Gonadectomy in conditions affecting sex development: a registry-based cohort study

Objectives To determine trends in clinical practice for individuals with DSD requiring gonadectomy. Design Retrospective cohort study. Methods Information regarding age at gonadectomy according to diagnosis; reported sex; time of presentation to specialist centre; and location of centre from cases reported to the International DSD Registry and who were over 16 years old in January 2019. Results Data regarding gonadectomy were available in 668 (88%) individuals from 44 centres. Of these, 248 (37%) (median age (range) 24 (17, 75) years) were male and 420 (63%) (median age (range) 26 (16, 86) years) were female. Gonadectomy was reported from 36 centres in 351/668 cases (53%). Females were more likely to undergo gonadectomy (n = 311, P < 0.0001). The indication for gonadectomy was reported in 268 (76%). The most common indication was mitigation of tumour risk in 172 (64%). Variations in the practice of gonadectomy were observed; of the 351 cases from 36 centres, 17 (5%) at 9 centres had undergone gonadectomy before their first presentation to the specialist centre. Median age at gonadectomy of cases from high-income countries and low-/middle-income countries (LMIC) was 13.0 years (0.1, 68) years and 16.5 years (1, 28), respectively (P < 0.0001) with the likelihood of long-term retention of gonads being higher in LMIC countries. Conclusions The likelihood of gonadectomy depends on the underlying diagnosis, sex of rearing and the geographical setting. Clinical benchmarks, which can be studied across all forms of DSD will allow a better understanding of the variation in the practice of gonadectomy

Analysis of the legal environment of education policy in ukraine and its use in the development of the region

В статті висвітлюються питання правового забезпечення освітньої політики та освітнього менеджменту. Зокрема наголошується, що для ефективного формування системи регіонального освітнього менеджменту першочергове значення має децентралізація окремих функцій управління держави та передача їх на регіональний рівень управління. The article highlights the issue of legal education policy and educational management. Particularly noted that the effective formation of regional educational management priority is the decentralization of certain functions of state and transfer them to the regional level of management

Analysis of the legal environment of education policy in ukraine and its use in the development of the region

В статті висвітлюються питання правового забезпечення освітньої політики та освітнього менеджменту. Зокрема наголошується, що для ефективного формування системи регіонального освітнього менеджменту першочергове значення має децентралізація окремих функцій управління держави та передача їх на регіональний рівень управління. The article highlights the issue of legal education policy and educational management. Particularly noted that the effective formation of regional educational management priority is the decentralization of certain functions of state and transfer them to the regional level of management

ФІНАНСОВІ ВАЖЕЛІ ТА НАСЛІДКИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СВІТОВОГО ДОСВІДУ БІЗНЕС-ДІЯЛЬНОСТІ У ВІТЧИЗНЯНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ РИНОК

The article describes the main indicators of the tourist services market in Ukraine and the world, comparing the dynamics of costs and revenues from international tourism; the model of structural restructuring of the tourist services market of Ukraine in the conditions of globalization of the economy is proposed, and the necessity of institutionalization of business activity in the field of international tourism is substantiated, in particular, different variants of strategic alliances that are alternative to Ukrainian tourism business activity are considered. It is proved that at the moment the tourism sector has become indispensable in the lives of a large part of the world’s population, as tourist flows have increased more than 50 times in recent years. In addition, at the beginning of the XXI century the sphere of rest for the volume of income took the third place among the leading sectors of the global economy. According to the World Travel &amp; Tourism Council the share of the tourism industry in 2018 is approximately 10 % of global GDP (according to the forecasts the proportion will reach 11% to 2026), 6.0 % of the world export, that is 0.1% more than in 2017 and in accordance 0.6 % more than in 2016. It is determined that financial resources from tourist flows serve as an important tool for capacity building and economic growth of the world’s leading countries. World experience has substantiated that the creation of a tourism product with high added value is the key to growth of business activity in the tourism business segment, tourism market development, involvement of related industries (financial services, insurance, transport, communications) in the implementation of tourism services.The SWOT analysis shows that Ukraine has a strong potential for the most types of tourist and recreational activities, the use of which is significantly limited by a number of restrictions, to overcome which it should be chosen a clear strategy that would take full account of the use of the strengths of the phenomenon under study. Since the strategic priority of Ukraine’s integration into the world economic space and the reform of the domestic economy is a reorientation to efficiently functioning forms of management, we consider it advisable to start strengthening domestic competitive position in the field of international tourism just on the side of the implementation of world experience in business activities in this area.Охарактеризовано основні показники ринку туристичних послуг в Україні та світі, проведено порівняльну динаміку витрат і доходів від міжнародного туризму; запропоновано модель структурної перебудови ринку туристичних послуг України за умов глобалізаційного розвитку економіки, а також обґрунтовано необхідність інституціоналізації бізнес-діяльності у сфері міжнародного туризму, зокрема розглянуто різні варіанти стратегічних альянсів, які є альтернативними для української туристичної бізнес-діяльності. Доведено, що на даний момент туристичний сектор став незамінним у житті значної частини жителів світу, оскільки туристичні потоки за останні роки зросли більш ніж у 50 разів. Крім того, на початку XXI століття сфера відпочинку за обсягом доходу посіла третє місце серед провідних галузей світової економіки. За даними Всесвітньої ради з питань подорожей і туризму, частка туристичної галузі 2018 року становить приблизно 10 % від світового ВВП (за прогнозами, частка досягне 11 % до 2026-го); 6,0 % світового експорту, що на 0,1 % більше ніж 2017-го і відповідно на 0,6 % більше, ніж 2016 року. Визначено, що фінансові ресурси від туристичних потоків слугують важливим інструментом для нарощення реалізації потенціалу та економічного зростання провідних країн світу. Світовий досвід обґрунтував, що створення туристичного продукту з високою доданою вартістю є запорукою зростання бізнес-активності в сегменті туристичного бізнесу, розвитку туристичного ринку, залученню суміжних галузей (фінансові послуги, страхування, транспорт, зв’язок) до реалізації туристичних послуг. Проведений SWOT-аналіз засвідчує, що Україна має потужний потенціал для здійснення більшості видів туристично-рекреаційної діяльності, використання якого суттєво лімітується низкою обмежень, для подолання яких слід обрати чітку стратегію, яка б найбільш повно враховувала використання сильних сторін досліджуваного явища. Оскільки стратегічним пріоритетом інтеграції України у світовий економічний простір і реформування вітчизняного господарства є переорієнтація на ефективно функціонуючі форми господарювання, вважаємо за доцільне розпочати посилювати вітчизняні конкурентні позиції у сфері міжнародного туризму саме щодо імплементації світового досвіду бізнес-діяльності в цю сферу

Автоімунний моногенний цукровий діабет у дітей. Діагностика, клініка, лікування

Background. Autoimmune monogenic diabetes (AMD) is a disease that causes a mutation in one gene that determines the development of a specific autoimmune reaction with the development of diabetes mellitus (DM) at an early age. In addition to DM, such patients have frequent severe infections, autoimmune hematological disorders (autoimmune cytopenia, lympho­proliferative diseases), gastroente­rological diseases (autoimmune enteropathy, diar­rhea, celiac disease, hepatosplenomegaly), endocrinopathies (autoimmune thyroid disease etc.), which causes the high and early mortality of patients in the absence of specific treatment. The aim. To conduct a genetic testing in children with DM type 1 and other severe autoimmune pathology and to assess the clinical course of the disease in the case of a genetically confirmed AMD. Matherials and methods. We selected patients (n = 11) for the AMD genetic testing who were diagnosed with DM type 1 at an early age (from 1 month to 12 years old), and who additionally had at least one more serious autoimmune disease. Genetic diagnostics was done using a tNGS of neonatal DM or AMD panels including AIRE, CTLA4, FOXP3, IL2RA, ITCH, JAK1, LRBA, SIRT1, STAT1, STAT3, STAT5B and TNFAIP3 genes. Results and discussion. The article presents three fatal clinical cases in children with DM, for whom genetic diagnostics confirmed the diagnosis of AMD. In the first child with a hemizygous mutation FOXP3 c.1040G> A, p.R347H type 1 DM was combined with severe respiratory failure, perhaps due to Guillain — Barré syndrome with respiratory muscle paralysis due to acute autoimmune polyradiculoneuropathy. The second child with AIRE p.Cys311fs/p.Arg257Ter had all the classic signs of APS-1. Patient 3 had classic signs of a mutation in the LRBA gene, namely DM type 1 and autoimmune enteropathy, but the lack of timely AMD genetic diagnosis did not allow to prescribe the appropriate treatment with specific monoclonal antibodies or hematopoietic stem cell transplantation, which could significantly improve the course of the disease and prevent mortality. Conclusions. The need for genetic testing for AMD should be considered in patients with early childhood manifestations of diabetes, especially when combined with other severe autoimmune diseases. Early genetic diagnosis will contribute to timely targeted treatment, preserving the patient’s life, and substantiating medical and genetic counseling for other members of his family.Аутоиммунный моногенный сахарный диабет (АМСД) — это заболевание, которое обуславливает мутация в одном гене, который определяет развитие специфической аутоиммунной реакции с развитием сахарного диабета (СД) в раннем возрасте. Кроме СД у таких пациентов возникают частые тяжелые инфекции, аутоиммунные гематологические расстройства (аутоиммунные цитопении, лимфопролиферативные заболевания), гастроэнте­рологические заболевания (аутоиммунная энтеро­патия, диарея, целиакия, гепатоспленомегалия), эндокринопатии (аутоиммунный тиреоидит) и другие тяжелые аутоиммунные заболевания (артриты, гломерулонефрит и т.д.), что является причиной высокой и ранней смертности пациентов при отсутствии специфического лечения. Цель работы — провести генетическое исследование у детей с СД 1 типа и другой тяжелой аутоиммунной патологией и оценить клиническое течение заболевания при генетически подтвержденном диагнозе АМСД. Материалы и методы. Для генетического тестирования на наличие АМСД были отобраны 11 пациентов, которым был диагностирован СД 1 типа в раннем возрасте (от 1 мес до 12 лет) и которые имели дополнительно, как минимум, одно тяжелое аутоиммунное заболевание. Генетическая диагностика проведена с помощью таргетных панелей неонатального СД или АМСД с изучением генов AIRE, CTLA4, FOXP3, IL2RA, ITCH, JAK1, LRBA, SIRT1, STAT1, STAT3, STAT5B и TNFAIP3. Результаты и обсуждение. Описаны три летальных случая детей с СД, у которых генетическая диагностика подтвердила диагноз АМСД. У ребенка с гемизиготной мутацией FOXP3 c.1040G> A, p.R347H СД 1 типа сочетался с тяжелой дыхательной недостаточностью, вероятно, из-за наличия синдрома Guillain—Barré с параличом дыхательной мускулатуры вследствие острой аутоиммунной полирадикулонейропатии. Ребенок с мутацией в гене AIRE p.Cys311fs/p.Arg257Ter имел все классические признаки аутоиммунного полиэндокринного синдрома 1 типа. У третьего пациента имелись классические признаки мутации в гене LRBA, а именно СД и энтеропатия, но невозможность проведения своевременной генетической диагностики АМСД не позволила назначить соответствующее патогенетическое лечение специфическими моно­клональными антителами или провести трансплантацию гемопоэтических стволовых клеток, что могло бы значительно улучшить течение заболевания и гипотетически предотвратить смерть. Выводы. Необходимость генетического тестирования на наличие АМСД следует рассматривать у больных с манифестацией СД в раннем детском возрасте при его сочетании с другими тяжелыми аутоиммунными заболеваниями. Ранняя генетическая диагностика будет способствовать своевременному патогенетическому лечению, сохранению жизни больного, обоснованию медико-генетического консультирования других членов его семьи.Автоімунний моногенний цукровий діабет (АМЦД) — це захворювання, яке обумовлює мутація в одному гені, який визначає розвиток специфічної автоімунної реакції з розвитком цукрового діабету (ЦД) в ранньому віці. Крім ЦД у таких пацієнтів виникають часті тяжкі інфекції, автоімунні гематологічні розлади (автоімунні цитопенії, лімфопроліферативні захворювання), гастроентерологічні захворювання (автоімунна ентеропатія, діарея, целіакія, гепатоспленомегалія), ендокринопатії (автоімунний тиреоїдит) та інші важкі автоімунні захворювання (артрити, гломерулонефрит тощо), що є причиною високої і ранньої смертності пацієнтів за відсутності специфічного лікування. Мета роботи — провести генетичне дослідження у дітей з ЦД 1 типу та іншою важкою автоіммунною патологією та оцінити клінічний перебіг захворювання за генетично підтвердженого діагнозу АМЦД. Матеріали та методи. Для генетичного тестування на наявність АМЦД відібрано 11 пацієнтів, яким діагностовано ЦД 1 типу у ранньому віці (від 1 міс до 12 років) та які мали додатково принаймні одне тяжке автоімунне захворювання. Генетичну діагностику проведено за допомогою таргетних панелей неонатального ЦД або АМЦД з вивченням генів AIRE, CTLA4, FOXP3, IL2RA, ITCH, JAK1, LRBA, SIRT1, STAT1, STAT3, STAT5B та TNFAIP3. Результати та обговорення. Описано три випадки летальності дітей з ЦД, у яких генетична діагностика підтвердила діагноз АМЦД. У дитини з гемізиготною мутацією FOXP3 c.1040G>A, p.R347H ЦД 1 типу поєднувався з тяжкою дихальною недостатністю, ймовірно, внаслідок синдрому Гієна—Баре з паралічем дихальної мускулатури через гостру автоімунну полірадикулонейропатію. Дитина з мутацією в гені AIRE p.Cys311fs/p.Arg257Ter мала всі класичні ознаки автоімунного поліендокринного синдрому 1 типу. У третього пацієнта були наявні класичні ознаки мутації в гені LRBA, а саме ЦД і автоімунна ентеропатія, але неможливість проведення своєчасної генетичної діагностики АМЦД з ідентифікацією автоімунного генезу розладів, які є складовими цього типу ЦД, не дало змоги призначити відповідне патогенетичне лікування специфічними моноклональними антитілами або провести трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин, що могло б значно поліпшити перебіг захворювання та гіпотетично запобігти смерті. Висновки. Необхідність генетичного тестування на наявність АМЦД слід розглядати у хворих з маніфестацією ЦД у ранньому дитячому віці при його поєднанні з іншими тяжкими автоімунними захворюваннями. Рання генетична діагностика сприятиме своєчасному патогенетичному лікуванню, збереженню життя хворого, обґрунтуванню медико-генетичного консультування інших членів сім’ї хворого