ANTHROPOLOGICAL DIMENSIONS OF THE MODERN MUSICAL ART OF EASTERN EUROPE

The peculiarities of the world model and the human model in the Eastern European music art of the postmodern era were revealed. The research is based on a hermeneutical analysis of the contemporary Russian and Ukrainian composers’ works. The research method builds on the systematic and historical approaches. It allows to consider the individual musical text as a subsystem of a higher order system. The sociocultural context was considered. The scientific novelty consists in revealing the specifics of the Eastern European artists’ worldview of the last third of the XX and beginning of the XXI centuries. It is the consequence of studying their creativity in an anthropological dimension. The anthropological essence of the music of contemporary Ukrainian and Russian composers lies in a certain inconsistent polarity. The polarity is represented by the ironic and fragmented worldview combined with the religious quest. The awareness of the chaos and apocalyptic culture is combined with the religious support in its various manifestations. Therefore, the character in modern music has a dual essence. He is both marginal and a personality with strong spiritual support. In the works of contemporary Russian and Ukrainian composers, two postmodern worldview poles are organically combined: a destructive worldview and a desire for harmony. This polarity is caused by the crisis mentality of the modern post-totalitarian society.

Оцінка екологічного стану агрокліматичних ресурсів на території України в умовах змін клімату

The object of research is agro-climatic resources of Ukraine, characterized by a combination of agro-climatic factors acting on the growth conditions and plants development, forming the productivity of agricultural crops. These factors are quantitative and determined by agroclimatic indicators, indicating the relationship between climate factors and growth conditions, plants development, crop formation.One of the most problematic climate assessment issues for agricultural production is the processes of heat and water exchange in the soil-plant-atmosphere system, where biophysical and physiological processes take place. In addition, we must take into account the environmental conditionsfor the plants: minimum and critical temperatures of air, soil; total temperatures required for crops ripening; the amount of moisture.Models to forecast potential impacts of climate change on agricultural productivity, adaptation to these changes were used in the study. Agro-climatic resources of the territory were assessed on the indicators of heat supply, where the sum of active and effective temperatures was calculated. Index of climate stability was used in the assessment of the ecological status of agro-climatic resources. Due to elevated heat supply an increase in the duration of agricultural crops growing season is expected.The example of Kharkiv region was further characterized by the main features of the current temperature-humidity regime. It has been established that the greatest increase in the air temperature has been recorded since the mid 70-ies of the last century.It is established that during the annual course the air temperature will increase with an average linear trend of 0.3-0.4 ºС for 10 years. The amplitudes of air temperature fluctuations are significant enough to destabilize climatic conditions in the north. The southern and south-western parts of the region have a higher index of weather resistance due to the established air temperature regime and the nature of the underlying surface.This ensures that measures can be taken to adapt agriculture to modern changes in agro-climatic resources. The proposed measures of agriculture adaptation to modern climate change can be successfully applied in neighboring countries, in particular, Moldova, Belarus.Объектом исследования являются агроклиматические ресурсы на территории Украины, характеризующиеся совокупностью агроклиматических факторов, действующих на условия роста и развития растений и формирующих урожайность сельскохозяйственных культур. Эти факторы имеют количественное значение и определяются агроклиматическими показателями, указывающие на взаимосвязь между факторами климата и условиями роста, развития растений, формирования урожая.Одним из самых проблемных мест оценки климата для сельскохозяйственного производства являются процессы теплообмена и влагообмена в системе почва-растение-атмосфера, где происходят биофизические и физиологические процессы. Кроме того, надо учитывать требования растений к окружающей среде: минимальные и критические температуры воздуха, почвы; суммы температур, необходимых для созревания сельскохозяйственных культур; количество влаги.В ходе исследования использовались модели для прогнозирования потенциальных воздействий изменения климата на продуктивность сельского хозяйства и изучения вариантов адаптации к этим изменениям.Оценка агроклиматических ресурсов территории проводилась по показателям теплообеспеченности, где рассчитывались суммы активных и эффективных температур. Для оценки экологического состояния агроклиматических ресурсов использовался показатель устойчивости климатических условий. На основе этого ожидается увеличение продолжительности вегетационного периода сельскохозяйственных культур за счет увеличения его теплообеспеченности.На примере Харьковской области в дальнейшем определялись основные черты современного температурно-влажностного режима. Установлено, что наибольший рост температуры воздуха зафиксировано с середины 70-х годов прошлого века.Установлено, что в годовом ходе температура воздуха будет повышаться со средним коэффициентом линейного тренда 0,3–0,4 ºС на 10 лет. Амплитуды колебаний температуры воздуха достаточно существенные, дестабилизирующие климатические условия на севере. Южная и юго-западная часть региона имеют более высокий показатель устойчивости погодных условий за счет устойчивого температурного режима воздуха и характера подстилающей поверхности.Благодаря этому обеспечивается возможность получения мероприятий по адаптации сельского хозяйства к современным изменениям агроклиматических ресурсов. Предложенные меры адаптации сельского хозяйства к современным климатическим изменениям могут быть успешно применены и в странах-соседях, в частности Молдове, Беларуси.Об’єктом дослідження є агрокліматичні ресурси на території України, що характеризуються сукупністю агрокліматичних факторів, які діють на умови росту та розвитку рослин та формують урожайність сільськогосподарських культур. Ці фактори мають кількісне значення та визначаються агрокліматичними показниками, що вказують на взаємозв’язок між факторами клімату та умовами росту, розвитку рослин, формування врожаю.Одним з найбільш проблемних місць оцінки клімату для сільськогосподарського виробництва є процеси теплообміну та вологообміну в системі ґрунт-рослина-атмосфера, де відбуваються біофізичні та фізіологічні процеси. Крім того, треба враховувати вимоги рослин до навколишнього середовища: мінімальні та критичні температури повітря, ґрунту; суми температур, які необхідні для визрівання сільськогосподарських культур; кількість вологи.В ході дослідження використовувалися моделі для прогнозування потенційних впливів змін клімату на продуктивність сільського господарства та вивчення варіантів адаптації до цих змін.Оцінка агрокліматичних ресурсів території проводилася за показниками теплозабезпеченості, де розраховувалися суми активних та ефективних температур. Для оцінки екологічного стану агрокліматичних ресурсів використовувався показник стійкості кліматичних умов. На основі цього очікується збільшення тривалості вегетаційного періоду сільськогосподарських культур за рахунок збільшення його теплозабезпеченості.На прикладі Харківської області надалі визначалися основні риси сучасного температурно-вологісного режиму. Встановлено, що найбільше зростання температури повітря зафіксовано з середини 70-х років минулого століття.Встановлено, що в річному ході температура повітря буде підвищуватися з середнім коефіцієнтом лінійного тренду 0,3–0,4 ºС на 10 років. Амплітуди коливань температури повітря досить суттєві, що дестабілізує кліматичні умови на півночі. Південна та південно-західна частина регіону мають вищий показник стійкості погодних умов за рахунок усталеного температурного режиму повітря та характеру підстильної поверхні.Завдяки цьому забезпечується можливість отримання заходів, щодо адаптації сільського господарства до сучасних змін агрокліматичних ресурсів. Запропоновані заходи адаптації сільського господарства до сучасних кліматичних змін можуть бути успішно застосовані й у країнах-сусідах, зокрема Молдові, Білорусі

Overcoming High Energy Backgrounds at Pulsed Spallation Sources

Instrument backgrounds at neutron scattering facilities directly affect the quality and the efficiency of the scientific measurements that users perform. Part of the background at pulsed spallation neutron sources is caused by, and time-correlated with, the emission of high energy particles when the proton beam strikes the spallation target. This prompt pulse ultimately produces a signal, which can be highly problematic for a subset of instruments and measurements due to the time-correlated properties, and different to that from reactor sources. Measurements of this background have been made at both SNS (ORNL, Oak Ridge, TN, USA) and SINQ (PSI, Villigen, Switzerland). The background levels were generally found to be low compared to natural background. However, very low intensities of high-energy particles have been found to be detrimental to instrument performance in some conditions. Given that instrument performance is typically characterised by S/N, improvements in backgrounds can both improve instrument performance whilst at the same time delivering significant cost savings. A systematic holistic approach is suggested in this contribution to increase the effectiveness of this. Instrument performance should subsequently benefit.Comment: 12 pages, 8 figures. Proceedings of ICANS XXI (International Collaboration on Advanced Neutron Sources), Mito, Japan. 201

Benchmarking Geant4 for spallation neutron source calculations

Geant4 is becoming increasingly used for radiation transport simulations of spallation neutron sources and related components. Historically, the code has seen little usage in this field and it is of general interest to investigate the suitability of Geant4 for such applications. For this purpose, we carried out Geant4 calculations based on simple spallation source geometries and also with the the European Spallation Source Technical Design Report target and moderator configuration. The results are compared to calculations performed with the Monte Carlo N Particle extended code. The comparisons are carried out over the full spallation neutron source energy spectrum, from sub-eV energies up to thousands of MeV. Our preliminary results reveal that there is generally good agreement between the simulations using both codes. Additionally, we have also implemented a general weight-window generator for Geant4 based applications and present some results of the method applied to the ESS target model

Evaluation of the Environmental Status of Agricultural Resources in the Territory of Ukraine Under Conditions of Climate Change

The object of research is agro-climatic resources of Ukraine, characterized by a combination of agro-climatic factors acting on the growth conditions and plants development, forming the productivity of agricultural crops. These factors are quantitative and determined by agroclimatic indicators, indicating the relationship between climate factors and growth conditions, plants development, crop formation.One of the most problematic climate assessment issues for agricultural production is the processes of heat and water exchange in the soil-plant-atmosphere system, where biophysical and physiological processes take place. In addition, we must take into account the environmental conditionsfor the plants: minimum and critical temperatures of air, soil; total temperatures required for crops ripening; the amount of moisture.Models to forecast potential impacts of climate change on agricultural productivity, adaptation to these changes were used in the study. Agro-climatic resources of the territory were assessed on the indicators of heat supply, where the sum of active and effective temperatures was calculated. Index of climate stability was used in the assessment of the ecological status of agro-climatic resources. Due to elevated heat supply an increase in the duration of agricultural crops growing season is expected.The example of Kharkiv region was further characterized by the main features of the current temperature-humidity regime. It has been established that the greatest increase in the air temperature has been recorded since the mid 70-ies of the last century.It is established that during the annual course the air temperature will increase with an average linear trend of 0.3-0.4 ºС for 10 years. The amplitudes of air temperature fluctuations are significant enough to destabilize climatic conditions in the north. The southern and south-western parts of the region have a higher index of weather resistance due to the established air temperature regime and the nature of the underlying surface.This ensures that measures can be taken to adapt agriculture to modern changes in agro-climatic resources. The proposed measures of agriculture adaptation to modern climate change can be successfully applied in neighboring countries, in particular, Moldova, Belarus

Benchmarking shielding simulations for an accelerator-driven spallation neutron source

The shielding at an accelerator-driven spallation neutron facility plays a critical role in the performance of the neutron scattering instruments, the overall safety, and the total cost of the facility. Accurate simulation of shielding components is thus key for the design of upcoming facilities, such as the European Spallation Source (ESS), currently in construction in Lund, Sweden. In this paper, we present a comparative study between the measured and the simulated neutron background at the Swiss Spallation Neutron Source (SINQ), at the Paul Scherrer Institute (PSI), Villigen, Switzerland. The measurements were carried out at several positions along the SINQ monolith wall with the neutron dosimeter WENDI-2, which has a well-characterized response up to 5 GeV. The simulations were performed using the Monte-Carlo radiation transport code Geant4, and include a complete transport from the proton beam to the measurement locations in a single calculation. An agreement between measurements and simulations is about a factor of 2 for the points where the measured radiation dose is above the background level, which is a satisfactory result for such simulations spanning many energy regimes, different physics processes and transport through several meters of shielding materials. The neutrons contributing to the radiation field emanating from the monolith were confirmed to originate from neutrons with energies above 1 MeV in the target region. The current work validates Geant4 as being well suited for deep-shielding calculations at accelerator-based spallation sources. We also extrapolate what the simulated flux levels might imply for short (several tens of meters) instruments at ESS

Benchmarking shielding simulations for an accelerator-driven spallation neutron source

The shielding at an accelerator-driven spallation neutron facility plays a critical role in the performance of the neutron scattering instruments, the overall safety, and the total cost of the facility. Accurate simulation of shielding components is thus key for the design of upcoming facilities, such as the European Spallation Source (ESS), currently in construction in Lund, Sweden. In this paper, we present a comparative study between the measured and the simulated neutron background at the Swiss Spallation Neutron Source (SINQ), at the Paul Scherrer Institute (PSI), Villigen, Switzerland. The measurements were carried out at several positions along the SINQ monolith wall with the neutron dosimeter WENDI-2, which has a well-characterized response up to 5 GeV. The simulations were performed using the Monte-Carlo radiation transport code Geant4, and include a complete transport from the proton beam to the measurement locations in a single calculation. An agreement between measurements and simulations is about a factor of 2 for the points where the measured radiation dose is above the background level, which is a satisfactory result for such simulations spanning many energy regimes, different physics processes and transport through several meters of shielding materials. The neutrons contributing to the radiation field emanating from the monolith were confirmed to originate from neutrons with energies above 1 MeV in the target region. The current work validates Geant4 as being well suited for deep-shielding calculations at accelerator-based spallation sources. We also extrapolate what the simulated flux levels might imply for short (several tens of meters) instruments at ESS

Актуальні уявлення про патогенез та інтенсивну терапію тяжкого перебігу COVID-19 (літературний огляд)

The aim of the research. The aim of this work was to summarize the scientific literature data on the pathogenesis and intensive care of the severe course of coronavirus infection. Materials and methods. Databases such as PubMed, Google Scholar, Scopus and Web Of Science 2020-2021 were used for literary searches. Results. An intense inflammatory response against the SARS-CoV-2 virus in COVID-19 patients causes a cytokine storm and hypercoagulability with the development of acute respiratory distress syndrome (ARDS) and multiple organ failure. Approximately 17 % to 35 % of hospitalized patients with COVID-19 are treated in the intensive care unit, most often due to hypoxemic respiratory failure and the development of ARDS, and between 29 % and 91 % of patients in intensive care units require invasive ventilation. In addition to acute respiratory failure, hospitalized patients may have acute renal failure (9 %), liver dysfunction (19 %), coagulation disorders (10 %–25 %), and septic shock (6 %). More than 75 % of hospitalized patients require additional oxygen therapy. Respiratory support could vary from the need for oxygen supplementation through a nasal catheter to invasive ventilation or extracorporeal membrane oxygenation in patients with the most severe ARDS. The uncontrolled inflammation and coagulation seen in COVID-19 patients is similar to multifactorial ARDS, where a plethora of evidence has demonstrated the ability of long-term corticosteroid therapy (CST) to reduce inflammation-coagulation-fibroproliferation and accelerate recovery. With regard to the assessment of the benefits of therapeutic anticoagulation in patients with elevated D-dimer, the question has not yet been finally resolved, and research devoted to this is still ongoing. Conclusions. The approaches to respiratory, anticoagulant, anti-inflammatory therapy in critically ill patients with COVID-19 require further research to determine the optimal treatment tacticsЦель исследования. Целью данной работы было обобщение данных научной литературы о патогенезе и интенсивной терапии тяжелого течения коронавирусной инфекции. Материалы и методы. Для литературного поиска были использованы такие базы данных, как PubMed, Google Scholar, Scopus и Web Of Science 2020-2021 г.г. Результаты. Интенсивная воспалительная реакция против вируса SARS-CoV-2 у пациентов с COVID-19 вызывает бурю цитокинов и гиперкоагуляцию с развитием острого респираторного дистресс-синдрома (ОРДС) и полиорганной недостаточности. Примерно от 17 % до 35 % госпитализированных пациентов с COVID-19 лечатся в отделении интенсивной терапии, чаще всего из-за гипоксемической дыхательной недостаточности и развития ОРДС, и от 29 % до 91 % пациентов отделений интенсивной терапии нуждаются в инвазивной вентиляции легких.  В дополнение к острой дыхательной недостаточности у госпитализированных пациентов может развиться острая почечная недостаточность (9 %), нарушение функции печени (19 %), нарушения системы свертывания (10 %–25 %) и септический шок (6 %). Более 75 % госпитализированных пациентов нуждаются в дополнительной кислородной терапии. Респираторная поддержка может отличаться от потребности в дотации кислорода через носовой катетер до инвазивной вентиляции легких или экстракорпоральной мембранной оксигенации у пациентов с наиболее тяжелой формой ОРДС. Неконтролируемые воспаление и коагуляция, которые наблюдаются у пациентов с COVID-19 аналогичны многофакторному ОРДС, где множество доказательств продемонстрировали способность длительной кортикостероидной терапии (КСТ) снижать воспаление-коагуляцию-фибропролиферацию и ускорять выздоровление. Что касается оценки пользы от терапевтической антикоагуляции у пациентов с повышенным D-димером, вопрос еще не решен окончательно, и исследования, посвященные этому, еще продолжаются. Выводы. Подходы к респираторной, антикоагулянтной, противовоспалительной терапии у тяжелых пациентов с COVID-19 требуют дальнейших исследований для определения оптимальной тактики леченияМета дослідження. Метою даної роботи було узагальнення даних наукової літератури щодо патогенезу та інтенсивної терапії тяжкого перебігу коронавірусної інфекції. Матеріали та методи. Для літературного пошуку було використано такі бази даних, як PubMed, Google Scholar, Scopus та Web Of Science 2020-2021 р.р.. Результати. Інтенсивна запальна реакція проти вірусу SARS‐CoV‐2 у пацієнтів із COVID-19 викликає бурю цитокінів і гіперкоагуляцію з розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) та поліорганної недостатності. Приблизно від 17 % до 35 % госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 лікуються у відділенні інтенсивної терапії, найчастіше через гіпоксемічну дихальну недостатність та розвиток ГРДС, та від 29 % до 91 % пацієнтів відділень інтенсивної терапії потребують інвазивної вентиляції легень. На додаток до гострої дихальної недостатності у госпіталізованих пацієнтів може розвинутися гостра ниркова недостатність (9 %), порушення функції печінки (19 %), порушення системи коагуляції (10 %–25 %) та септичний шок (6 %). Понад 75 % госпіталізованих пацієнтів потребують додаткової кисневої терапії. Респіраторна підтримка може відрізнятися від потреби в додаванні кисню через носовий катетер до інвазивної вентиляції легень або екстракорпоральної мембранної оксигенації у пацієнтів із найбільш важкою формою ГРДС. Неконтрольовані запалення та коагуляція, які спостерігаються у пацієнтів з COVID-19, є подібними до багатофакторного ГРДС, де безліч доказів продемонстрували здатність тривалої кортикостероїдної терапії (КСТ) знижувати запалення-коагуляцію-фібропроліферацію та прискорювати одужання. Щодо оцінки користі від терапевтичної антикоагуляції у пацієнтів з підвищеним D-димером, питання ще не вирішено остаточно, та дослідження, присвячені цьому, ще тривають. Висновки. Підходи до респіраторної, антикоагулянтної, протизапальної терапії у важких пацієнтів з COVID-19 потребують подальших досліджень для визначення оптимальної тактики лікуванн