Стан здоров’я та функціональних можливостей організму старшокласників

Актуальність дослідження зумовлена потребою індивідуалізації фізичних навантажень залежно від індивідуальних особливостей організму учнів. Мета дослідження – виявити стан здоров’я та функціональних можливостей організму старшокласників. Результати роботи. 35–38 % учнів мають відхилення в стані здоров’я та належать до спеціальної медичної групи. Кількість школярів спеціальної медичної групи за останні три роки суттєво зросла. Це пояснюється не лише зниженням стану здоров’я учнів, а й підвищенням вимог до медичних обстежень у загальноосвітніх навчальних закладах. Висновки. Старшокласники найчастіше мають захворювання нервової системи, органів чуття та дихання. Щодо загальної кількості захворювань на ці хвороби припадає 62,5–69,7% випадків. В учнів простежено ознаки напруження роботи серцево-судинної системи. Показники частоти серцевих скорочень становлять 80–82 уд./хв. Середні величини проби Штанге в юнаків – 52,47–55,39 с. Визначення тривалості затримки дихання на видиху засвідчило зниження результатів відповідно до проби Штанге на 40,12–48,97 %. 37,56 % учнів мають низькі й нижчі від середніх показники життєвої ємності легень

Стан здоров’я та функціональних можливостей організму старшокласників

The relevance of the study is due to the need of individualization of physical activity depending on individual characteristics of students. The purpose of the research is to identify health and functional capacity of the high school students’ body. Results of the work. 35–38 % of high school students have deviations in health status and belong to the special medical group. The number of students in the special medical group has significantly increased over the last three years. This is due not only to decrease in the health of students, but also increased requirements for medical examinations in secondary schools. Conclusions. High school students often have diseases of the nervous system, senses and respiratory system. Regarding the overall incidence of these diseases, they account for 62,5– 69,7 % of cases. The students have signs of hard work of cardiovascular system. The heart rate is 80–82 bpm. / min. The average of Stange test results in boys amounts to 52,47–55,39 p. Determining the duration of breath exhale showed the reduction in results in accordance with the Stange test to 40,12– 48,97 %. 37,56 % of students have low and below average lung capacity.Актуальность исследования обусловлена необходимостью индивидуализации физических нагрузок в зависимости от индивидуальных особенностей организма учащихся. Цель исследования – выявить состояние здоровья и функциональных возможностей организма старшеклассников. Результаты работы. 35–38 % старшеклассников имеют отклонения в состоянии здоровья и относятся к специальной медицинской группе. Количество школьников специальной медицинской группы запоследние три года существенно выросла. Это объясняется не только снижением состояния здоровья учащихся, но и повышением требований к медицинским обследованиям в общеобразовательных учебных заведениях. Выводы. Старшеклассники чаще всего имеют заболевания нервной системы,органов чувств и дыхания. Относительно общего количества заболеваний эти болезни составляют 62,5–69,7 % случаев. У учащихся прослеживаются признаки напряжения работы сердечно-сосудистой системы. Показатели частоты сердечных сокращений составляют 80–82 уд/мин. Средние величины пробы Штанге у юношей – 52,47–55,39 с. Определение продолжительности задержки дыхания на выдохе показало снижение результатов в соответствии с пробой Штанге на 40,12–48,97 %. 37,56 % учащихся имеют низкие и ниже средних показатели жизненной емкости легких.Актуальність дослідження зумовлена потребою індивідуалізації фізичних навантажень залежно від індивідуальних особливостей організму учнів. Мета дослідження – виявити стан здоров’я та функціональних можливостей організму старшокласників. Результати роботи. 35–38 % учнів мають відхилення в стані здоров’я та належать до спеціальної медичної групи. Кількість школярів спеціальної медичної групи за останні три роки суттєво зросла. Це пояснюється не лише зниженням стану здоров’я учнів, а й підвищенням вимог до медичних обстежень у загальноосвітніх навчальних закладах. Висновки. Старшокласники найчастіше мають захворювання нервової системи, органів чуття та дихання. Щодо загальної кількості захворювань на ці хвороби припадає 62,5–69,7% випадків. В учнів простежено ознаки напруження роботи серцево-судинної системи. Показники частоти серцевих скорочень становлять 80–82 уд./хв. Середні величини проби Штанге в юнаків – 52,47–55,39 с. Визначення тривалості затримки дихання на видиху засвідчило зниження результатів відповідно до проби Штанге на 40,12–48,97 %. 37,56 % учнів мають низькі й нижчі від середніх показники життєвої ємності легень

Кримінологічна характеристика особистості злочинця у сфері обороту житлової нерухомості

Дикий О. В. Кримінологічна характеристика особистості злочинця у сфері обороту житлової нерухомості / О. В. Дикий // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. / редкол.: С. В. Ківалов (голов. ред.), В. М. Дрьомін (заст. голов. ред.), Ю. П. Аленін [та ін.]; МОН України, НУ ОЮА. – Одеса: Юрид. л-ра, 2013. – Вип. 70. - С. 346-355.Статтю присвячено вивченню особистості злочинця у сфері обороту житлової нерухомості. Визначено основні елементи, які входять до структури особистості злочинця, та проведено аналіз соціально-демографічних, кримінально-правових, соціально-рольових і морально-психологічних ознак на підставі виконаного дослідження. На підставі соціально-рольових функцій особи злочинця, що бере участь в обороті житлової нерухомості, запропоновано класифікацію таких осіб із метою розробки заходів для попередження злочинності у вказаній сфері

Віктимологічні аспекти профілактики поведінки жертв злочинів в сфері обороту житлової нерухомості

Дикий О. В. Віктимологічні аспекти профілактики поведінки жертв злочинів в сфері обороту житлової нерухомості / О. В. Дикий // Правові та інституційні механізми забезпечення розвитку держави та права в умовах євроінтеграції : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20 травня 2016 р., м. Одеса) : у 2 т. Т. 2 / відп. ред. М. В. Афанасьєва. - Одеса : Юридична література, 2016. - С. 256-258

Toxic metals in toenails as biomarkers of exposure: A review

This work was supported by FIS grants PI12/00150, PI17CIII/00034, PI18/00287 (Instituto de Salud Carlos III, State Secretary of R + D + I and European Union (ERDF/ESF, "Investing in your future") ) , P42ES010349 and P30ES009089 (National Institute of Environmental Health Sciences) .Toenails have been used as biomarkers of exposure to toxic metals, but their validity for this purpose is not yet clear and might differ depending on the specific agent. To evaluate this issue, we reviewed the literature on: a) the time-window of exposure reflected by toenails; b) the reproducibility of toenail toxic-metal levels in repeated measures over time; c) their relationship with other biomarkers of exposure, and; d) their association with potential determinants (i.e. sociodemographic, anthropometric, or lifestyle characteristics) or with sources of exposure like diet or environmental pollution. Thus, we performed a systematic review, searching for articles that provided original data for levels of any of the following toxic metals in toenails: aluminum, beryllium, cadmium, chromium, mercury, nickel, lead, thallium and uranium. We identified 88 articles, reporting data from 67 different research projects, which were quite heterogeneous with regard to population profile, sample size and analytical technique. The most commonly studied metal was mercury. Concerning the time-window of exposure explored by toenails, some reports indicate that toenail cadmium, nickel and lead may reflect exposures that occurred 7–12 months before sampling. For repeated samples obtained 1–6 years apart, the range of intraindividual correlation coefficients of aluminum, chromium and mercury was 0.33–0.56. The correlation of toxic metal concentrations between toenails and other matrices was higher for hair and fingernails than for urine or blood. Mercury levels were consistently associated with fish intake, while other toxic metals were occasionally associated with specific sources (e.g. drinking water, place of residence, environmental pollution, and occupation). The most frequently evaluated health endpoints were cardiovascular diseases, cancer, and central nervous system diseases. Available data suggest that toenail mercury levels reflected long-term exposures and showed positive associations with fish intake. The lack of standardization in sample collection, quality control, analytical techniques and procedures – along with the heterogeneity and conflicting results among studies – mean it is still difficult to conclude that toenails are a good biomarker of exposure to toxic metals. Further studies are needed to draw solid conclusions about the suitability of toenails as biomarkers of exposure to toxic metals.FIS (Instituto de Salud Carlos III, State Secretary of R + D + I) PI12/00150 PI17CIII/00034 PI18/00287FIS (European Union (ERDF/ESF, "Investing in your future") PI12/00150 PI17CIII/00034 PI18/00287 United States Department of Health & Human Services National Institutes of Health (NIH) - USA NIH National Institute of Environmental Health Sciences (NIEHS) P42ES010349 P30ES00908

Predictors of fecundability and conception waits among the Dogon of Mali

Surprisingly little is known about the mechanisms that underlie variation in female fertility in humans. Data on this topic are nonetheless vital to a number of pragmatic and theoretical enterprises, including population planning, infertility treatment and prevention, and evolutionary ecology. Here we study female fertility by focusing on one component of the interbirth interval: the waiting time to conception during menstrual cycling. Our study population is a Dogon village of 460 people in Mali, West Africa. This population is pronatalist and noncontracepting. In accordance with animist beliefs, the women spend five nights sleeping at a menstrual hut during menses. By censusing the women present at the menstrual huts in the study village on each of 736 consecutive nights, we were able to monitor women's conception waits prospectively. Hormonal profiles confirm the accuracy of the data on conception waits obtained from the menstrual hut census (Strassmann [1996], Behavioral Ecology 7: 304–315). Using survival analysis, we identified significant predictors of the waiting time to conception: wife's age (years), husband's age (49 years), marital duration (years), gravidity (number of prior pregnancies), and breast-feeding status. Additional variables were not significant, including duration of postpartum amenorrhea, sex of the last child, nutritional status, economic status, polygyny, and marital status (fiancÉe vs. married). We fit both continuous and discrete time survival models, but the former appeared to be a better choice for these data. Am J Phys Anthropol 105:167–184, 1998. © 1998 Wiley-Liss, Inc.Peer Reviewedhttp://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/2027.42/37683/1/5_ftp.pd