1,110 research outputs found

    Особенности концептуализации странствия в поэзии английского романтизма

    Get PDF
    CONCEPTUALIZATION PECULIARITIES OF “WANDERING” IN THE POETRY OF ENGLISH ROMANTICISM / I. ZABAHONSKAYAВыделены основные модели и способы репрезентации странствия в поэзии английского романтизма. Определены доминантные варианты семантизации этого понятия в качестве литературного мотива, ее идеологические и культурологические предпосылки. Дана характеристика ключевых элементов семантического поля понятия «странствие» в той форме, в которой они были реализованы в английской романтической поэзии. Перечислены конституирующие единицы романтической репрезентации странствия и ее узловые структурные элементы: движение, воображение, пространство романтического странствия и его топонимические доминанты (горы, море), формы странствия (пешее путешествие и морское плаванье), путешественник как субъект. Охарактеризованы причины возникновения стереотипных для романтического мировоззрения поэтизированных антиномий («романтическое странствие – туристическое путешествие», «опасность пути – комфортабельность», «одинокий страждущий путник – толпа путешественников-зевак» и др.) и дихотомии медитативного и динамического странствий

    Жанровая дифференциация медитативного странствия в английской романтической поэзии

    Get PDF
    GENRE DIFFERENTIATION OF MEDITATIVE WANDERING IN THE POETRY OF ENGLISH ROMANTICISM / I. ZABAHONSKAYAИсследуется проблема трансформации жанровых канонов в романтической медитативно-философской лирике и лирических балладах английских поэтов-лейкистов У. Вордсворта и С.Т. Кольриджа, для которых мотив странствия был традиционен в качестве одного из жанрообразующих речевых средств. Рассмотрены обновленные формы репрезентации мотива статического медитативного странствия как антитезы динамическому не только в рамках жанров медитативно-философской лирики, но и в такой малой эпической форме, как баллада. Выделены основные стилевые признаки «романтизации» этих жанров, их идейная и художественная соотнесенность с антиномичными концепциями медитативного и динамического странствий. Особое внимание уделяется анализу доминантных функций мотива странствия в том или ином жанре, его жанрообразующим и композиционным характеристикам

    Український родовід Володимира Пухальського

    Get PDF
    Розкрито український родовід піаніста, композитора, педагога, культуртрегера, засновника київської фортепіанної школи В. Пухальського. Питання про вивчення малодосліджених сторінок життєтворчості особистості дискусійне в сучасній культурології, адже забезпечити автентичне розуміння особистості, мовою культури текстуально її ідентифікувати не просто. Ця наукова проблема важлива з погляду біографічної реконструкції життєпису митця й осмислення загального розвитку музичної культури певної епохи. Застосовано методи меморіальної культурології, яка вивчає культурну пам’ять в усіх її проявах (меморіальна психоаналітика, теорія культури активної пам’яті). Розкрито українське коріння митця, генеалогічні зв’язки з Україною; поїздку у справі про спадщину в Ботвинівку; творчі контакти з Г. Мороз-Ходоровським і М. Лисенком; кліматогеографічні умови. На основі автобіографічних мемуарів «Записки о моей жизни» В. Пухальського розглянуто історію роду митця, місця проживання його представників (Київ — Улоговата — Чайківка — Ботвинівка — Гранів); міста-топоси (Київ — «край сонця і теплого клімату», Умань — «симпатичний куточок», у якому можливе мирне проживання, «неспокійний Петербург з його безвідрадною шириною»); спілкування В. Пухальського із сучасниками, вихідцями з України; сприйняття ним клімату і ландшафту України. Потреба глибше пізнати культурне життя Києва і бажання жити у сприятливому кліматі спонукали В. Пухальського пристати на запрошення Л. Альбрехта, директора музичної школи при Київському відділенні Імператорського російського музичного товариства, викладати тут гру на фортепіано (спеціальний курс). Отже, В. Пухальський переїхав із Петербурга до Києва не випадково. Він мав глибинні зв’язки з Україною. У мемуарах митця відбилося найбільш вагоме з минулого — культурна пам’ять

    Концепция «periplum» в творчестве Э. Паунда

    Get PDF
    THE CONCEPT OF «PERIPLUM» IN THE EZRA POUND’S WORKS N. NESTSERРассматривается концепция «periplum» в творчестве американского поэта Эзры Паунда. Паундовский неологизм «periplum» используется в эпической поэме «Кантос» (Cantos, 1915 – 1962) и является определяющим для всего паундовского творчества. Впервые упомянув данное слово в «Азбуке чтения» (ABC of Reading, 1934), Паунд как бы задал тон всему последующему творческому пути, определив его как «путешествие вокруг». Мотив плавания за знанием, морского путешествия, странствия, «periplum» – один из ключевых в «Кантос», а образ Одиссея, который проходит через все песни «Кантос», становится связующим звеном для различных тем поэмы.= Considered the concept of «periplum» in the works of the American poet Ezra Pound (1885 – 1972). Pound’s neologism «periplum» is used in the epic poem «Cantos» (1915 – 1962) and is decisive for all Pound’s creativity. First mentioning this word in the ABC of Reading (1934), Pound seemed to set the tone for the whole subsequent creative path, defining it as a «circumnavigation». The motive of sailing after knowledge, sea voyage, travelling, periplum is one of the key in «Cantos», and the image of Odysseus, which passes through all the songs of «Cantos», becomes a link for various themes of the poem

    Сервантес. Странствия Персилеса и Сихизмунды

    No full text
    Исследуется роман Сервантеса «Странствия Персилеса и Сихизмунды», причины, подвергшие писателя написать этот роман, этапы написания романа, связь средневекового и античного любовного романа.Досліджується роман Сервантеса «Мандрівки Персилеса і Сихизмунди», причини, що піддали письмен-ника написати цей романа, етапи написання романа, зв'язок середньовічного і античного любовного ро-мана.Cervantes’s novel Adventures of Percilez and Sigismunda, the author’s reasons of writing this novel, phases of writing it, connection of medieval and antique love novel are analyzed

    THE CULTURAL COMMENTARY METHOD IN STUDY OF A COMPOSER'S CREATIVE BIOGRAPHY (BY THE EXAMPLE OF M. GLINKA’S MEMOIRS HERITAGE)

    Get PDF
    The history of formation of the cultural commentary principle, an effective scientific method used in study of various texts, is discussed in the article. The current experience in its use in literary criticism, musicology and musical culturology is analyzed herein. The own definition of this method is offered. Prospects for this methodological tool in researches of the composers’ creative biographies are specified by the example of studying the memoir heritage of M. Glinka. Referring to the cultural commentary while studying M. Glinka’s memoirs involves many different sources for proper understanding of the described details of the composer’s life, which at first sight are not related to his creative activity. This approach helps expand the selection of facts for commenting and include information, earlier left beyond vision of musicologists and culturologists. Commenting on the outstanding composers’ memoirs is a peculiar way of knowing the musicians’ personality, an opportunity to dive deeper into the past, to find meanings hidden under the surface of the text.The history of formation of the cultural commentary principle, an effective scientific method used in study of various texts, is discussed in the article. The current experience in its use in literary criticism, musicology and musical culturology is analyzed herein. The own definition of this method is offered. Prospects for this methodological tool in researches of the composers’ creative biographies are specified by the example of studying the memoir heritage of M. Glinka. Referring to the cultural commentary while studying M. Glinka’s memoirs involves many different sources for proper understanding of the described details of the composer’s life, which at first sight are not related to his creative activity. This approach helps expand the selection of facts for commenting and include information, earlier left beyond vision of musicologists and culturologists. Commenting on the outstanding composers’ memoirs is a peculiar way of knowing the musicians’ personality, an opportunity to dive deeper into the past, to find meanings hidden under the surface of the text
    corecore