Globalization: political and economic and sociological analysis of cultures

У представленій статті автори розглядають політико-економічний та культурний стан у світі в контексті глобалізаційних процесів. Першочергову увагу приділено висвітленню політико-економічної ситуації в світі. Адже ХХ століття продемонструвало могутність наднаціональних воєнно-політичних блоків, можливість коаліцій керуючих груп, континентальних і регіональних об’єднань, світових міжнародних організацій. Наприкінці ХХ століття намітилися контури «всесвітнього правління»: деякі міжнародні організації почали виконувати важливі політичні інтеграційні функції.В економічній сфері посилилось значення глобального розподілу праці, підвищилася роль транснаціональних корпорацій, які стали могутніми силами світової економіки. Втративши національне коріння, подібні корпорації діють по всьому світу, використовуючи місцеві ресурси й субсидії. Авторами зауважено, що тенденції глобалізації позначилися і на культурі. Засоби масової інформації зближують народи і континенти, інформуючи мільйони людей про події у різних кінцях планети, залучаючи їх до різноманітного культурного досвіду, традицій і звичаїв екзотичних племен і народностей. Сьогодні ні в кого немає сумнівів, що прагнення вирішувати глобальні проблеми, які зачіпають інтереси народів на всіх континентах, веде до формування світової гуманістичної свідомості.Доведено, що тривалий час феномен глобалізації розглядався в соціально-політичних теоріях переважно з позиції економічного центризму. Адже саме в економічній сфері глобалізація центризму була найбільш виявленою. У межах економічного центризму розроблено основні класичні концепції: теорія імперіалізму, теорія залежності, теорія світової системи.Відзначено, що представлені економіко-центричні картини глобалізації нездатні пояснити культурно-історичне різноманіття світу, що зберігається в умовах економічної уніфікації та іноді конфліктує з нею. Усвідомлення процесу глобалізації світового співтовариства потребує нових підходів, здатних пояснити інтеграційні процеси у найрізноманітніших сферах суспільного життя.Авторами підкреслено, що сьогодні образи глобального світу та теорії глобалізму розробляються вченими різних наукових напрямів – соціологами, антропологами, філософами, політологами, істориками. Проте їхні думки з приводу феномена глобалізації досить різні.У представленій статті автори розглядають політико-економічний та культурний стан у світі в контексті глобалізаційних процесів. Першочергову увагу приділено висвітленню політико-економічної ситуації в світі. Адже ХХ століття продемонструвало могутність наднаціональних воєнно-політичних блоків, можливість коаліцій керуючих груп, континентальних і регіональних об’єднань, світових міжнародних організацій. Наприкінці ХХ століття намітилися контури «всесвітнього правління»: деякі міжнародні організації почали виконувати важливі політичні інтеграційні функції.В економічній сфері посилилось значення глобального розподілу праці, підвищилася роль транснаціональних корпорацій, які стали могутніми силами світової економіки. Втративши національне коріння, подібні корпорації діють по всьому світу, використовуючи місцеві ресурси й субсидії. Авторами зауважено, що тенденції глобалізації позначилися і на культурі. Засоби масової інформації зближують народи і континенти, інформуючи мільйони людей про події у різних кінцях планети, залучаючи їх до різноманітного культурного досвіду, традицій і звичаїв екзотичних племен і народностей. Сьогодні ні в кого немає сумнівів, що прагнення вирішувати глобальні проблеми, які зачіпають інтереси народів на всіх континентах, веде до формування світової гуманістичної свідомості.Доведено, що тривалий час феномен глобалізації розглядався в соціально-політичних теоріях переважно з позиції економічного центризму. Адже саме в економічній сфері глобалізація центризму була найбільш виявленою. У межах економічного центризму розроблено основні класичні концепції: теорія імперіалізму, теорія залежності, теорія світової системи.Відзначено, що представлені економіко-центричні картини глобалізації нездатні пояснити культурно-історичне різноманіття світу, що зберігається в умовах економічної уніфікації та іноді конфліктує з нею. Усвідомлення процесу глобалізації світового співтовариства потребує нових підходів, здатних пояснити інтеграційні процеси у найрізноманітніших сферах суспільного життя.Авторами підкреслено, що сьогодні образи глобального світу та теорії глобалізму розробляються вченими різних наукових напрямів – соціологами, антропологами, філософами, політологами, істориками. Проте їхні думки з приводу феномена глобалізації досить різні.In the presented article the authors examine the political and economic and cultural situation in the world in the context of globalization.Special priority is accorded to the coverage of political and economic situation in the world. Because, the twentieth century has demonstrated the power of supranational military- political blocs, the possibility of coalitions of control groups, continental and regional associations, international organizations. At the end of the twentieth century, the contours of «world government» have outlined (world of the Board): some international organizations started performing important political integration functions.The value of the global division of labor has increased in the economic sphere, the role of transnational corporations has increased, which have become powerful forces in the world economy. Having lost the national roots, such corporations operate globally, using local resources and subsidies.The authors noted that the trend of globalization had its influence on the culture as well .Media unites peoples and continents , informing millions of people about the events in different parts of the world , attracting them to various cultural experiences , traditions and customs of exotic tribes and nationalities .Today, there is no doubt, that the desire to solve global problems that affect interests of the peoples of all continents leads to the formation of the world humanistic consciousness.It is proved that during a long period of time the phenomenon of globalization was considered in socio-political theories mainly from the point of economic centrism. As It is the economic sphere, in which the globalization centrism was mostly discovered. The basic classical concepts developed within the economic centrism: theory of imperialism, dependency theory, world system theory.It was marked that the presented economic-centric pictures of globalization cannot explain the cultural-historical diversity of the world that is preserved in the conditions of economic unification and sometimes conflicts with it. Understanding the process of globalization of the world community requires new approaches, able to explain the integration processes in different spheres of public life.The authors have emphasized that today the images of the global world and the theories of globalism are being developed by various scientists: sociologists, anthropologists, philosophers, politologists and historians. However, their views on the phenomenon of globalization differ significantly

Emotional Intelligence, Creativity and Meaningful Orientations of Modern Youth

Поднята проблема существования связи между эмоциональным интеллектом, креативностью и осмысленностью действий у молодежи. Результаты проведенного авторами исследования показали, что характер указанной связи может меняться в зависимости от степени выраженности эмоционального интеллекта и представления себя как инновативной личности.The problem of the existence of a connection between emotional intelligence, creativity and meaningfulness among young people is raised. The results showed that the nature of this connection can change depending on the severity of emotional intelligence and the presentation of oneself as an innovative personality

Five Subcultures in the Student Environment

The results of the study of value orientations of modern university youth are presented. Cluster analysis revealed five coexisting subcultures in the student environment, from a group of bearers of “totalitarian” views to a sub-cluster of individuals adhering exclusively to democratic values.Приведены результаты исследования ценностных ориентаций современной вузовской молодежи. Кластерный анализ выявил пять сосуществующих субкультур в студенческой среде, от группы носителей «тоталитарных» взглядов до субкластера лиц, придерживающихся исключительно демократических ценностей

Kharkiv incoherent scatter facility

The structure, parameters and operating modes of the incoherent scatter radar of the Institute of Ionosphere, Kharkiv are presented. Some results of the ionosphere research obtained by this facility are shown.Наведено структуру, параметри і режими роботи радара некогерентного розсіяння Інституту іоносфери (м. Харків). Показано деякі результати спостережень іоносфери за допомогою цього обладнання

Homologs of the rolC gene of naturally transgenic toadflaxes Linaria vulgaris and Linaria creticola are expressed in vitro

Agrobacterium mediated transformation is the most common way for obtaining transgenic plants in laboratory conditions. At the same time, there are species inside the genera Nicotiana, Linaria and Ipomoea that contain homologs of agrobacterial T-DNA genes as a result of genetic transformation of their ancestral forms in natural conditions. Such plants are called naturally transgenic plants, and T-DNA in their genomes is called cellular (cT-DNA). It is proposed that in the evolution of these genera, the introduced sequences played an important role. This idea is confirmed by the data on the expression of some T-DNA genes in Nicotiana and Ipomoea. Until the last moment, the expression of cT-DNA genes in Linaria has not been documented. However, the analysis of the nucleotide sequence indicates the functionality of rolC gene in L. vulgaris Mill., L. acutiloba Fisch. ex Rchb., L. genistifolia (L.) Mill. In this research work, we have sequenced the rolC homolog in one more toadflax species (Linaria creticola Kuprian). The in silico analysis of this gene has shown that it can encode a full-length peptide. Using the real time RT-PCR method, we have demonstrated that the rolC homolog is expressed in vitro in shoots, roots and calli of L. vulgaris Mill., as well as in shoots of L. creticola Kuprian. The results obtained are an important argument in favor of the fact that cT-DNA is functional and that its fixation in genomes played a certain role in the evolutionary process. However, the level of expression of the gene studied is quite low. A similar trend was observed in other naturally transgenic species. This can explain the absence of explicit morphological differences of species containing cT-DNA from their non-transgenic relatives

Belief in a zero-sum game and subjective well-being across 35 countries

This article presents a short research report on the relationship between perceived antagonism in social relations measured using the Belief in a Zero-Sum Game (BZSG) scale, life satisfaction, and positive and negative affect. Given that individuals who believe that life is like a zero-sum game are likely to perceive their daily interactions with others as unfair, we expected that individuals with high BZSG experience more negative affect and fewer positive one, resulting in a lower satisfaction with life. In addition, we examined whether country-level BZSG may play a moderating role in these associations. Data were collected from student samples (N=7146) in 35 countries. Multilevel modelling revealed that perceived social antagonism in social relations is negatively associated with satisfaction with life and that this relationship is mediated by both positive and negative affect at the individual level. The relation of individual BZSG and negative affect on satisfaction with life were weaker in societies with higher country-level BZSG, suggesting that the effects of BZSG may be less detrimental in these countries. These findings extend previous knowledge about predictors of life satisfaction and suggest that social beliefs might also be an important factor that influences subjective well-being. The contribution of the study is that the separate treatment of life satisfaction and positive and negative affect may be helpful in many research situations, particularly from a cross-cultural perspective