Міфологема великого міста у сфері готичних шукань Клима Поліщука

Стаття присвячена вивченню готичної версії міста в художній прозі 1920-х на основі творів маловідомого українського письменника Клима Поліщука. Простежуються класичні й новітні підходи до готичних канонів у першій чверті ХХ століття. Розглядається міфологема Великого міста, змальована у сфері катастрофічної свідомості періоду воєн і революцій. Подаються паралелі літературних конструкцій для розрізнення готичних та інших ситуацій з метою осмислення факту існування української готичної новели.Статья посвящена изучению готической версии города в художественной прозе 1920-х на основе произведений малоизвестного украинского писателя Клима Полищука. Прослеживаются классические и новейшие подходы к готическим канонам в первой четверти ХХ века. Рассматривается мифологема Великого Города, обрисованная в сфере катастрофического сознания периода воен и революций. Подаются параллели литературных конструкций для отличия готических і других ситуаций с целью осознания факта существования украинской готической новеллы.The article is devoted to the study of gothic version of city in artistic prose of 1920th on the basis of works of the not popular Ukrainian writer Clem Polischuk. The classic and newest approaches are traced near gothic canons in the first fourth of XX century. The mifologeme of the Great City is examined in the field of catastrophic consciousness of the military and revolutionary period. The parallels of literary constructions are given for the difference of gothic and other situations with the purpose of awareness of the fact of existence of the gothic revolutionary

Семантика художественного символа на материале Г.Ф. Лавкрафта и А.Г. Бирса

Работа посвящена раскрытию семантики художественного символа в прозаических произведениях, принадлежащих к жанру готического рассказа в американской литературной традиции на материале Г.Ф. Лавкрафта и А.Г. Бирса

Культ ктулху: готическая традиция в творчестве Говарда Лавкрафта

(uk) Виділяються основні мотиви новели Г.Лавкрафта «Поклик Ктулху'', які дають можливість розглядати його творчість у контексті готичної традиції: приреченість людської цивілізації, подолання межі між сучасним та давнім світами, подолання межі між реальністю та сновидіннями, сприймання людського життя як містики та жаху, прагнення створити у читача відчуття достовірності фантастичного сюжету.(en) The main motives o f H.Lovecraft ’s story «The Call o f Cthulhu « are marked out in the article. They give the possibility to examine the w riter’s creative activity in the context of the gothic tradition: doom o f human civilization, overcoming the limits between modern and ancient worlds, between reality and dreams, perception of human life as mysticism and horror, aspiration to make the reader to fee l the reality o f the fantastic plot

Культ ктулху: готическая традиция в творчестве Говарда Лавкрафта

(uk) Виділяються основні мотиви новели Г.Лавкрафта «Поклик Ктулху'', які дають можливість розглядати його творчість у контексті готичної традиції: приреченість людської цивілізації, подолання межі між сучасним та давнім світами, подолання межі між реальністю та сновидіннями, сприймання людського життя як містики та жаху, прагнення створити у читача відчуття достовірності фантастичного сюжету.(en) The main motives o f H.Lovecraft ’s story «The Call o f Cthulhu « are marked out in the article. They give the possibility to examine the w riter’s creative activity in the context of the gothic tradition: doom o f human civilization, overcoming the limits between modern and ancient worlds, between reality and dreams, perception of human life as mysticism and horror, aspiration to make the reader to fee l the reality o f the fantastic plot

Готичний роман і зародження неоготичного напряму в культурі (Gothic novel and the emergence of Gothic direction in culture)

У статті розглядається неоготичний напрямок в культурі та мистецтві. Автор аналізує неоготичну літературу, її генезис, жанрові особливості, естетичні характеристики, вплив на сучасну культуру. У статті простежу-ється еволюція готичної прози в літературі Великобританії від моменту її виникнення до початку XXI ст. і робиться спроба обґрунтувати класифікацію сучасного неоготичного роману, в яку включені масова неоготика, прагнуча до жанрового канону, постмодерністська неоготика, яка віддаляється від традиційної жанрової форми готичного роману, але втілює його художню функцію, вселяє страх через зображення поведінкових патологій. (The article is devoted to the Neo-Gothic style in culture and art. The author analyzes Neo-Gothic literature: its genesis, genre features, aesthetic characteristics, influence on a modern culture. The author traces the development of British Gothic prose from its emergence up to the early XXI century and puts forward a classification of contemporary Neo-Gothik novels which includes mass Neo-Gothik and PostModern novels, breaking with the traditional generic form but realizing its main artistic function, causing terror due to depicting behavioral deviations.

Трансформація готичної літературної традиції в сучасному романі США

У статті простежуються основні тенденції розвитку готичної традиції в літературі США, визначаються константи поетики готичного роману: готичний хронотоп (замковий), лейтмотиви родинного прокляття, розпаду родинних зв’язків, утечі, переслідування, руйнування. Обґрунтовується поява «неоготичного» наративу й досліджуються його основні риси на прикладі аналізу творчості американської письменниці Джойс Керол Оутс.The article deals with the main tendencies in the development of gothic literary tradition in the USA. The author researches the literary and art criticism on this phenomenon and determines the significant role of the gothic tradition in the process of forming the national American literature, marks out the principle elements of preromantic and romantic poetics of the gothic novel which characterize the creative works of American writers, such as chronotop, family curse, pursuit, escape, counteracts, metaimages of labyrinth, vaults, crypts, etc. The gothic tradition is determined as established historic and literary phenomenon created at the turn of the XVIIIthXIXth centuries. The phenomenon of American «neogothic» is described and the principle features of the «new gothic», «neogothic» or «postgothic fiction» established at the turn of the XXthXXIst centuries are given: the creative rethinking and parody of genre dominants, stereotypes and clichés of the gothic literature, different types of intertexual ties with classical genre models, complexity of space and time structures and narrative models, emphasis on the critical psychological situations of a man

Specificity of Reception of a Translated Work of Fiction (H. P. Lovecraft, “The Outsider”)

В докладе рассмотрена проблема искажения рецепции переводного художественного произведения на примере рассказа Г. Ф. Лавкрафта «Изгой». Сделаны выводы о том, как перевод может влияет на восприятие содержания, структуры и стиля произведения.The article consider the problem of distortion of the reception of a translated work of fiction on the example of G. F. Lovecraft’s “Outsider”. Conclusions are made about how translation can affect the perception of the content, structure, and style of the work

Готическая традиция в творчестве Говарда Лавкрафта

The main motives of H. Lovecraft’s story “The Call of Cthulhu” are marked out in the article. They give the possibility to examine the writer’s creative activity in the context of the gothic tradition: doom of human civilization, overcoming the limits between modern and ancient worlds, between reality and dreams, perception of human life as mysticism and horror, aspiration to make the reader feel the reality of the fantastic plot. It is noted that these motives not only form the subject-composition structure of the story “The Call of Cthulhu” but at the same time unite H. Lovecraft’s works into the joint cycle. The advantage of this research is that H. Lovecraft’s prose is considered to be the link between E. Poe's novelistics and modern literature of “horror” genre. The thought that humanity is only one of the great variety of highly-advanced civilizations inhabited the Earth at different times becomes the main motive of H. Lovecraft’s works. The idea of projection of the consciousness of the ancient die off civilization representatives into the future is connected with this motive. In H. Lovecraft’s story the idea of the consciousness shift from one body into another is viewed in the context of the eternal subject of the fight of good and evil. In its turn the “dream in dream” motive creates the feeling of the current developments illusiveness with the characters of the story as well as with readers. In the result of the story “The Call of Cthulhu” analysis the conclusion that the atmosphere of fear, supernatural horror, mystery, appealing to infernal forces allows (in half-mystical or half-mythical way) to judge H. Lovecraft’s works as peculiar variations about the gothic themes is made. It is possible to claim with certainty that H. Lovecraft’s creative activity predetermined in many ways the development of the modern neo-gothic prose.Выделяются основные мотивы новеллы Г. Лавкрафта ,,Зов Ктулху”, которые дают возможность рассматривать его творчество в контексте готической традиции: обречённость человеческой цивилизации, преодоление границы между современным и древним мирами, стирание грани между реальностью и сновидением, восприятие человеческой жизни как мистики и ужаса, стремление пробудить у читателя ощущение достоверности фантастического сюжета. Отмечается, что эти мотивы не только формируют сюжетно-композиционную структуру произведений Г. Лавкрафта, но и объединяют их в единый цикл. Проза Г. Лавкрафта рассматривается как связующее звено между новеллистикой Эдгара По и современной литературой в жанре horror. В результате делается вывод, что атмосфера страха, сверхъестественного ужаса, тайны, обращение к инфернальным силам, полумистическим и полумифическим образам позволяют рассматривать новеллы Г. Лавкрафта как своеобразные вариации на готические темы.Виділяються основні мотиви новели Г. Лавкрафта „Поклик Ктулху”, які дають можливість розглядати його творчість у контексті готичної традиції: приреченість людської цивілізації, подолання межі між сучасним та давнім світами, стирання грані між реальністю та сновидіннями, сприймання людського життя як містики та жаху, прагнення створити в читача відчуття достовірності фантастичного сюжету. Зазначається, що ці мотиви не тільки формують сюжетно-композиційну структуру творів Г. Лавкрафта, але і з’єднують їх у єдиний цикл. Проза Г. Лавкрафта розглядається як сполучна ланка між новелістикою Е. По та сучасною літературою в жанрі horror. У результаті робиться висновок, що атмосфера страху, жаху, таємниці, звернення до інфернальних сил, містичних та міфічних образів дозволяють розглядати новели Г. Лавкрафта як своєрідні варіації на готичні теми.