Екстралінгвальні особливості американського політичного дискурсу (The extralingual peculiarities of American political discourse)

Американський політичний дискурс продовжує викликати суттєвий інтерес серед науковців різних дисциплін, про що свідчить постійна поява нових публікацій із цієї тематики. Передумовою такої популярності цього виду мовленнєвої діяльності з одного боку є використання передових технологій комунікативного впливу в мовній площині, а з іншого – непересічні особистості самих політиків США. Безперечно, основний спосіб ведення політичної боротьби з опонентами за прихильність виборців полягає у використанні різноманітних засобів лінгвістичної природи: комунікативних стратегій і тактик, стилістичних прийомів, лексичних одиниць із закладеним у семантичну структуру прагматичним потенціалом, просодичних елементів тощо. Проте компонуючи ці елементи з метою ефективної реалізації своїх комунікативних намірів, політики та їхні спічрайтери повинні враховувати низку екстралінгвальних факторів історично сформованих американським суспільством, які суттєво впливають на побудову політичних текстів. Мета статті полягає у виявленні, описі й систематизації таких чинників. Матеріалом для аналізу слугує корпус промов основних кандидатів на пост президента США 2020 року Джо Байдена та Дональда Трампа, який було укладено з текстів взятих із вебсайту «The American Presidency Project». Обробка промов, пошук лексичних одиниць і доступ до контексту здійснено за допомогою програми для роботи з корпусами «AntConc 3.4.4». Для виявлення зв’язку між екстралінгвальними факторами та засобами реалізації їхнього впливу на реципієнтів застосовано прагмасемантичний і контекстуальний аналізи передвиборчих промов. Наукова новизна роботи полягає у виявленні й описі комплексу соціально-культурних, історичних і технологічних чинників немовної природи, які впливають на відбір тактик, тем і лексичних одиниць, що їх використовують учасники політичних процесів США. (American political discourse continues to arouse considerable interest among scholars of various disciplines, and constant emergence of new publications on this topic is a strong evidence for that. The prerequisite for such popularity to this type of speech activity is, on the one hand, the use of advanced communicative technologies of language nature, and, on the other hand, the outstanding personalities of the US politicians themselves. Undoubtedly, the main way to wage a political struggle with opponents for the favor of voters is to use various linguistic means: communicative strategies and tactics, stylistic devices, lexical units with pragmatic potential inherent at the semantic level, prosodic elements. However, when composing these elements in order to realize speakers’ communicative intentions, politicians and their speechwriters should take into account a number of extralinguistic factors historically formed by American society, which significantly affect the construction of political texts. The purpose of the article is to identify, describe and systematize such factors. The material for the analysis is the corpus of election speeches of the main candidates for the US presidency in 2020, Joe Biden and Donald Trump compiled from texts taken from the website The American Presidency Project. Speech processing, lexical items search, and access to context have been carried out using the corpus management software AntConc 3.4.4. In order to identify the relationship between extra-linguistic factors and the means of realizing their influence on the recipients, pragmatic and contextual analyzes of election speeches have been applied. The scientific novelty of the work lies in the identification and description of a complex of socio-cultural, historical and technological factors of a non-linguistic nature that influence the selection of tactics, topics and vocabulary of US political processes participants.

Студентські наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна»

У збірнику містяться статті студентів та молодих науковців, присвячені проблемам мовознавства, перекладознавства, літературознавства та методики викладання. Збірник рекомендується студентам-філологам та всім, хто цікавиться філологічною наукою

Поетична мапа Є. Маланюка: волинська гетеротопія (E. Malanyuk's poetic map: volynian heterotopy)

Стаття розкриває образ історичної Волині у доробку Є. Маланюка, поетична творчість якого відома багатством літературного мапування. Своєрідність краю постає у віршах власне як гетеротопія, що для мандрівника-емігранта стала символом України, її історичних випробувань. У дослідженні проаналізовано вірші «Дума», «Володимерія», «Присвятні строфи», «Пожнив’я», «Воинське» та інші. Наголошено на сенсах нескореності, якими автор наділяє топоніми Кременець, Дубно, Остріг, Володимир, натомість патомонім Іква викликає у нього утопічні асоціації. Виокремлено іменний код Волині, знаковий для Є. Маланюка. Доведено тяжіння автора до міфотворення, оніричної сугестії, зображення простору за допомогою мілітарних образів, штрихів орнітологічного характеру. (The article is focused on understanding the specifics of the image of space in E. Malanyuk’s poetic work. The subject of the study is images of historical Volyn in the light of M. Foucault's heterotopic concept. The goal is to prove the aesthetic and heterochronic originality of the presentation of the region in the poet’s work. The author is presented primarily as a master of literary mapping, and various spatial images, which are marked in the poet’s work by a whole range of meanings. The research overviews the facts of the intersection of the Malanyuk’s life path with Volhyn, in particular, during emigration. The main attention is paid to the geopoetical analysis of poems written in the 20s and 30s of the 20th century, such as: “Duma”, “Volodymeria”, “Dedicatory Stanzas”, “Harvest”, “Volynske” and others. The topos, which in the poetry of E. Malaniuk become symbols of historical struggles, the personification of the intemperance of Volhyn (Kremenets, Dubno, Ostrig, Volodymyr) are singled out. The special role of the pathonym Ikva in the Volyn artistic world of the poet is emphasized: the river evokes idyllic associations, ancient Greek projections, so Volyn gets the features of an utopian place. The name code of Volhyn, which is represented in E. Malaniuk’s poems by historical figures (Prince Lyubart, Olgerd) and writers (Lesya Ukrainka, U. Samchuk, O. Lyaturynska, etc.) is considered. Throughout the poems dedicated to Volyn, there is piety to the duration of time, eternity, the mythological language of which the poet is able to decipher at the level of unreality, imagination, and dream. In the expanses of Volyn, the artist meditated on the concept of freedom and affirmed his own faith in the historical prospects of Ukraine. The heterotopic feature of the region for E. Malaniuk consists in his production of retrospective visions, which prompted the author’s mythmaking, attraction to oneiric suggestion, military images, and ornithological details.

Критерії написання та аналіз лінгвістичних особливостей conference abstracts у розвитку навичок академічного письма (на матеріалі англомовних тез доповідей для наукових конференцій)(Writing criteria and linguistic analysis of conference abstracts features in the development of academic writing skills (on the material of English conference abstracts)

У статті розглядається питання визначення критеріїв успішного написання, а також вміння здійснювати лінгвістичний аналіз англомовних тез для доповіді на науковій конференції, що сприяє розвитку навичок англомовного академічного письма. Окреслено значення ключових понять, abstracts та conference abstracts, як вторинного жанру наукового дискурсу. Розкрито текстові характеристики та риторичні стратегії написання тез для доповіді на науковій конференції (надалі conference abstracts). Здійснено контент аналіз, систематизація та встановлення лінгвістичних особливостей, проаналізованих матеріалів conference abstracts. Наголошено про те, що не лише студенти ІІ вищого ступеня навчання, а також багато молодих науковців, аспірантів, стикаються на практиці із проблемою ефективного викладу тез для участі в англомовних наукових заходах, в кінцевому результаті отримують відмову від організаторів запланованого наукового заходу. Серед найпоширеніших зауважень, на думку рецензентів/експертів, це стосується насамперед тих, для кого англійська мова є EFL, тобто як іноземна, є недостатнє володіння навичками англомовного академічного письма, неврахування лексико-стилістичних особливостей, використання кальки з оригінального тексту. З’ясовано, що розвиток навичок академічного письма є найбільш ефективним не лише з позиції ознайомлення студентів із новітніми теоретичними надбаннями науки, а шляхом виконання та контент-аналізу завдань сучасних автентичних наукових текстів. Встановлено, що вміння стисло та аргументовано презентувати власні наукові доробки у формі анотації/тез для доповіді на науково-практичній конференції, є послідовним та багатоаспектним завданням. Зроблено висновок про важливість дотримання усталеного формату написання conference abstracts, важливість використання конкретних риторичних стратегій з метою розвитку навичок англомовного академічного письма. Серед проаналізованих матеріалів англомовних conference abstracts, були встановлені найбільш типові лінгвістичні характеристики цього виду жанру академічного письма: використання конструкцій активного стану, переважно дієслів теперішнього неозначеного часу, безособових конструкцій, особових, присвійних та вказівних займенників у множині, які виступають у ролі підмета, майже не використовуються заперечні речення, переважно відсутні скорочення. (The article examines not only the issue of determining the list of criteria for successful writing of conference abstracts, but also views the ability to carry out a linguistic analysis of conference abstracts to ensure the development of academic writing skills. It outlines the meaning of key concepts, abstracts, and conference abstracts, known as secondary genres of scientific discourse. The article describes textual characteristics and application of rhetorical strategies in writing effective conference abstracts. The methods of content analysis and systematization have been used to determine linguistic features of the analyzed conference abstracts. Moreover, it claims on the importance of considering the established conventions of their meaningful writing not only for post-graduate students but for young scholars as well, since it is a common problem for all groups. Failing to meet the requirements, conference abstracts are to be denied by the committee board hosting the future scientific conference. Addressing this problem, experts of blind viewing suggest that it may be attributed to poor command of English, lack of knowledge of academic writing skills and of lexical and stylistic features. The results suggest that familiarizing students with the recent scientific data and methodology is crucial but not sufficient to develop their academic writing skills. Implementing the method of content analysis, the study places emphasis on examining various authentic scientific texts. Thus, the conclusion has been made about the significance of following the accepted format of writing conference abstracts and maintaining appropriate rhetoric strategies in the development of academic writing skills. Among the analyzed materials of the English-language conference abstracts, the most typical linguistic characteristics of this type of genre of academic writing were established: the use of Active Voice constructions, mainly verbs of the present indefinite tense, impersonal constructions, personal, possessive, and indicative pronouns in plural form which act as the subject, abbreviations and negative sentences are rarely used.

Художній код національної ідентичності в романі «Три Марти» Ірини Савки (The artistic code of national identity in the novel «Three Marthas» by Iryna Savka )

Термін «ідентичність» є полісемантичним і наскрізь людиновимірним. Найбільш значимою серед інших вчені вважають саме національну ідентичність, яка проявляється через риси ментальності етнофорів, у рисах їхнього характеру, поведінки, переконаннях і ­навіть у зовнішності. У художніх творах також чітко простежуються ці риси. Зокрема, у цій розвідці проаналізовано, як відображено риси національної ідентичності у романі «Три Марти» сучасної письменниці Ірини Савки. (The term «identity» is polysemantic and thoroughly human-dimensional. Among others, scientists consider the national identity to be the most significant, which is manifested through the features of the mentality of ethnophores, in their character traits, behavior, beliefs, and even in their appearance. These features are also clearly visible in works of art. In particular, this investigation analyzes how the features of national identity are reflected in the novel «Three Marthas» by the modern writer Iryna Savka.

Jezyk polski na tle wojny na Ukrainie {The Polish language in the context of the war in Ukraine)

Od 24 lutego 2022 roku Ukraina funkcjonuje w innej rzeczywistości, o której dotychczas czytano w podręcznikach z historii. Inwazja Rosji na Ukrainę zaskoczyła nie tak cały świat, jak Ukraińców. Ofiary bezpośredniego kontaktu z zaborcami, którzy „świadczą” od roku na Ukrainie „usługi wyzwalania” cywilów z cywilizowanego życia, nabytej posiadłości, spokojnego toku egzystencji zmuszone szukać po całym świecie schronienia, bezpiecznych miejsc i możliwości przetrwania. Godząc się ze statusem uchodźcy, uciekając przed wojną nadal pozostają świadkami działań wojennych, pragną informować o wydarzeniach, mających miejsce na Ukrainie, w ich rodzinach. Pojawiające się w tekście pojęcie „język wojny” rozumiane jest pod względem tworzywa, posługującym się przez media w czasie konfliktu, tzn. sposobach wyrażania się dziennikarzy o sytuacji na Ukrainie, w trakcie przedstawiania relacji wojennych, oraz pod względem narracji społecznych i propagandowych. Język wojny ponadto określa dodatkowe płaszczyzny problemowe, np. formy wyrażania emocji czy tworzenie rozmaitych konstrukcji językowych, a także zakres funkcjonowania w płaszczyźnie wizualnej. Artykuł przedstawia wykaz niezbędnych struktur, jednostek leksykalnych, które mogą służyć do formułowania przekazu na temat wojny na Ukrainie, dokonanych zbrodni przez rosyjskiego okupanta, pomóc w wyświetlaniu relacji z linii frontu na bieżąco. Materiał artykułu można stosować na lekcjach języka polskiego jako obcego, grupach pomocy i jednostach kumulacji świadecw, wywiadów z ofiarami, które doświadczyły działań wojennych. (Since 24 February 2022, Ukraine has been operating in a different reality, which until now has been read about in history textbooks. Russia's invasion of Ukraine took not so much the whole world by surprise as the Ukrainians. Victims of direct contact with the invaders, who have been 'providing' civilian 'liberation services' in Ukraine for a year now, from a civilised life, an acquired property and a peaceful existence, are forced to look all over the world for refuge, safe places and opportunities for survival. Accepting their refugee status, and fleeing the war, they continue to witness the hostilities and wish to report on the events taking place in Ukraine to their families. The term language of war, which appears in the text, is understood in terms of the material used by the media during the conflict, i.e. how journalists express themselves about the situation in Ukraine when presenting war reports, and in terms of social and propaganda narratives. The language of war furthermore defines additional problem planes, e.g. forms of expressing emotions or the creation of various linguistic constructions, as well as the extent to which it functions on the visual plane. The article presents a list of necessary structures, and lexical units, which can be used to formulate a message about the war in Ukraine, and the crimes committed by the Russian occupier, and help in displaying reports from the front line in real-time. The material of the article can be used in lessons of Polish as a foreign language, aid groups and witness accumulation units, and interviews with victims who experienced warfare.

Острозькі культурологічні читання: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (м. Острог, 31 березня 2023 р.)

Збірник містить матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Острозькі культурологічні читання». Автори тез доповідей презентують результати досліджень проблематики з теорії та історії культури, філософії, інших сфер гуманітаристики. Матеріли збірника можуть бути використані для подальших досліджень культури, а також при вивченні культурологічних дисциплін

Застосування гіпотези вхідного матеріалу для викладання англійської мови у закладах вищої освіти (Application of the hypothesis of input material for teaching English in higher educational establishments)

У цій статті досліджується гіпотеза вхідного матеріалу, яка передбачає, що засвоєння мови відбувається тоді, коли студенти стикаються з мовою, яку вони можуть зрозуміти, але яка також дещо перевищує їхній поточний рівень розуміння. Перш за все, автори подають огляд теоретичних засад, включаючи роль гіпотези та взаємодії у вивченні мови. Далі в статті пропонуються практичні поради щодо впровадження теорії у викладанні мови аудиторно у закладах вищої освіти, включаючи використання автентичних матеріалів та інтерактивних вправ. Автори наголошують на важливості створення в класі атмосфери, орієнтованої на студента, яка заохочує спілкування та взаємодію цільовою мовою. Це передбачає надання студентам можливості працювати з автентичними матеріалами та практикувати мовлення за допомогою змістовних завдань. Автори також підкреслюють важливість підтримки, яка передбачає надання студентам поради та керівництва, коли вони працюють над розумінням та продукуванням мови. Це може включати надання визначень, прикладів і пояснень нової лексики та граматичних структур, а також зворотний зв'язок. У статті обговорюється роль викладача у сприянні засвоєнню мови шляхом використання адаптованих до рівня володіння іноземною мовою матеріалів. Це передбачає використання цілого ряду навчальних стратегій, включаючи навчання на основі завдань, навчання, орієнтоване на форму, та виправлення помилок. На завершення автори наголошують на важливості постійного аналізу та оцінювання прогресу студентів, щоб гарантувати, що вони отримують належний рівень допомоги та підтримки. (This article explores the comprehensible input hypothesis, which proposes that language acquisition occurs when learners are exposed to language that they can understand but that is also slightly beyond their current level of comprehension. The authors provide an overview of the theory including the role of hypothesis and interaction in language learning. The article goes on to offer practical advice on how to implement the theory in classroom language teaching, including the use of authentic materials and interactive exercises. The authors emphasize the importance of creating a student-centered classroom atmosphere that encourages communication and interaction in the target language. This includes providing students with opportunities to work with authentic materials and practice speaking through meaningful tasks. The authors also emphasize the importance of support, which involves providing students with guidance as they work on understanding and producing language. This may include providing definitions, examples and explanations of new vocabulary and grammatical structures, as well as feedback. The article discusses the role of the teacher in facilitating language acquisition through the use of materials adapted to the level of proficiency. This involves the use of a range of teaching strategies, including task-based learning, form-based learning, and error correction. The authors conclude by emphasizing the importance of continuously analyzing and evaluating students' progress to ensure that they are receiving the appropriate level of assistance and support.

Особливості подолання професійного вигорання у середовищі військовослужбовців (Peculiarities of Overcoming Professional Burnout Among Military Personnel)

У статті представлено питання професійного вигорання з-поміж військовослужбовців, які перебувають у районі ведення бойових дій. Описано особливості психологічного консультування військово-професійної діяльності військовослужбовців. Психологічний супровід військовослужбовців передбачає: психологічне консультування, психотерапевтичну допомогу, особистісні чинники професійного вигорання (інтроверсія, чутливість, низький рівень самооцінки та самоповаги, прагнення до домінування); статусно-рольові (рольовий конфлікт, негативні стереотипи, незадоволеність професійним підвищенням, зниженням соціального статусу, ізольованість від референтної групи); професійно-організаційні (організаційні конфлікти, відсутність автономії, надмірний контроль); екзистенційні (незадоволеність досягнутими результатами, почуття фрустрації, незадоволеність результатами діяльності, втрата сенсу, переживання самотності). Професійне вигорання призводить до порушеного функціювання підрозділу, спричиняє негативний психологічний клімат, сприяє зниженню ефективності діяльності. У разі виникнення симптомів професійного вигорання у військовослужбовця його психологічний стан набуває тенденції до негативної динаміки та розгортається за рамки індивідуального самопочуття особистості. Ефективне виконання бойових завдань представлене не лише фаховою підготовкою та фізичними можливостями особистості, а й вмінням її виражати відповідальність, самостійність, самоконтроль, гнучкість, здатністю приймати самостійні рішення та конструктивно взаємодіяти з іншими учасниками військового колективу в умовах впливу стресових факторів та виконання професійних завдань. (The article deals with the issue of professional burnout among servicemen who are in the area of combat operations. The peculiarities of psychological counseling of military professional activity of servicemen are described. Psychological support of military personnel includes: psychological counseling, psychotherapeutic assistance, personal factors of professional burnout (introversion, sensitivity, low level of self-esteem and self-respect, desire for dominance); status-role (role conflict, negative stereotypes, dissatisfaction with professional promotion, lower social status, isolation from the reference group); professional-organizational (organizational conflicts, lack of autonomy, excessive control); existential (dissatisfaction with the results achieved, feelings of frustration, dissatisfaction with the results of activities, loss of meaning, loneliness). Professional burnout leads to impaired functioning of the unit, causes a negative psychological climate, and contributes to a decrease in performance. If a serviceman develops symptoms of professional burnout, his psychological state tends to become negative and extends beyond the individual's well-being. The effective performance of combat missions is represented not only by the professional training and physical capabilities of the individual, but also by his or her ability to express responsibility, independence, self control, flexibility, ability to make independent decisions and constructively interact with other members of the military team under the influence of stress factors and the performance of professional tasks.

Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія»

У збірнику осмислено актуальні філософські проблеми. Проаналізовано історико-філософські, культурно-філософські та естетичні аспекти сучасності й минулих культурно-історичних епох. Матеріали збірника можна використовувати для подальших досліджень окресленої проблематики та під час проведення дидактичних занять