Review: Digital Humanities Pedagogy: Practices, Principles, and Politics

Review of Digital Humanities Pedagogy: Practices, Principles, and Politics, edited by Brett D. Hirsch, multiple authored collection of articles on the theory as well as the practices and principles of the digital humanities and how DH can and has begun to reshape pedagogy in college teaching and learning

Цифровая гуманистическая педагогика: актуальные проблемы педагогических исследований в области использования ИКТ в образовании

In the article theoretical and methodological principles of digital humanistic pedagogy – the science about the laws of creating a positive integrated educational reality as a result of the convergence of physical and virtual (created using ICT) training spaces (environments) are determined. Based on the use of modern ICT learning activity (formal, nonformal and informal) is at the intersection of two worlds: the real and the virtual. Methodology and research methods of classical pedagogy require review and improvement in the context of current realities of the educational process, needs and interests of all its subjects. The development of digital humanities in the international educational space is analyzed; the content of the new field of pedagogical knowledge as part of digital humanistic is outlined; research methods and directions of current scientific research are defined.У статті схарактеризовано теоретико-методологічні засади цифрової гуманістичної педагогіки – науки про закономірності створення позитивної інтегрованої педагогічної реальності за умови конвергенції фізичного та віртуального (створеного за допомогою ІКТ) навчальних просторів (середовищ) На основі використання сучасних ІКТ навчальна діяльність (формальна, неформальна та інформальна) відбувається на перетині двох світів: реального і віртуального. Звертається увага на те, що методологія й методи педагогічних досліджень класичної педагогіки потребують перегляду й удосконалення в контексті сучасних реалій навчально-виховного процесу, потреб та інтересів усіх його суб’єктів. У статті проаналізовано розвиток цифрової гуманістики у міжнародному освітньому просторі, окреслено зміст нової галузі педагогічного знання як складової цифрових гуманістичних досліджень, визначено методи й актуальні напрями наукового пошуку.В статье охарактеризованы теоретико-методологические основы цифровой гуманистической педагогики – науки о закономерностях создания положительной интегрированной педагогической реальности при конвергенции физического и виртуального (созданного с помощью ИКТ) учебных пространств (сред). На основе использования современных ИКТ учебная деятельность (формальная, неформальная и информальная) происходит на пересечении двух миров: реального и виртуального. Сконцентрировано внимание на том, что методология и методы педагогических исследований классической педагогики требуют пересмотра и совершенствования в контексте современных реалий учебно-воспитательного процесса, потребностей и интересов всех его субъектов. В статье проанализировано развитие цифровой гуманистики в международном образовательном пространстве, определено содержание новой отрасли педагогического знания как составляющей цифровых гуманистических исследований, определены методы и актуальные направления научного поиска

Listening in on the Conversations: An Overview of Digital Humanities Pedagogy

Publisher allows immediate open acces

Digital humanistic pedagogy of open education-summary

У статті схарактеризовано теоретико - методологічні засади цифрової гуманістичної педагогіки - науки про закономірності створення позитивної інтегрованої педагогічної реальності за умови конвергенції фізичного та віртуального (створеного за допомогою ІКТ) навчальних просторів (середовищ) у реаліях відкритої освіти. На основі використання сучасних ІКТ навчальна діяльність (формальна, неформальна та інформальна) відбувається на перетині двох світів: реального і віртуального. Методологія й методи педагогічних досліджень класичної педагогіки потребують перегляду й удосконалення в контексті сучасних реалій навчально-виховного процесу, потреб та інтересів усіх його суб’єктів. У статті проаналізовано розвиток цифрової гуманістики у міжнародному освітньому просторі, окреслено зміст нової галузі педагогічного знання як складової цифрових гуманістичних досліджень, визначено методи й актуальні напрями наукового пошуку. Подальшого дослідження потребують проблеми розвитку цифрової гуманістичної педагогіки, осмислення її як важливого методологічного компонента системи відкритої освіти, реалізації її освітнього потенціалу в інформаційному суспільстві.In the article theoretical and methodological bases of digital humanistic pedagogy - the science about the principles of creating a positive integrated educational reality as a result of the convergence of physical and virtual (created using ICT) training spaces (environments) in the coordinates of open educational systems are determined. Based on the use of modern ICT learning activity (formal, nonformal and informal) is at the intersection of two worlds: the real and the virtual. Methodology and research methods of classical pedagogy require review and improvement in the context of current realities of the educational process, needs and interests of all its subjects. The development of digital humanities in the international educational space is analyzed; the content of the new field of pedagogical knowledge as part of digital humanistic is outlined; research methods and directions of current scientific research are defined. Problems of digital humanist pedagogy development need further studying as well as understanding it as an important methodological basis of an open education system and implementation of its educational potential in the information society

Getting on the Map: A Case Study in Digital Pedagogy and Undergraduate Crowdsourcing

This case study describes my experience implementing a digital writing assignment in a traditional undergraduate literature classroom at Fairfield University while in a pedagogical partnership with The Map of Early Modern London, an award-winning, peer-reviewed digital humanities mapping project housed at the University of Victoria. I argue that crowdsourcing opportunities can offer a way for faculty at small liberal arts colleges and universities to increase digital literacy among their students. I suggest that such assignments be framed with supporting undergraduate coursework. I then offer a series of preparatory steps and suggestions on how to modify an existing course in ways that meet student learning outcomes pertaining to digital literacy

The Forgotten Classroom? Bringing Music Encoding to a New Generation

Digital methods have begun to make their way into the research practices of music scholars, and most this insurgence can be attributed to the rise of the discipline of music technology. Though music encoding is becoming increasingly prevalent among the research and teaching methodologies of music scholars, evidence gathered from course descriptions and presentations at national meetings of music scholars would indicate that encoding continues to lag other music-based technologies. Drawing from the advancement of music technology and the experiences of digital humanities teaching and scholarship, this paper presents a path for the music encoding community to promote greater integration of encoding and digital methods more broadly into the pedagogical practices of music historians and music theorists

Questioning the Past and Possible Futures: Digital Historiography and Critical Librarianship

The role of history as a discipline is, as Burton and Sweeny claim, not only to transform our understanding of the past and the present but also to shape possible futures. Digital historical projects are transformative endeavors that attempt to negotiate and navigate the past and articulate these possible futures. Drawing on the foundational ideas of critical librarianship to “intervene in and disrupt” structural inequities and on examples from digital historiography, we argue for a more robust role for librarians within these transformative endeavors. In so doing, librarians can use conscious, deliberate, reflexive actions to work toward animating values central to librarianship

An Institute for Community College Digital Humanists: Beyond Pockets of Innovation, Toward a Community of Practice

Community college humanists have been slow to join communities of practice in digital humanities (DH), in part due to intensive teaching/ service workloads in an open-access context which puts constraints on professional development. To address this lag, Lane's July 13-17, 2015 institute will teach faculty DH theory and methods, build DH tools and projects, and scaffold these for their students' unique learning needs, with the result of expanding the definition of digital humanities practice to include the work of community college teachers, scholars and students. 25 participants will create a portfolio of project prototypes in data visualization, geospatial mapping, crowdsourcing, and digital storytelling, et al, emerging with a firm grounding in the complexity of DH and its applicability to their courses. A public keynote address will welcome the community into the conversation and participants’ work will be shared in an online commons that will serve as a hub for a community of practice

The digital whomanities project. Best practices for digital pedagogy in the pandemic era

This paper aims to enter the ongoing debate about the critical issues of digital pedagogy through the presentation of Digital WHOmanities, a series of online conferences and workshops held at the University of Bologna. Distance learning has become one of the most discussed topics in educational institutions during the spread of Covid-19, revealing a discrepancy between the rapid development of technology and the ability of learning environments to adapt to this turn. In view of this ongoing debate, Digital WHOmanities tried to define the complex and multifaceted figure of the digital humanist and to provide a methodological framework that could foster further online academic initiatives. Specifically, the accurate organization of timing and contents and the adoption of synchronous and asynchronous approaches have highlighted the effectiveness of flexible digital didactics