enoxaparin (at a dose of 40 mg once daily) for 10±4 days plus oral betrixaban placebo for 35 to 42 days or subcutaneous enoxaparin placebo for 10±4 days plus oral betrixaban (at a dose of 80 mg once daily) for 35 to 42 days. We performed sequential analyses in three prespecified, progressively inclusive cohorts: patients with an elevated d-dimer level (cohort 1), patients with an elevated d-dimer level or an age of at least 75 years (cohort 2), and all the enrolled patients (overall population cohort). The statistical analysis plan specified that if the between-group difference in any analysis in this sequence was not significant, the other analyses would be considered exploratory. The primary efficacy outcome was a composite of asymptomatic proximal deep-vein thrombosis and symptomatic venous thromboembolism. The principal safety outcome was major bleeding. Results A total of 7513 patients underwent randomization. In cohort 1, the primary efficacy outcome occurred in 6.9% of patients receiving betrixaban and 8.5% receiving enoxaparin (relative risk in the betrixaban group, 0.81; 95% confidence interval [CI], 0.65 to 1.00; P=0.054). The rates were 5.6% and 7.1%, respectively (relative risk, 0.80; 95% CI, 0.66 to 0.98; P=0.03) in cohort 2 and 5.3% and 7.0% (relative risk, 0.76; 95% CI, 0.63 to 0.92; P=0.006) in the overall population. (The last two analyses were considered to be exploratory owing to the result in cohort 1.) In the overall population, major bleeding occurred in 0.7% of the betrixaban group and 0.6% of the enoxaparin group (relative risk, 1.19; 95% CI, 0.67 to 2.12; P=0.55). Conclusions Among acutely ill medical patients with an elevated d-dimer level, there was no significant difference between extended-duration betrixaban and a standard regimen of enoxaparin in the prespecified primary efficacy outcome. However, prespecified exploratory analyses provided evidence suggesting a benefit for betrixaban in the two larger cohorts. (Funded by Portola Pharmaceuticals; APEX ClinicalTrials.gov number, NCT01583218. opens in new tab.